CC BY
15
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-002-074:616.5-021.5:613.2-053.2 DOI: 10.22141/2224-0551.13.4.2018.137022
Пахольчук О.П., Недельська С.М.
Запор'зький державний медичний унверситет, м. Запоржсжя, Укра/на
Бюмаркер запалення слизовоТ оболонки при симптомах харчовоТ гiперчутливостi на шкiрi у дкей
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(4):382-386. doi: 10.22141/2224-0551.13.4.2018.137022
Резюме. Актуальтсть. Харчова гтерчутливкть (ХГ) залишаеться актуальною медичною проблемою. Метою роботи було вивчити поширетсть, корелящйно-статистичт взаемозв'язки бюмаркера запалення слизовоЧ оболонки — фекального кальпротектину (ФК) гз вком, статтю пац1ент1в, особливостя-ми перебщ симптом1в ХГ на шк1р1. Матерiали та методи. У досл1дження були включенi 102 пащенти (хлопчитв — 51 (50 %), дiвчаток — 51 (50 %)) iз симптомами ХГ на шкiрi, середнШ вт — 25,36 [12,00; 60,00] мюяця. Рiвень кальпротектину визначали ятсним методом у копрофiльтратi за допомогою тест-систем Calprotectin RAPIDTEST (Iталiя) за методикою виробника. Результати. Шльтсть па-цiентiв iз позитивним результатом аналiзу копрофиьтрату на наявтсть кальпротектину становила 45 % (n = 46). 1з них 13 % (n = 6) — дти вком до 1 року, 47,82 % — вгд 1 до 3ротв. Шльтсть дтей iз позитивним результатом аналiзу калу на ФК вiрогiдно не вiдрiзнялася у рiзних вкових групах (Kruskal-Wallis ANOVA тест H (4, N = 102) = 4,45, p > 0,05). ФКчастше виявляли у хлопчитв, проте статис-тично значима гендерна рiзниця була виявлена лише у дтей вком вгд 1 до 3ротв (х2 = 9,09, р < 0,05). Аналiз виявив вiдсутнiсть зв'язку мiж наявтстю ФК i статтю (ф = 0,006, p > 0,05), вком (ф < 0,01, p > 0,05), тривалстю захворювання та вком дебюту симптомiв алергП на шкiрi (r = +0,06, p > 0,05 та r = +0,02, p < 0,05 вiдповiдно). Висновки. У дтей iз симптомами ХГ на шкiрi у 45 % випад^в вiдбувають-ся оргашчш змти у слизовш оболонц кишечника, маркером яких визнано ФК, як не залежать вiд вжу, статi, тривалостi захворювання, вшу дебюту.
Ключовi слова: харчова гтерчутливкть; дти; мукозальний бар'ер; кальпротектин; мукозальне запалення
Вступ
Харчова гшерчутливють (ХГ) у дггей — одна з основних проблем здоров'я у дитячому вщь Незва-жаючи на досягнул успки в лжуванш, залишаеться частою причиною звернення за медичною допо-могою та значимим фактором ризику формування алерпчних захворювань у старшому вщ [1]. Симп-томи ХГ рiзноманiтнi, але вважаеться, що бшьша частина пащенпв зазвичай мае прояви ХГ на шюрь Харчовi продукти при потраплянш в оргашзм перш за все контактують iз слизовою оболонкою травного тракту. Активацiя клггин у слизовш запускае каскад iмунологiчних реакцш, що стае причиною систем-них змш i призводить до появи клшчних симптомiв
ХГ. Неможливо розглядати диференцшш пщходи до дiагностики, л^вання та профшактики симп-томiв ХГ на шюр^ таоруючи роль кишечника та Gut-асоцiйованоl лiмфоlдноI системи як першого бар'ера на шляху харчових алергешв. Дослщження показали, що мукозальний бар'ер кишечника — важлива ланка процеав як порушення, так i формування iмунноI толерантносп [13]. Для ощнки його стану прийнято використовувати щлу низку бюло-пчних маркерiв. Фекальш маркери являють собою гетерогенну групу бшюв, яю вивiльняються при за-паленнi: еластаза полiморфноядерних нейтрофiлiв, дифензин, лактоферин, кальпротектин, неоптерин, металопротешази, мiелопероксидази та iншi. Пере-
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Пахольчук Ольга Петршна, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетсько!' педетри, Запор1зький державний медичний ун1верситет, проспект Маяковського, 26, м. Запор1жжя, 69035, Укра'на; е-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (066) 793-54-81.
For correspondence: Pakholchuk Olga, PhD, Associate Professor at the Department of of faculty pediatrics, Zaporozhye State Medical University, Mayakovsky avenue 26, Zaporizhzhia, 69035, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38 (066) 793-54-81.
важна ix кiлькiсть вившьняеться i3 лейкоципв. Най-бiльш вивченим у наш час е фекальний кальпро-тектин (ФК) [10]. Було доведено, що шдвищення ФК можна розглядати як маркер, що свщчить про ймовiрность подальшого загострення запалення у дггей i3 синдромом подразнено! кишки, походжен-ня якого пов'язують iз синдромом надмiрного бак-терiального росту та ХГ [3]. Визначення ФК у дггей застосовуеться рщше, нгж серед дорослих. У пащен-тiв iз хворобою Крона ФК вважаеться предиктором загострення. Завдяки високiй чутливостi (100 %) та достатнш специфiчностi (97 %) дозволяе диферен-цiювати оргатчт запальнi захворювання вщ функ-щонального синдрому подразненого кишечника у дорослих [6]. Однак вмют цього маркера не змшю-еться при целiакii [4]. 1снуе необхiднiсть уточнити кореляцшно-статистичт зв'язки мгж ФК та осо-бливостями перебiгу симптомiв ХГ на шкiрi у дiтей. 1х дослщженню присвячена дана робота.
Мета дослщження: вивчити поширенiсть, коре-ляцiйно-статистичнi взаемозв'язки бюмаркера запалення слизово! оболонки — фекального кальпро-тектину iз вiком, статтю пацiентiв, особливостями перебяу симптомiв ХГ на шкiрi.
Матерiали та методи
Проаналiзували первинну медичну документа-цiю 102 пацiентiв (хлопчиюв — 51 (50 %), дiвчаток — 51 (50 %)) iз симптомами ХГ на шкiрi, середнш вiк — 25,36 [12,00; 60,00] мюяця. Вибiрка дiтей була випадковою, поточною, до не! ввiйшли пащенти алергологiчного вщдглення комунально! установи «Запор1зька мiська багатопрофiльна лiкарня № 5», пол^шчного вщдглення ушверситетсько! клiнiки Запорiзького державного медичного унiверситету. Згода батьюв i дiтей була обов'язковою.
При порiвняннi пiдгруп за вiком i статтю ста-тистично значимо! рiзницi не виявлено (Kruskal-Wallis ANOVA тест H (4, N = 102) = 4,45, p > 0,05). ХГ дiагностували та ощнювали зпдно з м1жнарод-ними рекомендацiями EAACI (European Academy of Allergy and Clinical immunology) та рекомендащ-ями номенклатурного комггету WAO (World Allergy Organization) [8, 9]. Наявнють шюрних симптомiв алергп, пов'язаних iз вживанням харчових продук-тiв, що з'являються чи посилюються при повторно-
му !х вживаннi, була критер1бм включения у досль дження. За даиими аикетуваиия, 100 % дггей мали рапортоваиу ХГ. Тривалiсть захворювання в серед-иьому становила 12,92 [0,86; 31,96] мюяця. Середнш вж дебюту — 6,00 [2,00; 12,00] мюяця.
Рiвень кальпротектину визначали якюним методом у копрофiльтратi за допомогою тест-систем Calprotectin RAPIDTEST (1тал1я) за методикою ви-робника. Кал збирався одразу ж тсля дефекацп у стерильиi пробiрки при юмнатнш температурi, тс-ля чого заморожувався та зберiгався при темпера-турi —25 °С до подальшого проведення тесту. За да-ними лггератури, щодеииi варiацi! концентрац!! ФК були виявлеш у пацieитiв рiзиого вжу, проте вони переважно не впливали на дiагностичну цiииiсть, оскiльки бгльшою мiрою спостерiгалися при висо-ких значеннях цього маркера та бгльше впливали на рiшеиия щодо активност процесу [7]. Тому у нашо-му дослiджеииi збiр калу проводили за потреби без урахування часу доби. Тест вважався валщно прове-деним при появi контрольно! смужки. Поява друго! смужки свiдчила про наявнють кальпротектину у дослщженому копрофгльтрать
Статистична обробка проводилася за допо-могою пакета статистичних програм Statistica 6.0 (пакет StatSoft Inc., США, номер лщензп AXXR712D833214FAN5). Усi даш наведено у вигля-дi медiани (Ме), м1жквартильного iитервалу [Q25; Q75]. Гiпотезу про иормальиiсть розподiлу досль джуваних показиикiв перевiряли з використанням критерiю Шапiро — У!лка. Для аналiзу таблиць 2x2 пiд час порiвняння категоризованих змш-них застосували СЫ2-тест (х) та оцiику тюноти зв'язку (ф). Порiвияиия незв'язаних груп проводили iз використанням U-критерш Манна — У!тиi (Mann-Whitney U тест) та тесту Краскела — Уоллюа (Kruskal-Wallis ANOVA тест), якщо груп було 3 та бшьше. Зв'язок мгж: параметрами вважався сильним при значеннях коефiцieита кореляцп Стрмена (r) бгльше 0,6, слабким — при значенш 0,3. Для визначення предикторiв позитивного результату тесту на ФК використовували метод логютичного регресш-ного аиалiзу. Вiдмiииостi вважали вiрогiдиими при значеннях р < 0,05.
Робота виконана в рамках науково-дослщно! ро-боти кафедри факультетсько! педiатрi! Запорiзького
Таблиця 1. Розподл дтей за в1ком i статтю, n (%)
BiK Усього Хлопчики Дiвчатка
Усього 102 (100) 51 (50) 51 (50)
До 1 року 22 (21,57) 10 (45,45) 12 (54,54)
1-3 роки (раннш дошкшьний перюд) 46 (45,10) 25 (54,34) 21 (45,65)
4-6 poKiB (дошкшьний перюд) 20 (19,61) 12 (60) 8 (40)
7-11 рошв (молодший шкшьний перюд) 8 (7,84) 3 (37,5) 5 (62,5)
12-18 рошв (старший шкшьний перюд) 6 (5,88) 1 (16,67) 5 (83,33)
Примтки: у розподiленнi за статтю та вiком вiрогiдна рiзниця м'ж групами була вдсутня (р > 0,05) (Kruskal-Wallis ANOVA тест).
державного медичного ушверситету МОЗ Укра!ни i е фрагментом планово! науково! теми «Розробка методiв ранньо! дiагностики найбгльш поширених алергiчних захворювань у дгтей рiзних вiкових груп, профглактики та лГкування основних функщональ-них порушень та супутньо! патологи у ще! групи хворих», номер держреестрацп 0112U005648.
Результати
Загальна кiлькiсть хворих i3 позитивним результатом аналiзу копрофгльтрату на наявнiсть кальпро-тектину — 45 % (n = 46), переважна частина з яких були дошкгльного вiку. Тест виявися позитивним у 13 % (n = 6) дггей вiком до 1 року. Подальший ана-лiз вжових особливостей поширення позитивного результату тесту засвщчив збiльшення частоти зГ збгльшенням вГку. Спостериали тенденщю до пре-валювання позитивних результапв тесту на ФК у вщ старше 1 року порГвняно Гз вжовим перюдом до 12 мюящв життя (х2 = 3,60, p > 0,05). Кгльюсть дь тей Гз позитивним результатом аналГзу калу на ФК вГропдно не вщрГзнялась у рГзних вжових групах (Kruskal-Wallis ANOVA тест H (4, N = 102) = 4,45, p > 0,05) (рис. 1).
АналГз гендерних особливостей значимо! рГзнищ не виявив (Mann-Whitney U тест U = 222, p > 0,05). Бюмаркер запалення кишечника (ФК) частше ви-являли у хлопчиюв, проте статистично значима ген-дерна рГзниця була виявлена лише у дгтей вжом вщ 1 до 3 роив (х2 = 9,09, р < 0,05) (табл. 2).
Подальший аналГз подтвердив вщсутшсть зв'язку м1ж наявнютю ФК i статтю (ф = 0,006, p > 0,05), вь ком (ф < 0,01, p > 0,05). Кореляцшний аналГз не виявив статистично вГропдного зв'язку м1ж наявшс-тю ФК i тривалютю захворювання та вжом дебюту симптомГв алергГ! на шюрГ (r = +0,06, p > 0,05 та r = +0,02, p < 0,05 вщповщно).
З метою визначення можливостГ прогнозуван-ня вГропдносп отримання позитивних результата
аналiзу калу на наявшсть ФК було проведено не-лiнiйний логiстичний регресiйний аналiз. Виявле-но наступний зв'язок м1ж вжовим перiодом i позитивним результатом аналiзу копрофiльтрату на ФК (вщношення шансiв 1,44; 95% довiрчий штервал 0,37—4,41; р < 0,05). Значення вщношення шансiв i дiапазон довiрчого iнтервалу свiдчать про вщсутшсть асоцiацГi м1ж дослiджуваними факторами.
Обговорення
Результати нашо^ роботи показали, що бюмар-кер запалення слизово^ оболонки кишки (ФК) було виявлено у 45 % (п = 46) дггей iз симптомами ХГ на шюрь Схож1 данi були отримаш iншими дослщни-ками, якi свщчать, що дефекти чи порушення про-никностi кишечника можуть призводити до штес-тинального запалення внаслiдок контакту слизово^ iз великою кiлькiстю бактерш, що присутнi у про-свт. Нашi попереднi роботи показали, що майже у
% 100 -
80 - До 1 року 1-3 роки 4-6 poKiB 7-11 poKiB 12 -18 poKiB
Рисунок 1. Стввщношення позитивних i негативних результата анал'зу копрофльтрату на наявшсть кальпротектину у дтей р1зного вку i3 симптомами ХГ на шкiрi
Примтка: * — статистично значима р'зниця м'ж в1-ковими групами, що порiвняли попарно, вдсутня (метод х2, Р > 0,05).
Таблиця 2. Розподл дтей р'зного в1ку та стат iз симптомами ХГ i позитивним результатом аналiзу
копрофльтрату на наявшсть кальпротектину, n (%)
BiKOBa група Усього (n = 46)
До 1 року Ч 2 (33,33) 6 (13,04)
Ж 4 (66,67)
1-3 роки (раннш дошкшьний перюд) Ч 16 (72,7)* 22 (47,82)
Ж 6 (27,27)
4-6 poKiB (дошкшьний перюд) Ч 5 (50) 10 (21,73)
Ж 5 (50)
7-11 рошв (молодший шкшьний перюд) Ч 1 (33,33) 3 (6,52)
Ж 2 (66,67)
12-18 рошв (старший шкшьний перюд) Ч 1 (20) 5 (10,86)
Ж 4 (8)
Примтки: * — статистично значима рiзниця (p < 0,05) м1ж пдгрупами пац1ент1в р1зно/ стат (метод х2). Ч — чолов'ма стать; Ж — ж'шоча стать.
половини дiтей i3 симптомами ХГ на шкiрi була ви-явлена пщвищена проникнiсть слизовоï кишки для молекули лактулози. Отже, отриманi данi вказують на те, що у пащентш i3 клiнiчними проявами ХГ на шкiрi у 45 % випадюв виникають органiчнi змiни стiнки кишечника, що мають складний механiзм. За даними лгтератури, ФК не залежить вщ топiки ура-женого кишечника. Тому отриман позитивнi тести можуть вказувати на змiни як у тонкому, так i тов-стому кишечнику.
У нашш робот ми спостерiгали тенденщю до збiльшення кiлькостi дiтей вжом вщ 1 року iз по-зитивними результатами тесту. Цi даш корелюють iз iншими дослiдженнями, яю показали, що рiвнi ФК на початку життя у дiтей з алерпею та без нй не вiдрiзнялися [5]. Експерименти з шкубащею лiмфоцитiв iз кальпротектином у роботах Q. Zhu та спiвавт. (2017) показали його здатшсть збшьшу-вати продукщю прозапального iнтерлейкiну (IL)-4 [14]. Це вказуе на важливють ФК як маркера орга-нiчних змш у слизовш, яю з'являються не одразу та мають значення у переб^ атопiчного маршу. Так, роботи шших авторiв iз залученням 758 немовлят показали, що високий рiвень ФК у дiтей 2 мюящв життя е фактором ризику розвитку як бронxiальноï астми, так i атошчного дерматиту у вiцi 6 роюв та мае зв'язок iз недостатньою колонiзацiею E.coli та пошкодженою активацiею IL-10-залежних реакцiй [11]. Отримаш даш вказують на те, що у бшьш старшому вщ1 юльюсть пацiентiв iз клiнiчними проявами ХГ на шкр^ яю мають ознаки мукозального за-палення, маркером якого е ФК, збшьшуеться. Хоча результати нашоï роботи показали, що вж пацiента iз проявами ХГ на шкiрi та його стать не пов'язаш та не впливають на наявшсть ФК у копрофшьтрап (ф < 0,01, p > 0,05). Немае зв'язку також iз тривалю-тю захворювання та вжом дебюту симптомiв алергИ на шюр! (r = +0,06, p > 0,05 та r = +0,02, p < 0,05 вщповщно). 1ншими дослщниками було доведено, що р!вень ФК статистично значимо змшюеться при призначеннi елiмiнацiйноï дiети дгтям 1з алергiею на 61лки коров'ячого молока, що падтверджуе його значимють як маркера ефективностi лiкування. Але лише у тих пашенпв, у яких вщбувся етап так званих г1столог1чних зм1н у слизов1й кишечника [2, 12].
Висновки
Таким чином, можна зробити висновок про те, що у дгтей 1з симптомами ХГ на шкр! у 45 % випадюв вщбуваються органiчнi зм1ни у слизовш оболонш кишечника, маркером яких визнано ФК. Переваж-на к1льк1сть таких дгтей була в1ком старше 1 року. 1с-тотноï р1зниц1 за статтю не виявлено (Kruskal-Wallis ANOVA тест H (4, N = 102) = 4,45, p > 0,05).
Кореляцшний зв'язок м1ж вжом пащенкв, статтю, тривалiстю захворювання, вжом дебюту симп-том1в i наявшстю ФК у копрофiльтратi вщсутнш. В1к пацiентiв 1з симптомами ХГ на шюр! не може бути використаний для прогнозування результату тесту на ФК.
Перспективи подальших дослвджень. Перспектив-ним е подальше вивчення патогенетичних шлях1в i фактор!в, що впливають на розвиток оргашчних зм1н у слизов1й оболонш кишечника i можливос-тей ïx корекцИ у дiтей 1з клш!чними проявами ХГ на шк1Р1, прогностичноï значимостi ФК.
Конфл1кт iHTepeciB. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конфлжту iнтересiв при пщготовщ даноï статп.
References
1. Zaikov SV. Food intolerance and food allergy in children. Dytiachyi likar. 2011;3:38-45. (In Ukrainian).
2. Beyer OF, Sancak S, Erkan T, Kutlu T, Cokugraç H, Cokugraç FÇ. Can Fecal Calprotectin Level Be Used as a Markers of Inflammation in the Diagnosis and Follow-Up of Cow's Milk Protein Allergy? Allergy Asthma Immunol Res. 2014 Jan;6(l):33-8. doi: 10.4168/aair.2014.6.1.33.
3. Diamanti A1, Colistro F, Basso MS, et al. Clinical role of calprotectin assay in determining histological relapses in children affected by inflammatory bowel diseases. Inflamm Bowel Dis. 2008 Sep;14(9):1229-35. doi: 10.1002/ibd.20472.
4. Montalto M, Santoro L, Curigliano V, et al. Faecal calprotectin concentrations in untreated coeliac patients. Scand J Gastroenterol. 2007 Aug;42(8):957-61. doi: 10.1080/00365520601173632.
5. Baldassarre ME, Fanelli M, Lasorella ML, et al. Fecal calprotectin (FC) in newborns: is it a predictive marker of gastrointestinal and/or allergic disease? Immunopharmacol Immunotoxicol. 2011 Mar;33(1):220-3. doi: 10.3109/08923973.2010.486035.
6. Pezzilli R, Barassi A, Morselli-Labate AM, et al. Fecal calprotectin and elastase 1 determinations in patients with pancreatic diseases: a possible link between pancreatic insufficiency and intestinal inflammation. J Gastroenterol. 2007Sep;42(9):754-60. doi: 10.1007/s00535-007-2086-0.
7. Lasson A, Strid H, Ohman L, et al. Fecal calprotectin one year after ileocaecal resection for Crohn's disease--a comparison with findings at ileocolonoscopy. J Crohns Colitis. 2014 Aug;8(8):789-95. doi: 10.1016/j. crohns.2013.12.015.
8. Johansson SG, Bieber T, Dahl R, et al. Revised nomenclature for allergy for global use: Report of the Nomenclature Review Committee of the World Allergy Organization, October 2003. J Allergy Clin Immunol. 2004May;113(5):832-6. doi: 10.1016/j.jaci.2003.12.591.
9. Johansson SG, Hourihane JO, Bousquet J, et al. A revised nomenclature for allergy. An EAACI position statement from the EAACI nomenclature task force. Allergy. 2001 Sep;56(9):813-24.
10. Lehmann FS, Burri E, Beglinger C. The role and utility of faecal markers in inflammatory bowel disease. Therap Adv Gastroenterol. 2015 Jan;8(1):23-36. doi: 10.1177/1756283X14553384.
11. Osborne NJ, Ukoumunne OC, Wake M, Allen KJ. Prevalence of eczema and food allergy is associated with latitudein Australia. J Allergy Clin Immunol. 2012Mar;129(3):865-7. doi: 10.1016/j.jaci.2012.01.037.
12. KonikoffMR, Denson LA. Role of fecal calprotectin as a biomarker of intestinal inflammation in inflammatory bowel disease. Inflamm Bowel Dis. 2006 Jun;12(6):524-34.
13. Smaldini PL, Trejo F, Cohen JL, Piaggio E, Docena GH. Systemic IL-2/anti-IL-2Ab complex combined with sublingual immunotherapy suppresses experimental food allergy in mice through induction of mucosal regulatory T cells. Allergy. 2018 Apr;73(4):885-895. doi: 10.1111/all.13402.
14. Zhu Q, Li F, Wang J, Ma J, Sheng X. Upregulation of calprotectin in mild IgE-mediated ovalbumin hypersensitivity. Oncotarget. 2017 Jun 6;8(23):37342-37354. doi: 10.18632/oncotarget.16954.
Отримано 10.05.2018 ■
Пахольчук О.П., Недельская С.Н.
Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
Биомаркер воспаления слизистой оболочки кишечника при симптомах пищевой гиперчувствительности на коже у детей
Резюме. Актуальность. Пищевая гиперчувствительность (ПГ) остается актуальной медицинской проблемой. Целью работы было изучить распространенность, корреляционно-статистические взаимосвязи биомаркера воспаления слизистой оболочки — фекального кальпротек-тина (ФК) с возрастом, полом, особенностями течения симптомов ПГ на коже. Материалы и методы. В исследование включены 102 пациента (мальчиков — 51 (50 %), девочек — 51 (50 %)) с симптомами ПГ на коже, средний возраст — 25,36 [12,00; 60,00] месяца. Уровень кальпро-тектина определяли качественным методом в копрофиль-трате с помощью тест-систем Са1рго1ес1т RAPIDTEST (Италия) по методике производителя. Результаты. Количество пациентов с позитивным результатом анализа копрофильтрата на наличие кальпротектина составило 45 % (п = 46). Из них 13 % (п = 6) — дети в возрасте до 1 года, 47,82 % — от 1 до 3 лет. Количество детей с по-
зитивным тестом на ФК достоверно не отличалось в разных возрастных группах (Кгшка1^а1Ш ANOVA тест Н (4, N = 102) = 4,45, р > 0,05). ФК чаще выявляли у мальчиков, но статистически значимая гендерная разница была выявлена только для детей от 1 до 3 лет (х2 = 9,09, р < 0,05). Анализ выявил отсутствие связи между наличием ФК и полом (ф = 0,006, р > 0,05), возрастом (ф < 0,01, р > 0,05), длительностью заболевания и возрастом дебюта симптомов (г = +0,06, р > 0,05 и г = +0,02, р < 0,05 соответственно). Выводы. У детей с симптомами ПГ на коже в 45 % случаев возникают органические изменения в слизистой оболочке кишечника, маркером которых признан ФК, которые не зависят от возраста, пола, длительности заболевания, возраста дебюта.
Ключевые слова: пищевая гиперчувствительность; дети; мукозальный барьер; кальпротектин; мукозальное воспаление
O.P. Pakholchuk, S.N. Nedelska
Zaporozhye State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
Biological marker of the mucosal inflammation in children with skin symptoms of the food hypersensitivity
Abstract. Background. Food hypersensitivity (FH) remains actual medical problem. Aim of the work was to study the prevalence, correlation of fecal calprotectin (FC), biological marker of the mucosal inflammation, with age, sex, course of the skin symptoms of FH in children. Materials and methods. One hundred two patients (51 (50 %) boys, 51 (50 %) girls) with skin symptoms of FH were included into the study, mean age was 25.36 [12.00; 60.00] months. FC was detected by Calprotectin RAPIDTEST (Italy). Results. Calprotectin was detected in feces in 45 % of patients (n = 46), 13 % of them were children aged up to 1 year, 47.82 % — from 1 to 3 years. The number of children with positive FC test didn't differ in different age groups (Kruskal-Wallis ANOVA test H (4,
n = 102) = 4.45, p > 0.05). FC test was more often positive in boys, but statistically significant gender difference was detected only among children aged 1—3 years (x2 = 9.09, p < 0.05). There was no correlation of FC with age (9 < 0.01, p > 0.05) and sex (9 = 0.006, p > 0.05), age of the first symptoms and duration of the disease (r = +0.06, p > 0.05 and r = +0.02, p < 0.05, respectively). Conclusions. 45 % of children with skin symptoms of FH have organic changes in the intestinal wall, which was proved by biological marker — FC. Such changes have no correlation with age, sex, age of the first symptoms and duration of the disease.
Keywords: food hypersensitivity; children; mucosal barrier; calprotectin; mucosal inflammation
