CC BY
11
УДК 636.32/38:677.31:577.1
Ткачук В. М.1, кандидат сшьськогосподарських наук, © Стапай П. В.2, доктор сшьськогосподарських наук, Гавриляк В. В.2, кандидат сшьськогосподарських наук, с.н.с.
1Лье1вський нацюнальний ушверситет ветеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького 21нститут бюлогп теарин УААН, Лье1е, Украгна
ЗВ'ЯЗОК КУТИКУЛЯРНИХ Л1П1Д1В I М1КРОФЛОРИ РУНА
АСКАНШСЬКИХ ТОНКОРУННИХ В1ВЦЕМАТОК З Р1ЗНИМ КОЛЬОРОМ ЖИРОПОТУ, ЙОГО К1ЛЬК1СНИМИ ТА ЯК1СНИМИ
ПОКАЗНИКАМИ
У статт1 представлено данг про видовий склад мжрофлори руна, тльтсних I якгсних показнитв жиропоту, лтдного складу воску I кутикулярних лтдгв вовни в1вцематок аскантськог тонкорунног породи в залежност1 в1д кольору жиропоту. Показано, що у рун з жовтим кольором жиропоту е быьша кглькгсть бактерш та тших видгв м1крооргашзм1в. Такий жиропт характеризуеться г1ршими захисними властивостями за рахунок збыьшення ктькост\ поту, його рН I зменшення воску та змши ствв1дношення окремих лтдних компонентгв. У жовтому жиропот1 ¡нтенсивтше протЫають процеси окислення та ггдролгзу, в результатI чого змтюеться ствв1дношення кутикулярних лтдгв волокон I зростае гх г1гроскотчшсть I пожовттня.
Ключовi слова: в1вцематки, вовна, жиропт, вгск, тт, лтди, мЫрофлора руна.
Вступ. Вовновий вюк ввдграе важливу роль у збережент фiзико-хiмiчних показниюв вовни. Вщ його кшькост та якост значною мiрою залежить сама яюсть вовни. Однак, на сьогодт ще не мае единого критерш для ощнювання якост воску, його обер^аючих властивостей. I все ж, одним з найбшьш вживаних показниюв, за яким визначають яюсть воску, е колiр жиропоту. Як вщомо, найкращими захисними властивостями володiе жиротт св^лих вщтшюв. Жиротт жовтих вщтшюв — небажаний, осюльки вш прше захищае волокна вщ згубно! ди рiзних факторiв зовнiшнього середовища, в результатi чого вони швидше пiддаються процесам пожовтiння. Однак, з шшого боку, фактори, що обумовлюють колiр жиропоту, а заодно i вовни, вивченi ще дуже слабо. Щоправда, данi лiтератури вказують на те, що мiж кольором жиропоту i пожовтiнням вовни iснуе ткний зв'язок [1]. На сьогоднi мало з'ясована роль мкрофлори руна у цих процесах.
Тому метою наших дослщжень було вивчення видового складу мжрофлори руна юльюсних та яюсних показниюв жиропоту i кутикулярних лшвдв у вiвцематок асканшсько! тонкорунно! породи тавршського типу.
© Ткачук В. М., Стапай П. В., Гавриляк В. В., 2009 296
Матер1али 1 методи. Дослщження проведено на вiвцематках, яю належали дослщному господарству 1нституту тваринництва степових райошв iм. М. Ф. 1ванова „Аскашя-Нова". Об'ектом дослiджень були зразки вовни з рiзним кольором жиропоту, зокрема бшого i жовтого, ям вiдбирали з дiлянки лопатки в зимово-стшловий перiод.
Видiленi з вовни мжрооргашзми висiвали на живильш середовища: м'ясо-пептонний агар — для бактерш, Сабуро — для грибюв, нейроспор та плiснявих грибкiв, Чапека — для актиномщеив. Пiдрахунок колонш проводили пiсля 4-5 днiв шкубацп у чашках Петрi за температури 300С.
Кiлькiсть воску визначали ваговим методом тсля екстракци чотирихлористим вуглецем, а кутикулярних лшвдв з допомогою хлороформ-метанолово! сумiшi в об'емному спiввiдношеннi 2:1 (тривалiсть екстракци не менше 5-ти годин) в апарат Сокслетта. Вмiст поту визначали водяною витяжкою, його рН вимiрювали на iонометрi унiверсальному ЕВ-74. Лiпiдний склад воску та кутикулярних лшдав дослщжували за допомогою тонкошарово! хроматографа (ТШХ) на пластинках Sorbfll (Росiя) з використанням системи петролейний ефiр-диетиловий ефiр 4:1, а полярних лiпiдiв — хлороформ-метанол-вода в об'емному стввщношенш 65:25:4. Отримаш цифровi данi опрацьовували статистично.
Результати та обговорення. З цифрових даних таблищ 1 насамперед видно, що у рунi вiвцематок з жовтим кольором жиропоту мютиться достовiрно бшьша кiлькiсть бактерiй. У зв'язку з цим слщ нагадати, що з овечо! вовни можна видiлити бшьше ста рiзних видiв мiкроорганiзмiв, у тому чи^ й пiгментоутворюючих [2].
Таблиця 1.
Вмпст 1 склад м1кроорган1зм1в у рун1 в1вцематок аскашйсько! тонкорунно!'
породи з р1зним кольором жиропоту, мт/г (М±т, п=4)
Показники Кол1р жиропоту
бший жовтий
Бактерп х 108 5,00±0,71 7,75±0,63*
Актиномщети х 105 1,75±0,25 1,75±0,25
Грибки х105 1,25±0,25 2,00±0,408
Нейроспори х103 2,00±0,41 2,50±0,29
Пл1сняв1 грибки х 104 3,25±0,25 4,00±0,408
Примггка: тут 1 надал1 статистично достов1рш р1знищ:
* -р<0,05; ** -р<0,025; ***-р<0,001
Що стосуеться iнших груп мiкроорганiзмiв, то кiлькiсть актиномiцетiв, грибюв, нейроспор та плiснявих грибкiв у руш з рiзним кольором жиропоту е практично однаковою, хоча спостер^аеться тенденцiя до !х збiльшення у руш з жовтим кольором жиропоту.
З даних таблищ 2 видно, що у вовш з бшим кольором жиропоту мктиться достовiрно бiльше воску порiвнянно з вовною iз жовтим жиропотом.
297
Натомють у жовтому жиропот мютиться бшьша кшьккть поту, який, до того ж, характеризуемся вищими показниками рН (8,63 проти 7,80). Висока частка поту вказуе на попршення захисних властивостей жиропоту, i може призводити до деструктивних змш у структурi самих волокон [3]. Важливим показником для ощнювання захисних властивостей жиропоту е сшввщношення воску до поту. Кращими захисними властивостями володiе жиропiт, у якому на одну одиницю воску припадае менше одше! одиницi поту. З представлених даних видно, що у вовш з жовтим жиропотом цей показник е набагато пршим порiвнянно з вовною з бшим кольором жиропоту.
Таблиця 2.
Вмпст та склад жиропоту руна у в1вцематок аскашйськоУ тонкорунно!
породи з рiзним кольором жиропоту (М±т, п=4)
Показники Кол1р жиропоту
бший жовтий
Кшьшсть воску, % 18,41±0,76 15,48±0,68**
Склад воску, %: -полярш лшщи 21,04±1,06 24,56±0,60*
-неетерифжований холестерол 11,86±0,52 12,59±0,24
-ланостерин 6,35±0,41 7,20±1,01
-нежк 3,64±0,51 5,59±0,20**
-депдрохолестерол 8,92±0,51 8,12±0,75
-сквален 6,32±0,21 6,71±0,94
-етерифжований холестерол 41,88±1,21 35,24±1,31***
Кшьшсть поту, % 15,52±0,47 18,27±1,29
рН поту 7,80±0,11 8,63±0,21**
Сшввщношення в1ск:шт 1:0,84 1:1,18
Аналiзуючи цифровi данi ще! ж таблищ не важко зауважити, що яккть воску (сшввщношення окремих клаЫв лшвдв), видiленого з жиропоту рiзних кольорiв, е неоднаковою. Так, бiлий вкк, на вiдмiну вiд жовтого, характеризуеться достовiрно вищою концентрацiею етерифiкованого холестеролу i вiдповiдно нижчою — полярних лшдав та неетерифiкованих жирних кислот.
З цифрових даних таблищ 3 видно, що у вовш з рiзними вщтшками жиропоту спостер^аються також достовiрнi змши i з боку кутикулярних лшвдв. Насамперед це стосуеться !х загально! кiлькостi. Зокрема, у вовнi з жовтим жиропотом кшькють загальних лшвдв е на 18,9 % меншою. Стосовно змiн окремих лiпiдних компонент, то слiд вказати на достовiрне збiльшення неетерифiкованих жирних кислот та зменшення фракци етерифiкованого холестеролу у вовш з жовтим жиропотом, що вказуе на штенсивш процеси гiдролiзу окремих лшщних компонентiв у кутикулярного шару волокон.
Щодо полярних клаЫв лiпiдiв, то варто вказати на достовiрно меншу кiлькiсть у вовш з бшим жиропотом холестерол сульфату i бшьшу —
298
домшуючо! фракци, а саме церамвдв. Нагадаемо, що церамщи ввдграють важливу роль у становлент бар'ерно! функци шкiри та li похiдних [4,5]. Отже, зменшення у кутикулярному шарi ще! фракци лшвдв чiтко вказуе на пiдвищення пгроскотчност волокон, що у свою чергу призводить до штенсифжаци процесiв гiдролiзу та окиснення i розвитку процеЫв пожовтiння. Нагадаемо, що зразки вовни з жовтим кольором жиропоту були злегка пожовтiлими.
Таблиця 3.
BiviicT та склад кутикулярних лiпiдiв вовни в1вцематок асканшсько*!
тонкорунно!' породи з рiзним кольором жиропоту, % (M±m, n = 4)
Показники Кол1р жиропоту
6ший жовтий
Загальш лшщи, % 0,83±0,04 0,68±0,06
Неетерифжований холестерол 43,24±1,10 43,04±1,38
НЕЖК 7,76±0,34 11,55±0,52***
Стеринова фракщя 9,40±0,82 10,49±0,44
Етерифжований холестерол 14,62±0,76 11,92±0,35**
Полярш лшщи 24,99±1,14 23,01±1,16
склад полярних лшщв
-глжолшщи найвищо! полярносп 6,17±0,15 6,19±0,37
-холестерол сульфат 10,55±0,34 13,37±0,75**
-глюкозил церамщи 13,79±0,38 12,51±0,55
-сульфолшщи 20,52±0,30 21,15±0,46
-церамщи 48,98±0,43 46,79±0,61*
Висновки. Жиротт жовтого кольору характеризуеться бшьшим вмктом окремих видiв мiкроорганiзмiв, поту, рН i меншим вмiстом воску. У такому жиропот iнтенсивнiше протiкають процеси окиснення i гiдролiзу, що призводить до попршення його захисних властивостей, кшьккних та якiсних змiн кутикулярних лшвдв волокон i розвитку процеав пожовтiння.
Лiтература
1. Стапай П.В. Попередження i лiквiдацiя пожовтiння вовни [Текст] / П.В. Стапай, I.A. Макар, В.1. Король // Вкник аграрно! науки. - 1998. - №5. - С. 40-44.
2. Пожовтшня вовни, його причини, шляхи попередження та лжвщаци [Текст]: методичш рекомендаци / П.В. Стапай, I.A. Макар, Н.М. Параняк та ш.; 1нститут бюлоги тварин. — Львiв, 2006. — 16 с.
3. Ерохин А.И. Биохимические и физико-химические свойства жиропота тонкорунных овец [Текст] / А.И. Ерохин, Ю.А. Юлдашбаев, А.К. Усманов // Доклады ТСХА. — 2000. — № 272. — С. 251-256.
299
4. The lipid organisation in the skin barrier [Text] / J.A. Bouwstra, G.S. Gooris, F.E.R. Dubbelar, M. Ponec // Acta. Derm. Venerol. — 2000. — Suppl 208. — P. 23-30.
5. Wertz P.W. Lipids and barrier function of the skin [Text] / P.W. Wertz // Acta. Derm. Venereol. — 2000. — Supp. 208. — P. 7-11.
Summary
V. M. Tkachuk1, P. V. Stapay2, V. V. Havrylyak2 1Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z. Gzhytskyj 2Institute of Animal Biology UAAS, Lviv CONNECTION OF CUTICLES LIPIDS AND FLEECE MICROFLORA OF ASKANIAN FINE-FLEECE EWES WITH THE DIFFERENT COLOR OF GREASE, ITS QUANTITATIVE AND QUALITIVE INDEXES
The data about specific composition of fleece microflora, quantitative and qualities indexes of grease, wax and cuticles lipids composition of wool of Askanian fine-fleece ewes depending on the color of grease were presented. It was shown fleece with yellow grease characterized by plenty of bacteria and other types of microorganisms. Such grease has worse protective properties due to multiplying the amount of sweat, its pH and diminishing separate lipids components of wax.
In yellow grease the processes of oxidization and hydrolysis flow more intensive, as a result ratio of fibers cuticles lipids changes and wool hygroscopic nature and yellowing are grows.
Cmammx nadiumna do peda^ii 26.03.2009
300
