CC BY
19
© Лепський В. В.
УДК 616-089. 844
Лепський В. В.
ДЕТАЛ13АЦ1Я Х1РУРГ1ЧН01 АНАТ0МЙ" СУДИН БАСЕЙНУ 30ВН1ШНЬ01 С0НН0Т АРТЕРЙ' СТ0С0ВН0 Д0 АНГ10С0МНИХ
АУТ0ТРАНСПЛАНТАТ1В Г0Л0ВИ
Приватна клшша «Братья Лепские» (м. Черкаси)
Робота е фрагментом теми «Розробка \ удоско-налення метод\в д\агностики, л\кування, реаб\л\тац\1 \ проф\лактики вроджених \ набутих захворювань, дефект\в \ деформац\й щелепно-лицево! д\лянки», яка виконуеться на кафедр\ пропедевтики х\рург\ч-но! стоматологи з реконструктивною х\рург\ею голо-ви \ ши!, номер державно! реестрацп 0105и004081.
Вступ. Знання загальних законом\рностей \ \нди-в\дуальних в\дм\нностей анг\оарх\тектон\ки важлив\ в практичн\й робот\ х\рург\в-стоматолог\в, що вико-ристовують анг\осомн\ аутотрансплантати \ м\кросу-динн\ анастомози даного рег\ону [1, 4]. Анг\оарх\тек-тон\ка г\лок зовн\шньо! сонно! артер\! \ розпод\л !х у тканинах голови дозволяе розглядати цей рег\он, як анг\осомну донорську зону аутотрансплантат\в [3].
Ран\ш досл\дники не прид\ляли належну увагу ви-вченню початкових в\дд\л\в сонних артер\й, а також виявленню розходжень у !хн\й будов\, д\аметр\, кутах в\дходження г\лок \ !хньо! к\лькост\ в залежност\ в\д форми голови [1, 5, 7]. У наш час, у пер\од бурхли-вого розвитку оперативно! техн\ки, зокрема, плас-тичних операц\й на судинах, у тому числ\ \ на сонних артер\ях, е необх\дн\сть розробки цього питання [1, 3, 6].
Метою роботи було виявлення взаемозв'язку м\ж основними параметрами, що характеризують зовн\шню сонну артер\ю та формою голови для ви-значення оптимальних методик п\дйому та моб\л\за-ц\! анг\осомних аутотрансплантат\в голови.
0б'ект I методи дослщження. Робота проведена на 57 неф\ксованих \ 23 бальзамованих трупах людей у в\ц\ в\д 17 до 86 рок\в, що померли в\д р\зних причин, не пов'язаних \з захворюваннями судинно! системи. Досл\дження проведено з дотри-манням основних б\оетичних положень Конвенц\! Ради бвропи про права людини та б\омедицину (в\д 04.04.1997 р.), Гельс\нсько! декларац\! Всесв\тньо! медично! асоц\ац\! про етичн\ принципи проведен-ня наукових медичних досл\джень за участю людини (1964-2008 рр.), а також наказу МОЗ Укра!ни № 690 в\д 23. 09. 2009 р.
У ход\ досл\джень використовувалися наступн\ методи: пошарове анатом\чне препарування, за-повнення судин пластмасами, що самотверд\ють,
тушшю з желатиною, х\м\чне \ б\олог\чне корозузан-ня тканин, рентгенограф\я.
Результати дослщжень та Ух обговорення. Де-
тал\зац\я х\рург\чно! анатом\! судин басейну зовн\ш-ньо! сонно! артер\! була дозволила дати топографо-анатом\чну характеристику г\лок зовн\шньо! сонно! артер\!, для використання !х у якост\ рецип\ентних судин при проведенн\ реконструктивно-в\дновлю-вальних операц\й анг\осомними аутотранспланта-тами. Нами виявлен\ основн\ джерела кровопоста-чання покривних тканин голови \ визначен\ розм\ри клапт\в, що викроюються в зон\ розгалуження.
На сьогодн\ в кл\н\ках широко використовуються методи ендоваскулярно! х\рург\! при л\куванн\ анг\-ом щелепно-лицево! локал\зац\!, носових кровотеч, анг\одисплаз\й. Суть таких оперативних втручань полягае у проведенн\ катетера, виготовленого з матер\алу з заданою пам'яттю, у верхньощелепну артер\ю таким чином, щоб глибина проведення катетера була б\льшою, н\ж в\дстань в\д початкового в\дд\лу верхньощелепно! артер\! до м\сця в\дходу середньо! артер\! твердо! мозково! оболонки. При таких оперативних втручаннях знання кута в\дходу артер\!, !! д\аметра, в\дстан\ в\д початкового в\дд\лу верхньощелепно! артер\! до м\сця в\дходу середньо! артер\! твердо! мозково! оболонки становить великий \нтерес для кл\н\цист\в.
Певний \нтерес для х\рург\в становить знання даних в\дстан\ в\д початкового в\дд\лу верхньоще-лепно! артер\! до великого крила клинопод\бно! к\ст-ки, яка становила (1.62 - 5.30) см, причому ця величина вар\абельна залежно в\д форми голови. При дол\хоцефал\чн\й форм\ ця в\дстань мае м\н\мальн\ значення (2.91+-1.29) см, при брах\цефал\чн\й в\д-стань зб\льшуеться до (3.80+-1.50) см. При мезоце-фал\чн\й форм\ в\дстань дор\внюе (3.13+-0.27) см.
Скронево-нижньощелепний суглоб в\д початкового в\дд\лу верхньощелепно! артер\! знаходиться, залежно в\д форми голови, на в\дстан\ в\д 1.98 см до 5.48 см.
На вс\х досл\джених нами препаратах верхньо-щелепна артер\я проходила позаду г\лки нижньо! щелепи. В\дстань в\д устя артер\! вар\абельна \ становить в\д 3.20 см до 6.30 см, ця величина поступово
248
В1сник проблем бюлоп!' I медицини - 2014 - Вип. 4, Том 3 (115)
MOPOO.Oriß
36i.nbi±iyeTbca Biß MiHiMa/ibHoI y 6paxiue0a.niB ßo MaK-CMMa^bHoI y flo.ixoue^a.iB .
BepxHbo^e.enHa apTepia po3TauioByeTbca HMxHe BMpi3KM HMXHbol iie/enM Ha 3-5mm, y flo.nixoue0a.niB ua BißCTaHb Mae MeHine 3HaHeHHa, y 6paxiue0a.niB 36i.nbi±iyeTbCfl ßo MaKCMMa.bHol Be/MHMHM - 5mm [2].
fl/ia xapaKTepMCTMKM 6yfloBM ri/oK 3oBHii±iHboI co-hhoI apTepil öy/M BMBHeHi HaCTynHi napaMeTpM b 3a-/exHocTi Biß 0opMM ro/oBM: 0opMa po3ra/yxeHHa, 3MeHi±ieHHa Ta 36i.nbi±ieHHa Ki/bKocTi ri/oK, KyTM Bißxo-ßxeHHa i HanpaMoK koxhoI ri/KM oKpeMo.
HaMM BCTaHoB.eHo, |o 3 yCix ri/oK 3oBHii±iHboI co-hhoI apTepil y aKocTi ocüobmx xmbmjiühmx cyßMH mo-xyTb BMKopMCToByBaTMc^ HacTynHi:
1. riepeflHi ri/KM: BepxHa i|MTonofli6Ha, /MueBa, noBepxHeBa cKpoHeBa, nonepeHHa apTepil oö/MHHa, apTepia rpyflMHo-KJiioHMHHo-cocKonofliÖHoro M'a3a.
2. 3aßHi ri/KM: noTM/MHHa i 3aflHa Byuma apTepil.
3. floßaTKoBi ri/KM.
npM npoBeßeHHi n/acTMHHMx peKoHCTpyKTMBHo-BiflHoB.raBa.bHMx onepauiM BaxnMBo 3HaTM TMn po3-ra/yxeHHa 3oBHii±iHboI cohhoI apTepil. y HauioMy ßo-c.ißxeHHi nacTirne 3ycTpiHaBca MaricTpa/ibHMM TMn po3ra/yxeHHa (56 npenapaTiB). Po3CMnHMM TMn cno-cTepiraBca Ha 24 npenapaTax.
OopMa po3ra/yxeHHa 3a.nexa.na TaKox i Biß piBHa 6i0ypKauiI 3ara.bHoI cohhoI apTepil: npM HM3bKoMy
piBHi 6i0ypKauiI cToBÖyp HacTiuie 6yB ßoBrMM, 0opMa po3ra/yxeHHa - MaricTpa/bHoI, npM BMcoKoMy piBHi -KopoTKMM, 0opMa po3ra/yxeHHa - po3CMnHa [2].
HaMM floc.iflxeHi npenapaTM Ha aKMx 3oBHii±ma coHHa apTepil Ma/a 4-5 Be/MKMx uimmhmx ri/oK (54 npenapaTa), a mofli Ki/bKicTb IxHiM 3MeHi±iyeTbca ßo 3-x (2 npenapaTM) aöo 36i.nbi±iyeTbca ßo 6-tm (18 npenapaTiB) i HaBiTb 7-mm (6 npenapaTiB). Ki/bKicTb ri/oK TaKox Moxe öyTM 3MeHi±ieHMM npM BiflxoflxeHHi ßBox apTepiM oßHMM, 3ara/bHMM Ana hmx, cToBÖypoM. HacTiuie ue BiflöyBa/ioca 3 a3MHHoio i /MueBoio (7 npenapaTiB), pifline (1 npenapaT) - i3 BepxHboio iMTonofliÖHoio i ^3mkoboi apTepiaMM.
Bmchobok. Mop^o.oriHHi noKa3HMKM öyßoBM 3o-BHimHbol cohhoI apTepil, 3a/exaTb Biß 0opMM ro/oBM, iio Tpeöa BpaxoByBaTM npM nißMoMi i Mo6mi3auiI aH-riocoMHMx ayToTpaHcn.aHTaTiB. BißCTaHb Biß 6i0yp-KauiI 3ara.bHoI cohhoI apTepiI ßo Micua BiflxoflxeH-Ha 3aßHboI ByumoI apTepiI b flo.nixoue0a.niB flocarae HaMöi.brnMx 3HaneHb, y 6paxiue0a/iiB - HaMMeHumx. HaMöi.brna Ki/bKicTb BapiaHTiB xoßy cToBÖypa 3aßHboI ByumoI apTepiI i II ri.oK cnocTepira/oca b flo.nixoue0a-.iB, HaMMeHrne b 6paxiue0a/iiB.
B nofla.bWMX Aoc.iAweHHflx n/iaHyeTbca cK/ac-tm a.ropMTM nißMoMy Ta Mo6mi3auiI aHriocoMHMx KJianTiB ro.oBM, 6a3yioHMCb Ha ui/ecnpaMoBaHMx to-norpa^oaHaToMiHHMx floc/iiflxeHHax.
.iTepaTypa
1. ABeTiKoB fl. C. XipypriHHa aHaToMia 3aAHboi ByrnHoi apTepil ctocobho ßo 3aBywHMx aHriocoMHMx TpaHcn.aHTaTiB : aBTo-pe<£. amc. Ha 3Ao6yTTH HayKoBoro cTyneHa KaHß. Meß. HayK : cneu. 14.03.01 «HopMa.bHa aHaToMia» / fl. C. ABeTiKoB. -XapKiB, 2001. - 18 c.
2. flaHM.bneHKo C. I. Pi3HMui b 3oBHi0HiM öyßoBi Bepxibo^e^enHoI apTepiI : aBTope<£. Ha 3ßo6yTTa HayKoBoro cTyneHa KaHß. Meß. HayK : cneu. 14. 03. 01 «HopMa.bHa aHaToMia» / C. I. flaHM.bneHKo. - XapKiB, 1996. - 22 c.
3. HepoöeeB A. M. n.acTMHecKoe BoccTaHoB.eHMe yrnHoM paKoBMHH c Mcno.b3oBaHMeM BMcoHHo-TeMeHHoro ^acuMa.bHoro .ocKyTa / A. M. HepoöeeB, r. M. OcMnoB, n. ÖapeBCKMM // CToMaTo.orMa. - 2010. - № 5. - C. 46-47.
4. Anderson K. M. An updated coronary risk profile / K. M. Anderson // Circulation. - 2008. - Vol. 83. - P. 356362.
5. Bonow R. O. Prognostic assessment in coronary artery disease: Role of radionuclide angiography / R. O. Bonow // J. Nucl. Cardiol. - 2011. - Vol. 1. - P. 280291.
6. Miller D. O. Current status of myocardial perfusion imaging after percutaneous transluminal coronary angioplast / D. O. Miller, M. S. Verani // J. Am. Coll. Cardiol. - 2010. - Vol. 24. - P. 260266.
7. Supino P. G. Risk stratification in the elderly patient after coronary artery bypass grafting: the prognostic value of radionuclide cineangiography / P. G. Supino, S. T. Millar, J. B. Wallis // J. Nud. Cardiol. - 2012. - Vol. 1. - P. 159170.
YflK 616-089. 844
AETAni3AUIfl XIPyPriHHOT AHATOMN CyflMH BACEMHy 3OBHI0HbOT COHHOI' APTEPN CTOCOBHO AO AHriOCOMHMX AyTOTPAHCn^AHTATIB rO^OBM
.nencbKMM B. B.
Pe3№Me. 3HaHHa 3ara.bHMx 3aKoHoMipHocTeM i iHflMBiflya.bHMx BißMiHHocTeM aHrioapxiTeKToHiKM BaxnMBi b npaKTMHHiM poöoTi xipypriB-cToMaTo.oriB, i^o BMKopMCToByiTb aHriocoMHi ayToTpaHcn.aHTaTM i MiKpocyßMHHi aHacToMo3M ßaHoro perioHy. AHrioapxiTeKToHiKa ri.oK 3oBHimHboI cohhoI apTepiI i po3noßi. Ix y TKaHMHax ro.oBM ßo3Bo.ae po3rnaflaTM ueM perioH, aK aHriocoMHy ßoHopcbKy 3oHy ayToTpaHcn.aHTaTiB. AHaToMiHHi floc.iflxeHHa Ha 57 He^iKcoBaHMx i 23 6a.b3aMoBaHMx Tpynax .ißeM y Biui Biß 17 ßo 86 poKiB, |o noMep.M Biß pi3HMx npMHMH, He noB'a3aHMx i3 3axBopiBaHHaMM cyßMHHoI cMCTeMM.
MeToßMKa aHaToMiHHoI peKoHCTpyKuiI npocTopoBoI öyßoBM apTepioBeHo3Horo pyc.a K/ianTiB i TpaHcn.aHTa-TiB, |o 3acTocoBaHa aBTopaMM, flo3Bo/ae BM3HaHMTM ocoö/MBocTi aHrioapxiTeKToHiKM cyßMH Ta Moxe öyTM bm-KopMCTaHoi iH0Mx ßoHopcbKMx ßi/aHoK.
KnronoBi c^oBa: 3oBHimHa coHHa apTepia, aHriocoMHMM ayToTpaHcn/aHTaT, aHriocoMHMM K/anoTb.
BicHMK npo6.neM 6io^oriVi MeAHöHHH - 2014 - Bun. 4, Tom 3 (115)
249
УДК 616-089. 844
ДЕТАЛИЗАЦИЯ ХИРУРГИЧЕСКОЙ АНАТОМИИ СОСУДОВ БАССЕЙНА НАРУЖНОЙ СОННОЙ АРТЕРИИ ПРИМЕНИТЕЛЬНО К АНГИОСОМНЫМ АУТОТРАНСПЛАНТАТАМ ГОЛОВЫ
Лепский В. В.
Резюме. Знание общих закономерностей и индивидуальных отличий ангиоархитектоники крайне важны в практической работе пластических хирургов, которые используют артеризированные трансплантаты и микрососудистые анастомозы данного региона. Ангиоархитектоника ветвей наружной сонной артерии и распределение их в покровных тканях головы позволяет рассматривать этот регион как ангиосом-ную донорскую зону артеризированных трансплантатов. Анатомические исследования проводились на 57 нефиксированных и 23 бальзамированных трупах людей в возрасте от 17 до 86 лет, умерших от различных причин, не связанных с заболеваниями сосудистой системы.
Примененная авторами методика анатомической реконструкции пространственного строения артери-овенозного русла лоскутов и трансплантатов позволит определять особенности ангиоархитектоники сосудов и может быть использована для изучения других донорских зон.
Ключевые слова: наружная сонная артерия, ангиосомный аутотрансплантат, ангиосомный лоскут.
UDC 616-089. 844
Specification of Surgical Anatomy of External Carotid Artery Vessels Associated with Angiosomal Head Autografts
Lepskiy V. V.
Abstract. The purpose of the research was to identify the correlation between the major parameters, characterizing the external carotid artery, and head shape to define the most reasonable technique of retrieving and mobilization of angiosomal head autografts.
Materials and Methods. 57 wandering and 23 embalmed dead bodies of people aged from 17 to 86 years old, died of various circumstances, not connected with vascular system abnormalities, have been studied.
Results and Discussion. Specification of surgical anatomy of external carotid artery vessels provided with topo-graphic-and-anatomical characteristics of carotid artery bifurcations to be used as recipient vessels during reconstructive-restorative surgeries by angiosomal head autografts. We have identified the main sources of blood supply for covering head tissues and measured the sizes of grafts, cut out on the area of bifurcation.
Currently, methods of endovascular surgery are widely used in treatment of angiomas of maxillofacial localization, nasal hemorrhages, angiodysplasias. Such surgical interventions are aimed at inserting the cannula, made of material with embedded memory, into maxillary artery in such way that the depth of cannula insert will be greater than the distance from the initial part of maxillary artery to the point of origin of middle pachymeninx artery. Such surgeries require knowledge of angle of artery origin, its diameter, and distance from the initial part of maxillary artery to the point of origin of middle pachymeninx artery. Surgeons should be aware of the values of distance from the initial part of maxillary artery to the greater wing of sphenoid bone, which was (1.62 - 5.30) cm, and this value varies according to head shape. In dolichocephalic shape this distance is minimal (2.91+-1.29) cm, in brachyce-phalic shape it increases to (3.80+-1.50) cm. In mesocephalic shape it is equal to (3.13+-0.27) cm.
During the plastic reconstructive-restorative surgeries it is crucial to know the type of external carotid artery bifurcation. During our study the magistral type of bifurcation has been mostly identified (56 specimens). A scatter type has been noted in 24 specimens.
We have studied specimens where external carotid artery had 4-5 great cervical branches (54 specimens), and sometimes their number was reduced to 3 (2 specimens) or increased to 6 (18 specimens) and even to 7 (6 specimens). The number of branches can also be reduced in origin of two arteries by single, common trunk. This has been noted more often in lingual and facial (7 specimens), rarely (1 specimen) in superior thyroid and lingual arteries.
Conclusions. Morphological indices of external carotid artery structure depend on the head shape, and this should be taken into account in retrieving and mobilization of angiosomal autografts. The distance from common carotid artery bifurcation to the point of origin of posterior auricular artery in dolichocephalic individuals is the greatest and in brachycephalic individuals it is the minimal. The greatest number of variants of pathway of posterior auricular artery trunk and its branches has been noted in dolichocephalic individuals, and the least number is in brachycephalic individuals.
The perspective studies will encompass the development of algorithm of retrieving and mobilization of angiosomal head grafts on the basis of task-oriented topographic-and-anatomical studies.
Keywords: external carotid artery, angiosomal autograft, angiosomal graft.
Рецензент - проф. Шерстюк О. А.
Стаття надшшла 25. 09. 2014 р.
250
Вюник проблем бюлопУ i медицини - 2014 - Вип. 4, Том 3 (115)
