CC BY
38
М. В. Недвига удк 631.452 (477)
кандидат с.-г. наук, професор
кафедри агрох1ми та грунтознавства
Уманського нацюнального
уыверситету сад1вництва
** -г
В. I. Невлад
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри агрох1ми та грунтознавства Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва [email protected]
I. В. Прокопчук
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри агрох1ми та грунтознавства Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва [email protected]
О. Ю. Стасшевич
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри агрох1ми та грунтознавства Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва [email protected]
ДЕГРАДАЦ1Я ГРУНТУ: ПРОБЛЕМИ В1ДНОВЛЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЙОГО РОДЮЧОСТ1
Анотац/я. Подаеться стан Грунтового покриву, проблеми вщновлення його родючосл та ефективного використання, а також завдання з пщготовки фах/вц/в агроном/чного профтю, здатних еколопчно безпечно використовувати земельн/ ресурси та примножити Тх родючу силу.
Укра'Тна мае багал природн/ земельн/ ресурси / сприятлив/ природно-кп/матичн/ умови для вирощування альськогосподарських культур. Проте, стихшие, екстенсивне Ух використання - високий р/вень розораносл альськогосподарських упдь (понад 82%, а в деяких областях понад 90%), грубе порушення закон'т повернення у грунт винесених з урожаем речовин, знижують природний потенциал родючосл. В результат/ за останн'гдесятил'птя вм/ст гумусу в грунтах Укра'Тни зменшився на 0,22% / становить 3,14%, в тому чисп/ в Черкасьюй облает/ цей показник знизився в'щ 3,25 до 3,05%, а бонТтет грунту зменшився в 'щ 62,4 до 48,1 бала. Щор/чн/ втрати гумусу в грунтах Украши екпадають 0,5-0,7 т/га, а на Черкащин/ 0,6 т/га, що в промисповому екв 'таленл складае вщповщно в межах 100 / 3 млрд гривень. Одним з першочергових завдань у впорядкуванш землекористування / припинення стих'шного використання грунлв е проведения на сучасному науково-методичному р/вн/ широкомаштабне обстеження земельних ресурс/в та Тх картографування. Лише на материалах сучасних земельних обстежень можна розробити науково-обгрунтовану програму / впровадити природоохоронн/ / грунтозахисн/ технологи вирощування альськогосподарських культур. Ключовг слова: деградац 'т, родюч/сть, охорона фунту, земельн/ ресурси.
М. В. Недвига
кандидат сельскохозяйственных наук, профессор кафедры агрохимии и почвоведения Уманский национальный университет садоводства В. И. Невлад
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры агрохимии и почвоведения Уманский национальный университет садоводства И. В. Прокопчук
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры агрохимии и почвоведения Уманский национальный университет садоводства О.Ю. Стасиневич
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры агрохимии и почвоведения Уманский национальный университет садоводства
ДЕГРАДАЦИЯ ПОЧВЫ: ПРОБЛЕМЫ ВОСТАНОВЛЕНИЯ И СОХРАНЕНИЯ ЕЁ ПЛОДОРОДИЯ
Аннотация. Подается состояние почвенного покрова, проблемы восстановления их плодородия и эффективного использования, а также задачи по подготовке специалистов агрономического профиля, способных экологически безопасно использовать земельные ресурсы и приумножить их плодородную силу. Украина имеет богатые природные земельные ресурсы и благоприятные природно-климатические условия для выращивания сельскохозяйственных культур. Однако, стихийное, экстенсивное их использование - высокий уровень распаханности сельскохозяйственных угодий (свыше 82%, а в некоторых областях более 90%), грубое нарушение законов возвращения в почву вынесенных с урожаем веществ, снижают природный потенциал плодородия. В результате за последние десятилетия содержание гумуса в почвах Украины уменьшился на 0,22% и составляет 3,14%, в том числе в Черкасской области этот показатель снизился с 3,25 до 3,05%, а бонитет почвы уменьшилось с 62,4 до 48,1 балла. Ежегодные потери гумуса в почвах Украины составляют 0,5-0,7 т/га, а в Черкасской 0,6 т/га, что в промышленном эквиваленте составляет соответственно в пределах 100 и 3 млрд гривен. Одной из первоочередных задач в благоустройстве землепользования и прекращение стихийного использования почв является проведение на современном научно-методическом уровне широкомасштабное
обследование земельных ресурсов и их картографирование. Только на материалах современных земельных обследований можно разработать научно-обоснованную программу и внедрить природоохранные и почвозащитные технологии выращивания сельскохозяйственных культур.
Ключевые слова: деградация, плодородие, охрана почвы, земельные ресурсы. М. V. Nedvi
PhD of Agricultural Sciences, Professor Uman National University of Horticulture V. I. Nevlad
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor Uman National University of Horticulture I. V. Prokopchuk
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor Uman National University of Horticulture O. Y. Stasinyevych
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor Uman National University of Horticulture
DEGRADATION OF SOIL: PROBLEMS OF RECOVERY AND PRESERVATION OF ITS FERTILITY
Abstract. Served state soil, its fertility recovery issues and efficient use and the task of training specialists agronomic profile, capable of environmentally safe use of land resources and increase their fertile force. Ukraine has rich natural land resources and favorable climatic conditions for growing crops. However, natural, extensive use - high level of tilled agricultural land (over 82%, and in some areas more than 90%), gross return porkschshennya laws made in the soil of crop materials, lower natural potential fertility. /\s a result, in recent decades the humus content in the soil of Ukraine decreased by 0.22% and amounts to 3.14%, including in the Cherkassy region, the figure dropped from 3.25 to 3.05% and the creditworthiness of the soil decreased from 62.4 to 48.1 points. The annual loss of humus in the soil Ukraine up 0.5-0.7 t/ha, and in Cherkasy 0,6 t/ha, in industrial terms is respectively within 100 and 3 billion. One of the priorities in the regulation of land use and cessation of use of natural soils are of the modern scientific and methodological level shyrokomashtabne survey of land resources and their mapping. Only materials of modern land surveys can develop a science-based program and implement soil conservation and crop growing technologies. Keywords: degradation, fertility, soil protection, land resources.
За земельними ресурсами Украша займае одне з про-вщних мюць у свт. На одного жителя припадав 1,32 га загалы-юТ територи, в т.ч. 0,92 га сшьгоспупдь, з них 0,71 га орних земель, з яких 0,59 га - чорноземи.
Понад 70 % територи Украши зайнято сшьськогоспо-дарськими упддями, яю розораш на 82 %, а в деяких областях (Вшницькш, Тернопшьськш, Юровоградськш, Херсонськш) - бшьше 90 %. Такого ршня розораносп угщь школи не знали розвинеш кра'ши св1ту.
Високий ршень розораносп е ¡ндикатором економнно збиткового, еколопчно небезпечного екстенсивного шляху використання земл1 та природних ресурсш взагал1, а отже не можуть бути стратепчною моделлю розвитку економ1ки Украши. Ми маемо багат1 вщ природи фунти \ поршняно сприятлив1 кл1матичш умови для вирощування сшьськогосподарських культур. Проте, стихшне використання земл1 з грубим порушенням законш повернення винесених з урожаем речовин, Тх потенц1ал природноТ родючосп безповоротно втрачаеться. Набувають приско-рення водна - 13,0 %, в1трова - 14,1 %, х1м1чна - 32,8 %, с£нзична - 29,5 % деградаци [1, 2].
Зростають втрати гумусу - ¡нтегрованого показника родючосп фунту, який найповшше характеризуе його потенцшш можливосп. За даними ДУ «1нститут охорони грунтш Украши» [2], вмют гумусу в фунтах Украши за останш 25 рокш знизився на 0,22 % \ становить 3,14 %. Якщо порахувати ц1 втрати за вартютю гною, необхщного для пщвищення вмюту гумусу на 0,22 %, то вони сягають до одного трильйона гривень. Щорнш втрати гумусу досягають 0,5-0,8 т/га, або до 100 млрд. гривень.
Не кращою склалася ситуацт з1 збереженням грунтш \ в Черкаськш обласп. Серед орних земель переважають чорноземи - 70,6 %, з яких чорноземи типов1 - 63 %, чорноземи реградоваш 23 %, чорноземи опщзолеш - 12 %. Решту площ1 займають ср л1сов1 грунти \ темно-ар1 опщзолеш. За даними ЧеркаськоТ фшм ДУ «Держгрунтохорона» [3], розорашсть територи обласп 65,4 %, сшьськогосподарських упдь - 87,8 %, а в Христиншському райош - 95 %, Уманському - 94,1 %. В обласп 25,7 % еродованих фунтш, 41 % орних земель пщлягають термшовому вапнуванню, яке, фактично, не проводиться.
За тривалоТ екстенсивноТ системи землеробсгва у фунтах обласп попршуеться гумусний стан та ¡ним
показники родючосп. Особливо це стало вщчутно за останш 25 роюв. Якщо у 1990 poui, коли вносили на гектар р1ллi по 11 т/га оргашчних добрив, bmíct гумусу був на piBHi 3,25 %, його щорнний баланс +0,2 т/ га, баланс азоту +75,3 кг/га, то станом на 2007 piK u¡ показники знизились до внесения 1,1 т/га оргашчних добрив, bmíct гумусу до 3,21 %, його баланс до -0,55 т/ га. Боштет грунтш обласл за цей час знизився вщ 62,4 до 54,2 бала.
У 2008 poui Черкаська ОДА прийняла Програму охорони i пщвищення родючосп грунтш ЧеркаськоУ обласп «Родюч1сть 2008-2015» [4], якою передбачалось збшьшити bmíct гумусу у фунтах обласп на 0,27 %, вийти на бездефщитний баланс елементш живлення, а боштет фунту пщвищити до 64,7 балш. Кошторисна щорнна вартють основних засобш з пщвищення родючосп грунтш до 2015 р. повинна була досягти 1,320 млн. грн.
На жаль, пщ цю програму не пщведена запланована матер1ально-техшчна i фшансово-економнна бази та не вжито необхщних оргашзацшно правових заход1в. В результат! за цей час bmíct гумусу знизився на 0,16 % до ршня 3,05 %, а боштет фунтш обласп опустився до 48,1 бала, щорнш втрати гумусу збшьшились до 0,7 т/га, що в перерахунку на вартють гною, необхщного для Ух компенсацп складае до 3,0 млрд.грн., а дефщит елемент1в живлення - 48,1 кг/га - до 390 млн.грн. Для компенсацп таких втрат гумусу необхщно кожного року додатково вносити не менше 12 т/га оргашчних добрив, що стало неможливим через p¡3Ke скорочення погол1в'я худоб и.
Зростаюча втрата родючосл грунтш Украши зумов-лена тим, що сучасне Тх використання не вщповщае вимогам рацюнального природокористування. Порушилось еколопчно допустиме стввщношення площ ртл1, природних упдь, люових i водних ресурсш. Це негативно вплинуло на стшюсть агроландшафту та його про-дуктивн1сть. Внасл1док недотримання основних законш землеробства, роздр1бнення пол1в на паТ', розширення nociBiB енергонасичених культур, недотримання науково-обгрунтованих cíbo3míh, знищення полезахисних люосмуг та припинення виконання протиерозшних заход1в, родюч1сть ^рун^в у bcíx г'рунтово-кл1матичних зонах в останш роки суттево знижуеться [5].
В УкраТ'ш створена законодавчо-правова база з
регулювання земельних вщносин, використання, захисту та вщновлення родючосл грунтш. Проте недосконалють пщзаконних документш, а головне, вщсутшсть належного державного контролю за Тх дотриманням \ виконанням не зупиняють хижацьке використання фунту, розкрадання його родючосл. Прикладом байдужосл до збереження грунтш е земельна реформа, яка спрямована лише на економнш проблеми Тх використання \ не захищае вщ подалыиого виснаження. Грунт не став прюритетом у держав! [6-8].
Втрату родючосл Грунту, головного нацюнального багатства, не можна пояснити лише економнною, фшансовою, пол1тичною кризами та ¡ншими негараздами. Головна причина криеться глибше, у свщомосп самого суспшьства. Пережит! тривал1 змши характеру земельних вщносин вилучили духовне начало селянина, притупили почуття причетносл \ вщповщальносп кожного за свою землю, породили в краТш загальну байдужють за м стан, недостатне розумшня загрози, яку несе деградацт Грунтш з порушенням стшкосп функцюнування бюсфери, в т.ч. людського суспшьства. Деградацт грунтш починаеться з деградаци суспшьства.
При цьому слщ вщзначити \ упущения у пщготовц1 фахшцш, яю формують всю технолопю використання фунту \ безпосередньо вщповщають за його захист \ збереження родючосл. У навчальних програмах висв1т-люються фактори грунтотворення, географт грунтш, Тх властивосп \ способи ефективного використання, тобто отримання максимального прибутку. Але поряд з цим необхщно ширше вивчати еколопчну роль грунтш у при-родних \ антропогенних ландшафтах, способи регулювання напрямш \ характеру грунтотворчих процеав.
Академк В.В. Медведев [6] вщзначае, що «зусиллями так званих «реформатора» у Мшютерств! осв1ти \ науки стали скорочуватись обсяги викладання фунтознавства у вузах. На деяких факультетах агроуншерситетш (меха-жзацм, люотехни, економки \ бухоблку) фунтознавство взагал1 зникло з циклу дисциплш, що викладаються. Фахшц! з агрономнних спец1альностей (агрономи, фахш-ц1 з захисту рослин, садшники, землевпорядники й ¡н.) вивчають Грунтознавство за скороченою програмою, в утил1тарних цшях. Грунтознавство стало суто агроно-мнним. Тепер же, коли обри Грунтознавства значно розширились, коли по сут1 вже затвердилась у свт нова еколопчна роль Грунту, як регулятора життя на Земл1, рамки агрономтного Грунтознавства стали вузькими \ недостатшми.
Зважаючи на винятково важливу роль агрономнних кадрш у впровадженн1 технолопй вирощування сшьсько-господарськоТ продукцИ' та високу вщповщальшсть Тх за в1дновлення та збереження родючосл фунту та його еколопчно безпечне використання вважаеться недопустимим будь-яке скорочення навчальноТ програми з Грунтознавства.
Викладання курсу Грунтознавства в Уманському НУС спрямовуеться на висв1тлення еколопчних функцш Грунту, зокрема його рол1 у продукуванш б1омаси, у житп б1оценозу, в тому числ1 \ людини. Додатково до типовоТ програми розглядаються природн1 \ антропогенш причини деградацИ' Грунту, зокрема прояви ерози, дегум1ф1кац1Т, хемогенного, рад1ац1йного та пестицидного забруднення, Тх наслщки та шляхи його еколопчного в1дновлення. При вивченш кожного окремого Грунту приводиться характер змши його генези залежно вщ характеру використання. Основним сучасним пщручником для студент1в е «Грунтознавство» за редакцию Д.Г. Тихоненка [9].
На лабораторних заняттях студенти самост1йно визначають гранулометричний склад, структурний стан Грунту, його ф1зичн1, ф1зико- механ1чн1, ф1зико-х1м1чн1 та водно-ф1зичн1 властивосп та вмют гумусу. Вони мають можливють у в1д1браних зразках Грунту з1 свого польового доел¡ду, чи нав1ть домашнього господарства, на заняттях з Грунтознавства, а пот1м з агрох1ми дати повну характеристику досл1джуваного Грунту. Це пщвищуе зац1кавлен1сть та ¡нтерес до таких анал1з1в. Поновлюеться
навчально-методична база, проте через фшансов1 проблеми лабораторне обладнання поновлюеться дуже повшьно, що не вщповщае сучасним лаборатортм.
Важливим етапом у тдготовц1 майбутн1х агроном1в до Тх практично!' дЫльносп е виконання курсовоТ роботи з Грунтознавства. Передбачаеться на матер1алахдослщжень грунт1в, книги ¡сторм полш та ¡нших додаткових матер1ал1в конкретного господарства розрахувати потребу \ норму вапнування чи ппсування, визначення балансу гумусу у авозмш1 та заходи збереження \ пщвищення родючосл Грунту. На цих матер1алах на наступних курсах студент готуе курсов! роботи з агрох1ми, загального землеробства, рослинництва. П1сля виконання такоТ наскр1зноТ курсовоТ роботи студент направляеться в це господарство на виробничу практику \ часто йде сюди ж \ на роботу.
П1сля земельно!' реформи таких господарств лишилося дуже мало, а тому бшьшють студентш виконують курсов! роботи за ¡ндивщуальним завданням кафедри з умовним типом Грунту ! показниками його родючосл, авозмшою, урожайшетю польових культур. До послуг студентам методичш вказшки та довщков! матер!али.
Особливо важлива роль у вивченн! грунтш навчальноТ польово! практики, яка закртлюе теоретичн! знания ! на-дае практичш навички з прийняття фахшцем р!шень що-до рац!онального ! еколог!чно безпечного використання земельних ресурав. Студенти мають змогу ознайомитися з морфолопчною будовою, структурою Грунтового покриву, особливостями функцюнування та рол! Грунту в бюсфер^ спостер!гати за просторово-часовими закономфностями природних та анропогенно-природних процеав та явищ з метою виявлення змш та особливостей Тх розвитку.
Розгадавшиз допомогою викладача морфолопчш озна-ки, студент вщкривае перед собою не тшьки багатов!кову ¡стор!ю Грунту, а й характер його використання в р!зш часи суспшьством. Вони бачать глибоку рану, нанесену Грунту нашою агрикультурою у вигляд! пщорно!' пщошви, яка порушила його природну будову ! функц!!'. П!д час тако! практики студенти не т!льки п!знають походження ! властивост! Грунту, а й вщчувають свою причетн!сть до його формування, вщповщальшеть, як фахшцш, за його збереження.
Проблеми всебнно!' охорони Грун^в, збереження та вщтворення Тх родючост!, рац!онал!зац!!' та еколопзаци аграрного землекористування - це проблеми продово-льчо!', економ!чно!', еколог!чно! ¡, в ц!лому, нац!онально! безпеки держави [10]. Нам не слщ забувати пророч! слова в!домого вченого Ю. Л¡61ха «Причина виникнення ! занепаду наци лежать в одному ! тому ж: розкрадання родючост! зумовлюе Тх загибель, пщтримання родючост! - Тх життя, багатство ! могутшеть». 1стор!я знае багато таких прикладш.
Прогнози ДУ «1нститут охорони грунтш» [2] щодо подалыио!'динамки гумусу в Грунтах УкраТни е невтшним. П!двищення застосування гною у найближч! роки очку-вати не приходиться через занепад тваринництва. Альтернативы види добрив у вигляд! пожнивних решток, соломи, сидератш не користуються високою популяршетю серед альськогосподарських товаровиробниюв. А спроби впровадити у землекористування пщходи охорони ! збереження родючост! грунтш поки що не увшчались устхом.
Не зменшуючи роль суспшьства, вщповщальшеть за виправлення помилок, допущених у недолугому вико-ристанш наших грун^в, повинна взяти на себе держава.
Зважаючи, що в ближнш перспектив! надання достат-шх кошт!в ¡3 державного бюджету на охорону грунтш не передбачаеться, а бшьимсть товаровиробникш не спроможш проводити ц! роботи за власш кошти, необх!дно сконцентрувати зусилля на оргашзацшно-господарських та нормативно-правових заходах, як! не потребують каттальних витрат, що можуть значно попередити про-цеси деградаци Грунту.
Одним з першочергових завдань у впорядкуванш землекористування ! припиненн! стих!йного використання грун^в е проведения на сучасному науково-методичному
та ¡нструментальному ршш широкомасштабного обсте-ження земельних ресурсш та Тх картографування. На сьогодш в основу ¡нформативного поля покладеш матерели крупномасштабних обстежень фунтш ще в 1957-1961 рр., в яких безпосередню участь взяли \ науково-педагопчш працшники кафедри агрох1ми \ фунтознавства Уманського СГ1 пщ кершництвом професора М.М. Шкварука. ГИсля цього за 55 роюв у фунт1 вщбулися значш змши, матерели застарши.
Створення \ функцюнування ефективноТ державно!' служби охорони земель, окр1м адмшютративно-право-вого, вимагае всебнного, адекватного й оперативного ¡нформацшного забезпечення кшьюсноТ оцшки \ прогнозу розвитку земель як природно-господарського ресурсу [10]. Основою державно!' ¡нформацшноТ системи баз знань, перш за все, повинен бути комплекс карто-графтних матер1алш Грунтового покриву, за яким проводиться ¡нвентаризацЫ земельних ресурав, рацюнальне землекористування та мошторинг грунтш.
Широкомасштабне обстеження \ картографування земельних ресурсш потребують велику кшьюсть вщпо-вщно пщготовлених фахшцш р1зних профшш, науково-методичне та матер1ально-техшчне забезпечення. На факультет агрономи вже кшька рокш готуються спецЬ алюти з картографи грунтш, проте вони до обстеження \ картографування земельних ресурсш поки що не задшш.
Лише за матер1алами сучасних земельних обстежень можна об'ективно визначитись з1 структурою природних \ сшьськогосподарських упдь, структурою галузей, по-сшних площ, розробити науково обфунтоваш сшозмши та впровадити природоохоронш \ фунтозахисш технологи' вирощування сшьськогосподарських культур.
20 ачня 2016 р у Верховнш Рад1 УкраТни зареестро-вано проект Закону «Про збереження грунтш та охо-рону Тх родючосп». Метою проекту е прийняття повно-масштабного нормативно-правового акта, який метить ва необхщш положения \ норми, що регулюють правов1 взаемовщносини у сфер1 охорони фунтш, передбачено встановлення основних принципш державно!' пол1тики та правил, яю б гарантували збереження фунтового покриву краТни, його еколопчних \ продуктивних функ-цш та створення необхщних умов для ефективного використання фунтових ресурсш без негативних наслщкш для наступних поколшь
Закон спрямований на законодавче забезпечення:
-дотриманняземлевласникамитаземлекористувачами науково обфунтованих технолопчних регламентш, правил високоТ культури землеробства, охорони грунтш при експлуатаци, лквщаци та консервацИ' об'ект1в госпо-дарськоТ'та ¡ншоТ д1яльност1;
- своечасного запоб1гання \ усунення явищ дегра-даци Грун^в та можливих еколог1чних ризикш, пов'я-заних з неправом1рним, еколопчно небезпечним земле-користуванням;
- особливого статусу фунту у природ! \ суспшьств1, землею повинен волод1ти лише той, хто на нш безпо-середньо працюе.
В рамках цього закону необхщш державна, рег1ональн1 \ мюцев1 програми, що забезпечать за рахунок погоджених зусиль усього суспшьства досягнення головноТ' мети -
збереження фунтш, ТхньоТ еколог1чноТ, культурно!', соцЬ ально-економ1чноТ значимост1. Державн1 програми 3i збереження еколопчно безпечного середовища i вщновлення родючосп ^pyHTiB можуть бути д1евими лише при широк1й тдтримц1 сусп1льства, через подолання байдужост1 за Тх стан, усвщомлення в1дпов1дальност1 кожного за головне нацюнальне багатство - земельш ресурси УкраТни.
/Итература
1. Балюк С. А., Трускавецький Р. С. Проблема системного управлЫня трансформацию фунпв // Генеза, географт та еколопя грунпв. Зб|рник на-укових праць м1жнародного наукового ceMiHapy «Грунти i сучасн1сть». Льв1в. Л НУ ¡MeHi 1вана Франка. 2015. С. 5-12.
2. Яцук П. I., Панасенко В. М. , ВенглЫський М. О. Гумусовий стан фунт1в УкраТни // ArpoxiMm i г"рунтознавство Спецвипуск. XapKiB. 2014. Кн.2. С. 240-242.
3. Кривда Ю. I., Прудкий P.I., Василенко А. М. та ¡н. ArpoxiMiHHa характеристика та стан родючосп фунпв ЧеркаськоТ облает (2014 piK). Холоднянське. 2014. 26 с.
4. Програма охорони i пщвищення родючосп фучне ЧеркаськоТ облает «Родючють 2008-2015». Черкаси. 2008. 52 с.
5. Дацько Л. В., Дацько М. О., Усата Р. Ю. Родючють фунив - продовольча, еколопчна та енергетична безпека для УкраТни // Аороханя i фунтознавство. Спецвипуск. XapKiB. 2002. Кн. 3. С.44-45.
6. Медведев В.В. Грунти i укра'Тнське суспшьство в XXI столон // ArpoxiMm i фунтознавство. Спецвипуск. XapKiB. 2002. Кн. 1, С. 7-14.
7. Позняк С.П. Грунти в сучасному мЫливому евт // Генеза, географт та еколопя грунпв. 36. наук. пр. гожнародного наукового ceMiHapy «Грунти i сучаснють». Льв1в. ЛНУ ¡MeHi 1вана Франка. 2015. С. 202-207.
8. Красеха 6. Н. Еколого-етичн аспекти землекористування // Генеза, географт та еколопя грунпв. 36ipHHK наукових праць м1жнародного наукового ceMiHapy «Грунти i сучасн1сть». Льв1в. ЛНУ ¡MeHi 1вана Франка. 2015. С. 111-117.
9. Тихоненко Д. Г., TopiH М. О., Лактюнов М. I. та ¡н. Грунтознавство. К.: Вища ocBiTa. 2005. 703 с.
10. Гавриш Н.С. Грунти i Т'х правова охорона // ArpoxiMm i фунтознавство. Спецвипуск. XapKiB. 2002, Кн. 3. С. 37-39.
11. Кривов В.М. Грунтово-еколопчы проблеми у сучасному реформуваны земельних вщносин // ArpoxiMm i фунтознавство. Спецвипуск. XapKiB. 2002. Кн. 3. С. 86-87.
References
1. Baluk S. A, Truskavetskiy R.S. System management transformation problem soils И Genesis, geography and ecology of soil. Proceedings of the international scientific seminar "Soils and modernity." Lviv. Ivan Franko Lviv National University. 2015. pp. 5-12.
2. Yatsuk P. I, Panasenko V. N, Venhlinskyy M. O. Humus state of soils Ukraine И Agricultural Chemistry and Soil Science Special Issue. Kharkiv. 2014. Book.
2. pp. 240-242.
3. Kryvda Y. I, Prudkyy R. I., Vasilenko A. M. et al. Agrochemical characteristics and condition of soil fertility Cherkassy region (2014). Holodnyanske. 2014. 26 pp.
4. The protection and improvement of soil fertility Cherkasy region "Fertility 2008-2015". Cherkasy. 2008. 52 pp.
5. Dacko L. V, Dacko M. O., Usata R.Yu. Soil fertility - food, environmental and energy security for Ukraine // Soil Science and Agricultural Chemistry. Special Issue. Kharkiv. 2002. Book. 3. pp. 44-45.
6. Medvedev V. V. Soils and Ukrainian society in the XXI century // Soil Science and Agricultural Chemistry. Special Issue. Kharkiv. 2002. Book. 1, pp. 7-14.
7. Pozniak S. P. Soils in today's changing world // Genesis, geography and ecology of soil. Coll. Science, pr. of international scientific seminar "Soils and modernity." Lviv. Ivan Franko Lviv National University. 2015. pp. 202-207.
8. Kraseha E. N. Environmental and ethical aspects of land use // Genesis, geography and ecology of soil. Proceedings of the international scientific seminar "Soils and modernity." Lviv. Ivan Franko Lviv National University. 2015. pp. 111-117.
9. Tykhonenko D. G., Gorin M.O., Laktionov M. et al. Pedology. K.: Higher Education. 2005. 703 p.
10. Gavrish N. S. Soils and their legal protection // Soil Science and Agricultural Chemistry. Special Issue. Kharkiv. 2002, Book. 3. pp. 37-39.
11. VM Krivov Soil and environmental problems in the modem reform of land relations // Soil Science and Agricultural Chemistry. Special Issue. Kharkiv. 2002. Book. 3. pp. 86-87.
