Депресивний синдром у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

1Чатер1али конференип /Proceedings of the Conference/

liNJI

ною при врахуваннi ультрадiанних бiологiчних ритмiв у процесi застосування фармаколопчних препаратiв або немедикаментозних методiв.

Проведено вивчення нейрофiзiолоriчно! структури електроенцефалограми та короткостроково! пам'ятi у 32 пашенпв вiком вiд 50 до 69 (55,21 ± 5,35) рокiв iз легким та помiрним когштивним дефiцитом (бал шкали ММ8Е вщ 23 до 27) при церебральному ате-росклерозi в рiзних фазах доби (о 8—9 годиш ранку та о 16—17 годиш дня). Оцшка показниыв ЕЕГ була параметризована за рiвнем спектрально! потужностi тета- та альфа-активность Виявлена значна частка тишв ЕЕГ низькоамплпудного характеру i сплощених (18 пацiентiв, 56,25 ± 3,92 %; р < 0,05 порiвняно з контролем). Типи ЕЕГ iз збереженою альфа-актив-нiстю виявлено у 8 (25,00 ± 3,45 %) пацiентiв. ЕЕГ з високим шдексом низькочастотно! тета- й дельта-активностi визначено у 6 (18,75 ± 2,93 %) пацiентiв. Встановлено тимчасову перевагу тета-дiапазону у 24 пащенпв у часовий промiжок 16—17 годин. Результати тесту оцшки функцп короткостроково! пам'ятi (вщ-творення 9 цифр) були такими: загальна оцшка тесту (середня кшьысть вiрних вщповщей) у раннi годи-ни — 5,32 ± 0,33; у другу половину доби — 4,33 ± 0,36, р < 0,05 мiж часовими групами.

Ураховуючи виявленi залежносп мiж ритмолопч-ною структурою спонтанно! бюелектрично! активностi, часовими ультрадiанними параметрами та когштивни-ми функцiями центрально! нервово! системи, доцiльно брати до уваги таы характеристики при плануванш та аналiзi ефективностi фармакологiчних та шших лшу-вально-профiлактичних заходiв у хворих iз ЦВЗ.

УДК 616.89-008.454+616.24 ПОЯСНИК 1.М.

Кафедра неврологи та нейро^рурги Вано-Франквського нацюнального медичного унверситету E-mail: [email protected]

ДЕПРЕСИВНИЙ СИНДРОМ У ПАЦСНЛВ ¡3 ХРОЫЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ

Мета дослщження. Метою роботи було виявлення поширеност та адекватносп дiагностики системних ефектiв i супутньо! патологи у пацieнтiв i3 ХОЗЛ.

Матер1али та методи. У клшчне дослiдження були включенi 120 пащентш i3 ХОЗЛ II—IV стад!!: чоловшв — 95 (79,2 %), жшок — 25 (20,8 %), середнш BiK 55,94 ± 6,23 року. Тривожно-депресивнi розлади дослщжувались за допомогою шкали депреси Гамтьтона та шкали тривож-носп Спiлбергера — Ханiна. Шкала тривожносл Спт-бергера — Ханiна призначена для оцшки реактивно! та особистюно! тривожносл.

Результати. Загальний бал за шкалою депреси Га-

мiльтона в пащенлв i3 ХОЗЛ II стади дорiвнював 7 (6; 7) (р < 0,001) i являв собою нижню межу легко! депресй'. У пащенпв i3 ХОЗЛ III стада вираженiсть депресй' була легкою — 12 (11; 12) балiв (р < 0,001). Загальний бал у пашенпв i3 ХОЗЛ IV стади дорiвнював 17 (17; 17) (р < 0,001), що вщповщало нижнш меж1 депреси се-редньо! тяжкосп. Рiвень особистiсно! тривожностi за шкалою Сптбергера — Ханiна в пашенпв i3 ХОЗЛ II стади становив 29 (29; 30) бал1в (р < 0,001), реактивно! — 25 (24; 25) бал1в (р < 0,001), що вщповщало низькому ступеню тривожносл. К1льк1сть балiв за даною шкалою в пацiентiв i3 ХОЗЛ III стади дор1внювала: особистiсна тривожшсть — 36 (35; 36) (р < 0,001), реактивна — 33 (32; 33) (р < 0,001) та вщповщала середньому ступеню тривожносл. Верхнш межi середнього ступеня тривожностi даний показник вiдповiдав i у хворих i3 ХОЗЛ IV стади: особислсна — 42 (41,5; 43) бали (р < 0,001), реактивна — 38 (37; 39) бал1в (р < 0,001).

Висновки. Даш нашого дослiдження засвiдчили, що в пащенпв iз ХОЗЛ вже на раншх стадiях починають формуватися тривожно-депресивш розлади. Нашмо-вiрнiше, що депрешя при ХОЗЛ пов'язана зi зниженою толерантнiстю до фiзичного навантаження, виконан-ням фiзичних функцiй та повсякденною активнiстю i е бтьш вагомим предиктором функцюнально! здатностi у пащенпв iз ХОЗЛ, нiж фiзiологiчнi маркери, такi як функцiя легень. Частина хворих на ХОЗЛ мае транзи-торш порушення настрою шд час загострень, i на вщ-мiну вiд депресй, яка, швидше за все, вимагае лiкування антидепресантами або застосування шшо! специфiчно! настрiйорiентовано! терапи, такi прояви зникають спонтанно при покращенш Ф!зичного стану.

УДК [616.857-02:613.867]-057.87-085.262.1-085.216.5

РЕЗНИЧЕНКО Е.К., ХОХЛОВ М.А., КАШИРИНА А.В. Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, пр. Правды, 13, кафедра неврологии № 1 E-mail: [email protected]

СРАВНИТЕЛЬНАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ

ФЛУПИРТИНА И ТОЛПЕРИЗОНА В КУПИРОВАНИИ ЭПИЗОДИЧЕСКОЙ ГОЛОВНОЙ БОЛИ НАПРЯЖЕНИЯ У МОЛОДЫХ ЛЮДЕЙ

Проблема головной боли среди учащейся молодежи носит медико-социальный характер, поскольку влияет на успеваемость и работоспособность студента в период обучения. Наличие головной боли напряжения (ГБН) снижает качество жизни студентов, уменьшает способность к восприятию нового материала, вынуждает пропускать занятия и лекции.

Целью нашего исследования является определение эффективности применения флупиртина (катадо-лон — нестероидное противовоспалительное средство (НПВС)) и толперизона (мидокалм — миорелаксант

134

М!жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713

№ 4(74), 2015