CC BY
37
УДК 228.7:582.620.2 Доц. Л.П. 1щук, канд. бюл. наук - Быоцертвський НА У
АСОРТИМЕНТ, ОСОБЛИВОСТ1 КУЛЬТУРИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ АРКТО-МОНТАННИХ ВИД1В РОДУ SALIX L.
На територи Укра!ни у природних умовах зростае дев'ять аркто-монтанних видiв роду Salix: S. reticulate L., S. herbaceae L., S. retusa L. = S. Kitaibeliana Willd., S. myrtillo-ides L., S. alpina Scop. = S. jacquinii Host., S. hastata L., S. Starkeana Willd. = S. livida Wahlend., S. phylicifolia L., S. lapponum L. З них шють внесено до останнього видання Червоно! книги Украши: S. alpina належить до категори зникаючих, S. lapponum, S. myrtilloides, S. Starkeana - до вразливих, а S. herbacea, S. retusa - до категори рщгасних. Асортимент аркто-монтанних верб у культурi обмежений. Рiзноманiтнiсть еколопчних умов, у яких поширеш аркто-монтанш верби, визначае як рiзноманiття !х життевих форм, так i особливост морфолопчно! будови !х органiв. Мiнливi i пластичнi за своею природою аркто-монтаннi верби швидко пристосовуються до життя в рiзних екосисте-мах, а в умовах культури щеально пiдходять для створення альшнарив.
Ключовг слова: аркто-монтаннi верби, сланга чагарники i чагарнички, хоролопя, ксероморфiзацiя, альпiнарiй, рокарiй, Червона книга Укра!ни.
З кожним роком зростае популяршсть кам'янистих садГв та альшнарив. 1стотно розширити асортимент декоративних видГв i форм деревних рослин, що використовуються в озелененш малих архггектурних форм, можна завдяки за-лученню групи аркто-монтанних верб - представниюв численного, значно по-ширеного i вкрай полГморфного роду Salix L.
Декоративнють карликових i сланких верб проявляеться у характернш !м своерщносп зовшшшх обришв, що робить !х дуже бажаними тд час створення ландшафтних декоративних композицш. Важко переоцшити значення ар-кто-монтанних верб в архггектурних композищях кам'янистих садГв та альтна-р1!в. У цьому випадку верби виступають не тшьки як специфГчш декоративш рослини, але i як бюлопчно пристосоваш види до вегетацп на бгдних кам'янистих Грунтах. Аркто-монтанш верби невибагливГ до Грунтово-ктматичних умов i легко розмножуються вегетативно. Закрiплюючи кам'янистi субстрати, вони та-кож виконують захисну i фггомелюративну функщю.
Група аркто-монтанних верб набула широко! популярносп у Захщнш Сврот, на Уралi та в СибГрг У Нiмеччинi у м. Брауншвайг художник за фахом i садiвник-любитель I. Баткена створив прекрасний рокарш-сад, в якому ростуть виключно карликовi верби, надiсланi йому з рГзних куточюв Земно! кулг Багато видГв аркто-монтанних верб культивуеться у приватному аркто-альпiйському ботанiчному саду 3. Гайслера у м. Горшмгщ i аркто-альпшському ботанiчному саду в м. Хемштц у Нiмеччинi [1, 2]. У боташчному саду Уральського вщдшен-ня РАН в СкатеринбурзГ зiбрано близько 200 зразкiв верб, природш мюцезрос-тання яких знаходяться в арктичнш тундрГ i в рГзних поясах пр Свропи, Азп та Двшчно! Америки [2, 15]. Створення подГбних колекцiй значно полегшуе зав-дання вивчення особливостей бюлогп та вирощування аркто-монтанних верб у культурГ i сприяе можливост вгдбору кращих видГв та культиварiв для викорис-тання у ландшафтнш архГтектург В Укра!ш поки що вщсутш колекцп аркто-монтанних верб, хоча питання розширення асортименту верб тако! групи акту-альне i потребуе подальших дослгджень. Зважаючи на те, що Укра!на знахо-диться у декшькох кшматичних зонах i мае на сво!й територп двГ прсью систе-
ми Карпати та Крим, можливост Укра!ни щодо штродукцп аркто-монтанних видiв не вичерпаш i заслуговують подальшо1 розробки.
Мета роботи - уточнити таксономiчний склад автохтонних високопрних карликових аркто-монтанних видiв роду Salix та проаналiзувати асортимент са-дивного матерiалу штродукованих видiв i форм ще! групи верб у садових центрах, розсадниках i наукових установах. Таксономiчний склад аркто-монтанних видiв, форм i культиварiв роду Salix вивчали за ключами i описами представле-ними у роботах О.К. Скворцова [18] i R.K. Brummitt [17].
Рщ Salix L. за рiзними даними нараховуе 350-400 видiв [1, 9, 16, 18]. За даними О.К. Скворцова [9, 10, 18], тепер на територп СНД зростае близько 120 видiв верб, часто трапляються 1х мiжвидовi гiбриди. У флорi Укра1ни представлено 25 автохтонних видiв верб, iз них на рiвниннiй частинi - 16 [12]. О.М. Горелов [4] в останньому виданш " Дендрофлори Укра1ни" описуе 43 види i 11 гiбридiв верб, вiднесених до 20 секцш. Проте найбiльш дискусiйним в Укра!ш залишаеться питання розпiзнавання, хорологп i охорони аркто-монтанних верб.
Вiдповiдно до останньо! класифжацп О.К. Скворцова [18], рщ Salix L. мiстить три тдроди: Salix, Chamaetia i Vetrix, яю подiляються на секцп. Бшь-шiсть аркто-монтанних верб належить до тдроду Chamaetia, кожна з п'яти сек-цiй якого: Chamaetia, Retusae, Myrtilloides, Glaucae, Myrtosalix - мае у своему складi аркто-монтанш види (табл. 1). Представники восьми секцш: Hastatae, Glabrella, Vetrix, Arbuscella, Villosae, Lanatae, Helix, Incubaceae належать до тдроду Vetrix i поширеш в арктичних тундрах i рiзних поясах пр Центрально! i Швденно! Свропи. Тiльки у пiдродi Salix вщсутш aркто-монтаннi види верб.
Упродовж останнього столтя флору верб Укра!ни аналiзували М.1. Назаров, М.1. Котов, П.1. Гержедович [8], зокрема, П.1. Гержедович впродовж 1946-1947 рр. опрацював гербарнi зразки верб у гербарп Львiвського нащональ-ного ушверситету iм. 1.Я. Франка (LW) i Львiвського природничого музею (LWS). Матерiали цього аналiзу ввiйшли в академiчне видання "Флора УРСР" [8]. Впродовж 1963-1964 рр. гербарш зразки верб у наукових гербарiях Львова обробляв I. 1ванщький, однак жодних запишв чи публiкацiй за результатами ог-ляду не залишив. У 1965 р. аналiз флори верб Укра!ни представив €.М. Брадiс [3] у "Визначнику флори Укра!ни". В останне флору верб Укра!ни детально ана-лiзував у 1987 р. О.К. Скворцов [10], укладаючи академiчне видання "Определитель флоры высших растений Украины".
За даними M.I. Назарова та ш [8], у "Флорi УРСР" рщ Salix представлений 27 автохтонними видами, яю поширеш переважно в Карпатах, Полюш та Люостепу Укра!ни. Вербу сухолюбну (S. xerophila Floder.) пiзнiшими досль дженнями не тдтверджено у флорi Укра!ни. Я.Д. Фучило, М.В. Сбитна [12] вважають, що на територп Укра!ни ll замiщено вербою Старке або сизою (S. Starkeana Willd. = S. livida Wahl.). Екземпляри S. Starkeana, оглянут нами у гербарп 1нституту ботанiки НАН Укра!ни (KW), з нижнього боку листка по жилках мали опушення, чим були схожi на S. xerophila. Вербу Китайбелеву (S. Kitaibeliana Willd.) видшену M.I. Назаровим [8] €.М Брадюом [3] та В.В. Крiчфалушiем [6] в окремий вид, О.К. Скворцов [9, 10] вважае рiзновидом верби туполисто! (S. retusa L.) i не надае ll навиь статусу тдвиду.
Табл. 1. Таксошт 'тпии склад арктично-ггрських eudie верб за O.K. Скворцовим [8]
ГБдрщ Chamaetia
ГБдрвд Vetrix
Секцц
Секци
Chamaetia
Retusae
Myrtilloides
Claucae
Myrtosalix
Hastatae
Clabrella
Vetrix
Arbuscella
Villosae
Lanatae
Helix
Incubaceae
S. reticulata L.
S. retusa L.
S. myrtilloides L.
S. glauca L.
S. myrsini-tesL.
S. hasta-taL.
S. crata-egifotia Bert.
S. caucasi-caAn-derss.
S. arbuscula L.
S. lappo-numL.
S. lana-taL.
S. coesia Vill.
S.
repens L.
S. nivatis Hook
S. serpyllifolia Scop.
S. magada-
nensis Nedoluzhko
S. polaris Wahlenb
S. herbacea L.
S. turczaninowii Laksch. = S. li-liputa Nasarov
S. nummularia Anderss. = S. rotundifolia auct. non Tra-utv. = S. tundri-cola Schljakov
S. juscescens Anderss.
S. arctica Pall.
S. breviserrata Flod.
S. reptans Rupr.
S. phle-bophylla Anderss.
S. pyrenaica Gouan
S. rectijulis Ledeb. ex Tra-utv.
S. sphe-nophylla A. Skvorts.
S. saxatilis Turcz. ex Ledeb.
S. nakamura-na Koidz-
S. recurvigem-mis A. Skvots.
S. arctophila Cock, ex Heller.
S. uva-ursi Pursh.
S. alpine Scop.
S. rotundifolia L.
S. apoda Trautv.
S. rane Fr. et Sav. ex Seem.
S. silesi-caL.
S.foetida Schleich, ex Lam. et DC.
S. helvetica Vill.
S. rosmari-nifolia L.
S. jenisse-ensis (Fr. Schmidt) B. Floder.
S. starke-ana Willd.
S. kazbekensis A. Skvorts.
S. krylovii E. Wolf.
S. waldsteini-ana Willd.
S. alaxen-sis Coville
S. bicolor Ehrh. ex Willd.
S. uralicola I. Beljaeva
S. saposhnikovii A. Skvors.
S. rhamnifolia Pall.
S. characta Schneid.
S. phylicifo-lia L.
S. pulchra Cham.
S. divaricata Pall.
S. kalarica (A. Skvorts.) Worosch.
Таким чином, О.К. Скворцов [10] в останньому аналiзi флори верб Укра-1ни наводить для територп Укра1ни тiльки 24 автохтоннi види.
Брадю €.М. [3] у "Визначнику флори Укра1ни" описуе у природнiй фло-рi Укра1ни 26 видiв верб. З них S. Kitaibeliana О.К. Скворцов [9, 10] не визнае окремим видом. Гербарш зразки S. repens L. вш вщносить до S. rosmarinifolia L. У "Флорi УРСР" та "Визначнику флори Укра1ни" також описаш S. jacquinii Host. i S. nigricans Sm., яку О.К. Скворцов, Я.Д. Фучило, М.В. Сбитна [9, 10, 12] вважають синошмами вщповщно S. alpina Scop. i S. myrsinifolia Salisb. Вербу сиву (S. incana Schrank) О.К. Скворцов [9, 10] розглядае як синошм S. eleagnos Scop. У монографiчному оглядi "Верби Укра1ни" Я.Д. Фучило, М.В. Сбитна [12] наведено 25 автохтонних видiв верб.
Встановлено, що сьогодш в природнiй флорi Укра1ш представлено дев'ять аркто-монтанних видiв верб. S. reticulata L., S. herbaceae L., S. retusa L. = S. Kitaibeliana Willd., S. myrtilloides L., S. alpina Scop. = S. jacquinii Host., S. hastata L., S. Starkeana Willd. = S. livida Wahlend., S. physicifolia L., S. lappo-num L. (табл. 2). Однак мюцезростання деяких видiв потребуе уточнень шляхом експедицiйних дослщжень. Ще два види S. aurita i S.silesica зростають у се-редньому поясi гiр i характеризуются невеликими розмiрами вiдповiдно 1,01,5 м i 1,0-4,0 м. Характеризуючи поширення S. retusa Willd., S. jacquinii Host., S. reticulata L. i S. lapponum L., M.I. Назаров [8], €.М. Брадю [3] вказують, що щ види трапляються в альпшському поясi Карпат дуже рщко.
Табл. 2. Характеристика аркто-монтанних eudie роду Salix L. в Украгш
Назва виду Життева форма Висота, м Еколопчна характеристика Способи вiдновлення Природоохорон-ний статус
S. reticulata хамеф^ 0,05-0,2 мезофгт насiнням, вегетативно не визначений
S. alpina хамеф^ 0,3-0,4 мезопгроф^ насшням, вегетативно зникаючий
S. herbacea хамеф^ 0,08-0,1 мезофгг насiнням, вегетативно рщгасний
S. retusa хамеф^ 0,03-0,2 мезофгг насшням, вегетативно рщгасний
S. lapponum нанофанероф^ 1,0-1,5 пгроф^ насшням, вегетативно вразливий
S. myrtilloides нанофанероф^ 0,3-0,8 гiгрофiт насшням, вегетативно вразливий
S. Starkeana нанофанерофiт 2,-2,5 гiгромезофiт насшням, вегетативно вразливий
S. hastata нанофанерофiт 0,5-1,5 пгромезоф^ насшням, вегетативно не визначений
S. phylicifolia нанофанерофiт 1,0-3,0 гiгромезофiт насшням, вегетативно не шдлягае охорош
У друге видання Червоно1 книги Укра1ни в 1996 р. [13] до категорп зни-каючих було зараховано S. reticulata, мюцезростання яко1 е лише на масивi Чор-ногора в Карпатах та на Полониш Руна, однак в останньому виданш Червоно1 книги Укра1ни цей вид не зазначений, тому шформащя потребуе уточнення.
До останнього видання Червоно1 книги Укра1ни [14] зараховано шють аркто-монтанних видiв роду Salix, з яких S. alpina вщноситься до зникаючих,
S. lapponum, S. myrtilloides, S. Starkeana - до вразливих, а S. herbacea, S. retusa -до категорп рщюсних. В Укра!т S. alpina, S. herbacea, S. retusa, S. phylicifolia i S. hastata утворюють нечислент iзольованi популяци з високим ступенем фрагментаци просторово! структури i неповночленним спектром у прських ма-сивах Свидовець, Чорногора, Мармарош. На територп Правобережного Полiсся проходить твденна межа суцiльного поширення S. lapponum через Ковель -Луцьк - Рiвне - Новоград-Волинський - Овруч. S. Starkeana i S. myrtilloides трапляються спорадично на ПолюЫ, в Люостепу, Розточчi-Опiллi, у Прикарпат-ri, Карпатах, Лiвобережному та Правобережному Лкостепу. Популяци всiх ви-дiв потребують постiйного монiторингу. Причина зменшення чисельност цих видiв - нерегульований випас худоби, сходження стгових лавин, вирубування лiсiв, осушення та освоення болгг. Усi цi види охороняються на об'ектах при-родно-заповiдного фонду Укра!ни. У культурi поки що представлен лише три види S. lapponum - у Ботатчному саду Втницького державного аграрного ут-верситету, S. myrtilloides - у Кременецькому ботатчному саду, S. Starkeana - у дендропарку "Юннатський" у м. Киевi [5].
Серед штродуцен-пв ще! групи в Укра!т культиву-ють S. pulchra Cham. у ботатчному саду Втнищ, S. hastata i S. alatavica Rar. ex Stschegl. - у НБС iм. М.М. Гришка НАНУ, S. repens - у Нащональному ден-дролопчному парку "Софив-ка" НАН Укра!ни (рис.). Асортимент аркто-монтанних видiв у провщних садових центрах Укра!ни представлений лише S. repens L. i S. repens 'Nitida' [7].
Для вироблення агротехтчних прийомiв культури аркто-монтанних ви-дiв потрiбно враховувати специфiчнi бiоекологiчнi характеристики. Аркто-мон-тант верби - це волого- i св^лолюбт пiонернi рослини, здатнi швидко заселя-ти новоутворенi субстрати. У природних умовах вони заселяють арктичт тун-дри, альпiйськi й субальптсью пояси гiр. Цi екосистеми дуже рiзнi, проте ма-ють загальт екологiчнi чинники, якi впливають на рют i розвиток рослин. Пе-редусiм завдяки короткому прохолодному лггу i тривалiй холоднiй зимi iз стiйким снiговим покривом, аркто-монтаннi види верб пристосовуються до швидкого проходження вЫх фаз розвитку впродовж короткого вегетацтного перiоду. Такi температурнi умови продовжують перiод життездатностi насiння верб до наступного вегетацтного перюду. Значно впливають i на рют, i на розвиток рослин рiзкi перепади температури впродовж доби. Сильт вггри, низький тиск, висока ттенсивтсть сонячного випромiнювання високогiр'я також сприяють збiльшенню транстраци i загальнiй ксероморфiзацil рослин. Ксеро-
Рис. Культура S. repens у Нащональному дендрологiчному парку "СофИ'вка " НАНУ
морфiзацiя аркто-монтанних верб проявляешься у мшатюризацп загальних роз-MÍpÍB, насиченнi забарвлення окремих частин рослини, потовщенш покривних тканин, збшьшенш ступеня опушення листюв i стебел. У природних умовах ар-кто-монтаннi верби займають сонячш мiсця i цвiтуть зазвичай у червш-липш, коли свiтловий день стае довшим, оскiльки вiдносяться до рослин тривалого дня [2]. У них сережка зазвичай завершуе подовжений i облиствлений пагш, унаслiдок чого цвтння вiдбуваеться вiдносно пiзно, а насшня встигае дозрiти тiльки до кшця вегетацiйного перiоду.
В умовах високопр'я освiтлення значно iнтенсивнiше, нiж в арктичнш тундрi, а висока штенсивнють освiтлення, як вiдомо, уповiльнюе рют рослини. Водночас в арктичнiй тундрi рослини в умовах полярного дня можуть рости щ-лодобово i цим самим нарощувати велику бюмасу, порiвняно з високогiрними вербами. У високопрних i тундрових районах аркто-монтанш верби вiдчувають дефiцит вологи i пристосоваш до перенесения посухи. До ксероморфних ознак вщносять потовщення кутикули, зменшення поверхнi листково! пластинки та збшьшення довжини i площi всмоктуючо! поверхнi коренiв. Верби з прського поясу та арктично! тундри вщносяться до довгокореневищних стрижне-корене-вих чагарниюв. Вони зазвичай мають довгi кореш, що дае змогу !м не тшьки надiйно прикрiплятися до субстрату, але i зберiгати високий осмотичний тиск всередиш клiтин, що дае змогу цим видам переносити втрату велико! кшькосп води. Деяю аркто-монтанш верби вимогливi до реакцi! субстрату i ступеня його мiнералiзацi!, що виражаеться звичайно в "перевазi" лужних (S. alpina) або, нав-паки, кислих (S. lapponum, S. myrtilloides) порщ. Однак цi види менш вимогливi до аерацi! субстрату i можуть однаково добре рости як на щебенистому або т-щаному, так i на глинистому, торф'янистому або покритому мохом субстратах.
За нашими спостереженнями в умовах дендропарку "Софпвка" НАНУ S. repens в останш двi зими 2012-2013 рр. i 2013-2014 рр. сильно обмерзае, на-впъ до скелетних гшок. Бал зимостiйкостi цього виду становить 3 бали за шкалою С.Я. Соколова [11]. Припускаемо, що низьку зимостшюсть S. repens можна пояснити двома чинниками. По-перше, обидвi зими малоснiжнi, а у високопр'! приземкуватi чагарники й чагарнички виживають завдяки високому снiговому покриву. А по-друге, верби, як вщомо, швидко виходять з глибокого спокою, тому аномально теплi грудень i початок шчня пiд час обох зим могли спричини-ти передчасний розвиток пагошв S. repens, яю обмерзли у лютому в перюд рiз-кого похолодання.
Таким чином, на територп Укра!ни у природних умовах зростае дев'ять аркто-монтанних видiв верб, шють з яких занесенi до останнього видання Чер-воно! книги Укра!ни. У наукових установах культивують лише чотири види ще! групи верб. Асортимент аркто-монтанних верб у садових центрах дуже обмеже-ний. Рiзноманiтнiсть екологiчних умов, у яких поширеш аркто-монтаннi верби, визначае як рiзноманiття !х життевих форм, так i особливосп морфологiчно! бу-дови !х органiв. У цiй групi представлеш здебiльшого низькорослi сланкi кущi i кущики. Мiнливi i пластичнi за своею природою аркто-монтанш верби швидко пристосовуються до життя в рiзних екосистемах, а в умовах культури щеально пiдходять для створення альшнарпв.
Л1тература
1. Беляева И.В. Ива (Salix L.) сем. Ивовые / И.В. Беляева // Энциклопедия декоративных садовых растений. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://flower.onego.ru/kustar/salix_u.html. -14.12.2010.
2. Беляева И.В. Аркто-монтанные ивы в культуре на Среднем Урале / И.В. Беляева, Л. А. Семкина, О.В. Епанчинцева. - Екатеринбург : Изд-во УрО РАН, 2003. - 225 с.
3. Брадю С.М. Рщ Salix L. Визначник рослин Укра!ни / С.М. Брадю / за ред. Д.К. Зерова. -К. : Вид-во "Урожай", 1965. - С. 186-193.
4. Горелов О.М. Рщ Salix L. Дендрофлора Укра!ни: Дикоросл1 й культивоваш дерева i кущг Покритонасшш : довщник / О.М. Горелов / за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2002. - Ч. 1. - С. 336-379.
5. Каталог раритетних рослин боташчних сад1в i дендропарюв Укра!ни: Довщниковий по-абн. / за ред. А.П. Лебеди. - К. : Вид-во "Академперюдика", 2011. - 184 с.
6. Кр1чфалушш В.В. Види роду Salix L. в Украшських Карпатах / В.В. Кр1чфалушш // Ук-ра!нський боташчний журнал : наук. журнал. - 1982. - Вип. 39, N° 2. - С. 52-56.
7. Мазуренко Н.А. Поширення представнигав роду Salix L. в Укра1ш та перспективи !х ви-користання в озелененш / Н.А. Мазуренко, В.М. Маурер // Науковий вюник НУБШ Укра!ни : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво i декоративне сад1вництво. - К. : Вид-во НУБШ Укра!ни. - 2013.
- Вип. 187, ч. 1. - С. 93-99.
8. Назаров М.1. Вербов1 (Salicaceae Lindl.) / М.1. Назаров, М.1. Котов, П.1. Гержедович // Флора УРСР. - К. : Вид-во АН УРСР, 1952. - Т. IV. - С. 17-86.
9. Скворцов А.К. Ивы СССР / А.К. Скворцов. - М. : Изд-во "Наука", 1968. - 262 с.
10. Скворцов А.К. Род Salix L. / А.К. Скворцов // Определитель высших растений Украины.
- К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - С. 130-133.
11. Соколов С.Я. Современное состояние теории акклиматизации и интродукции растений / С.Я. Соколов // Интродукция растений и зеленое строительтство. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1957. - С. 5.
12. Фучило Я.Д. Верби Укра!ни (бюлопя, еколопя, використання) : монограф1я / Я.Д. Фу-чило, М.В. Сбитна. - К. : Вид-во "Логос", 2009. - 200 с.
13. Червона книга Укра!ни. Рослинний св1т. - К. : Вид-во "Украшська енциклопед1я", 1996.
- 486 с.
14. Червона книга Укра!ни. Рослинний свгг / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Вид-во "Глобалкон-салтинг", 2009. - 900 с.
15. Шабуров В.И. Коллекции ив в Ботаническом саду УНЦ АН СССР и некоторые аспекты их практического использования / В.И. Шабуров // Новые декоративные растения в культуре на Среднем Урале : сб. научн. тр. УНЦ АН СССР. - 1986. - С. 69-82.
16. RIN Species Records of Salix. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/splist.pl?10657. - 14.12.2010.
17. Brummitt R.K. Report of the Nomenclature Committee for Vascular Plants // R.K. Brummitt.
- 2009. - Vol. 60. - Taxon 58 (1). - Pp. 280-292.
18. Skvortsov A.K. Willows of Russia and Adjacent Countries. Taxonomical and Geographical Revision / A.K. Skvortsov - Joensuu : University of Joensuu, 1999. - 307 p.
Ищук Л.П. Ассортимент, особенности культуры и перспективы использования аркто-монтанных видов рода Salix L.
На территории Украины в природных условиях произрастает девять аркто-мон-танных видов рода Salix: S. reticulate L., S. herbaceae L., S. retusa L. = S. Kitaibeliana Willd., S. myrtilloides L., S. alpina Scop. = S. jacquinii Host., S. hastata L., S. Starkeana Willd. = S. livida Wahlend., S. phylicifolia L., S. lapponum L. Из них шесть включены в последнее издание Красной книги Украины: S. alpina принадлежит к категории исчезающих, S. lapponum, S. myrtilloides, S. Starkeana - к уязвимых, а S. herbacea, S. retusa - к категории редких. Ассортимент аркто-монтанных ив в культуре ограничен. Разнообразие экологических условий, в которых распространены аркто-монтанные ивы, определяет как разнообразие их жизненных форм, так и особенности морфологического строения их органов. Изменчивые и пластичные по своей природе аркто-монтанные ивы быстро приспособляются к жизни в разных экосистемах, а в условиях культуры идеально подходят для строительства альпинариев.
Ключевые слова: аркто-монтанные ивы, стелющиеся кустарники и кустарнички, хорология, ксероморфизация, альпинарий, рокарий, Красная книга Украины.
Ishchuk L.P. Assortment, Peculiarities of Growth and Perspectives of Using the Arctic Mountain Species of the genus Salix L.
On the territory of Ukraine nine arctic mountain species of the genus Salix in vivo grow: S. reticulate L., S. herbaceae L., S. retusa L. = S. Ktaibeliana Willd., S. myrtilloides L., S. alpine Scop. = S. jacquinii Host., S. hastate L., S. starkeana Willd. = S. livida Wahlend., S. phylicifoliaL., S. lapponum L. Six of them are included into the latest edition of the Red Book of Ukraine: S. alpina belongs to the category of endangered species, S. lapponum, S. myrtilloides, S. Starkeana are classified as vulnerable species, and S. herbacea, S. retusa belong to the category of rare species. The assortment of arctic mountain willows as a plant is limited. The variety of ecological conditions in which the arctic mountain willows are widespread, is defined either as the variety of life forms, or as the peculiarities of morphological structure of their body. Variable and plastic by their nature arctic mountain willows quickly adapt for life in different ecosystems, and as plants are perfect for creating rock gardens.
Key words: arctic mountain willows, creeping shrub and bushes, chorology, xero-morphism, rock garden, rockery, The Red Book of Ukraine.
УДК 630*23:504.73.05 Доц. А.В. Вишневський, канд. с.-г. наук -
Житомирський нащональний агроеколойчний утверситет
Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ ТА ТРАНСФОРМАЦ1Я ПРИРОДНИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В НА Д1ЛЯНКАХ, ЩО ВИЙШЛИ 13 СЫЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО КОРИСТУВАННЯ
Розглянуто особливост формування тсово! рослинност та трансформащю при-родних фiтоценозiв на забруднених радюнуклщами сшьськогосподарських землях у ДП "Народицький спецлюгосп" Житомирсько! обласп. Показано динамжу люовщнов-них процешв на дшянках, що вийшли iз сшьськогосподарського користування.
На дшянках, що вийшли iз сшьськогосподарського користування, в зош радюак-тивного забруднення, вщбуваеться задовшьний процес заростання деревно-чагарнико-вою рослиншстю i динамiчнi змши рослинностс, яю обумовлеш дiями зовшшшх факто-рiв i не зв'язанi з загальними тенденщями розвитку ландшафту.
Ключовг слова: сосна звичайна, лiсовi культури, люовщновлення, радiоактивне забруднення, сiльськогосподарськi землг
Вступ. Внаслiдок аварil на Чорнобильськш АЕС практично вся площа соснових насаджень Полюся забруднена радiонуклiдами, що позначилося на ль сокультурнiй i лiсогосподарськiй дiяльностi пiдприемств регiону. Результати проведеного тут дослщження [3, 7, 8] св^ать, що радiоактивне забруднення деревосташв практично не зменшують енерпю росту основних лiсоутворю-ючих порщ (зокрема й сосни звичайно!), яким притаманнi високi адаптивнi властивостi.
Проте вся система формування високопродуктивних та бюлопчно стiйких штучних соснових деревосташв у цих умовах повинна враховувати не-обхщнють посилення !х захисно! ролi проти виносу радiоактивного пилу, змен-шення часу перебування на забруднених площах пращвниюв лiсу, можливiсть отримання деревини й недеревно! продукцп лiсу, придатно! за чинними нормативами до вживання [9].
