CC BY
25
2. Дейнека А.М. Люове господарство: еколого-економiчнi засади розвитку : монографЫ. - К. : Вид-во "Знання", 2009. - 422 с.
3. Пинягина Н.Б. Стратегическое планирование в лесном секторе экономики : монография. - М. : Изд-во МГУЛеса, 2009. - 262 с.
4. Хашир Б.О. Инновационные технологии эффективного регионального развития малого предпринимательства лесного комплекса : монография / Б.О. Хашир, P.P. Апсалямов, М.Р. Пшидаток, О.З. Хуажев // КубГТУ^раснодар^0081 - 326 с.
УДК 336.71 Проф. С.В. Васильчак, д-р екон. наук;
магктрант В. О. Тренич - Львiвський ДУВС
БАНК1ВСЬК1 ПОСЛУГИ, 1ХНЯ СУТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Розглянуто основш аспекти використання електронних банювських послуг. Визначено ризики пдатсжних систем та запропоновано шляхи "х зниження. Встанов-лено, що перевищення обсягу вкладень над обсягом ресурав (що стае можливим в умовах розвинено" банювсько" системи внаслщок виконання банками емютно" фун-кцп) призводить до "перекредитування" нацюнально'1 економши, порушення товар-но-грошових вiдносин.
Prof. S. V. Vasylchak; undergraduate V.O. Trenych -L 'viv state university of internal affairs
Bank services, their essence and prospects of development
The basic aspects of the use of electronic bank services are examined in the article. Certainly risks of the pay systems and the ways of their decline are offered. It is set that exceeding of volume of investments above the volume of resources (that becomes possible in the conditions of the developed banking system as a result of implementation of emission function jars) results in "perekredituvannya" of national economy, violation of commodity-money relations.
Вступ: У закош "Про банки i банювську д1яльшсть" банк характеризуемся як кредитна оргашзащя, защкавлена в одержанш прибутку вщ свое" операцiйноi дiяльностi. I шчого не сказано про кшентську базу, без яко" не-можливе виконання будь-яких операцш. Тим часом, киент банку - не той, хто просто користуеться його послугами, а особа, що укладае з ним контракт на вщкриття рахунку, а по^м користуеться його послугами. I для формуван-ня вщносин з банком важливий етап, коли банк приймае пропозицш кшента.
Дослщжували рiзноманiтнi аспекти банювських електронних послуг, пла^жних систем та "хш ризики вггчизняш вчеш: Б. Адамик, М. Гуцалюк, Н. Срьомша, М. Макарова, В. Ющенко, Г. Юрчук та зарубiжнi науковщ: С. Афонiна, I. Балабанов, Ю. Коробов, М. Грачова, О. Рудакова, Б. Дж.Сам-мерс, Ю. Пiнгiтцер та iн. Проте, особливо!" уваги заслуговують питання деда-лi зростаючо" ролi та впливу сучасних реалш на використання пла^жних систем у мережi 1нтернет, що зумовило мету цiеi публжацп.
Метою е дослiдження та узагальнення основних аспектiв використання електронних банювських систем в Укршт.
Виклад основного матерiалу. Одним iз важливих питань, що належать до вщносин мiж банками i кшентами, е поiнформованiсть клiента про сво" права й обов'язки, що виникають пiд час укладання контракту. Не вс
кшенти бувають iнформованi про це на самому початку установлення вщно-син мiж банком i його кшентами. Це особливо TOTpi6^ пiд час використання кредитних карток та шших форм банювських технологiй. Угода про кредитш картки докладно шформуе кшента про умови 1хньо! видачi i вiдповiдальностi 1хнього власника, а застосування електронних технологiй у банкiвськiй спра-вi сприяе удосконалюванню i розвитку цих тенденцш, особливо щодо обме-жень банювсько! вiдповiдальностi за фiнансовi результати.
Велика частина вщносин мiж банками i кшентами виникае пiд час:
• укладання агентського договору;
• здач1 на збереження майна;
• установлення зв'язшв баншвсько! практики 1з законодавством, що регулюе n,i вщносини.
1нтенсивне запровадження в банкiвськiй системi Укра!ни сучасних за-собiв телекомушкацш розпочалося з моменту створення та впровадження СЕП НБУ. Одним з основних засобiв СЕП е електронна пошта, що становить програмно-технiчну та адмшстративно-технолопчну систему, яка забезпечуе обмш повiдомленнями мiж абонентами мережi. Електронна пошта для пере-дачi повщомлень використовуе телефоннi мережi зв'язку i мае таку ж швид-юсть доступу, як i телефон.
Перевагами електронно! пошти е: для здшснення зв'язку не потрiбно одночасно! присутност обох абонентiв на рiзних кшцях телефонно! мережi; електронна пошта залишае письмову копiю послання, яке може бути збере-жене чи передане шшим абонентам. Електронна пошта охоплюе близько 2 300 вузлiв i мае бiльш як 20 тис. кшцевих користувачiв по всiй Укра!ш. Доставка кореспонденци займае вщ 5 до 20 хв. [1, с. 47].
Одним з найефектившших способiв залучення на сучасний фондовий ринок iнвесторiв, що мають невелик кошти (тарифи на послуги он-лайн бро-керiв нижчi плати за участь у традицшних системах вщдаленого торговель-ного доступу, де використовуеться спещальне устаткування та канали зв'язку) е 1нтернет-трейдинг. 1нтернет-трейдинг - це дiяльнiсть з управлiння ш-вестицiями через 1нтернет. Розрiзняють два типи 1нтернет-трейдингу:
• дiяльнiсть, що передбачае роботу з цшними паперами на р1зноматтних ф1-нансових б1ржах;
• дiяльнiсть, що передбачае он-лайн торпвлю на мiжнародному валютному ринку FOREX.
Для того, щоб займатися штернет-трейдингом, iнвестор повинен ук-ласти угоду з компашею - штернет-брокером i вiдкрити в нiй швестицшний рахунок. 1нтернет-брокер - це фшансова установа, що мае усi необхщт лщен-sii" на таку дiяльнiсть. Брокер е номiнальним утримувачем цшних паперiв кль ента, вiдкривае йому доступ до торгових систем, i виконуе розпорядження клiента за операщями з iнвестицiйним рахунком (щодо кушвл^продажу цш-них паперiв або валюти). Послуга, що надаеться iнвестицiйним посередником i дае змогу клiенту здшснювати купiвлю-продаж цiнних паперiв або валюти в реальному чаш через мережу 1нтернет мае назву 1нтернет-брокерщж. Вш передбачае: безпосередню можливiсть кушвльпродажу фiнансових активiв; створення iнвестицiйного портфеля швестора; надання клiенту фшансово! ш-
формаци, яка часто оновлюеться (курси валют, котирування цшних паперiв); надання клiенту анал^ичних статей, графiчноl шформаци, допомоги професь оналiв; можливiсть участi клiента у взаемних фондах та ш.
1снуе два основних способи надання брокерських послуг через 1нтернет: Iнтернет-брокерiдж зi сайту компани - клiент купуе-продае цiннi папери, скла-дае свш iнвестицiйний портфель безпосередньо на сайт компани-посередника. Управлiння iнвестицiйним портфелем ведеться через заповнення стандартних Веб-форм, причому здшснювати управлiння активами iнвестор може з будь-якого термiналу, шдключеного до мережi 1нтернет. При цьому обов'язковою е наявнiсть у кожного швестора свого логiну i пароля для входу в систему управлшня сво1м портфелем, юнування штерфейсу, iснування роздiлу сайту, пов'яза-ного з новинами про фiнансовi ринки, спади котирувань цшних паперiв та ш.; iнтернет-брокерiдж з використанням кшентського програмного забезпечення -клiент встановлюе на своему комп'ютерi спецiальне програмне забезпечення i за допомогою нього одержуе шформацш та здiйснюе трансакцй на фiнансових ринках. Цей спошб найефективнiший для користувача, оскшьки вш може настроил iнтерфейс шд себе, одержувати лише потрiбну йому шформацш. Такий спошб, зазвичай, обирають професiйнi iнвестори.
Для отримання послуг штернет-брокерщжу клiент повинен вiдкрити в банку рахунок i оформити таю документи: договiр на комплексне обслуговуван-ня операцiй з цiнними паперами; договiр на iнформацiйне обслуговування. Mim-мальна величина iнвестицiй у бшьшост випадкiв становить 10000 $ [4, с. 55].
Як приклад украшсько1 системи штернет-брокерщжу, в якш викорис-товуеться спецiальне клiентське програмне забезпечення, можна назвати систему компанй Forex Service. Клiенту надаеться програма MetaQuotes, призна-чена для проведення техшчного аналiзу в реальному режимi часу та здшс-нення угод шд час торгiвлi на ринку Forex. Il основними компонентами е тех-нiчний аналiз, котирування, новини, торговельний термшал, iнтегрований Веб-броузер [1].
Послуги банюв i способи безпечного збереження майна й шших цш-ностей засвiдчують, що сучаснi банки навряд чи будуть нести вщповщаль-шсть за такi цивiльнi правопорушення, як недбалють щодо збереження депо-новано1 власностi чи псування цшностей внаслiдок порушення правил збереження та шше, хоча завжди юнуе iмовiрнiсть ушкодження власностi, що пе-ребувае на безпечному збереженнi через деяю об'ективнi чинники (пожежi, крадiжки i т. iн.) [4, с. 55].
Для банку i його кшен^в (юридичним i фiзичним особам) дуже важ-ливо знати значення понять: банювсью товари, банкiвськi продукти, бан-кiвськi послуги i банювсью операцil:
• банк1вським товаром вважаеться частина банк1вських продукт1в i послуг, що тдлягають реал1зацИ кл1ентам на р1зних сегментах банк1вського сектора еко-ном1ки;
• банк1вськ1 продукти - це грош1 i грошове вираження посередницьких i кон-сультац1йних послуг, що виникають у м1ру виконання банком сво1х функций. На ввдм1ну в1д 1нших п1дприемств i оргатзацш, що виробляють матер1альн1 ц1нност1 - товари, вироби, банювсьш продукти мають нематер1альний характер i пов'язат з визначеними 1нструментами грошово-кредитно1 полгтики;
• банювсьи послуги являють собою р1зновид баншвських продукив, що вини-кають у м1ру виконання безпосередтх i посередницьких операцш з р1зними категор1ями кл1ент!в, зацiкавлених в ефективному використаннi банювського капiталу, притягнених i позикових засобiв в iнтересах розвитку ринково! еко-номiки i збiльшеннi власних доходiв i доходiв юридичних i фiзичних осiб (ктент!в), що беруть участь у цьому процесi;
• баншвсью операци являють собою технологiчний аспект дiяльностi банку, тобто це в здебшьшого технiчнi, економiко-статистичнi, фiнансово-кредитнi, бухгалтерсью й iншi прийоми, способи, використовуват пiд час створення баншвських продуктов.
Важливо зазначити, що шд час виникнення кредитних вщносин за участю посередника вщбуваеться заперечення одного типу кредитних вщно-син шшим, однак це заперечення не означае знищення першого типу. Оскшь-ки ми маемо справу з об'ективними д1алектичними суперечностями, остшьки i методом 1хнього дозволу е д1алектичне заперечення, що допускае збережен-ня в новому елемеш!в старого.
Висновки. Отже, стр1мкий розвиток сучасного фшансового ринку по-требуе внесення коректив у практику плат1жних систем 1нтернет. Пщсумову-ючи сказане, вважаемо доцшьним пол1тику в галуз1 плат1жних систем здшс-нювати за двома напрямами:
• зниження фiнансового (системного, кредитного, лiквiдностi) та нефшансово-го (операщйний, полiтичний) ризишв;
• п1двищення ефективност функцюнування плат!жних систем.
Внаслщок розвитку i дозволу внутр1шшх суперечностей кредиту ви-никають кредитш вщносини за участю посередника. Найважлившою формою кредитних вщносин цього типу е банювський кредит, за якого в рол1 посередника виступае банк. Утвориться банювська система, але чи зникае при цьому суперечшсть м1ж кредитором i позичальником? Звичайно, немае. Воно лише набувае нових форм прояву i виступае тепер як:
• розбiжнiсть у чаш акив надходження тимчасово в^них засобiв у банювську систему i 1хт вкладення в нацюнальну економiку;
• невiдповiднiсть структури кредитних ресуршв (як залежно вiд характеру ут-ворення, можуть бути довго- i короткотермшовими) i структури потреб у до-даткових засобах;
• неввдповщтсть обсягiв кредитних ресурсiв i кредитних вкладень. Якщо вкладено менше ресурсiв, сповiльнюеться обiговiсть засобiв у господарств^ Знижуеться ефективнiсть суспiльного виробництва. Перевищення обсягу вкладень над обсягом ресуршв (що стае можливим в умовах розвинено! бан-швсько! системи внаслвдок виконання банками емiсiйноï функци) призводить до "перекредитування" нацiональноï економiки, порушення товарно-грошо-вих вiдносин.
Лггература
1. Адамик Б.П. Банювсью електронт послуги. - Тернопшь : Вид-во "Карт-бланш",
2005. - 94 с.
2. Башнянин Г.1., Управлшня ризиками плат1жних систем у перехщнш економщ / Г.1. Башнянин, О.Д. Вовчак, В.П. Страхарчук, А.Я. Страхарчук. - Льв1в : Вид-во "Новий свгг",
2006. - 224 с.
3. Пир1г С.О. Плат1жш системи : навч. поабн. - К. : Центр навч. л1т-ри, 2008. - 240 с.
4. Юрчук Г. Мережа 1нтернет - сучасний канал i середовище надання фшансових послуг // Вiсник НБУ. - 2002. - № 7. - С. 52-58.
5. Закон УкраУни "Про банки i банювську дiяльнiстьм. - К. : Вид-во "1н Юре", 2006. -
520 с.
6. Закон УкраУни "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринюв фiнансових послуг" вiд 12 липня 2001 р. № 2663-Ш._
УДК 65.011.44.01:658.0 Acnip. В. О. Гетьманський1 - Львiвська КА
ЕКОНОМ1ЧНА ПРИРОДА ТА ТЕОРЕТИЧНА СУТН1СТЬ ЕФЕКТИВНОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ П1ДПРИСМСТВА
Дослiджено основнi концепцп ефективност функцiонування пiдприемств. Роз-дiлено концепцп на два основоположних види та виявлено спшьш риси в трактуванш ефективностi в умовах ринково! економши вiтчизняними та зарубiжними вченими. Встановлено, що економiчна природа ефективностi е комплексним вщображенням кiнцевих результатiв використання засобiв економiчноi дiяльностi i ро6очо! сили за певний перiод часу (у зарубiжних кранах з розвиненою ринковою економшою для окреслення результативност господарювання використовують шший термiн - про-дуктивнiсть системи виробництва i обслуговування, пiд якою розумiють ефективне використання ресурав (працi, капiталу, земл^ матерiалiв, енергп, шформацп) пiд час виробництва рiзноманiтних товарiв та надання послуг.
Ключовi слова: ефективнiсть, результативнють, Х-ефективнiсть, ефективнiсть Парето, ефективнiсть Калдора-Хшса, алокативна ефективнiсть, дистрибутивна ефектив-тсть, динамiчна ефективнiсть, продуктивна ефективнiсть, корисна максимiзацiя, ефект.
Post-graduate V. O. Get'mansky - L 'viv commercial academy
Economic nature and theoretical essence of enterprise's functioning efficiency
Conducted the research of basic conceptions of efficiency of functioning of enterprises. All conceptionsare parted on two fundamental kinds that differents in interpretation of efficiency in the market economy bydomestic and foreing scientists. It is set that economic nature of efficiency is the complex reflection of end-point of the use of facilities of economic activity and labour force for certain period of time (in foreign countries with the developed market economy for the lineation of effectiveness of menage use other term - productivity of the system of production and service, under which understand the effective use of resources (labour, capital, earth, materials, energy, information) during the production of various commodities and grant of services.
Keywords: efficiency, effectiveness, Х-efficiency, efficiency of Pareto, efficiency of Kaldor-Hiks, atokat^ efficiency, distributive efficiency, dynamic efficiency, productive efficiency, maximization, effect.
Вступ. У 90-х роках ХХ ст. Украша вибрала шлях до побудови прин-ципово нових для краши економiчних вщносин. Виникла постшна потреба в демократизацй основ суспшьного розвитку, пошуку прогресивних для краши чинниюв розвитку, формування нових принцишв економiчноi дiяльностi та впровадження засобiв контролю за економiчним розвитком. Але за роки неза-лежносп показники ефективносп в кра^'ш значно попршали: зменшилися об-сяги виробництва, знизилася його рентабельшсть, рiзко скоротилися швести-цп. У перюд економiчноi кризи тдприемства намагалися досягти збшьшення
1 Наук. кер1вник: доц. О.1. 1ляш, канд. екон. наук - Льв1вська КА
