CC BY
19
2 УДК 577.112:577.122:579.222
Калачнюк Л.Г.1,2 д.б.н., доцент; Баран М. 3, д.б.н., професор;
Грабовенський М.1. 14, здобувач; М1к-Сабат М.Я.1'3, аспiрант; Барладин А.О. 1,э, здобувач;
Калачнюк Г.1. д.б.н., професор 1НД1 бготехнологгчних основ тдвищення продуктивностг тварин ЛНУВМтаБТ 1мен1. С. З. Гжицького, Львгв, Украгна 2Нацгональний унгверситет бгоресурсгв / природокористування Украгни 31нститут фгзгологгг тварин Словацьког АН, Кошгце, Словацька Республгка
4 Закарпатський гнститут агропромислового виробництва УААН 51нститут фгзгологгг / генетики тварин Чеськог АН, Прага, Чеська Республгка
Б1ОЛОГ1ЧНА I ПРОДУКТИВНА Д1Я 1НСУЛ1НУ ЗАЛЕЖНО В1Д ЧАСТОТИ ш'СКЦш ТА згодовування сорбенту
Показано, що за умов високоенергетичного живлення ефективтсть стимулюючог дп тсулту на анабол1чш процеси г продуктивтсть вгдгодгвельного молодняка великог рогатог худоби у значтй м1р1 залежить в1д частоти його гн'екцгй. Частш пгдшкгрнг гн'екцгг гормону в доз1 0,5 1О на 1 кг живог маси (через кожнг 5 днгв) супроводжуються вгроггдним збыьшенням концентрацп амгаку в рубц г зниженням прирост1в живог маси. 1нтервал 15 дтв м1ж т'екщями не дае бюлог1чного г продуктивного ефекту. Частота т'екцт через кожт 10 дтв сприяе посиленню бгосинтетичних процеав у оргатзм1 г пгдвищуе середньодобовг прирости живог маси на ~16 % (1211 проти 1044 г). Додавання до основного рацюну ще г порошку природного сорбенту клтоптилолту дозволяе тдвищити засвоення поживних речовин та середньодобовг прирости майже на 20 % (1244 проти 1044 г) г довести ттервал м1ж т 'екщями до максимуму (15 дтв), що значно скорочуе сощально-економ\чн\ витрати.
Ключовi слова: тсулт, клтоптилолт, рубцева ферментац1я, кров, вгдгодгвельнг бички, метабол1зм, продуктивтсть.
Устхи генно! шженерп дозволяють значно збшьшити виробництво шсулшу. Тепер це досягаеться шляхом введення в одну бактерiальну кл^ину декшькох копш рекомбшантно! плазмщи. При цьому вихщ чистого гормону може перевищувати 200 г iз 1000 л культурального середовища, що е^валентно кшькосп iнсулiну, видшеного майже з 1600 кг тдшлунково! залози забитих свиней чи корiв [1]. Таким чином створюються сприятливi умови для бшьш широкого використання цього гормону в якост одного iз могутшх механiзмiв регуляци метаболiчних процеЫв в оргашзм^ що спрямовуеться на тдвищення кшьккно-якюних показниюв виробництва тваринницько! продукци, у тому числi й яловичини.
© Калачнюк Л.Г., Баран М., Грабовенський М.1., Мж-Сабат М.Я, Барладин А.О., Калачнюк Г.1., 2010
104
Рашше нами вже вивчались особливост ди екзогенного iнсулiну на рiвень цукру в кровi телят при згодовуваннi карбамiду [2], при його довготривалому використаннi вiдгодiвельним молодняком велико! рогато! худоби та за шших умов [3 - 5]. Тут доречно нагадати, що бiльше 50 % енергi! в органiзмi жуйних тварин продукуеться мжрооргашзмами-симбюнтами у виглядi летких жирних кислот (ЛЖК) [6]. Тому зважаючи на вищенаведене та продовжуючи традицi!, започатковаш професором С.З. Гжицьким, основною метою ще! роботи було з'ясувати бюлопчну i продуктивну дiю iнсулiну залежно вiд частоти iн'екцiй та згодовування вiдгодiвельним бичкам порошку природного клиноптилол^у на тлi високоенергетичного рацiону.
Матер1али 1 методи. Дослiдження проводили на 50 вiдгодiвельних бичках-аналогах iз початковою живою масою 295 - 308 кг, як утримувалися на однаковому ращош, як у пiдготовчий (2 тижш), так i в дослщний (3 мiсяцi) перiоди. Кожна тварина одержувала щодня по 30 - 35 кг зелено! маси кукурудзи та зерносумш (горох, ячмiнь, пшениця - у спiввiдношеннi 1:1:1). У добовому ращош мктилося ~ 788 г перетравного проте!ну, 1388 г цукру, 1825 г крохмалю, 46 г кальщю i 23 г фосфору. 1з п'яти створених груп (по 10 голiв у кожнш) 1а була контрольною (К), тварини яко! не одержували iн'екцiй шсулшу та клiноптилолiт. Бичкам 2 - 5о! дослiдних груп пiдшкiрно вводили по 0,5 1О на
1 кг живо! маси ранком тд час роздавання кормiв iз рiзною частотою iн'екцiй: через кожних 5 дшв (2а група), 10 дшв (3я), 15 днiв ( 4 i 5а). Рiзниця мiж 4ою i 5ою групами була тшьки у тому, що до основного ращону тварин 5о! групи щодня додавали по 200 - 300 г порошку природного клшоптилол^у. Для бiохiмiчних аналiзiв вiдбирали: вмiстиме рубця (носостравохщним зондом), кров iз яремно! вени (до i через 3 год тсля iн'екцi! гормону) та тканини оргашв (пiсля забою тварин). Методики описаш нами ранiше [2, 5, 7, 8, 10] Одержат цифровi даш опрацьовували статистично з використанням критерш Стьюдента «£».
Результати 1 обговорення. Одержанi результати представленi у табл. 1 i
2 та на рис. 1. 1з наведених у табл. 1 даних видно, що тд дiею екзогенного шсулшу на 3 год тсля годiвлi (незалежно вiд частоти ш'екцш) вiдмiчено зниження рiвня амiаку, амшного азоту, цукру i РНК. Однак, бшьш чiтко це було виражено за iнтервалiв 10 днiв (3 я група) та 15 дшв (5а група) при вищих рiвнях РНК, що можна вважати за певний доказ тдвищеного використання енергi! та штенсифжаци процесiв бiлкового синтезу. Це узгоджуеться iз ранiше нами отриманими даними [9].
Слщ зазначити, що ш'екци гормону через кожнi 5 дшв не тшьки не дають позитивного ефекту, але й супроводжуються посиленням нервозност тварин, збудливктю i гiршим по!данням кормiв. У рубцевш рiдинi бичкiв цiе! групи було виявлено (порiвняно з iншими групами) тдвищену концентрацiю амiаку при порiвняно однаковому рiвнi ЛЖК (рис. 1).
105
Таблиця 1
Б1о\1м1чна характеристика кровi бнчкт залежно ввд частоти ш'скцш _iнсулiну та згодовування сорбенту (М±т; п=10)_
Метаболии Групи тварин
1а 2 а 3я 4а 5а
Ам1ак, мкг/л 810±43 775±48 681±33 798±29 668±35
803±46 671±31 602±27 687±35 581±24
Сечовина, 159±7,3 158±6,6 151±5,7 157±4,9 151±4,4
мг/л 188±9,6 195±8,4 164±7,3 177±7,8 153±5,3
Амшний 63±1,6 66±2,5 78±2,7 60±3,2 84±3,8
азот, мг/л 56±2,1 41,3±2,3 34±3,1 39±2,8 41±2,6
Цукор, мг/л 756±32 777±18 769±16 801±32 778±24
733±27 388±17 304±14 293±24 368±19
РНК, мг%Р 5,4±0,5 3,4±0,3 6,6±0,4 5,7±0,5 6,9±0,3
4,6±0,4 2,9±0,2 5,1±0,3 4,8±0,4 4,8±0,2
* У чисельнику - до год1вл1, а у знаменнику - через 3 год тсля початку год1вл1
Показннкн продуктнвностi тварнн (М±т; п=10) Таблиця 2
Показники Групи тварин
1а 2а 3я 4а 5а
Жива маса, кг:
на початку дослвду 302±6,6 301±5,8 300±7,3 303±9,3 300±8,7
в шнщ дослвду 396±8,1 391±6,9 409±10,5 401±7,6 412±9,1
Абсолютний прир1ст, кг 94±5,2 90±4,6 109±8,2 98±10,2 112±7,9
Середньодобовий прир1ст, г 1044±4,3 1000±54 1211±62 1088±73 1244±58
За бiохiмiчними показниками кровi i рубцево! ферментаци та за абсолютними й середньодобовими приростами живо! маси найвищий бiологiчний i продуктивний ефект показали тварини 3о1 i 5о1 груп, тобто тi, яким робили ш'екци через кожнi 10 i 15 днiв. Слiд уточнити, що iнтервал 15 днiв мiж ш'екщями був позитивним тiльки тодi, коли у склад добового високоенергетичного ращону додатково вводили ще 200 - 300 г порошку природного сорбенту - клшоптилол^у. Позитивну дш сорбенту ми вiдмiчали ранiше [10 - 12].
106
Рис. 1. Р1вень NH3 i ЛЖК у рубцевш рщиш тварин рпннх груп (М±т; n=10); *по|Мвняно з 1ою групою.
Висновки:
1. За умов високоенергетичного живлення ефективнiсть стимулюючо! ди шсулшу на анаболiчнi процеси i продуктившсть вiдгодiвельного молодняка велико! рогато! худоби у значнш Mipi залежить вщ частоти його iн'eкцiй.
2. Частiшi пiдшкiрнi iн'eкцi! гормону у дозi 0,5 1О на 1 кг живо! маси (через кожш 5 дшв) супроводжуються вiрогiдним збiльшенням концентраци амiаку в рубцi i зниженням приростiв живо! маси. 1нтервал 15 дшв мiж iн'eкцiями не дае як бiологiчного, так i продуктивного ефекту.
3. Частота ш'екцш через кожш 10 дшв сприяе посиленню бюсинтетичних процесiв в органiзмi i пiдвищуе середньодобовi прирости живо! маси на ~ 16 %.
4. Додавання до основного рацiону порошку природного сорбенту -клшоптилол^у, дозволяе тдвищити середньодобовi прирости майже на 20 % (1244 проти 1044 г) i довести штервал мiж iн'екцiями до 15 днiв, що суттево знижуе фiнансовi та сощальш витрати.
Лiтература
1.Бiотехнологiя / В.Г. Герасименко [та ш.]. - Ки!в: 1НКОС, 2006. - 647с.
2.Фикташ И.С. Изменение концентрации сахаров в крови телят под действием экзогенного инсулина при скармливании карбамида / И.С. Фикташ , Г.И. Калачнюк// Бюлл. УНИИФБ с.-х. Животных. - Вып. 2/5. - 1980. - С. 46 -47.
3.Rumen-intermediate metabolism and calves productivity during prolonget utilization of carbamide and exogenous insulin / G.I. Kalachnyuk, I.I. Grabovensky, I.S. Fiktash [et al.] // Proc. of II International symposium on physiology of digestion in ruminants and their productivity. - Bulgaria, Stara Zagora, 1982. - P.42
107
4.Особенности липидного обмена у откормочных бычков при длительном использовании карбамида и инсулина / Г.И. Калачнюк, ИИ. Грабовенский, М. Мароунек [и др.] // - Обмен липидов и липидное питание с-х животных : сб.научн.трудов. - Боровск, 1982. - С. 73 - 76.
5.1нтенсившсть обмшу речовин i продуктившсть вiдгодiвельноl худоби при згодовуванш карбамщу та ш'екщях шсулшу з раннього вжу / Г.1. Калачнюк, 1.Й. Грабовенський, 1.С. Фкташ [та iн.] // Вiсник с.-г. науки. - 1982. - № 4. - С. 25 - 30.
б.Калачнюк Л.Г. Регулящя метаболiзму жирних кислот та iнших лшщних сполук у жуйних тварин / Л.Г. Калачнюк, Д.О. Мельничук, Г.1. Калачнюк // Укр. бiохiм. журн. - 2007. - Т.79, №1. - С. 22 - 45.
7.1пбування ензимiв вуглеводного обмшу пентахлорфенолом у кл^инах пектинол^ичних бактерiй травного тракту тварин та вплив на цей процес адсорбенту клшоптилолггу / Л.Г. Калачнюк, Н.1. Руснак, Г.1. Калачнюк [та iн.] // Укр. бюхш. журн. - 2006. - Т.78, №5. - С. 144 - 154.
8.Метаболiзм рубцевих мжробних популяцш, сформованих на бiосубстратах i3 рiзною доступнiстю за ди пентахлорфенолу / Л.Г. Калачнюк, O.G. Возна, Г.1. Калачнюк [та iн.] // Укр. бiохiм. журн. - 2002. - Т. 74, № 3. - С. 31 - 41.
9.The effects of insulin upon bull-calves depending on injections frequency / O.G. Savka, I.I. Grabovensky, G.I. Kalachnyuk, M. Baran // Endocrinology of Farm Animals : [ed. K. Boda] // Proc. II International Symposium Farm Animal Endocrinology. - CZ, Smolenice Castle - Kosice: IAP SASci., 1989. - P. 181 - 186.
10. Використання цеолтв при вирощуванш i вiдгодiвлi молодняка велико! рогато! худоби : Метод. рекомендаци з науково-практичним обгрунтуванням / Г.1. Калачнюк, 1.Й. Грабовенський, О.Г. Савка [та ш.]. -УААН-УНДШБ с.-г. тварин. - Львiв, 1991. - 38 с.
11. Kalachnyuk G.I. Influence of zeolites on the metabolism in ruminants / G.I. Kalachnyuk // Recent progress on mineral Nutrition and mineral requirements in ruminants : Proceedings of The Inter. Meeting. - Japan, Kyoto, 1989. - P. 114 - 119.
12. Kmet' V. Rumen ecosystem manipulation of calves and lambs by microbial preparation : [ed. K. Bod'a] / V. Kmet', M. Baran, G.I. Kalachnyuk. - Bratislava: Veda, 1990. - 112 p.
Summary
L. Kalachnyuk1,2, M. Baran2, M.I. Hrabovensky1,4, M. Mik-Sabatu, А. Barladyn1'5, G. Kalachnyuk1,2 1Biotechnology Research Institute of Animal Production L 'viv National University
of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska st. 50, L'viv 79010, Ukraine;
2National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine;
32Institute of Animal Physiology, Slovak Academy of Sciences, Kosice, Slovakia 4Zakarpatskyi Institute of Agro-Industrial Production UAAS; 5Institute of Animal Physiology and Genetics, Czech Academy of Sciences, Prague,
Czech Republic
108
BIOLOGICAL AND PRODUCTIVE EFFECT OF INSULIN DEPENDING ON THE FREQUENCY OF INJECTIONS AND SORBENT FEEDING
It has been shown that, under conditions of high energetic nutrition, effectiveness of stimulating effect of insulin on anabolic processes and bull-calves production significantly depends on the injections frequency. More often administration of hormone under skin by dose of 0.5 IU per 1 kg body mass (every 5 days) is accompanied significant increase of ammonia concentration in the rumen and decrease of liveweight gains. Interval of 15 days between injections does not have biological and productive effect. Administration frequency in every 10 days promotes enhancement of biosynthetic processes in the body and increase daily liveweight gains almost by 16 % (1211 versus 1044 g of control group). Addition of powder of natural sorbent of clinoptylolite to main diet allows to increase nutrients sorption and daily liveweight gains by 20 % (1244 versus 1044 g of control group) and to lead to interval between injections to maximum (15 days) that considerably reduce social-economic expenditures.
Key words: insulin, clinoptylolite, ruminal fermentation, blood, bull-calves, metabolism, productivity.
Cmammx nadiumna do peda^ii 23.03.2010
109
