CC BY
43
УДК 619:611.728.1:568.279.25
Друзь Н.В., астрант ([email protected]) Нацюналънийутверситет бюресурав / природокористування Украши, Кигв
БЮМОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ТАЗОСТЕГНОВОГО СУГЛОБУДЕЯКИХ СОВОПОД1БНИХ
У дангй статт1 викладено бюморфолог1чш особливост1 м 'яз1в тазосте¿нового суглоба представниюв ряду совоподгбних (сова полярна та сова звичайна). Встановлено, що у представниюв даного ряду стутнъ диференщацп м'яз1в тазостегнового суглоба обумовлений стрибаючим типом б1педалъног локомоцп, а також бюморфолог1чними особливостями статики, що у свою чергу накладае певш вгдбитки на стутнъ розвитку кожного окремого м'яза тазостегнового суглоба
Ключое1 слова: б1оморфолог1я, сова полярна, сова звичайна, тазостегновии суглоб.
Вщомо, що протягом багатьох десятил1ть еволюцшна морфолопя переживала неодноразов1 злети { падшня. Не було винятком { вивчення скелета й м'яз1в тазових кшщвок хребетних. Це було пов'язано з вщсутшстю або недостатньою повнотою дослщжуваного матер1алу, а головним чином ¿з недостатшми методолопчними { методичними пщходами.
Невиршешсть цих питань ускладнювало об'ективне розумшня основних законом1рностей бюморфолопчних особливостей р1зних м'язово-скелетних елемент1в.
Ось чому основне завдання нашо! роботи полягае не стшьки в тому, щоб знайти щось шким ще не вивчене, скшьки в тому, щоб з позицп нових методичних { методолопчних пщход1в виявити { встановити дшсш мехашзми { законом1рносп становления бюморфолопчних особливостей м'язових елемент1в тазово! юнщвки.
Матер1али 1 методи. Робота виконана на кафедр1 анатомп тварин ¿м. акад. В.Г. Касьяненка Национального ушверситету бюресурав \ природокористування Украши (м. Ки!в). Дослщження проводились на представнику родини совопод1бних - сова полярна та сова звичайна - Nyctea scandiaca, Strix aluco. Мюлопчш дослщження тазостегнового суглоба проводили на фшсованих 10 %-м розчином формалшу трупах. Шсля виявлення точок фшсацп, м'язи розтинали з метою визначення наявносп чи вщсутност1 перистостг Кр1м того, з метою з'ясування ступеню розвитку м'яз1в \ м'язових груп, кожен м'яз зважували.
Результати дослщжень. Загальну кшьюсть м'яз1в, що належать до тазостегнового суглоба (рис. 1-4), можна роздшити на дв1 групи - згинач1 (крашальний клубово-вертлужний, каудальний клубово-вертлужний та зовшшнш клубово-вертлужний) та розгинач1 (мед1альний затульний, сщничо-
78
стегновий, хвостово-стегновий, затульно-стегновий, вентральний сщничо-стегновий).
У представниюв дослщжених вид1в совопод1бних серед м'яз1в тазостегнового суглоба спостер1гаються певш вщмшностг Так у полярно! сови та у сови сипухи крашальний клубово-вертлужиий м'яз почииаеться мщним, коротким, але не великим сухожилком на латеральнш поверхш стегново! кктки, а саме дистальнш поверхн1 великого вертлюга та заюнчуеться у каудальн1й половин! дистально! поверхш клубово! к1стки. У сови полярно! та у сови звичайно! м'яз поздовжньо-волокнисто! структури.
Каудальний клубово-вертлужний м'яз у обох представник!в бере початок товстим, м!цним, але коротким сухожилком на дорсо-латеральнш поверхн! стегново! юстки проксимального к!нця великого вертлюга. Сухожилок р!зко переходить у м'язов! волокна, як! направлен! у крашальному напрямг Зак!нчення м'яза розташоване по всьому периметру ув!гнутост! клубово! к!стки, як у крашальнш так ! у каудальнш !! половинах. М'яз мае двоперисту структуру волокон, оск!льки мштить сухожильну мембрану.
Рис. 1. М'язи тазостегнового суглобу сови полярно1 (латеральна поверхня): 1 - зовн1шн1й клубово-вертлужний; 2 - каудальний клубово-вертлужний; 3 -крашальний клубово-вертлужний; 4 - середнш стегново-великогомшковий; 5 - лобково-свдничо-стегновий; 6 - латеральний згинач гом1лки; 7 - хвостово-стегновий; 8 - свдничо-стегновий; 9 - клубово-малогомшковий.
Серед згинач!в, найменшого розвитку зазнав зовн!шн!й клубово-вертлужний м'яз. У сови полярно! м'яз починаеться тонким апоневрозом на
79
дорсо-латеральнш поверхш великого вертлюга стегново! кютки, а у сови звичайно! - тонким, але довгим сухожилком на латеральнш поверхш великого вертлюга стегново! кютки. Зак!нчення м'язу сп!льне для обох представник!в - у дорсо-куадальнш частин! клубово! кктки, а саме у д!лянц! дорсального спинного гребеня. М'яз одноперистий.
Щодо розгинач!в, то тут теж спостер!гаються певн! в!дм!нност!. У сови полярно! хвостово-стегновий м'яз починаеться м'язово, а сови звичайно! -тонким, коротким сухожилком на каудальнш поверхн! стегново! кютки у середн!й !! третиш. М'язов! волокна поздовжньо-волокнисто! структури направлен! у каудальному напрям!. Зак!нчення м'язу у обох представнимв одне: м'язов! волокна переходять у тонкий, довгий сухожилок, що проходить п!д осьовим скелетом хвоста та об'еднуеться ¿з однойменним м'язом протилежного боку.
Рис. 2. М'язи тазостегнового суглоба сови звичайно*1 (латеральна поверхня): 1 - клубова кустка; 2 - стегнова кустка; 3 - латеральный згинач гом1лки; 4 -лобково-с1дничо-стегновий; 5 - хвостово- стегновий; 6 - адничо-стегновий.
С!дничо-стегновий м'яз у обох вид!в бере початок м'язово-сухожильно на каудолатеральнш поверхн! стегново! к!стки проксимально! !! частини, присутне апоневротичне поле. У сови полярно! м'яз двоперистий, а у сови звичайно! одноперистий. У обох представнимв м'яз у каудальному напрям! диференцшеться на дв! шжки: дистальну та проксимальну. Ди сталь на розташована по всьому периметру сщничо! к!стки, а проксимальна - заходить у клубово-сщничий отв!р, дана диференщащя нами описана вперше.
80
Рис. 3. М'язи тазостегнового суглоба сови полярно? (латеральна поверхня): 1 - клубова шстка; 2 - адничок-стегновий; 3 - середнш стегново-малогомшковий м'яз; 4 - лобково-адничо-стегновий; 5 - аднича шстка; 6 - лобкова шстка; 7 - проксимальна шжка свдничо-стегнового м'яза.
Рис. 4. М'язи тазостегнового суглоба сови полярно? (латеральна поверхня): 1 - клубова шстка; 2 - стегнова шстка; 3 - затульно-стегновий; 4 - лобково-адничо-стегновий; 5 - затульний отв1р; 6 - лобкова шстка; 7 - аднича шстка.
Мед1альний затульний м'яз, як у сови полярно!, так \ у сови сипухи бере початок м'язово-сухожильно на каудальнш поверхш стегново! кютки
81
проксимально! !! третини. М'яз проходить через затульний отв!р на мед!альну поверхню та щшьно прилягае на сухожильну мембрану м!ж лобковою та с!дничою юстками. У сови полярно! м'яз поздовжньо-волокнистий, а у сови звичайно! - одноперистий.
У сови полярно! нами виявлений м'яз, що отримав назву - затульно-стегновий. М'яз - поздовжньоволокнистий та починаеться на дорсо-каудальнш поверхн! стегново! к!стки проксимальн!ше сщничо-стегнового м'яза та зак!нчуеться у дистальнш частин! затульного отвору.
У сови звичайно! нами також виявлений м'яз, що отримав назву -вентральний сщничо-стегновий. М'яз - одноперистий та починаеться на каудальнш поверхн! стегново! кктки дистальн!ше с!дничо-стегнового м'яза та закшчуеться на вентральн!й поверхн! сщничо! к!стки.
Таблиця 1.
Стввщношеиия м'яив тазостегнового суглоба сови полярно? та сови _сипухи вщиосно Ух загально'1 маси, %_
М'язи Вид тварин
Сова полярна Сова звичайна
маса, гр % маса, гр %
Крашальний клубово-вертлужний 0,7 11,8 0,12 11,0
Каудальний клубово-вертлужний 3,3 55,5 0,6 55,0
Зовшшнш клубово-вертлужний 0,04 0,7 0,03 2,7
Хвостово-стегновий 0,5 8,4 0,04 3,7
С1дничо-стегновий 0,8 13,5 0,2 18,3
Мед1альний затульний 0,5 8,4 0,09 8,2
Затульно-стегновий 0,1 1,7 - -
Вентральний с!дничо-стегновий - - 0,01 0,9
Анал!з таблиц! св!дчить, що у родини совопод!бних найб!льш розвинутим м'язом е каудальний клубово-вертлужний, с!дничо-стегновий, кран!альний клубово-вертлужний, хвостово-стегновий та мед!альний затульний. Меншого розвитку зазнали: зовн!шн!й клубово-вертлужний, затульно-стегновий та вентральний с!дничо-стегновий.
Вщмшним е ! ступ!нь розвитку м'язових груп тазостегнового суглоба (згинач!в та розгинач!в) (рис. 5).
82
Рис.5. Стввщношення маси груп mVjíb розгинач1в та згинач1в до загальноУ маси м'яз1в тазостегнового суглоба представниюв ряду совопод1бних.
Анал1з графка показуе, що маса м'яз1в розгинач1в тазостегнового суглоба у совопод1бних менша шж маса м'яз1в згинач1в. Отже, згинання тазостегнового суглоба у даного виду птах1в потребуе значно бшьших зусиль шж розгинання. Це у свою чергу забезпечуе утримання тазостегнового суглоба вщ пщгинання пщ час статики та локомоци в грав1тацшному пол1 Землг
Висновки.
1. У представниюв ряду совопод1бних стутнь диференщацп м'яз1в тазостегнового суглоба обумовлений стрибаючим типом бшедально! локомоци, а також бюморфолопчними особливостями статики.
2. Маса м'яз1в згинач1в тазостегнового суглоба у сови полярно! та у сови звичайно! бшьша шж маса м'яз1в розгинач1в.
3. Згинання тазостегнового суглоба у совопод1бних потребуе значно бшьших зусиль шж розгинання, що обумовлено необхщшстю утримання тазостегнового суглоба в грав1тацшному пол1 Земл1 у певному положенш пщ час статики та локомоци.
83
Л1тература
1 Курочкин Е. Н. К проблеме происхождения полета птиц: компромиссный и системный подходы / Е.Н. Курочкин, И. А. Богданович // Известия ран, 2008. - № 1. - С. 5 - 17.
2 Мельник О. П. Бюморфолопя плечового поясу хребетних: дис. на здобуття вченого ступеня д-ра. вет. наук : спец. 16.00.02 - Патолопя, онколопя i морфолопя тварин / О.П. Мельник. - К., 2011. - 382 с.
3 Сыч В.Ф. Морфология локомоторного аппарата птиц. / В.Ф. Сыч. -С.-Петербург, 1999.- С.101-139.
4 Сыч В.Ф., Мороз В.Ф., Богдановыч И.А. Об экспериментальном изучении двуногой локомоции птиц // Вестник зоологии. - 1985. - № 8. - С. 79 - 81.
5 Furbringer M. Untersuchungen zur Morphologie und Systematik der Vogel / M. Furbringer. - Amsterdam, Jena, 1888. - 1751 s.
Summary
N.V. Druz , graduate student, [email protected] National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine BIOMORPHOLOGICAL FEATURES OF THE HIP JOINT OF SOME
STRIGIFORMES
This article describes the biomorphological features of the hip joint muscles of representatives of the order Strigiformes (Snowy Owl and Strix). It was found that in representatives of this order the degree of differentiation of the knee joint muscles is caused by the jumping type of bipedal locomotion and biomorphological static features, , which in turn has an influence on the degree of every hip joint muscle development.
Keywords: Biomorphology, Snowy Owl, Strix, hip joint.
Рецензент - к.вет.н., доцент Тибшка A.M.
84
