CC BY
20
УДК 330. 33. 012: 338. 431
Берез1вський Я., к.е.н.
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
1м. С.З. Гжицького Берез1вська О., здобувач © Лье1еський нацюнальний аграрний утеерситет
АСОЦ1ЙОВАН1 ФОРМИ АГРАРНОГО Б1ЗНЕСУ: МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ
Розглянуто методолог1чт засади станоелення та розеитку асоцшоеаних форм аграрного б1знесу як оргашзацшно сформоеаних, юридично оформлених об 'еднань засноените (еласниюе) та асоцшоеаних члеше (фгзичних I юридичних осгб), ят еиникають е результатI ттеграцп ргзних еидге дгяльностг з ноеим типом економгчних егдносин, який характеризуеться степрацею та езаемотдтримкою для досягнення економгчного I сощального ефекту есгх учасникге продуктоеого ланцюга.
Постановка проблеми. Реформування аграрного сектора економжи сприяло формуванню нових оргашзацшно-правових форм господарювання в сшьському господарств1 У пореформений перюд виникли новi передумови функщонування сшьськогосподарських тдприемств i об'еднань, яю обумовлюють 1х розвиток як вщкритих динамiчних систем, а формування ново! системи господарювання пов'язане iз зростанням пщприемницько! активностi, де визначальну роль вiдiграватиме аграрний бiзнес, оргашзований асоцiйовано.
Подальший розвиток сшьсько! рiзноукладностi вимагае умiння передба-чити майбутне i краще використовувати регiональнi та загальноекономiчнi умови виробничо-господарського функцiонування новостворених аграрних формувань. Становлення рiзноукладноl економши i нових виробничих оргашзацшно-правових структур на засадах приватно! власност висунуло на порядок денний необхщшсть оргашзаци аграрного бiзнесу в асоцшованих формах. Це зумовлено вiдсутнiстю в аграрних пщприемщв достатнiх фiнансових ресурав, майна, досвiду та знань, нових технологш, доцiльнiстю здiйснювати дiяльнiсть у сферi аграрного бiзнесу спiльно з партнерами, бажання отримати пшьги i вигоди, а також уникнути пщприемницьких та iнших ризикiв. За таких умов асоцшована участь в аграрному бiзнесi вбачаеться однiею з форм партнерства, що забезпечуе досягнення економiчноl i сощально! вигоди.
Асоцiйованi форми аграрного бiзнесу е важливими чинниками економiч-ного розвитку суспiльства, водночас вони сприяють формуванню диверсиф> ковано! iнфраструктури нацiонального ринку яка спонукае пiдприемства рiзних галузей економiки до поглиблення штеграцшних зв'язкiв iз сшьськогосподарсь-кими пiдприемствами.
© Берез1вський Я., Берез1вська О., 2011
Анал1з останшх дослщжень 1 публшацш. Теоретичнi, методолопчш та методичнi аспекти розвитку аграрного бiзнесу, формування його асоцiйованих форм, поглиблення штеграцшних процесiв пiдприeмств рiзних галузей економiки iз сiльським господарством розглянут у наукових працях таких вщомих вiтчизняних учених економiстiв-аграрникiв: В. Г. Андршчука, I. Ф. Бщзюри, Ф. В. Горбоноса, Ю. Е. Губеш, А. С. Даниленка, В. К. Збарського, В. В. Зшовчука, М. М. 1льчука, Т. Д. 1щенко, I. Г. Кириленка, М. Х. Корецького, Ю. О. Лупенка, П. М. Макаренка, М. Й. Малша, В. Я. Месель-Веселяка, О. М. Онищенка, С. К. Реверчука, Л. В. Романово!, П. Т. Саблука, Р. А. Слав'юка, Г. В. Черевка, В. В. Юрчишина та ш.
У наукових дослщженнях П. Т. Саблука, I. Р. Михасюка, В. П. Ситника, Б. В. Губського, М. П. Сахацького, Л. С. Мельника, М. Я. Дем'яненка, О. М. Шпи-чака, Г. В. Черевка значна роль выводиться мехашзмам i формам державного регулювання аграрного бiзнесу. Водночас юнуе необхiднiсть поглибленого вив-чення комплексу важливих питань, пов'язаних з дослщжуваним процесом, у тому числi стосовно формування й розвитку асоцшованих форм аграрного бiзнесу на основi штеграцшних процеав.
Вважаемо, що низка теоретичних, методологiчних i методичних проблем залишаеться малодослiдженою i потребуе подальшо!' й поглиблено! розробки, особливо стосовно пореформеного перюду, який характеризуеться широким розвитком у сшьському господарствi особистих селянських господарств, перс-пективнiсть розвитку яких як форми господарювання е обмеженою водночас особистi селянськi господарства е потенцшними учасниками формування асоцiйованих форм аграрного бiзнесу. Вирiшення зазначених проблем дозволить доповнити теоретичш, методолопчш й прикладш аспекти становлення та розвитку асоцшованих форм аграрного бiзнесу, що у свою чергу забезпечить пщвищення рiвня прикладно! спрямованостi на регюнальному рiвнi i дасть практищ вiдповiдний механiзм формування асоцiйованих форм аграрного бiзнесу на основi трансформацшних процесiв у !х розвитку.
Виклад основного матер1алу. Реформування аграрного сектора економжи, формування рiзноукладно! економiки i нових виробничих органiзацiйно-правових структур на засадах приватно! власност висунуло на порядок денний необхщшсть оргашзацп аграрного бiзнесу в асоцiйованих формах. Це обумовлено вщсутшстю в аграрних пщприемщв достатнiх фiнансових ресурсiв, майна, досвщу та знань, нових технологiй, доцшьшстю здiйснювати дiяльнiсть у сферi аграрного бiзнесу спiльно з партнерами, бажанням отримати пшьги i вигоди, а також уникнути пiдприемницьких та шших ризикiв. Асоцiйована участь в аграрному бiзнесi е однiею з форм партнерства заради спшьно! економiчно! i сощально! вигод. На думку Р.А.Слав'юка „...асоцшоваш форми аграрного бiзнесу е формою демократизаци капiталу, що в свою чергу, е запорукою подальшо! демократизаци суспшьства" [12, с. 58].
З метою визначення поняття асоцшованих форм аграрного бiзнесу до-цшьно розглянути сутшсть термiну „асощащя". В "Новому тлумачному словнику укра!нсько! мови" асощащя визначаеться як „добровшьне об'еднання оЫб або органiзацiй для досягнення спшьно! господарсько!, полiтично!, культурно! чи шшо! мети" [9, с. 44]. В "Економiчнiй енциклопедi!" асоцiацiя трактуеться як "добровшьне об'еднання фiзичних i (або) юридичних осiб з метою незалежност членiв, якi входять до цього об'еднання" [6, с. 53]. У нашому дослщженш ми використовуемо це поняття в розумшш „добровшьне об'еднання незалежних фiзичних i (або) юридичних оаб для досягнення спiльно! економiчно! мети", надаючи йому господарського чи бшьш широкого економiчного значення. Тобто асоцшовану форму аграрного бiзнесу розглядаемо як юридично оформлену органiзацiйну форму за наявност асоцiйованого членства фiзичних та юридичних осiб (рис. 1).
Юридично оформлена оргашзацшна форма
Асоцшована форма аграрного 61знесу
Наявшсть асоцшованого членства ф1зичних та юридичних оаб
Рис. 1. Суть асоц1йованих форм аграрного б1знесу.*
*Джерело: власна розробка.
Варто наголосити, що асоцiйованi форми аграрного бiзнесу слiд розглядати на рiзних рiвнях: 1) створення асоцшовано! форми аграрного бiзнесу (виробничо! оргашзацшно! структури) шляхом залучення асоцiйованих члешв (фiзичних осiб); 2) створення асоцшовано! форми аграрного бiзнесу шляхом об'еднання юридичних оаб рiзних сфер економши; 3) створення aсоцiйовaно! форми шляхом штеграци (рис. 2).
Згiдно Мiжнaродних стaндaртiв облiку aсоцiйовaним вважаеться таке пщприемство, в якому iнвестор мае суттевий вплив, тобто повноваження брати участь у прийнятп ршень щодо полiтики iнвестувaння, але не контроль за щею полiтикою. В св^овш прaктицi прийнято вважати, що суттевий вплив на прийняття рiшень може забезпечуватись нaявнiстю 20% i бшьше голосiв об'екта iнвестувaння або представництвом у рaдi директорiв, важливими операщями мiж iнвестором та об'ектом швестування, взaемообмiном управ-лiнським персоналом чи забезпеченням необхщною технiчною iнформaцiею [3, с. 647].
У Положеннях (стандартах) бухгалтерського обл^ Укра!ни наведено досить вузьке трактування сутi aсоцiйовaного пщприемства. До даного виду пiдприемств вщнесено тi пiдприемствa, в яких швестору належить блокуваль-ний (бiльше 25%) пакет акцш i якi не е дочiрнiми або спiльними тдприем-ствами iнвесторa [1, с. 21]. Вважаемо, що в цьому документ не враховано роль нефшансових iнвесторiв як учaсникiв aсоцiйовaного бiзнесу. Крiм того, iснуе суперечнiсть Положень (стандарив) бухгалтерського облiку щодо aсоцiйовa-ного членства i нормою про асоцшоване членство згiдно з Законами Укра!ни
„Про сшьськогосподарську кооперацш" (1997 р.) i „Про кооперацш" (2003 р.) [Ю; 11].
| Асоцшоваш форми аграрного
1 51знесу
Рис. 2. Р1вш побудови асоцшованих форм аграрного б1знесу.*
*Джерело: власна розробка.
Зокрема, Законом Украши „Про сшьськогосподарську кооперацш" виз-начено, що у кооперативах уах видiв допускаеться асоцшоване членство. Асоцiйованими членами можуть бути фiзичнi чи юридичнi особи, як визнають його статут та зробили пайовий внесок у створення та розвиток кооперативу. Асоцiйованi члени кооперативу мають право дорадчого голосу, а також на отримання частки доходу на свш пай. Члени кооперативу можуть переоформите членство в кооперативi на асоцшоване членство в порядку, визначеному статутом кооперативу. Розмiри пайових внескiв асоцiйованих членiв визна-чаються статутом кооперативу. У разi лжвщаци кооперативу його асоцiйованi члени мають першочергове право на отримання свого майнового внеску та вiдповiдних часток доходу i повернення !х земельних дшянок у натурi (на мкцевоси) [11].
Подiбне визначення задекларовано Законом Украши „Про кооперацш" (2003 р.), згщно з яким у кооперативi допускаеться асоцiйоване членство для оЫб, якi визнають його статут та внесли пай. Асоцшований член кооперативу -фiзична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок i користуеться правом
дорадчого голосу в кооператива При лшвщацп кооперативу асоцшований член кооперативу мае переважне порiвняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоцшованого члена в його господарськш та шшш дiяльностi, права та обов'язки такого члена, розмiри па!в та виплат на па! визначаються статутом кооперативу [160]. Отже, даними законами асоцшованим членам в кооперативi вщводиться роль другорядних iнвесторiв без права голосу i управлiння та контролю. На щ та iншi недолжи i суперечливi моменти, що мають мшце у вищеназваних законах вказуе Ф. В. Горбонос [4, с. 233-239].
Згщно чинного законодавства асоцшованими членами господарського товариства можуть бути швестори, якi прагнуть збiльшувати свою участь в капiталi i здшснюють участь в управлiннi. Зокрема, в „Господарському кодексi Украши" зафiксовано, що учасники господарського товариства мають право брати участь в управлшш справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах; брати участь в розподЫ прибутку товариства та одержувати його частку (дивiденди); одержувати шформацш про дiяльнiсть товариства; вийти в передбаченому установчими документами порядку зi складу товариства [8, с. 89]. Водночас Закон Украши "Про кооперацш" обмежуе асоцiйовану участь обов'язковим внесенням паю i правом тiльки дорадчого голосу [10]. Хочемо ще бшьше акцентувати увагу на тому, що на сьогодшшнш день чинне законодавство вщносить господарськi товариства i кооперативи до корпоративних пiдприемств [8, с. 83]. На цьому наголошуе i В. В. Зiновчук, стверджуючи, що „кооператив е пiдприемством корпоративного типу, створеним шляхом добровшьного об'еднання матерiальних внескiв i зусиль сшьськогосподарських товаровиробникiв-власникiв (громадян та юридичних оаб), оргашзаци демократичного управлiння i под^ ризику та доходiв вiдповiдно до участ в господарськiй дiяльностi цього пщприемства" [7, с. 33-34]. При цьому в „Господарському кодека Украши" прямо не йдеться про асоцшоване членство i асоцiйованi форми аграрного бiзнесу. Тому, доцiльно в нормативно-правових актах виробити единий пiдхiд щодо трактування сутi асоцiйованого пiдприемства i окреслити права та обов'язки асоцшованих членiв. I на нашу думку, особливу увагу потрiбно звернути на те, що асоцшованими членами аграрного бiзнесу можуть бути фiзичнi i юридичнi особи, якi визнають статут товариства чи кооперативу i готовi здiйснити вiдповiдний внесок. Слiд лжвщувати розмежування прав асоцiйованих членiв в таких близьких за формою оргашзаци аграрного бiзнесу пiдприемствах як господарсью товариства i кооперативи, що ставить 1х в нерiвнi iнвестицiйнi умови. Бшьше того, обов'язковшть трудово! участ у сiльськогосподарському виробничому кооперативi робить неможливим змiну статусу асоцiйованого члена для бажаючих бути членами з шших категорш працiвникiв, а в гос-подарських товариствах голоси асоцшованих члешв розподiляються пропор-цiйно вкладеному капiталу i е можливiсть змши статусу асоцiйованого члена. Звiдси, така норма Закону „Про кооперацш" е певним порушенням принцитв
кооперацп i гальмуе нарощування власного катталу за рахунок внескiв асоцiйованих членiв. При цьому кожен член асоцшовано! форми аграрного бiзнесу в Укрш'ш мае право на участь у будь-яких шших об'еднаннях тд-приeмцiв.
Пщ асоцiйованими формами аграрного бiзнесу ми розумiемо оргашза-цiйно сформоване, юридично оформлене об'еднання засновникiв (власникiв) та асоцшованих членiв (фiзичних i юридичних осiб), яке виникае в результат штеграцп рiзних видiв дiяльностi з новим типом економiчних вiдносин, який характеризуеться ствпрацею та взаемо-пiдтримкою для досягнення еконо-лячного 1 сощального ефекту вслх учасниюв продуктового ланцюга (рис. 3).
I Асоцiйованi форми аграрного бiзнесу
Оргашзацшно-сформоване, юридично оформлене об'еднання засновниюв (власниюв) та асоцшованих члешв (ф1зичних 1 юридичних ос1б)
Результат штеграцп р1зних вид1в д1яльносп
Новий тип економ1чних вщносин
Ствпраця
Взаемотдтримка
Мета - досягнення економiчного i соцiального ефекту всiх учасниюв продуктового ланцюга
Рис. 3. Складов! асоцшованих форм аграрного б1знесу.*
*Джерело: власна розробка.
Отже, формування i функцiонування асоцiйованих форм аграрного бiз-несу значною мiрою обумовлено процесами вертикально! координаци i ш-теграцп. Вертикальна координацiя е процесом, який у зростаючш мiрi визначае органiзацiйно-економiчний механiзм агробiзнесу в розвинутих кра!нах, а еко-номiчний змiст поглиблення вертикально! координаци полягае в оргашчному поеднанш iнтересiв сiльськогосподарських товаровиробникiв i несшьськогос-подарських суб'ектiв, внаслiдок якого певною мiрою усуваеться проблема не-
17
е^валентност мiжгалузевих вщносин. На думку В. Л. Валентинова, верти-кальну координацш можна визначити як процес розширення вщносин влас-ностi й управлiння за межi окремого пiдприемства, а штегращю - як розширення органiзацiйно-економiчного механiзму функцiонування пiдприемства в технолопчно сумiжнi напрями дiяльностi [2, с. 86].
Напрямом розвитку вертикально! координаци в агропромисловому виробництвi може бути поглиблення контрактних вiдносин, шляхом збшьшення кiлькостi умов щодо виробництва i маркетингу продукцi!, що обумовлюються в контракт^ мiж сiльськогосподарськими товаровиробниками i несшьськогоспо-дарським бiзнесом. Поглиблення контрактних вщносин, з одного боку, зменшуе незалежшсть товаровиробникiв у процесi прийняття пiдприемницьких рiшень, а з другого - воно е засобом поеднання штереав товаровиробниюв i несшьсько-господарських суб'екив, застосування якого зменшуе нее^валентшсть мiж-галузевого обмiну. Поглиблення контрактних вщносин можна вважати альтернативою розвитку обслуговуючо! коопераци. Рiзниця мiж цими напрямами вертикально! координаци полягае в прюритетност забезпечення штереав учас-никiв. Зокрема товаровиробники е власниками обслуговуючого кооперативу i вони мають залишковi права на розподш отриманого доходу (через коопера-тивш виплати). Принцип обслуговування за собiвартiстю можна трактувати так, що штереси несiльськогосподарського бiзнесу в кооперативi абсолютно вщ-сутнi. Це означае не те, що кооператив працюе без прибутюв, а те, що в рамках кооперативного економiчного мехашзму прибуток не залишаеться на рiвнi несшьськогосподарських напрямiв дiяльностi. Вiдсутнiсть прибуткiв - це на-самперед вiдсутнiсть прибутюв несшьськогосподарського бiзнесу, тiею мiрою, якою його функци виконуються кооперативом.
У рамках контрактних вщносин ситуащя е протилежною - економiчнi вiдносини мiж товаровиробниками i несiльськогосподарським бiзнесом лише поступово наближаються до еквiвалентних у мiру поглиблення змiсту контракт. Певна другоряднiсть iнтересiв товаровиробникiв у даному випадку е неминучою, осюльки вони виступають „виконавцем" або „агентом" тих структур, що визначають умови контракту, адже контракт припускае рiвноправнiсть суб'ектiв i в той же час приховуе нее^валентшсть !х економiчно! влади.
Тому, як зауважуе В. Л. Валентинов, у рамках вертикально штегрованих структур, якi оргашчно поеднують сiльськогосподарськi i несiльськогоспо-дарсью напрями дiяльностi, проблема нееквiвалентностi мiжгалузевих вiдносин буде вирiшена, оск1льки неекывалентшсть е мiжорганiзацiйним (мiжсуб'ектним) явищем. Менеджмент штегровано! структури заiнтересований у збалансова-ному розвитку всiх галузевих виробництв, що входять до !! складу [2, с. 96-97].
Звщси, альтернатившсть поглиблення контрактних вiдносин i розвитку обслуговуючо! кооперацп зумовлена !х протилежним характером з точки зору прюритетноси забезпечення iнтересiв учасникiв, при цьому альтернатившсть слщ розумiти не як взаемовиключення, а як взаемодоповнення. Слщ вважати, що поглиблення контрактних вщносин можливе там, де вiдсутнi належш передумови розвитку кооперативних вiдносин. Якщо товаровиробник адекват-
но усвщомлюе особливост економiчних вщносин, що формуються в процесах кооперативних i некооперативних форм вертикально! координаци, то вш роз-глядатиме створення обслуговуючого кооперативу як прюритетний варiант забезпечення сво!х iнтересiв. Бiльше того, для створення кооперативу потрiбнi кошти, якi можуть бути заробленi шляхом участi в поглиблених контрактних вiдносинах. Якщо на певному етапi функцiонування цих вщносин товарови-робники вiдчують, що створення обслуговуючого кооперативу можливе i доцшьне (спроможне краще забезпечити !х штереси), то наявнiсть контрактних вiдносин навряд чи буде гальмувати цей процес. Отже, незважаючи на свою взаемовиключешсть з точки зору прiоритетностi штереав, кооперативнi i некооперативнi форми вертикально! координаци доповнюють одна одну як на рiвнi аграрного сектора в цшому, так i на рiвнi окремого пiдприeмства (через формування критично! суми катталу, необхiдного для створення ситуащ! вибору). Поглиблення контрактних вщносин е нарiжним каменем економiки трансакцшних витрат.
Виходячи з цих мiркувань, вважаемо, що метою iнтеграцi! сшьськогос-подарського виробництва з iншими сферами е пщвищення ефективностi вироб-ництва, бшьш повне задоволення суспiльних потреб. 1нтегращя здiйснюеться шляхом створення багаторiвневих структур, що базуються на асоцшованому членствi пiдприемств агарного бiзнесу. Вважаемо, що основними мотивами створення асоцшованих форм аграрного бiзнесу суб'ектами пщприемництва е концентрацiя капiталу з метою встановлення стабшьних виробничо-госпо-дарських зв'язюв мiж пiдприемствами продуктового ланцюга, зниження витрат на одиницю продукцi! за рахунок збiльшення масштабiв виробництва i пiдвищення конкурентоздатностi продукцi!, створення умов для диверсифжаци виробництва i можливост маневрування ресурсами.
Iнтеграцiя е вагомим засобом зниження економiчного ризику в аграрному секторi економiки. Сьогоднi половина свпового валового продукту по ланцюжку додано! вартостi проходить не в структурi ринкових, а в структурi iнтеграцiйних зв'язкiв [13, с. 269].
Таким чином, асоцшоваш форми аграрного бiзнесу виникають завдяки об'еднанню пщприемщв рiзних сфер економiки. Але штеграцшш процеси, якi мають мiсце в аграрному секторi i в сумiжних галузях вiдрiзняються рiзно-направленiстю за видами дiяльностi та формами пщприемств, що приводить до значного зростання ролi вертикально! iнтеграцi!. З цього приводу досить вдало висловлюеться Ю. Е. Губенi, який вважае, що традицшно, вертикальна ште-грацiя сшьськогосподарських виробникiв з iншими партнерами забезпечуеться з допомогою: iнтеграцi! через контракт (by contract), що полягае на системi угод, яю зацiкавленi партнери укладають з виробниками. Вiтчизняним вщповщником може бути система контрактацi! закупiвлi продукцi!; iнтеграцiя через право власност (by ownership), що полягае в закупiвлi великими компанiями власностi сшьськогосподарських виробниюв з самостiйною органiзацiею виробництва для власних потреб або пщ власним контролем; штегращя через оренду (by rent), що полягае в системi орендних вiдносин мiж виробником та
замовником. Орендш вщносини дуже популярш в сучасному сшьському господарствi. В бiльшостi випадюв виробник, не маючи змоги вкласти у ви-робничий цикл належну кiлькiсть ресурсiв згоджуеться на укладання орендно! умови. Орендар вкладае у виробництво необхщш ресурси, а власник, в багатьох випадках продовжуе працювати на земл^ однак вже на умовах найму [47, с. 61].
Форми аграрного бiзнесу повинш розвиватись в напрямку як горизонтально!, так i вертикально! iнтеграцi!. Як вщомо, горизонтальна iнтеграцiя приводить до утворення асоцшованих форм аграрного бiзнесу, якi е переважно ви-робничими, а просування до вертикально! штеграци сприятиме полiпшенню системи заготсвель, органiзацi! торгiвлi, зберiгання i транспортування продукцi!.
Економiчнi вiдносини мiж сшьськогосподарськими товаровиробниками, переробними пiдприемствами i торговими закладами в асоцшованих структурах аграрного бiзнесу повинш базуватись на об'еднанш штереЫв партнерiв i розподiлi прибутюв пропорцiйно вкладеному капiталу або пропорцшно юль-костi i якостi здано! на переробку, зберiгання i транспортування продукцп.
Очевидно слiд погодитись з думкою Р. А. Слав'юка, що оргашзацшно-економiчнi форми аграрного бiзнесу визначаються економiко-правовим статусом штегровано! структури як асоцiйовано! форми бiзнесу. Розрiзняють такi форми iнтеграцi!: повна, контрактна, акцюнерна, кооперативна, партнерська, громадська. Повна здiйснюеться на базi засобiв виробництва, що належать одному власнику. Контрактна - це штегращя юридичних осiб, основним шстру-ментом яко! виступае контракт. При акцюнернш формування, яке здiйснюе ш-теграцшш функцi!, створюеться на акцiонернiй основа Кооперативна базуеться на створеннi кооперативiв вiдповiдного профiлю: переробних, маркетингових тощо. Партнерська мае основою усну домовлешсть або документальне офор-млення. У громадсьюй переважають риси неформального громадського об'ед-нання [12, с. 20].
У наших дослщженнях акцентуеться увага на контрактивних, коопера-тивних i акцiонерних формах iнтеграцi!. Тому вважаемо, що основною ланкою АПК, спроможною взяти на себе роль штегратора i забезпечити органiзацiю агропромислового виробництва вщповщно до вимог ринку е переробш пщпри-емства. Таке твердження висловлюе i Ф. В. Горбонос „Переробне пiдприемство мало б виступити пiдприемством-iнтегратором, органiзувати навколо себе оргашзацшно-виробничу структуру з виробництва сiльськогосподарсько! продукцп i переробки" [4, с. 121]. Але слщ вiдмiтити, що виробничо-економiчнi вiдносини мiж сiльськогосподарськими пщприемствами i переробною про-мисловiстю багато роюв складалися в iнтересах останньо!, а кiнцевi результати виробництва проявляються в переробних i торгових тдприемствах. Тому, у нових умовах формування асоцшованих форм аграрного бiзнесу на основi вертикально! iнтеграцi! потрiбно подолати таю недолжи: монопольне становище переробних пщприемств; недосконалiсть заготiвельних цiн; недосконалшть розподiлу прибутку, який проводився на користь переробних та торгових пщприемств [12, с. 21]. При цьому головним завданням будь-якого штегрованого формування е забезпечення скоординовано! дiяльностi вироб-
ничих структур рiзних оргашзацшно-правових форм господарювання, що бе-руть участь в оргашзацшно-технолопчному ци^ певних видiв готово! продукций економiчно! та соцiально! защкавленост кожного партнера в одержаннi високого юнцевого результату.
У розвинутих кра!нах контрактна форма агропромислово! iнтеграцi! пе-редбачае укладання фермерами з промисловими, торговельними компашями та кооперативами вщповщних угод на переробку та збут продукцп. Слiд додати, що контрактащя найбiльше розвинута у виробництвi i збутi продукцi!, яка швидко псуеться, а також продукцп, що постшно надходить на переробку, наприклад, молоко. Виробничi контракти регламентують умови виробництва. Як правило, вони укладаються до початку виробничого процесу i жорстко обумовлюють зобов'язання сторiн-учасникiв. Контрагент забезпечуе фермера засобами виробництва та матерiалами, надае кредит i консультацiйнi послуги, а фермер - забезпечуе виконання виробничих операцiй за допомогою сво!х виробничих ресурсiв.
Переваги контрактацi! для фiрми-постачальника полягають у тому, що вона мае стабшьне надходження продукцп у необхвдш термiни, а також можливють контролю за !! яюстю. Фермер у свою чергу, мае гарантований ринок збуту продукцi! за завчасно обумовленою цшою, можливiсть корис-туватися кредитом, експлуатувати виробничi ресурси [12, с. 23].
Валентинов В. Л. вважае, що можливi таю ключовi параметри процесу поглиблення контрактних вщносин: регулювання виробничо! дiяльностi (ште-гратор обумовлюе технологiчнi прийоми, яю можливо або доцiльно засто-совувати при виробництвi продукцi!); регулювання управлшсько! дiяльностi (iнтегратор бере на себе прийняття довгострокових управлiнських рiшень); гарантування доходу (iнтегратор гарантуе закупiвлi продукцп незалежно вiд динамiки цiни на спотовому ринку) [2, с. 98].
Важливе мюце в агробiзнесi розвинутих кра!н свiту займають коопе-ративи. У сферу !х дiяльностi входить: постачання фермерам сшьськогоспо-дарсько! продукцп; надання послуг зi збирання, транспортування, зберiгання та переробки продукцi!. Вщмшшстю вiд контрактацi! е те, що кооперащя перед-бачае участь фермерiв у спiльнiй дiяльностi завдяки кооперативним правам на власшсть.
Також у сферi виробничого пiдприемництва розвинутих кра!н певне мiсце посiдають такi асоцшоваш форми бiзнесу як партнерства i корпорацi!. Отже, серед корпоративних систем вщкритого типу слiд видiлити таю пщприемства аграрного бiзнесу як кооперативи i господарськi товариства.
Створення кооперативiв як асоцiйованих форм аграрного бiзнесу е об'ективно необхiдною умовою для сшьського господарства, оскiльки без них особист селянсью, фермерськi господарства i сiльськогосподарськi тдпри-емства не витримують жорстко! конкуренцi! в ринковiй економщг Цi форми господарювання i особист селянсью господарства, яю виникли в процес реструктуризацi! i реформування колективних сiльськогосподарських пiдпри-емств мають слабку матерiально-технiчну базу та нестачу об^ових коштiв. У
цьому i полягае необхщшсть у сшьському господарствi виробничо! i обслу-говуючо! коопераци.
Трансформацiйнi процеси у розвитку асоцшованих форм аграрного бiзнесу на перспективу будуть вiдбуватися в напрямi розширеного розвитку аграрних формувань на засадах приватно! власност на землю i майно, широкого використання асоцiйованого членства та колективних форм органiзацi! пращ (приватно-спшьно! власностi). Частина новостворених у процес реформування аграрного сектора економiки сiльськогосподарських пiдприемств як асоцшо-ваних членiв аграрного бiзнесу вищого рiвня буде послiдовно трансформуватися у новi органiзацiйно-правовi форми аграрного виробництва за рахунок участi в процесах вертикально! та горизонтально! штеграци i кооперування. Аграрнi пiдприемства повиннi стати центрами кооперованих (iнтегрованих) систем. По-глиблення процесiв iнтеграцi! i кооперацi! дасть можливкть пiдприемствам входити у новi органiзацiйно-правовi формування, якi працюють на принципах приватно-сумюного використання капiталу, ресурав, делегування окремих функ-цiй - об'еднання, асоцiацi!, корпорацi!, консорцiуми, концерни, промислово-фiнансовi групи та iншi структури, включаючи спiльнi пiдприемства з шоземним капiталом.
Формування i розвиток кооперативних оргашзацш, створених безпо-середньо товаровиробниками дозволяе здшснювати матерiально-технiчне поста-чання i надання послуг товаровиробникам. У кооперативному середовищi, при гострому дефiцитi виробничих ресурсiв i низькому рiвнi платоспроможностi, товаровиробники не в змозi поеднувати рацiональне ведення сшьськогоспо-дарського виробництва та здiйснення вигщних комерцiйних операцiй. Досягти ефективного розвитку сшьськогосподарського виробництва за цих умов можна лише спiльними дiями через створення сво!х власних комерцiйних оргашзацш на кооперативнш основi за умови асоцшованого членства.
Перспективними напрямами наукових розвщок у проблемi подальшого розвитку асоцшованих форм аграрного бiзнесу повинш бути rрунтовнi системнi дослiдження уже функцюнуючих органiзацiйно-правових форм господарювання.
Лггература
1. Бухгалтерський облiк : хрестомаия : зб. систематиз. законодав. // Бух-галтерiя. - 2001. - № 52/2. - 226 с.
2. Валентинов В. Л. Регулювання мiжгалузевих вщносин в системi аграрно! полiтики / В. Л. Валентинов. - К. : 1АЕ, 2003. - 332 с.
3. Голов С. Бухгалтерський облж за мiжнародними стандартами: приклади та коментарi! : практ. посiб. / С. Голов, В. Костюченко. / К. : Лiбра, 2001. - 863 с.
4. Горбонос Ф. В. Кооперащя : методолопчш i методичнi основи / Ф. В. Горбонос. - Львiв : Львiв. держ. аграр. ун-т, 2003. - 264 с.
5. Губеш Ю. Е. Основи пщприемництва та агробiзнесу : навч. поаб. / Ю. Е. Губеш. - Львiв : Укр. технологи, 2002. - 256 с.
6. Економiчна енциклопедiя : у 3 т. / редкол. : С. В. Мочерний (вщп. ред.) [та ш.]. - К. : Академiя, 2000. - Т. 1. - 864 с.
7. Зшовчук В. В. Оргашзацшш основи сшьськогосподарського кооперативу / В. В. Зшовчук. - 2-ге вид., доповн. i перероб. - К. : Логос, 2001. -380 с.
8. Нове законодавство Укра!ни / [уклад. Ю. П. Слковенко]. - К. : Махаон, 2003. - 600 с.
9. Новий тлумачний словник укра!нсько! мови : в 3 т. - К. : Вид-во „Акошт". - Т. 1. - 2001. - 926 с.
10. Про кооперащю : Закон Укра!ни // Економша АПК. - 2003. - № 9. -С.142-152.
11. Про сшьськогосподарську кооперащю : Закон Укра!ни // Вщомост Верховно! Ради Укра!ни. - 1997. - № 39. - С. 683-695.
12. Слав'юк Р. А. Асоцшоваш форми аграрного бiзнесу : особливост ут-ворення, практика функщонування, перспективи регулювання : монографiя / Р. А. Слав'юк. - Луцьк : Волин., держ. ун-ту iм. Лес Укра!нки, 2000. - 321 с.
13. Чепурко В. В. Экономический риск аграрного производства : теорiя, методы оценки, управление / В. В. Чепурко. - Ин-т экон. НАН Украины, Крым. ин-т бизнеса. - Симферополь : Таврия, 2000. - 306 с.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2011
