CC BY
11
УДК 613.6:679.867-612.67-058.234
Н.К. П'ятниця - Б1ОЛОГ1ЧНИЙ В1К РОБОЧИХ ОСНОВНИХ
Ърпинченко ПРОФЕС1Й ШИФЕРНИХ ЗАВОД1В УКРА1НИ
ДУ «1нститут медицини пращ АМН Украши» м. Кигв
Ключовi слова: po6o4i основних професш, бiологiчний eiK, постартня, умови працi Key words: workers of main trades, biological age, ageing, working conditions
Резюме. Определен биологический возраст и функциональные классы рабочих основных профессий шиферних заводов. Показано, что для рабочих основных профессий характерны ускоренные темпы старения, особенно для мужчин, в сравнении с женщинами, что не противоречит результатам предыдущих исследований и коррелирует со статистическими показателями состояния здоровья населения. Показатель биологического возраста рабочих рекомендуется использовать для оценки степени влияния условий и характера труда на состояние здоровья рабочих, профессионального отбора и формирования групп риска, для решения вопросов изменения интенсивности или профиля работы с учетом адаптационных возможностей работающих. Summary. Biological age and functional classes of workmen of main trades working in slate plants were estimated. The accelerated ageing was recorded in workmen of main trades especially in male groups in comparison with female ones. This does not contradict to the results of previous researches and correlates with statistic data on health state of the population. Index of biological age of the workmen is recommended to be used to estimatie a degree of influence of conditions and character of work on health state, professional selection and formation of risk groups, to solve questions as to change intensity or structure of work, taking into account adaptation possibilities of workers.
За даними Держкомстату Украши, в щлому в крш'ш кожен четвертий (24,7 %) працюе в умо-вах, яю не вщповщають саштарно-ппешчним вимогам за параметрами вмюту пилу i хiмiчних полютанпв у повiтрi робочо! зони, вiбращl, шуму, шфра^ ультразвуку, юшзуючого та неюш-зуючого випромшювання, тяжкост на напру-женост пращ [5], що зумовлюе ризик виник-нення професшних або професшно зумовлених захворювань. Вищезазначене потребуе вдоскона-лення та впровадження необхiдних профшак-тичних заходiв як гiгiенiчного, так i медико-бiологiчного характеру. Це положення стосу-еться також i азбестоцементного виробництва Украши, де працюе близько 4 тис. осiб.
Технолопчний процес виробництва азбесто-цементних виробiв (хвильовi та пласкi азбесто-цементш листи) характеризуеться значним утво-ренням азбестовмюного пилу, пiдвищеним воло-говидшенням, утворенням рекуперацшно! води. Згiдно з критерiями «Гигиенической классификации труда» № 4137-86, умови пращ робочих основних професш (дозувальник азбесту, оператор загопвельного вщдшення, машинiст ЛФМ, машишст електромостового крану) за фактором «пил переважно фiброгенноl ди» слщ вiднести до шкiдливих та небезпечних (клас 111.1- 111.3). Крiм
того, за даними сшвробггниюв iнституту А.Н.Ка-ракашян, Т.Ю. Мартиновсько!, Т.С.Чуй, робочi даних професiй зазнають впливу несприятливих мiкроклiматичних умов, шуму, вiбрацil, важкосп (дозувальник азбесту) та напруженостi пращ. Таким чином, внаслщок незадовшьно! оргаш-заци працi робочi основних професшних груп пiддаються небезпецi виникнення, насамперед, азбестозумовлених захворювань.
Стан професшно! захворюваносп на Укра1ш характеризуеться недостатнiм ступенем вияв-ляння патологи [7], що зумовлено багатьма факторами, перш за все, соцiально-економiчного характеру: яюстю проведення перiодичних ме-дичних оглядiв (виявлення захворювання на початкових стадiях), рiвнем саштарно! освiти населення (звернення до лшаря у термiнальних стадiях захворювання), складшстю встановлення зв'язку мiж захворюванням та умовами працi. Змiна форм власносп пiдприемств iнодi не доз-воляе охопити профiлактичними оглядами весь контингент працюючих, крiм того, з рiзних причин робiтники не завжди зацiкавленi у вияв-леннi захворювання. За даними сшвроб^ниюв клiнiки 1нституту, за останнi 25 рокiв заре-естровано 35 випадкiв захворювань вщ впливу азбесту, в тому чи^ 19 випадкiв азбестозу,
08/ Том XIII/ 2
99
випадки раку або мезотелюми не знайдеш [7].
Одним iз шлях1в змiцнення здоров'я та зни-ження захворюваностi працюючих е формування груп ризику виникнення захворювань на етапах первинно1 та вторинно1 профiлактики захворювань. Як прогностичний показник може бути використаний бюлопчний вш робочих, як кри-терш донозолопчно1 дiагностики захворювань [2, 3, 8]. Бюлопчний вш людини е таким методом встановлення дiагнозу, який орiенто-ваний на кiлькiсну ощнку стану здоров'я через кiлькiсне визначення ступеня його постарiння, тобто бюлопчний вш можливо розглядати з кшькюних позицiй як мiру постарiння оргашзму i як мiру тривалостi очшуваного життя [2, 3, 8]. Як видно, «бюлопчний вш» та «здоров'я» е два взаемопов'язаш мiж собою поняття. 1снуе багато визначень категори «здоров'я». За даними ВООЗ, здоров'я визначаеться як « стан повного сощального, бiологiчного та психологiчного бла-гополуччя, коли функци всiх оргашв i систем врiвноваженi з навколишшм середовищем, вщ-сутнiсть захворювань, хворобливих станiв та фiзичних дефектiв». Як штегральний показник органiзму, стан здоров'я формуеться шд впливом багатьох факторiв, в тому числi i сощально-гiгiенiчних, до яких вiдноситься взаемодiя «лю-дина-виробниче середовище» [5, 10]. Здоров'я повинно розглядатись як процес послщовних переходiв органiзму крiзь рiзнi ступенi адаптаци до умов середовища в iнтервалi мiж станами норми та патологи, здоров'я та хвороби, як можливо яюсно розрiзнити [10].
Преморбщна стадiя (передхвороба) проявля-еться у виникненш специфiчних органо-та систе-мотропних, зазвичай, одиничних симптомiв, яю визначають у подальшому спрямованiсть патологи, що розвиваеться, -кардiологiчна, пуль-монологiчна та iн. Стан передхвороби характери-зуеться значною тривалiстю (роки та десятитт-тя) та не мае ч^ко! клшчно1 симптоматики [10]. Функщональною основою преморбiдного стану е змшена реактивнiсть органiзму, яка вiдрiзняеться тим чи iншими ступенем порушення його само-регуляци та зниження механiзмiв саногенезу [10]. За шшими даними, передхвороба характе-ризуеться як прихований продромальний перiод захворювання або як стащя функщонально1 го-товност органiзму до розвитку певного захворювання [10]. Змши, якi виникають при цьому, часто носять зворотнш характер, оскшьки вони не пов'язаш зi структурними змiнами. Таким чином, важливого значення в рамках дано1 проблеми набувають методи, за допомогою яких можливо кiлькiсно визначити преморбiднi стани
для прогнозування розвитку граничних станiв мiж нормою та патолопею, для донозолопчно1 дiагностики захворювань. Одним iз таких мето-дiв, на нашу думку, е метод визначення бюло-пчного вiку людини.
Якщо розглядати бiологiчний вiк як ймовiр-нiсть смертi у визначеному iнтервалi часу [2,3,8], отриманi нами даш корелюють iз демографiч-ними показниками смертност та тривалостi життя. В Укра1ш смертнiсть населення мае тенден-цiю до постiйного зростання, вщносно 1990 року вона збшьшилася на 41,6 %. [5]. Серед осiб працездатного вiку це зростання вщбувалось за рахунок чоловiкiв (на 42,6 %), тодi як у жшок цi показники лишалися практично на одному рiвнi [5]. Смертнють чоловiкiв працездатного вiку у 2004 рощ дорiвнювала 10, 2 0/00 проти 2,75 0/00 у жшок. У структурi смертностi населення працездатного вшу перше мюце посщають нещаснi випадки, отруення та травми -29,8 %, друге-хвороби системи кровообпу 28,3 %, трете-ново-утворення -14,6%. Вiдповiдно змiнюеться серед-ня тривалiсть життя: 61,7 роки у чоловшв та 72,7 роюв у ж1нок. У 2005 рощ розрив складав 11,0 рокiв. Чоловiча надсмертнiсть формуеться за рахунок сощально-ппешчних чинникiв, шкiд-ливих i небезпечних умов пращ, високого рiвня фiзичного навантаження тощо [5].
Попереднiми дослщженнями показана можли-вiсть використання бюлопчного вiку як показ-ника впливу умов пращ, в тому чи^ експозици аерозолiв канцерогенно1 та фiброгенноl дil, на функцiональний стан оргашзму, визначення бюлопчного вшу е можливим та виправданим на етат як попередшх, так i перюдичних медичних оглядiв для визначення груп ризику, професш-ного вiдбору тощо [1,2,3,4,6,8,9].
Встановлена тдвищена iнтенсивнiсть проце-сiв постарiння робочих рiзних професш-зварю-вальникiв, робочих металургiйних пiдприемств, прничих професiй, робочих кар'ерiв iз вироб-ництва нерудних будiвельних материалiв та ш. [1,2,3,4,6,8,9].
У попереднiй робой нами був ощнений бiо-лопчний вiк всiх професiйних груп робочих шиферних заводiв, де було показано передчасне постаршня робочих азбестоцементного вироб-ництва ( «Лiкарська справа 2008, №1» ), тому окремим завданням стало визначення бюлопчного вшу та функщональних клашв робочих основних професш трьох шиферних заводiв Ук-ра1ни, що зазнають найбiльшого впливу шюдли-вих факторiв виробництва, з метою ощнки стану !х здоров'я .
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Проведено визначення бюлопчного вшу ро-бочих основних професш на 3 шиферних заводах (ТОВ «Кшвський шиферний завод» , ТОВ «Балаклшський шиферний комбшат», ТОВ «Кра-маторський шифер»).
Дослщжувана група складалася 3i 140 робо-чих основних професiй: дозувальник азбесту (14 осiб, чоловiки), машинiст ЛФМ (59 оаб, чоловь ки), оператор загопвельного вiддiлення ( 35 ошб, жiнки), машинiст електромостового крану (32 особи, жшки). Календарний вiк вщповщно скла-дав у дозувальника азбесту-вщ 31 до 57 рокiв, стаж роботи вщ 1 до 21 року; машинюта ЛФМ-вiк 23-58 роюв, стаж роботи-вiд 1 до 40 роюв; оператора заготiвельного вщдшення- вiк 25-57 рокiв, стаж роботи- вщ 1до 34 рокiв; машинюта крану- вiк 28-60 рокiв, стаж роботи вщ 3 до 40 роюв. Порiвняльнy групу склали робоч^ що не зазнають впливу небезпечних факторiв (табл. 3).
Для визначення бюлопчного вшу (БВ) вико-ристовували методику, розроблену Кшвським НД1 геронтологи [4] для використання в амбула-торних умовах, що мае у свош основi метод множинно! лшшно! регреси. Батарея тестiв для визначення БВ заснована на визначенш 4 пара-метрiв, що достатньо шформативш та технiчно легко визначаються, та включае такi показники:
Для чоловшв:
1. Артерiальний тиск систолiчний (АТС), мм рт.ст.
2. Тривалють затримки дихання шсля глибо-кого вдиху (ЗПВ), с.
3. Статичне балансування на лiвiй нозi (СБ), с.
4. Суб'ективна оцшка здоров'я (СОЗ), бали.
Для жшок:
1. Артерiальний тиск пульсовий (АТП), мм рт.ст.
2. Маса тша, кг
3. Статичне балансування на лiвiй нозi (СБ), с.
4. Суб'ективна оцшка здоров'я (СОЗ), бали.
За допомогою нижченаведено! формули розраховували БВ:
Для чоловшв:
БВ=26,985+0,215хАДС-0,149хЗПВ-0,151хСБ+0,723хСОЗ
Для жшок:
БВ=-1,463+0,415хАДП-0,140хСБ+0,248хМТ+0,694хСОЗ
Для того, щоб визначити, наскiльки CTyniHb постарiння дослщжуваного вiдповiдаe його календарному вшу (КВ), необхщно порiвняти iндивiдyальне значення БВ i3 належним зна-ченням БВ (НБВ), яке характеризуе усереднений популяцшний стандарт темпу постарiння. Якщо БВ-НБВ=0, це е попyляцiйною нормою, чим бшьше значення БВ-НБВ над 0, тим вище сту-шнь постарiння дослiджyваного, вiдповiдно, чим менше значення БВ-НБВ вiд 0, тим нижче сту-пiнь постарiння дослщжуваного.
Значення НБВ визначали за наведеними нижче формулами:
Для чоловшв:
НБВ=0,629хКВ+18,56
Для жiнок:
НБВ=0,581хКВ+17,24
Розрахунок БВ та НБВ, статистична обробка даних проводилась за допомогою програмного пакета EXCEL.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Робочi основних професiй були розподшеш на 3 групи зпдно зi стажем роботи: до 5 роюв, 510 рокiв, понад 10 рокiв та за вшом: чоловiки та жшки: 20-29 роюв, 30-39 рокiв, 40-49 рокiв, старше 50 роюв (табл. 1, 2).
Встановлено, що у вшх стажових та вiкових групах робочих мае мюце перевищення значення БВ над НБВ. Виявлеш бiльш прискореш темпи постаршня робочих чоловiкiв (дозувальник азбесту, машинют ЛФМ) порiвняно з жшками (оператор заготiвельного вiддiлення, машинют електромостового крану, табл. 1, 2), що не заперечуе положення про бiльш прискореш тем-пи постаршня чоловшв, шж жiнок, та корелюе зi статистичними показниками тривалост життя чоловiкiв та жшок.
Як видно з таблиц 1, максимальне значення показника БВ-НБВ серед дозувальниюв азбесту (17,5±1,17) виявлено при мiнiмальномy стажi роботи до 5 роюв, у стажованих робочих дозувальниюв азбесту (стаж бiльше 10 роюв) рiзниця мiж БВ та НБВ була мшмальною (6,3±3,6). Серед робочих шших професiй (машинiст ЛФМ, оператор заго^вельного вiддiлення, машинiст електромостового крану) спостерпалась така ж сама ситуащя (табл. 1). У вшовому розрiзi максимальне значення БВ-НБВ спостерпалось у вiцi до 29 роюв: 12,42±1,18 року у чоловiкiв та 7,98±0,97 року у жiнок, мшмальне - у вiцi старше 50 роюв: 5,69±1,21 року у чоловшв та 4,66±1,12 року у жшок (табл. 2).
08/ Том XIII/ 2
101
Таблиця 1
Показники бюлопчного вжу робочих основних професш, (М±т)
Календарний в1к,
Профес1я Стаж роботи, роки БВ-ДБВ, роки К1льк1сть,п
роки
Дозувальник азбесту До 5 17,5±1,17 4 35,5±2,43
5-10 8,32±2,1 4 45,0±6,31
Ыльше 10 6,3±3,6 6 44,0±3,06
Машин1ст ЛФМ До 5 12,04±1,75 12 26,67±1,12
5-10 7,81±1,88 12 32,33±1,86
Ыльше 10 5,23±1,84 35 48,23±1,12
Оператор загот1вельного До 5 8,91±1,16 5 37,4±3,65
вщщлення 5-10 4,57±2,41 6 50,75±2,18
Ыльше 10 4,41±0,99 24 45,13±1,25
Машин1ст електромостового До 5 8,22±0,72 4 31,0±1,21
крану 5-10 4,56±3,02 5 41,2±2,69
Ыльше 10 4,33±1,2 23 46,22±1,57
Всього 140
Вiрогiдно, це зумовлено медичними та сощ-ально-економiчними факторами (частина робочих залишае професiю у зв'язку з неможливютю виконання роботи з огляду на стан здоров'я, нев-
доволенiстю умовами пращ тощо). Показники бiологiчного вiку порiвняльноl групи наведенi в таблицi 3.
Таблиця 2
Бюлопчний в1к робочих основних професш, (М±т)
Юльюсть, п БВ-НБВ, роки Стаж роботи, роки
Групи досжджуваних
чолов1ки ж1нки чоловжи ж1нки чоловжи Ж1нки
20-29 рок1в 16 2 12,42±1,18 7,98±0,97 4,13 ±0,42 5 11,91±1,23
30-39 рок1в 15 19 10,31±1,68 4,87±0,91 8,43 ±1,19 18,26±1,45
40-49 рокв 23 28 4,44±2,46 3,03±0,02 18,41±1,46 24,89±2,14
Старше 50 рок1в 19 18 5,69±1,21 4,66±1,12 26,03±2,05
Всього: 73 67
Прим1тка: достов1рно Р<0,01
Всi робочi даних професш за показником штегрального бiологiчного вшу можуть бути вщ-несенi до 4 та 5 функщональних клашв [3], тобто можуть бути включеш до групи ризику ви-никнення хвороб, втрати працездатностi та смерти З огляду на медичнi (значення бюло-
гiчного вiку робочих) та на ппешчш критери (шкiдливi та небезпечш умови працi), данi контингента тдлягають обов'язковму диспансерному контролю, ретельному клшшо^агностич-нму обстеженню, госштатзацп, санаторно-курортному лiкуванню.
Таблиця 3
Бюлопчний вж пор1вняльно1 групи, (М±т)
Групи досл1джуваиих К1льк1сть,п БВ-НБВ, роки
чоловши 1 жшки чоловши жшки
20-29 роюв 18 5 -2,00±1,04 -3,39±1,88
30-39 рок1в 14 19 -1,85±1,25 -4,06±1,04
40-49 роюв 18 17 -3,94±0,91 -6,26±1,53
Старше 50 ротв 24 16 -4,35±0,99 -6,43±1,5
Всього: 74 57
ЩДСУМОК
Спостерпаеться передчасне постаршня робочих основних професш азбестоцементного виробництва, що зумовлено, насамперед, впливом шюдливих та небезпечних умов пращ та потре-буе впровадження необхiдних саштарно-ппеш-чних заходiв: архiтектурно-планувальних, техно-лопчних, санiтарно-технiчних, при необхщносп-використання засобiв iндивiдуального захисту, а також медико-бюлопчних заходiв, в тому числi рекомендуеться визначення бiологiчного вiку робочих шд час проведення попереднiх та перь одичних медичних оглядiв з метою формування груп високого ризику виникнення патологи задля динамiчного нагляду за станом ix здоров'я, ра-щонального лiкування та реабiлiтацiï (соцiальноï, професшно1, медичноï). Бiльш прискоренi темпи постаршня властивi чоловiкам, у яких спосте-рiгаються бiльш прискоренi темпи постаршня, шж у жiнок, що зумовлено бшьшою чутливiстю чоловiкiв до процешв гомеоклазу та бiльш штен-сивними навантаженнями, чому вiдповiдае бiльша ïx смертнiсть та бiльша вираженiсть вiковиx змiн [2,3,6,8].
Взаемозв'язок «людина-виробниче середови-ще-здоров'я-бiологiчний вiк-тривалiсть життя-
профшактика» становить штерес як з теоретично^ так i з практичноï точок зору. Безперечно, встановлення взаемозв'язкiв та закономiрностей мiж несприятливими факторами виробничого середовища (класи умов працi робочих), три-валiстю стажу роботи, рiвнями адаптацiï, виявле-ними патологiчними змшами та темпами поста-рiння робочих потребуе подальшого поглиб-леного вивчення задля збереження здоров'я та подовження професшного довголiття працю-ючих.
Доступнiсть даного методу, можливють формування комп'ютерних баз даних бiологiчного вiку робочих показана також попередшми до-слщженнями [1,2,3,4,6,8,9] та може бути рекомендована до бшьш широкого впровадження в практику охорони здоров'я. Таким чином, як вже зазначалось вище, показник бюлопчного вшу робочих рекомендуеться використовувати для ощнки ступеня впливу умов та характеру пращ на стан здоров'я робочих, професшного вщбору та формування груп ризику, для виршення питань щодо змши iнтенсивностi або профiлю роботи з урахуванням адаптацшних можли-востей працюючих.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бабанов С.А. Функциональные осбенности внешнего дыхания и сердечно-сосудистой системы при воздействии фиброгенных аэрозолей // Медицина труда и пром. экология.-2007.-№°7.-С.6-14.
2. Войтенко В.П., Ахаладзе Н.Г. Бюлопчний вш людини та методи його визначення // Лшування та дiагностика.-1996.-№^ 2 .-С.45-48.
3. Войтенко В.П., Токарь А.В.Полюхов А.М. Геронтология и гериатрия: Ежегодник .Биологический возраст, наследственность и старение. - К.: 1984.- 143с.
4. Жеглова А.В. Биологический возраст как показатель функционального состояния организма горнорабочих // Гигиеническая безопасность и здоровье населения в промышленных регионах России: Материалы Всерос. науч.-практ. конф.-Екатеринбург, 2006.-С.98-99.
5. Кундieв Ю.1., Нагорна А.М. Професшне здоров'я в Украш. Ешдемюлопчний аналiз.-К.: Авщен-на, 2006.-316 с.
6. Лубянова И.П., Кучерук Т.К. // Гигиена труда. - К., 2000. - Вып. 31. - С.122-133.
7. Проблема асбестообусловленных заболеваний в Украине / Лубянова И.П., Басанец А.В., Остапенко Т.А. и др. // Вестн. морской медицины . - 2007. - №2, 3. - С.45-50.
8. Профессиональное старение (моделирование по данным биологического возраста) / Решетюк А.Л., Поворознюк В.В., Козловская С.Г. и др.// Медицина труда и пром. экология. - 2000. - №2. - С.23-28.
9. Серебряков П.В. Показатели биологического возраста у рабочих горнорудных и металлургтческих предприятий Заполярья // Гигиеническая безопасность и здоровье населения в промышленных регионах России: Материалы Всерос. науч.-практ. конф.-Екатеринбург, 2006.-С.153-154.
10. Эмоциональный стресс в этиологии и патогенезе психических и психосоматических заболеваний / Бачериков Н.Е., Ворнцов М.П., Петрюк П.Т., Цыганенко А.Я. - Х.: Основа, 1995.-276с.
♦
08/ Том XIII/ 2
103
