CC BY
3
УДК [330.322:330.34]:336(477)
децентрал1зац1я: сутн1сний апарат i можливост1ф1нансово-податкового
механ13му 1нвестиц1йного зростання
© 2016 КАРП1НСЬКИЙ Б. А., МАКСИМ1В Д. Я., КАРП1НСЬКА О. Б.
УДК [330.322:330.34]:336(477)
Каршнський Б. А., MaKCMMiB Д. Я., Картнська О. Б. Децентралiзацiя: сутнiсний апарат i можливостi фiнансово-податкового механiзму швестицшного зростання
Мета cmammi полягае в розробц системних положень формування i функцюнування ф1нансово-податкового механ/зму iнвестицйного зростання як 'оперативного ¡нструменту впливу й актив/зацИ /нвестиц/йних процеав в умовах децентрал/заци, виходячи з потреби розширення податково!' бази та нарощування фнансовоi спроможностi державного бюджету. Синтезовано науковi засади оргашзацП ф'шансово-податкоеого механ/зму iнвестицшного зростання, видлено фактори його впливу i рол в акmивiзацi¡ реалiзацi¡ наявного фiнанcово-подаmкового потенщалу адммстративно-територ'юльних одиниць у процес деценmралiзацii'. Сформовано апаратний iнcmруменmарiй даного механiзму та вичленено можливот його прояву в деценmралiзацiйних процесах. Вперше запропоновано функцюнально-економiчну модель фiнанcово-подаmкового механiзму швестицЮного зростання, яка комплексно включае як важелi iнвеcmицiйно-подаmкового середовища, так i потреби стратегюлогИрозвитку, економiчного зростання та нарощування податкових надходжень за проведення активноi деценmралiзацiйно¡ полimики. ОбГрун-товано ефективнсть пропонованого механiзму у збалансованот фтнсово-податково1 системи держави та досягненн оптимального рвня деценmралiзацii Ключов'1 слова: деценmралiзацiя, деценmралiзацiйна полтика, фiнанcово-подаmковий потенциал, iнвеcmицiйно-подаmкове середовище, фiнанcово-подаmковий ме-ханiзм iнвеcmицiйного зростання, збалансовансть ф'1нансово-податково'1 системи. Рис.: 1. Табл.: 1. Шбл.: 21.
Карпнський Борис Андршович - кандидат економ1'чних наук, професор, завiдувач кафедри економки та менеджменту, Льв'вський нацональний унверситет 1'м. I. Франка (вул. Унверситетська, 1,Льв'в, 79000, Украна) E-mail: [email protected]
Максим'<в Дмитро Ярославович - астрант кафедри економки та менеджменту, Льв'вський нац'ональний ушверситет 1'м. I. Франка (вул. Унверситетська, 1, Льв'в, 79000, Украта)
E-mail: [email protected]
Картнська Олена Бориавна - кандидат юридичних наук, Адвокатське об'еднання «Картнська i партнери» (вул. Втовського, 29, Льв'в, 79011, Украна) E-mail: [email protected]
УДК [330.322:330.34]:336(477) Карпинский Б. А., Максымив Д. Я., Карпинская Е. Б.
Децентрализация: сущностный аппарат и возможности финансово-налогового механизма инвестиционного роста
Цель статьи заключается в разработке системных положений формирования и функционирования финансово-налогового механизма инвестиционного роста как императивного инструмента влияния и активизации инвестиционных процессов в условиях децентрализации, исходя из необходимости расширения налоговой базы и наращивания финансовой состоятельности государственного бюджета. Синтезированы научные основы организации финансово-налогового механизма инвестиционного роста, выделены факторы его влияния и роли в активизации реализации имеющегося финансово-налогового потенциала административно-территориальных единиц в процессе децентрализации. Сформирован аппаратный инструментарий данного механизма и выделены возможности его проявления в децентрализационных процессах. Впервые предложена функционально-экономическая модель финансово-налогового механизма инвестиционного роста, которая комплексно включает как рычаги инвестиционно-налоговой среды, так и потребности стратегиологии развития, экономического роста и наращивания налоговых поступлений при проведении активной децентрализационной политики. Обоснована эффективность предлагаемого механизма в сбалансированности финансово-налоговой системы государства и достижении оптимального уровня децентрализации. Ключевые слова: децентрализация, децентрализационная политика, финансово-налоговый потенциал, инвестиционно-налоговая среда, финансово-налоговый механизм инвестиционного роста, сбалансированность финансово-налоговой системы. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 21.
Карпинский Борис Андреевич - кандидат экономических наук, профессор, заведующий кафедрой экономики и менеджмента, Львовский национальный университет им. И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) E-mail: [email protected]
Максымив Дмитрий Ярославович - аспирант кафедры экономики и менеджмента, Львовский национальный университет им. И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) E-mail: [email protected]
Карпинская Елена Борисовна - кандидат юридических наук, Адвокатское объединение «Карпинская и партнеры» (ул. Витовского, 29, Львов, 79011, Украина) E-mail: [email protected]
UDC [330.322:330.341:336(477) Karpinsky B. A., Maksymiv D. Ya., Karpinska O. B. Decentralization: the Essential Apparatus and Possibilities of the Financial and Fiscal Mechanism for Investment Growth
The article is aimed at developing the system provisions concerning the formation and operation of the financial and fiscal mechanism for investment growth as a mandatory tool of influence and intensification of investment processes in the context of decentralization, proceeding from the necessity of broadening the tax base and increasing the financial viability of the State budget. The scientific foundations of organizing the financial and fiscal mechanism for investment growth have been synthesized, both factors of its influence and role in the enhancing the implementation of the existing financial and fiscal potential of the administrative-territorial units in the decentralization process have been allocated. The apparatus-specific instrumentarium of this mechanism has been formed, possibilities of its manifestation in the decentralized processes have been allocated. For the first time has been proposed a functional-economical model of financial and fiscal mechanism for investment growth that comprehensively includes both levers for investment and taxation environment and needs of strategiology of development, economic growth, and increasing tax revenues while conducting an active decentralization policy. Efficiency of the proposed mechanism has been substantiated as to balance of the financial and fiscal system of the State and achieving the optimal level of decentralization.
Keywords: decentralization, decentralization policy, financial and fiscal potential, investment and taxation environment, financial and fiscal mechanism for investment growth, balance of financial and fiscal system. Fig.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 21.
Karpinsky Borys A. - PhD (Economics), Professor, Head of the Department of Economics and Management, Ivan Franko National University of Lviv (1 Universytetska Str, Lviv, 79000, Ukraine) E-mail: [email protected]
Maksymiv Dmytro Ya. - Postgraduate Student, Department of Economics and Management, Ivan Franko National University of Lviv (1 Universytetska Str., Lviv, 79000, Ukraine) E-mail: [email protected]
Karpinska Olena B. - PhD (Laws), Attorneys' Association «Karpinskaya and partners» (29 Vitovskoho Str., Lviv, 79011, Ukraine) E-mail: [email protected]
Cвiтовi глобaлiзaцiйно-трaнсформaцiйнi процеси сьогодення засвiдчують як актуальшсть програ-мованого розгортання децентралiзацiйних проце-сш з метою забезпечення належно! економiчно! стабкь-ностi фшансово самостiйних економiчно-розвинених територiй (донорiв фшансових ресурсiв), так i необхц-шсть посилення вiдповiдальностi за прийняття управ-лiнських рiшень щодо фiнансово слабких територiй за-для збереження стабкьносп системи в межах окремих держав чи свиових фiнансово-економiчних структур. Осккьки надмiрна централiзацiя в певнiй системi може призвести до постшного висмоктування фiнансових по-тенцiалiв економiчно розвинених територiй, не спри-яючи защкавленост в самостiйному вирiшеннi проблем фшансово-податкового забезпечення у фiнансово слабких регюшв, через постiйну фiнансову п1дтримку таких адмiнiстративно-територiальних одиниць [1-21]. Даш процеси простежуються як на глобальному рiвнi -у свiтових фiнансово-економiчних структурах (зокрема, спрямованiсть Великобританп на вих1д з бвропейського Союзу), так i на внутрiшньодержавному - при розши-реннi повноважень (зокрема, у США, де кожен окремий штат е самостшним у прийняттi управлшських рiшень).
Окрiм того, досвiд багатьох економiчно розвинених кра!н свггу пiдтверджуе, що за децентрaлiзaцi!:
+ формуються додатковi можливостi окремих адмiнiстративно-територiальних одиниць са-мостiйно вирiшувати сво! проблеми; + оптимально пiдбираеться властива (сприйнят-лива мешканцями) соцiальна й економiчна по-лiтика, яка гармошчно спiвiснуе з можливостя-ми та потребами територи; + значно активiзуються iнвестицiйнi процеси, осккьки iнвестори також отримують можли-вiсть вибору умов, яю !м найбкьше пiдходять.
Виходячи з цього, децентралiзацiя (фiнансова, по-лiтична, адмiнiстративна) сприятиме aктивiзaцi! фшансово-податкового мехашзму iнвестицiйного зростання (ФПМ1З), осккьки гармонiчно розподкить територи (регюни) на iнвестицiйнi зони за прюритетшстю швес-тицшно! дохiдностi або/чи видiв швестицшно! дiяльностi (вкладень). Практично, кожен окремий регюн буде прива-блювати сво!х iнвесторiв, якi займаються певним видом швестування, активiзуючи загалом швестицшну систему держави, а як насл;док: iнвестицiйна активнiсть за функ-цюнування ФПМ1З сприятиме розширенню фшансово-податково! бази державного бюджету Укра!ни.
Децентралiзацiя в системi ФПМ1З значно акти-вiзуе та прискорить iнвестицiйнi процеси, що приведе до швестицшно! децентрaлiзaцi! територiй. Обективно, що за певний перюд у iнвестицiйному середовищi в^бу-деться самозбалансування в iнвестицiйних зонах, у яких сформуються оптимальнi умови для того чи шшого виду швестицшно! дiяльностi (чи капiталу).
Мiжнародний досвiд вказуе на те, що для ство-рення сприятливих умов для розвитку економжи необ-хцно, щоб рiвень iнвестицiй становив 19-25 % вц ВВП (в УкраМ перед початком глобально: фiнансовоl кризи даний показник досягав 13-17 %, а згодом почав критично знижуватися). Вцповцно до розрахунюв експерйв
загальна потреба в iнвестицiях для проведення структурно! перебудови економжи Украши становить вiд 140 до 200 млрд дол. США, причому щорiчна потреба нацю-нально! економжи в iнвестицiях оцiнюеться вiд 30 до 40 млрд дол. [2, с. 120-121]. При цьому, потрiбнi не лише ккьюсш, а й яюсш змши в iнвестуваннi. Так, наприклад, 75-85 % iнвестицiй повинш бути iнновацiйними й спри-яти прогресивним змшам у структурi економжи регiо-нiв Укра!ни [5, с. 92].
Зазначимо також, що за шшими оцшками нинi потреби в iнвестицiях для оновлення основних фондiв в Украlнi становлять бкьше 90 млрд дол. США [7, с. 62-66]. Однак наведеш цифри в швестицшних потребах для комплексного переозброення виробничого апарату Украши виглядають досить заниженими, оск1льки при вартосй основних засобiв в УкраМ на 2014 р. у 13752,1 млрд грн (859,5 млрд дол. США) та ступеш !хнього зносу, який (за даними Державно! служби статистики Укра!ни) становив 83,5%, для !хнього оновлення, з ура-хуванням шновацшно! складово! виробничого апарату, за оцшкою авторiв даного дослiдження, необхцш iнве-стицiйнi ресурси вже перевищують 700 млрд дол. США. Доцкьно також пiдкреслити, що розглядувана потреба в iнвестицiях майже спiвмiрна з фшансово-ресурсними втратами Укра!ни вiд дш держави-анексора (Крим) у 0,5 трлн дол. США [12].
Зокрема, на думку фахiвцiв-атомникiв, в УкраМ за
4 роки у 7 атомних блоюв iз 15 (на 4 атомних елек-
тростанцiях) закiнчуеться нормативний термш експлуатацй, а для його продовження необхцш iнвести-цй у 300 млн дол. США на один блок (загалом потреба у 2,1 млрд дол. США). О^м того, буддвництво нового такого блоку коштуе 3-5 млрд дол. США. Практично, якщо не вкласти таю швестицшш ресурси в оновлення основних фондiв атомно! енергетики, то вже до 2020 р. Укра!на втратить 50% потужностей (дана енергетика виробляе в УкраМ понад половину вйе! електроенер-ги). Коли врахувати гостру залежшсть Укра!ни вiд зо-вншнк енергетичних ресурсiв, то неувага до форму-вання i реалiзацi! власного енергетичного потенщалу в системi децентралiзацiйно! полiтики або затягування органiзацiйно-iнвестицiйних заходiв з його використан-ня може мати досить проблематичш наслiдки.
Лише потреби в iнвестицiях для проведення каш-тального ремонту автомоб1льних доргг в Укра!нi перевищують десятки мiльярдiв гривень. Тривале недофiнан-сування процесу даного ремонту значно вцтермшовуе вiдповiднiсть автомоб1льних артерiй мiжнародним стандартам та призводить до вцчутно! фшансово! втрати переваги Укра!ни в активному використанш власного територiального розташування у мережi функцiонування транснацiональних транспортних коридорiв [13]. Зокрема, у Львiвськiй областi на даний ремонт у 2016 р. скеро-вано б1ля 1 млрд грн, або в середньому 5 млн грн на 1 км.
Тому забезпечення фшансово-податково! самостш-носй адмiнiстративно-територiальних одиниць i розши-рення фiнансово-податкових потенцiалiв окремих тери-торiй в процеа децентрaлiзaцiйних змiн з урахуванням сучасних викликiв та негaрaздiв: зношенiсть основних
фондiв, що перевищуе 80%; зовнiшня заборговашсть, що перевищуе граничний ршень - 60% вц валового внутрш-нього продукту; незавершений вшськово-полиичний конфлiкт на сходi Украши; економiчна нестабiльнiсть i турбулентнiсть фшансових ринкiв; iмперативнiсть, забю-рократизованiсть i рiзновекторнiсть полiтичних ршень, а також вiдсутнiсть достатнк швестищйних ресурсiв у реальному секторi економжи Украши залишають за собою вцкритим питання розробки та реалшаци вцповц-ного потребам часу ФПМ1З механiзму для досягнення максимального ефекту в1д нев1дворотно! децентралшацц (ф^ангово^ полпично'!, адмiнiстративно!).
Пiдкреслимо, що окремi проблемш питання ефек-тивного забезпечення фшансово-податково'! самостш-ностi адмiнiстративно територiальних одиниць через де-централiзацiю з урахуванням прогресивних механiзмiв впливу на ll ефективнiсть дослiджували такi науковцi: George W. H., Mehmet S. T. [15], Spina N. [20], Wayne M. M. [21], Амоша О. I., Буркинський Б. В. [1], Власюк О. С. [3], Геець В. М. [4, 16], Гончаров В. М. [5], Мазараю А. А., Чугунов I. Я. [6], Халатур С. М. [14] та шш1
Однак на даний час в УкраМ невиршеним за-лишаеться питання формування дieвого механiзму активiзацil iнвестицiйних процесiв та розширення фь нансово-податкового потенцiалу адмшстративно-тери-торiальних одиниць в умовах невцворотносй прохо-дження децентралiзацiйних процесiв.
Метою статтi е розробка системних положень формування i функцiонування фiнансово-податкового механiзму iнвестицiйного зростання як iмперативного iнструменту впливу й активiзацil iнвестицiйних про-цесiв в умовах децентралiзацil (ф^ангово^ полiтично!, адмшстративно!), виходячи з потреби розширення по-датково! бази та нарощування фшансово! спроможно-стi державного бюджету за спрямованост на динамiчне збалансування фшансово-податково! системи Украши.
Як свiдчить практика економiчно розвинених держав, децентралiзацiя стае тим шструментом впливу на економiчнi процеси, який дае можли-вкть територiальним структурам значно! самостiйностi у прийнятт будь-яких рiшень, що стосуються фшансо-во'1, полгшчно! та адмшктративно! сфер [15, 18, 20, 21].
Децентралiзацiю (в iншому значеннi: децентраль зацiйний процес, децентралiзацiйна полiтика) у системi фiнансово-податкового механiзму iнвестицiйного зростання можливо розглядати з трьох аспекйв.
За першим iз них (вищим - високорiвнева) - вона наявна в розвинутих державах та питання накопичення i використання фiнансових ресурсiв, полгшчш й адмь нiстративнi важелi розподкеш збалансовано в штере-сах як держави, так i мiсцевих громад, дозволяючи тим активно реагувати на територiальнi потреби харак-терними змшами у виборi iнструментарiю фшансово-податкового мехашзму iнвестицiйного зростання.
Другий аспект у системi ФПМ1З бкьш характер-ний до тенденцiй розгортання децентралiзацil та появи територiальних осередкiв, де децентралiзацiйна полпика вже спрацювала (тобто, коли накопичений позитив-ний досвц з проблематики задшння мехашзму можли-
во переносити на iншi територiaльно-aдмiнiстрaтивнi одиницi). У даному випадку видкено критери оцшю-вання i порiвняння результaтiв цiе! полiтики в окремих територiях, що дозволяе виробляти на основi даного досвiду власш пiдходи з впровадження децентрaлiзaцi! та !! регулювання на основi шструментарш фшансово-податкового мехaнiзму iнвестицiйного зростання в ш-тересах конкретних громад.
За третiм аспектом, де питання децентрaлiзaцil лише порушуються, хоча ФПМ1З й функцiонуе, тобто знаходяться на початковому еташ становлення, немае консолцованого розумiння щодо дано! полпти мiж державними iнституцiями та мкцевими органами влади, що призводить до виникнення постшних конфлж-тних ситуaцiй i вiдповiдних потрясшь: держава остерь гаеться втратити владу та постшний контроль за вйм розвитком, а мiсцевi упрaвлiнськi органи не прагнуть брати на себе всю в^пов^альшсть за aктивiзaцiю даного мехашзму в покращенш соцiaльно-економiчного стану пiдпорядковaно! !м територи.
Зважена децентрaлiзaцiйнa полiтикa формуе, ви-ховуе та стимулюе вироблення сучасних поглядiв у стрaтегiологi! розвитку територiaльних громад, осюльки сильнi регiони з потужною фшансовою основою створюють i потужну державу, яка володiе ефектив-ним набором вaжелiв впливу i упрaвлiння - фiнaнсових, полiтичних, адмшстративних та оперативно реагуе на потреби через вцповцний ФПМ1З [8].
Децентралiзацiйна полтика держави - процесна дшльшсть, яка спрямована на послаблення постшно-го центрaлiзaцiйного упрaвлiнського впливу на окремi aдмiнiстрaтивно-територiaльнi одиницi з метою розширення ними практичних можливостей у прийнятт власних рiшень, яю йтимуть на користь забезпечення реaлiзaцil наявного ресурсного потенцiaлу (фшансово-го, податкового, трудового тощо) територш у конкрет-них фiнaнсово-економiчних процесах.
Загалом, на думку aвторiв, прaктичнi результати децентрaлiзaцiйноl полiтики та 'й ефектившсть (прояв-нiсть) у системi ФПМ1З можливо оцiнювaти на осно-вi використання двох пiдходiв: якiсного та юльюсного (табл. 1).
Також зазначимо, що у випадку досягнення висо-корiвнево! (бaгaторiвневоl) децентрaлiзaцi! держава (ре-гiони) мають змогу бкьш оптимально розпоряджатися вйм наявним ресурсним потенцiaлом конкретно! територш Проте така децентрaлiзaцiя вимагае високого рiв-ня вiдповiдaльностi за прийнятт упрaвлiнськi рiшення та вцповцно! фiнaнсово-подaтково! дисциплiни.
Роль фiнaнсово-подaткового мехашзму у приско-реннi децентрaлiзaцiйних процейв та досягненнi стш-кого рiвня децентрaлiзaцi! е надзвичайно важливим у ниншни умовах. Осккьки ФПМ1З служитиме прогре-сивним iнструментом впливу на нарощування можливостей фшансово! системи Укра!ни [11, 17].
Ключовим завданням задшвання пропонованого ФПМ1З е встановлення найбкьш прозорих, привабли-вих i простих правил «гри»; узгоджено! взаемоди та функцiонувaння для вси суб'екйв iнвестицiйно! iнф-
Таблиця 1
1нструментарний апарат оцшювання i активування впливу децентралiзацiйноi' полiтики держави на ефективнкть
IIФПМ1З
П^хщ Xарактернi показники Оцшювальний прояв Засоби впливу
- диспропорцмшсть у територiальному розвитку - не виправданi демпiнговi чи завищенi цiни на окремi товари чи послуги - створення шструменпв конвергентного вирiвнювання (шформацшного i цiнового) в рамках уточнення важелiв та метс^в децентралiзацiйноí полiтики (змiна цiнових ор1£нтир1в, податковi стимули, активiзацiя iнвестицiйного середовища)
- слабость або вiдсутнiсть сировинноТ бази - завищенi цши на якiсну сиро-вину та невщповщысть цши-якостi на сировину замщення - розробка iнструментарiю i субмехашзму урiвноваження цiн у рамках формування ефективного швестицшного середовища в систем дм ФПМ1З (використання i задю вання часових та стимулюючих чинниюв децентралiзацií на мiсцевому рiвнi щодо швестсрв i iнвестування)
Яюсний - обмежена iнфраструктурна складова - вiдсутнiсть проявiв ефектив-ного використання, зростання та розширення виробницт-ва за наявного ресурсного потенцiалу - покращення i розширення можливостей iнфраструктури за проведення децен-тралiзацiйноí полiтики (створення точок зростання - швестицшних платформ) у ключових секторах економiки в процес реaлiзaцií та функцiонування ФПМ1З
- тенденци у фiнансовому та iнвестицiйному шматах територп - обмеженiсть достатшх фiнансових ресурсiв i по-даткових стимулiв у межах адмУстративно-теритсральних одиниць - розширення фiнaнсових джерел та розробка системи податкових стимулiв децентрaлiзaцiйноí полiтики щодо зaдiювaння ефективних субмехaнiзмiв ФПМ1З в межах aктивiзaцií швестицшного середовища
- низький рiвень споживчих можливостей населення - недостатнiсть фшансово-швестицшних ресурсiв для пiдтримання достатньоТ взав-модп складових (населення - виробник) у споживчо-виробничому процесi - створення та aктивiзaцiя фшансово-податкових можливостей iнвестицiйного територiaльного середовища за проведення децентрaлiзaцiйноí полггики для за-безпечення нарощування продуктивной прaцi i плaтоспроможностi населення через реaлiзaцiю ФПМ1З
- кшьмсть працюючих за вiковою структурою - вщсутысть робочих мiсць та можпивосп до самореалiзацií молодих робiтникiв i спецiалiстiв - залучення в систему нацюнальноГ економiки та швестицшного середовища молодих висококвaлiфiковaних та не заан-гажованих кaдрiв (законодавчо встанови-ти вiдсоток молодих спецiaлiстiв на основi aнaлiзу досвiду високорозвинених кра'Гн, а за неможливостi робляться вщповщы вiдчислення)
Кiлькiсний - валовий внутршнш продукт (ВВП) на душу населення або валовий регюнальний продукт (ВРП) на одну особу - недостатнiй рiвень ВВП або ВРП для активiзацií нарощування податково-швестицшного потенцiалу - aктивiзaцiя фiнaнсового i iнвестицiйного клiмaтiв у рамках проведення децентрaлiзaцiйноí полiтики через зaдiювaння ФПМ1З для нарощування ВВП або ВРП на одного мешканця
- виробництво та затрати енергетичних i сировинних ресурав на душу населення - обмеженкть у можливостях накопичення i використання ресурсного потен^алу територiй в розрахунку на душу населення - полтшення ситуацГГ з використанням ресурсного потен^алу територп в рамках ФПМ1З, проведення ефективних iнвестицiйних залучень з енергозбере-ження, монiторинг i контроль за використанням ресурсного потен^алу при децентрaлiзaцií
- рiвень оплати прац працюючих у рiзних галузях - стриман можпивосп населення до стимулювання податково-швестицшного зростання - розширення швестицшних залучень у рамках проведення прогнозовано'|' децентрaлiзaцшноТ полiтики щодо aктивiзaцГ'' ФПМ1З, пiдвищення продуктив-ностi прaцi, а з цим i рiвня и оплати
О ш сс:
<
т 2
со
=л <
X
<
2 ш
Джерело: авторська розробка.
раструктури [19] в рамках децентрaлiзaцiйноl полижи держави, з метою створення найвипднших умов для вiтчизняних та мiжнaродних iнвестицiйних кaпiтaлiв. Об'ективно, що зазначене буде додатково впливати на конкурентоспроможнiсть нaцiонaльно! економжи i в системi aктивiзaцi! залучення iнвестицiйних коштiв.
Пiдкреслимо, що сприяння iнвестицiйного та по-даткового зростання шдштовхуватиме до активного включення в процес швестування значно! кiлькостi нових вiтчизняних i закордонних iнвесторiв. Означене вище обумовить можливкть закласти новi технолопч-нi платформи у стратегюлоги розвитку держави вже на сучаснш бaзi нaуково-технiчного прогресу. Такий теоретико-методолопчний пiдхiд до розумiння сутно-ст iнвестицiй та iнвестицiйно-подaткового зростання сприяе розширенню наявних джерел формування фь нансових ресурсiв.
Тiсний внутрiшнiй взаемозв'язок мiж елементами ФПМ1З мае бути важливою умовою ефективного функ-цюнування мехaнiзму та становлення «iнвестицiйно-податкового середовища», яке реструктуруе, спростить i aктивiзуе взaемодiю суб'ектiв всiх ринюв мiж собою за проведення децентрaлiзaцiйних процесiв.
1нтегрально, функцiонaльно-економiчнa модель ФПМ1З мае пов'язувати в едине цке потреби стратегю-логи розвитку, економiчного зростання та нарощування податкових надходжень (рис. 1).
Зaдiювaння ФПМ1З сприятиме становленню шве-стицiйно-подaткового середовища, яке, своею чергою, позитивно впливатиме як на вси субlектiв iнвестицiйного ринку; фшансово-кредитш шститути, домогосподарства, бiзнес, науку та шших суб'ектiв финансово ринку, так i на процеси взаемоди мiж ними, якi функцiонують, виходячи з чинних законодавчо-правових норм у межах децентра-лiзaцil aдмiнiстрaтивно-територiaльних одиниць.
Формування вцповцного потребам iнвестицiй-но-податкового середовища стимулюватиме обмш iнформaцiйними, фiнaнсовими, товарни-ми, технолопчними та iншими ресурсами i послугами мiж рiзними територiями, що служитиме шструментом збaлaнсовaностi (фiнaнсово!, податково!, цшово! тощо); об'еднуватиме та пiдтримувaтиме надзвичайно ткний системний взаемозв'язок як мiж усiмa суб'ектами кон-кретних територш, так i окремих суб'ектiв мiж собою, значно прискорюючи швидкiсть сприйняття, аналь зу, реагування, регулювання та коригування проблем, що виникають в системi чи окремому суб'ектi систе-ми, забезпечуючи тим шдвищення функцiонaльностi вйе! системи та сприяючи подальшому нарощуванню фшансово-податкового потенцiaлу конкретних терито-рш та iнвестицiйному зростанню.
Використання парадигми ефективно! реaлiзaцi!, ФПМ1З виступае ключовим завданням для виршення
¡нвестицЮно-податкове середовище
\ /
и
<
РО
Е;
<
н
X
ш
^
ш
а
н
О
С
СТРАТЕГЮЛОГ1Я РОЗВИТКУ
Рис. 1. Функцiонально-економiчна модель фiнансово-податкового механiзму iнвестицiйного зростання
за децентралiзацм
Джерело: авторська розробка.
О =л о
ш
сс: =л
=л <
т ^^
ии
со
□с <
X
<
о ш
багатьох соцiально-економiчних проблем сьогодення окремих територш в умовах проведення децентралiза-цшно! полiтики держави. Iнвестицiйне зростання стане рушieм виробничого процесу, пiдвищить платоспро-можнiсть населення та сприятиме подальшому розши-ренню виробництва у зв'язку iз зростанням рiвня спо-живчих можливостей населення.
Для конвергенцп, бкьш тiсного взаемозв'язку i взаемоди мiж всiма суб'ектами, процесами, методами, шструментами та важелями ФПМ1З у межах децентраль заци (фшансово!, полггично!, адмшстративно!) доцкьно використати досвц 6С та впровадити в практичну сферу вцкритий метод координаци (ВМК), який виявився над-звичайно дieвим та ефективним при вирiшеннi багатьох завдань у рiзних сферах господарювання.
Так, вперше принцип ВМК було сформульовано у 2000 р. на зааданш бвропейсько! ради в Лкабош як спосiб забезпечення та поширення найкращих практик i досягнення найбкьшого зближення з метою реалiзацil основних задач 6С. ВМК е й когштивним, i нормативним iнструментом, який дозволяе навчатися один в одного. Ефектившсть ВМК залежить вiд систематичного поширення знання й досвцу та забезпечуе: вза-емонавчання (на вищому рiвнi); навчання зверху вниз; навчання, спрямоване в1д рiвня шститупв, соцiальних партнерiв, мiсцевих органiв влади й регюшв нагору (знизу догори). Його основш компоненти включають рекомендаци та критери реалiзащí, iндикатори прогресу i багаторiвневий монiторинг, обмiн найкращими практиками й iнтерактивний процес навчання, реалiзацiю в рамках нацюнально! полiтики й законодавства. Новий спойб керування спираеться на такi шструменти, як: монiторинг, взаемоаналiз, пошук й обмш найкращими методиками i практиками з метою сприяння координаци на полiтичному рiвнi, полегшення процесiв навчання згори донизу i знизу нагору, розвитку навчання через сшвробггництво i навчання з метою шдвищення конку-рентоспроможностi [14].
Загалом, становлення швестицшно-податкового середовища за д!1 ФПМ1З у межах децентргшзаци спри-ятиме комплексному й ефективному використанню на-явного (людського, сировинного, iнвестицiйного) неза-дшного потенцiалу територiй з метою активiзацil вико-ристання фiнансово-податкового потенцiалу територш.
ВИСНОВКИ
Потреба в багаторiвневiй децентралшаци вимагае вiд урядових iнституцiй прийняття нестандартних рь шень iз застосуванням передових i прогресивних шстру-менпв впливу на економiчнi процеси, врахуючи сучаснi виклики i виходячи з конкретних потреб територiй.
Синтезований апаратний шструментарш ФПМ1З у системi децентралiзацil сприятиме можливостям ак-тивiзацil швестицшних процесiв та бкьш ефективному використанню наявних незадiяних ресурсiв територш для нарощення фiнансово-податкового потенцiалу, пiдвищуючи тим як конкурентоспроможнiсть вае! фь нансово-економiчноl системи держави, так i посилю-
ючи купгвельну спроможн1сть населення в напряму роз-ширення можливостей виробничого процесу, зростання ВВП i подальшого економ1чного i суспкьного розвитку.
Децентрал1зац1я та системна децентрал1зац1йна политика держави обумовить розширення 'й можливостей щодо забезпечення фшансово! стшкосп та бкьшу ф1нансово-податкову самост1йн1сть адмшстративно-територ1альних одиниць в 1нтересах !хнк мешканц1в.
Становлення за швестицшно! децентрал1зацГ1 в1д-пов1дних 1нвестиц1йних зон i зад1ювання при цьому ф1нансово-податкового мехашзму шве-стиц1йного зростання надасть можливкть 1нвесторам сконцентрувати свою увагу на конкретному регюш, який забезпечить оптимальш ф1нансов1 результати (виходячи з наявност тих чи 1нших ресурав, технолог1й, шф-раструктури та лопстичних зв'язк1в) в1д 1нвестиц1йних вкладень. Цкеспрямована децентрал1зац1йна пол1тика в систем1 залучення 1нвестиц1йних поток1в дозволить як швесторам, так i адм1н1стративно-територ1альним оди-ницям не допускати розпорошення 1нвестиц1йних ресурав, концентрувати та спрямовувати каштали в пер-спективн1 1нвестиц1йн1 зони (виходячи з виду економ1ч-но'1 д1яльност1), а значить - мш1м1зувати ризики втрати кап1талу чи провалу швестицшного проекту. Реал1зац1я даного мехашзму за децентрал1зац!1 сприятиме розши-ренню д1апазону прогнозних показник1в податкових бюджетних надходжень у рамках стратеиологИ розвитку окремих територш, загалом позитивно впливаючи на динамку в1ддач1 економ1чно'1 системи держави, шд-н1маючи тим самим як швестицшну приваблив1сть, так i м1жнародний 1м1джевий рейтинг дов1ри 1нвестор1в до економ1ки Укра'1ни. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Амоша О. 1нституцюнальне та ресурсне забезпечення eK0H0Mi4H0r0 розвитку Укра'ши / О. Амоша, Б. Буркинський // Економка Укра'ши. - 2006. - № 1. - С. 89-91.
2. Бандурка А. М. Иностранные инвестиции в регионы Украины : монография / А. М. Бандурка, С. И. Лекарь, О. В. Носова. - Харьков : Золотая миля, 2013. - 340 с.
3. Власюк О. С. Шляхом децентралiзацN: виклики, ризики та прюритети реформування регюнального розвитку в УкраТы / О. С. Власюк // Регюнальна економка. - 2015. - № 1. - С. 5-18.
4. Геець В. М. Сусптьство, держава, економка: феноме-нолопя взаемоди та розвитку / Валерш Михайлович Геець; НАН Укра'ши; 1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра'ши. - К., 2009. - 864 с.
5. Гончаров В. М. Формування органiзацiйно-економiч-ного мехашзму державно'' стратеги розвитку швестицшного потен^алу регюну : монографiя / В. М. Гончаров, Г. I. Сорокуров, А. £. Пожидаев та ш. - Луганськ : Вид-во «Ноулщж», 2012. - 155 с.
6. Державне фшансове регулювання економiчних пере-творень : монографiя / I. Я. Чугунов, А. В. Павелко, Т. В. Канева, та ш. ; за заг. ред. А. А. Мазаракк - К. : Ки'Тв. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. - 376 с.
7. Драбовський А. Г. Лiзинг як альтернативна форма фшансування та швестування в сучасних умовах / А. Г. Драбовський // Збiрник наукових праць ВНАУ. - 2012. - № 3(69). -С. 60-66.
8. Карпинский Б. А. Стратегиология развития экономической системы государства: основы, финансовые вызовы, диспропорции // Финансовое управление развитием экономиче-
ских систем : монография / О. О. Ардасова, Д. А. Демин, Б. А. Карпинский и др. ; под общ. ред. С. С. Чернова. - Новосибирск : СИБПРИНТ, 2012. - С. 269-289.
9. Карпшский Б. А. Фшансово-податковий мехаызм швестицшного зростання / Б. А. Карпшський, Д. Я. Максимiв, О. Б. Карпшська // Научные ответы на вызовы современности: экономика : монография. В 2 книгах. К. 1. / [Авт. кол.: Е. А. Пахомо-ва, А. Е. Зубарев, А. В. Пластинин и др.]. - Одесса : Куприенко С. В., 2016 - 178 с.
10. Карпшський Б. А. Реконструщя i техычне пере-озбросння виробництва - основа економiчного розвитку УкраТни / Б. А. Карпшський // УкраТна в ХХ1 столггп: концепцп та моделi економiчного розвитку : матерiали доповщей V Мiж-народного конгресу украТнських економiстiв (м. Львiв, 22-26 травня 2000 р.), ч. I. - Львiв : 1нститут регiональних дошджень НАН УкраТни, 2000. - С. 192-195.
11. Карпшський Б. А. Збалансоваысть фшансовоТ сис-теми: методолопя, оцiнка, порiвняння : монографiя / Б. А. Карпшський. - Львiв : Логос, 2005. - 496 с
12. Карпшський Б. А. Фшансово-ресурш втрати УкраТни вщ дш держави-анексора (Частина I) / Б. А. Карпшський, В. О. Григоренко, О. Б. Карпшська // Науковий вкник НЛТУ УкраТни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ УкраТни. - 2014. -Вип. 24.5. - С. 199-208.
13. Карпшський Б. Транспортна система УкраТни в контекст ввропейськоТ штеграцп / Б. Карпшський, Б. Макух // Еко-номка УкраТни. - 1998. - № 7. - С. 17-23.
14. Халатур С. М. Особливост мехаызму функцюнування швестицшного ринку в УкраТн / С. М. Халатур // Вкник Полтав-ськоТ державноТ аграрноТ академГТ. - 2013. - № 4. - С. 121-124.
15. George W. H. The impact of local Decentralization on Economic Growth: Evidence from U. S. Countries / W. H. George, S. T. Mehmet // Journal of Regional Science. - February 2011. - Volume 51. - Issue 1. - P. 47-64.
16. Heyets V. Modernization in the System «Society - State -Economy» / V. Heyets // Jornal of European Economy. - September
2014. - Vol. 13 (No. 3). - P. 221-234.
17. Karpinski B. Influence of global financial challenges on balanced state financial system / B. Karpinski // Rynek kapitatowy a koniunktura gospodarcza 2010: perspektywa makroekonomiczna / Pod redakj Andrzeja Т. Szablewskiego, Marka Martina: mono-grafie. - tödz : Politechnika tödzka, 2011. - S. 85-106.
18. Laboutkova S. The Influence of Decentralization on the Economic Development Gap Between Regions // Conference: The 6th International Days of Statistics and Economics, Volume: 1, January 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www. researchgate.net/publication/259973584_The_Influence_of_De-centralization_on_the_Economic_Development_Gap_Between_ Regions
19. Maksymiv D. Y. Formation of the investment growth financial mechanism / D. Y. Maksymiv // Економiчний проспр. -
2015. - № 95. - С. 139-145.
20. Spina N. Decentralisation and political participation: An empirical analysis in Western and Eastern Europe / N. Spina // International Political Science Review, Revue internationale de science politique. - September 1, 2014. - P. 448-462.
21. Wayne M. M. China's Economic Rise: History, Trends, Challenges, and Implications for the United States / M. M Wayne. -October 21, 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.fas.org/sgp/crs/row/RL33534.pdf
REFERENCES
Amosha, O., and Burkynskyi, B. "Instytutsionalne ta resursne zabezpechennia ekonomichnoho rozvytku Ukrainy" [Institutional and resource support for economic development of Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 1 (2006): 89-91.
Bandurka, A. M., Lekar, S. I., and Nosova, O. V. Inostrannyye in-vestitsii vregiony Ukrainy [Foreign investment in regions of Ukraine]. Kharkiv: Zolotaya milya, 2013.
Chuhunov, I. Ya. et al. Derzhavne finansove rehuliuvannia ekonomichnykh peretvoren [State financial regulation of economic transformation]. Kyiv: KNTEU, 2015.
Drabovskyi, A. H. "Lizynh yak alternatyvna forma finansu-vannia ta investuvannia v suchasnykh umovakh" [Leasing as an alternative form of financing and investment in modern conditions]. Zbirnyknaukovykh prats VNAU, no. 3 (69) (2012): 60-66.
George, W. H., and Mehmet, S. T. "The impact of local Decentralization on Economic Growth: Evidence from U. S. Countries". Journal of Regional Science, vol. 51, no. 1 (2011): 47-64.
Heiets, V. M. Suspilstvo, derzhava, ekonomika: fenomenolohiia vzaiemodii ta rozvytku [Society, state, economy: phenomenology interaction and development]. Kyiv, 2009.
Honcharov, V. M. et al. Formuvannia orhanizatsiino-ekonom-ichnoho mekhanizmu derzhavnoi stratehii rozvytku investytsiinoho potentsialu rehionu [Formation of the organizational-economic mechanism of the state strategy of development of investment potential of the region]. Luhansk: Noulidzh, 2012.
Heyets, V. "Modernization in the System «Society - State -Economy»". Jornal of European Economy, vol. 13, no. 3 (2014): 221-234.
Karpinskyi, B. A. "Finansovo-podatkovyi mekhanizm inv-estytsiinoho zrostannia" [Financial and tax mechanism of investment growth]. In Nauchnye otvety na vyzovy sovremennosty: ekono-myka. Odesa: KUPRYENKO S. V., 2016.
Karpinskyi, B. A. "Rekonstruktsiia i tekhnichne pereozbroi-ennia vyrobnytstva - osnova ekonomichnoho rozvytku Ukrainy" [Reconstruction and technical re-equipment of production - the basis of economic development of Ukraine]. Ukraina vXXI stolitti: kontseptsii ta modeli ekonomichnoho rozvytku. Part 1. Lviv: Instytut rehionalnykh doslidzhen NAN Ukrainy, 2000.192-195.
Karpinskyi, B. A. Zbalansovanist finansovoi systemy: metod-olohiia, otsinka, porivniannia [A balanced financial system: methodology, evaluation, comparison]. Lviv: Lohos, 2005.
Karpinskyi, B. A., Hryhorenko, V. O., and Karpinska, O. B. "Fi-nansovo-resursni vtraty Ukrainy vid dii derzhavy-aneksora" [Financial and resource losses of Ukraine from the actions of the country-annexor]. Naukovyi visnykNLTU Ukrainy, no. 24. 5 (2014): 199-208.
Karpinskyi, B., and Makukh, B. "Transportna systema Ukrainy v konteksti ievropeiskoi intehratsii" [The transport system of Ukraine in context of European integration]. Ekonomika Ukrainy, no. 7 (1998): 17-23.
Khalatur, S. M. "Osoblyvosti mekhanizmu funktsionuvan-nia investytsiinoho rynku v Ukraini" [Features of the mechanism of functioning of investment market in Ukraine]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, no. 4 (2013): 121-124.
Karpinskiy, B. A. "Ctrategiologiya razvitiya ekonomicheskoy sistemy gosudarstva: osnovy, finansovyye vyzovy, disproportsii" [Strategypage development of the economic system of the state: the basics, financial challenges, imbalances]. In Finansovoye up-ravleniye razvitiyem ekonomicheskikh sistem, 269-289. Novosibirsk: SIBPRINT, 2012.
Karpinski, B. "Influence of global financial challenges on balanced state financial system". In Rynek kapitalowy a koniunktura gospodarcza 2010: perspektywa makroekonomiczna, 85-106. Lodz: Politechnika Lodzka, 2011.
Laboutkova, S. "The Influence of Decentralization on the Economic Development Gap Between Regions" https://www. research-gate. net/publication/259973584_The_Influence_of_Decentraliza-tion_on_the_Economic_Development_Gap_Between_Regions
Maksymiv, D. Ya. "Formation of the investment growth financial mechanism". Ekonomichnyiprostir, no. 95 (2015): 139-145.
Spina, N. "Decentralisation and political participation: An empirical analysis in Western and Eastern Europe". International
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 8 '2016
www.business-inform.net
Political Science Review, Revue internationale de science politique, September 1 (2014): 448-462.
Vlasiuk, O. S. "Shliakhom detsentralizatsii: vyklyky, ryzyky ta priorytety reformuvannia rehionalnoho rozvytku v Ukraini" [Through decentralization: challenges, risks and priorities of re-
forming of regional development in Ukraine]. Rehionalna ekono-mika, no. 1 (2015): 5-18.
Wayne, M. M. "China's Economic Rise: History, Trends, Challenges, and Implications for the United States". https://www.fas. org/sgp/crs/row/RL33534.pdf
УДК 338.242:338.45
механ1зм державного регулювання розвитку автомобшебудування та ринку
продажу автомоб1л1в в укра1н1
© 2016
ШЕВЧЕНКО I. Ю.
УДК 338.242:338.45
Шевченко I. Ю. Мехашзм державного регулювання розвитку автомобшебудування та ринку продажу автомобшв в Украi'нi
У статт'1 представлено комплексну характеристику мехашзму державного регулювання розвитку автомобшебудування та ринку продажу автомобш/в в Укранi за такими його складовими: iерарх1чна система орган/в державноi влади та ¡х повноваження, методи та нормативно-правова база державного регулювання розвитку автомобшебудування та ринку продажу автомобтв. Виявлено, що основними органами державноiвлади, що регулюють розвиток автомобшебудування та ринку продажу автомобтв в УкраМ, е: на макрор/внi - Верховна Рада Укра'ши, Президент Украни та Каб'шет ММстр'/в Укра'ши, на мезор1вн1 - мсцев1 державнi адмМстраци у мктах i районах та органи мсцевого самовря-дування. Iдентиф'шовано правовi, адмМстративш, економЫнi та сощально-психологЫнi методи державного регулювання розвитку автомобi-лебудування та ринку продажу автомобтв. Систематизовано нормативно-правове тд(рунтя розвитку втчизняного автомобшебудування та национального ринку продажу автомобтв. Рекомендовано в подальшому реал/зовувати м/кро-, а не макроеконом/чний п/дх/д до державного регулювання розвитку автомобшебудування та ринку продажу автомобтв в УкраМ. Ключоеi слова: державне регулювання, автомобшебудування, ринок продажу автомобтв. Рис.: 2. Табл.: 2. Ббл.: 30.
Шевченко 1нна ЮрП'вна - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри економки п/дприемства, Харк/вський нацюнальний автомоб'шьно-дорожнш ун/верситет (вул. Ярослава Мудрого, 25, Харк/в, 61002, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.242:338.45 Шевченко И. Ю. Механизм государственного регулирования развития автомобилестроения и рынка продажи автомобилей в Украине
В статье представлена комплексная характеристика механизма государственного регулирования развития автомобилестроения и рынка продажи автомобилей в Украине по таким его составляющим: иерархическая система органов государственной власти и их полномочия, методы и нормативно-правовая база государственного регулирования развития автомобилестроения и рынка продажи автомобилей. Выявлено, что основными органами государственной власти, регулирующими развитие автомобилестроения и рынка продажи автомобилей в Украине, являются: на макроуровне - Верховная Рада Украины, Президент Украины и Кабинет Министров Украины, на мезоуровне - местные государственные администрации в городах и районах, а также органы местного самоуправления. Идентифицированы правовые, административные, экономические и социально-психологические методы государственного регулирования развития автомобилестроения и рынка продажи автомобилей. Систематизирована нормативно-правовая база развития отечественного автомобилестроения и национального рынка продажи автомобилей. Рекомендовано в дальнейшем реализовывать микро-, а не макроэкономический подход к государственному регулированию развития автомобилестроения и рынка продажи автомобилей в Украине. Ключевые слова: государственное регулирование, автомобилестроение, рынок продажи автомобилей. Рис.: 2. Табл.: 2. Библ.: 30.
Шевченко Инна Юрьевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики предприятия, Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет (ул. Ярослава Мудрого, 25, Харьков, 61002, Украина)
E-mail: [email protected]
UDC 338.242:338.45 Shevchenko I. Yu. The Mechanism for the Public Regulation of the Automobile Production Development and the Car Sales Market in Ukraine
The article presents a comprehensive characterization of the mechanism for the public regulation of the automobile production development and the car sales market in Ukraine by its components: the hierarchical system of the State power authorities and their responsibilities, methods and legal framework of the public regulation of the automobile production development and the car sales market. It is found that the main public authorities regulating the automobile production development and the car sales market in Ukraine are: at the macro level - the Verkhovna Rada of Ukraine, the President of Ukraine and the Cabinet of Ministers of Ukraine, at the meso level - local public administrations in cities and regions, as well as local self-governing authorities. The legal, administrative, economic, and socio-psychological methods of the public regulation of the automobile production development and the car sales market have been identified. The legal framework for development of the domestic automobile production and the national car sales market has been systematized. It has been recommended in the future to implement the micro-economic rather than macro-economic approach to the public regulation of the automobile production development and the car sales market in Ukraine.
Keywords: public regulation, automobile production, car sales market. Fig.: 2. Tabl.: 2. Bibl.: 30.
Shevchenko Inna Yu. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Economics of Enterprise, Kharkiv National Automobile and Highway University (25 Yaroslava Mudroho Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: [email protected]
