CC BY
193
~ 12 ~
В I С Н И К Кшвського нацюнального университету ÏMeHÏ Тараса Шевченка
ном, на сучасному етапi розвитку економки УкраТни фондовий ринок поки що не готовий виконувати за-вдання, пов'язан з вирiшенням проблем забезпечення економки iнвестицiйними ресурсами. Майбутнiй розви-ток фондового ринку неможливий без реформування бтьшосл складових ринку та усунення перешкод, що заважають цьому розвитку. Мае бути переосмислена та суттево пiдвищена роль фондового ринку у залученн iнвестицiйних ресурсiв та спрямуванн Тх на оновлення виробничого потен^алу, створено умови для станов-лення потужних iнституцiйних iнвесторiв[5].
Враховуючи сьогодення, будь-яка кратна, яка так чи Ыакше включена у свппву фiнансову систему та залучена до мiжнародного руху капiталiв, мае враховувати ан-тикризовi елементи, розробляючи та реалiзуючи свою фiнансово-економiчну стратегю. Особливо це стосуеть-ся краТн, що розвиваються, та кратн з перехщною еконо-мiкою, якi е особливо вразливими щодо криз. Укратна якраз належить до ^ет групи. Слщ визнати, що наша держава за розумного використання уах свотх потен^а-лiв може стати досить сшкою до кризових проявiв.
Перш за все, варто зазначити, що в УкраТн склалася досить ункальна ситуацiя, за якоТ хоча економку краТни i визнали ринковою, держава не мае нормального фондового ринку, принаймi такого, котрий прийнято вважати фондовим ринком у розвинутих краТнах. Це фактор нега-тивний, але з нього можна отримати i деяку користь. Тож, УкраТна в майбутньому буде змушена сформувати фондовий ринок у сучасному розумЫш i якраз на цьому
етап на законодавчому рiвнi можна бути закласти в нього антикризовi фактори (такi як технiчнi обмеження, резервы вимоги, податки на рух спекулятивних капiталiв). У подальшому все бiльшу роль мае в^фгравати Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку, на яку мо-жуть бути покладенi функцп монiторингу фондового ринку, вщслщковування кризових проявiв та iмплементацiТ антикризових Ыструмет1в.
Кризу, яка почала формуватися у однiй краТнi, досить важко щентифкувати як потенцiйну мiжнародну фЫан-сову кризу. Через це, кожна держава зокрема та свтэве ствтовариство в цiлому повиннi мати напогот^ достат-нiй арсенал засобiв протидп кризотворчим факторам та боротьби з кризовими проявами. Складний i суперечли-вий шлях пройшли багато краТн задля виходу з криз. Економiчна полiтика урядiв провiдних краТн свпу мала, i негативнi, i позитивы наслщки. Та надзвичайно важли-вим е, проаналiзувавши причини падiнь та пiдйомiв, зро-бити правильнi висновки та використати досвщ лiдерiв для лквщування економiчних криз в наш час.
1. Кузьменко В., Макаренко И. Цикличность и финансовые кризисы // Финансовый директор. - 2007. - №6. - С. 44-49. 2. Руденко Ю. Шляхи поширення свггових ф1нансових криз та сучасш мехашзми Тх запоб1ган-ня // Ринок ц1нних папер1в УкраТни. - 2006. - № 5-6. - С. 3-10. 3. Шап-ран Н. Ипотечный кризис // Финансовый директор. - 2008. - № 8. - С. 13-19. 4. Калаев Д. Если кризис наступил // Финансист. - 2007. - № 6. - С. 12-21. 5. Видякин М. Анализ причин глобального кризиса на финансовых рынках// Финансовый директор. - 2007. - № 12. - С. 15-21.
Надшшла до редколеги 09.06.2009
Г. Кучер, канд. екон. наук, доц.
flEPMABHI OIHAHCM YKPAÏHM B YMOBAX CBITOBOÏ rnOEAflI3A^Ï
y cmammi розгпндаmтbсн npoôneMU ma nepcnenmueu po3eumny depwaeHUx tyiHaHcie ynpaiHu e yMoeax ceimoeoï гпо■ 6ani3aniï.
Problems and perspectives of Ukraine 's government finance in condition of world globalization are considered in this article.
Свтэва фЫансова криза, що справляе свм негативний вплив на економiчнi системи окремих краТн, негативно впливае на сталють розвитку уаеТ свгговоТ стльноти. Шви-дкють ТТ поширення, засоби впливу на фЫансово-кредитну систему та запроваджен Ыструменти протидiТ окремими краТнами дозволяють стверджувати про прояву специфiч-них ознак глобалiзацiТ та про необхiднiсть проведення подальших дослiджень взаемозв'язкiв та взаемозалежно-стей фiнансових та кредитних систем рiзних краТн.
Слiд вiдзначити вагсм здобутки у даному напрямi наукових дослщжень наступних вiтчизняних науковцiв, як Барановського О.1., Гееця В.М., Кваснюка Б.е., Лагуть на В.Д., ОпарЫа В.М., Юрiя С.1., Федосова В.М. та Ыших.
Вiтчизнянi науковцi проводять значну роботу щодо визначення перспектив, розробки та удосконалення механiзмiв адаптацп нацюнальних фiнансiв до викликiв ринковоТ економiки, але реальнi процеси у нацюнальшй та свiтовiй фiнансових системах ставлять новi питання та потребують проведення подальших наукових розро-бок у данш сферi.
Метою статт е визначення особливостей та роз-криття перспектив реформування системи державних фЫанав УкраТни за наявностi внутршшх й зовнiшнiх загроз свiтових глобалiзацiйних процесiв.
Прискорення участi держави у свггових економiчних процесах справляе неоднозначний вплив на фЫансову систему краТни та на ТТ складову - державы фЫанси. Для забезпечення системност при вивченнi даного питання необхщно враховувати два аспекти: органiзацiйну структуру системи та безпосередньо фЫансову складову, що мають, вiдповiдати один одному та ре^ям сьогодення.
Оргашзацмна складова системи державних фшан-ав визначаеться спiвпрацею сукупностi рiзних учасниш фiнансових вiдносин щодо забезпечення руху фЫансо-вих потокiв мiж ними. Державы фонди, банки, пщпри-емства, як державноТ, так i сптьноТ iз нею форми влас-носД та iнституцiТ, що Тх представляють, органи державноТ влади мають забезпечувати високий рiвень фор-мування, розподту та перерозподiлу ресурсiв для забезпечення реалiзацiТ завдань та функцм держави.
В умовах недосконалост органiзацiйноТ будови, управлiння державними фЫансами, дiючоТ нормативно-правовоТ та фЫансовоТ бази, невизначеностi середньо-та довгострокових перспектив соцiально-економiчного розвитку краТни державы шститути не забезпечують необхiдного рiвня управлiння системою державних фь нанав. Це призводить до " тупцювання на мют ", або, взагал^ погiршення соцiально-економiчноТ ситуацiТ в державг Негативний вплив на зазначенi процеси мае полiтична нестабiльнiсть, плиннiсть керiвництва державних установ та оргашзацм, що формуе велику кiлькiсть внутршшх загроз та негативно позначаеться на резуль-тативностi дiяльностi державного сектора, у тому чи^ на ефективност використання бюджетних коштiв.
Розглядаючи фiнансово-правовi аспекти функцюну-вання системи державних фЫанав вважаемо за доц^ь-не вщзначити низький рiвень розвитку ТТ складових. Не-зважаючи на позитивний, поступальний розвиток бюджетних вщносин, мехаызм функцiонування державних централiзованих фондiв грошових коштiв залишаеться недосконалим та таким, що одночасно поеднуе засоби командно-адмЫютративноТ системи та частково ринковi
© Г. Кучер, 2009
ЕКОНОМ1КА. 112/2009
~ 13 ~
засоби. За вщсутносп ТхньоТ адаптованостi, вони в суку-пностi формують прямо протилежн наслiдки, i результа-тивнють Тхнього застосування стае мiнiмальною.
Для забезпечення поступального розвитку фЫансо-воТ системи УкраТни в цiлому необхщно забезпечити передбачуванiсть i тому необхщно ч^ко окреслити дов-гострокову та середньострокову соцiально-економiчну перспективу розвитку, вщповщно розробити фiнансову полiтику держави. Це дозволить зменшити негативнi наслiдки полiтичноТ нестабiльностi, забезпечити розу-мiння дiяльностi державних органiв господарюючими суб'ектами як резидентами, так i нерезидентами, враху-вати внутрiшнi та зовнiшнi тенденцп розвитку, забезпечити захист нацюнальних iнтересiв та перспектив.
Вагому роль у забезпеченш прогресивних тенденцiй мае в^фграти змiна загальноТ фiлософiТ функцюнування фiнансовоТ системи держави, так i ТТ складовоТ - системи державних фЫанав. Сутнiсть змiн мае полягати у сприйнятт та забезпеченш реалiзацiТ ринкових вщно-син мiж ланками фiнансовоТ системи. Мова йде про бюджетний, податковий, кредитний, со^альний, Ывес-тицiйний та iншi аспекти.
Реформування бюджетноТ системи мае змшити ак-центи в сторону ТТ двополярностк сильний центр та си-льне мюцеве самоврядування. Споживацький пщхщ у бюджетних вiдносинах призводить до вщсутност заць кавленостi мiсцевого самоврядування у формуванш власноТ, сталоТ доходноТ бази бюджетiв. Окремим керь вникам стае випдно чекати бюджетних трансферов, а не стимулювати надходження Ывестицмних ресурсiв, розвиток пiдприемницькоТ активностi тощо. Формування нового мехашзму дозволить використовувати централь зованi державнi фонди як важелi державного регулю-вання та втручання у розвиток економки за умов внут-рiшньоТ чи зовншньоТ дестабiлiзацiТ, як iнструменти забезпечення рiвностi доступу усiх учасникiв суспiльних вщносин до державних соцiально-економiчних благ, але поряд в потужному режимi мае функцюнувати система мiсцевих фЫанав, що забезпечуватиме розвиток територiальних громад, створюватиме передумови зро-стання бiзнес активностi, застосовуватиме ринковi мехашзми, що у сукупностi вiдповiдатиме нацюнальшй стратегiТ та прiоритетам, але забезпечуватиметься вла-сними ресурсами i Ытересами мiсцевоТ громади.
Роль державного бюджету теж мае змЫитися, осга-льки в умовах свплвоТ' глобалiзацiТ змшюеться i роль самоТ держави. Держава мае бути представником ште-реав усiеТ нацiональноТ спiльноти як всередиш краТни, так i за ТТ межами. Держава через систему централiзо-ваних фондiв грошових коштiв мае створити таю меха-нiзми державного регулювання та впливу, що дозволять стимулювати економiчний, соцiальний, Ывестицм-ний, iнновацiйний розвиток тощо, та захистити вщ не-добросовiсноТ конкуренцп, рейдерства, надходження на внутрiшнiй ринок низькоягасноТ, шкiдливоТ для здоров'я населення продукцп та товарiв вжитку, свтовоТ фЫан-совоТ кризи, а також шших ризикiв свiтового ринку.
Акценти у реформуванш системи державних фЫанав доцiльно зробити i на змн полiтики державних витрат. Необхiдно пщтримувати, заохочувати тих суб'ектiв гос-подарювання, хто намагаеться ефективно працювати, хто прагне здiйснити проекти, що стануть корисними як окремим особам, так i державi у цiлому. Але при цьому держава не просто мае видтити кошти як цтьове фЫан-сування конкретного бiзнесу, а мае розробити тага схеми фЫансування, що дозволяють Тй або стати повноправ-ним учасником зазначеного проекту, або надавати кошти на тльгових кредитних засадах, або iншi схеми. Держава повинна вщ цього отримувати безпосередш та опосере-дкованi вигоди. Такий пщхщ до державноТ участ у проектах дозволить виршити наступнi завдання: забезпечити
фiнансування прюритетних iнновацiйно-iнвестицiйних проектiв, пiдвищити ефективнiсть та ц^ьовий характер використання коштiв, стимулювати зростання обсяпв державних активiв, яга у майбутньому можуть бути вико-ристанi як додатковi джерела доходiв бюджету або фь нансовi Ыструменти, сприяти покращенню iнвестицiйного клiмату держави шляхом безпосередньоТ ТТ участi у проектах, що стимулюватиме нацюнальних та Ыоземних н весторiв вкладати ресурси у потужнi проекти Ывестицм-ного та iнновацiйного спрямування тощо.
Вагоме мюце в системi державних фЫанав займае державний кредит. У багатьох краТнах свiту державний кредит не обмежуеться державними позичками, а фун-кцюнуе як могутня система за допомогою якоТ центра-льш та мiсцевi органи влади втручаються у процеси сусптьного розвитку. Наслщки такого втручання бага-тограннi, вщ отриманих державних позичок до регулювання перерозподту кредитних ресурсiв, де держава виконуе роль посередника як на внутршньому ринку, так i мiж зовнiшнiми iнвесторами та нацюнальними пщ-приемствами. При цьому шституци, що представляють iнтереси держави можуть бути за формою власност державними, але функцюнувати на ринкових засадах. Рейтинг держави завжди вщий за рейтинг приватного позичальника, тому ресурси держава може залучати на кращих та вигщних умовах, що дозволить застосовува-ти мехашзми птьгового кредитування. На вiдмiну вiд гарантованих позик та сумного досвщу управлiння про-строченою заборгованiстю суб'ектiв за гарантованими позиками перед бюджетом, держава буде мати безпосередш Ыструменти та важелi впливу на дiяльнiсть су-б'ектiв господарювання шляхом продажу власних акцм або обмiну "акцiТ - державы конверсмш облiгацiТ", вщповщно до коефiцiента конверси.
Розвиток системи державного кредиту у зазначено-му напряму дозволить не Ольки збтьшити фЫансуван-ня витрат економiчного розвитку, але й стимулювати прюритетш Ыновацшш проекти, створювати новi робочi мюця, зупинити депресивнi процеси розвитку окремих територй створити новi джерела доходiв бюджетiв тощо. Це, в свою чергу, позитивно вплине на стан на-повнення державних цiльових фондiв.
Окремою складовою системи державних фЫанав е фiнанси державних пiдприемств, установ, оргашзацш. Значна питома вага у дашй складовiй припадае на установи бюджетноТ сфери: органи державноТ влади та управлЫня або установи та оргашзацп охорони здоров'я, освiти, культури тощо. В умовах недостатност бюджетного фЫансування значна ктькють таких установ, органiзацiй отримали лщензи на надання платних по-слуг, що формуе додатга^ джерела для Тхнього функцюнування. Д^ча система фшансування на сьогоднi е недосконалою, осктьки, з одного боку, вона не забез-печуе повноту фЫансування, вiдповiдно до потреб установи, та, з Ышого, не дозволяе у повному обсязi реалiзувати ринковi мехашзми фЫансування. Дуже часто наугад розробки унiверситетiв залишаються практично нереалiзованими, тому що державним учбовим закладам забороняеться продавати Тхню наукову про-дукцiю у виглядi техшчних приладiв, технологiй тощо. Свiтова практика свщчить, що реалiзацiя таких науко-вих розробок дозволяе створити достатню матерiально-технiчну та фiнансову базу провщних унiверситетiв свь ту. Для запровадження такого досвщу необхщно змЫи-ти статус навчальних закладiв, що передбачатиме повноту фЫансування витрат на пщготовку кiлькостi студе-нОв, вiдповiдно до державного замовлення, на прове-дення науково-дослiдних розробок за рахунок державного фЫансування, а також надання можливост реаль зацп приватних науково-технiчних та прикладних розробок. Це дозволить навчальним закладам отримувати
~ 14 ~
В I С Н И К Ки|'вського нацюнального университету ÏMeHÏ Тараса Шевченка
ресурси за рахунок активiзацiï прикладних розробок, брати участь у здшсненш шновацшних проектiв, зацка-вити суб'eктiв господарювання у вкладаннi коштiв у подготовку студентiв, реалiзацiю спiльних проекпв, що позитивно вплине i на суб'екти господарювання, i на навча-льнi заклади, i на рiвень фахово' пiдготовки студентiв.
Окреме мюце в ^CTeMi державних фшанав займа-ють дeржавнi суб'екти господарювання. Тенден^я до скорочення ''хньо'' галькост протягом останнiх рокiв свь дчить про бажання держави отримати додатга^ кошти вщ 'хнього продажу, але, на нашу думку, це не врахо-вуе реалш та ринкових загроз. 1снуе свiтовий досвiд щодо необхщност зосередження у власностi держави стратепчних пiдприемств, втрата контролю над якими
може формувати значн внутршы та зовнiшнi загрози для держави. Наявнють у розпоряджeннi держави гос-подарюючих суб'ектiв та пiдприемств iз державною час-ткою власностi дозволяе дeржавi використовувати таку власнiсть як шструмент втручання в рeальнi eкономiчнi процеси, удосконалити мeханiзм державного кредиту та впливати на ^i процеси.
Зазначене свщчить про значну роль держави та державних фшанав у ринковш систему про необхщ-нють удосконалення як само! системи, так i мeханiзмiв управлiння нею, що, в свою чергу, дозволить своечасно та результативно впливати на внутршш та зовшшш загрози в умовах свтэво' глобалiзацiï.
Над1йшла до редколегп 09.06.2009
B. Шевченко, канд. екон. наук, доц.
ЗМ1СТ ТА ФАКТОРИ ГЛОБАЛЬНО! Ф1НАНСОВО1 КРИЗИ
До^джуються змСт та основн фактор сучасноi глобальноi фшансово! кризи. Аналiзуються MixHapoÖHüü öoceiö застосування методiв державного впливу для подолання кризи, зовншн шоки та особливостi кризових тенденцй у фнансовому секторi УкраУни.
The content and main factors of the contemporary global financial crisis are studying. The international experience of the implementation of the governmental methods for the crisis overcoming, external shocks and peculiarities of the crisis trends in financial sectors of Ukraine.
Цишчний характер розвитку реального та монетарного сект^в економки взаемодють мiж собою. Перь оди високо' кредитно' експанси завершуються корекць ею ринку - часто у формi бангавсько' або фшансово' кризи, за якою може наступити уповтьнення eкономiч-ного зростання або рецеая. В певних випадках вщбу-ваеться спeцифiчнe поеднання кризових процeсiв реального та монетарного сeкторiв, як наприклад стагфля-цiя у 70-0 роки - поеднання eкономiчноï стагнаци та високо' iнфляцiï. Сучаснi кризовi процеси розгортають-ся послiдовно у фшансовому сeкторi та на свтових то-варних ринках. Це вимагае перш за все визначення змюту сучасно' фшансово''' кризи, ïï фактов, особли-востей та мeханiзму впливу на реальну економку.
Метою дано' статт е аналiз змiсту, послщовносл роз-гортання, факторiв та мехаызму сучасно' фшансово'' кризи. Методолопя дослiджeння базуються на використаннi структурно-факторного аналiзу, за допомогою якого ви-значаються структурнi характеристики фiнансовоï кризи та фактори, якi на них впливають. На таш основi можливо оцiнити характер кризи та ïï особливосО, вплив на глоба-льний розвиток, зростаюч та трансформацiйнi економки, перспективи виходу з кризи та пост-кризових процеав.
Дослiджeння фiнансових криз у сучаснш eкономiч-ний лiтeратурi здiйснюються на основi досити широкого спектру теоретичних пiдходiв. Для штерпритацш сучасно' глобально'' фiнансовоï кризи найбтьше значення мають дослiджeння на основi iнтeгрованого структурного аналiзу, якi поеднують елементи монетаристського, неокласичного та iнституцiйного пiдходiв з тeорiями валютного курсу, платiжного балансу та руху капiталу. В числi таких можна вщзначити дослiджeння фiнасових криз та панк Ч. Кщлбергера та Р.Алiбeра [8], аналiз монетарних, шституцшних та структурних аспeктiв новт ых фiнансових криз К.Борiо [4,5], структурно-порiвняль-ного аналiзу фiнансових криз К. Рогоффа та К. Рейн-харт [11], дослщжены "фiнансовоï чутливостi" ("financial fragility") Х.Мшського [10], аналiз динамки системних бангавських криз Л.Лавена та Е.Валеная [6].
Мiжнародна фiнансова система з середини 2007 року ввшшла у полосу кризових явищ рiзного характеру та масштабу, яга у вересньжовты 2008 набули характеру глобально'' фшансово'' кризи. Вона розпочались з зниження вартост акт^в та дефолОв по облга^ям американських бангав, забезпечених суб-основними кредитами (ризию^
позичальники) на HepyxoMicTb (subprime mortgage bonds). 1нвестори у TaKi та подiбнi облiгацií у всьому свт несли збитки, активи знецiнювaлися, банки втрачали вартють кaпiтaлy та л^щысть, в силу чого згортали кредитування економiки. Результатом цього стала мiжнaроднa фшансо-ва криза восени 2008 року, яка охопила США, ряд кра'н ЕС та зростаюч ринки (emerging markets).
Визначення змюту та характеру сучасно'' фшансово''' кризи змшювалось на протязi 2007-2008 рокiв. Певн якiснi етапи розгортання фiнaнсовоí кризи вщзначаються струк-турними характеристиками, що вщображають взaeмодiю фaкторiв та рис кожного етапу фшансово''' кризи.
1. У середин 2007 року в США проявилась криза ринку обл^ацш, забезпечених суб-основними кредитами на нерухомють (subprime mortgage crisis). Це було обумовлено рядом взаемопов'язаних явищ - переоцш-ка ризигав aктивiв, дефолти по погашенню облiгaцiй американських емп"енОв, сек'юритизованих та забезпечених суб-основними кредитами, що призвело до стрiм-кого зниження 'х вартостг В свою чергу це обумовило величезн збитки, втрату вaртостi катталу та лiквiдностi бaнкiв, банкрутство бангав та фшансових компaнiй, що швестувати у тaкi облiгaцií. Оскiльки тага обл^ацп скла-дали суттеву частку швестицшного портфелю ряду великих европейських фшансових шституцш, вiдбyлося поширення кризи на eвропейськi фiнaнсовi ринки.
2. На послщуючому етaпi в ганц 2007 - на початку 2008 рогав стан фiнaнсових рингав основних розвинутих кра'н визначався переважно як кредитна криза (credit crunch) та криза лквщносл (liquidity crisis). Тага визначення вщображали те, що зниження лквщносО фшансових шституцш в результат дефолтiв по обл^а^ям, значних списань збиткiв провщних бaнкiв призвело до стрiмкого зростання попиту на лквщнють для пщтри-мання бaлaнсiв бaнкiв. Але одночасно це стало фактором зростання ризигав кредитування, посилення недо-вiри yчaсникiв ринку мiжбaнкiвського кредитування та вщповщно його замороження. В цей перюд проявився вплив нестабтьносО фшансових рингав на свпг^ валюты та товaрнi ринки, почалося зниження цш на неру-хомiсть у США та рядi iнших кра'н.
3. Подальше поширення негативних процеав визна-чалось у першiй половин 2008 року вже як фшансовий безпорядок (financial turnmoil) або фшансова тyрбyленцiя (financial turbulence). Це поняття вiдобрaжaло низку про-
© В. Шевченко, 2009
