CC BY
12
розроблеш pi3HOMaHiTHi методики планування, оргашзаци та контролю роботи учшв з предмелв профiлюючих напрямк1в, проводиться коттка робота з активiзацil творчо1 самостшно1 роботи учнiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. 25 Jahre HS-Herrnau — Übunghauptschule 1970-1995. — Salzburg, 1995. — C. 12-15.
2. Галузяк В.М., Сметанський М.1., Шахов В.1. Педагопка. — Вiнниця, 2001. — 200 с.
3. Кулшенко Л.Б. Формування готовностi старшокласникiв до свiдомого вибору майбутньо! професи типу "людина — техшка" в процесi навчально-виховно! роботи: Автореф. дис. канд. пед. наук: 10.00.01 / Нац. пед. ун-т iM. М. Драгоманова. — К., 2002. — 22 с.
4. Матшенко О. Освггнш контекст початкового етапу захщноевропейсько! штеграцп: структура шкшьно! системи Люксембургу // Педагогiка i психологiя професгйно! освiти. — 2004. — № 4. — С. 206-211.
5. Lehrplan der Hauptschule. Zweiter Teil: Allgemeine didaktische Grundzätze. 1-9 Punkte.
6. Помитюн Е.О. Комплексна оцшка гармоншного розвитку учшв в управлшш навчально-виховним процесом // Освгта i управлiння. — 1997. — Т.1. — № 4. — С. 17-19.
7. Якиманская И.С. Требования к учебным программам, ориентированным на личностное развитие школьников // Вопросы психологии. — 1994. — № 2. — С. 7-9.
Адам МУШИНСЬКИЙ
БЕЗПЕРЕРВНЕ НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ У ПОЛЬЩ1 НА ТЛ1 ПРИНЦИПУ УР1ВНОВАЖЕНОГО РОЗВИТКУ
Протягом останшх кшьканадцяти рок1в спостерiгаeться поступове зростання диференщацп рiвня регiонального розвитку. Це явище е наслiдком швидкого покращення ситуацп регiонiв, традицiйно пов'язаних iз найбшьшими мiськими агломерацiями, при одночасно повшьному розвитку тих територiй, де колись були сконцентроваш державнi сiльськi господарства й виробничi сiльськi кооперативи, а також репошв, як1 iсторично бвдт й мають слабо розвиненi несшьськогосподарсьш галузi економiки [5, 54-55].
Як наслвдок, це означае, що заможт регiони стають вiдносно ще багатшими, а бiднi регiони — ще бвдтшими. Протидiяти цьому мае реалiзацiя концепцй' урiвноваженого розвитку, окреслена в Конституцп ПР, а також у Трактат! Свросоюзу.
Цей принцип окреслений також у багатьох мiжнародних документах: Деклараци в Рю-де-Жанейро про середовища й розвиток (1992), обговорювався на зустрiчi у верхах Об'еднаних народiв в Йоганнесбургу в справi урiвноваженого розвитку (2002).
Ур1вноважений економiчний розвиток е необхiдним у процес розвитку мiст i регiонiв, вш служить для добра мешканцiв, тдвищуе як1сть життя, рiвень працевлаштування й усшшшсть функцiонування фiрм та установ. Тому важливим е, щоб установи, ввдповвдальш за розвиток мiст i регiонiв, мали належний погляд на фактори, що сприятимуть розвитковi, й появу можливосп прийняття вiдповiдних дш.
Однiею з таких дiй е змша пiдходу до вде1, реалiзацil й якостi навчання, прийнята в багатьох стратепчних урядових документах: Нацюнальному планi розвитку на 2004-2006 роки, Нацюнальнш стратег^' зростання працевлаштування й розвитку людських ресурсiв на 20002006 роки та в Проекп нацiонального плану розвитку на 2007-2013 роки.
Прийнятий Нацiональним планом розвитку та Секторним операцшним планом розвитку людських ресурив принцип розвитку сустльства, що базуеться на знаниях, розвивае прийняту ранiше стратегiю. Умовою дотримання цього постулату е значне зростання ^естицш у розвиток людських ресурив, зокрема збiльшения накладiв на використання iнформацiйних i комунiкацiйних технологiй у процеш навчання. Ефективна i добре функцюнуюча система безперервного навчання спричинить зростання безпеки осiб, як1 залишаються на ринку працi, озбро1ть !х умiниям давати собi раду в ситуацп несприятливих суспiльно-економiчних змiн, полегшить переквалiфiкацiю й працевлаштування.
Процес европейсько1 iнтеграцil тривае вже понад 40 роюв, та, незважаючи на це, не можна однозначно сказати, коли вш буде зашнчений. Ймовiрно вш триватиме ще багато десятилiть, оскшьки поряд iз все бiльш глибокою штегращею держав-членiв Свропейського Союзу надалi виступають сильнi тенденцil до розширення Спiльноти новими кра1нами [1, 11].
Переконання держав колишньо! РЕВ, що у процесi розширення i поглиблення eKOHOMi4HOi та пол^ично! штеграцп природнiм способом само собою розв'яжуться Bei соцiальнi питання, виявилося помилковим. Суспшьна полiтика з плином часу стала одним i3 основних стовтв европейсько! штеграцп, i це з огляду на поглиблення соцiальних ввдмшностей на територи спiльноти [1, 12].
У галузi сустльно! полiтики одним i3 ключових аспектiв та умовою втшения принципу урiвноваженого розвитку стала освга, при чому особливо освиа дорослих. А потребу кращого пристосування системи освiти й навчання до вимог сустльства, що базуеться на знаниях, й покращанш працевлаштувания тдкреслила зустрiч у верхах, яка ввдбулася в Лiсабонi.
Концепцiя навчання упродовж усього життя охоплюе шдив^альний розвиток i розвиток суспiльних рис у вшх формах i всiх контекстах — у формальнш i неформальнш системi, тобто в школах i осередках професiйного навчання, учбових закладах i осередках навчання дорослих, а також в рамках шцидентного навчання, а отже — вдома, на робот i в суспiльствi (OECD — Париж 1996). У цш системi пiдкреслюеться необхiдиiсть пiдготовки й заохочення уих дiтей навчатися протягом усього життя вже вiд раннього вшу. Ця концепщя спрямовуе дп таким чином, щоб забезпечити ввдповвдш можливостi всiм — дорослим особам, працюючим i безробiтним, якi мусять переквалiфiкуватися або пiдвищити свою квалiфiкацiю [12, 3].
Сучасна iдея навчатися протягом усього життя перегукуеться з попередшми визначениями безперервного навчання. Безперервне навчання — це комплекс освггшх процеав: формальних, неформальних та шцидентних, якi, незалежио вiд змiсту, рiвня та методiв, дають можливiсть доповнити освгту шк1льними та позашк1льними формами, завдяки чому дорослi особи розвивають сво! здiбностi, збагачують знания, вдосконалюють професшну квалiфiкацiю або здобувають нову професш, змiнюють сво! позицй' (ЮНЕСКО — Найробi 1976). Протилежнiстю вищеназвано! концепцп е iснуюча традицiйна освиа, тобто система навчання, яка починаеться ввд дитячого садка й зашичуеться вищою освiтою [12].
Безперервне навчання мае бути основним чинником, який зумовлюе економiчний розвиток, зокрема в реалiях глобально! економiки. А реалiзацiя вде! навчання протягом усього життя повинна зробити можливим iндивiдуальний розвиток кожного громадянина шляхом розповсюджения доступу до безперервного навчання й тдвищения його якосп, а також тдтримувати активнi позицп, як1 збiльшують його шанси на ринку працi [12].
Прюритет розвитку суспiльства, що базуеться на знаннях, знайшов свое ввдбиття мiж iншим у Нацiональному плат розвитку на 2004-2007 роки та в Секторнш операцшнш програмi розвитку людських ресурсiв. Цей прiоритет реалiзуеться низкою рiзних дiй:
Дiя 2.1. Збшьшения доступу до освии — пiдтримка навчання протягом усього життя.
Дiя 2.2. Шдвищения якосп освiти вiдносно потреб ринку пращ.
Дiя 2.3. Розвиток кадрiв сучасно! економiки.
Дiя 2.4. Змiцнения адмшстративних здiбностей.
Серед названих дiй найбшьше значения мають дп 2.1 i 2.2.
1дею навчання протягом усього життя не можна було б повшстю реалiзувати, якщо б потенцшш слухачi курсiв/навчания не мали до не! доступу. Йдучи !м назус^ч, Секторний операцiйний план Розвиток людських ресурив 2004-2006 прийияв мiж шшим як принцип доступнiсть освiти на вих рiвиях навчання — ввд дошшльно! освiти до безперервного навчання дорослих, з особливим врахуваниям потреб оаб, як1 проживають у сшьськш мiсцевостi, з метою зменшення рiзницi у рiвнi освiти [8, 186]. Було полегшено доступ до осв^и учиям iз спецiальними освiтнiми потребами, йшлося також про розвиток системи безперервного навчання для дорослих.
Збшьшення доступносп до безперервного навчання повинно дати можливють кожному громадяниновi задовольнити сво! прагнения й особисп освiтнi потреби в оптимальних для нього умовах без огляду на вш, стать, имейш умови, рiвень неповносправносп, мiсце проживания, суспшьний i матерiальний статус, наявну освгту, нацiональнiсть [12, 6].
Вищеназвана дiя стосуеться мiж iншим створення Цен^в дистанцiйного навчания по селах (центри можуть виникати в малих школах, яким загрожуе лiквiдацiя, у мюцевостях, як1 не мають iнших культурно-осв^шх осередк1в. Центри будуть обладнуватися комп'ютерною техшкою з доступом до 1нтернету; в кожному з них буде працевлаштована особа, яка
допомагатиме користуватися засобами Центру; метою Центов е забезпечення особам, як проживають у сiльськiй мюцевосп, можливостi безперервно навчатися у формi on-line). У рамках цiеï дп передбачаеться забезпечення фiнансування на:
• закупку сучасного спещального обладнання, яке полегшуе навчання учнiв i3 спещальними освiтнiми потребами;
• створення штернетних центрiв мультимедiйноï iнформацiï в шшльних та педагогiчних бiблiотеках — обладнання ïx комп'ютерною технiкою разом iз програмуванням;
• створення освiтнix штернетних порталiв — актуалiзацiя ïx засобiв, адмiнiстрування й розширення змiсту порталу елементами, адресованими учням та вчителям понад пмназшних шк1л;
• опрацювання програм, дидактичних матерiалiв i методологш для дистанцiйного навчання.
Характерними рисами польсько" системи безперервного професiйного навчання е розпорошешсть i стиxiйний розвиток ринку освггтх послуг i органiзована система навчання безробиних [4]. На цьому фош кориснi змiни заповiдала Стратепя розвитку нацiональноï освiти на 2001-2006 роки [11], яка передбачала утворення цшсно" системи навчання, що охоплювала як початкову професшну освiту, так i безперервне професшне навчання. Головно в освинш полiтицi було прийнято принцип, що потреби ринку пращ найкраще буде задовольняти абсолютно вшьний ринок освiтнix послуг. Крiм того, вичизняна полiтика враховувала факт сильно" мiжрегiональноï диференцiацiï, яка повинна з'явитися в галузi надання освiтньо-навчальниx послуг на територи краши [3]. На цей момент практично неможливо ощнити величину ринку постачальник1в послуг у сферi безперервного навчання/освiти. Статистика подае тшьки данi, що стосуються шил для дорослих.
Принцип абсолютно вшьного освинього ринку викликав лавиноподiбне зростання навчальних установ при одночаснiй ввдсутносп достатнix засобiв i меxанiзмiв ix контролю. Ця ситуацiя погiршилася через вiдсутнiсть одностайно" полiтики вiдносно безперервного навчання на урядовому щаблi самоврядування.
Створений Розпорядженням MHOiC вiд 20.12.2003 р. Заклад акредитацп навчальних одиниць центрiв практичного навчання та осередшв професiйного доучування й вдосконалення, як проводять безперервне навчання позашкiльними формами, а також освиньо" дiяльностi, про яку мова у ст. 83а закону 2 ввд 7 вересня 1991 р. про систему освии, стане головним знаряддям пiдвищення якосп послуг. У рамках цiеï дп будуть фiнансуватися проекти, пов'язанi з опрацюванням довiдника з процедур акредитацп осередшв, яш проводять безперервне навчання позашшльними формами, проведення монiторингу д!яльносп акредитованих установ, побудова системи збирання й аналiзу освiтнix статистичних даних, розвиватиметься система освiтньоï iнформацiï.
Шдвищення якостi безперервного навчання е умовою конкурентоздатносп в европейському i глобальному вимiраx. Oсвiта пiдлягае також тим правилам, де основним ктентом е учень, студент, слухач, який оч^е послуг високоï якостi. Постачальник освггшх послуг повинен задовольнити його оч^вання й потреби. Тому таким важливим е створення системи акредитацп установ, яш проводять безперервне навчання позашшльними формами, припускаючи добровiльнiсть акредитацп [12, 7].
Багаторiвнева система безперервного навчання складае основу суспiльного й економiчного розвитку нашоï краïни. У Польщi освiта дорослих значно менше щнуеться, нiж в краïнаx з розвиненою ринковою економшою, про що сввдчить рiвень освiти населения продуктивного в^.
У Польщi iснують суттевi елементи, яш пiдтримують безперервне навчання, заохочують дорослих осiб до тдвищення квалiфiкацiï. До цих елеменпв належать обов'язок спрощувати працiвникам тдвищення професiйноï квалiфiкацiï, покладений на працедавцiв силою закону Кодексу Пращ, податковi пiльги, пов'язаш з видатками на навчання, навчання безробиних i тих, кому загрожуе безробiття, фiнансоване iз засобiв Фонду пращ, який поповнюеться з бюджету держави i внесками шдприемщв.
Попит на освгтш послуги спричинив утворення великого освiтнього ринку. Однак ринок пропозицш освiтнiх послуг е слабо поманим, що викликае труднощi в контролi за як1стю пропонованих курав, забезпеченнi ефективного розпоряджения засобами на навчання.
Статистика освiти охоплюе тшьки навчання шк1льними формами. Вiдсутия повна статистика, що стосуеться позашк1льно1 освии. Оцiнюеться, що к1льк1сть установ, як проводять навчання у формi курав, становить близько 12 тисяч. У тому чи^ 5 тисяч становлять школи, а понад 2 тисячi — професiйнi центри професiйного вдосконалення, як1 зареестрованi в одиницях територiального самоврядувания i формально пiдлягають педагопчному контролю з боку iнспектора. Решта постачальник1в курсового навчання (установи, як дiють на пiдставi реестрацп про господарську дiяльнiсть) знаходиться поза облшом i контролем [12, 89]. При децентратзацп пропозици навчальних послуг програми курсового навчання складаються виключно на рiвнi освiтнiх осередк1в, тому курси з однiею i лею ж назвою але реалiзованi рiзними осередками не можна навт порiвияти.
Розвиток безперервного навчання в Польщi зумовлюеться низкою факторiв i показник1в. Спшьним елементом окремих дiагнозiв е так показники:
• низький ршеиь осв™ суспiльства — частка осiб iз середиьою освiтою у 1998 р. в популяци осiб вком 25-64 роки становила 54% (середиiй показник OECD 1999 р. — 62%);
• високий ршеиь безробiття, який перевищуе 18% (майже 70% ввдсотшв безробiтних мають базову професiйну i нижчу освiту);
• низька участь суспшьства у безперервному навчаннi (тшьки 13% населения порiвняно iз крашами OECD — 31%);
• малi наклади бюджету на освiту й тдвищения квалiфiкацil дорослих осiб, ощнюваш на 0,6% видатк1в на освгту взагалi;
• низький рiвень використання С1Т в освiтi — юльюсть учнiв середнiх шк1л на 1 комп'ютер з доступом до 1нтернету — 26,1 (краши Свросоюзу — 14,9) [12, 4].
Позитивним явищем, яке спостер^аеться в останнi роки, е постшне зростания рiвня освiченостi людей. За перiод вiд перепису населения 1988 р. ввдсоток оиб iз понад базовою освiтою зрю з майже 55% до близько 67% у 2002 р. значно зменшилася частка оаб з базовою, неповною базовою чи без шк1льно1 освии [2, 42].
Найбшьш динамiчним приростом характеризувалася група оиб iз вищою освiтою, частка яких збiльшилася з 6,5% до понад 10% усього населения у вщ 15 рошв i бiльше. Польща досягла вже европейських стандартiв у розповсюдженш вищо1 освiти. Коефiцiент охоплених вищою освиою у 2001-2002 навчальному роцi становив майже 50%. Це був рiвень вищий, нiж в 1рландп, Нiмеччинi, Португалп чи в 1талп, але нижчий вiд показнишв у Фшляндл (84%), Швецп (66%), Великобритании 1спани (58%). У випадку кра1н, як1 щойно увiйшли до Свросоюзу, такий показник був вищий тшьки у Словенп й Естонп (53%). Значне зростания популяци студенпв було пов'язане у Польщi передовым iз збiльшениям кiлькостi студентiв вечiрнього i заочного навчания у державних вузах та розвитком недержавних вищих навчальних закладiв [2].
Зпдно з прогнозом до проекту Нащонального плану розвитку на 2007-2013 рр. протягом найближчих рокiв кiлькiсть осiб iз вищою освiтою на ринку пращ швидко зростатиме — якщо серед оаб вiком 15-64 роки у 2002 тшьки 10,5% мали вищу освгту, 57,9% — середню освгту, а 31, 6% — базову чи неповну базову, то у 2010 рощ це буде ввдповвдно 13,9%, 67,3% та 18,8%, а у 2020 р. — 16,9%, 69,9% i 13,9%.
Однак показники освии не можна аналiзувати ввдрвано ввд показник1в, що стосуються масштабiв безробiття в окремих професiйних групах. Таш даш, опублiкованi Головним статистичним управлiнням та Мiнiстерством працi, показують, що, незважаючи на зростания процентно1 частки випускник1в у загальнiй кшькосп безробiтних, висновок можна зробити такий: найбшьше безробiття i/або виключения з ринку пращ загрожуе особам, яш мають вiдносно гiршу освiту. Домiнуюча частина безробiтних мае базову або основну професiйну освiту (майже 70% уах безробiтних). Найрiдше безробiтними е особи з вищою освтою, яш в 2001 роцi складали тшьки 3% безробиних. Вищеназванi данi доводить, що освиа може уберегти ввд виключения з ринку працi. Це означае також, що поряд iз програмами, скерованими на безробiтних, необхвдними е д^', спрямованi на тдвищения рiвия освiти
населення. Крiм того, наведенi вище дат переконливо доводять, що роль освии у суспiльному й економiчному розвитку надалi постiйно зростатиме.
Прийнята Радою Miнiстрiв Cтратегiя розвитку безперервного навчання до 2010 року авторства Мшстерства освии й спорту накреслила ряд прюритепв для ïï реалiзацiï. У цьому документ! говориться, що стратепчною метою процесу безперервного навчання й освии протягом усього життя е тдтримка й скерування розвитку особистосп, стимуляцiя iнновацiйностi й креативностi людини. Це сприятиме зростанню конкурентоздатностi, покращенню органiзацiï працi й створенню основи розвитку суспшьства, яке базуеться на знаннях. Це вiдповiдае полiтицi Свросоюзу, спрямованiй на активну участь у громадянському суспiльствi, особисте зростання, пристосування до постiйниx змiн й можливють працевлаштуватися.
Ця стратегiя визначае також питання накладiв на навчання. У нш зазначено, що надто малими е наклади на освгту й тдвищення квалiфiкацiï дорослих. Oцiнюеться, що наклади на безперервне навчання в Польщi становлять близько 0,6% видатшв на освгту взагалi. Видатки працедавцiв на навчання, вдосконалення й переквалiфiкацiю кадр1в у 2001 р. становили 0,8% кошпв працi.
Реалiзацiя стратегiчноï мети, якою е розвиток безперервного навчання, повинна базуватися на окремих прюритетних дiяx, яш перегукуються з европейським обширом навчання протягом усього життя:
• Збшьшення доступносп до безперервного навчання.
• Шдвищення якосл безперервного навчання.
• Взаемодiя i партнерство.
• Зростання швестицш у людськ ресурси.
• Усвiдомлення ролi й значення безперервного навчання.
• Спрощення доступу до правдивоï iнформацiï, консультацш та порад [12, 5].
Спостер^аючи за розвитком освiтнього ринку сьогодш можна смiливо зробити висновок,
що поляки не хочуть навчатися за грошi СС [7]. По всш краïнi завдяки дотацiям iз Свросоюзу оргашзовано сотнi курсiв: вiд бухгалтерського облiку до психологи. Але класи зяють порожнiми мiсцями. "Як люди отримують щось задармо, то думають, що це кепське", — коментують навчальш фiрми. Курсанти недовiрливо ставляться до оргашзованих курсiв, виходячи iз припущення, що, коли за щось вони не платять, то й не мусять вдашувати. Популярними е тшьки мовш курси.
У рамках так званого Свропейського суспшьного фонду (EFS) до Польщi мае потрапити у 2004-2007 роках понад 2 млрд. евро. Це величезш грош^ як1 мають покращити конкурентоздатнiсть наших пращвнишв. Але багато можемо з цього втратити [7].
Вина за такий стан речей покладаеться на обидвi сторони: на навчальнi заклади, як1 за твердженням представник1в Воеводських управлiнь працi, що фiнансують це навчання, складають слабк1 проекти i часто погано заповнеш, а також на бюрократичш процедури.
Hавчальнi фiрми часто вiдмовляються, коли ïм створюються штучш перешкоди. Важко також знайти проект, який, з одного боку, схвалить союзна процедура, а з другого — вш користуватиметься великим устхом [7].
Висновки. Вступ Польщi до спiльноти европейських краш спричинив принципову змiну в галузi суспiльноï полiтики держави. Iмплементацiя Польщею принципу урiвноваженого розвитку особливо тдкреслила iдею побудови суспiльства, яке базуеться на знаннях.
Принциповий поворот на ринку пращ — ввдсутшсть пращ — необхвдшсть переквалiфiкацiï змусив змшити пiдxiд до так званого формального навчання, тобто до системи навчання, яка базуеться на тривалих ввдносно часу й змюту навчання формах (класи, ощнки, школи, програми, тдручники) й веде вiд початкового навчання до ушверситету, на користь №ï навчання упродовж усього життя.
Реалiзацiя iдеï навчання протягом усього життя i пов'язаного з ним безперервного навчання е кроком у напрямку побудови ввдкритга гиучкоï системи освии, справжньоï пiдтримки пiзнавальноï активностi й тдприемництва, що ведуть до збшьшення шанив працевлаштування на сучасному ринку пращ й розвитку регюшв.
Розв'язання проблем безперервного навчання не буде можливим без сшвпращ й партнерства, а тим самим координаци дiй на користь реатзацп iдеï навчання протягом усього життя. Безперервне навчання е нацiональним прюритетом, отже проблеми, як1 виникають, е спiльними проблемами, а отримана користь становитиме спiльне добро. Тому безперервне навчання повинно наближувати до себе вих суб'ектш i мати ïx повну пiдтримку, незалежно вiд меж впливу (краïна, регiон, мiсцева стльнота, установа). Одночасно це е шансом тдтримати суспiльнi зв'язки через освггу, й тим самим змiцнити демократш. Особливо iстотним е включення до процесу безперервного навчання працедавцiв, як щоразу частiше помiчають, як ефектившсть i конкурентоздатнiсть ïx фiрм залежить вiд знань працiвникiв.
1снуюча практика доводить, що в безперервному навчанш зараз е бiльше хаосу, шж обдуманих дiй з боку шституцш, що фiнансують навчання, Державних управлшь: Мiнiстерства працi, Управлiнь працi, Маршалшвських управлiнь, а також Воеводських i Повиових рад працевлаштування. Лише илька роив тому почала дiяти шститущя прогнозування попиту на визначенi професп, так щоб пропозицiï освiтнix установ, ям проводять безперервне навчання, були пристосоваш до потреб ринку пращ, який постiйно змiнюеться.
Необxiдним також е зменшення забюрократизованостi процедур подання пропозицш, щоб не вiдбивати бажання освiтнiм iнституцiям працювати вже з самого початку 1'х дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Grewinski M. Europejski Fundusz Spoleczny jako instrument integracji socjalnej Unii Europejskiej, Wyzsza Szkola Pedagogiczna Towarzystwa Wiedzy Powszechnej w Warszawie. — Warszawa, 2001 r.
2. Misiak M. Diagnoza sytuacji spoleczno-gospodarczej Polski u progu akcesji do Unii Europejskiej, Warszawa 2004, Ekspertyza zostala wykonana na zlecenie Departamentu Koordynacji Polityki Strukturalnej w MGPiPS.
3. Modernizacja ksztalcenia ustawicznego i ksztalcenia doroslych w Polsce, jako integralnych czçsci uczenia siç przez cale zycie. Raport opracowany dla Ministerstwa Edukacji Narodowej i Sportu, Stockholm University, Institute of International Education.
4. Narodowe Obserwatorium, Polska RAPORT 1999. Zespol zadaniowy ds. Szkolen i wspolpracy zasobow ludzkich Cooperation Fund. — Warszawa, 1999.
5. Narodowy Plan Rozwoju 2007-2013.
6. Orlowski W. M. Prognoza zmian sytuacji spoleczno-ekonomicznej Polski: horyzont 2006, 2010, 201315, Opracowanie przygotowane na zlecenie Ministerstwa Gospodarki, Pracy i Polityki Spolecznej. — Warszawa, grudzien 2003.
7. Pelowski W. Spimy na milionach // Gazeta Wyborcza. — 24-10-2005.
8. Sektorowy Program Operacyjny Rozwoj Zasobow Ludzkich 2004-2006, Dziennik Ustaw Nr 166, poz. 1743.
9. Seler B. Analiza Porownawcza Czynnikow Dynamizuj^cych Rozwoj na przykladzie Miast Europejskich, Fundacja Naukowo-Techniczna "Gdansk". — Rzeszow, 1999.
10. Slugocki W. Lubuskie doswiadczenia w wykorzystaniu Funduszy Unii Europejskiej, Uniwersytet Zielonogorski. — Zielona Gora, 2004.
11. Strategia rozwoju edukacji narodowej na lata 2001-2006, Warszawa, wrzesien 2001. W oparciu o: "Education at a Glance — OECD Indicators, 2001.
12. Strategia rozwoju ksztalcenia ustawicznego do roku 2010 autorstwa Ministerstwa Edukacji Narodowej i Sportu, przyjçta przez Radç Ministrow w dniu 8 lipca 2003 r.
13. Ustawa z dnia 20 kwietnia 2004 r. o Narodowym Planie Rozwoju (Dz.U. Nr 116, poz. 1206).
14. Zintegrowany Program Operacyjny Rozwoju Regionalnego.
Володимир ПАС1ЧНИК
ПРОВ1ДН1 КОНЦЕПЦИ ПОДГОТОВКИ СПЕЩАЛ1СПВ Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ПОЛЬЩ1 НАПРИК1НЦ1 Х1Х ТА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛ1ТЬ
Подальший розвиток та модершзащя системи пiдготовки вчителiв фiзичного виховання вимагае проведення теоретичного аналiзу та узагальнення досвiду у цiй галузi освiти в iншиx европейських крашах. У нашому дослiдженнi вивчались оргашзащя та змiст пiдготовки спецiалiстiв фiзичного виховання у Польщi наприкiнцi Х1Х та початку ХХ столiть.
