CC BY
25
УДК 630*907.13
Acnip. М.М. Лесь1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
БЮЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЕКСТЕНСИВНОГО ВИРОЩУВАННЯ PLEUROTUS OSTERATUS У ПРИРОДНИХ УМОВАХ ЛЬВ1ВСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Наведено результати дослвджень бюеколопчних особливостей екстенсивного ви-рощування гливи звичайно! в природних умовах Львiвського Розточчя. Рясшсть плодо-вих тiл Pleurotus osteratus встановлено за допомогою шкал О. Друде та Г. Гааса. Мате-матично описано розвиток плодових тщ гриба залежно вiд дiаметра колоди деревини Populus trémula L. Запропоновано модель розвитку макромщетав на колодах дiаметром до 50 см. Загалом субстрат, деревина, ктматичш умови Львiвського Розточчя позитивно впливають на розвиток Pleurotus osteratus. 3i збшьшенням дiаметра колоди Populus trémula L. кшьюсть особин гриба Pleurotus osteratus збшьшуеться за встановленою ма-тематичною залежнiстю.
Ключовi слова: глива звичайна, культивування, моделювання розвитку гливи.
Постановка проблеми. В сучасних умовах техногенного пресингу на довкiлля актуальними постають питання íстiвностi певних видiв ip^ÍB. До умовно Гстшних грибiв належить глива звичайна (Pleurotus osteratus), яка, як зазначають науковцi [1, 2], характеризуемся позитивними смаковими власти-
Близько 80 краш свiту в штучних умовах вирощують такi гриби, як пече-рицю, гливу звичайну, шт-таке, опеньок лiтнiй i зимовий, ктьцевик та iншi [3]. Рiчна потреба Украши у грибах становить 200-250 тис. т. Украшський ринок свiжих грибiв сьогоднi не задовольняе зростаючий попит населення, якi вико-ристовують закордонну продукцiю [4]. За вмютом вуглеводiв глива перевищуе продовольчi продукти (317-367 ккал). Найбiльше бтюв е у шапинцi плодового тта, що становить 46,37-88,03 мг/г тканини, а в нiжцi - не перевищуе 79,89 мг/г тканини [5]. Таким чином, дослщження культивування Pleurotus osteratus в рiз-них еколопчних нiшах е актуальним питанням.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй. У дослщженнях [6] встановлено, що найшвидший розвиток плодових тiл гливи звичайно1 вiдбуваеться на м'яких породах (тополя, пркокаштан звичайний, яблуня), прше на твердих породах (граб, груша).
1 Наук. керiвник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук
востями (рис. 1).
У робота [7] дослiджено вплив солi та способу виробництва нових видгв ферментовано! продукцй' на основi культивованих rp^iB гливи звичайно! та овочiв (морква, перець солодкий) на динамшу накопичення молочно!' кислоти. I зроблено висновок, що використання овочiв сприяе прискоренню процесу фер-ментацй', що дае змогу отримати готову продукцию на 4 дш pанiше за контроль.
Наукова праця [8] стосуеться питания розгляду показникiв бiометpií тiл плодових гливи звичайно!' пiсля вирощування на солом'яних субстратах в умо-вах захищеного грунту. Субстрат, в основу якого входить солома горохова сприяе збшьшенню дiаметpа шапинки по штаму НК - вiд 35 до 2,4 см, а за умо-ви використання соломи ячмiнноí - зменшуеться. Довжина нiжки залежить ввд бiологiчних особливостей гриба.
У робота [9] наведено данi про те, що автори розробили технологiчний процес виробництва соломистого субстрату для вирощування гливи методом ферментацп в пастеризацшнш камеpi з використанням поршневого ущшьнюва-ча пiд час ущiльнения та упакування субстрату в мiшки.
Урожайнкть гливи звичайно!' залежить вiд типу джерела свила. Застосу-вання ламп денного освилення сприяе збiльшенню загально!' вpожайностi гливи звичайно!' на 5 %. Високу сталу вpожайнiсть можна отримати шсля застосуван-ня штенсивноста освiтления в 400, 600, 800 лк. шд час формування плодових тал гливи звичайно! незалежно вщ штаму, що сприятиме отриманню 3,5-3,7 кг/м2. Режимом освiтления гливи звичайно!' в 12 год при загальнш штенсивноста 480012000 лк., а також в 16 год при загальнш штенсивноста 9600 лк. Сприяе зрос-танню врожайноста плодових тал гливи до 4,0 кг/м2. Для забезпечення населен-ня свiжою продукщею гpибiв можна рекомендувати до вирощування штам гливи звичайно! НК-35 [10].
Мета, завдання, методика дослщжень. Метою роботи е дослiджения особливостей екстенсивного вирощування Pleurotus osteratus в природних умо-вах Львгвського Розточчя.
Вщповщно до мети передбачали виртити такi завдання:
• розробити умови для штучного вирощування Pleurotus osteratus в межах Львiвського Розточчя;
• дослщити picT та розвиток особин Pleurotus osteratus на дослщних колодах;
• змоделювати оcобливоcтi розвитку Pleurotus osteratus залежно вiд дiаметpа ко-лоди доcлiджуваноí деревини.
Методи дослщжень: мжолопчш, бiометpичнi, грунтознавч^ екологiчнi, геоеколопчш, геоботанiчнi. Об'ект дослiджения - розвиток Pleurotus osteratus у природних умовах Львшського Розточчя. Предмет дослвдження - бюеколопчш особливостi розвитку Pleurotus osteratus залежно вщ дiаметpа колоди. Рясшсть плодових тал Pleurotus osteratus встановлено за допомогою шкал О. Друде та Г. Гааса. Опрацювання статистичних величин здiйснено за допомогою програм-ного забезпечення Mathcad та Microsoft Excel-2010.
Прилади та матер1али. Для визначення вологостi субстрату використо-вували вологомip "МГ-44". Кислотнiсть та температура субстрату вишряш при-ладом "КС-300В". Зв'язнiсть субстрату встановлено за допомогою "Приладу для визначення щiльностi грунту" [11], липккть визначено за допомогою "Приладу для визначення липкоста грунту" [12].
Виклад основного матерiалу. Фiзико-механiчнi властивостi субстрату, де розмщували дослiджувану деревину та мщелш, TaKi: вологiсть - 76 %; рН=6,5; температура субстрату - +17 оС; щiльнiсть субстрату - 7 кг/см2; субстрат слабов'язкий. Для дослщжень розвитку Pleurotus osteratus використа-но колоди деревини Populus trémula L. Мщелш розмщували у субстрап та без-посередньо на пеньку. Схему дослщжувано! колоди наведено на рис. 2.
Рис. 2. Схемарозм^ення мщелт на до^джуваних колодах: 1) субстрат; 2) колода Populus trémula L.; 3, 6) мщелш; 4) шурупи для фЫсацй деревини; 5) насипний субстрат для ущтьнення
На дшянщ було використано десять дослщжуваних колод, яю розмюти-ли так, як це показано на рис. 3.
Рис. 3. Розмiщування дослiджуваних колод iз мщелieм у плат
Перюд посадки - II декада квггня 2013 р. Поява макромщепв - II декада серпня 2013 р. Рясшсть макромщепв та дiаметр дослщжуваних колод наведено у таблищ.
Табл. Ыометричнй параметри доайджуваних колод та рясшсть макромiцетiв
№ дослщжуваного _зразка_
Верхнш дiаметр стовбура, мм
Рясшсть (Drude (1913))
Рясшсть (Haas (1932))
1
13,4
sparsae
2
14,5
sparsae
23,5
copiosae 2
24,5
copiosae 3
18.0
copiosae 1
120
sparsae
134
sparsae
120
sparsae
23 6
copiosae 3
10
18,3
copiosae 2
2
2
4
4
5
5
3
6
2
7
2
8
2
Q
4
Одшею з основних характеристик ощнки бюти е мiра видового багат-ства. Факт високого видового багатства на дослщжуванш територп е причиною
проведення природоохоронних заходiв. Для дослiджуваних нами плодових тiл найкраще застосувати iндекс видового багатства Макштоша (Ц). Цей щдекс ви-рiзняeться з-помiж iнших тим, що характеризуе один вид, який розвиваеться на певнiй дiлянцi. 1ндекс Макiнтоша вираховуемо за формулою (1)
и = Л/ЁП2, (1)
де п - кiлькiсть особин одного виду. Таким чином, для дослщжувано! дщянки iндекс видового багатства Макiнтоша розраховуемо так
и = у152 + 52 + 92 +152 + 62 + 42 + 52 + 42 +122 + 72 = 25,34. (2)
Отримане значения свiдчить про невисокий рiвень видового багатства дослiджуваного макромщета. Це пов'язано з тим, що дослщження проводили в перший рж вирощування i оцiиювали першу хвилю плодоношення. Залежно вiд дiаметра дослщжуваних колод, розвиток РЫитоШ о81вгаШ наведено на дiагра-мi (рис. 4). Математичну модель розвитку плодових тш РЫитоШ о81вгаШ на дослiджуванiй колодi можна представити так
N = 1,4208е°,°87ад, (3)
де: N - кiлькiсть плодових тiл, шт.; с1 - дiаметр колоди дерева. ^ 16
-а
X (Ц к С 03
О «
се ^
3 х
4 «
ч«
.5 2
ы °
..... О У
О Кшыасть плодових тш, шт. — Експоненщальна (Кшььасть плодових тш, шт)
л
V
| | у=1.4208е°'879х
К =0932
--' '
10 12 14 16 18 20 22 24 26 28 Д1аметр стовбура, см Рис. 4. ГрафЫ залежност1 розвитку плодових тт Р1еиго1т О81ега1ш вiд Ыаметра колоди Рори1т &вти1а Ь. (на пiдставi власних до^джень)
За допомогою програмного забезпечення МаШсаё ми здшснили моделю-вання розвитку РЫигоШ о81вгаШ на колодах дiаметром до 50 см. За основу розрахунюв взято формулу (1). Теоретичт результата дослщжень наведенi на рис. 5.
Рис. 5. Моделювання розвитку РЬвиШт ОБгетагт на колодах дiамеmром до 50 см
Ввдповщно до залежносп, зображено! на рис. 5, випливае 3aKOHOMipHicTb про збшьшення розвитку плодових тiл залежно вiд дiaметрa дослiджувaноï деревини. Нaшi дослщження пiдтверджують те, що деревина Populus tremula L. сприятлива для розвитку гливи звичайно!
Висновки. Внaслiдок проведених дослiджень встановлено:
• субстрат, деревина, мматичт умови Львiвського Розточчя позитивно вплива-ють на розвиток Pleurotus osteratus;
• 3i збшьшенням дiаметра колоди Populus tremula L. юльюстъ особин гриба Pleurotus osteratus збшьшуеться за встановленою математичною залежтстю;
• моделювання розвитку Pleurotus osteratus на колодах дiаметром до 50 см дасть змогу спрогнозувати продуктивтсть екстенсивного вирощування.
Лiтература
1. Бисько Н.А. Нормативная документация по грибоводству / Н.А. Бисько // Овощеводство. - 2010. - № 6. - С. 72-73.
2. Миронычева Е. Качественные характеристики товарных грибов / Е. Миронычева, Л. Кюрчева // Овощеводство. - 2010. - № 2. - С. 79-80.
3. ХЪмчний склад печериць р1зного морфолопчного стану / В.В. Дятлов, Н.А. Попова // Зб1рннк наукових праць ХДУХТ. - Харкв, 2008. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Pt / 2008_1/08_1_6.htm.
4. Попова О. За грибущие / О. Попова // Б1знес. - 2010. - № 9. - С. 68-69.
5. Будняк О.К. Вм1ст деяких бюлопчно активних сполук в тканинах гриб1в Pleurotus ostre-atus (Jacq.: Fr.) Kumm / О.К. Будняк, О.В. Бабаянц, О.О. Кокошкна, О.В. Запорожченко, С.А. Петров, М.Г. Магла // Вюник ОНУ 1м. I.I. Мечникова : зб. наук. праць. - 2003. - Т. 8, вип. 6. - С. 7-10.
6. Кучерявий С.В. Бюеколопчш особливост розвитку гливи звичайно'1 в умовах екстенсив-но'1 культури / С.В. Кучерявий // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - № 17.1. - С. 46-48.
7. Тринчук О.О. Накопичення молочно'1 кислоти в процес ферментаци за виробництва но-вих видв продукци з гливи звичайно'1 / О.О. Тринчук, С.М. Гунько // Землеробство : Мжвщ. те-мат. наук. зб. - 2011. - С. 121-127.
8. Вдовенко С.А. Показники бюметри тш плодових гливи звичайно'1 за вирощування в за-хищеному Грунт1 / С.А. Вдовенко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sworld. com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/decem-ber-2012.
9. Голуб Г. А. Особливост бютехнолопчного процесу виробництва субстрату для вирощування гливи / Г.А. Голуб, О.М. Гайденко, О.1. Кепко // Зб1рник наукових праць Вшницького на-цюнального аграрного ушверситету. - 2011. - № 7. - С. 67-73.
10. Вдовенко С.А. Формування врожаю гливи звичайно'1 залежно вщ штенсивност освгт-лення / С.А. Вдовенко // Зб1рник наукових праць Вшницького нащонального аграрного ушверситету. - 2012. - № 1. - С. 11-17.
11. Пат. 76642 Украша, МПК G 01 N 9/36. Пристрш для вимрювання щшьност Грунту / Попович В.В., Кучерявий В.П.;, № u201207857; заявл. 26.06.2012; Опубл. 10.01.2013, Бюл. № 1. -4 с.
12. Пат. 83327 Украша, МПК G 01 N 9/36. Пристрш для вимрювання липкости Грунту / Попович В.В., Кучерявий В.П.;, № u201212259; заявл. 26.10.2012; Опубл. 10.09.2013, Бюл. № 17. - 4 с.
Лесь М.М. Биоэкологические особенности экстенсивного выращивания Pleurotus osteratus в природных условиях Львовского Расточья
Приведены результаты исследований биоэкологических особенностей культивирования вешенки обыкновенной в естественных условиях Львовского Расточья. Обилие плодовых тел Pleurotus osteratus установлено с помощью шкал О. Друде и Г. Гааса. Математически описано развитие плодовых тел гриба в зависимости от диаметра бревна древесины Populus tremula L. Предложена модель развития макромицетов на бревнах диаметром до 50 см. В общем субстрат, древесина, климатические условия Львовского
Расточья положительно влияют на развитие Pleurotus osteratus. С увеличением диаметра бревна Populus tremula L. количество особей гриба Pleurotus osteratus увеличивается по установленной математической зависимости.
Ключевые слова: вешенка обыкновенная, культивирование, моделирование развития вешенки.
Les' М.М. Bioecological features extensive growing Pleurotus osteratus in vivo Lviv Roztochia
The results of studies bioecological characteristics of oyster mushroom cultivation in vivo Lviv Roztochia. Abundance of fruit bodies of Pleurotus osteratus determined using scales O. Drude. and H. Haas. Mathematically describes the development of fruiting bodies of the fungus, depending on the diameter of the logs of wood Populus tremula L. The model of macromycetes on logs with a diameter up to 50 cm total substrate, wood, climate Lviv Roztochia a positive effect on the development of Pleurotus osteratus. With increasing diameter logs Populus tremula L. number of individuals fungus Pleurotus osteratus increases established mathematical dependence.
Keywords: Pleurotus osteratus, cultivation, modeling of oyster.
УДК 631.151 Зав. лаб. П.П. Мельник, ст. наук. ствроб., канд. екон. наук
доц. Т.М. Егорова, ст. наук. ствроб., канд. геол.-мтер. наук -1нститут агроекологП i природокористування НААН
КОНЦЕПЦН ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ ВАГРОЕКОСИСТЕМ1
Розглянуто методичш шдходи переходу до еколого-екож^чного управлшня аг-рарним виробництвом. Викладено концепци еколого-екож^чного i сощального розвитку агроекосистеми. Видшено й охарактеризовано основш етапи, як представляють собою комплекс оргашзацшних, економiчних, еколопчних i сощальних компоненпв, принципи шдбору i розстановки кадрiв, необхщних для господарсько! дiялъностi. 1х взаемозв'язок i взаeмообумовленiсть формують iнституцiальнi основи оргашзацн, ана-лiзу, мотиваци, планування управлшських ршенъ вiдносно використання, вщтворення i збереження природних ресурсов у природокористуванш агроекосистем. Представленi етапи дають змогу сприяти розробленню i впровадженню ресурсозберк'аючих техноло-гiй в аграрному виробництва зменшенню забруднення навколишнього середовища i збереженню агроландшафтiв.
Вступ. Сучасне аграрне виробництво переживае серйозний кризис, суть якого полягае в недостатньому р1вш фшансових засоб1в, невiдповiдностi сучас-ним вимогам техшчно! бази для освоення новiтнiх технологш iз виробництва сшьськогосподарсько! культур, а також вiдсутностi принципу едносп економь ки й екологп в управлiннi виробництвом. Це породжуе комплекс еколого-еко-номiчних проблем, яю несприятливо впливають на р1вень оргашзацп виробництва. У практицi аграрного виробництва таю проблеми недостатньо обфунтову-ються, що неминуче призводить до небажаних змш в агроекосистемi. Ниш зростае увага до еколого-економiчного управлiння як складово! менеджменту.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Окремi особливосп теоре-тичних основ методологи концепцш в системi еколого-економiчного управлш-ня дослiджували Б.М. Данилишин, С.1. Дорогунцов, Л.Г. Мельник, В.П. Руден-ко, 6.В. Мшенш, ОI. Фурдичко, М. А. Хвесик та ш.
