Talking about historical monuments and valuable plantation of park of Institute of Pomology name L.P. Symirenko of NAAS of Ukraine, their age and condition. Mentioned Lev Platonovich Symirenko, which is the main creator of the park. Describe some age and others, including exotic woody plants that have the greatest value of the park. We give monuments that are under protection as historical monuments of local importance. Describe memorial planting associated with visits honored guests, including poet Taras Shevchenko, astronauts and others.
Keywords: park, L.P. Symirenko, age trees, memorial planting, historical monuments, architectural structures.
УДК 712.253:634.017 Ст. наук. cniepo6. Г.1. Музика, канд. бюл. наук -
Нацюнальний дендропарк "Софивка " НАН Украти
ДЕНДРОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ1З СТРУКТУРИ БАГАТОР1ЧНИХ НАСАДЖЕНЬ ОРАНЖЕРЕЙНОГО ПАРТЕРУ I АМФ1ТЕАТРУ В КОНТЕКСТ КОНЦЕПЦИ РЕКОНСТРУКЦИ 1СТОРИЧНО1 Д1ЛЯНКИ НАЦЮНАЛЬНОГО ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ "СОФИВКА" НАН УКРА1НИ
Викладено напрямки та основш положення концепци реконструкци юторично! дiлянки Нацiонального дендрологiчного парку "Софивка" НАН Укра!ни, а саме оранжерейного партеру й амф^еатру. Наведено результати дендролопчного аналiзу структури багаторiчних насаджень як однiei з головних складових частин комплексного шдходу шд час розроблення основних положень концепци реконструкци.
Ключовг слова: структура, багаторiчнi насадження, iнвентаризацiя, iсторична дшянка, комплексний шдхщ, концепцiя реконструкци.
Постановка науковоТ проблеми. Нацюнальний дендропарк "Софь !вка" НД1 НАН Укра!ни, у мюп Умаш Черкасько! обл. визнано "1сторичним парком" зпдно з основними положеннями М1жнародного Комиету ICO-MOS - IFLA з питань юторичних парюв (Флорентшська харпя, 1981 р.). Його старовинш буд1вл1, мал1 архггектурш форми, багатор1чш насадження, водш артерп та пдротехшчш споруди з точки зору юторп i мистецтва мають загальносустльну цiннiсть i представляють значний штерес для вiдвiдувачiв i наукових пращвниюв.
Cьогоднi дендропарк "Cофiiвка", як i багато iнших iсторичних паркiв Укра!ни, зазнае вiкових змiн i руйнацп як архiтектурних i рослинних компо-зицiй, так i навколишнього середовища. Тому особливо! важливостi i акту-альностi набувають тi напрямки та комплексш дослiдження, що будуть спри-яти розробленню стратегiчних концепцiй збереження, утримання та реконструкци як юторичного парку загалом, так i окремих його частин.
Стан вивчення проблеми. Шд час проведення дослщжень за основу ми взяли три положення:
1) положення М!жнародного Комггету ICOMOS - IFLA з питань юторич-них паркiв (Флорентiйська хартая, 1981 р.) щодо критерiiв оцшки та тд-ходiв з утримання, консервацп i реставрацii "iсторичного парку" повшс-тю, або окремих його дшянок. Зокрема, положення параграфу № 7, в на-шому випадку, можна трактувати таким чином, що деревш та iншi насадження партерно! дiлянки парку i амфггеатру (квартал 28) "iсторичного
парку" разом з архггектурною композищею е одним цшим i не може бути вщдшеним один вiд одного i вiд навколишнього середовища. Поло-ження параграфiв № 2, 11, 12 вщповщно: насадження дiлянки 'Историчного парку" - це динамiчна, штучно створена структура, яка з роками постшно змiнюеться внаслiдок циктчно! динамiки змiн упродовж року (вщродження i зникнення), так i внаслщок тривалiших циклiчних змiн екосистем (50-100-200 роюв) природного, так i штучного (антропогенного) походження;
2) вчення стошно! фшософи щодо вiдродження Всесвпу на основi теорп "потрiйного обороту змш" на Землi [1].
3) положення тишзаци ландшафтiв парку за класифжащею Л.1. Рубцова [2, 3] з анатзом !х топографп в вторичному розрiзi.
Мета роботи - розробити концепщю реконструкцп насаджень дшян-ки - оранжерейний партер 1 амф1театр на основ1 дендролопчного анатзу су-часного стану структури багатор1чних насаджень юторично! дшянки як одного з головних складових частин комплексного тдходу тд час розроблення основних положень концепцп реконструкцп.
Методика досл1дження. Щд час проведення швентаризацп користу-вались загальноприйнятими методами. Таксоном1чний склад деревних рос-лин визначали за А.1. Колесшковим [4] та В.Я. Заячуком [5]. Визначення ти-тв ландшафпв парку здшснювали за класифжащею Л.1. Рубцова [2, 3].
Об'екти досл1джень - деревш та шш1 насадження дшянки оранжерейний партер парку 1 амф1театр (квартал 28), що розташоваш у швшчнш частит парку нижче оранжерей 1 займають площу 3 га.
Результати досл1джень. Пращвниками лабораторп ландшафтного дизайну 1 проектування вщдшу дендрологи, штродукцп, паркобуд1вництва та екологп рослин проведено роботу з розроблення концепцп реконструкцп ю-торично! дшянки парку - оранжерейний партер 1 амф1театр, яка Грунтуеться на шдстав1 попередньо проведених анал1з1в юторп розвитку парку 1 досль джувано! дшянки за перюд бшьш як 200 роюв, анатзу композицп дшянки, дендролопчного анатзу деревостану й шших насаджень, анатзу шляхово-алейно! 1 водно! системи та шших дослщжень.
На тдстав1 попередньо проведених анал1з1в плашв парку (за 1846, 1855 роки та шших арх1вних матер1ал1в) з юторп розвитку парку за перюд бшьш як 200 рр., змш, яю вщбулись в арх1тектурнш 1 композицшнш структу-р1 дшянки, що зазнала дшянка до 80-х роюв минулого столптя 1 особливо змш, яю було зроблено в 1993-1995 рр. (зпдно з розпорядженням Президента Укра!ни 1 постановою Кабшету Мшютр1в "Про заходи щодо тдготовки 200-р1ччя заснування дендролопчного парку "Софпвка" Академи наук" Ки!всь-ким шститутом "Укршжпроект" розроблено проект Генерального плану благоустрою, вщновлення 1 розширення парку) [6], можна зробити попередш узагальнення: об'емно-планувальна схема зазнала багаторазових значних змш пор1вняно з планами за 1846 1 1855 рр.
У 1994-1995 рр. на дшянщ було проведено значш вщновлювальш роботи. Зокрема, було вщновлено пандуси 1 зроблено серпантино под1бш до-р1жки навколо них, демонтовано частину граштних сход1в, заново спланова-
но схил амфггеатру та проведено iншi будiвельнi роботи. Крiм цього, переса-джено сорокарiчнi рослини ту! захздно!, ялiвцiв та iнших рослин. Однак змш не зазнали оранжере! i теплищ (цi будiвлi i на сьогодш не е власнiстю ден-дропарку "Софпвка"), дорожна i алейна системи. Не було вщновлено в пов-ному об'емi i композицiйнi вiсi дiлянки через загущення i розростання до 80-х роюв минулого столптя дерев самосiйного походження, бiльшою мiрою ава-рiйних та з пошкодженням омелою бiлою рiзного ступеня.
Шдводячи попереднi висновки, можна констатувати, що змiни стосу-
вались:
1) топограф1чних змш конф1гурацп [ розм1р1в дшянки;
2) структури [ конф1гурацп дорожно-алейно! системи;
3) структури та топографп в розмщенш архггектурних форм дшянки та елеменлв водно! системи;
4) ландшафтно! структури (садово-паркових ландшафтав [ пейзажних картин), структури та топограф^ насаджень [ !х функцюнального призна-чення.
Незважаючи на численш змiни в об'емно-планувальнiй схемi дшянки функщональна значимiсть !! залишаеться незмшною: вона е одним з голов-них елементiв нашо! спадщини - "юторичного парку", а саме - оранжере!, теплищ, будинок Потоцьких, оранжерейний партер, амфггеатр, представля-ють цЫсний архiтектурно-планувальний комплекс i е невщ'емною складо-вою всього парку. Дендролопчний аналiз деревостану та iнших насаджень дь лянки, як один iз головних складових частин дослiджень охоплюе:
1) швентаризащю насаджень;
2) дендрохронолопчний анал1з;
3) анал1з динам1чних змш видово! [ просторово! структури насаджень;
4) анал1з трансформацп насаджень дшянки за перюд бшьш як 200 роюв зпдно з арх1вними джерелами;
5) анал1з змш вторично! композицшно! структури дшянки та шш1 приклад-т аспекти збереження насаджень.
Внаслщок проведених iнвентаризацiйних дослiджень насаджень юто-рично! дiлянки встановлено: 1) асортимент деревних рослин станом на 15.02.2002 року представлений 35 видами; 2) за життевими формами рослини багаторiчних насаджень дшянки розподшяються таким чином: деревш листя-нi породи - 16 видiв (45,7 %), кущовi листянi породи - 6 видiв (17,2 %), де-ревнi шпильковi породи - 4 види (11,4 %), кущовi шпильковi породи - 1 вид (2,8 %), лiани - 8 видiв (22,9 %).
Дослiдженнями встановлено, що листянi аборигеннi породи в структу-рi насаджень дшянки становлять 26,5 % вщ загально! кiлькостi видiв, штро-дуценти - 73,5 %. Шпильковi деревш породи представлен тiльки штродуко-ваними видами. У табл. 1 наведено дат щодо таксономiчного складу покри-тонасiнних деревних рослин юторично! дшянки парку - оранжерейний партер i амфггеатр.
З табл. 1 видно, що покритонасшш деревнi рослини дшянки представлеш 30 таксонами. Серед деревних порщ у структурi багаторiчних насаджень
у першому ярус домiнуючими е так види: Acer pseudoplatanus L. ^аметр стовбура 46-58 см) i Fraxinus excelsior L. (41-62 см). Висота дерев ще! групи вщ 19 до 26 м. Дендрохронолопчний анашз структури бaгaторiчних наса-джень дiлянки за вшовими групами показано на рис. 1.
Табл. 1. TaKCOHOMÍ4Huü склад покритонастних деревнихрослин icmopu4Hoi дтянки парку - оранжерейний партер i амфитеатр
№ з/п Украшська назва ^aTHHCbKa Ha3Ba
1 Акащя бша Robinia pseudoacacia L.
2 Аристолохiя великолиста Aristolochia macrophylla Lam.
3 Бирючина звичайна Ligustrum vulgare L.
4 Бруслина европейська Euonymus europaea L.
5 Бузина чорна Sambucus nigra L.
6 Бук лшовий Fagus sylvatica L.
7 В'яз голий Ulmus scabra Mill.
8 Пркокаштан звичайний Aesculus hippocastanum L.
9 Пркокаштан звичайний Aesculus hippocastanum L.
10 Граб звичайний Carpinus betulus L.
11 Двочий виноград п'ятилисточковий Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.
12 Дiвочий виноград п'ятилисточковий ф. Егнгельмана Parthenocissus quinquefolia f. engelmannii (Koehne & Graebn.) Rehder.
13 Дуб звичайний Quercus robur L.
14 Жасмин садовий Philadelphus coronarius L.
15 Жимолость каприфоль Lonicera caprifolium L.
16 Жимолость татарська Lonicera tatarica L.
17 Кампсис повзучий Campsis radicans (L.) Seem. ex Bureau
18 Кшський каштан павiя Aesculus pavia L.
19 Клематис виноградолистий Clematis vitalba L.
20 Клематис пильчатолистий Clematis serratifolia Rehder.
21 Клен платаноподiбний Acer platanoides L.
22 Клен польовий Acer campestre L.
23 Клен татарський Acer tataricum L.
24 Липа серцелиста Tilia cordata Mill.
25 Лщина ведмежа Corylus colurna L.
26 Самшит вiчнозелений Buxus sempervirens L.
27 Тополя чорна Populus nigra L.
28 Троянди (група плетистих) Rosa sp.
29 Черемха звичайна Padus racemosa (Lam.) Gilib.
30 Ясен звичайний Fraxinus excelsior L.
Рис.
до 40 роив 40-120 pokíb бшыпе 120 роюв 1. Дендрохронологiчна характеристика структури насаджень ^торично1' дтянки (квартал 28)
Результати ан^зу дiаграми дендрохронолопчно! характеристики структури насаджень юторично! дiлянки (кв. 28) засвщчив, що структура на-саджень вщзначаеться великою строкатiстю за вiковою i кiлькiсною характеристикою.
Розподiл деревних порщ у деревостанах на дiлянцi в межах вжових груп такий: до 40 роюв - 41,5 %; 40-120 рокiв - 51,7 %; бiльше 120 рокiв -6,8 %. Значна кiлькiсна перевага - 93,2 % деревосташв, що формують вик-лючно вiковi групи до 40 роюв i 40-120 роюв, свщчить про те, що насаджен-ня в нижнiй частинi дшянки виникли, можливо, внаслiдок не цшеспрямова-них робiт в попереднi юторичш перiоди парку (роки революцп, громадянсь-ко! вiйни, воeннi i шслявоенш роки), а внаслiдок !х вщсутносп i появи на дь лянщ самосiйних рослин мiсцевих видiв.
У структурi вжово! групи (бiльше 120 роюв) переважае Acer platano-ides ^аметр стовбура 46-58 см), Fraxinus excelsior (41-62 см), Tilia cordata (52-64 см), Quercus robur (68-115 м). Висота дерев ще! групи вщ 19 до 26 м. Стовбури рослин рiвнi, крона високо тднята, розлога або овальна. Роз-мщення дерев на дiлянцi перифершне - тiльки по межi вздовж дорiжок, що свiдчить на вщсутнють iнших деревних насаджень на цш дiлянцi у початко-вий перюд юторп парку. Цей висновок тдтверджуеться i планом парку за 1855 р. За результатами обстеження (аналiз титв ландшафтiв парку за класи-фiкацiею Л.1. Рубцова [2, 3]) ми виготовили есюзний план дшянки. Значну i бiльшу площу дшянки займае регулярний тип садово-паркового ландшафту (1,97 га - 65,6 %) i (1,03 га - 34,3 %) - парковий. Розмiщення регулярного типу садово-паркового ландшафту на дшянщ центральне, паркового - перифершне у виглядi вузько! смуги.
Пiдрахунок вiку дерева клена гостролистого з дiаметром стовбура 54 см по рiчних кiльцях (дерево впало тд час бурi 14.02.2002 року) дало результат - 176 роюв, що вказуе на 1824 р. i тдтверджуе зроблений вище висновок. Результати аналiзу породного складу за видами рослин у вжових гру-пах до 40 роюв i 40-120 рокiв засвщчили, що крони дерев однобокi, а стовбури мають сильний нахил у бж вщкритого простору (газону) i пандусiв у цен-трi дiлянки. Все це вказуе на самосшний характер появи насаджень i шдтвер-джуеться архiвними матерiалами з вказiвками на вiдсутнiсть догляду за наса-дженнями парку.
Тому, вкрай важливо i необхiдно виконати роботи з видалення ава-рiйних, пошкоджених омелою бiлою та дерев самосшного походження у вщпо-вiдно до ново! концепще! реконструкцп дiлянки для збереження оригiнальностi парку. У табл. 2 наведено даш щодо таксожмчного складу голонасiнних деревних рослин юторично! дiлянки парку - оранжерейний партер i амфiтеатр.
З табл. 2 видно, що голонасшш деревш рослини дiлянки представленi 5 таксонами i становлять 14,2 % вщ загально! кiлькостi видiв дiлянки. Голов-ну цiннiсть, як з дендролопчно!, так i з паркоутворювально! точки зору, пред-ставляють дерева Picea abies ^аметр стовбура 45-76см, висота дерев вщ 18 до 26 м). i Juniperus virginiana ^аметр стовбура 44-48см, висота дерев вщ 16 до 18 м).
Табл. 2. TaKCOHOMiHHUü склад голонастних деревних рослин icmopuuHoi длянки парку - оранжерейний партер i амфитеатр
№ з/п Украшська назва .HaTHHCLKa Ha3Ba
1 Псевдотсуга Мензиса Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco
2 Туя захдаа форма рiвновершинна Thuja occidentalis L. f. fastigiata hort.
3 Ялина звичайна Picea abies L.
4 Ялiвець BipriHCbKm Juniperus virginiana L.
5 Ялiвець козачий Juniperus sabina L.
Висновки. Концепщя реконструкцп дшянки передбачае проведения низки необхщних робгт в чотири етапи: 1) тдготовчий, 2) основний; 3) завер-шальний; 4) подальшого розвитку.
Серед основних напрямюв можна виокремити таю:
1. Функцюнальне вщновлення дшянки - оранжерейний партер \ амфггеатр, що представляють собою едине композицшне \ гармоншне цше з всш парком та об'еднати вм структурш елементи дшянки в одному комплекс^
2. Вщтворення ландшафтно-планувально! схеми, архггектурно! \ рослинно! композицп дшянки шляхом проведення ландшафтних рубок (рубки фор-мування \ оздоровлення) на основ! проведеного дендролопчного анал1зу структури насаджень.
3. Вщтворення рослинних композицш дшянки, що максимально б вщтво-рили юторичний характер дшянки, використавши для верхньо! частини дшянки - оранжерейного партеру рослини для горщиково! \ кадочно! культури, а на нижнш - для вщкритого Грунту (55 вид1в).
4. Збереження центрально! композицшно! в1м дшянки та вщновлення двох другорядних з вщкриттям середньо! та далеко! перспективи на гарш ви-ди \ об'екти парку з оглядових площадок оранжерейного партеру.
5. Функцюнальне ввдновлення шшохщних дор1жок, що композицшно об'еднують фонтан "Семиструмшь" з оглядовими площадками по краях крил оранжерейного партеру.
6. Функцюнальне вщновлення юнуючо! поливно! системи на всш дшянщ для забезпечення належного догляду за квгтковими композищями, пар-терними й шшими газонами дшянки.
7. Дшянка оранжерейний партер \ амфггеатр - це неввд'емна \ головна скла-дова частина юторичною парку, важливий елемент нашо! спадщини, тому !! збереження та утримування залежить вщ постшно! роботи високок-вал1ф1кованих спещалютав.
Лiтература
1. Собченко В.Ф. Опис "Софивки" польським поетом Сташславом Трембецьким. Поема. Поетична верая В1ктора Собченка / В.Ф. Собченко. - Умань, 2007. - С. 130-135.
2. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт / Л.И. Рубцов. - К. : Изд-во АН УССР, 1956. - 211 с.
3. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков / Л.И. Рубцов. - М. : Стройиздат, 1979. -
183 с.
4. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 703 с.
5. Заячук В.Я. Дендролопя : тдручник / В.Я. Заячук. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ, 2008. -
665 с.
6. Косенко 1.С. Нацюнальний дендропарк "Софивка" / 1.С. Косенко. - К. : Вид. д1м "Ака-демперюдика", 2007. - 198 с.
Музыка Г.И. Дендрологический анализ структуры многолетних насаждений оранжерейного партера и амфитеатра в контексте концепции реконструкции исторического участка Национального дендрологического парка "Софиевка" НАН Украины
Определены основные положения концепции реконструкции исторического участка Национального дендрологического парка "Софиевка" НАН Украины, а именно оранжерейного партера и амфитеатра. Приведены результаты дендрологического анализа структуры многолетних насаждений исторического участка в контексте комплексного подхода при разработке концепции реконструкции.
Ключевые слова: структура, многолетние насаждения, инвентаризация, исторический участок, комплексный подход, концепция реконструкции.
Muzyca G.I. Dendrology structure analysis of perennial planting of the hothouse pit and the amphitheater in the context of the reconstruction the historic site in the National dendrology park "Sofiyivka" NAS of Ukraine
The main trends and points of reconstruction concept the historical site in the National dendrology park " Sofiyivka" NAS of Ukraine - the hothouse pit and the amphitheater are presented. The results of dendrology structure analysis the perennial planting are determined during a treatment of main reconstruction concept.
Keywords: structure, perennial planting, inventory, historical site, comprehensive approach, reconstruction concept.
УДК630.532/.535+541:634.942:635.9. Ст. наук. спероб. В.Ф. Собченко,
канд. с.-г. наук - Нацюнальний дендропарк "Софиека"
НАН Украти
АНАЛ1З КОЛЕКЦ1Й ДЕКОРАТИВНИХ РОСЛИН КВАРТАЛУ № 1 НАЦЮНАЛЬНОГО ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ "СОФНВКА"
НАН УКРА1НИ
За результатами швентаризаци кварталу № 1 Нацюнальний дендропарк "Соф> 1вка" (2007-2012) визначено, що колекцшний фонд за перюд 1997-2012 рр. збагачено автором на 29 видiв та 25 форм i сор™ декоративних рослин, яга належать до 13 ро-дiв та 9 родин загальною гальюстю 146 шт., зокрема: 56 % кущiв та 44 % дерев. Серед деревних порщ вегетативно розмноженими е 84 %о рослин, зокрема: внутршньо-видове щеплення (гомотрансплантащя) - 58 %, мiжвидове (гетеротрансплантащя) -20 %. Серед кущових рослин вегетативно розмноженими е 78 шт., зокрема: укорше-них живщв - 82 %, кореневих вщсадгав - 12 %.
Ключоег слоеа: швентаризащя, колекщя, декоративн кущ^ дерева, вегетативне розмноження, гомотрансплантащя, гетеротрансплантащя, укоршеш живщ, кореневi вщсадки
Археолопчш дослщження засвщчують, що в Украш деревш дикорос-л1 рослини почали вводити в культуру близько 4 тис. роюв до н. е., переваж-но для отримання продукпв харчування. А з кшця XVIII ст. окультурення ландшафту в Украш почало вщбуватись вибухово, коли було штродуковано багато деревних вид1в з шших кра!н i континенпв та почали закладати бота-шчш сади, дендропарки, дендрарп [11].
Виникли нов1 напрямки у рослиннищга: акшматизащя, натурал1защя та штродукщя рослин [1, 6, 10, 15, 24], декоративна дендролопя [8, 13], озе-