CC BY
6
УДК 612.017 : 616 - 001.28 - 053.8 : 616.379 - 008.64 https://doi.org/10.24026/1818-1384.2(62).2018.135502
КОНЦЕНТРАЦ1Я ПРОЗАПАЛЬНИХ ЦИТОК1Н1В (ФНП-а ТА 1Л-6) В КРОВ1 УЧАСНИК1В Л1КВ1ДАЦП НАСЛ1ДК1В АВАРП НА ЧОРНОБИЛЬСЬК1Й АЕС ЙОДНОГО ПЕР1ОДУ, ЯК1 ЗАХВОР1ЛИ
НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2 ТИПУ
Н.С. Домбровська, О.Я. Плескач
Державна установа «Нац^ональний науковий центр радгацШног медицини Нацгональног академИмедичних наук Украгни»
ВСТУП
На сьогодн говорять про пандем^ цукрового дебету (ЦД) 2 типу: станом на 01.01.2016 р. у CBiTi 425 млн оаб страждають на ЦД 2 типу [1]. За останш десятирiччя поширенiсть ЦД 2 типу в УкраТн збтьшилася майже в пiвтора рази i посiла трете мiсце пiсля серцево-судинних та онколопчних захворювань. За даними центру медичноТ статистики МОЗ УкраТни станом на 1 сiчня 2015 року було зареестровано 1 198 047 хворих на ЦД 2 типу, що становить близько 2,9% вщ усього населення
[2]. Зпдно з офщмними статистичними даними, в учаснитв лквщацП' наслiдкiв аварГТ (УЛНА) на ЧАЕС у пкляаваршн роки захворюванТсть на ЦД 2 типу коливалась у межах 24,6-33,5 на 10 000 населення, що Тстотно переважало цей показник у неопромшених оаб [2].
Результати проведеного ретроспективного дослщження 10 033 постраждалих внаслщок аварп на ЧАЕС, за даними клЫко-епщемюлоичного реестру (КЕР) ДУ «Нацюнальний науковий центр радiацiйно''' медицини НАМН УкраТни» (ННЦРМ), свщчать про високу частоту ЦД 2 типу серед УЛНА. Через 25 ротв пкля аварп його частота дорiвнювала 14,2%, що в 2,5 рази бтьше, ыж серед евакуйованих i жителТв радiоактивно забруднених територiй
[3]. Ретроспективний аналТз даних КЕР у динамщ 1992-2015 рр. показав високу частоту та збтьшення нетиреоТдноТ незлояккно'Г ендокринноТ патологи в УЛНА йодного перюду, опромiнених у молодому вГцГ. Якщо у 1992-1993 рр. частота ЦД 2 типу в них дорiвнювала 4,82%, то в 2014-2015 рр. збтьшилась майже у 4 рази i досягла значення 16,05%. На вах
етапах спостереження частота ЦД 2 типу в УЛНА на ЧАЕС суттево перевищувала загальнодержавний рiвень.
Механiзми формування ЦД 2 типу та його ускладнень дотепер залишаються недостатньо вивченими. Остаными роками встановлено, що важливу роль у патогенезi шсулшорезистентносп (1Р) i ЦД 2 типу в^грае активацiя iмунноí' системи, в тому числ^ пiдвищення концентрацп цитокiнiв [4-6].
Доведено, що за умов 1Р адипоцитами видiляеться надмiрна кiлькiсть цитокiнiв, таких, як фактор некрозу пухлин альфа (ФНП-а), 1Л-6 та багатьох шших [6, 7].
ФНП-а е типовим прозапальним цитокшом та одночасно адипокiном. ФНП-а - мембранний бiлок iз молекулярною масою 26 кДа, що складаеться з 233 амшокислот i мае бета-складчасту структуру. Активною формою бтка е гомотример, здатний зв'язуватися з рецептором й ол^омеризувати його, що необхщно для трансдукци внутрiшньоклiтинного сигналу цитокшу [8-12].
У фiзiологiчних умовах ФНП-а експресуеться на низькому рiвнi, концентра^я його в кровi становить 1-5 пкг/мл. Тривалий час вважалося, що ФНП-а продукуеться переважно моноцитами/макрофагами у вщповщь на вплив iмунних модуляторiв рiзних видiв [8-12].
Продукцiя ФНП-а жировою тканиною вперше встановлена в експеримент у 1993 роцi, що призвело до змш уявлень щодо його значення в регуляцп енергетичного метаболiзму [13]. У подальшому цей ефект був виявлений у хворих на ЦД 2 типу [14-16]. Пщтверджено, що ФНП-а в значнш
Домбровська Нат^я Сергивна - астрант вiддiлу радiацшноl ендокринологи та клшчно! 1мунологи; 04050, м. Ки1в, вул. Мельникова, 53. E-mail: [email protected]. Плескач Оксана Яювна - канд. бюлог. наук, завiдувач лабораторieю кттчно1 iмунологil вiддiлу кттчно1 iмунологil/
кiлькостi утворюеться в жировш тканину проте не завжди повнктю надходить в кровоносне русло, а використовуеться локально [16, 17].
Як багатофункцюнальний адипоцитокш ФНП-а мае широкий спектр бюлопчноТ дй' та бере участь у патогенезi багатьох патолопчних процесiв [5, 10, 18].
ФНП-а е одним Í3 перших цитотыв, роль якого вивчена при ожиршы та 1Р. Нинi вiн розглядаеться як фактор, що зв'язуе ожиршня та 1Р. Пiдвищена секрецiя ФНП-а виступае одним Í3 факторiв, як iнiцiюють розвиток цих станiв, що пщтверджуеться наявнiстю позитивного кореляцiйного зв'язку концентрацп ФНП-а в кровi з ожиршням та 1Р, як in vitro, так i in vivo. Водночас, кнують дослiдження, в яких не пщтверджено наявнiсть кореляцiйного зв'язку концентрацп ФНП-а в кровi з ожиршням та 1Р [19, 20].
Вш визнаний одним iз головних цитокыв, якi iндукують апоптоз шсулшпродукувальних клiтин шляхом впливу на проапоптичний ген BBC3 (РИМА), i таким чином в^грае суттеву роль у патогенезi ЦД [5, 19, 21].
ФНП-а - потужний шдуктор синтезу одного з головних прозапальних цитокыв - штерлейкшу 6 (1Л-6). Близько 25-30% його концентрацп в кровi забезпечуеться продук^ею жировою тканиною. Доведено, що 1Л-6 порушуе дiю шсулшу в жировiй тканинi, знижуючи здатысть адипоцитiв захоплювати та депонувати жиры кислоти, i навпаки, сприяе лiполiзу i вивтьненню вiльних жирних кислот у периферичну кров [22, 23].
Слщ зазначити, що у людини рiвень циркулюючого 1Л-6 позитивно корелюе з рiвнем iнсулiну, причому незалежно вщ 1Р [24]. Ймовiрно, мехаызм стимуляцГТ 1Л-6 секрецГТ iнсулiну здшснюеться через активацiю АМФ-кiнази, що, як вщомо, здатна стимулювати В-^тини [25].
Таким чином, для цитокыв 1Л-6 та ФНП-а показаний зв'язок iз розвитком локальних i центральних ефек^в, в тому числi й таких, що проявляються 1Р. Проте мають мiсце принциповi вiдмiнностi адипоцитокiнових ефек^в 1Л-6 та ФНП-а. При дослщжены сироваткового профiлю цитокiнiв у населення та нащадкв, якi зазнали впливу юызуючо'Т радiацп у дiапазонi малих доз (63157 сЗв), найбтьш значущi змiни були виявленi для прозапальних цитокыв 1Л-1 р, 1Л-6 i ФНП-а [14, 18]. Концентра^я зазначених цитокiнiв у сироватцi кровi обстежених значно пiдвищена вiдносно значень в оаб контрольно''' групи. У жт^в населених пунктiв
з максимальною ефективною дозою опромiнення показники вмкту i експресп генiв Ш-Щ 1Л-6 i ФНП-Й були найбiльшими [6, 18]. Пщвищення експресп i продукцп прозапальних цитокiнiв в осiб, як зазнали впливу iонiзуючого випромiнювання у малих дозах, з одного боку, може мати адаптацшне захисне значення для популяцп при пщвищены радiацiйного фону, оскiльки iснують вiдомостi про радюзахисш властивостi цих медiаторiв. З шшого боку, пiдвищення експресп i продукцп прозапальних медiаторiв сприяе зростанню хронiчних шфекцшно-запальних захворювань, частота яких в обстежених також пщвищена [18].
Таким чином, за умов радiацiйного впливу стимуля^я прозапальних та iмунорегуляторних цитокiнiв, Тх радiозахисних властивостей взаемообумовлен та можуть являти собою захисну реакфю органiзму.
Мета дослщжень. Визначити концентрацiю прозапальних цитокiнiв (ФНП-а та 1Л-6) в УЛНА на ЧАЕС йодного перюду, якi були опромшеы в молодому вiцi та хворать на ЦД 2 типу.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Обстежено 111 УЛНА на ЧАЕС йодного перюду, як зазнали впливу юызуючого випромшювання у вiцi 18-35 рокв, у дiапазонi доз зовышнього опромiнення 10-860 мЗв. Обстеженi УЛНА були розподтеы на двi групи: група I (основна) - 66 оаб, як страждають на ЦД 2 типу; група II (порiвняння) - 45 оаб за наявносп незмшеного глюкозотолерантного тесту. До групи III увшшли 20 осiб, як страждають на ЦД 2 типу (нозолопчний контроль), але не зазнали дм iонiзуючого випромiнювання (1В), до групи IV - 30 оаб (практично здоровО, якi не мали вщношення до аварГТ на ЧАЕС за наявносп незмшеного глюкозотолерантного тесту. Групи спостереження були репрезентативними за вком. Визначалися антропометричн показники (зркт та маса тта) iз подальшим розрахунком iндексу маси тiла (1МТ); окружнiсть талп (ОТ); окружнiсть стегон (ОС) та Тх стввщношення (ОТ/ОС). Нормальним вважаеться 1МТ, що становить 18,5-24,9 кг/м2; надлишкова маса тта (передожиршня) характеризуеться величинами 25,0-29,9 кг/м2; ожиршня - понад 30,0 кг/м2. Дiагностика та визначення ступеня компенсацп ЦД 2 типу проведен зпдно з Нацiональними рекомендацiями. Рiвень глюкози у плазмi периферичноТ кровi визначали глюкозооксидазним методом. Концентрацiю
Таблиця 1
КлМчна характеристика обстежених, деяк MeTa6oni4Hi показники та BMicT в KpoBi ФНП-а i 1Л-6 (X±m)
Показник Група, кшьккть обстежених
Iгрупа, n = 66 II група, n = 45 III група, n = 20 IV група, n = 30
1 2 3 4
Середнш вiк, рокiв 59,69 ± 1,12 59,88 ± 0,84 56,35 ± 0,70 58,63 ± 0,96
Тривалiсть хвороби, ромв 12,17 ± 1,01 - 7,4 ± 1,12 -
САТ, мм рт. ст. 148,78 ± 1,66 147,52 ± 4,18 158,5 ± 1,89* ** 130,0 ± 2,50* ** ***
ДАТ, мм рт. ст. 90,98 ± 1,36 84,88 ± 1,96* 86,65 ± 1,35* ** 80,33 ± 1,44* ***
1МТ, кг/м2 31,69 ± 0,63 27,65 ± 0,69* 31,18 ± 1,25** 25,87 ± 0,55* ** ***
Окружнiсть тали, см 115,41 ± 1,24 101,36 ± 1,27* 111,9 ± 1,23* ** 102,0 ± 1,39* ***
Окружшсть стегон, см 115,72 ± 0,92 108,04 ± 0,83* 114,15 ± 0,74** 110,93 ± 1,42* ***
Окружнiсть тали / Окруж-нiсть стегон 0,997 ± 0,006 0,93 ± 0,01* 0,98 ± 0,01** 0,92 ± 0,01* ***
Глюкоза, ммоль/л 8,34 ± 0,33 5,17 ± 0,08* 8,73 ± 0,21** 5,68 ± 0,08* ** ***
Глюкоза , ммоль/л пп' 9,31 ± 0,41 6,44 ± 0,11* 9,69 ± 0,24** 6,24 ± 0,09* ** ***
IPI, мкОд/мл 28,43 ± 0,63 22,18 ± 0,53* 29,69 ± 0,97** 19,15 ± 1,05* ** ***
HbAlc, % 6,84 ± 0,21 4,14 ± 0,06* 6,99 ± 0,17** 4,51 ± 0,05* ** ***
HOMA-IR 10,71 ± 0,52 5,07 ± 0,13* 11,86 ±0,54** 3 91 ± 0 22* ** ***
ФНП-а, пг/мл 3,95 ± 0,40 2,02 ± 0,07* 3,37 ± 0,21** 1,39 ± 0,10* ** ***
!Л-6, пг/мл 6,09 ± 0,39 2,53 ± 0,09* 4,26 ± 0,24* ** 2,09 ± 0,06* ** ***
Прим1тки: *- достов 'рнсть в'дм'тностей у nорiвняннi з показниками осб основно)групи; ** - достов 'рнсть в'дм 'шностейу порiвняннiз показниками осбгрупи порiвняння; *** - достов'рнкть в'дм'шностейу порiвняннi з показниками осб групи нозолог'чного контролю; САТ - систол'чний артерiальний тиск; ДАТ - д'шстол'мний артерiальний тиск.
¡мунореактивного шсулшу (1Р1) визначали iмуноферментним аналiзом за допомогою TecT-Ha6opiB (EIA-2935, DRG, США) (референты значення 0-100 мкОд/мл, чутливiсть набору - 1,76 мкОд/мл). Розраховували шдекс гомеостатичноТ
моделi оцшки iнсулiнорезистентностi (HOMA-IR). Концентра^ю в сироватцi кровi прозапальних цитокыв ФНП-а i 1Л-6 визначали iмуноферментним методом за допомогою наборiв реагетчв «а-ФНП-ИФА-Бест» та «Интерлейкин-6-ИФА-Бест» фiрми
Таблиця 2
Клiнiко-лабораторнi показники та вмкт у кровi прозапальних цитокiнiв у залежносп вiд дози зовшшнього опромiнення в УЛНА йодного перiоду (Х±т)
Показник Група Дозова шдгрупа
1-ша 2-га 3-тя 4-та 5-та
До 50,0 50,0-99,9 100,0-249,9 250,0-499,9 Понад 500,0
Середнш в1к, роки ! 63,2 ± 1,23 61,92 ± 1,14 62,08 ± 1,52 62,17 ± 1,79 63,08 ± 1,53
!! 60,0 ± 1,47 57,75 ± 4,91 59,13 ± 1,78 60,13 ± 2,55 62,38 ± 2,08
Середня доза зовшшнього опромшення, мЗв ! 24,32 ± 5,34 66,67 ± 5,57 207,0 ± 12,19 373,42 ± 20,39 524,35 ± 91,63
!! 45,92 ± 4,39* 99,86 ± 4,91* 248,67 ± 1,11* 370,56 ± 17,28 544,0 ± 11,92
1МТ, кг/м2 ! 32,06 ± 1,59 31,92 ± 1,90 32,32 ± 1,49 31,07 ± 0,95 31,52 ± 1,06
!! 27,53 ± 1,48* 30,21 ± 1,66 26,59 ± 1,52* 26,98 ± 1,66* 26,91 ± 1,48*
Окружн1сть талИ / Окружн1сть стегон ! 1,01 ± 0,02 0,99 ± 0,02 0,99 ± 0,02 1,01 ± 0,01 0,99 ± 0,01
!! 0,94 ± 0,01* 0,92 ± 0,02* 0,95 ± 0,02 0,95 ± 0,01* 0,93± 0,01*
Глюкоза, ммоль/л ! 6,89 ± 0,42 9,4 ± 0,74 8,62 ± 0,76 8,64 ± 1,14 7,93 ± 0,61
!! 5,04 ± 0,12* 5,3 ± 0,11* 4,93 ± 0,19* 5,13 ± 0,11* 5,44 ± 0,23*
1Р1, мкОд/мл ! 25,6 ± 1,98 29,15 ±0,79 28,13 ± 1,91 28,88 ± 1,66 28,96 ± 0,69
!! 19,62 ± 1,15* 23,68 ± 0,89* 22,05 ± 0,89* 22,87 ± 1,01* 22,61 ± 1,64*
ИЬД1с, % ! 6,09 ± 0,29 7,53 ± 0,46 6,97 ± 0,51 7,08 ± 0,74 6,48 ± 0,34
!! 4,06 ± 0,12* 4,26 ± 0,08* 4,97 ± 0,17* 4,14 ± 0,09* 4,28 ± 0,18*
НОМД-!К ! 8,02 ± 0,93 12,30 ± 1,16 10,96 ± 1,37 10,91 ± 1,46 10,18 ± 0,79
!! 4,38 ± 0,27* 5,55 ± 0,13* 4,80 ± 0,18* 5,23 ± 0,28* 5,40 ± 0,31*
ФНП-а, пг/мл ! 5,01 ± 1,25 3,38 ± 0,26 4,12 ± 1,03 3,08 ± 0,33 2,88 ± 0,24
!! 2,11 ± 0,15* 1,89 ± 0,16* 2,03 ± 0,19* 2,07 ± 0,19* 2,01 ± 0,15*
1Л-6, пг/мл ! 6,80 ± 1,15 6,11 ± 1,01 7,31 ± 1,10 5,02 ± 0,64 5,95 ± 0,74
!! 2,42 ± 0,18* 2,44 ± 0,20* 2,79 ± 0,16* 2,57 ± 0,21* 2,42 ± 0,21*
Прим1тка: * - достоврнсть в'дм'шностей у nорiвняннi з показниками оаб основно) (I) групи.
«Вектор Бест» (Росiя). Дiапазон вимiрювання ФНП-а 0-200 пг/мл; чутливiсть набору - 2,0 пг/мл. Дiапазон вимiрювання 1Л-6 0-250 пг/мл; чутливiсть набору -0,5 пг/мл. Дозу зовышнього опромiнення враховано на основi даних безпосереднього контролю та використання даних реконструкцП' доз, що виконан у вщдЫ дозиметрп 1нституту рaдiaцiйноï ппени i епщемюлогп ДУ «Нацiональнiй науковий центр рaдiaцiйноï медицини НацюнальноТ Академп медичних наук УкраТни». Дози зовышнього опромiнення знаходилися в дiапазонi 10,0-860,0 мЗв. За дозами опромшення пащенти були розподiленi на п'ять пщгруп: 1-ша - дози опромiнення до 49,9 мЗв; 2-га - 50,0-99,9 мЗв; 3-тя - 100,0-249,9 мЗв; 4-та - 250-499,9 мЗв i 5-та - понад 500,0 мЗв.
Статистичну обробку отриманих даних проведено за допомогою програмного забезпечення SPSS 22.
Пщ час ключного дослщження, що проведено в 2014-2016 рр. дотримувалися заходiв безпеки для здоров'я па^етчв, захисту Ух прав, морально-етичних норм та принципiв, як передбачаються Гельсiнською декларацiею, Конвенцiею Ради Свропи з прав людини та вщповщним Законом УкраТни.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
У обстежених УЛНА на ЧАЕС йодного перюду, як хворiють на ЦД 2 типу, у порiвняннi з практично здоровими особами та УЛНА з нормальним глiкемiчним контролем виявлено доа^рну ппергткем^, iнсулiнорезистентнiсть (iнсулiнемiю натще, суттеве пщвищення iндексу HOMA-IR). Концентрацiя прозапальних цитокыв ФНП-а та 1Л-6 в УЛНА основноТ (I групи) перевищувала значення показникв у практично здорових та УЛНА з нормальним глiкемiчним контролем (табл. 1).
Концентра^я прозапальних цитокыв ФНП-а i 1Л-6 в УЛНА на ЧАЕС в тому чи^ й тих, як хворiють на ЦД 2 типу, рашше не вивчалася.
Проведений аналiз показав вщсутнкть залежностi достовiрних вiдмiнностей мiж змшами концентрацй' прозапальних цитокiнiв ФНП-а та 1Л-6 та збiльшенням дози зовышнього опромiнення. В той же час доо^ры вiдмiнностi мiж основною групою та групою порiвняння встановленi в уах дозових пiдгрупaх як для ФНП-а так i 1Л-6, що обумовлено, з нашоТ точки зору, наявнктю метaболiчного синдрому та IP в па^ен^в основноТ групи (табл. 2).
В контекст оцiнки проявiв метaболiчного синдрому в УЛНА на ЧАЕС йодного перюду, як хворють на ЦД 2 типу, проведено aнaлiз рiвня ФНП-а в залежносп вщ 1МТ. Анaлогiчний aнaлiз проведено i
в шших групах спостереження.
Встановлено, що зi збiльшенням маси тта мае мiсце збiльшення концентрацй ФНП-а в обстежених всiх груп, проте найбтьш виразний характер був в оаб групи нозолопчного контролю (ЦД 2 типу), в груп порiвняння та серед практично здорових. В основнш групi достовiрних вщмшностей концентрацй ФНП-а вiд ступеня ожиршня не встановлено, мае мiсце лише тенден^я до пiдвищення концентрацй' iз збiльшенням маси тiлa (табл. 3). Проте концентра^я ФНП-а в УЛНА йодного перюду, як хворiють на ЦД 2 типу, дост^рно перевищуе ïï значення в сировaтцi кровi практично здорових осiб з рiзним 1МТ.
В групi нозологiчного контролю рiвень ФНП-а коливався в межах вщ 2,76 ± 0,28 пкг/мл в оаб iз нормальною масою тiлa до 4,41 ± 0,24 пг/мл в оаб iз ожиршням II ст. (p <0,01). При передожиршы та ожирiннi I ст. рiвень ФНП-а становив вiдповiдно 2,62 ± 0,11 i 3,69 ± 0,46 пг/мл, тобто мало мкце збiльшення рiвня ФНП-а в сироватц кровi зi збiльшенням маси тта, проте вщмшносл не завжди досягали рiвня достовiрностi. Високодостовiрними були вщмшносл в пiдгрупaх пaцiентiв iз передожиршням та ожирiнням I i II ст.
В УЛНА на ЧАЕС iз нормальним глiкемiчним контролем рiвень ФНП-а при нормaльнiй мaсi тта становив 1,64 ± 0,07 пг/мл; при передожиршы - 1,88 ± 0,06 пг/мл (t=-2,60; p <0,05); ожиршы I i II ст. - 2,56 ± 0,09 i 2,61 ± 0,28 пг/мл (вщповщно t=-8,07 i t=-6,29; p <0,001). Доа^рних вiдмiнностей концентрацй' ФНП-а при ожиршы I i II ст. не встановлено. Отриман результати свщчать про нaявнiсть зaлежностi концентрацй' ФНП-а в сироватц кровi вiд ступеня ожиршня в УЛНА на ЧАЕС з нормальним глiкемiчним контролем.
Серед практично здорових не було оаб з ожиршням, проте у 56,67% виявлялося передожиршня i мав мкце нижчий рiвень ФНП-а: при нормальнш мас тiлa - 0,87 ± 0,04 пг/мл, а при передожиршы - 1,76 ± 0,09 пг/мл (t =-9,04; p <0,001).
Прямий кореляцшний зв'язок мiж ФНП-а i 1МТ у пaцiентiв основноТ групи хоча i наблизився до рiвня статистичноТ знaчущостi, проте не був доа^рним (r=0,224; t=1,84; p >0,05). В той же час встановлено прямi доа^ры кореляцiйнi зв'язки мiж ФНП-а i 1МТ в груп нозологiчного контролю (r=0,738; p <0,001).
В груп практично здорових залежносп концентрацй' ФНП-а в сироватц кровi та 1МТ не встановлено.
Таким чином, отриман нами результати свщчать, що пщвищення концентрацй' ФНП-а в сироватц
Таблиця 3
КлЫко-лабораторш показники в УЛНА, як хворiють на ЦД 2 типу, bmïct (концентращя) в сироватцi KpoBi
ФНП-а та 1Л-6 в залежност вщ 1МТ (X±m)
Показник 1МТ, кг/м2
<25,0 25-29,9 30,0-34,9 >35,0
Середнш bïk, роки 59,80 ± 1,12 58,76 ± 1,13 59,86 ± 1,25 59,92 ± 0,74
САТ, мм рт. ст. 150,00 ± 5,77 150,29 ± 3,49 157,63 ± 2,76 159,55 ± 3,05
ДАТ, мм рт. ст. 87,50 ± 4,79 88,71 ± 2,07 92,0 ± 2,37 93,18 ± 2,88
1МТ, кг/м2 23,45 ± 0,60 27,54 ± 0,39* 32,01 ± 0,28* ** 38,08 ± 1,14* ** ***
Окружшсть тали', см 99,75 ± 1,60 107,93 ± 2,19* 117,69 ± 1,04* ** 121,25 ± 1,79* ** ***
Окружшсть стегон, см 109,25 ± 1,49 109,21 ± 1,68 117,79 ± 0,97* ** 118,50 ± 1,53* **
Окружшсть тали' / Окружшсть стегон 0,91 ± 0,01 0,99 ± 0,02* 0,99 ± 0,01* 1,02 ± 0,01* ***
Глюкоза, ммоль/л 6,2 ± 0,43 8,42 ± 0,51* 8,42 ± 0,63* 8,65 ± 0,60*
Глюкозапп, ммоль/л 7,13 ± 0,50 9,43 ± 0,59* 10,10 ± 0,76* 11,25 ± 0,78*
1Р1, мкОд/мл 24,50 ± 1,08 27,45 ± 0,97* 28,22 ± 1,01* 30,55 ± 1,69*
HbAlc, % 5,35 ± 0,31 6,89 ± 0,3* 6,9 ± 0,4* 7,08 ± 0,39*
HOMA-IR 6,72 ± 0,41 10,36 ± 0,8*1 10,66 ± 0,88* 11,89 ± 1,26*
ФНП-а, пг/мл 2,80 ± 0,38 3,27 ± 0,23 3,69 ± 0,48 4,53 ± 1,06
1Л-6, пг/мл 4,94 ± 0,71 5,46 ± 0,52 4,97 ± 0,34 9,44 ± 1,18* ** ***
Прим1тки: * - достов'рнкть в 'дм 'тностей у nорiвняннi з показниками осб 1-1 пдгрупи; ** - достоврнсть в 'дм 'нностей у порiвняннi з показниками осб 2-1 пдгрупи; *** -достов'рнкть в 'дм 'тностей у порiвняннi з показниками осб 3-1 пдгрупи.
кровi УЛНА йодного перюду, як хворать на ЦД 2 типу, носить самостшний характер i не завжди залежить вщ ступеня ожиршня.
Нин доведено, що участь 1Л-6 в патогенезi ЦД 2 типу не обмежуеться ттьки його регулюючою дiею на 1Р (використання iнсулiну тканинами), оскльки йому властиве iнгiбування функцП' iнсулiнпродукувальних тканин, що також в^фграють суттеву роль в патогенезi ЦД 2 типу [5, 8, 14, 15, 20,
24].
Аналiз рiвня прозапального цитокну 1Л-6 в основнш групi в залежностi вiд 1МТ встановив, що достовiрно вищi значення показника були притаманн пацiентам, як мають ожирiння II ст. (табл. 2).
Аналопчною була й залежнiсть концентрацп 1Л-6 вiд ступеня ожирiння (1МТ) в груп нозологiчного контролю. При нормально масi тiла концентрацiя
1Л-6 становила 3,62 ± 0,21 пг/мл, а при ожиршы II ст. - 5,52 ± 0,22 пг/мл (t=-6,25; p <0,001). При передожиршы концентрaцiя 1Л-6 становила 3,64 ± 0,29 пг/мл, при ожиршы I ст. - 4,23 ± 0,58 пг/мл; розбiжностi не набували доо^рно!' рiзницi.
В груп порiвняння (УЛНА на ЧАЕС з нормальним глiкемiчним контролем) концентрaцiя 1Л-6 достовiрно збiльшувaлaся при ожирiннi I-II ст. При нормальнш мaсi тта концентращя 1Л-6 становила 2,07 ± 0,09 пг/мл; при передожирiннi - 1,88 ± 0,06 пг/мл; при ожиршы I ст. - 3,14 ± 0,09 пг/мл i при ожиршы II ст. - 3,17 ± 0,08 пг/мл.
В груп практично здорових мало мiсце доо^рне збiльшення концентрацй' 1Л-6 зi збтьшенням маси тiлa, вiдповiдно 1,93 ± 0,10 пг/мл при нормaльнiй мас тiлa i 2,2 ± 0,05 пг/мл при передожиршы (t=-2,41; p <0,05).
Прямий кореляцшний зв'язок мiж концентра^ею 1Л-6 i 1МТ у пaцiентiв основноТ групи (середнього ступеня) i групи нозолопчного контролю (високого ступеня) вщповщав рiвню статистичноТ знaчущостi (вiдповiдно r=0,525; t=6,11; p <0,001; r=0,657; t=8,21; p <0,001).
Така динaмiкa рiвня 1Л-6 у пащентв груп спостереження дозволяе констатувати той факт, що його концентра^я певною мiрою залежить вiд маси тта, проте не виключаеться значення й шших фaкторiв.
Доведено, що низка бюлопчно активних сполук, як приймають участь в пaтогенезi та переб^у ЦД 2 типу, в тому чи^ ФНП-а i 1Л-6, мають прозапальний потенцiaл, проте вщсуты вiдомостi про Тх взаемозв'язок зi ступенем компенсацп ЦД 2 типу в УЛНА на ЧАЕС йодного перюду, як були опромшеы
Таблиця 4
Основна група
Глшозильований гемоглобш
Показник <6,5%, N = 37 6,5-7,5%, N = 9 >7,5%, N = 20
1 2 3
ФНП-а, пг/мл 3,24 ± 0,29 4,50 ± 1,06 5,02 ± 1,02
1Л-6, пг/мл 5,64 ± 0,46 5,07 ± 0,71 7,15 ± 0,58 t 1-3 =-2,04; p1-3 <0,05; t 2-3 =-2,27; p2-3 <0,05
Група нозолопчного контроля
Глшозильований гемоглобiн
Показник <6,5%, N = 37 6,5-7,5%, N = 9 >7,5%, N = 20
1 2 3
ФНП-а, пг/мл 3,22 ± 0,20 3,16 ± 0,27 3,89 ± 0,54
1Л-6, пг/мл 3,18 ± 0,07 4,27 ± 0,34 t 1-2 =-3,14; p1-2 <0,01 4,98 ± 0,40 t 1-3 =-4,43; p1-3 <0,001
Концентращя прозапальних цитокiнiв (ФНП-а i 1Л-6) в сировaтцi KpoBi в пацкнлв основноТ групи та групи нозологiчного контролю в залежносп вщ стану компенсацп' ЦД 2 типу (X±m)
Таблиця 5
Kонцентрацiя прозапальних цитокЫв (ФНП-а i 1Л-6) у сироватц кровi пацкнлв основной групи та групи нозологiчного контролю в залежносп вiд тривалостi перебiгу захворювання, (X±m)
Група 1нтервали перебку ЦД 2 типу, роки Середня тривалкть перебку ЦД, роки Показники
ФНП-а, пг/мл 1Л-6, пг/мл
I до 5 (1-й) 2,7 ± 0,47 3,8 ± 0,96 6,34 ± 1,34
III 1,83 ± 0,48 2,78 ± 0,18 3,35 ±0,16*
I 5-10 (2-й) 6,64 ± 0,44 4,69 ± 1,31 5,42 ± 0,66
III 6,43 ± 0,61 2,76 ± 0,18 3,76 ± 0,20*
I 10-15 (3-й) 11,0 ± 0,21 3,15 ± 0,25 7,46 ± 1,25
III 11,75 ± 0,85 4,36 ± 0,26*# 5,66 ± 0,29#
I 15-20 (4-й) 16,53 ± 0,41 5,24 ± 1,35 6,09 ± 0,68
III 15 4,66 ± 0,30# 5,36 ± 0,19#
I понад 20 (5-й) 24,92 ± 0,87 3,51 ±0,39 5,52 ± 1,05
Прим1тки: * - достов 'рнкть в'дм'нностей у nорiвняннi з показниками осб основно)'групи; # - достов 'рнкть в'дм'шностей у порiвняннi з показниками осб в першому iнтервалi захворювання.
в молодому в1ц1 i хвор1ють на ЦД 2 типу.
Вщмшносп вмкту прозапальних цитокыв залежно вщ стану компенсацй ЦД в УЛНА на ЧАЕС йодного перюду, як хворать на ЦД 2 типу, та оаб групи нозолопчного контролю наведено в табл. 4.
При аналiзi концентрацй цитокiнiв у залежносп вiд стану компенсацй ЦД встановлено, що для ФНП-а притаманна тенден^я до зростання при незадовтьнш компенсацй' захворювання, як у па^етчв основно!' групи, так i групи нозолопчного контролю. Концентращя 1Л-6 при попршены компенсацй' захворювання збiльшувалася в обох групах.
Концентрацй' прозапального цитокну ФНП-а у па^етчв основноТ групи та групи нозолопчного контролю в залежносп вщ тривалосл перебку захворювання наведено в табл. 5.
У па^ен^в основноТ групи не встановлено залежносп концентрацй' ФНП-а вщ тривaлостi перебку захворювання. При перебiгу захворювання термшом 10-15 рокiв (3-й перiод) концентращя
ФНП-а в пaцiентiв основноТ групи була нижчою порiвняно з групою нозолопчного контролю.
У па^ен^в групи нозолопчного контролю мало мкце доо^рне збiльшення концентрацй' ФНП-а в периферичнм кровi при збiльшеннi тривaлостi захворювання понад 10 рокв.
Проведений кореляцшний aнaлiз показав нaявнiсть прямого зв'язку високого ступеня (r=0,789; p <0,05) концентрацй' ФНП-а i тривалосл перебку захворювання ттьки в осiб груп нозологiчного контролю.
Концентрaцiя 1Л-6 в УЛНА йодного перюду, як хворють на ЦД 2 типу, мала деяк коливання iз збiльшенням тривалосл перебку захворювання. При тривaлостi перебку захворювання 10IS115 рокв (3-й штервал) концентрaцiя 1Л-6 в сироватц кровi становила 7,46 ± 1,25 пг/мл, що майже на 40% (37,70%) перевищувало цей показник при тривалосл в дiaпaзонi 5-10 рокв, проте вщмшносп не досягали доа^рноТ рiзницi. При подальшому збтьшены тривaлостi захворювання вiдмiчaлaся тенденцiя
до зменшення концентрацй' 1Л-6 в сировaтцi кровi УЛНА йодного перюду, як хворiють на ЦД 2 типу.
Порiвняно з показниками в оаб групи нозолопчного контролю в пацкнтв основноТ групи концентра^я 1Л-6 була вищою, проте доа^рними вiдмiнностi були при тривaлостi захворювання до 5 рокв та вщ 5 до 10 рокiв.
Прямий кореляцшний зв'язок високого ступеня мiж концентрацкю 1Л-6 та тривaлiстю переб^у захворювання встановлений тiльки в оаб групи нозолопчного контролю (r=0,793; p <0,05).
В лiтерaтурi iснують поодинок вiдомостi щодо взаемозв'язку концентрацй' ФНП-а, 1Л-6 i тривaлостi перебiгу захворювання [30].
Piвень iнсулiну, як вже вщомо, зi збiльшенням тривaлостi ЦД 2 типу доп^рно знижуеться [4, 5, 7]. В нашому дослщжены мала мiсце тенденцiя до зниження рiвня iнсулiну в осiб основноТ групи, вщповщно 30,42 ± 2,23 та 26,87 ± 1,35 мкОд/мл; p >0,05. В осiб групи нозолопчного контролю рiвень iнсулiну зi збiльшенням тривaлостi захворювання статистично значуще зменшувався, вiдповiдно 29,41 ± 1,38 i 25,68 ± 0,81 мкОд/мл; p <0,05. Вщповщно, можна зробити припущення, що тривала активащя гуморальноТ ланки iмунозaпaльноï вiдповiдi у виглядi бтьшоТконцентрацй' прозапальних цитокiнiв може призводити до зниження продукцп iнсулiну та послаблення його дм зi збтьшенням тривaлостi ЦД 2 типу. Одночасно мае мкце збтьшення концентрацй' глюкози зi збiльшенням тривaлостi перебiгу ЦД 2 типу, проте статистично значущими вщмшносл були ттьки у пацкнтв основноТ групи, вщповщно 6,93 ± 0,29 i 10,97 ± 1,42 ммоль/л; p <0,05.
Встановлено, що найбтьш сприятливий тип глiкемiчного профтю мали пaцiенти основноТ групи та групи нозолопчного контролю з нижчими концентра^ями ФНП-а та 1Л-6 в сироватц та найнижчим 1МТ (табл. 2).
Отриман нами результати узгоджуються з даними лп"ератури щодо взаемозв'язку концентрацй' прозапальних цитокыв з IP, метaболiчними характеристиками та з показниками вуглеводного обмiну [5-7, 13, 14, 16, 19, 20, 24].
Уточнення потенцшних мехaнiзмiв впливу прозапальних цитокыв (ФНП-а i 1Л-6) на процеси метaболiзму та хронiчного низькогрaдiентного запалення в оргaнiзмi УЛНА на ЧАЕС йодного перюду, як хворiють на ЦД 2 типу, е перспективним напрямком наукових дослщжень, особливо в обфунтуваны перспективное Тх застосування
в рамках визначення груп ризику розвитку захворювання та розробки зaходiв превентивно!' терапп.
ВИСНОВКИ
1. В УЛНА на ЧАЕС йодного перюду, як хворють на ЦД 2 типу, та в оаб групи нозолопчного контролю виявляються ознаки активацп гуморальноТ ланки iмунозaпaльноï вщповщ у виглядi бiльш високих концентрaцiй циркулюючих ФНП-а i 1Л-6 порiвняно з практично здоровими та особами групи порiвняння.
2. Доа^рних вiдмiнностей концентрацй' ФНП-а вщ ступеня ожирiння в УЛНА йодного перюду, як хворiють на ЦД 2 типу, не встановлено, а мае мкце ттьки тенден^я до ïï пщвищення iз збтьшенням маси тта. В той же час концентра^я ФНП-а в УЛНА на ЧАЕС доа^рно перевищуе ïï значення в сироватц кровi практично здорових оаб iз рiзним 1МТ. Отримaнi нами результати дозволяють зробити висновок, що пщвищення концентрацй' ФНП-а в сироватц кровi не завжди залежить вщ ступеня ожирiння.
3. Встановлена залежнкть концентрацй' прозапального цитокну 1Л-6 вiд маси тiлa: доа^рно вищi значення показника були притаманн особам, якi мають ожирiння II ст.
4. При оптимальному тип глiкемiчного профiлю та 1МТ встановлен мiнiмaльнi концентрацй' прозапальних цитокiнiв (ФНП-а 1Л-6) в сировaтцi кровi.
5. В УЛНА на ЧАЕС, як хворать на ЦД 2 типу, не встановлено залежносп концентрацй' прозапальних цитокыв (ФНП-а i 1Л-6) вщ тривaлостi перебiгу захворювання, тодi як в оаб групи нозолопчного контролю вона була доа^рно вищою при збтьшены тривaлостi перебiгу захворювання понад 10 рокв.
5. Проведений aнaлiз показав вiдсутнiсть достовiрних вiдмiнностей концентрацй' прозапальних цитокыв ФНП-а i 1Л-6 iз збiльшенням дози зовнiшнього опромшення. В той же час доа^рш вiдмiнностi мiж основною групою та групою порiвняння встaновленi в уах дозових пiдгрупaх як для ФНП-а, так i 1Л-6, що обумовлено, з нашоТ точки зору, наявнктю метaболiчного синдрому та IP в пацкнтв основноТ групи.
Л1ТЕРАТУРА/ REFERENCES
1. International Diabetes Federation. IDF diabetes atlas - 8th edition, 2017 [Electronic resource]. -
Access mode: http://www.diabetesatlas.org/ (cited 16.03.2017). ISBN: 978-2-930229-81-2.
2. [Demographic and social statistics] [Electronic resource] // [Healthcare: morbidity in the population in 1990-2015]. Mode of access: http: www.ukrstat. gov.ua.-01 [Ukrainian].
3. Dombrovska NS. [Frequency evaluation of carbohydrate metabolism disorders in the iodine period clean-up workers of the Chornobyl accident in age subgroups by the data of the clinical-epidemiological register]. Clinical endocrinology and endocrine surgery. 2017; (2):29-33. ISSN 25192582. [Ukrainian].
4. Dedov II, Shestakova MV. [Diabetes mellitus. Diagnosis, treatment, prevention]. M.: MIA; 2011. 801 p. [Russian].
5. ZakKP, Tronko ND, Popova VV, Butenko AK. [Diabetes mellitus. Immunity. Cytokines]. Kiev: Book-plus; 2015. 488 p. [Russian]. ISBN 978-966-460-066-5.
6. Fasshautr M, Pascke R. Regulation of adipocytokines and insulin resistance. Diabetologia. 2003; 46(12):1594-1603.
7. Schwarz V. [Adiponectin: pathophysiological aspects]. Pathological physiology and experimental therapy. 2009; (3):34-38. [Russian].
8. Pickup JC. Inflammation and activated innate immunity in the pathogenesis of type 2 diabetes. Diabetes Care. 2004; 27(3):813-823.
9. Marques-Vidal P, Schmid R, Bochud M, et al. Adipocytokines, hepatic and inflammatory biomarkers and incidence of type 2 diabetes. The CoLaus study. PLoS One. 2012; 7(12):e51768.
10.Berezhnaya NM. [Interleukin families: biology and oncogenesis]. K.: Naukova dumka. 2013; 575 p. [Russian].
11.Vassalli P. The pathophysiology of tumor necrosis factor. Annu Rev Immunol. 1992; 10:411-452.
12. Guha M, Bai W, Nadler JL, et al. Molecular mechanisms of tumor necrosis factor alpha gene expression in monocytic cells via hyperglycemia-induced oxidant stress-dependent and independent pathways. J Biol Chem. 2000; 275(23):17728-17739.
13.Hotamisligil GS, ShargillNS, Spiegelman BM. Adipose expression of tumor necrosis factor-alpha: direct role in obesity-linked insulin resistance. Science. 1993; 259:87-91.
14.Daniele G, Guardaro Mendoza R, Winner D, et al. The inflammatory status score including IL-6, TNF-a, osteopontin, fractalkine, MCP-1 and adiponectin underlies whole-body insulin resistance and
hyperglycemia in type 2 diabetes mellitus. Acta Diabetol. 2014; 51(1):123-131. doi: 10.1007/s00592-013-0543-1. Epub 2013 Dec 27.
15.Popko K, Gorska E, Stelmaszczyk-Emmel A, et al. Proinflammatory cytokines IL-6 and TNF-a and the development of inflammation in obese subjects. Eur J Med Res. 2010 Nov 4; 15 Suppl 2:120-2.
16.TateyaS, Kim F, Tamori Y. Recent advances in obesity-induced inflammation and insulin resistance. Front Endocrinol (Lausanne). 2013 Aug 8; 4:93.
17.Deng Y, Scherer PE. Adipokines as novel biomarkers and regulators of the metabolic syndrome. Ann N Y Acad Sci. 2010; 1212: E.1-19. doi: 10.1111/j. 17496632. 2010. 05875.x.
18.Sack MN, Smith RM, Opie LH. Tumor necrosis factor in myocardial hypertrophy and ischaemia - an anti-apoptotic perspective. Cardiovasc Res. 2000; 3: 688695.
19.Fisher CP, Perstrup LB, Berntsen A, Eskildsen P, Pedersen BK. Elevated plasma interleukin-18 is a marker of insulin resistance in type 2 diabetic and non-diabetic humans. Clin Immunol. 2005 Nov; 117(2):152-160. doi: 10,1016/j.clim.2005.07.008
20.Carey AL, Bruce CR, Sacchetti M, et al. Interleukin-6 and tumor necrosis factor-alpha are not increased in patients with type 2 diabetes: evidence that plasma interleukin-6 is related to fat mass and not insulin responsiveness. Diabetologia. 2004; 47:1029-1037.
21.Omori K, Mitsuhashi M, Ishiyama K, et al. mRNA of the pro-apoptotic gene BBC3 serves as a molecular marker for TNF-a-induced islet damage in humans. Diabetologia. 2011 Aug;54(8):2056-66. doi: 10.1007/ s00125-011-2183-8. Epub 2011 May 13.
22.Kovalenko VM, Talayeva TV, Kozliuk AS. [Metabolic syndrome: mechanisms, value as a predictor of cardiovascular diseases, approaches in diagnosis and treatment]. Ukrainskyi Cardiolohichnyi Zhurnal. 2013; (5):80-87. [Ukrainian].
23.Trujillo ME, Sullivan S, Harten I, et al. Interleukin-6 regulates human adipose tissue lipid metabolism and leptin production in vitro. J Clin Endocrinol Metab. 2004; 89:5577-5582.
24.Andreozzi F, Laratta E, Cardellini M, et al. Plasma interleukin-6 levels are independently associated with insulin secretion in a cohort of Italian-Caucasian nondiabetic subjects. Diabetes. 2006; 55:2021-2024.
25. Wang CZ, Wang Y, Di A, et al. 5-amino-imidazole carboxamide riboside acutely potentiates glucose-stimulated insulin secretion from mouse pancreatic islets by KATP channel-dependent and -independent
pathways. Biochem Biophys Res Commun. 2005 May 20; 330(4):1073-9. 26.Shoykhet YaN, Kozlov VA, Konenkov VI, et al. Immunnaya sistema naseleniya, obluchennogo na slede yadernogo vzryva. Barnaul: Az Buka; 2002. 248 р. [Russian]. 27.Sennikov YuA, Sennikov SV, Grishina LV, Kozlov VA. [Radiation and cytokine system]. In: Kozlov VA, Sennikov SV, editors [System of cytokines. Theoretical and clinical aspects]. Novosibirsk: Nauka; 2004. р. 258-273. [Russian].
28.Zhetpisbaev GA. [Changes in the functional state of the immune system under the action of ionizing radiation on the body and the ways of its correction]: [dissertation]. Almaty: [publisher unknown]; 2006. 36 p. [Russian].
29.Zhetpisbaev BA, Kydyrmoldina ASh, Tolepbergenova MZh, Orazalina AS, Abugalieva ZhG. [Dynamics of changes in proinflammatory cytokines in the remote period after the impact of different doses of gamma radiation]. Vestnik KazNMU. 2014; (4):236-238.
30.Ivannikova EV, Melkozerov KV, Kalashnikov VYu, et al. [pFGF and TGFpl growth factors, inflammatory markers (IL-6, TNF-a, CRP) and advanced glycation end-products (AGE, RAGE) in patients with ischemic heart disease and type 2 diabetes mellitus]. Sakharnyy Diabet. 2013; (3):64-70.
РЕЗЮМЕ
Концентращя прозапальних цитоюшв (ФНП-а та 1Л-6) в KpoBi учасниюв лшвщацм наслщюв аварм на Чорнобильськш АЕС йодного перюду, як захворши на цукровий дiабет 2 типу Н.С. Домбровська, О.Я. Плескач
Мета дослщжень. Визначити концентрацп прозапальних цитокыв (ФНП-а та 1Л-6) в УЛНА на ЧАЕС йодного перюду, як були опромшеы в молодому вщ та хворать на ЦД 2 типу.
Матерiали та методи. Обстежено 111 УЛНА на ЧАЕС йодного перюду, опромшених у молодому вщ (18-35 рокв), як були розподтеы на двi групи: I група (основна) - 66 оаб i3 ЦД 2 типу; II трупа (порiвняння) - 45 оаб за наявносп незмшеного глюкозотолерантного тесту. III група (нозолопчного контролю) - 20 осiб, як страждають на ЦД 2 типу, але не зазнали дм юызуючого випромiнювання (1В); IV група (30 оаб) - практично здоровк Вс пaцieнти обстежувалися вiдповiдно iз протоколом дослщження. Концентрaцiю ФНП-а та 1Л-6 визначали в сировaтцi кровi iмуноферментним методом.
Статистичну обробку отриманих даних проведено за допомогою програмного забезпечення Miaosoft® Office Ехсel 2007.
Результати та обговорення. В УЛНА на ЧАЕС йодного перюду, як хворють на ЦД 2 типу, та у па^ентв групи нозолопчного контролю виявлено бтьш висок концентрацп ^роваткових ФНП-а та 1Л-6, нiж у практично здорових та в оаб групи порiвняння. Доа^рних вiдмiнностей концентрацп ФНП-а в залежносп вiд ступеня ожиршня в I групi не встановлено, а мае мкце ттьки тенденцiя до Ti' пiдвищення iз збiльшенням маси тiла. В той же час встановлена залежнкть концентрацп 1Л-6 вiд маси тiлa: доа^рно вищi значення показника були притаманн особам, якi мають ожирiння II ст. При оптимальному тип глiкемiчного профiлю i iндексi маси тта встaновленi мiнiмaльнi концентрацп прозапальних цитокыв (ФНП-а 1Л-6) в сировaтцi кровк В УЛНА на ЧАЕС, як хворiють на ЦД 2 типу, не встановлено залежносп концентрaцiй ФНП-а i 1Л-6 вiд тривaлостi перебку захворювання. Встановлена вiдсутнiсть достовiрних вщмшностей концентрацп ФНП-а та 1Л-6 iз збiльшенням дози зовнiшнього опромiнення.
Висновки. Уточнення потенцшних мехaнiзмiв впливу ФНП-а i 1Л-6 на процеси метaболiзму та хронiчного низькогрaдiентного запалення в оргaнiзмi УЛНА на ЧАЕС йодного перюду, як хворiють на ЦД 2 типу, е перспективним напрямком наукових дослщжень, особливо в обфунтуваны перспективное Тх застосування в рамках визначення груп ризику розвитку та переб^у захворювання та розробки зaходiв превентивно'' терапп
Ключовi слова: цукровий дiaбет 2 типу, ФНП-а, 1Л-6, aвaрiя на Чорнобильськiй АЕС.
РЕЗЮМЕ
Концентрация провоспалительных цитокинов (ФНО-а и ИЛ-6) в крови участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС йодного периода, страдающих сахарным диабетом 2 типа Н.С. Домбровская, О.Я. Плескач
Цель исследований. Определить концентрацию провоспалительных цитокинов (ФНО-а и ИЛ-6) УЛПА на ЧАЭС йодного периода, которые были облучены в молодом возрасте и болеют сахарным диабетом 2 типа.
Материалы и методы. Обследовано 111 УЛПА на ЧАЭС йодного периода, облученных в молодом
возрасте (18-35 лет), которые были разделены на две группы: I группа (основная) - 66 человек с СД 2 типа; II группа (сравнения) - 45 человек при наличии неизмененного глюкозотолерантного теста. III группа (нозологического контроля) - 20 человек, страдающих СД 2 типа, но не подвергшихся воздействию ионизирующего излучения; IV группа (30 человек) - практически здоровые. Все пациенты обследовались в соответствии с протоколом исследования. Концентрацию ФНО-а и ИЛ-6 определяли в сыворотке крови иммуноферментным методом. Статистическую обработку полученных данных проводили с помощью программного обеспечения Miaosoft® Office Ехсе1 2007.
Результаты и обсуждение. В УЛПА на ЧАЭС йодного периода, страдающих СД 2 типа, и у пациентов группы нозологического контроля выявлены более высокие концентрации сывороточных ФНО-а и ИЛ-6, чем у практически здоровых и лиц группы сравнения. Достоверных различий концентрации ФНО-а в зависимости от степени ожирения в I группе не установлено, а имеет место только тенденция к ее повышению с увеличением массы тела. В то же время установлена зависимость концентрации ИЛ-6 от массы тела: достоверно более высокие значения показателя были присущи лицам, имеющим ожирение II ст. При оптимальном гликемическом профиле и ИМТ установлены минимальные концентрации ФНО-а и ИЛ-6 в сыворотке крови. У УЛПА на ЧАЭС, страдающих СД 2 типа, не установлено зависимости концентраций ФНО-а и ИЛ-6 от длительности течения заболевания. Установлено отсутствие достоверных различий концентрации ФНО-а и ИЛ-6 с увеличением дозы внешнего облучения.
Выводы. Уточнение потенциальных механизмов влияния ФНО-а и ИЛ-6 на процессы метаболизма и низкоградиентного воспаления в организме УЛПА на ЧАЭС йодного периода, страдающих СД 2 типа, является перспективным направлением научных исследований, особенно в обосновании перспективности их применения в рамках определения групп риска развития и течения заболевания и разработки мер превентивной терапии.
Ключевые слова: сахарный диабет 2 типа, ФНО-а, ИЛ-6, авария на Чернобыльской АЭС.
SUMMARY
Blood concentration of proinflammatory cytokines TNF-a and IL-6 in the Chornobyl NPP accident
consequences clean-up workers of iodine period suffering type 2 diabetes mellitus Dombrovska NS, Pleskach OYa
Objective. To assess the blood concentration of pro-inflammatory cytokines TNF-а and IL-6 in the Chornobyl nuclear power plant (ChNPP) accident clean-up workers (ACUW) of iodine period, who were exposed to ionizing radiation at a young age and have got type 2 diabetes.
Materials and methods. The 111 ChNPP ACUW of iodine period exposed to ionizing radiation at a young age (18-35 years) were examined. Study subjects were distributed in Group I (primary, n=66) having type 2 diabetes, Group II (comparison, n=45) having normal glucose challenge test data, group III (nosological control, n=20) having type 2 diabetes but no exposure to ionizing radiation in a history, and group IV (n=30) of the almost healthy persons. All patients were examined according to the study protocol. The TNF-а and IL-6 concentrations were tested in serum by an enzyme immunoassay. Statistical data processing was carried out using the Microsoft Office Excel software.
Results and discussion. Higher serum concentrations of TNF-а and IL-6 were detected in the ChNPP ACUW of iodine period with type 2 diabetes and in the patients of the nosological control group vs. almost healthy subjects and persons of the comparison group. There were no significant differences in the TNF-а concentration depending on an obesity grade in the group I, instead a tendency to its elevation along with higher body weight was found. At the same time, the dependence of IL-6 concentration on body weight was established, namely the significantly higher values were specific to persons with obesity grade II. There were minimal serum concentrations of the TNF-а and IL-6 under optimal glycemic profile and BMI. No dependence of the TNF-а and IL-6 concentrations on disease duration was established in the ChNPP ACUW having type 2 diabetes. There were no significant differences in the TNF-а and IL-6 concentrations with an increase of external radiation dose.
Conclusions. Clarification of potential pathways of the TNF-а and IL-6 impact on metabolic processes and low-grade inflammation in the ChNPP ACUW of iodine period with type 2 diabetes mellitus is a promising research area, especially in justifying a perspective for their use as the markers of disease course, respective risk group selection, and elaboration of preventive therapy.
Key words: type 2 diabetes mellitus, TNF-а, IL-6, Chornobyl accident.
Дата надходження до редакцп 28.02.2018 р.
