CC BY
19
Клшнна пед1атр1я
УДК 616.33-002-053.4/.5-074
КРЮЧКО Т.О., HECIHA I.H., РУМЯНЦЕВА М.О.
ВДНЗУ «Укра/нська медична стоматолопчна академм», м. Полтава
Д|АГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ КОМП'ЮТЕРНОТ ¡НТРАГАСТРАЛЬНОТ РН-МЕТРГТ У ДПЕЙ ¡3 СИНДРОМОМ ФУНКЦЮНАЛЬНОТ ДИСПЕПСй'
Резюме. У cmammi розглянуmi показання до застосування у rnmiHmü практищ малоЫвазивного експрес-методу ттрагастральног рН-метри у dimeü, що дозволяв дiагностувати кислотоутворюючу та кислотонейтралЬзуючу функци шлунка при функцюнальнш диспепсй, а надалi використовувати да-ний метод як ндикатор ефекmивносmi антисекреторноi терапи та стратифтащ диференцшованих рекомендацш у план корекци секреторних порушень при функцшнальнш диспепсй'у дтей. Ключовi слова: нтрагастральна рН-метр1я, дти, функцшнальна диспепая.
У повсякденнш кттчнт практиц серед гастроентеро-лопчних кислотозалежних захворювань найбтьш актуальною е функцюнальна диспепшя (ФД) [1, 4]. Впровадження в медичну практику останшх досягнень електронно! технь ки iстотно розширило уявлення про стан кислотопродуку-ючо! функцй шлунка [5, 6]. Результати рН-метр!! шлунка змшили уявлення про роль кислотоутворюючо! функцй шлунка практично при всх найпоширенiших захворюван-нях орган1в системи травлення. 1нтрагастральна рН-метр1я вщображае кислотопродукуючу функцш в перiод досль дження й часто дае вiдомостi, що пояснюють патогенез i клiнiчнi симптоми, а також визначають спектр патогене-тично! тераш! [8].
Метою нашо! роботи стало вивчення стану кислотоутворюючо! (КУ) та кислотонейтрал!зуючо! (КН) функцш шлунка у дней iз функцюнальною диспепсiею залежно вщ клМчного варiанту перебiгу захворювання й шфшованосп Helicobacter pylori (НР).
MaiepiaA i методи дослщження
На базi Полтавсько! обласно! дитячо! клМчно! лкар-нi обстежено 127 дней iз диагнозом «функцюнальна дистопия» вiком вщ 3 до 15 роив. Верифшацш дагнозу здш-снювалася на пiдставi Римських критерйв III (2006 р.). Вам хворим було проведене зaгaльноклiнiчне обстежен-ня (загальний aнaлiз кровi, сеч^ копрограма, бактерю-логiчне дослщження випорожнення), фiброгaсгродуо-деноскопiя (ФГДС), ультразвукове дослщження оргaнiв черевно! порожнини, дихальний уреазний тест. Гастро-рН-монiторинг здшснювали за допомогою оригiнaльного ацидогастрографа «АГ-1рН-М», створеного та впровадже-ного медико-iнженерним колективом пщ кер1вництвом проф. В.М. Чорнобрового. Пщ час обробки результaтiв дослщження штрагастрально! aцидностi шлункового соку оцшювали якюну характеристику кислотопродукщ! (функцiонaльний штервал, мiнiмaльне, максимальне зна-чення рН, середне арифметичне значення, медиану та моду
дослщження). З метою визначення типолог1чних особли-востей як важливого фактора ризику психосоматичних захворювань використовувалася методика дослщження типу темпераменту за Г. Айзенком. Особист1сн1 особли-вост! вивчали за опитувальником типолог!! особистост! за методикою К. Юнга, шкалою самооц!нки за методикою Ч.Д. Сптбергера та Ю.Л. Хан1на, для виявлення акценту-ац1й характеру використовували методику К. Леонгарда, тривожност1 — за Дж. Тейлором [1, 6].
Обробка числових даних зд1йснювалася загальноприй-нятими в медичнш статистиц1 математичними методами. Вираховували показники середн1х величин (М), помилок середшх величин (т) дослщжуваних показниюв. Статис-тичну в!рогщн!сть обчислювали, використовуючи крите-р1й X Стьюдента. Р1зницю показник1в вважали в!рогщною при значенн! р < 0,05. Для анал1зу взаемозв'язк1в ыльк!с-них параметр1в, як! вивчалися, визначали коеф1ц1ент парно! кореляц!! г П1рсона.
Результати досл\джень \ |'х обговорення
Дгги, як! знаходилися пщ нашим спостереженням, були госпiталiзованi в пер!од! загострення захворювання з! скаргами та об'ективними даними, характерними для захворювань шлунково-кишкового тракту. П!сля анал!зу клМчних прояв!в ! вщповщно до рекомендац!й Римських критерйв III хвор! були розподщет на 2 групи: групу хво-рих на ФД з ешгастрально-больовим синдромом (ЕБС) (62,2 %) ! групу хворих на ФД з постпранд!альним синдромом (ППС) (37,8 %). Анал!з статевих ! в!кових показник!в виявив перевагу д!вчаток (58,3 %) над хлопчиками (41,7 %), при цьому бтьш!сть хворих спостер!гались у в!ков!й груп! 7-12 роив (53,5 %).
При дослщженн! супутньо! патолог!! виявлено пре-валювання функц!ональних порушень жовчного м!хура (у 72,21 % обстежених д!тей). Вегетосудинна дисфункц!я, дуоденогастральний рефлюкс, метабол!чн! порушення
Клтт'чна педтатр!я
4(39) • 2012
дагностоваш у третини обстежених д1тей, астеноневро-тичний синдром, неврози — лише у 10 дней (9,26 %). Нашi данi пщтверджують данi лпературних джерел про те, що саме функцiональнi порушення 1нших органiв травного тракту супроводжують функцiональну диспепсш та часто передують !й [8].
Анал1з психоемоц1йного стану обстежених д1тей де-монструе превалювання штроверс!!, акцентованих шди-вiдуально-типологiчнi властивостей за демонстративним, застрягаючим, емотивним, тривожно-боязким типом осо-бистосп, високого рiвня нейротизму (62,07 %), ситуативно! та особиспсно! тривожност!
Аналiзуючи отриманi данi ф1брогастродуоденоскот!, ми встановили, що 13,9 % дней iз функцiональною дис-пепсiею мали дуоденогастральний рефлюкс, недостатнiсть карщального й шлоричного вщдшв шлунка — 11,02 %, двое дтей мали сполучення недостатностi кард1ального вщдщу й плоруса. У вс1х обстежених д1тей стан слизово! оболонки шлунка був незмшений, що дае нам право вщ-нести виявленi порушення до фактор1в ризику розвитку запальних захворювань надал1.
При дослiдженнi кислотоутворюючо! функцй шлунка в дней iз функцiональною диспепаею визначено, що серед обстежених превалювали хворi з гiперациднiстю (68,5 % — 87 дней), близько чверта д1тей (22,05 %) мали збережену кислотоутворюючу функц1ю та лише у 9,45 % (12 хворих) виявлено гiпоациднiсть (рис. 1).
Аналiз функцюнального стану шлунка залежно вщ три-валостi перебiгу ФД у дней виявив, що пщвищена кислото-продукщя майже в 2 рази частше д1агностувалась у хворих iз нетривалим перебiгом (1—2 роки) (62,9 %) порiвняно з детьми, анамнез хвороби яких становив понад 3 роки.
Виявлена залежнiсть клiнiчного синдрому вщ рiвня кислотопродукуючо! функцй шлунка: у дней з ЕБС частше дагностуеться гiперацидний стан шлунка (82,3 %) порiвняно з детьми iз ППС (45,8 %). Тод1 як збережена кислотоутворююча функщя шлунка майже в чотири рази переважала у дней 1з постпрандальним синдромом. Зни-жена кислотоутворююча функщя шлунка також превалю-вала у д1тей 1з ППС (в1рогщно бшша частота реестрацй рН у 1-му функцiональному iнтервалi (Ф1)) (табл. 1).
Виражено! гшерацидносп, як i виражено! гшоацид-носп, в обстежених д1тей ми не виявили. При пiдвищенiй кислотоутворюючш функци шлунка показники рН коли-валися вщ 0,87 до 1,45, частше 0,9—1,2, при гшоациднос-т1 показник рН становив 2,3—2,5. Слщ зазначити, що пщ час рН-метр1! показники корпусного (рНк) ! антрального (рНа) електрод1в були непост1йн1. У ряду хворих рНа зм1-нювався в досить широких межах (вщ низьких значень до б1льш високих, а пот1м повертався до колишнього р1вня). При цьому диапазон коливань був р1зний (вщ 1,23 до 6,34). Отримат рН-хвил1 розц1нювалися як рефлюкс лужного вм1сту дванадцятипало! кишки (ДПК) у шлунок. Для роз-рахунку середнх значень рН анал1зували мМмальш показники рН у тш шлунка й максимальн1 — в антральному вщдш. Середне значення рНк 1,10 ± 0,44, без урахування
зниження кислотност1 — 1,23 ± 0,14. Середн1й показник рНа становив 3,37 ± 0,22. Р1зниця м1ж показниками кис-лотност1 в тш шлунка й п1лороантральному вщдш обу-мовлена рефлюксом. При пор1вняльн1й оцшщ середнх значень рН у тш й антрум1 в д1тей 1з р1зними вар1антами переб1гу функцюнально! диспепс!! не виявили в1рогщних розходжень.
У бтьшосп дней (56,2 %) у нашому дослщжент КН-функця шлунка була компенсована, у 43,8 % хворих не спостер1галося повно! компенсаций залуження в плорич-ному вщдш: при цьому субкомпенсований стан вщзначе-ний у половини з них 1 декомпенсований — лише у 2,4 %. Отримаш нами результата можна пояснити тим, що в ди-тячому вщ кислотоутворююча зона переважае над кисло-тонейтрал1зуючою, п1сля 10 роив наростае феномен «ан-трокардально! експанс!!», тобто вщбуваеться поступовий зсув меж1 пторичних залоз вище в б1к кардально! частини з1 зменшенням унаслщок цього кислотоутворюючо! зони [13]. Даний процес у бшшосп д1тей проявляеться пщви-щеним 1 некомпенсованим кислотоутворенням, що може бути пов'язане з ф1зюлопчними особливостями дитячого вжу й багато в чому пояснюе той факт, що на вщмшу вщ дорослих у д1тей рщко зустр1чаеться 1зольоване ураження орган1в травлення [3].
Гелшэбактерна шфекщя зустр1чалась част1ше у дтей, хворих на ФД з ЕБС — 88,6 %, пор1вняно з дтьми з ППС — 47,9 %. При оцшщ кислотопродукци залежно вщ НР-шфшэваносп встановлено (табл. 2), що у дней з Н.ру1оп переважали пщвищена кислотоутворююча функця шлунка (76,8 %) на вщмшу вщ гелшобактер-негативно! групи, у яких част1ше д1агностувалась нормоацидтсть (62,5 %).
Кореляцтний анал1з дозволив виявити залежтсть кислотоутворюючо! функци! шлунка та клМчного переб1гу ФД у дтей. Р1вень гiперацидносгi в1рогщно корелюе з штенсив-н1стю ешгастрально-больового синдрому (г = 0,03), шфь кован1стю Н.ру1оп (г = 0,19). Анал1зуючи вм1ст нейротранс-м1тер1в у д1тей 1з ФД, ми встановили кореляцтний зв'язок м1ж р1внем мелатоншу та функц1ональним станом шлунка (г = 0,48, р = 0,01). Це може свщчити на користь можливо! учасп мелатоншу у формуванш кислотопродукци шлунка [5, 8, 22]. Для гастрину в1рогщно! залежност1 нами не було встановлено, що пояснюеться вiдсутнiсгю в обстежених д-тей виражено! гшерацидносп та анацидносп [21].
Рисунок 1. Результати дослдження кислотоутворюючоI функци у дтей ¡з ФД
Таблиця 1. Результати досл'1дження кислотоутворюючоI функци у дтей ¡з р'зними формами ФД
за даними рН-метри
Групи спостереження Ф1 4-5,% Ф12-3,% Ф1 0-1,%
Д™ з етгастрально-больовим синдромом ФД, п = 79 82,28 ± 0,13* 10,12 ± 0,34 7,60 ± 0,38
Д™ з постпран^альним синдромом ФД, п = 48 45,83 ± 0,28 41,67 ± 0,29* 12,50 ± 0,50
Примтка: * — р1зниця в1рогщна пор1вняно з показниками дтей обох груп (р < 0,05).
72
(^^рвбёши
4(39) • 2012 - КлШчна пед!атр!я
Таблиця 2. Вплив ¡нф1кування H.pylori на кислотопродукц1ю в обстежених дтей, n = 127
Наявшсть H.pylori Ф1 4-5,% Ф12-3,% Ф1 0-1,%
Нр+, n = 95 76,84 ± 2,03* 20,00 ± 1,78 3,16 ± 1,06
Hp-, n = 32 31,25 ± 2,46 62,50 ± 2,01* 6,25 ± 1,06
Примтка: * — р1зниця в1рогщна пор1вняно з показниками дтей обохгруп (p < 0,05).
Висновок
Використання комп'ютерно! штрагастрально! рН-метрй у дней з ФД дозволяе не лише встановити кль нiчний вaрiaнт И перебйу, a i реaлiзувaти яюсно новий пщхщ до терапй з визначенням шдивщуально! чутливосгi до антисекреторних препарата, !х дозування та контролю ефективносп корекцй.
Список лiтepaтypи
1. Арон И.С. Психосоматические аспекты личности детей, страдающих соматическим заболеванием // Казанский медицинский журнал. — 2000. — № 2. — С. 133.
2. Бабак О.Я. Л1кування кислотозалежних захворювань: що ми сьогодт про це знавмо?// Сучасна гастроентерол. — 2001. — № 4. — С. 4-7.
3. Бабш 1.Л. Роль i значення гнфекцй Helicobacter pylori в розвит-ку хротчних захворювань оргатв гастродуоденальног зони у дтей// ПАТ. — 2000. — № 2. — С. 5-9.
4. Бельмер С.В. Внутрижелудочная рН-метрия в детской гастроэнтерологии. Методическое руководство. — М, 1997. — 24с.
5. Бутницький Ю.1., Семенова ММ, Яремчук А. С. Вивчення кислотоутворюючог функцй' шлунка при гастродуоденальних захво-рюванняху дтей// Актуальт питання патологи оргатв травлення у дтей. Маmерiали науково-практичног конференцй. — Тернопшь: Укрмедкнига, 2004. — С. 36-38.
6. Вейн А.М. Идеи невризма в гастроэнтерологии //Рос. журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колонопроктологии. — 1997. — № 3. — С. 76.
7. Выгоднер Е.Б. Физические факторы в гастроэнтерологии. — М, 1987.
8. Ильченко АА, Селезнева Э.Я. Внутрижелудочная рН-метрия в оценке кислотонейтрализующей активности антацидов // Российский гастроэнтерологический журнал. — 1996. — № 2. — С. 52-53.
9. Компьютерная рН-метрия желудка и пищевода. Клиническое значение метода/ Сост. A.A. Ильченко//Метод. рек. № 15. — М.: Правительство Москвы; Ком. здравоохранения, 2001.
10. Корниенко ЕА., Нажиганов О.Н. Синдром желудочной диспепсии у детей // Педиатрия. — 2002. — № 3. — С. 21-26.
Крючко Т.А., Несина И.Н., Румянцева М.А.
ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая
академия», г. Полтава
ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ КОМПЬЮТЕРНОЙ ИНТРАГАСТРАЛЬНОЙ РН-МЕТРИИ У ДЕТЕЙ
С СИНДРОМОМ ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ ДИСПЕПСИИ
Резюме. В статье рассмотрены показания для использования в клинической практике малоинвазивного экспресс-метода интрагастральной рН-метрии у детей, которая позволяет диагностировать кислотообразующую и кислотонейтрализующую функции желудка при функциональной диспепсии, а в дальнейшем использовать данный метод как индикатор эффективности антисекреторной терапии и стратификации дифференцированных рекомендаций в плане коррекции секреторных нарушений при функциональной диспепсии у детей.
Ключевые слова: интрагастральная рН-метрия, дети, функциональная диспепсия.
11. Логинов А.С, Ильченко АА., Селезнева Э.Я. Внутрижелудочная рН-метрия. Клиническое значение метода// Российский гастроэнтерологический журнал. — 1996. — № 1. — С. 22-30.
12. Маастрихтський консенсус 2-2000// Сучасна гастроентерол. — 2000. — №2. — С. 70-71.
13. Охлобыстин А.В. Использование внутрижелудочной рН-метрии в клинической практике. Методические рекомендации для врачей. — М., 1996. — 31 с.
14. Раппопорт С.И., Лакшин АА., Ракитин Б.В., Трифонов М.М. рН-метрия пищевода и желудка при заболеваниях верхних отделов пищеварительного тракта. — М.: Медпрактика, 2005.
15. Циммерман Я.С, Будник Ю.Б., Потемкина О.Ю. Топографическая экспресс-рН-метрия. Возможности и перспективы применения в функциональной диагностике заболеваний желудка // Клин. лаб. диагностика. — 1995. — № 3. — С. 43-46.
16. Чернобровый В.Н. Экспресс-методика внутрижелудочной рН-метрии //Лаб. дело. — 1990. — № 3. — С. 13-17.
17. Чопей 1.В., 1лько А.В. Дiагностичне значення вимiрювання рН шлунково-кишкового тракту. — Ужгород: Патент, 1999. — 198с.
18. Andersen J., Naesdal J., Strom M. Idential24-hourgastricpHprofiles when using intragastric antimony or glass electrodes or aspirated gastric juice//Scand. J. Gastroenterol. — 1988. — Vol. 23, № 3. — P. 375-379.
19. Baldi F, Ferrarini F, Longanesi A. et al. Prolonged intragastric pH-measurements: 24-hourprofile and distribution ofgastric acidity//Ital. J. Gastroenterol. —1987. — Vol. 19. — P. 134-136.
20. Evans D.F., Pye G, Bramley R.. et al. Measurement of gastrointestinal pH profiles in normal ambulant human subjects // Gut. — 1998. — Vol. 29. — P. 1035-1041.
21. Kato K., Asai S., Murai I. et al. // J. Gastroenterol. — 2001. — Vol. 36, № 2. — P. 91-95.
22. McLauchlan G., Fullarton G.M., Grean G.P., McColl K.E.L. Comparison ofgastric body and antral pH: a 24 hour ambulatory study in healthvvolunteers//Gut. —1989. — Vol. 30. — P. 573-578.
23. Merki H.S. Die intragastrale Langz,eit-pH-Metrie// Dtsch. med. Wschr. —1988. — Bd 113. — S. 1443-1445.
24. Noller H.G. The techniques of measuring by endoradiosonds and their adaption to pediatrics // Proc. Second, intern. Conf. on medical electronics. — Paris, 1959. — P. 24-27.
25. Walt R.. Twenty four hour intragastric acidity analysis for the future //Gut. — 1996. — Vol. 27. — P. 1-9.
Отримано 22.03.12 □
Kryuchko T.O., Nesina I.N., Rumyantseva M.O. Higher State Educational Institution of Ukraine «Ukrainian Medical Dental Academy>, Poltava, Ukraine
DIAGNOSTIC VALUE OF COMPUTER INTRAGASTRIC PH-METRY IN CHILDREN WITH SYNDROME OF FUNCTIONAL DYSPEPSIA
Summary. The article elaborated the indications for use in clinical practice of low-invasive express-method of intragastric pH-metry in children, that enables to diagnose acidic and antacid functions of stomach at functional dyspepsia, and in future to use this method as indicator of efficiency of antisecretory therapy and stratification of the differentiated guidelines in terms of correction of secretory violations at functional dyspepsia in children.
Key words: intragastric pH-metry, children, functional dyspepsia.
