CC BY
94
УДК 330.322:66
JEL Classification: G31, L65, O14, O33 DOI: 10.15587/2312-8372.2019.157152
МОДЕРН1ЗАЩЯ Х1М1ЧНОГО ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ШДУСТРП 4.0: ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТЕНДЕНЦ1Й I ПРОБЛЕМ ШВЕСТИЦШНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Шевцова Г. З., Маслош О. В.
1. Вступ
1ндустрш 4.0 е новою сучасною парадигмою промислового розвитку, яка формуе модел1 постановки проблем шдустр1альгого 1нтернету речей (Industrial Internet of Things) та опрацьовуе кш ршення у р1зних секторах промисловост1 Зпдно i3 висновками фах1вщв м1жнародно1 консалтингово!' компани PricewaterhouseCoopers, «галас навколо ¡ндусгри 4.0 трансформувався з того, що деякi бачили як хайп у 2013 рощ, до швестицш та реальних результатiв сьогодш» [1].
Поступово концептуальш iдеi Iндустрii 4.0 входять й до порядку денного Украши. Так, сприяння цифровiзацii промисловостi та ii перехiд на принципи й засади концепцп Iндустрii 4.0 е одним з актуальних напрямiв реалiзацii Стратегii розвитку промислового комплексу Украши на перiод до 2025 року в рамках стратепчного завдання «Модершзащя та зростання промислового виробництва». Сутнють цього напряму розробники проекту Стратегп бачать в «оцифровуваннi всiх матерiальних активiв та iнтеграцii в цифровi екосистеми та ланцюги додано1' вартост краiн-партнерiв» [2].
Зрозумiло, що модершзащя промисловостi, зокрема, цифрова, потребуе значних швестицшних ресурсiв. У цiй же Стратегп серед основних напрямiв реалiзацii першим названо «Залучення зовнiшнiх i внутрiшнiх iнвестицiй у промисловють», де залучення у виробництво прямих шоземних швестицш (П11) розглядаеться як головна умова модершзацп промисловостi, забезпечення конкурентоспроможносп промислових виробникiв та !х шгеграцп у свiтовi ланцюги додано1' вартостг Щоправда, поки що констатуються «системш проблеми iнвестицiйного поля», падiння каттальних iнвестицiй в промисловiсть Укра1'ни на 65,2 % порiвняно з 2013 р. та надходження переважно1' частини П11 в фiнансову i страхову сфери.
Для подолання цих негативних процесiв передбачаеться впровадження ряду заходiв та пакету iнiцiатив, зокрема, спрямованих на залучення П11 у виробництво:
- налагодження зв'язкiв мiж украшськими промисловими малими i середнiми тдприемствами та закордонними iнвесторами;
- заохочення швестицш у проекти щодо поглиблення переробки сировини, що дозволить збшьшувати додану вартють продукцii, створювати новi робочi мiсця, сприятиме зростанню обсяпв промислового виробництва в регiонах та його продуктово1' диверсифiкацii;
- анашз наявних промислових pecypciB, виробничого, шновацшного та трудового потенцiалy кожного регюну та розробку стратегiй регюнального промислового розвитку на основi методологи «смарт-спещаизацп» та т. iн.
Разом з тим, варто шдкреслити, що дiевiсть загальносистемних заходiв та 1х вплив на розвиток конкретних шдприемств багато у чому обумовлюеться специфжою галузевого середовища та його готовнютю до трансформацiй. Тож актуальним етапом наукових дослщжень е аналiз секторальних аспектiв промислового iнвестyвання в контекст завдань 1ндустрп 4.0.
2. Об'ект дослiдження та його технологiчний чу, ,иг
Об'ектом дослгдження е процеси швестування модершзацп хiмiчного виробництва.
Хiмiчне виробництво мае певш особливостi технiко-технологiчного забезпечення, як суттево впливають на його економжу й органiзацiю:
- складнi безперервш технологiчнi схеми •
- оснащення рiзними типами та видами устаткування;
- висока фондо- та енергоемнють виробничих процешв;
- значнi витрати на шфраструктурш об'екти;
- еколого-, пожежо- та вибухонебезпека.
У стрyктyрi украшського хiмiчного комплексу домiнyють великотоннажш виробництва базових хiмiкатiв. Але вони характеризуются значною фiзичною i моральною зношешстю технологiчного обладнання, i в сучасних умовах втрачають свiй конкурентний потенщал.
1нвестицп для масштабного оновлення й модершзацп галузевого виробництва стримуються рядом системних причин (висока кашталоемнють, тривалий iнвестицiйний цикл, збитковiсть чи невисока рентабельнють багатьох виробництв), а також певними деструктивними ситуативними чинниками.
Водночас зараз у свiтi стрiмко поширюються iдеi четверто! промислово! революцп, або 1ндустрп 4.0, якi розкривають перспективи промислового розвитку на основi застосування кiберфiзичних систем. Фахiвцi обговорюють особливосл цифрового розвитку хiмiчноl щдустри та новi можливостi, пов'язанi з 1нтернетом речей [3, 4]. Формуеться Chemicals 4.0 (Хiмiчна Iндyстрiя 4.0) [5-7] - галузева концепцiя «розумноЛ» модершзацп хiмiчного виробництва.
Перебудова украшськох хiмiчноi промисловостi на принципах Chemicals 4.0 мае чимало рiзнопланових проблем. Одним з найбшьш проблемних питань е швестицшне забезпечення модернiзацiйних процешв.
3. Мета та завдання дослщження
Метою роботи е дослiдження процешв iнвестyвання модершзацп хiмiчного виробництва та визначення пiдходiв до !х трансформацп в умовах становлення Iндyстрii 4.0.
Для досягнення поставленоi мети дослщження визначено таю наyковi завдання:
1. Проанаизувати сучасну зарyбiжнy практику швестування шновацшного розвитку хiмiчного виробництва.
2. Дослщити тенденцп i проблеми швестицшного забезпечення модернiзацii хiмiчного виробництва в Украш.
3. Визначити перспективнi шдходи до активiзацii iнвестицiйноi дiяльностi у галузi в контекстi становлення 1ндустрп 4.0.
4. Досл1дження 1снуючих р1шень проблеми
Дослiдженню теоретичних i прикладних аспектiв iнвестицiйного забезпечення промислового розвитку присвячеш роботи багатьох учених. У цих роботах дослщжено вплив якост прогнозування майбутнiх доходiв вiд швестицш на корпоративш iнвестицiйнi рiшення [8]. А також проанаизовано моделi фшансування реального сектору економiки та побудовано фшансово-економiчний механiзм забезпечення iнвестицiйноi активностi шдприемств [9]. В робот [10] розглянуто взаемозв'язок мiж прямими шоземними iнвестицiями i продуктивнiстю фiрм краiни, що приймае. За результатами дослщження автори вiдокремлюють прирiст продуктивност по ланцюжку поставок (отриманий шляхом прямоi передачi знань/технологiй мiж пов'язаними фiрмами) вiд непрямих побiчних ефеклв iнвестицiй.
Особлива увага зараз придтясться питанням фiнансово-iнвестицiйного забезпечення неоiндустрiального розвитку та цифрових трансформацiй бiзнесу. Стратепчним аспектам iнвестування процесiв Iндустрii 4.0 присвячено роботу [11]. Вплив цифровiзацii та цифрових технологш на швестицшну полiтику та м1жнародне швестування розглянуто у [12]. Автори вважають, що поява пбридних бiзнес-моделей (пов'язаних з штегращею цифрових даних i технологш в операцп та бiзнес-моделi нецифрових пiдприемств) може призвести до появи ново!' глави в глобалiзацii швестицш. Але стримуючим чинником для транскордонних iнвестицiйних рiшень може стати невиршенють проблем щодо нащонально1' безпеки та приватности
У працi [13] визначено роль держави в шституцшних перетвореннях швестицшно1' складово1' цифрового розвитку, зокрема, и регулюючу, координуючу та стимулюючу функцii. На необхiдностi неоiндустрiального розвитку Украши та проведенш активно1' державно1' полiтики щодо iнвестицiйного забезпечення процешв модернiзацii наголошено й у пращ [14]. Заслуговують на увагу тези автора про перспективш форми швестування промисловост на основi змiцнення потенщалу централiзованих i мiсцевих джерел фшансування в контекст фiнансовоi децентралiзацii. Проте науково-прикладнi питання розширення бюджетного швестування неоiндустрiального розвитку потребують додаткового опрацювання.
У роботi [15] викладено результати багаторiчних статистичних до^джень впливу технологiчних iнновацiй, iнформацiйно-комунiкацiйних технологш (1КТ) та фiнансових чинникiв на продуктившсть промислового виробництва та сфери послуг. Автори роблять висновок, що низькотехнолопчш галузi покладаються на кредити та технолопчш iнвестицii. У мiру того, як вони стають бшьш технологiчно розвиненими, технологiчнi iнвестицii стають ще важливiшими. Як тiльки галузi стають високотехнологiчними, полiтика банкiвського кредитування стае найважлившою.
Специфжу швестування у xiMÏ4Hffl галузi та його OKpeMi аспекти викладено у рядi робгг. Так, результати до^дження особливостей iнвестицiй у дослiдження й розробки, що здiйснюють европейськ xiMÎ4m компанiï, наведено у роботi [16]. Порiвняльний аналiз iнвестицiйноï полiтики державних i приватних виробниюв хiмiкатiв викладено у [17]. Опрацюванню питань оцшювання ефективностi iнвестицiй пщприемств хiмiчноï промисловост присвячено роботи [18, 19].
Фахiвцi мiжнародноï консалтинговоï компанiï PricewaterhouseCoopers наводять результати глобального опитування керiвникiв великих хiмiчних компанiй стосовно актуального стану та плашв iнвестування у цифровiзацiю галузевого виробництва [20]. Узагальненi результати дослщження свщчать, що хiмiчнi компанп планують iнвестувати у цифровi технологи до 5 % щорiчного доходу впродовж наступних п'яти роюв. Очшуваними вигодами е щорiчне зростання доходу на 3,1 % та зниження витрат на 4,2 %.
Проведений науковий пошук свщчить, що в сучаснш економiчнiй лiтературi висвiтленi рiзнi аспекти iнвестицiйного забезпечення процесiв модершзацп промислового виробництва, у тому чи^ в контекст процесiв Iндустрiï 4.0. Певш напрацювання е й вщносно секторальних особливостей хiмiчноï iндустрiï.
Водночас для реаизацп напрацьованих пiдходiв у крашах, що розвиваються, потрiбнi додатковi дослiдження. Огляд лiтературних джерел свщчить, що проблемам промислового iнвестування в украшськш хiмiчнiй галузi присвяченi поодиною роботи, наприклад [21].
У робот [22] на основi статистичного анашзу чинникiв результативностi провiдних хiмiчних компанш свiту було показано, що каштальш витрати е найбтьш значущим фактором зростання хйшчного виробництва. Проте важливе значення мають не тльки обсяги iнвестицiй, але й ïхнi напрямки. Тому зазначенi вище тенденцп штелектуашзацп i цифровiзацiï виробництва мають бути покладеш в основу переосмислення полггики розвитку хiмiчноï промисловостi Украши та шляхiв удосконалення ïï iнвестицiйного забезпечення.
5. Методи дослщжень
Пщ час виконання роботи застосовано такi науковi методи дослiдження:
- методи анаизу та синтезу - при вивченш сучасних особливостей розвитку хiмiчного виробництва та процешв його iнвестування, впливу технологш Iндустрiï 4.0 на розвиток суб'еклв галузi;
- метод порiвняльного спiвставлення - пiд час оцшювання питомих капiтальних витрат та R & D витрат хiмiчноï галузi у свiтовiй практицi;
- метод структурного анаизу - для виявлення вщмшностей у динамiцi показникiв за продуктовими сегментами хiмiчного виробництва;
- графiчний метод - для наочного зображення динамши фшансово-iнвестицiйних процешв у хiмiчнiй галузi;
- метод узагальнення - при формулюваннi висновюв щодо ключових проблем iнновацiйного швестування хiмiчного виробництва та шлях1в к розв'язання.
6. Результати досл1джень
При вивченш зарубiжноï практики iнвестицiйного забезпечення iнновацiйноï модершзацп хiмiчного виробництва було опрацьовано даш рейтингу Global Top 50 Chemical Companies 2017 [23] та корпоративноï звггност двох хiмiчних компанiй - шмецько!' BASF i норвезькоï Yara International. В силу специфiки виробничих процешв, технiчного забезпечення та впливу ринкових факторiв на дiяльнiсть нафтохiмiчних компанiй, останнi були виключенi з аналiзу (табл. 1).
Таблиця 1
Каттальш iнвестицiï та витрати на дослщження й розробки великих хiмiчних _компанiй свiту ___
Назва компани, Обсяг Каттальш Каттальш швестици до обсягу Витрати на дослщження й розробки, Витрати на дослщження
краша, напрям дiяльностi продажу, млн. дол. швестици, млн. дол. й розробки до обсягу продажу, %
продажу, % млн. дол.
1 2 3 4 5 6
BASF, Нiмеччина, 69196 3816 5,5 2082 3,0
диверсифiкована
DowDuPont, США, 62484 3570 5,7 2110 3,4
диверсифiкована
LG Chem, Пiвденна
Корея, 23217 1537 6,6 771 3,3
диверсифiкована
Air Liquide, Франтя, промисловi гази 22618 2323 10,3 330 1,5
DuPont, США, 17281 687 4,0 1064 6,2
диверсифшована
Linde, Нiмеччина, промисловi гази 16938 1980 11,7 83 0,5
Akzo Nobel,
Нiдерланди, 16471 693 4,2 411 2,5
диверсифiкована
Evonik Industries,
Нiмеччина, 16295 1176 7,2 518 3,2
диверсифiкована
Covestro, Нiмеччина, 15977 586 3,7 310 1,9
диверсифшована
PPG Industries,
США, 14750 360 2,4 453 3,1
диверсифiкована
Shin-Etsu Chemical,
Япошя, 12859 1573 12,2 462 3,6
диверсифiкована
Solvay, Бельгiя, спецiальнi хiмiкати 12308 799 6,5 328 2,7
Mitsui Chemicals,
Япошя, 11852 710 6,0 298 2,5
диверсифiкована
1 2 3 4 5 6
Praxair, США, промисловi гази 11437 1311 11,5 93 0,8
Yara, Норвегия, arpoxiMiKara 11347 1335 11,8 45 0,4
DSM, Нщерланди, спецiaльнi xiмiкaти 9755 508 5,2 378 3,9
Air Products & Chemicals, США, прoмислoвi гази 8188 1040 12,7 58 0,7
DIC, Япошя, спецiaльнi xiмiкaти 7043 283 4,0 111 1,6
Clariant, Швейцaрiя, спецiaльнi xiмiкaти 6480 252 3,9 215 3,3
Примггка: розроблено на 0CH0Bi даних [23]
Дат табл. 1 свщчатъ, що серед ТОП-компанш свгту з виробництва х1м1кат1в за юльюстю та об'емними показниками переважають диверсифжоваш компанй. Вони також е лидерами (разом 1з виробниками спещальних х1м1кат1в) за питомими витратами на дослщження й розробки (2-6 %). Водночас, частка каштальних витрат в обсягах продажу компанш з виробництва промислових газ1в та агрох1м1кат1в (понад 10 %), за деякими винятками, помгтно перевищуе аналопчш показники диверсифжованих компанш. Наведет дат вщображають р1зш стратеги розвитку та прюритети швестування за р1зними сегментами залежно вщ !х мюця у глобальному ланцюгу додано!' вартосп х1м1чно1 промисловост
Диференцшованою за сегментами х1м1чного виробництва е й вщдача на швестований каштал. Так, за оцшками експертв McKinsey&Company, мед1анна рентабельшсть швестованого катталу (до оподаткування) у виробнищв спешальних х1м1калв становить понад 16 %, у диверсифжованих компанш -близько 12 %, у виробнищв базово! х1мп - 11 %. Ц значення перевищують вщповщний середнш показник по глобальнш економщ [24].
Розвиток багатотоннажного базового х1м1чного виробництва (ранш стадн ланцюпв) грунтуеться на доступ до дешевих ресуршв, високоефективних технолопях та сприятливих лопстичних потоках. Тож швестицн у цих сегментах спрямоваш переважно на буд1вництво нових завод1в, розширення й модершзащю дшчих потужностей, створення шфраструктурних об'еклв, а також придбання виробничих актив1в, систем транспортування та дистрибуцн.
Водночас компанй розвинутих кра!н поступово втрачають конкурентоспроможнють на ринках великотоннажно! продукцн через висою цши на сировину. Тому вони змушеш змщувати фокус уваги до завершальних стадш глобальних ланцюпв додано! вартост i диверсифшувати портфел1 швестицш у напрямку високих технологш глибоко! переробки i виробництва наукоемно! малотоннажно! продукцн.
Зазначену тенденщю можна прослiдити на прикладi порiвняння структури продаж, iнвестицiй та витрат на R & D за продуктовими сегментами компанй BASF у 2017 р. (рис. 1).
витрати на дослщження i розробки
швестицп загальний обсяг продаж
7 21 21 27 2 20
28 18 22 4 24 4 4 24 4
25 25 32 9 5 #
0% 20% 40% 60% 80% 100% xÍMÍrara (нафтохiмiя, мономери, натвфабрикати)
I високоефективш продукти (дисперсп i пiгменти, xímí^to для догляду, харчування та здоров'я, xímÍ4hí препарати
функцiональнi матерiали та ршення (каталiзатори, будiвельнi хiмiкати, покриття, експлуатацiйнi матерiали) I сiльськогосподарськi рвения (захист рослин)
нафта i газ
iHШi
Рис. 1. Структура продаж, швестицш та витрат на дослщження й розробки компани BASF (розроблений на основ1 даних [25])
Вивчення сучасних особливостей та результапв дiяльностi л1дер1в свггового х1м1чного б1знесу свщчить, що технологи 1ндустри 4.0 стають невщ'емною складовою !х шновацшно-швестицшних стратегш Наприклад, компанiя BASF вже мае широкий портфель шновацшних матер1ал1в, системних ршень, компоненпв i послуг для 30-друку. У 2017 р. для цтеспрямованого розширення цього б1знесу було засновано доч1рню компанш BASF 3D Printing Solutions GmbH. Кр1м того, було придбано голландського виробника ниток Innofil3D B. V., що дозволило оргашзувати виробництво довгих тонких пластикових волокон для 3D-друку.
Компашя Yara International - провщний гравець глобального ринку мшеральних добрив - у 2017 р. продовжила розвивати свою платформу для Циркулярно! економши та 1нновацшну лабораторш SINTEF. За допомогою SINTEF, Yara прагне дослщжувати способи революцюшзувати виробництво добрив та розробляти технологи, що забезпечать бшьш еколопчно чист1, дешев1 та розумшш1 процеси, а також розробку сенсорних технологш.
Що стосуеться укра!нсько! х1м1чно! промисловост1, то останшм часом вона перебувала у глибокш криз1, спричинено! сукупнютю деструктивних чинниюв економ1чного та суспшьно-полггичного характеру. Розрахований за даними Державно! служби статистики Укра!ни [26] кумулятивний шдекс промислово! продукци у х1м1чному виробнищш у 2013-2017 рр. становив 0,703.
Про катастроф1чний стан базового х1м1чного виробництва свщчили i фшансов1 результати дiяльностi: за шдсумками 2014 р. накопичеш збитки становили майже 3 млрд. дол., а р1чна збитковють операцшно! дiяльностi сягала 23,5 % (рис. 2).
-500 -1000 -1500 -2000 -2500 -3000 -3500
5 0 -5 10 -15 -20 25
^■Фiнaнсoвi pезyльтaти пiдпpиeмств дo oпoдaткyвaння, млн. дoд.
♦ Рентабельн^ть (збиткoвiсть) onepa^Mnoí дiяльнoстi, %
Рис. 2. Динaмiкa фiнaнсoвoï pезyльтaтивнoстi xímÍ4TOTO виpoбництвa Укpaïни
(poзpoблений нa oснoвi дaних [26, 27])
Унaслiдoк пoгipшення пoкaзникiв виpoбничo-кoмеpцiйнoï дiяльнoстi тa вщсутшсп пpибyткiв y 35 % ^д^^мотв гaдyзi зменшилaся iнвестицiйнa aктивнiсть фис. 3, 4). Kpiм тoгo, велита чaсткa iнвестицiй спpямoвyвaдaся нa вщшвлення знoшенoгo oблaднaння, тoж тaкий мaсштaб iнвестицiй 6ув недoстaтнiм для виpiшення зaвдaнь iннoвaцiйнoï мoдеpнiзaцiï гaдyзi.
500 450 400 350 300 250 200 150 100 50 0
430.1
.5
4.4
2011
.012
2013
183.0
2.5 7б.9 бб.9
■ , ■
1 2014 2015 1 201б
.1
7 б 5 4 3 2 1 0
2017
Kaпiтaльнi швестицп, млн. дoл. Kaпiтaльнi швестицп дo oбсягy пpoдaжy, %
Рис. 3. Динш^ кaпiтaдьних iнвестицiй y хiмiчне виpoбництвo Укpaïни (poзpoблений та oснoвi дaних [26, 27])
■ Власш кошти пiдпpиeмств, млн. дол.
■ 1нш1 джеpела, млн. дол.
Рис. 4. Динамша фiнансyвання шновацшно!' дiяльнoстi y xiмiчнoмy виpoбництвi У^аши (poзpoблений на oснoвi даниx [26, 27])
У дpyгiй пoлoвинi 2017 p. y œ^opi poзпoчалoся вщновлювальне зpoстання. За пiдсyмками минулого po^ обсяги xiмiчнoгo виpoбництва збiльшилися на 18,4 %, y тому чи^ в oснoвнiй xiмiï - на 26,3 %. У сiчнi-жoвтнi 2018 p. шдекс пpoмислoвoï пpoдyкцiï y œ^opi становив 124,4 %, y тому чи^ по базoвиx xiмiкатаx - 147,2 %. Висoкi показники ще!' динамiки пояснюються вiднoвленням po6oto декiлькox стpyктypoyтвopюючиx пiдпpиeмств пiсля тpивалиx пpoстoïв, а також ефектом низько!' статистично1' бази. Але дoсвiд пoпеpеднix етапiв poзвиткy xiмiчнoï пpoмислoвoстi У^аши свiдчить пpo oбмеженiсть i тимчасовють шдвищувального тpендy, Ipyнтoванoгo на ситуативнж фактopаx. Тож iмпyльс i pезyльтати поточного зpoстання неoбxiднo викopистати для дoкopiннoï тpансфopмацiï мoделi галузевого в^обництва.
Данi на pис. 3 свщчать, що з 2017 p. вщбуваеться поступове вiднoвлення капiтальниx iнвестицiй в у^ашське xiмiчне виpoбництвo. Але ïxra частка в oбсягаx пpoдажy (4,5 %) ще не вийшла на до^изовий piвень (6,1 %) i пеpебyваe y нижньому дiапазoнi вщповщного показника по гpyпi свiтoвиx лiдеpiв галyзi.
Пoмiтнo гipшим е piвень питoмиx iннoвацiйниx витpат в xiмiчнiй пpoмислoвoстi Укpаïни: y 2016 p. вш упав до 0,14 %, i за пiдсyмками минулого po^ зpiс тiльки до 0,4 %. Досяжним opieнтиpoм для вiднoвлення тут мае слугувати piвень 2012 p. - 1,7 %.
Скopoчення питому iннoвацiйниx витpат y 2016 p. вщбулося чеpез суттеве (в 11 pазiв пopiвнянo з 2012 p.) падшня галyзевиx iнвестицiй в шновацп. Слiдoм за ними piзкo впали галyзевi показники iннoвацiйнoï активнoстi й pезyльтативнoстi.
У 2017 p. шновацшне iнвестyвання y xiмiчне виpoбництвo дещо пожвавилося, але це не с^ичинило пoзитивниx зpyшень в iндикатopаx
pезyльтaтивнoстi. Вoднoчaс вapтo вiдмiтити знaчне зpoстaння витpaт нa внyтpiшнi R & D, мoже свiдчити ^o пoшиpення y гaдyзi iннoвaцiйнoгo мислення тa фopмyвaння вiдпoвiдних бiзнес-мoделей.
Обмеженють джеpел фiнaнсyвaння e ввжливим пpoблемним питaнням iннoвaцiйнoгo iнвестyвaння. Дaнi p^. 4 свiдчaть, щo зoвнiшнi джеpелa iнвестицiй не мaють системнoгo хapaктеpy, вле ïx пoмiтний внесoк y фiнaнсyвaння iннoвaцiй y дoкpизoвий rap^ гoвopить пpo iнвестицiйнi пеpспективи œ^opy.
Iнoземне iнвестyвaння мoже ствти мтужним дpaйвеpoм poзвиткy гaдyзi та iннoвaцiйниx звсвдвх. Утiм динaмiкa iнoземниx швестицш великoю мipoю зaдежить вiд мaкpoекoнoмiчниx, iнститyцiйниx тв пoзaекoнoмiчниx чинникiв.
Вивчення дитамжи iнoземниx iнвестицiй у xiмiчне виpoбництвo пoкaзaдo, щo ïx швшьне зpoстaння дo 2013 p. змiнилoся вктивним вiдпливoм у нaстyпнi pora. Якш^ у 2013 p. ^земш iнвестицiï у xiмiчнy гвлузь ствшвили 2,2 % вiд зaгaдьнoгo oбсягy iнoземниx iнвестицiй в екoнoмiкy У^вши, тo у 2017 p. ця 4acTOa скopoтилaся дo 1,7 %. Це знaчення poзpaxoвaнo та oснoвi двних [26].
Влaснi кoшти пiдпpиeмств тaкoж oб'eктивнo e oбмеженим джеpелoм iнвестицiй, oскiльки yкpaïнськoмy xiмiчнoмy виpoбництвy пoки щo не вдaдoся вийти та пpибyткoвiсть дiяльнoстi (pис. 2). Втм, якщo пpoaнaдiзyвaти фiнaнсoвi pезyльтaти дo oпoдaткyвaння пiдпpиeмств зaдежнo вщ ïx poзмipy, CTae зpoзyмiлим, oснoвний внесoк у вiд'eмний гвлузевий фiнaнсoвий pезyльтaт poблять великi пiдпpиeмствa. Paзoм з тим, зв двними Деpжaвнoï служби ствтистики Укpaïни [26], 79,2 % сеpеднix i 72,1 % мвлих пiдпpиeмств у 2017 p. oтpимaли пpибyтки.
Тут вapтo вiдмiтити, щo paнiше oснoвнa уввга пpи poзpoбцi пpoмислoвo-iнвестицiйнoï шлюшки гaдyзi пpидiлялaся питвнням pесypсoефективнoстi великих шд^иемств бaзoвoï xiмiï, якi виpoбляли двi тpетини сyкyпнoгo гaдyзевoгo пpoдyктy. 3apas yкpaïнське бaзoве xiмiчне виpoбництвo пoстyпoвo втpaчae свiй кoнкypентний штеншад. Пoтoчнa pезyльтaтивнiсть дiяльнoстi oкpемиx шд^иемств здебiльшoгo з^ежить вiд iнститyцiйниx тв iншиx пoзaекoнoмiчниx чинникiв [28].
Пiдпpиeмствa бaзoвoï xiмiï мвли гapнi швестицшш мoждивoстi для кapдинaдьнoï теxнoлoгiчнoï мoдеpнiзaцiï у сеpединi 2000-х poкiв. ïxrn iнвестицiйнi пpoгpaми мiстили чимaдo зaxoдiв з теxнiчнoгo пеpеoзбpoeння, oптимiзaцiï виpoбничиx пoтyжнoстей, енеpгoзбеpеження, дивеpсифiкaцiï виpoбництвa, oсвoeння нoвиx видiв пpoдyкцiï. Але pеaлiзoвaнi пpoекти мвли пoлiпшyючий xapaктеp в paмкax iснyючoгo теxнiкo-теxнoлoгiчнoгo piвня виpoбництвa, щo зaбезпечилo лише тимчaсoвy пiдтpимкy йoгo кoнкypентoспpoмoжнoстi.
Сьoгoднi у œ^opi пеpевaжaють «^porai», тoчкoвi швестицп, зopieнтoвaнi та виpoбництвo лiквiднoï пpoдyкцiï тpaдицiйнoгo пoпитy [21]. Iнвестopи не зaцiкaвленi у мoдеpнiзaцiï зaстapiлиx у^вшських бaзoвиx xiмiчниx виpoбництв чеpез гамплекс piзнoплaнoвиx pизикiв тв нaявнi ^arni aдьтеpнaтиви.
Вoднoчaс в Укpaïнi пoстyпoвo poзвивaються oкpемi сегменти i види дiяльнoстi, пoв'язaнi з вигoтoвленням дифеpенцiйoвaнoï пpoдyкцiï для
споживчих ринюв. Це виробництва складно! arpoxiMi4Ho! продукци, лакофарбових MaTepianiB, антипiренiв, TOBapiB побутово! xiMi!, косметичних 3aco6iB, реагентв для очищення води, MaTepianiB для сучасних мeтодiв дiaгностики i т. ш. Нaзвaнi сегменти вiдpiзняються значною участю iнозeмного кaпiтaлу, залученням передових шоземних тeхнологiй i готовнiстю до подальшого iнновaцiйного розвитку.
Активний розвиток цих виробництв слщ розглядати в контекст нeоiндустpiaльно! модeлi, що зараз стpiмко поширюеться у пpомисловостi розвинутих кра!н. Нeоiндустpiaлiзaцiя хiмiчного виробництва передбачае, о^м iншого, створення наукоемних еколопчно безпечних малотоннажних виробництв у сегментах спещально! i «тонко!» хiмi! (завершальш стадп продуктових лaнцюгiв) на основi iнновaцiйних тeхнологiй.
В iнвeстицiйному плаш така тpaнсфоpмaцiя стpaтeгiчних оpiентиpiв у розвитку хiмiчного виробництва означае можливють пapaлeльно-послiдовного способу iнвeстувaння, коли створення виробництв з високою доданою вартютю фiнaнсуеться за рахунок коштiв, що генеруються попepeднiми стaдiями. Саме така можливють зараз юнуе в укра!нському сeктоpi базово! хiмi!. Цей шанс необхщно використати для збереження 4 подовження продуктових лaнцюгiв, що е традицшними для укра!нсько! хiмiчно! промисловост.
Вагомим джерелом зовнiшнiх iнвeстицiй у цифpовiзaцiю та розвиток хiмiчних виробництв на «смарт» засадах можуть стати швестицп галузей-споживaчiв. Рiч у тому, що сучасне хiмiчнe виробництво е учасником piзномaнiтних продуктових ланцюпв, що обумовлюе його велике мiжгaлузeвe значення. Фaхiвцi компaнi! McKinsey & Company пишуть: «Нapeштi, ми повинш мати на увaзi, що хiмiчнa пpомисловiсть мае внутpiшньо продуману бiзнeс-модeль: !! продукти дозволяють «свiт речей». Без певно! пiдтpимки з боку хiмiчно! пpомисловостi, навряд чи з того, що ми торкаемося, будинюв, в яких ми живемо, !жу, яку ми !мо, i отримана нами охорона здоров'я може юнувати. Таким чином, галузь в цшому може виграти вiд широкого кола тенденцш, вiд стaбiльностi до електронно! мобiльностi, вiд зростання споживчого попиту до значних змш повeдiнки споживaчiв» [29]. (Last, we must keep in mind that the chemical industry has an intrinsically sound business model: its products enable the «world of things». Without some support from the chemical industry, hardly any of what we touch, of the buildings we live in, the food we eat, and the healthcare we receive could exist. The industry as a whole is therefore positioned to profit from a wide range of trends, from sustainability to e-mobility, from commodity demand surges to major changes in consumer behavior).
Але в умовах 1ндустрп 4.0 роль хiмiчного виробництва дедаи зростае, оскшьки воно е ключовим постачальником прогресивних (advanced) мaтepiaлiв для цифрових i смарт-технологш. Так, наприклад [30]:
- для мобшьних та смарт-пристро!в (mobile&smart devices) потpiбнi складники з сучасних хiмiчних мaтepiaлiв (тдложки, системт плати, пpозоpi проводники, захисш пивки, фоторезисти) (substrate, backplane, transparent conductor, barrier films and photoresists);
- для високошвидюсного штернету (high-speed internet) - хлорсилан для надчистого скла (chlorosilane for ultrapure glass);
- для ефектившших i менших за розмiром iнтегральних схем (more efficient and smaller integrated circuits) - дiелектрики, коло!дний кремнезем, фоторезисти, пiдсилювачi потужностi (dielectrics, colloidal silica, photoresists, yield enhancers and edge-bead removers).
1ншим партнером хiмiчного виробництва у застосувант смарт-рiшень е сiльське господарство. Концепщя «точного землеробства» передбачае застосування хiмiкатiв точними засобами для тдвищення врожайностi. Цей пiдхiд вимагае довiрчих, прозорих вiдносин мiж фермерами, виробниками i постачальниками агрохiмiкатiв, розробниками i виробниками обладнання, трейдерами. Усi партнери отримують сво! вигоди завдяки доступу до оптимальних рiшень, якi генеруються технiчними платформами на основi обробки великих обсяпв даних.
Аграрна галузь зараз е одним з локомотивiв укра!нсько! економiки. Вона генеруе значну частину валового внутршнього продукту та експортних надходжень. Впровадження нових техшчних ршень, зокрема, цифрових, е перспективним напрямком тдвищення ефективност аграрного виробництва. Отже, укра!нський аграрний сектор мае потребу й швестицшт можливостi для розвитку рiзних мiжгалузевих iнновацiйних екосистем, у тому чи^ спiвпрацi з хiмiчним виробництвом для реалiзацi! концепци «точного землеробства».
В управлiннi процесами галузевого розвитку на неоiндустрiальних засадах важливе значення мае iнституцiйний аспект. За даними Держстатистики Укра!ни [26], кшьюсть великих виробникiв хiмiчно! продукцй скоротилася з 18 у 2011 р. до 8 у 2017 р., середшх пщириемств - з 193 до 161, а малих шдприемств - збтьшилася з 1504 до 2075. До того ж, вже багато рокiв в основi бiзнес-стратегiй великих пiдприемств лежать не шновацшно-швестицшт драйвери, а ситуативнi позаекономiчнi переваги. Анашз звiтностi провiдних пiдприемств засвщчуе, що останнiми роками технологiчнi доробки ними не здiйснюються.
Разом з тим, у галузi розвиваеться малий та середнiй бiзнес (МСБ), який за окремими технологiчними напрямками мае конкурентоспроможний портфель iнновацiйних розробок, створюе новi виробничi потужностi та шукае можливостi штеграци до глобальних ланцюпв додано! вартостi. Отже, сучасна зарубгжна практика неоiндустрiального розвитку та активiзацiя МСБ в укра!нському хiмiчному секторi свiдчать про змiщення фокусу швестування у напрямку наукоемних малотоннажних виробництв з високою доданою вартiстю.
Улм, питання iнвестування суб'ектами МСБ у технологи 1ндустри 4.0 е складшшими. Не порушуючи всього комплексу проблем швестицшно! дiяльностi малих та середшх шдприемств, акцентуемо увагу на двох аспектах.
Загальш цифровi iнструменти та смарт-ршення, якi пропонуе сектор 1КТ, мають бути адаптованi в умовах конкретно! промислово! галузi. З шшо! сторони, запит на вiдносно недороп бiзнес-рiшення у сферi розвитку смарт-технологiй може бути задоволений лише при наявност достатнього обсягу попиту з боку суб'еклв галузi i здешевленнi питомих витрат на окремi проекти.
1нша проблема полягае у значнш невизначеност та високих iнновaцiйних ризиках подiбних пpоeктiв. 1нвестори змушeнi ухвалювати швестицшш piшeння в умовах високо! асиметрп iнфоpмaцi! i потребують певних сигнaлiв для !! зменшення.
По сутi, обидвi проблеми торкаються питань полiпшeння ринково! комунiкaцi! мiж промисловим й 1КТ секторами. Для !х виpiшeння можливо скористатися зapубiжним досвiдом пiдтpимки iнновaцiйних iнiцiaтив. Наприклад, сприяння оpгaнiзaцi! галузевих дeмонстpaцiйних цeнтpiв для висвiтлeння кращих практик або тестових майданчиюв для peaлiзaцi! пшотних iнновaцiйних пpоeктiв. В умовах дефщиту фiнaнсових peсуpсiв для iнвeстувaння подiбно! iнфpaстpуктуpи Iндустpi! 4.0 слiд активно використовувати досвщ i ресурси европейських шституцш.
7. SWOT аналiз результат дослiджень
Strengths. Зaпpопоновaнi пiдходи щодо aктивiзaцi! галузевого iнвeстувaння в контекст 1ндустрп 4.0 враховують зapубiжний досвщ нeоiндустpiaльного розвитку хiмiчного виробництва, поточш проблеми iнвeстицiйного забезпечення модepнiзaцi! укра!нсько! хiмiчнOl галу^ та особливу роль хiмiчного виробництва в процесах четверто! промислово! peволюцi!. Вони дозволяють подолати наявну обмежешсть фiнaнсових peсуpсiв та мобшзувати iнвeстицi! для запуску смарт-модершзацп хiмiчного виробництва.
Weaknesses. Пpопозицi! передбачають залучення оргашзацшно-комунiкaцiйних peсуpсiв бiзнeс-спiльноти для використання галузево! i мiжгaлузeвоl синepгi!, але позитивний досвiд колективних тщатив мають лише вeликi хiмiчнi пiдпpиемствa.
Opportunities. Враховуючи велике мiжгaлузeвe значення хiмiчного виробництва як постачальника «розумних» мaтepiaлiв i тeхнологiй, смарт-модepнiзaцiя хiмiчно! гaлузi може стати драйвером процешв Iндустpi! 4.0 в шших галузях eкономiки.
Threats. В Укра!ш iснуе комплекс мaкpоeкономiчних та суспшьно-полiтичних pизикiв. У pasi !х peaлiзaцi! вiдбудeться погipшeння швестицшного клiмaту. Це призведе до подальшого скорочення обсягiв промислових iнвeстицiй i гальмування пpоцeсiв Iндустpi! 4.0.
8. Висновки
1. Пpоaнaлiзовaно сучасну зapубiжну практику iнвeстувaння iнновaцiйного розвитку хiмiчного виробництва. Виявлено, що стpaтeгi! розвитку тдприемств та !х iнновaцiйно-iнвeстицiйнi прюритети залежать вiд pолi сегменту у глобальному ланцюгу додано! вартост хiмiчноl пpомисловостi. Сepeднiй piвeнь iнвeстувaння дослщжень й розробок серед лiдepiв Ta^i становить 2-3 % до обсягу продажу, каттальних aктивiв - 8-10 %. Через втрату конкурентних позицш на ринках великотоннажно! пpодукцi! компанп розвинутих кра!н змiщують увагу до завершальних стaдiй лaнцюгiв вapтостi, тобто диверсифжують поpтфeлi iнвeстицiй у напрямку високих тeхнологiй глибоко! переробки i виробництва наукоемно! малотоннажно! пpодукцi!.
2. Дослщжено тенденцп i проблеми швестицшного забезпечення модернiзацii xiMi4Horo виробництва в Украшг Показано, що внаслiдок глибоко1' системно! кризи галузевого виробництва вщбулося iстотне падiння капiтальних й шновацшних iнвестицiй. Традицiйна бiзнес-модель украшського базового хiмiчного виробництва поступово втрачае свою ресурсну та технолопчну основу, але всерединi галузi вiдсутнi достатнi швестицп для його докортно1' модернiзацii. Для зовшшшх iнвесторiв певний iнтерес представляють окремi сегменти хiмiчноi iндустрii, що виробляють лiквiдну малотоннажну продукцiю споживчого призначення. Розвиток цих виробництв можна розглядати як несистемш приклади неоiндустрiальноi модернiзацii галузi.
3. Визначено перспективт пiдходи до активiзацii iнвестицiйноi дiяльностi у хiмiчнiй промисловостi в контекст становлення 1ндустрп 4.0. Вони грунтуються на особливiй ролi хiмiчного виробництва як постачальника «розумних» матерiалiв i технологш, що перетворюе його на необхщний складник будь-яко1' iнновацiйноi екосистеми. Отже, зовшшш iнвестицii для смарт-модертзацп галузi треба шукати серед галузей-споживачiв хiмiкатiв.
Виходячи iз наявно1' шституцшно1' структури хiмiчноi промисловостi Украши, у розвитку секторальних процесiв 1ндустрп 4.0 ставку треба робити на тдприемства МСБ. Але, враховуючи недостатню технолопчну тдготовлетсть та iнвестицiйне забезпечення таких структур, потрiбна 1'хня спецiалiзована тдтримка та програмне фiнансування.
Лiтература
1. Geissbauer R., Vedso J., Schrauf S. Industry 4.0: Building the digital enterprise. PricewaterhouseCoopers, 2016. 36 р.
2. Про схвалення Стратеги розвитку промислового комплексу Украни на перюд до 2025 року: Проект розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Украши. URL: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?Lang=uk-UA&id=10ef5b65-0209-4aa1-a724-49fd0877d8d6&title=ProektRozporiadzhenniaKabinetuMinistrivUkrainiproSkhvalenniaS trategiiRozvitkuPromislovogoKompleksuUkrainiNaPeriodDo2025-Roku
3. Leeuw V. Industrie 4.0 in the Chemical Industry - Covestro's View // ARC Insights. 2017. URL: https://www.osisoft.com/whitepapers/wp-Covestro-Industrie-4-0.pdf
4. Guertzgen S. Chemical industry: 4 opportunities provided by Internet of Things. Digitalist. 2016. URL: http://www.digitalistmag.com/iot/2016/05/12/chemical-industry-4-opportunities-provided-by-internet-of-things-04196654
5. Meincke H., Nickel J.-P., Westerheide P. Chemistry 4.0 - Growth through innovation in a transforming world // Journal of Business Chemistry. 2018. Vol. 15, Issue 1. P. 42-53.
6. Wehberg G. Chemicals 4.0. Industry digitization from a business-strategic angle. Deloitte, 2015. 44 р.
7. Шевцова Г. З. ХМчна щдусгря 4.0 як галузева концепця реатзаци основ чегверго1' промислово1' революци // Еконошчний вюник Донбасу. 2017. №2 2 (48). С. 35-41.
8. Management Forecast Quality and Capital Investment Decisions / Goodman T. H. et. al. // The Accounting Review. 2014. Vol. 89, Issue 1. P. 331-365. doi: http://doi.org/10.2308/accr-50575
9. Bogutska O. Financial and economic mechanism of ensuring investment activity of enterprises within institutional models of financing the real sector of economics // Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries. 2018. Vol. 5, Issue 3 (5). P. 79-86. doi: http://doi.org/10.30837/2522-9818.2018.5.079
10. Technology transfers, foreign investment and productivity spillovers / Newman C. et. al. // European Economic Review. 2015. Vol. 76. P. 168-187. doi: http://doi.org/10.1016/j.euroecorev.2015.02.005
11. Gentner S. Industry 4.0: reality, future or just science fiction? How to convince today's management to invest in tomorrow's future! Successful strategies for industry 4.0 and manufacturing IT // CHIMIA. 2016. Vol. 70, Issue 9. P. 628-633. doi: http://doi.org/10.2533/chimia.2016.628
12. Gestrin M., Staudt J. The digital economy, multinational enterprises and international investment policy. Paris: OECD, 2018. URL: http://www.oecd.org/investment/the-digital-economy-mnes-and-international-investment-policy.htm
13. Корнеева Ю. В. Роль держави у сприянш швестишям у розвиток цифрово! економши // Економша i прогнозування. 2018. № 1. С. 120-134.
14. Захарченко В. I. 1нвестицшне забезпечення неошдус^ашзаци Украши // Фшанси Украши. 2017. №№ 11. С. 21-46.
15. Grant D., Yeo B. A global perspective on tech investment, financing, and ICT on manufacturing and service industry performance // International Journal of Information Management. 2018. Vol. 43. P. 130-145. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2018.06.007
16. Das S., Brunet Icart I. Innovation policy of European chemical companies with special focus on large companies // Revista Internacional de Organizaciones. 2015. Issue 14. P. 123-157. doi: http://doi.org/10.17345/rio14.123-157
17. Sheen A. Do Public and Private Firms Behave Differently? An Examination of Investment in the Chemical Industry. SSRN Electronic Journal. 2016. doi: http://doi.org/10.2139/ssrn.2792410
18. Катаниди К. Г. Механизм оценки экономической эффективности инвестиций хозяйствующих субъектов химической промышленности // Конкурентоспособность в глобальном мире: экономика, наука, технологии. 2017. № 7-3 (54). С. 66-73.
19. Остроухова В. А., Макарова В. И., Костин А. В. Экономическое развитие, инвестиционный анализ и оценка эффективности инвестиций предприятий химической промышленности // Вестник Волжского университета имени В. Н. Татищева. 2015. № 3 (34). С. 314-324.
20. Industry 4.0: Building the digital enterprise. Chemicals key findings / Westerman A. et. al. PricewaterhouseCoopers, 2016. 12 р.
21. Ковеня Т. В., Канюка I. В. Промислове швестування хмчно1 промисловосп Украши: плюси i мшуси // Хiмiчна промисловють Украши. 2017. № 1. С. 57-60.
22. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Дослщження сучасних чинниюв розвитку хiмiчного виробництва в контексп неошдус^ашзаци // Економка промисловосп. 2017. №№ 3 (79). С. 39-57. doi: https://doi.org/10.15407/econindustry20
23. Global Top 50 Chemical Companies of 2017 // Chemical & Engineering News. URL: https://cen.acs.org/sections/global-top-50.html
24. Ezekoye O., Milutinovic A., Simons T. Chemicals and capital markets: Back at the top. McKinsey&Company, 2018. 11 p.
25. BASF Online Report 2017 // BASF. URL: https://report.basf.com/2017/en/
26. Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
27. Офщшний курс гривш щодо шоземних валют (середнш за перюд) 2011-2018 // Офщшний сайт Нацюнального банку Украши. URL: https://www.bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls.
28. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Економша структуроутворювальних шдприемств базово1 xiMii: сучаснi тенденцп та проблеми // Економiка та право. 2018. № 3 (51). С. 91-100. doi: https://doi.org/10.15407/econlaw.2018.03.091
29. Chemicals 2025: Will the industry be dancing to a very different tune? / Budde F. et. al. McKinsey&Company, 2017. 5 p.
30. Digital Transformation Initiative. Chemistry and Advanced Materials industry / Spelman M. et. al. // World Economic Forum. Assenture, 2017. 40 p.
