CC BY
24
44
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №3, 2010
Нова методика виконання перфорацп дна III шлуночка у пащент1в з пухлинами задньо! черепно! ямки (ЗЧЯ), вторинною оклюзшною Ндроцефал1ею
Палтська B.I., Данчин А.О.
Головний вшськовий клнчний гостталь МО Украгни
Кигв
Украгна
044-521-82-22
Вступ: Пухлини ЗЧЯ являються одшею з причин виникнення вторинно! оклюзшно! пдроцефалп. Провiдним методом оперативного лшування гшертен-зивно-гiдроцефального синдрому (ГГС), зумовленого оклюзieю лiкворних шляхiв нижче рiвня СiльвiGвого водопроводу е ендоскопiчна перфоращя дна III шлуночка (ЕПДТШ).
Мета дослiдження: впровадження ново! методики проведення ЕПДТШ техшчно бшьш правильно! для виконання та мiнiмiзацiя iмовiрно! травмати-зацп навколишнiх анатомiчних структур головного мозку.
Матер1али та методи: Протягом 2009р. в клiнiцi нейрохiрургп та неврологи ГВКГ МОУ перебувало 14 пащенив вiком вiд 25 до 60роюв з дiагнозом: пухлина ЗЧЯ, вторинна оклюзшна гiдроцефалiя, що було пiдтверджено клiнiчно пiд час невролопчного огляду та даними МРТ. З них 5 чоловМв (35%) та 9 жшок (65%). Уы хворi поступили в тяжкому сташ, зумовленому вираженим ГГС та потребували невщ-кладного оперативного втручання, яке виконувалося в два етапи. Перший етап-ЕПДТШ, що виконувалась за допомогою ендоскопiчного обладнання з набором мшрошструменив. Другий етап-видалення пухлини ЗЧЯ. Типову ЕПДТШ виконано 4 (28,5%) хворим, а нову тракцшно-компресшну ЕПДТШ-10 (71,5%) хворим. Методика виконання ТК ЕПДТШ: шсля проведення типового коронарного доступу в правш пiвкулi головного мозку, ендоскоп вводиться в пра-вий боковий шлуночок, через правий отвiр Монро в порожнину III шлуночка. Шсля вiзуалiзацil та оцшки стану анатомiчних структур дна III шлуночка, за допомогою електроду, тупим шляхом виконуеться тракщя та фжсащя мембрани Лшекв^та до спинки турецького ыдла з подальшою компресiею мембрани до моменту утворення стоми. За допомогою дисек-тора, виконуеться розширення сформовано! стоми до потрiбних хiрургу розмiрiв. Оперативне втручання завершувалося ревiзiею над- та субмембранних структур.
Результати: В шсляоперацшному перiодi у всiх пащенив досягнуто абсолютний регрес ГГС. Однак, при вiзуалiзацi! дна III шлуночка, внаслщок пухлини ЗЧЯ мало м^це змiщення мамiлярних тiл в сторону воронки гiпофiза, що викликало труднош^ при виконаннi типово! ЕПДТШ, осюльки для без-печного виконання даного втручання дiаметр даного простору повинен сягати 3 мм. Методика ТК ЕПДТШ забезпечуе ефективне формування стоми, фактично виключае iмовiрну травматизацiю над- та субмембранних анатомiчних структур, особливо,якщо шфун-дiбуло-мамiлярний простiр сягае менше 3 мм.
Висновок: ЕПДТШ беззаперечно являеться методом вибору оперативного лшування вторинно! оклюзшно! пдроцефалп, зумовлено! пухлинами ЗЧЯ. ТК ЕПДТШ е безумовно техшчно бшьш правильною для виконання, осюльки зводить до мШмуму iмовiрнiсть травматизацп над- та субмембранних анатомiчних структур.
Декомпресивна крашектом1я в лшуванш тяжко! черепно-мозково! травми: анализ чотирьохр1чного досв1ду
Педаченко С.Г.1, Дзяк Л.А.2, арко А.Г.2
1ДУ «1нститут нейрохiрургii
iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши»
Кшв, УкраЛна
2Днтропетровська державна медична академiя, Днтропетровськ, Украша (056) 7135113 [email protected]
Вступ. Головною проблемою в лшуванш пащен-лв з тяжкою черепно-мозковою травмою (ТЧМТ) е розвиток внутршньочерепно! гшертензп (ВЧГ) внаслщок набряку головного мозку. Корисний вплив декомпресивно! крашектомп (ДК) на стан пащенив продовжуе залишатись предметом дискусш.
Мета. Провести аналiз застосування ДК у хворих з тяжкою ЧМТ. Видшити шдгрупи хворих, яю матимуть максимальний позитивний ефект вщ ДК.
Матер1али 1 методи. В клшщ нейрохiрургi! ДК впроваджена на початку 2006 року шсля аналiзу результаив лiкування хворих в 2000 - 2005 роках, та видшення прогностично несприятливих ознак розвитку набряку мозку та дислокацшного синдрому в шсляоперацшному перюд^ Встановлено, що групу ризику становлять хворi з гострими субдуральними гематомами (ГСДГ) та/чи численними геморапчними вогнищами забою головного мозку (ЗГМ), як перебувають у коматозному сташ.
Проведено проспективне дослщження 220 хворих з ТЧМТ (3-8 балiв за шкалою ком Глазго), яким в гострому перiодi ЧМТ виконано ДК. Перюд дослщ-ження 2006 - 2009 рш включно.
Показаннями до виконання ДК при ГСДГ за даними компютерно! томографа (КТ) е: змщення серединних структур понад 10 мм, ознаки акыально! дислокацп, наявнiсть численних супутнiх вогнищ забою головного мозку, невщповщшсть розмiрiв СДГ вираженосл дислокацiйного синдрому (невеликi роз-мiри гематоми при значнiй латеральнш дислокацi!).
Показаннями до виконання ДК при численних вогнищах ЗГМ е: прогресуюче наростання вогнищево! та загальномозково! симптоматики, попршання КТ-симптоматики. ДК показана при змщенш серединних структур понад 10 мм, ознаках акыально! дислокацi!, наявност численних вогнищ забою головного мозку з вираженим перифокальним набряком.
Проводили широку юстково-пластичну трепана-цiю лобно-скронево-лмяно! дiлянки з формуванням дефету черепа не менше 12 см в дiаметрi на сторош переважного ураження мозку за результатами дооперацiйно! КТ.
55 хворим проводився постшний мошторинг внутрiшньочерепного (ВЧТ) та церебрального пер-фузiйного тиску (ЦПТ) до, шд час, та пiсля вико-нання ДК.
Результати та !х обговорення. ДК з приводу ГСДГ виконана 163 хворим (у 34 проведено мониторинг ВЧТ та ЦПТ). ДК з приводу численних вогнищ ЗГМ виконана 57 хворим (у 21 проведено мониторинг ВЧТ та ЦПТ). ДК була пов'язана зi значним зменшенням середнього ВЧТ. ДК в обох випадках значно зменшу-вала змщення серединних структур та покращувала вiзуалiзацiю базальних цистерн. Летальшсть в груш ГСДГ склала 53,4%, а в груш численних геморапчних вогнищ ЗГМ - 47,6%.
Висновки. ДК забезпечуе вiрогiдне зменшення ознак латерально! та акыально! дислокацп, змен-шення високого ВЧТ за рахунок створення додат-кового об'ему для розмщення збшьшеного внасль док набряку мозку. Нашi результати шдтримують систематичне застосування ДК у ввдбраних груп хворих з ТЧМТ.
Науково-практична конференцгя нейрохгрурггв Украгни
