CC BY
51
Оглядoвi статт
УДК 616.831-006.484:615.849
Дзяк Л.А., Зоргн М.О., Сгрко А.Г., Кирпа 1.Ю.
Брах1терашя в лжуванш пухлин головного мозку
Дн!пропетровська державна медична академ!я, Дн!пропетровська обласна кл!н!чна л!карня !м. 1.1. Мечникова
Злояк!сн! пухлини головного мозку (ПГМ) в Укра'ш! виявляють з частотою 4,6-5,3 на 100 000 дорослого населення за р!к [1-3]. Майже 60% ПГМ складають гл!оми [4]. В структур! гл!ом головного мозку глюбластоми (ГБ) становлять 50%, гл!оми Ш—ГУ ступеня злояк!сност! — 40%, I та II ступеня злояк!с-ност! — 10% [4, 5]. За даними еп!демюлог!чних досл!д-жень, проведених в економ!чно розвинутих крашах, частота виявлення метастатичних ПГМ кожного року зб!льшуеться. У крашах ввропи вона зросла з 8,3 до 54,6 на 100 000 населення [6]. Метастатичн! ПГМ за життя виявляють у 15—35% хворих, ще у 33% — в!д-значають асимптомн! метастази.
Стандартний п!дх!д до л!кування злояк!сних ПГМ передбачае х!рург!чне лшування, п!сляопера-ц!йну променеву терап!ю (ПТ) та х!мютерап!ю (ХТ). Об'ем видалення пухлини залежить в!д 11 локал!зац!1. Пухлини лобово! частки, як! д!агностують у 30% хворих, можуть бути видален! практично повн!стю, пухлини !ншо1 локал!зац!1, як! виявляють у 70% хворих, поширюються на п!дкорков! структури ! не п!дляга-ють радикальному видаленню [7]. Найг!рш! результа-ти х!рург!чного л!кування в!дзначають за наявност! гл!ом Ш—IV ступеня злояк!сност!. Б!льша частина таких пухлин характеризуеться !нф!льтративним ростом, ураженням глибинних та функц!онально важливих д!лянок мозку, тому застосування лише оперативного втручання недостатньо.
ПТ широко використовують у тепер!шн!й час, вона е обов'язковим компонентом програми лшування ПГМ р!зного ступеня злояк!сност!. Сучасна ПТ ПГМ включае наступн! методи:
— зовн!шня ПТ;
— стереотаксична рад!ох!рург!я (гама-н!ж, к!бер-н!ж, л!н!йний прискорювач);
— стереотаксичне !нтерстиц!альне опром!нення (брах!терап!я — БТ).
Зовн!шня ПТ нав!ть за !зольованого застосування сприятливо впливае на тривал!сть життя хворих з злояк!сними гл!омами. Ескалац!я дози з техн!кою фракц!онування ! р!зноман!тн! схеми г!перфракц!о-нування справляють незначний вплив на результат л!кування. Оск!льки понад 80% рецидив!в гл!ом ви-никають на в!дстан! до 2 см в!д м!сця розташування первинно! пухлини, досл!дники шукають нов! методи, здатн! забезпечити високу концентрац!ю рад!ац!йно! дози в еп!центр! пухлини, в той час як навколишн!й мозок мае бути непошкодженим. БТ — !мплантац!я рад!оактивних джерел безпосередньо в пухлину — один з таких метод!в.
У 1912 р. ШгеЛ першим описав БТ як метод л!кування пухлин центрально! нервово! системи
[8]. Проте, розвиток не!нвазивних метод!в зов-н!шнього опром!нення на тривалий час затримав впровадження БТ в кл!н!чну практику. В!дроджен-ня !нтересу до БТ ПГМ у 70—80-т! роки минулого стол!ття пов'язане з розробкою нових !зотоп!в ! вдосконаленням стереотаксично! техн!ки. Отриман! позитивн! результати л!кування хворих з приводу первинних злояк!сних гл!ом в!дновили !нтерес до цього методу [9—13]. Проте, дв! проблеми обмежу-вали широке впровадження БТ: висока частота виникнення рад!ац!йного некрозу, що потребувало використання стеро!д!в майже в ус!х хворих, та необх!дн!сть повторного х!рург!чного втручання майже у 50% пац!ент!в [10, 14].
Поширення рад!ох!рург!чних метод!в (гама-н!ж, к!бер-н!ж, л!н!йний прискорювач) л!кування ПГМ знову зменшило !нтерес до !мплантування рад!о!-зотоп!в. Проте, з огляду на значний усп!х в певних галузях нейроонколог!! та рад!об!олог!чн! особливост!, БТ вважають одним з пров!дних метод!в л!кування ПГМ. Нами узагальнен! результати фундаменталь-них досл!джень щодо ефективност! БТ, а також перспективи !! застосування.
Радюактивт ресурси
П!д час стандартно! дистанц!йно! ПТ опром!нен-ня подаеться до пухлин у доз! 180—200 сГр/хв. При !нтерстиц!альн!й БТ опром!нення подаеться набагато пов!льн!ше, часто у межах 1 сГр/хв та менше. Таким чином, терапевтична доза залежно в!д джерела опро-м!нення подаеться до пухлини протягом к!лькох дн!в або м!сяц!в. 1снують дв! основн! переваги !нтерсти-ц!ально! БТ у пор!внянн! з дистанц!йною променевою терап!ею: завдяки низьк!й доз! та внутр!шньопух-линн!й !мплантац!! джерела досягаеться м!н!мальне опром!нення навколишн!х неуражених тканин. Кр!м того, з огляду на малу потужн!сть джерела, шар тканини пухлини значно зменшуе !нтенсивн!сть опром!нення неураженого мозку. Внасл!док цього в!дбуваеться значне зниження дози опром!нення у напрямку до перифер!! новоутворення, що не харак-терне для дистанц!йно! рад!отерап!!.
Для БТ ПГМ використовують багато р!зних рад!о-нукл!д!в [15, 16]. Основн! рад!о!зотопи, як! знайшли кл!н!чне застосування, представлен! у табл. 1.
П!д час вибору джерела опром!нення беруть до уваги наступн! показники: пер!од нап!врозпаду, ак-тивн!сть джерела ! енерг!ю !зотопу, як! впливають на проходження опром!нення кр!зь тканини, необ-х!дн!сть захисту медичного персоналу та родич!в хворого в!д рад!ац!йного впливу.
Йод-125 (1251) — !зотоп, що найчаст!ше використо-вують. Його основна перевага у пор!внянн! з !ншими
Таблиця 1. Найбшьш поширеш рад1о1зотопи для БТ
1зотоп Звичайний р1вень дози, сГр/год ЕнерНя, МеВ ШПП1
1251 3-8 (постшний) 40-70 (тимчасовий) 0,028 (у-промет) 2
1921^ 80-100 (низькодозне опромшення) 120-360 (високодозне опромшення) 0,38 (у-промет) 6,3
60Со Понад 1000 1,25 (у-промет) 10,8
252СГ Понад 350 2,3 (нейтрони)
32р2 1,7 (р-частки) 0,1
90у2 2,3 (р-частки) 0,15
13113 2000 (порожнина) 0,61 (р-частки) 0,24
12314 0,16 (у-промет) <0,1
Примтка. 1 — ШПП — шар половинного послабления, товщина шару води, необх1дна для зменшення к1лькост1 фотон1в або часток на 50%, см;
2 — використовують при л1куванн1 к1стозних пухлин;
3 — використовують для рад1о1мунотерап11;
4 — тим1дин-рад1ом1чена терап1я
1зотопами — в1дносно низька енерпя рентгешвсько-го опром1нення, що вив1льняеться п1д час розпаду (0,028-0,035 МеВ). Це зменшуе вплив рад1ац1йно1 енергИ на навколишн! тканини 1 оточуючих людей. При використанн1 1251 рад1ац1йна доза 10 сГр/хв забез-печуе добре в1дмежований некроз пухлини за най-менших поб1чних реакц1й [17]. 1рид1й-192 (1921г) також 1нтенсивно використовують для БТ ПГМ. Проте, 1251 вважають кращим, н1ж 1921г, для внутр1шньочерепно1 БТ, оск1льки при його використанн1 потр1бн1 прост1ша дооперац1йна п1дготовка 1 в 10 раз1в менший захист медичного персоналу.
Розвиток техн1ки дистанц1йного управл1ння в БТ в1дродило 1нтерес до джерел високих доз, зокрема, 252С:Е, 198Аи, 60Со. Використання таких технолог1й практично унеможливлюе опром1нення медичного персоналу, член1в родини хворого, дозволяе посилати висок1 дози рад1ац11 до пухлини протягом к1лькох хвилин або годин [18, 19].
Показання до застосування БТ та в1дб1р пащентлв
Критерп в1дбору пац1ент1в для проведення БТ з приводу злояк1сних ПГМ майже незм1нн1 з початку 80-х рок1в минулого стол1ття. БТ показана пац1ен-там за 1зольованого вогнищевого новоутворення д1аметром менше 6 см, без ураження мозолястого т1ла, субепендимарного та лептомен1нгеального по-ширення [9, 20]. БТ, як правило, не використовують при локал1зац11 пухлини в глибинних с1рих ядрах п1вкуль та стовбур1 мозку. Проте, деяк1 автори мають досв1д л1кування пухлин зазначено1 локал1зац11 з використанням перманентних 1мплант1в надзвичайно низьких доз опром1нення [21-24]. Деяк1 автори не рекомендують використання БТ у л1куванн1 об'емних процес1в, що включають мовн1 центри, через низьку як1сть життя хворих [10].
У б1льшост1 св1тових центр1в п1д час л1кування високодиференц1йованих гл1ом обмежують допус-тимий максимальний д1аметр пухлини 3,5 см. Вони також в1дмовляють хворим у проведенн1 БТ за на-явност1 кл1н1чних прояв1в та прогресування пухлини за даними нейров1зуал1зуючих метод1в [11].
У б1льшост1 досл1джень, в яких оц1нено ефектив-н1сть БТ, не включають хворих, як1сть життя яких за шкалою Карновськ1 оц1нена менше 70 бал1в [8]. Проте, деяк1 досл1дники оц1нили пал1ативну роль ц1е1 терап11 зам1сть стандартного опром1нення у хворих,
як1сть життя яких за шкалою Карновськ1 оц1нена менше 50 бал1в [15, 18].
Внасл1док такого суворого в1дбору лише 10-30% пац1ент1в з приводу низькодиференц1й-ованих гл1ом показане про-ведення БТ. Кр1м того, у цих пац1ент1в мають бути сприят-лив1 прогностичн1 критерп (в1к, шкала Карновськ1, д1аметр пухлини) [8].
Техтка проведення БТ П1д час л1кування злояк1с-них гл1ом БТ, як правило, вико-ристовують п1сля завершення зовн1шнього опром1нення або п1д час виникнення рецидиву хвороби. Проте, у к1лькох досл1дженнях оц1нено ефективн1сть використання БТ як методу першого вибору [18], але ч1тк1 переваги цього методу у пор1в-нянн1 з агресивною х1рург1чною резекц1ею пухлини не виявлен1.
БТ розпод1ляють на в1дкриту та закриту. П1д час сеансу в1дкрито1 БТ виконують кран1отом1ю з подальшим видаленням пухлини. Для в1дкрито1 БТ використовують дек1лька метод1в. За першого методу в1дкрито1 БТ зерна рад1оактивно1 речовини розташо-вують у лож1 видалено1 пухлини на тривалий час [21-24]. За другого методу рад1оактивн1 зерна вм1щу-ють т1льки на час видалення пухлини, по завершенн1 операц11 1х видаляють з п1сляоперац1йно1 порожнини. Нарешт1, в1дносно нова техн1ка полягае в тому, що на м1сце видалено1 пухлини встановлюють сил1конову кулю на зразок надувно1 1 п1сля операц11 до не1 над-силають 1251 у необх1дн1й доз1. Кулю видаляють по зак1нченн1 опром1нення у необх1дн1й доз1 [25].
Закрит1 методи БТ — це р1зн1 вар1анти стерео-таксичних метод1в, як1 застосовують п1д час б1опс11 пухлини. Техн1ка стереотаксично1 БТ детально описана у багатьох роботах [9, 10]. По траекторп, розрахо-ван1й на основ1 даних КТ та/або МРТ, через фрезовий отв1р у пухлину встановлюють зовн1шн1й катетер. Деяк1 х1рурги використовують к1лька катетер1в для опром1нення великих та складних за формою пух-лин. Зовн1шн1й катетер ф1ксують до апоневрозу. У внутр1шн1й катетер вводять рад1о1зотоп в необх1дн1й к1лькост1. Запаяний катетер з 1мплантованими зернами рад1оактивно1 речовини подають всередину катетера, встановленого ран1ше. Використовують в1д 1 до 10 катетер1в (як правило, 1-3), кожен з яких м1стить в1д 2 до 6 зерен рад1оактивно1 речовини [10, 26-28]. 1зотоп перебувае у катетер1 протягом певного часу, розраховують безпосередньо перед проведенням БТ. П1сля опром1нення з використанням необх1дно1 дози обидва катетери видаляють, на шк1ру накладають шви. Для опром1нення високодиференц1йованих гл1ом використовують пост1йну 1мплантац1ю катетер1в чи 1мплантац1ю зерен рад1оактивно1 речовини безпосе-редньо в пухлину без використання катетер1в. П1сля операц11 виконують КТ головного мозку для вериф1-кац11 локал1зац11 джерел опром1нення.
Дозиметр1я
До операц1йно1 бригади включають онколога-рад1олога та рад1ац1йного ф1зика, як1 допомагають
обчислити потр!бну дозу опром!нення. Останн!м часом виробники стереотаксичних систем оснащу-ють л!кувальн! заклади програмним забезпеченням для проведення в!дпов!дних розрахунк!в. При вико-ристанн! 1251 медичний персонал операц!йно! повинен використовувати свинцевий фартух та ком!р для захисту в!д рад!ац!йного опром!нення. П!сля операц!! пац!ент перебувае в окрем!й палат!, !нш! обмеження не потр!бн!, якщо не використовували джерела ви-соко! енерг!!, зокрема, 1921г.
Завдяки науково-техн!чному прогресу стар! не-зручн! дозиметричн! обчислення зам!нен! на сучасн! комп'ютерн! 3D технолог!! для оптимального розта-
шування рад!оактивних джерел [19, 25, 29]. Щ про-гресивн! технолог!! допомагають долати обмеження п!д час використання БТ, запоб!гають нер!вном!рному опром!ненню пухлини та опром!ненню неуражено! тканини мозку.
Результати лтування
П!сля л!кування високодиференц!йованих гл!ом показник виживання пац!ент!в протягом 5 рок!в ста-новив 85% — за I ступеня злояк!сност! та 61% — за II ступеня, 10 рок!в — в!дпов!дно 83 та 51% (табл. 2). Мед!ана виживання за наявност! первинних ГБ ста-новила у середньому 14 м!с, рецидивних — 10 м!с, АА — в!дпов!дно 34 та 13 м!с (табл. 3). Результати
Таблиця 2. Результати БТ високодиференцшованих гл!ом
Автор 1зотоп (доза, Т/П) К1льк1сть хворих Тип пухлини Виживання протягом 5 рок1в, % Прогностичш фактори
F.W. КгеШ та ствавт. [32] 1251 (60, Т/90, П) 97 I ст. 85 В!к хворого, шкала Карновськ!, розм1р пухлини
250 II ст. 61
60 Ол!гоастроцитома 80
27 Ол^одендроглюма 50
21 Гем!стоцитома 32
М. Sceratti та сп!вавт. [33] 1921Г (70, Т/П) 34 II ст. 82 Шкала Карновськ!, розм!р пухлини
С. Szikla та сп!вавт. [13] 1921г (50, Т) 25 I ст. 78
20 II ст. 69
С.В. Ostertag та сп!вавт. [16] 1251 (60, Т/П) 106 I ст. 77 В!к до 18 рок!в
F. Mundinger та ствавт. [11] 1921г (120, П) 26 Стовбур головного мозку 27
1251 (100, П) 29 55
C.R. Schatz та сп!вавт. [12] 1251 (60, Т/П) 67 II ст. (остр!вцева зона) 54 Шкала Карновськ!, мал^шзацш 85%
Автор 1зотоп (доза, Т/П) К1льк1сть хворих* Тип пухлини Мед1ана виживання, м1с Ускладнення, % Повторш операцп, %
J.B. На1^ап та сп!вавт. [23] 1251 (54-65, П) 182 42 ГБ АА 16 17 5 —
S. Patel та сп!вавт. [24] 1251 (120-160, П) 402 ГБ 11,7 5 —
Ы^. Kitchen та ствавт. [26] 1251 (50, Т) 232 ГБ 6,3 — 9
М. Bernstein та ствавт. [34] 1251 (70, Т) 442 ГБ - 32 АА - 12 11,5 11 26
М.С. Chamberlain та ствавт. [14] 1251 (50, Т) 142 ГБ - 11 АА - 3 9,5 6 56
М.С. Ма1кт [10] 1251 (60, Т) 201 362 ГБ ГБ - 24 АА - 12 22 10 20 (2%) 43
С. Lucas та сп!вавт. [35] 1921Г (48, Т) 131'2 71 132 ГБ АА АА 10 22 16 12 9
J. Julow та сп!вавт. [29] 1251 (56, Т) 1061 662 521 452 ГБ ГБ АА АА 22 12,3 35,5 13 6 (<1%) 40
P.Y. Wen та сп!вавт. [36] 1251 (50, Т) 561 ГБ 18 13 64
Р.Н. Сutin та сп!вавт. [20] 1251 (60, Т) 341 291 ГБ АА 22 39,3 — 48
Р.М. Fernandez та сп!вавт. [22] 1251 (103, П) 181 401 ГБ АА 23 Понад 31 — 45
С.М. Videtic та сп!вавт. [37] 1251 (104, П) 531 ГБ 16 — —
N. Laperriere та сп!вавт. [27] 1251 (60, Т) 631 ГБ 15,7 4,8 31
Т.С. Ryken та сп!вавт. [38] 1251 (60, Т) 202 ГБ - 11 АА - 9 6 — —
С.В. Ostertag [17] 1251 (60, Т) 341 ГБ 6 4 —
Примтка. * 1 — первинна БТ, 2 — БТ при рецидивах;
АА — анапластична астроцитома, ГБ — гл!областома. Те ж у табл. 4
Примтка. Т — тимчасовий !мплант, П — пост!йний !мплант. Те ж у табл. 3-5. Таблиця 3. Результати БТ злояк!сних гл!ом
використання БТ високих доз опромшення або фрак-цюнованих метод1в представлен! у табл. 4. Шд час лшування метастатичних ПГМ мед1ана виживання становила у середньому 15 м1с (табл. 5).
Описане використання БТ для лшування доб-рояюсних пухлин основи черепа [30, 31]. Шд час лшування меншгюм основи черепа використовують р1зномаштш ¡зотопи з високими та низькими дозами опромшення, описан! рашше.
Деяю автори використовували БТ у поеднанш з зовшшшм опромшенням, р1зномаштними режимами фракцюнування, ХТ та гшертерм1ею [8].
3 численних клМчних випробовувань ефек-тивност БТ лише два вщповщали сучасним вимо-гам рандом1зацп та формування репрезентативних контрольних груп. 3а результатами цих двох дослщжень не виявлене достов1рне полшшення показниюв виживання хворих з злояюсними глю-мами, яким проводили БТ. Проте, сл1д вщзначити певш недолши обох дослщжень щодо 1х оргашзацп, як могли вплинути на юнцев1 результати. Так, вчеш з Торонто шд час зовшшнього опромшення застосовували дозу 50 Гр, яка менше стандартно:: дози опромшення, прийнято! сьогодш. Також не застосовували 3D планування, а рандом1зацт пащенпв проводили до початку зовшшнього опромшення. Таким чином, бшьш шж у 10% пащенив, яким проводили БТ, не були ¡мплантоваш гранули внаслщок продовженого росту пухлини, медичних ускладнень або смерп. 3мша формату дослщження, за якою рандом1зацш пащенив мали здшснювати шсля зовшшнього опромшення, можливо, сприяла б покращанню показнишв виживання. 1нше до-слщження проводили в 14 лшувальних установах, за р1зного досвщу застосування методу. Щлком ймов1рно, що р1зш шдходи до планування та тех-нши ¿мплантацп також мали справляти вплив на результати дослщження.
Вщсутшсть чггких параметр1в випробовувань, а також включення до дослщжень хворих з пухлина-ми р1зного ступеня злояюсносл (за класифшащею ВОО3) фактично унеможливлюе адекватну штер-претацш результалв БТ. Тим не менше, за даними бшьшосл дослщжень [8], показники виживання ста-новили 8-16 м1с за наявносл ГБ та 15-42 м1с — АА. Показник виживання протягом 5 роюв пащенлв з пухлинами низького ступеня злояюсносп, яким здш-снене х1рурпчне втручання та ПТ, становить за цими даними 40%. Кр1м того, шсля виконання повторно:! операцп тривал1сть життя хворих з рецидивом ГБ збшьшувалася на 5-9 м1с (з моменту операцп до по-яви рецидиву), з рецидивами АА — на 15-22 м1с.
Пор1вняння показниюв виживання хворих, у яких застосоваш шш1 види ад'ювантного лшування, з аналопчними показниками у хворих, яким проведено БТ, ускладнюеться тим, що для проведення БТ, як правило, вщбирають пащенпв з бшьш сприятливим прогнозом (вш, шкала Карновсью, д1аметр пухлини, радикальшсть операцп). Фактично, лише у 10-30% пащенлв виявляють вщповщшсть критер1ям включення до ц1е'1 групи. Хворим, яюсть життя яких за шкалою Карновсью оцшена менше 70 бал1в (майже 40% пащенпв з ГБ чи АА), д1аметр пухлини переви-щував 5 см або вона проростала серединш структури, проведення БТ вважають протипоказаним [8].
Ефектившсть БТ в лшуванш хворих з глюмами низького ступеня злояюсноси оцшювали в рамках юлькох ретроспективних моноцентрових дослщжень в клшшах ввропи. 3а 1х результатами БТ забезпе-чувала аналопчш або кращ1 показники загального виживання у пор1внянш з такими при застосуванш схеми операщя+радютерашя (у пащенлв, яким було можливе виконання ¿мплантацп) [12, 32]. Кр1м того, ц результати досягнут! за меншо1 частоти операцшних ускладнень та радютоксичних реакцш, шж при ви-користанш БТ шд час лшування злояюсних глюм.
Таблиця 4. Результати високих доз опромшення або фракцюнованих техтк БТ
Автор 1зотоп (доза, Т/П) К1льк1сть хворих* Тип пухлини Мед1ана виживання, Mic Ускладнення, % Повторш операцп, %
R.A. Chun та ствавт. [39] 192Ir (50-100,Ф) 201 42 91 3 ГБ ГБ АА М 14,5 11 15,5 18 22 24
R.A. Patchell та ствавт. [28] 252Cf (21, Ф) 481 81 ГБ АА 10 17 16 14
N. Tselis та ствавт. [19] 192Ir (30-40, Ф) 312 222 ГБ АА 7,3 13,2 1 3,7
P.P. Kumar та ствавт. [15] 60Co (20) 301 192 ГБ ГБ 7 6 4 —
E. Micheletti та ствавт. [18]** 192Ir (25-27, Ф) 241 ГБ, АА 8 8 8
Таблиця 5. Результати БТ метастатичних пухлин головного мозку
Автор 1зотоп (доза, Т/П) Шльк^ть хворих Медiана виживання, Mic Ускладнення, %
C.B. Ostertag та ствавт. [40] 125I (60 Т) 93 15 2
M. Schulder та ствавт. [41] 125I (82 П) 13 9 54
W.T. Curry та ствавт. [21] 125I (Т) 16 11
M.J. Petr та ствавт. [42] 125I (П) 72 16 6 (некроз)
K. Huang та ствавт. [43] 125I (П) 19 (первинт) 21 (рецидив) 12 7,3 23 (некроз)
E. Dagnew та ствавт. [44] 125I (П) 26 17,8 —
Примтка. * 1 — первинна БТ, 2 — БТ при рецидивах; Ф — фракцюнування; М — метастаз;
** — вивчали групи хворих за поганих прогностичних чиннишв без супутнього зовшшнього опромшення пухлини.
B^cy^ic^ cтaндapтних пiдхoдiв дo вибopy iзoтoпy, paдикaльнocтi o^pa^^ пocлiдoвнocтi 3a-
cтocyвaння БT тa зoвнiшньoгo oпpoмiнeння дoдaють cyмнiвiв щoдo нaдiйнocтi peзyльтaтiв дocлiджeнь. B paннiх дocлiджeннях БT викopиcтoвyвaли пicля зoвнiшньoгo oпpoмiнeння мoзкy. Cьoгoднi БT зacтo-coвyють oднoчacнo a6o дo зoвнiшньoгo oпpoмiнeння [21, 22, 37]. зaзнaчити, щo мeдiaнa виживaння cyттeвo Re piзнитьcя пpи викopиcтaннi мeтoдiв y piзних пocлiдoвнocтях [22, 27, 37].
Пiдхoди дo вибopy iмплaнтiв (тимчacoвий a6o пocтiйний) тaкoж вapiюють y piзних дocлiджeннях. Зacтocyвaння тимчacoвих iмплaнтiв дoзвoляe пoдa-вaти 61ЛЬШ виcoкi дoзи oпpoмiнeння, шж пocтiйних (вiдпoвiднo 40-60 тa 3-10 cГp/гoд), пpoтe, хapaктepнa 61льш виcoкa чacтoтa iнфeкцiйних ycклaднeнь, a тa-кoж нeoбхiднicть бшьш тpивaлoгo пepeбyвaння xвo-poгo y ^a^ompi [23, 24]. Пpoтe, нaйбiльш знaчyщoю e piзниця щoдo кoнтpoлю poCTy пухлини тa виник^н-ня paдiaцiйнoгo нeкpoзy. Taк, paдiaцiйний нeкpoз, шр пoтpeбyвaв хipypгiчнoгo втpyчaння, cпocтepiгaли y 26-48% хвopих пpи зacтocyвaннi тимчacoвих iмплaн-лв, тoдi як пpи викopиcтaннi пocтiйних iмплaнтaтiв тaкe ycклaднeння виявляли дocить piдкo [9, 10, 23, 26]. Teopeтичнo, вiдcyтнicть нeкpoзy мoжe cвiдчити пpo мeнш нaдiйнy пpoтипyхлиннy дш. Дoзи мeншe 25 cГp/гoд пpийнятo ввaжaти тaкими, шo нe 3a6e3-пeчyють нaдiйний пpoтипyхлинний eфeкт. Пpoтe, 3a дaними peтpocпeктивних дocлiджeнь нe вcтaнoвлeнo cyттeвoï piзницi пoкaзникiв виживaння пaцieнтiв, y яких зacтocoвyвaли тимчacoвi a6o пocтiйнi iмплaнти. Упeвнeнo мoжнa cтвepджyвaти лишe тe, шo зaвдяки зacтocyвaнню низьких дoз oпpoмiнeння y тимчacoвих iмплaнтaх мeншoю e чacтoтa ycклaднeнь.
Уcклaднeння ma нeвдaчi лiкyвaння
Уcклaднeння БT poзпoдiляють зaлeжнo в1Д cтpoкiв ïx виник^ння: 1) гocтpi (пpoтягoм кypcy oпpoмiнювaння), 2) paннi вiдcтpoчeнi (в1д юльюзх тижшв дo кiлькox мicяцiв пшля oпpoмiнeння); 3) вiдcтpoчeнi (В1Д мль^х мicяцiв дo poкiв пicля oпpoмiнeння). Гocтpi ycклaднeння БT, як пpaвилo, пoв'язaнi з пpoцeдypoю iмплaнтaцiï iзoтoпy. Гeмo-paгiчнi ycклaднeння 3a нaявнocтi злoякicниx глioм виникaють пpиблизнo в 1-5% xвopиx. Ця чacтoтa ycклaднeнь нe нaбaгaтo бiльшa 3a тaкy пpи пpo-вeдeннi cтaндapтниx cтepeoтaкcичниx пpoцeдyp. Kpoвoтeчa, як пpaвилo, виникae пpи викopиcтaннi кiлькox кaтeтepiв шд чac тимчacoвoгo oпpoмiнeння з викopиcтaнням зepeн paдioaктивнoï peчoвини. Iнфeкцiйнi ycклaднeння пoв'язaнi з викopиcтaнням знaчнoï кiлькocтi кaтeтepiв, пoгaним зaгoeнням paн нa тл1 paдiaцiйнoгo oпpoмiнeння. Шд чac лiкyвaння виcoкoдифepeнцiйoвaниx глioм з викopиcтaнням iнтepcтицiaльнoï БT чacтoтa iнтpaoпepaцiйниx yœ-лaднeнь cтaнoвилa 1,8%, в тому чи^1 гeмopaгiчниx — 1%, iнфeкцiйниx — 0,1%.
Paннi вiдcтpoчeнi ycклaднeння cпpичинeнi пiдвишeнням внyтpiшньoчepeпнoгo тиcкy, щo пpo-являeтьcя гoлoвним бoлeм, н^щатою, пpoгpecyючим нeвpoлoгiчним дeфiцитoм a6o пopyшeнням ^гш-тивних функцш. Щ отмптоми, зaзвичaй, кopигyють вeликими дoзaми кopтикocтepoïдiв, пpoтe, iнкoли пoтpiбнe 61ЛЬШ a^ecrn^ лiкyвaння, зoкpeмa, ввe-дeння мaнiтoлy чи здiйcнeння гiпepвeнтиляцiï.
Biдcтpoчeнi paдiaцiйнo iндyкoвaнi ycклaднeння — нaйчacтiшa пpoблeмa цьoгo виду лiкyвaння. Taкi pea^iï виникaють чepeз кiлькa мicяцiв a6o нaвiть poкiв пicля БТ Boни мoжyть пpoявлятиcь aтpoфieю мoзкy, глioзoм a6o paдiaцiйнo iндyкoвaним нeкpoзoм, який, у cвoю чepгy, мoжe iмiтyвaти peцидив пухлини. Чacтoтa виникнeння цих ycклaднeнь знaчнo збшь-шyeтьcя, якщo дoзa oпpoмiнeння пepeвишye 60 Tp. Bплив xiмioтepaпeвтичниx зacoбiв у ^й чac нeдo-cтaтньo вивчeний, пpoтe, e пeвнi пiдтвepджeння тoгo, щo дeякi aгeнти (нaпpиклaд BCNU, CCNU) збшьшу-ють pизик виникнeння paдiaцiйнoгo нeкpoзy [8].
Paдiaцiйнuй не^оз
Мaйжe yciм xвopим з злoякicним глioмaми, пpи лiкyвaннi яких викopиcтoвyють мeтoди БT, ^o6-xiднo пocтiйнo пpизнaчaти cтepoïди для змeншeння нaбpякy мoзкy, пoв'язaнoгo з paдiaцiйним нeкpoзoм [16, 27]. тoгo, 30-50% пaцieнтiв, в лiкyвaннi
яких викopиcтoвyють тимчacoвi iмплaнти, пoтpiбнe пoвтopнe xipypгiчнe лiкyвaння чepeз нeздaтнicть cтepoïдiв кoнтpoлювaти нaбpяк мoзкy. Чacтe виник-нeння тaкиx ycклaднeнь нe e випaдкoвим, ocкiльки шд чac БT пpизнaчaють вишю paдiaцiйнi дoзи. Пpи лiкyвaннi виcoкoдифepeнцiйoвaниx глioм викopиc-тoвyють мeншi дoзи oпpoмiнeння (10 cГp/гoд), для низькoдифepeнцiйoвaниx глioм — 40-80 cГp/гoд, тому paдiaцiйний нeкpoз у тaкиx xвopиx виникae мeнш чacтo (у 7,5% пaцieнтiв, у 2,5% — ^o^epim-ють нeвpoлoгiчний дeфiцит). Пpи цызму вaжливим пpoгнocтичним чинникoм e oб'eм пухлини. Taк, зa oб'eмy пухлини 23 cм3 a6o мeншe чacтoтa paдiaцiйниx ycклaднeнь cтaнoвить 3% [32].
Бpaхimepaniя 4u paдioхipypгiя
B той чac, як знищeння пухлини e ocнoвнoю мeтoю зacтocyвaння БT, нaвiть пpи зacтocyвaннi дoз пoнaд 100 ^ (дoдaючи 60 Гp В1Д зoвнiшньoгo oпpoмi-нeння мoзкy) iнoдi вiдзнaчaють лишe yпoвiльнeння pocтy пухлини. Лoкaльнi peцидиви злoякicниx глioм винимють нa вiдcтaнi дo 2 cм В1Д iмплaнтa у 50-80% cпocтepeжeнь, a в peштi — пoзa мeжaми цьoгo пoля [45]. Бepyчи дo yвaги фaктичнy вiдcyтнicть нaлeжнoгo лoкaльнoгo пpoтипyxлиннoгo eфeктy, iнвaзивнicть пpoцeдypи тa виcoкy ймoвipнicть виникнeння paдia-цiйнoгo нeкpoзy, дeякi xipypги вiддaють пepeвaгy paдioxipypгiï. Пpинципи викopиcтaння paдioxipyp-riï iдeнтичнi пpинципaм БT, зa виняткoм тoгo, шo зaмicть пoдaння виcoкoï дoзи пpoтягoм тpивaлoгo чacy, ïï пoдaють пpoтягoм кiлькox хвилин. Cyчac-нe кoмп'ютepнe плaнyвaння дoзвoляe мiнiмiзyвaти paдiaцiйний вплив нa нaвкoлишнi ткaнини. Ефeк-тивнicть paдioxipypгiï мaйжe iдeнтичнa тaкiй БT Шoдo cepeднix пoкaзникiв виживaння (14-26 мic) [46, 47]. Пepeвaгaми paдioтepaпiï ввaжaють нeiнвa-зивнicть пpoцeдypи тa мeншy чacтoтy виникнeння paдiaцiйнoгo нeкpoзy (5-22%). Пpoтe, у пpoвeдeнoмy мyльтицeнтpoвoмy клiнiчнoмy дocлiджeннi RTOG нe вcтaнoвлeнi пepeвaги cтepeoтaкcичнoï paдioтepaпiï в лiкyвaннi ГБ. B той œe чac, пpи зacтocyвaннi CTe-peoтaкcичнoï paдioxipypгiï виявлeнi пepeвaги в ль кyвaннi мeтacтaтичниx, дoбpoякicниx ПГМ (aдeнoми, нeвpинoми, мeнiнгioми ocнoви чepeпa), як пepвинниx, тaк i peцидивниx.
Пiдcyмoк
БT як мeтoд лiкyвaння злoякicниx ПГМ бyлa тeмoю oбгoвopeння, пoчинaючи з мoмeнтy ïï впpo-
вадження в клШчну практику. Хоча у юлькох бага-тоцентрових дослщженнях вщзначений позитивний ефект БТ щодо полшшення показниюв виживання, до цих результалв ставляться обережно (через рет-роспективний характер дослщжень та вщсутшсть репрезентативних контрольних груп). Лише 10-30% пащенив показане проведення БТ, а результати ль кування цих пащенлв краш^, шж у тих, кому таке лшування не проводили (незалежно вщ того, здшс-нювали !мплантацш чи ш) — вщповщно 16,6 та 9,3 м1с. 3а даними шших дослщниюв, БТ забезпечувала аналопчш або кращ1 показники загального виживання, у пор1внянш з такими при використанш схеми операщя+радютерашя (у пащенлв, яким показано !мплантацш) [12, 32].
Проте, незважаючи на переваги методу, вш мае й багато недолтв. По-перше, при використанш !зотошв високо1 дози опромшення виникае високий ризик виникнення ускладнень, зокрема, рад1а-цшного некрозу, шфекцшних ускладнень. Таким пащентам потр1бне постшне застосування стеровдв для попередження набряку мозку, спричиненого некрозом. Деяким з них показане повторне вико-нання х!рурпчного втручання при прогресуванш невролопчного дефщиту.
Тому у тепершнш час використання високих доз опромшення при лшуванш первинних злоя-юсних глюм не рекомендують. вдиним можливим показанням до застосування такого методу е пал1а-тивне лшування рецидив1в глюм великих розм1р1в. Проте, з появою сучасних апаралв стереотаксичного зовшшнього опромшення, ймов1рно, перевага буде надана саме 1м.
Результати лшування високодиференцшованих глюм та метастаз1в потребують подальшого вив-чення. Для неоперабельних глибинно розташованих пухлин БТ, можливо, е адекватним альтернативним методом лшування. Проте, розвиток операцшно1 технши, поява сучасних навтацшних систем, систем штраоперацшного мошторингу дозволяють розши-рити показання до х1рурпчного втручання з приводу пухлин, яю рашше вважали неоперабельними. БТ доцшьно застосовувати за наявносл рецидив1в злояюсних глюм головного мозку, 1х поширення в глибинш дшянки мозку, коли вщкрите оперативне втручання пов'язане з високим ризиком виникнення шсляоперацшного дефщиту.
Основне обмеження БТ — це те, що вона забез-печуе локальне лшування шфшьтративно1 хвороби. Бшьше розумшня бюлогп опромшення високоди-ференц!йованих гл!ом, можливо, дозволить у май-бутньому модулювати використання БТ з б!льшою ефективн!стю.
3 того часу, як були опубл!кован! результати дослщжень Brain Tumor Study Group (1978), стало зрозум!лим, що рад!ац!йна терап!я — найкращий метод л!кування злояк!сних гл!ом. Проте, максимальна доза опром!нення, яку може переносити мозок, нижча за дозу, потр!бну для тривалого контролю росту пухлини. Внасл!док цього ней-роонкологи понад 30 рок!в намагаються зм!нити це несприятливе терапевтичне сп!вв!дношення. Таким чином, попереду на нас чекае продовження вивчення одн!е: з найважлив!ших проблем сучасно: нейроонкологп.
CnwcoK mTepaTypw
1. Ahmh E.A. O qe^ec006pa3H0CTM onepaTMBHoro ^eneHHA 3^0KaHecTBeHHMX mmom m nepcneKTMBHocTM BHyTpMapTe-pwa^bHOM XMMMOTepanMM / E.A. Ahmh, B.M. ^er^OB, C.n. Ocmhckmm // YKp. »ypH. Ma^0MBa3MB. Ta eH«ocK. xipyprii.
— 1998. — №2. — C.50-53.
2. Thmombi ro^oBHoro M03ra / [ro.A.3o3y.na, MT.BacM.nL.eBa, A.H.TnaBaqKMM m «p.]: no« pe«. K.A.3o3y^M - K.: YMnK «Ekc06», 2007. — 630 c.
3. P03yMeHK0 B.^. Eop-HewTpoH3axBaTHaH TepanMH ony-xo.new ro^oBHoro M03ra / B.^. P03yMeHK0 // YKp. He8-
poxipypr. »ypH. — 2001. — №3. — C.4-12.
4. ^a3apt fl.A. CoBpeMeHHHMe no«xo«M K ^eneHHra 3^0Ka-HecTBeHHHx onyxo^ew ro^oBHoro M03ra / fl.A. ^a3apt // YKp. Me«. Haconwc. — 2004. — №3. — C.87-94.
5. P03yMeHK0 B.^. T^ioMM ro^oBHoro M03Ky: «iarHocTMKa, ^iKyBaHHH Ta nporH03yBaHHH pe3y^bTaTiB. Cy^acHMM
cTaH npo6^eMM / B.^. P03yMeHK0, O.H. TnaBaqbKMM, T.B. XMe^bHMqbKMM // OHKo^orMH. — 2000. — №2. — C.275— 281.
6. P03yMeHK0 B.^. ЭnмfleмнoJorмa onyxo^ew ro^oBHoro M03ra: cTaTMcTM^ecKMe i^aKTopbi / B.^. P03yMeHK0 //
YKp. Hewpoxipypr. »ypH. — 2002. — №3. — C.47-48.
7. Zamorano L. Multiplanar CT-guided stereotaxis and 125I interstitial radiotherapy. Image-guided tumor volume assessment, planning, dosimetric calculations, stereotactic biopsy and implantation of removable catheters / L. Zamorano, M. Dujovny, G. Malik // Appl. Neurophysiol.
— 1987. — V.50. — P.281-286.
8. Vitaz T. Brachytherapy for brain tumors / T. Vitaz, P. Warnke, V. Tabar // J. Neurooncol. — 2005. — V.3.
— P.71-76.
9. 125-I brachytherapy of pineal parenchymal tumours in two patients and review of the literature / J. Julow, A. Viola, T. Major [et al.] // Ideggyogy Sz. — 2005. — N7-8.
— P.254-262.
10. Malkin M.G. Interstitial brachytherapy of malignant gliomas: the Memorial Sloan-Kettering Cancer Center experience / M.G. Malkin // Recent. Res. Cancer Res.
— 1994. — V.135. — P.117-125.
11. Mundinger F. Long-term outcome of 89 low-grade brain-stem gliomas after interstitial radiation therapy / F. Mundinger, D.F. Braus, J.K. Krauss // J. Neurosurg.
— 1991. — V.75. — P.740-746.
12. Interstitial 125-Iodine radiosurgery of low-grade gliomas of the insula of Reil / C.R. Schatz, F.W. Kreth, M. Faist [et al.] // Acta Neurochir. — 1994. — V.130. — P.80-89.
13. Interstitial and combined interstitial and external irradiation of supratentorial gliomas. Results in 61 cases treated 1973-1981 / G. Szikla, M. Schlienger, S. Blond [et al.] // Acta Neurochir. — 1984. — V.33. — P.355-362.
14. Concurrent cisplatin therapy and iodine-125 brachytherapy for recurrent malignant brain tumors / M.C. Chamberlain, D. Barba, P. Kormanik [et al.] // Arch. Neurol. — 1995.
— V.52. — P.162-167.
15. Kumar P.P. Intraoperative cobalt-60 treatment of glioblastoma multiforme / P.P. Kumar, R.R. Good, E.O. Jones // Radiat. Med. — 1988. — N6. — P.219-228.
16. Ostertag C.B. Brachytherapy — Interstitial Implant Radiosurgery / C.B. Ostertag // Acta Neurochir. — 1993.
— V.58. — P.79-84.
17. Ostertag C.B. Interstitial implant radiosurgery of brain tumors: radiobiology, indications, and results / C.B. Ostertag // Recent. Res. Cancer Res. — 1994. — V.135.
— P.105-116.
18. High-dose interstitial brachytherapy for glioblastoma multiforme / E. Micheletti, G. Baroncelli, B. La Face [et al.] // Tumori. — 1994. — V.80. — P.44-49.
19. CT-guided interstitial HDR brachytherapy for recurrent glioblastoma multiforme. Long-term results / N. Tselis, C. Kolotas, G. Birn [et al.] // Strahlent. Onkol. — 2007.
— H10. — S.563-570.
20. Gutin P.H. Stereotactic interstitial brachytherapy for malignant brain tumors / P.H. Gutin, M. Bernstein // Prog. Exp. Tumor. Res. — 1984. — V.28. — P.166-182.
21. Curry W.T.Jr. Stereotactic interstitial radiosurgery for cerebral metastases / W.T.Jr. Curry, G.R. Cosgrove, F.H. Hochberg // J. Neurosurg. — 2005. — N4. — P.630-635.
22. Permanent iodine-125 implants in the up-front treatment of malignant gliomas / P.M. Fernandez, L. Zamorano, D. Yakar [et al.] // Neurosurgery. — 1995. — V.36. — P.467-473.
23. Operation and permanent low activity 125I brachytheraphy for recurrent high-grade astrocytomas / J.B. Halligan, K.J. Stelzer, R.C. Rostomily [et al.] // Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys. — 1996. — V.35. — P.541-547.
24. Permanent iodine-125 interstitial implants for the treatment of recurrent glioblastoma multiforme / S. Patel, J.C. Breneman, R.E. Warnick [et al.] // Neurosurgery.
— 2000. — V.46. — P.1123-1128.
25. Verhoeff J.C. Experimental iodine-125 seed irradiation of intracerebral brain tumors in nude mice / J.C. Verhoeff, L. Stalpers, A. Coumou // Radiat. Oncol. — 2007. — V.2.
— P.1135-1144.
26. Survival following interstitial brachytherapy for recurrent malignant glioma / N.D. Kitchen, S.W. Hughes, N.A. Taub [et al.] // J. Neurooncol. — 1994. — V.8. — P.33-39.
27. Randomized study of brachytherapy in the initial management of patients with malignant astrocytoma / N. Laperriere, P. Leung, S. McKenzie [et al.] // Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys. — 1998. — V.41. — P.1005-1011.
28. A phase I trial of neutron brachytherapy for the treatment of malignant gliomas / R.A. Patchell, R.J. Yaes, L. Beach [et al.] // Br. J. Radiol. — 1997. — V.70.
— P.1162-1168.
29. Julow J. The Application of image fusion in stereotactic brachytherapy of brain tumours / J. Julow, T. Major, M. Emri // Acta Neurochir. — 2000. — V.142. — P.1253-1258.
30. Brachytherapy of recurrent tumors of the skull base and spine with iodine-125 sources / P.H. Gutin, S. Leibel, Y. Hosobuchi [et al.] // Neurosurgery. — 2004. — V.20.
— P.938-945.
31. Jaaskelainen J. Stereotactic radiotherapy of central nervous system tumors / J. Jaakelainen, L.A. Marin // Duodecim. — 2005. — V.111. — P.2028-2037.
32. Interstitial radiosurgery of low-grade gliomas / F.W. Kreth, M. Faist, P.C. Warnke [et al.] // J. Neurosurg. — 1995.
— V.82. — P.418-429.
33. Interstitial brachytherapy for low-grade cerebral gliomas: analysis of results in a series of 36 cases / M. Scerrati, P. Montemaggi, M. Iacoangeli [et al.] // Acta Neurochir.
— 1994. — V.131. — P.97-105.
34. Bernstein M. Stereotactic high-activity brachytherapy for malignant intra-axial brain tumors. Status report as of March, 1995 / M. Bernstein, N. Laperriere, J. Glen // Stereotact. Funct. Neurosurg. — 1995. — V.65. — P.167-170.
35. Treatment results of stereotactic interstitial brachytherapy for primary and metastatic brain tumors / G. Lucas, G. Luxton, D. Cohen [et al.] // Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys.
— 1991. — V.21. — P.715-721.
36. Long-term results of stereotactic brachytherapy used in the initial treatment of patients with glioblastomas / P.Y. Wen, E. Alexander, P.M. Black [et al.] // Cancer. — 1994.
— V.73. — P.3029-3036.
37. Implant volume as a prognostic variable in brachytherapy decision-making for malignant gliomas stratified by the RTOG recursive partitioning analysis / G.M. Videtic, L.E. Gaspar, L. Zamorano [et al.] // Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys. — 2006. — V.51. — P.963-968.
38. Interstitial brachytherapy versus cytoreductive surgery in recurrent malignant glioma / T.C. Ryken, P.W. Hitchon, J.C. VanGilder [et al.] // Stereotact. Funct. Neurosurg.
— 2004. — V.63. — P.241-245.
39. Interstitial iridium-192 implantation for malignant brain tumours / M. Chun, P. McKeough, A. Wu [et al.] // Br. J. Radiol. — 2004. — V.62. — P.158-162.
40. Ostertag C.B. Interstitial iodine-125 radiosurgery for cerebral metastases / C.B. Ostertag, F.W. Kreth // Br. J. Neurosurg. — 1995. — N9. — P.593-603.
41. Permanent low-activity iodine-125 implants for cerebral metastases / M. Schulder, P.M. Black, D.C. Shrieve [et al.] // J. Neurooncol. — 2004. — V.33. — P.213-221.
42. Management of newly diagnosed single brain metastasis with surgical resection and permanent I-125 seeds without upfront whole brain radiotherapy / M.J. Petr, C.M. McPherson, J.C. Breneman [et al.] // J. Neurooncol.
— 2009. — V.92. — P.393-400.
43. Surgical resection and permanent iodine-125 brachytherapy for brain metastases / K. Huang, P.K. Sneed, S. Kunwar [et al.] // J. Neurooncol. — 2009. — V.91, N1. — P.36-44.
44. Management of newly diagnosed single brain metastasis using resection and permanent iodine-125 seeds without initial whole-brain radiotherapy: a two institution experience / E. Dagnew, J. Kanski, M.W. McDermott [et al.] // Neurosurg. Focus. — 2007. — V.15. — P.22-29.
45. Patterns of recurrence of malignant astrocytoma following stereotactic interstitial brachytherapy with iodine-125 implants / C.B. Agbi, M. Bernstein, N. Laperriere [et al.] // Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys. — 2007. — V.23.
— P.321-326.
46. Stereotactic radiosurgery as an adjunct to surgery and external beam radiotherapy in the treatment of patients with malignant gliomas / D. Gannett, B. Stea, B. Lulu [et. al.] // Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys. — 2005. — V.33, N2.
— P.461-468.
47. Viola A. Comparison of (125)I stereotactic brachytherapy and LINAC radiosurgery modalities based on physical dose distribution and radiobiological efficacy / A. Viola, T. Major, J. Julow // Radiat. Res. — 2006. — V.165, N6.
— P.695-702.
Одержано 18.10.09
Дзяк Л.А., ЗорЫ М.О., арко А.Г., Кирпа 1.Ю.
Брахггерашя в лшуванш пухлин головного мозку
Дн!пропетровська державна медична академ!я, Дншропетровська обласна клШчна лшарня !м. I.I. Мечникова Сьогодш ведуться активш пошуки ефективних метод!в лшування злояюсних пухлин головного мозку, здатних забезпечити не лише !стотне зб!льшення тривалост! життя хворих, а й пол!пшення його якост!. Серед метод!в променево: терап!: окреме м!сце пос!дае брах!терап!я. 1дея доставки радюактивних джерел безпосередньо до пухлини виглядае багатообщяючою. Незважаючи на те, що за результатами двох рандом!зованих дослщжень не встановлене !стотне зб!льшення показник!в виживання хворих, брах!терап!ю використовують в багатьох нейроонколог!чних центрах св!ту. Проведений детальний анал!з останн!х досл!джень з питань застосування брахггерапп. Вивчеш показання, методи застосування, ефектившсть та можлив! ускладнення брах!терап!: за р!зних вид!в пухлин головного мозку.
Ключовi слова: глюми, метастатичш пухлини головного мозку, променева тератя, брахгтерапгя.
Дзяк Л.А., Зорин Н.А., Сирко А.Г., Кирпа И.Ю.
Брахитерапия в лечении опухолей головного мозга
Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровская областная клиническая больница им. И.И. Мечникова В настоящее время ведутся активные поиски эффективных методов лечения злокачественных опухолей головного мозга, которые могли бы обеспечить не только существенное увеличение продолжительности жизни больных, но и улучшение ее качества. Из методов лучевой терапии отдельное место занимает брахитерапия. Идея доставки радиоактивных источников непосредственно к опухоли выглядит многообещающей. Невзирая на то, что по данным двух рандомизированных исследований не установлено существенное увеличение показателей выживания больных, брахитерапию продолжают использовать во многих нейроонкологических центрах мира. Проведен детальный анализ последних исследований по вопросам применения брахитерапии. Изучены показания, методы применения, эффективность и возможные осложнения брахитерапии при различных видах опухолей головного мозга.
Ключевые слова: глиомы, метастатические опухоли головного мозга, лучевая терапия, брахитерапия.
Dzyak L.A., Zorin M.O., Sirko A.G., Kirpa I.Yu.
Brachytherapy in treatment of brain tumors
Dnipropetrovsk State Medical Academy, Dnipropetrovsk regional clinical hospital named after I.I. Mechnikov Today active searches of effective method of malignant brain tumors treatment of that would be able to provide not only substantial increase of patients' life-span but also improvement of it's quality. Among radiation therapy methods brachytherapy occupies a separate place. The idea of radio-active sources delivery directly to the tumour looks promising. In spite of the fact that results of two randomize researches did not show patients' survival substantial increase, brachytherapy is applied in many neurooncological centers of the world. The detailed analysis of last researches on questions of brachytherapy application was conducted. Testimonies, method of application, efficiency and possible complications of brachytherapy at different types of brain tumors were studied. Key words: gliomas, metastatic brain tumors, radiation therapy, brachytherapy.
