CC BY
25
УДК 582.28 Acnip. О.О. Погрiбний1; астр. В.Б. Маланюк2;
доц. В.Я. Заячук1, канд. с.-г. наук
БАЗИД1АЛЬН1 МАКРОМ1ЦЕТИ СОСНОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ I ПРИКАРПАТТЯ
Внаслщок проведена дослiджень у соснов^ фiтоценозаx виявлено та визначено 97 вищв базидiомiдетiв, як належать до ipwx пiдкласiв, п'яти порядюв, 21 родини та 37 родш. У вологому смереково-сосновому суборi виявлено 62 базидiальниx макромще-тiв, а у свiжому сосновому борi вщзначено найменшу ïx кiлькiсть (10 видш). Видова рiз-номанiтнiсть макромщепв у фiтоценозаx за участю сосен кедров^ европейсько'1 та ко-рейсько'1 e досить бiдна (вiдповiдно 17 та 1B видiв), а у фiтоценозаx за участю сосни гiрськоï макромщетш найменше - 7 видш. Здшснено розподiл виявлениx видш базидiаль-нт макромщепв за xарчовою придатнiстю, еколого-трофiчною приуроченiстю та мiся-цями росту.
Ключовi слова: макромщети, базидiомiдети, релiктова сосна звичайна, сосна Кедрова европейська, сосна прська, Украшсью Карпати, Прикарпаття.
Вступ. Видове piзноманiття макpомiцетiв соснових лкш в Украшських Карпатах e практично не вивченим. Проте ïх дослщження e досить важливим, ос-кшьки в бiдних умовах мiсцезpостання мiкоpизоyтвоpювачi вiдiгpають важливу роль у формуванш дослiджyваних фiтоценозiв.
В Украшських Карпатах та на Прикарпатт ростуть автохтонш та штроду-кованi види роду Сосна (Pinus L.). Найпошиpенiшим у регюш видом e сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), яка фоpмye як релшговГ лiси, так i штучш насадження. Менш поширеними e сосна гipська (Pinus mugo Turra), сосна чорна (Pinus nigra Arnold.), сосна кедрова eвpопейська (Pinus cembra L.), сосна кедрова сибipська (Pinus sibirica Du Tour.), сосна кедрова корейська (Pinus koraiensis Sieb. et Zucc.) та ш.
ФГтоценози за участю релжтово1 сосни звичайно!' ростуть на дослщжува-шй територй' на илощд 736,1 га. ïх подаляють на два екотипи: скельний, площа якого становить 429,6 га та болотний - 306,5 га. ЛГсостани скельного екотипу найбшьше пошжpенi у вологому смереково-сосновому боpi (309,6 га), а болотного - в сирому та мокрому смереково-сосновому суборах (256,7 га). Бшьшкть фь тоценозiв болотного екотипу зростають на висот 450-500 м н. р. м., а скельного - в дiапазонi 700-900 м н. р. м. Максимальна висота зростання релжтових соснових фггоценозгв - 1375 м н. р. м. [5].
Фггоценози штучного походження за участю сосни звичайно1, бшьша кшьккть яких зосереджена у ЛьвГвськш обл., на дослiджyванiй територй' займа-ють площу близько B350 га. Переважна бшьшкть з них росте у сугрудових умовах Гз висотним диапазоном 400-B00 м н. р. м. у невщповщних типах лку. Серед iнтpодyкованих видав роду Сосна (Pinus) в лкових насадженнях Украшських Карпат та Прикарпаття найпоширешшою e сосна чорна (Pinus nigra), яка росте на плошд 372,4 га в свГжих та вологих борах, суборах, сугрудах та грудах.
У лкових насадженнях Украшських Карпат та Прикарпаття сосна кедрова корейська (Pinus koraiensis) тpапляeться на 21 далянщ загальною площею 26,2 га в межах висот 500-1300 м н.р.м. у свГжих та вологих сугрудах та вологих
1 НЛТУ y^arnH, м. Львгв;
2 np^apnaTC^m НУ ím. Вaсиля Стеф^нта
грудах. Сосна кедрова сибiрська (Pinus sibirica) росте на 6 дшянках загальною площею 25,6 га, з них: 4га в межах висот 400-500 м н.р.м., 13 га на висоп 700800 м н.р.м., 6,5 га на висоп 1200-1300 м н.р.м. та ш. у свiжих та вологих сугру-дах та вологих грудах.
Матерiали i методи дослщження. Збiр зразюв мжобюти в соснових фгго-ценозах проводили в межах 1вано-Франкшсько1, Чершвецько1, та Закарпатсько!' областей протягом 2010-2012 рр. Ми обстежили сосновi фiтоценози на територц таких об'екпв природо-заповiдного фонду 1вано-Франкшсько1 обЛ. : Карпатський нащональний природний парк (КНПП), Галицький нащональний природний парк (ГНПП), Нацiональний природний парк (НПП) "Гуцульщина", природний заповедник (ПЗ) "Горгани", ботанiчнi заказники "Кливський", пам'ятки природи "Бре-дулець", "Турова дача", "Лютошара", "Ширковець". У Чершвецькш обл. дост-джуванi об'екти знаходяться на територií пам'ятки природи "Протяп камiння", а в Закарпатськш обл. - пам'ятки природи "Голятин". Збiр та зберiгання гербарних матерiалiв здiйснювали за стандартними методиками [1]. Шкроскошчну структуру у плодових тiлах грибiв вивчали пiд мжроскопом на свiжому та сухому матерь алi, для чого робили мiкрозрiзи пластинок i кутикули, яш згодом дослщжували у 3 %-му розчиш КОН. У деяких випадках тд час проведення тесту спор грибш на амiлоíднiсть застосовували реактив Мельцера. Bd зiбранi зразки iдентифiкували за допомогою визначникiв [2-4], iноземних джерел [10-12], iнтернетресурсу [8, 13]. Систематичш таксони та сучаснi назви грибш узгоджено з 10-м виданням "Ainsworth and Bisby's Dictionary of the Fungi" (Kirk et al., 2008) [7] та номенкла-турною базою даних "CABI Bioscience Databases. Index fungorum" [9].
Результати дослщжень та ix обговорення. На сьогодш ми зарееструва-ли та визначили 97 видав базидаомщетш у соснових фггоценозах на дослщжува-нiй територií. Перелж виявлених нами макромiцетiв у дослщжуваних об'ектах на територií Укрш'нських Карпат та Прикарпаття наведено в табл. 1.
Табл. 1. Перелш MaKpoM^emiB соснових фiтоценозiв Укратських Карпат
та
Типи люу
сосни кедрово! европейсько! о к ь сосни кедрово! корейсько!
Перелш видш у таксономчнш послiдовностi релштово! сосни звичайно! с 'С и н с о с
О О S о S О О S О S О s О О s о S о И ffl и О
< <- <с < ffl ffl ffl ffl О ffl
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Basidiomycota R.Z Moore
Agaricomycetes Doweld
Cantharellales Gaum.
Cantharellaceae J. Schrot.
Cantharellus cibarius Fr. + + + + + + + + + +
Agaricales Underw.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Agaricaceae Chevall.
Agaricus silvaticus Schaeff. + +
Cystoderma amianthinum (Scop.) Fayod + + + + + +
Amanitaceae R. Heim ex Pouzar
Amanita excelsa (Fr.) P. Kumm. + +
Amanita fulva Fr. + + + + +
Amanita muscaria (Fr.) Hooker. + + +
Amanita pantherina (DC.) Krombh. + +
Amanita virosa (Fr.) Bertill. + + + +
Bolbitiaceae Singer
Panaeolus fimicola (Pers.) Gillet +
Cortinariaceae R. Heim ex Pouzar
Cortinarius acutus (Pers.) Fr. + + + + + +
Cortinarius biformis Fr. + + + + +
Cortinarius bolaris (Pers.) Fr. + +
Cortinarius caperatus (Pers.) Fr. + + + + + +
Cortinarius cinnamomeus (L.) Fr. + + + +
Cortinarius croceus (Schaeff.) Gray + + + + + +
Cortinarius decipiens (Pers.) Fr. + +
Cortinarius malachius (Fr.) Fr. + +
Cortinarius mucosus (Bull.) J. Kickx f. + + + + + + +
Cortinarius sanguineus (Wulfen) Fr. + + + +
Cortinarius scaurus (Fr.) Fr. + + + +
Cortinarius semisanguineus (Fr.) Gillet + + + +
Cortinarius traganus (Fr.) Fr. + + + + + +
Entolomataceae Kotl. & Pouzar
Clitopilus prunulus (Scop.) P. Kumm. +
Entoloma vernum S. Lundell +
Hydnangiaceae Gaum. & CW. Dodge
Laccaria amethystina Cooke + + +
Laccaria laccata (Scop.) Cooke + +
Hygrophoraceae Lotsy
Hygrophorus hypothejus (Fr.) Fr. + + + +
Inocybaceae Jülich
Inocybe dulcamara (Pers.) P. Kumm. + +
Inocybe fuscidula Velen. +
Marasmiaceae Roze ex Kühner
Gymnopus dryophilus (Bull.) Murrill +
Gymnopus peronatus (Bolton) Gray + + +
Marasmius scorodonius (Fr.) Fr. +
Megacollybia platyphylla (Pers.) Kotl. & Pouzar + +
Rhodocollybia butyracea (Bull.) Lennox +
Mycenaceae Overeem
Mycena citrinomarginata Gillet +
Mycena galopus (Pers.) P. Kumm. + + + + +
Mycena metata (Secr. ex Fr.) P. Kumm. + +
Mycena pura (Pers.) P. Kumm. + +
Mycena sanguinolenta (Alb. & Schwein.) P. Kumm. +
Mycena stylobates (Pers.) P. Kumm. + +
Mycena viridimarginata P. Karst. + +
Mycena vitilis (Fr.) Quél.
Physalacriaceae Corner
Strobilurus tenacellus (Pers.) Singer + +
Pluteaceae Kotl. & Pouzar
1. JicoBe Ta cagoBo-napKoBe rocnogapcTBo
57
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Pluteus cervinus P. Kumm. +
Strophariaceae Singer & A.H. Sm.
Galerinapaludosa (Fr.) Kühne + + + + +
Gymnopilus penetrans (Fr.) Murrill +
Gymnopilus sapineus (Fr.) Murrill + +
Hebeloma crustiniformes (St. Amans) Quel. + +
Hebeloma mesophaeum (Pers.) Quél. + +
Tricholomataceae R. Heim ex Pouzar
Clitocybe clavipes (Fr.) Kumm. +
Clitocybe gibba (Fr.) Kumm. +
Clitocybe nebularis (Batsch) Quel. +
Collybia tuberosa (Bull.) P. Kumm. +
Lepista nuda (Bull.) Cooke +
Lepista inversa (Bull.) Cooke +
Leucocortinarius bulbiger (Alb. & Schwein.) Singer +
Psedoclitocybe cyathiformis (Bull.) Cooke +
Melanoleuca cognata (Fr.) Konrad & Maubl. + +
Tricholoma imbricatum (Fr.) P. Kumm. + +
Tricholoma robustum (Alb. & Schwein.) Ricken +
Tricholoma saponaceum (Fr.) P. Kumm. +
Tricholoma vaccinum (Schaeff.) P. Kumm. + + +
Tricholomopsis decora (Fr.) Singer + + + +
Tricholomopsis rutilans (Schaeff.) Singer + + + + + +
Boletales E.-J. Gilbert
Boletaceae Chevall.
Boletus badius (Fr.) Kühner ex J.-E. Gilbert + + + + + + + +
Boletus chrysenteron (Bull.) Quél. + + + +
Boletus edulis Bull. ex Fr. + + + + + +
Boletus parasiticus Bull. + + + +
Boletus luridiformis Rostk. + + + +
Tylopilus felleus (Fr.) Karst. + + + + + + +
Gomphidiaceae Maire ex Jülich
Chroogomphus rutilus (Schaeff.) O.K. Mill. +
Gomphidius glutinosus (Schaeff.) Fr. + +
Gomphidius roseus (Fr.) Fr. + + + + +
Paxillaceae Lotsy
Paxillus atrotomentosus (Batsch) Fr. + + +
Paxillus involutus (Batsch) Fr. + + + + + +
Suillaceae Besl & Bresinsky
Suillus bovinus (Pers.) Roussel + + + + + + + +
Suillus granulatus (L.) Roussel + +
Suillus luteus (L.) Roussel + + + + + + + +
Suillus variegatus (Sw.) Kuntze + + + + + + + +
Sclerodermataceae Corda
Scleroderma citrinum Pers. + + + + + + + + + +
Russulales Kreisel ex P.M. Kirk, P.F. Cannon & J. C. David
Russulaceae Lotsy
Lactarius camphoratus (Fr.) Fr. + + + + + +
Lactarius deliciosus (L.) Gray + + + + + + + + +
Lactarius deterrimus Gröger + +
Lactarius helvus (Fr.) Fr. + + + + + +
Lactarius lignyotus Fr. +
Lactarius necator (Fr.) Karst. + + +
58
36ipHHK HayKOBO-TexHi^HHX npaub
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Lactarius rufus (Scop.) Fr. + + + + + + +
Lactarius torminosus (Schaeff.) Gray + + + + + + +
Lactarius trivialis (Fr.) Fr. + + + + +
Russula aquosa Leclair + + + + + + +
Russula cessans A. Pearson + + + + +
Russula chloroides (Krombh.) Bres. + + + + +
Russula decolorans (Fr.) Fr. + + + + + +
Russula emetica (Schaeff.) Pers. + + + + + + +
Russula lepida Fr. + + + +
Russula paludosa Britzelm. + + + + +
Russula vinosa Lindblad +
3araahHa KÍnbKÍcTb Bagá 10 25 38 30 13 62 49 40 52 17 7 18
Загалом, мжобюта в соснових фiтоценозах на дослщжуванш територií не вiдзначаeться великою рiзномаштшстю. За перiод дослiджень було виявлено 97 видав базидiомiцетiв, якi належать до трьох пiдкласiв, п'яти порядюв, 21 роди-ни та 37 родав. Кiлькiсть видiв для кожного роду представлено в табл. 2.
Табл. 2. Ктьюсне ствв1дношення euöie базиЫальних макром1цет1в у межах роду
№ з/п Родини Кшьюсть родiв Кшьюсть BMgÍB
в абсолютних одиницях % в абсолютних одиницях %
1 Cantharellaceae 1 2,8 1 1,0
2 Sclerodermaceae 1 2,8 1 1,0
3 Agaricaceae 2 5,6 2 2,1
4 Amanitaceae 1 2,8 5 5,2
5 Bolbitiaceae 1 2,8 1 1,0
6 Cortinariaceae 1 2,8 13 13,4
7 Entolomataceae 2 5,6 2 2,1
8 Hydnangiaceae 1 2,8 2 2,1
9 Hygrophoraceae 1 2,8 1 1,0
10 Inocybaceae 1 2,8 2 2,1
11 Marasmiaceae 4 11,1 5 5,2
12 Mycenaceae 1 2,8 8 8,2
13 Physalacriaceae 1 2,8 1 1,0
14 Pluteaceae 1 2,8 1 1,0
15 Strophariaceae 3 8,3 5 5,2
16 Tricholomataceae 7 19,4 15 15,5
17 Boletaceae 1 2,8 6 6,2
18 Gomphidiaceae 2 5,6 3 3,1
19 Paxillaceae 1 2,8 2 2,1
20 Suillaceae 1 2,8 4 4,1
21 Russulaceae 2 5,6 17 17,5
Разом 36 100 97 100
У дослщжуваних соснових фтоценозах за кшькктю представлених видш чисельною е родина Russulaceae (17 видав). Домшуе також родина Tricholomata-ceae (15 видгв), яка нараховуе найбшьшу кiлькiсть родав (7), що становить 19,4 % та Cortinariaceae (13 видгв). Найменшою кiлькiстю видгв базидаомщепв вщзна-чаються родини Cantharellaceae, Sclerodermaceae, Bolbitiaceae, Hygrophoraceae, Physalacriaceae та Pluteaceae, rni представлен тiльки одним видом.
Оскшьки на дослiджуванiй територп найбiльшу площу серед соснових фь тоценозiв займають природш та штучш фiтоценози за участю Pinus sylvestris,
найбiльше видове рiзноманiття базидiомiцетiв спостерiгаемо власне в цих бюце-нозах, особливо в релштових угрупованнях природного походження з потужним моховим вкриттям. Тут зареестровано представникiв усiх родин та майже всх родiв. Необхiдно вiдзначити, що у вологому та сирому смереково-сосновому су-борах (В3-смС, В4-смС) та вологому ялицево-смереково-сосновому сугрудi (С3-яцсмС) ми спостерiгали найбiльше видове рiзноманiття базидiомiцетiв (4962 види). У вологому смереково-сосновому суборi (В3-смС) представлеш всi ви-явленi родини, окрш Marasmiaceae та Pluteaceae, а у вологому ялицево-смереко-во-сосновому сугрудi (С3-яцсмС) загалом серед усiх типiв лку ми вiдзначили найбiльше рiзноманiття видш у родинах Marasmiaceae, Mycenaceae, Strophari-aceae та Tricholomataceae. Дещо меншою рiзноманiтнiстю, вiд 30 до 40 видав, ба-зидiомiцетiв виявлено в сирому смереково-сосновому борi (А4-смС) та мокрому сосновому борi i суборi (А5-С, та В5-С) [5]. Найширше представленi тут родини Cortinariaceae, Boletaceae, Suillaceae, Russulaceae.
У свiжому сосновому борi (А2-С) та вологому i свiжому смереково-сосно-вому борi та суборi (А3-смС, В2-смС) [5] ми вданачили найменше рiзноманiття видiв грибш. Так, у свiжому сосновому борi (А2-С) та у свiжому смереково-сос-новому суборi (В2-смС) виявили ввдповщно 10 та 13 видiв, бшьшкть з яких вiд-носяться до родин Suillaceae та Boletaceae. У вологому смереково-сосновому бо-рi (А3-смС) видове рiзноманiття грибiв дещо вище вiд попереднiх типiв лiсу (25 видав), проте порiвняно з переважаючими типами, залишаеться низьким. Тут, окрiм видiв родин Suillaceae та Boletaceae, виявлено в незначнш кiлькостi види родин Cortinariaceae та Russulaceae.
Необидно вщзначити також, що Cantharellus cibarius, Scleroderma auran-tiacum, Suillus bovinus, S. variegatus, S. Luteus та Lactarius deliciosus виявлеш практично в усх типах лку за участю релжтово1 сосни звичайно!', а також вс зазначенi вище види ^^in Cantharellus cibarius та Scleroderma aurantiacum) та Cortinarius mucosus, Hygrophorus hypothejus, Gymnopilus sapineus, Gomphidius ro-seus, Suillus granulatus i Russula cessans е тальки симбютрофами рослин родини Pinus [1-4, 7-13], що шдтверджують релштовкть та пралковкть фггоценозш за участю сосни звичайно!', сосни кедрово!' европейсько!' та сосни прсько!'.
У природних фiтоценозах за участю Pinus cembra, яш розташованi переваж-но в субальпiйському поясi Карпат, зокрема в Горганах, видове рiзноманiття грибiв значно бiднiше, оскiльки щ фiтоценози переважно ростуть на кам'янистих розси-пах iз незначним моховим вкриттям. Найчасташе тут трапляються види з родини Cortinariaceae (Cortinarius caperatus, C. croceus, C. scaurus), Mycenaceae (Mycena galopus, M. metata), Russulaceae (Lactarius trivialis, Russula aquosa, R. emetica, R. vinosa). Досить розповсюдженим е також Amanita fulva з родини Amanitaceae.
Мжобюта фггоценозш за участю Pinus mugo здебшьшого подабна до мжо-бюти фiтоценозiв за участю Pinus cembra. У наших знахщках вiдзначено пред-ставники родин Boletaceae (Suillus variegatus), Cortinariaceae (Cortinarius scau-rus), Mycenaceae (Mycena galopus), Russulaceae (Russula aquosa, R. decolorans).
Варто вщзначити також мкобюту агариковдв та болетоíдiв у штучних на-садженнях за участю Pinus koraiensis. Видова рiзноманiтнiсть тут доволi бiдна, головним чином через незначну площу цих фiтоценозiв, mi розташоваш на тери-
тори Галицького НПП у дектькох масивах. Найширше тут представлена родина
Tricholomataceae, зокрема видами Clitocybe gibba, C. nebularis, Lepista inversa, L. nuda, Pseudoclitocybe cyathiformis. З шших родин у цих бюценозах нами виявили представники Hydnangiaceae (Laccaria laccata), Marasmiaceae (Rhodocollybia butyracea), Mycenaceae (Mycena pura, M. vitilis), Russulaceae (Lactarius deliciosus).
Yci виявлеш види грибiв у соснових фiтоценозах регiону дослщжень, за еколого-трофiчною приуроченiстю до субстрату ми подшили на шють груп:
1. Симбiотрофи. Найбiльше видiв належать власне до мжоризних грибiв. До них вщнесено bcí представники родин Amanitaceae, Boletaceae, Cortinari-aceae, Gomphidiaceae, Hydnangiaceae, Hygrophoraceae, Inocybaceae, Russulaceae та Suillaceae, а також види з родин Paxillaceae (Paxillus involutus), Strophariaceae (Hebeloma crustiniformes, H. mesophaeum), Tricholomataceae (Leucocortinarius bulbiger, види роду Tricholoma).
2. Пiдстилковi сапротрофи представлеш родинами Marasmiaceae, Mycenaceae, Physalacriaceae, Tricholomataceae. Серед найпоширешших видiв нами вщзначили: Clitocybe candicans, C. clavipes, C. nebularis, Gymnopus dryophi-lus, G. peronatus, Mycena metata, M. sanguinolenta, Rhodocollybia butyracea, Strobilurus tennacellus.
3. Гумусш сапротрофи трапляються рщше. З родини Agaricaceae ми вщзначи-ли Agaricus silvaticus, Cystoderma amianthinum. У дослщжених бюценозах також були виявлеш представники шших родин: Clitopilus prunulus, Mela-noleuca cognata, Panaeolus fimicola.
4. Ксилотрофш сапротрофи представлеш такими родинами: Mycenaceae, Strophariaceae, Tricholomataceae (Mycena viridimarginata, Gymnopilus penetrans, Tricholomopsis decora, T. rutilans та ш.).
5. Серед брiотрофiв ми виявили три види: Mycena galopus i Mycena metata з родини Mycenaceae, а також Galerina paludosa (Strophariaceae).
6. Серед мiкотрофiв ми зареестрували один вид: Collybia tuberosa, який був виявлений на загниваючих базидюмах руссулальних грибiв. Кшьюсний розподт видiв грибiв за еколого-трофiчними групами та хар-
човою придатшстю зображено на рис. 1 та 2.
С; 64 ПС; 16 ГС; 5 К; 8 Б; 3 М; 1
Рис. 1. КЫьтсний розпоЫл виЫв за еколого-трофЬчними групами:
С - симбютрофи; ПС - mócmwiKoei сапротрофи та види, що розвиваються на деревному опадi; ГС - гумусовi сапротрофи; К - ксилотрофи; Б - брютрофи; М- мЫотрофи
За харчовою придатшстю ус виявлеш нами види грибiв можна роздтити на чотири категорп:
а) 'iстiвш гриби; b) умовно 'iстiвш гриби; с) неiстiвнi гриби; d) отруйт гриби
1. Ictíbhí гриби. До них можна вщнести майже половину виявлених нами ви-дiв, а саме 44 види. Це насамперед майже вс представники родин Cantha-rellaceae, Agaricaceae, Hydnangiaceae, Hygrophoraceae, Physalacriaceae, Pluteaceae, Boletaceae, Gomphidiaceae, Suillaceae. З шших поширених ввддв необхвдно ввдзначити Cortinarius caperatus, Clitopilus prunulus, Gymnopus dryophilus, Rhodocollybia butyracea, Clitocybe clavipes, Melanoleuca cognata, Lactarius deliciosus, Russula decolorans, R. vinosa.
2. Серед умовно Кставних грибiв ми виявлено тшьки 8 ввддв. З них чотири види (Lactarius necator, L. torminosus, L. trivialis, Russula chloroides) належать до родини Russulaceae, два види (Clitocybe nebularis, Lepista nuda) - до ро-дини Tricholomataceae, один вид (Boletus luridiformis) - до родини Boletaceae, один вид (Amanita excels) - до родини Amanitaceae. Останнш вид, а також Boletus luridiformis, щоправда, деяы мжологи вщносять до Кставних
[3, 10].
3. НеКстшш гриби знаходяться на другому мкщ за чисельнктю шсля Кставних грибiв (38 видiв). Представленi вони переважно родинами: Cortinariaceae, Mycenaceae, Strophariaceae та Tricholomataceae.
4. Серед отруйних грибiв ми зареестрували 9 видiв, а саме Scleroderma auran-tiacum, Lactarius helvus, Russula emetica. Entoloma vernum, Mycenaceae Mycena pura, Paxillus involutus, Amanita muscaria, Amanita pantherina, Amanita virosa, причому останнш вид е смертельно отруйним.
На ochobí сезонних спостережень ми виявили, що плодовi тала грибк на дослiджуванiй територц формуються впродовж бшьшо! частини року, за винят-ком кшькох зимових мiсяцiв та ранньо! весни. Першi плодовi тала грибш за-реестровано вкiнцi березня - на початку квита. Раннiми видами можна вважати Entoloma vernum (Entolomataceae), Gymnopus dryophilus (Marasmiaceae), Strobilu-rus tenacellus (Physalacriaceae). Шк видового рiзноманiття грибiв ми вщзначили з серпня по жовтень. У цей час активно розвиваеться бшьше 80 % всiх видш гри-бiв. Проте найчастiше траплялися таш види: Cantharellus cibarius, Scleroderma aurantiacum, Cortinarius caperatus, Mycena sanguinolenta, Clitocybe clavipes, Tric-holoma imbricatum, Tricholomopsis rutilans, Chroogomphus rutilus, Suillus granula-tus, S. luteus Lactarius deliciosus, L. rufus, Boletus bovinus Boletus variegates, Russula decolorans, Russula paludosa та шш! Починаючи з листопада, рiзноманiття мь кобюти рiзко зменшуеться. Так тривае аж до кшця вегетащйного перiоду, який закшчуеться, залежно вiд кшматичних умов, у кшщ листопада - на початку груд-ня. Найпiзнiше ми вщзначили в дослiджуваних фiтоценозах таю види: Boletus chrysenteron Suillus bovinus, Hygrophorus hypothejus, Rhodocollybia butyracea, Clitocybe nebularis, Lepista nuda та деята шш! Серед видш, ят утворюють плодовi тала впродовж майже всього вегетащйного перiоду, типовими представниками е Megacollybia platyphylla, Mycena pura, Gymnopus dryophilus. Сезонну динамiку мкобюти соснових фiтоценозiв дослiджуваноí територй' показано на рис. 3.
Потрiбно вданачити також, що два види грибш, а саме: Leucocortinarius bulbiger (Tricholomataceae), який був зареестрований у фгтоценозах за участю ре-лiктовоí Pinus sylvestris в заказнику "Бредулець" та Lactarius lignyotus з родини Russulaceae, що неодноразово ми виявили у штучному сосновому насадженш за участю Pinus koraiensis поблизу м. Галич, занесет до Червоно! книги Украши [6].
I II III IV V VI VIIVIII IX X XI XII Мюящ Рис. 3. Сезонна динамжа мжобюти соснових фiтоценозiв до^джуваног територи
Висновки. За перюд дослщжень у природних та штучних соснових фпю-ценозах у Карпатах та на Прикарпатп, ми виявили та визначили 97 видiв макро-мiцетiв, яю належать до трьох пiдкласiв, п'яти порядк1в, 21 родини та 36 родiв. Бiльшiсть видiв вщзначено у фггоценозах за участю Pinus sylvestris. Найбшьше видiв грибiв належать до симбiотрофiв. Плодовi тiла грибiв формуються вгд квГт-ня до початку грудня (протягом 8 мiсяцiв). Два види грибiв з-помiж виявлених занесет до Червоно'1 книги Украши.
Незважаючи на досить жорсткi умови росту релштових соснових ф^оце-нозiв, видове рiзноманiття макромiцетiв у них е досить значним (62 види), а на-явнiсть окремих видiв грибiв (10 видiв), якi не ростуть в iнших лiсових фподено-зах Карпат, о^м соснових, пiдтверджують 1х релiктове походження.
Порiвняно низьку видову рiзноманiтнiсть i урожайнiсть грибiв у соснових фггоценозах за участю Pinus koraiensis, певною мiрою, можна пояснити штучним походженням цих угруповань, а також недостатшм вивченням мшобюти на територи регюну дослiджень. Тому, на нашу думку, продовження вивчення мшобюти соснових лЫв Прикарпаття i Карпат залишаеться актуальним, а цей регюн е пер-спективним для подальших дослiджень.
Лiтература
1. Бондарцев АС. Руководство по сбору высших базидиальных грибов для научного их изучения / А С. Бондарцев, Р.А. Зингер // Труды Ботанического ин-та им. В.Л. Комарова. -1950. - Т. 2, вып. 6. - С. 499-543.
2. Гминдер А. Грибы иллюстрированный справочник / А. Гминдер Т. Бёнинг. - Белгород : Изд-во Кн. клуба "Клуб семейного досуга", 2010. - 320 с.
3. Зерова М.Я. Визначник грибiв Украши / М.Я. Зерова, П.€. Сосш, ГЛ. Роженко. - Т. 5. Базидюмщети. - К. : Вид-во "Наук. думка". - 1979. - Кн. 2. - 565 с.
4. Лебедева Л.А. Определитель шляпочных грибов / Л.А. Лебедева. - М. : Сельхозгиз, 1949. - 548 с.
5. По^бний О.О. Типолопчна ощнка сосни звичайно! в Украшських Карпатах / О.О. Пог-рiбний, В.Я. Заячук // Науковий вкник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - Сер.: Актуальш проблеми лкового та садово-паркового господарства. - 2013.
- Вип. 23.5. - С. 118-128.
6. Червона книга Украши. Рослинний свгг / за ред. ЯП. Д1духа. - К. : Изд-во "Глобалкон-салтинг", 2009. - 900 с.
7. Kirk P.M. Ainsworth And Bisby's Dictionary of the Fungi, 10th edition / P.M. Kirk, P.F. Cannon, D.W. Minter, J.A. Stalpers. - CABI Europe, UK, 2008. - 771 p.
8. Aronsen A. Mycena Page: A key to the Mycenas of Norway / A. Aronsen. - 2012. [Electronic resource]. - Mode of access http://home.online.no/~araronse/Mycenapage/Mycenapage.html.
9. Kirk P. Cabi Bioscience Database. Index fungorum / P. Kirk, J. Cooper. [Electronic resource].
- Mode of access http://www.indexfungorum.org./Names/Names.asp).
10. Courtecuisse R. Mushrooms and toadstools of Britain and Europe / R. Courtecuisse, D. Du-hem. - London : Harper Collins Publishers, 1995. - 480 р.
11. Fungi of Switzerland. Volume 4: Agarics, part 2: Entolomataceae, Pluteaceae, Amanitaceae, Agaricaceae, Coprinaceae, Bolbitiaceae, Strophariaceae // Mycologia Lucerne, 1995. - 370 p.
12. Garnweidner Edmund. Mushrooms and Toadstools of Britain and Europe / Edmund Garnwe-idner. - London : Edition Harper Collins Publishers, 1994. - 255 p.
13. Gwannon.com. The natural species search engine. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.gwannon.com.
Погрибный О. О., Маланюк В.Б., Заячук В.Я. Базыдиальные макроми-цеты сосновых фитоценозов Украинских Карпат и Прикарпатья
В ходе проведенных исследований в сосновых фитоценозах выявлены и определены 97 видов базидиомицетов, которые относятся к трем подклассам, пяти порядков, 21 семьи и 37 родов. Во влажном елово-сосновом бору выявлены 62 базидиальных мак-ромицета, а в свежем сосновом бору отмечено наименьшее их количество (10 видов). Видовое разнообразие макромицетов у фитоценозах, с участием сосен кедровых европейской и корейской, очень бедное (соответственно 17 и 18 видов), а в фитоценозах с участием сосны горной - макромицетов всего 7 видов. Осуществлено распределение выявленных видов базидиальных макромицетов по пищевой пригодности, эколого-трофи-ческой приуроченности и месяцам роста.
Ключевые слова: макромицеты, базидиомицеты, реликтовая сосна обыкновенная, сосна кедровая европейская, сосна горная, Украинские Карпаты, Прикарпатье.
Pogribnyy O.O., Malanyuk V.B., Zayachuk V.Ya. Basidial macromicete of the pine phytocenosis of the Ukrainian Carpathians and Precarpathians
As a result of the research in the pine phytocenosis 97 kinds of the basidomycetes that belong to three subclass, five kinds, 21 family and 37 sorts were defined. It is investigated that in the Scotch pine trees phytocenosis in the В3-смС type of forest is the most kind diversity of the mushrooms (62 kinds) and in the А2-С type of forest - the least diversity (10 kinds). The kind diversity of the macromicete in the phytocenosis by the Alpine stone pine and Korean pine is quite small (17 and 18 kinds) and in the phytocenosis with the mountain pine it is the smallest -7 kinds. The distribution among the revealed and determined kinds by the food availability, nutrient requirement and the places of growth has been made.
Keywords: Macromicete, basidomycetes, Scotch pine tree, Alpine stone pine, mountain pine, Ukrainian Carpathians, Precarpathians.
УДК630*[114.14+416.16] Ст. наук. спiвроб. С.П. Распотна, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. О.М. Тарноптьська, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. В.А. Лук'янець; наук. ствроб. О.В. Кобець -УкрНДШ'ГА т. Г.М. Висоцького, м. Хартв
Л1СОВ1 НАСАДЖЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТ1 ГРУНТ1В У ОСЕРЕДКАХ ПОШИРЕННЯ КОРЕНЕВО1 ГУБКИ НА СТАРООРНИХ ЗЕМЛЯХ СХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено даш щодо особливостей росту, продуктивност та саштарного стану ура-жених кореневою губкою соснових насаджень, в осередках усихання й мiжосередковому простора а також березових деревосташв, створених на староорних землях Схщного По-люся в умовах свiжого субору. Дослщжено вплив властивостей дерново-ошдзолених груипв на поширення коренево! губки. Встановлено, що в осередках усихання, поргвняно з мiжосередковим простором, густота i запас соснових деревосташв V-VШ клаав вшу внаслщок патоентогенного вщпаду е меншими на 20-49 % i 16-37 % вщповщно, а саш-тарний стан характеризуемся як сильно ослаблений. Березовi деревостани, створеш на староорних землях, е бшьш стшкими до ураження кореневою губкою та вщзначаються
