CC BY
131
process, the Center of military-Patriotic education and the coordination Council on the issues of Patriotic education of youth. Lit various forms of involvement of the youth in Donetsk region to the development of the civil society: cooperation with authorities and facilitating participation in decision making; support intelligent, talented, creative young people of the region, which is the most dynamic element of civil society through youth forums; engaging youth in Donetsk the area to participate in all-Ukrainian projects and programs aimed at supporting initiatives of young people, inter-regional exchange of experiences, best practices and innovation among young people; the harmonious integration of the youth of the region to the global community, international cooperation and the formation of a positive image of Donetsk oblast; social integration and youth with disabilities. Evaluate the effectiveness of these forms.
Key words: youth policy, Donetsk region, civil society, Patriotic education, international youth cooperation.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Антонюк O.B., д.полт.н, проф.; Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.
УДК 327.5
I.O. Бузаджи, M.B. Булик
АРХ1ПЕЛАГ СЕНКАКУ (ОСТРОВИ ДЯОЮЙДАО) B КОНТЕКСТ1 ЯПОНО-КИТАЙСЬКИХ В1ДНОСИН
У cmammi розкрито суттстъ конфлтту за архтелаг Сенкаку (острови Дяоюйдао). Подана коротка характеристика mериmoрiaлъних кoнфлiкmiв та ix основних причин. У cmammi надана вторична дoвiдкa щодо розвитку mериmoрiaлънoгo конфлтту за архтелаг Сенкаку. Автором розглянуто позици Япони та КНР щодо nринaлежнocmi ocmрoвiв, виокримлет основт аргументи сторт з цъого питання. Також було розглянуто позици Сполучених Шmamiв, Ростсъкоi Федераци та Республти Корея щодо конфлтту, адже ц держави маютъ безпосередне вiднoшення до конфлттуючих сторт (так, Сенкаку були тд тимчасовою юрисдикщею США тсля Другo 'i cвimoвo 'i втни; РФ активно нарощуе двостороннт дiaлoг з КНР, як is надтним партнером, до того ж, РФ конфлттуе з Япотею щодо Курилъсъких ocmрoвiв; РК ж знаходитъся у трикутнику Япотя-КНР-РК i нaрiвнi з ними забезпечуе безпеку та розвиток регюну). Надано прогнози щодо розвитку конфлтту. Териmoрiaлъний конфлтт е вагомою перепоною у розвитку двостороншх вiднocин Япони та КНР, i вiд того, яким буде завершення конфлтту, залежитъ розвиток та безпека не тшъки Япони та КНР, а й усъого регюну в цшому.
Ключов1 слова: mериmoрiaлъний конфлтт, архтелаг Сенкаку, острови Дяоюйдао, Азiamcъкo-Тиxooкеaнcъкий регюн.
Протягом yciei icTopii людства територ1альш конфлшти ввдгравали важливу роль, часто були причиною виникнення безлiчi збройних конфлш^в. Вони виникали в раз^ коли стрш територп мали важливе стратепчне значення для конфлштуючих краш, а також внаслщок суперечок держав з приводу теpитopiальних вод, родовищ корисних копалин тощо. Проблема теpитopiальних пpoтиpiч не обшшла стороною й Азiатcькo-Тихоокеанський регюн, зокрема, його лiдеpiв - Япошю та КНР. Конфлшт за архтелаг Сенкаку (в китайськш юторюграфп - острови Дяоюйдао) тривае вже майже твстшття
58
i на сьогодш не представляеться можливим визначити, коли сторони дшдуть угоди, а також наслщки даного територiального спору.
Сьогоднi юнуе багато дослiджень у сферi вивчення питання конфлшту за арxiпелаг Сенкаку та його вплив на двосторонш пол^ичш та торгiвельно-економiчнi вiдносини Японп та КНР. Особливо'' уваги заслуговують роботи Елiсон Джексон «Island Dispute Disrupts Sino-Japanese Trade» [4], I. Лебедево'' «Японо-китайские противоречия в экономическом контексте» [5], М. Бородин «К событиям вокруг островов Сенкаку» [6]. Автори дослщжують основу конфлшту, роблять скорочений огляд юторп конфлшту та його сучасний стан.
Бшьш детально юторична база конфлшту за архшелаг Сенкаку розглянута в роботi Федорово'1 М.А. «Архипелаг Сенкаку в истории японо-китайских отношений» [7]. Автор поетапно простежила ютор^ виникнення i динамшу розвитку територiального конфлiкту мiж Китаем i Японiею, вивчивши основнi джерела i доступнi роботи японських дослщниюв з питання про приналежнiсть архшелагу Сенкаку. Xронологiчно дана робота охоплюе перюд з середини ХУ1ст. до наших дшв.
Ендi Шарп та Кевш Xемплiн у сво'й робот «Китайско-японский спор все сильнее отражается на экономике ведущих азиатских стран» [8] позначили, як впливае конфлшт за архшелаг Сенкаку на загальний стан торгiвельно-економiчниx вщносин Японп та Китаю. Протистояння через острови сприяло скороченню японських поставок до Китаю протягом шести мюящв. Промислове виробництво в Японп в листопадi 2012 року скоротилося на 1,7%, i це найнижчий рiвень тсля землетрусу 2011 року. Коли японський уряд купив три острови, обуреш китайщ влаштували бойкот японським товарам i почали бити в^рини японських магазишв в Кита''. Острови дають вихщ в багатi рибопромисловi райони, до можливих дiлянок нафтових родовищ, а також можуть стати важливими вшськовими форпостами в морi мiж Китаем, Япошею i Тайванем. I це пересилюе потреби у тдтримщ економiчниx зв'язкiв.
Метою дано'' статтi е розгляд розвитку територiального конфлiкту за архшелаг Сенкаку (острови Дяоюйдао) та позицп Японп та КНР у цьому питанш.
Перед тим, як аналiзувати стр Япони та КНР за архшелаг Сенкаку, варто дати визначення поняттю «геритор1альний конфлiкт».
Територiальний конфлiкт - мiжнародний спiр мiж двома або кiлькома державами з приводу юридично'1 приналежностi певнiй територп. Кожна зi сторiн у суперечщ стверджуе, що дана територiя е ii власнiстю, так як вона здшснювала або здiйснюе свою владу на данш територп. Територiальний стр вважаеться таким, коли всi сторони спору визнали його юнування [1]. Причинами конфлш^в можуть бути: спроби перегляду прикордонних мiждержавниx договорiв; вщмова держав, як правило новоутворених, визнати колишш умовнi адмiнiстративнi кордони, яю були визначенi для них в рамках колись едино'' держави; оскаржування територш, приналежшсть яких чiтко не закршлена в попереднix договорах, актах i угодах [2].
В свою чергу, територiальнi конфлiкти в АТР стали наслщком зруйновано'' колошально'' системи, коли новоутворенi незалежнi держави з^кнулися з проблемою встановлення кордошв. На сьогоднi в АТР юнуе три зони конфлiкту. Перша конфлштна зона знаходиться в Пiвденно-Китайському морi (Парасельськi острови, острови Спратлi i Пратас, обширна мiлина Макклесфiлд-бенк i ряд дрiбниx острiвниx утворень). Друга конфлштна зона склалася в твденнш частинi Сxiдно-Китайського моря щодо приналежносп островiв Сенкаку. Третьою конфлiктноi зоною територiальниx розбiжностей е острови Такеама. I саме конфлiкт за архшелаг Сенкаку е одним з найгостршим, масштабним та обговорюваним в ЗМ1 [3].
ISSN 2226-2830 BIC^K MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ICTOPIЯ. ПOЛITOЛOГIЯ, 2014, Bm. 10
Пpo apxiпeлaг Ceнкaкy бyлo вiдoмo щe в XIV-XVI ст. - y тoй чac мopcький шляx iз Kитaю нa ocтpoви Pюкю пpoлягaв пoвз apxiпeлaгy. Oднaк y дpyгiй пoлoвинi XIX ст. apxiпeлaг зaлишaвcя бeзлюдним, y джepeлax нeмae iнфopмaцiï щoдo cпpoб ocвoeння ocтpoвiв нi Япoнieю, нi KHP. Tiльки в 70-80-x pp. XIX ст. Япoнiя пoчaлa викaзyвaти cвiй iнтepec дo apxiпeлaгy, qo бyлo пoв'язaнo iз йoгo близькicтю дo ocтpoвiв Pюкю. У 1968 p. OOH oпyблiкyвaлa дoпoвiдь пpo мoжливi зaпacax нaфти в Cxiднo-Kитaйcькoмy мopi. У 1971 p. y зв'язку з мaйбyтнiм пoвepнeнням Oкiнaви Япoнiï KHP зaявилa пpo cвoï дoмaгaння нa ocтpoви. У 1978 p. пюля пiдпиcaння япoнo-китaйcькoгo дoгoвopy пpo миp, дpyжбy i cпiвpoбiтництвo Япoнiя i KHP зaявили пpo зaмopoжyвaння дeбaтiв нaвкoлo ocтpoвiв. У кв^ш 1992 p. тepитopiaльний cпopт 6ув вiдклaдeний нa poзcyд мaйбyтнix пoкoлiнь. У 2012 p. вiдбyлocя piзкe зaгocтpeння кoнфлiктy пoв'язaнe з тим, щo Япoнiя 11 вepecня нaцioнaлiзyвaлa тpи (Уoцypi, Kiтaкo, Miнaмiкo) з п'яти ocтpoвiв apxiпeлaгy (дo того Япoнiя opeндyвaлa ïx y амЧ Kypixapa). Taкi д^' з 6o^ Япoнiï викликaли xвилю пpoтecтiв пo вciй тepитopiï Kитaю, який ввaжae дп япoнcькoгo кepiвництвa нeлeгiтимними.
Poздивимocя пoзицiï Япoнiï тa KHP щoдo тepитopiaльнoгo кoнфлiктy.
KHP cтвepджye, щo ocтpoви Дяoюйдao - cпoкoнвiчнo китай^^ тepитopiя. Згiднo ^eï зaяви, кигайщ пepшими виявили apxiпeлaг y 1371 p. i дaли йoмy нaзвy. Haйбiльш paннi з збepeжeниx icтopичниx зaпиciв, щo згaдyють Дяoюйдao, нaлeжaть дo 1403 p. (пepший prn пpaвлiння iмпepaтopa Чжу Дi з дитастп Miн). У книзi тд нaзвoю «Пoдopoж з пoпyтним вiтpoм» викopиcтoвyютьcя нaймeнyвaння «Дяoюйюй» i «Ч^ньюй», вiдпoвiднi cyчacним «Дяoюйдao» i «Чiвeйюй». Ha мopcькiй кapтi, cклaдeнiй кoмaндyвaчeм вiйcькaми пpoвiнцiï Чжeцзян пpи дитастп Miн Xy Цзyнcянeм, тaкoж вiдзнaчeнi пpибepeжнi ocтpoви, щo вiднocятьcя дo зoни бepeгoвoï oбopoни дитастп Mm, y ïx чиcлo вxoдять ocтpoви Дяoюйдao i пpилeглi дo ниx тepитopiï. Цe пiдтвepджye, щo, щoнaймeншe, пpи дитастп Miн цi ocтpoви вжe вxoдили в paйoн бepeгoвoï oбopoни Kитaю [9].
«Шляx дo Pюкю», нaпиcaний в 1579 p. (та cьoмий piк пpaвлiння iмпepaтopa Baн Лi, динacтiя Miн), «^пто пepeклaдaчiв cepпнeвoï Miн», нaпиcaний Mao Pyiчжeн у 1629 p. (дpyгий piк пpaвлiння iмпepaтopa Чoнджeн, дитаепя Miн), Beликa Унiвepcaльнa Гeoгpaфiчнa мaпa, cтвopeнa в 1767 poцi (32-й prn пpaвлiння iмпepaтopa Цяньлyнa, дитаопя Цин) i aтлac Beликoï дитастп Цин, oпyблiкoвaний у 1863 p. (дpyгий piк пpaвлiння iмпepaтopa ^нчжи, динacтiя Цин) - вci вoни пoзнaчaють Дяoюйдao Дao як тepитopiю Kитaю [10].
KHP визнae, щo япoнcький ypяд вкpaв Дяoюйдao тд чac китaйcькo-япoнcькoï вiйни 1894-1895 pp. i змуотв пiдпиcaти нepiвний Cимoнoceкcький дoгoвip, згiднo з кoтpим ocтpiв Фopмoзa (Taйвaнь) paзoм з yciмa ocтpoвaми, щo пpилягaють дo ^oro, a тaкoж Пecкaдopcькi ocтpoви (ocтpoви Пeнxy) були пepeдaнi Ягони.
Згiднo Kaïpcькoï дeклapaцiï Япoнiя пoвиннa пoвepнyти Kитaю вci зaбpaнi у ^oro тepитopiï, включaючи тepитopiï Пiвнiчнo-Cxiднoгo Kитaю, Taйвaню, ocтpoви Пeнxy тa шшь B cвoю чepгy, Пoтcдaмcькa дeклapaцiя пocтaнoвляe: «Heoбxiднo викoнyвaти yмoви Kai^^^í дeклapaцiï». У cepпнi 1945 p. Яготя пpийнялa Пoтcдaмcькy дeклapaцiю i oгoлocилa бeззacтepeжнy кaпiтyляцiю, цe oзнaчae, щo вoнa пoвиннa пoвepнyти Kитaю Taйвaнь, ocтpoви Дяoюйдao i iншi пpилeглi дo ниx ocтpoви [12].
У 1951 p. пpeм'ep Дepжpaди i мiнicтp зaкopдoнниx cпpaв KHP Чжoy Eньлaй вiд iмeнi китaйcькoгo ypядy зaявив, щo, ocкiльки KHP да бpaлa yчacтi в тдготовщ, poзpoбцi тa пiдпиcaннi Caн-Фpaнциcькoгo миpнoгo дoгoвopy, китaйcький ypяд цeй дoгoвip нe визнae. B чepвнi 1971 p. Япoнiя i CШA пiдпиcaли «Угoдy пpo пoвepнeння Oкiнaви», я^ включилo ocтpoви Дяoюйдao i iншi ocтpoви в «^ну, щo тдлягае
60
пoвepнeнню». У зв'язку з цим KHP oпyблiкyвaв зaявy, в якш зaзнaчaлocя, щo дaнa пepeдaчa e aбcoлютнo нeзaкoннoю i знoвy пiдтвepджyвaлocя, щo Дяoюйдao i пpилeглi дo ниx ocтpoви e нeвiд'eмнoю чacтинoю тepитopiï KHP. I cьoгoднi пoзицiя KHP нe змiнeнa з цьoгo питaння [11].
3i cвoгo бoкy Япoнiя cтвepджye, qo пpoтягoм дecяти poкiв з 1885 p. бyлo пpoвeдeнo pяд peтeльниx дocлiджeнь apxiпeлaгy тa нe бyлo знaйдeнo жoдниx cлiдiв кoнтpoлю Kитaeм, i щo нa ocнoвi цьoгo пiдтвepджeння япoнcький ypяд пpийняв piшeння oфiцiйнo включити apxiпeлaг Ceнкaкy дo cклaдy Ягони. 3 тoгo чacy Япoнiя здiйcнювaлa eфeктивний кoнтpoль нaд Cerna^, i цe пpoдoвжyвaлocя дo кшця Дpyгoï cвiтoвoï вiйни.
Taкoж Япoнiя cтвepджye, щo Ceнкaкy нe були aнi чacтинoю Taйвaню, aнi чacтинoю Пecкaдopcькиx ocтpoвiв, щo були пepeдaнi Япoнiï Kитaeм згiднo з Ciмoнoceкcьким дoгoвopoм, ocкiльки включeння кoлишнix ocтpoвiв дo cклaдy япoнcькoï тepитopiï пepeдyвaлo yклaдeнню цьoгo дoгoвopy.
Toкio вгазуе нa дoкyмeнти, якi гoвopять пpo тe, щo Пeкiн caм cвoгo чacy визнaвaв, щo ocтpoви Ceнкaкy нaлeжaть Япoнiï. Як дoкaзи япoнцi пpивoдять лиcт пoдяки Koнcyлa Km^^^'í Pecпyблiки в Haгacaкi вiд 20 тpaвня 1920 p., в я^му виcлoвлювaлacя пoдякa япoнcькiй влaдi зa пopятyнoк китaйcькиx pибaлoк, якi зaзнaли кopaбeльнoï aвapiï. Micцe пoдiï в дaнoмy лиcтi зaзнaчeнo як «ocтpoви Ceнкaкy, пoвiт Яeямa, пpeфeктypa Oкiнaвa, Япoнcькa iмпepiя». Япoнiя тaкoж пocилaeтьcя нa oфiцiйний дpyкoвaний opгaн KQK — гaзeтy «Жeньмiнь жибao» вщ 8 ciчня 1953 p., дe в cтaттi пiд нaзвoю «Бopoтьбa житeлiв ocтpoвiв Pюкю пpoти aмepикaнcькoï o^m^f» чiткo cкaзaнo, щo ocтpoви Pюкю cклaдaютьcя з ceми ^уп ocтpoвiв, oднa з якиx — ocтpoвa Ceнкaкy. Kpiм тoгo, Япoнiя пocилaeтьcя i нa кapти, зoкpeмa, «Hoвий aтлac Km^^^ Pecпyблiки» вщ 1933 p. i oпyблiкoвaний в 1958 p. в Krna «Araac cвiтy», пepeвидaний y 1960p., та якиx caмi ж китaйцi в^^оли ocтpoви Ceнкaкy дo тepитopiï Япoнiï. Пpичoмy, нaпиcaли - Ceнкaкy, a да Дяoюйдao. Toбтo, Kитaй визнaвaв ocтpoви Ceнкaкy япoнcькoю тepитopieю [13].
Kpiм тoгo, Япoнiя вiдзнaчae, щo пpoтягoм дoвгoгo чacy з мoмeнтy нaбpaння чиннocтi Caн-Фpaнциcькoгo миpнoгo дoгoвopy, Kитaй нe викaзyвaв жoдниx зaпepeчeнь пpoти тoгo, щo Ceнкaкy були включeнi в oблacтi, пiдкoнтpoльнi C^ŒA. KHP нe виcтyпaлa пpoти ^oro aж дo 1968 p. Питания пpo пpинaлeжнicть ocтpoвiв знoв пiднялocь y 1972 p. пiд чac пiдпиcaння Дoгoвopy пpo миp тa дpyжбy мiж Япoнieю тa KHP. Ta тавт тoдi KHP да викaзaв piзкиx пocягaнь нa щ тepитopiï [14].
Ha apгyмeнти KHP Япoнiя дae кoнтpapгyмeнти, щo cтaвить пiд cyмнiв пpинaлeжнicть ocтpoвiв Дяoюйдao Kитaю. Heгaтивнo пoзнaчaeтьcя i той фaкт, щo Kитaй нeoднopaзoвo ввoдив вiйcькoвi cyднa нa cпipнi тepитopiï. Taк, нaпpиклaд, з 2008 po^ китaйcькi pибoлoвнi тpayлepи aктивнo бopoзнять вoди нaвкoлo ocтpoвiв, в дeякиx випaдкax cтикaючиcь з cyдaми япoнcькoï бepeгoвoï oxopoни. У 2012 po^ Kитaй нaпpaвив y вoди cпipнoï тepитopiï вiйcькoвi cyднa. B лиcтoпaдi 2013 poкy Kитaй зaявив, щo iнoзeмнi лiтaки будуть зoбoв'язaнi пoвiдoмляти китaйcький ypяд, якщo вoни лeтять в пoвiтpянoмy пpocтopi нaд ocтpoвaми. Bce цe явнo пopyшye пpaвa Ягони.
CШA пoбiчнo пiдтpимyють Япoнiю в кoнфлiктi зa apxiпeлaг. Ha зycтpiчi пpeм'ep-мiнicтpa Япoнiï Ciндзo Aбe тa Пpeзидeнтa CШA Бapaкa Oбaми y квiтнi 2014 p., Oбaмa знoвy oзвyчив вiдмoвy Baшингтoнa пpийняти cтopoнy в cyпepeчцi ^o cyвepeнiтeт i зaкликaв Kитaй i Япoнiю вpeгyлювaти cвoï poзбiжнocтi шляxoм дiaлoгy. Aлe тaкoж Oбaмa зaявив, щo нa ocтpoви Ceнкaкy пoшиpюeтьcя дiя п'ятoï cтaттi дoгoвopy пpo бeзпeкy мiж CШA i Япoнieю. Ця cтaття вcтaнoвлюe зoбoв'язaння CШA щoдo зaxиcтy Япoнiï y paзi збpoйнoгo нaпaдy нa тepитopiï, щo знaxoдятьcя пiд ïï пpoтeктopaтoм. Зaявa нaцiлeнa нa cтpимyвaння Kитaю, який пocилюe тeмпи мopcькoï erraran [14].
61
Росшська Федеращя також займае нейтральну позищю, однак не тдтримуе, нав1ть поб1чно, жодну 3i сторш. РФ закликае КНР i Япошю врегулювати конфлшт щодо стрних островiв шляхом дiалогу, не створюючи мiжнародноi напруженостi. Однак, за словами провщний науковий спiвробiтник Центру японських дослщжень 1нституту Далекого Сходу Росшсь^' академп наук Вiктора Павлятенко, з точки зору юторп, КНР мае бшьше шансiв i факторiв на свою користь [15].
Позищя Республiки Корея в цьому питанш також нейтральна. Як одна зi сторiн трикутника Япошя - КНР - РК, вона особливо защкавлена в стабшьносп в регiонi. Та, корейський академш Лi Сок Ву зазначае, що «вщповщно, iз урахуванням рiзних фактичних i правових питань, вiн схильний до висновку, що Япошя мае бшьш сильну претензш на стрш острови. 1ншими словами, вирiшальною датою в цьому випадку мае бути...грудень 1971 р., як i стверджуе Япошя» [16].
Таким чином, ми бачимо, що Япошя висувае досить вагомi аргумента на користь того, що Сенкаку е саме японською територiею, та мае бшьшу тдтримку. У короткостроковш перспективi економiчна i технологiчна взаемозалежнiсть утримае Японiю та КНР вщ рiзких крокiв. Але КНР веде досить агресивну пол^ику щодо стрних островiв. Однак, обидвi держави розумiють, що збройний конфлшт матиме величезнi наслiдки i, в першу чергу, вдарить по тюних торгово-економiчних вiдносинах держав. Також це ввдб'еться i на бiльш глобальному рiвнi. Ланцюжки поставок, страховi тарифи на перевезення вашашв морем, енергетичш ринки — всi цi сфери будуть зачеплеш. Крiм цього конфлшт може негативно вплинути на глобальне сприйняття Китаю в якостi вщповщального полiтичного актора, а отже — поставити тд питання його швестицшну привабливiсть.
На сьогоднi досить складно прогнозувати, як саме завершиться територiальний конфлшт, що тривае вже не одне десятирiччя. Але варто зазначити, що Япошя i КНР, як гаранти безпеки та розвитку АТР, дшдуть компромюу по цьому питанню.
Список використано¥ л1тератури
1. Воронов К .В. Международное право. Общая часть [Електронний ресурс] / К. В. Воронов, А. А. Шулаков. — Режим доступу : http://www.twirpx.com/file/94180/
2. Лавренов С. Я. Советский Союз в локальных войнах и конфликтах [Електронний ресурс] / С. Я. Лавренов, И. М. Попов. — Режим доступу : http://militera.lib.rU/h/lavrenov_popov/index.html
3. Колташов А. И. Территориальные притязания государств - основная причина вооруженных конфликтов в Азиатско-Тихоокеанском регионе [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ru.apircenter.org/archives/2370
4. Island Dispute Disrupts Sino-Japanese Trade [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.thefinancialist.com/territorial-dispute-disrupts-sino-japanese-trade/
5. Лебедева И. Японо-китайские противоречия в экономическом контексте [Електронний ресурс] / И. Лебедева. — Режим доступу : http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1349676060
6. Бородин Н. К событиям вокруг островов Сенкаку [Електронний ресурс] / Н. Бородин. — Режим доступу: http://www.damanski-zhenbao.ru/files/japan-03-rus.doc
7. Федорова М. А. Архипелаг Сенкаку в истории японо-китайских отношений [Електронний ресурс] / М. А. Федорова. — Режим доступу : elar.urfu.ru/bitstream/10995/4835/2/uv-2005-04.pdf
8. Японо-китайский территориальный конфликт вокруг островов [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://itar-tass.com/info/788424
9. Senkaku/Diaoyu: Islands of Conflict [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.historytoday.com/joyman-lee/senkakudiaoyu-islands-conflict
62
10. Макаров И. История конфликта вокруг островов Сенкаку [Електронний ресурс] / И. Макаров. — Режим доступу: http://www.kommersant.ru/doc/2027310
11. Full Text: Diaoyu Dao, an Inherent Territory of China [Electronic resource]. - Mode of access : http://english.cntv.cn/20120925/106168.shtml
12. Senkaku/Diaoyu Islands [Electronic resource]. - Mode of access : http://opil.ouplaw.com/view/10.1093/law:epil/9780199231690/law-9780199231690-
e2015 ?rskey=WGpspE&result=3&prd=EPIL
13. Острова Сенкаку - острова раздора между КНР и Японией [Электронный ресурс]. — Режим доступу : http://nbenegroup.com/territory/islandsS.html
14. Obama says US will defend Japan in island dispute with China [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.theguardian.com/world/2014/apr/24/obama-in-japan-backs-status-quo-in-island-dispute-with-china
15. Россия в японско-китайском споре: взгляд из Москвы [Электронный ресурс]. — Режим доступу : http://m.golos-ameriki.ru/a/world-china-japan-islands/1510673.html
16. Lee Seokwoo «Territorial Disputes among Japan, China and Taiwan concerning the Senkaku Islands» [Electronic resource]. - Mode of access : [Електронний ресурс]. — Режим доступу : https://www.dur.ac.uk/ibru/publications/download/?id=222
Стаття надШшла до редакцп 08.08.2014 р.
I. Buzadzhi, M. Bulyk
SENKAKU ARCHIPELAGO (DIAOYU ISLANDS) IN THE CONTEXT OF JAPAN-CHINA RELATIONS
Territorial conflicts is an international dispute between two or more states concerning the legal ownership of certain areas. Each state to the dispute claims that this area is its property, as it is carried out or exercises power in the territory. Causes of conflict include: attempts to revise the international treaties about the borders; refusal of states to recognize the old conventional administrative boundaries; contestation of territories. The problem of territorial conflicts didn't spare the Asia-Pacific region, in particular it is about the conflict of Japan and China for the Senkaku archipelago (Diaoyu Islands).
The purpose of this article is to examine the positions of Japan and China in regard belonging Senkaku / Diaoyu and the positions of the leading countries in the world on this issue.
In writing this article the author relied on such method of social science as a content analysis. To assess the positions of Japan and China on the conflict the author used the comparative method, which was based on historical facts.
Senkaku archipelago (Diaoyu Islands) is a major stumbling block in bilateral JapanChina relations. Territorial conflict affects the diplomatic relations and, in particular, on trade and economic relations of states.
Looking at the arguments of Japan and China regarding accessories islands, we can say that Japan have more rights to the islands than China. Some evidences of the Japanese side contribute to this. From the XIV-XVI centuries, when it became known about the islands, and until 1895 the Senkaku islands were uninhabited. Since 1895 Senkaku Islands were officially incorporated into the territory of Japan. Since then, the Senkaku Islands historically consistently were part of the archipelago of Nancy, which is the Japan's territory. There are a number of documents of the first half of the XX century, according to which we can say that China, generally, recognize the Senkaku Islands as Japanese territory. In 1945, Japan lost all the territories it acquired in the late XIX century, but they were returned to Japan in accordance with the agreement on the return of Okinawa.
In accordance with historical references and documents, China has begun to give voice to the territory only in 1968. By this time, there was no encroachments to the islands from
63
China. US and South Korea, as countrie sthat are most interested in stability in the region, stress that, in accordance with all facts, Japan has far more rights to the archipelago than China.
Today, experts do not presume to give accurate predictions about resolving the territorial dispute between Japan and China. However, they say in the coming years the conflict unlikely to turn into the armed conflict, because it will hit the close trade and economic relations between states. There is a compelling idea that Japan and China, as guarantors of security and development of the Asia-Pacific region, will reach a compromise on this issue.
Key words: territorial conflict archipelago Senkaku Islands Diaoyu, the Asia-Pacific region.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Ошщенко 1.Г., д.полт.н, проф.; Антонюк О.В., д.полт.н, проф.
УДК 323.1(477.62-2Мар)(045)
А.М. Дегтеренко
СИСТЕМА ПРИЙНЯТТЯ Р1ШЕНЬ В М1СТ1 МАР1УПОЛ1: ЕТНОПОЛ1ТИЧН1 КОНТЕКСТИ
npoaHmi3oeaHO чинники впливу на систему прийняття рШенъ в Micmi Maрiynoлi, враховуючи етнополтичш контексти розвитку регюну в цшому. Використано дiaлекmичний метод до^дження, а також емтричт - мотторинг, ттерв'ю, анкетування, математико-статистичт, зокрема, структурне та mиnoлoгiчне групування базового мamеpiaлy. Розроблено практичт рекомендаци для м^цевих адмШстрацт щодо вдосконалення державног полтики та функцюнування оргатв м^цевого самоврядування в частим узгодження й pеaлiзaцlг етнонацюналъних та хендерних ттереЫв i потреб держави та гг громадян. Доведено, що ефективна система прийняття рШенъ можлива лише за умови гармонтного розвитку вЫе'г mеpиmopiaлънo'г громади. Надано алгоритм тдвищення ефекmивнocmi роботи системи прийняттярШенъ.
Ключов1 слова: ефективна система прийняття рШенъ, органи м^цевого самоврядування, хендерна експертиза, piвнi можлшо^1.
Прийняття ршень, як i обмш шформащею, е складовою будь-яко'' управлшсько'' дiяльностi. Тому в необхщносп прийняття ршень - складних i простих, важливих, а також другорядних i полягае суть всього процесу управлшня. Прийняття ршень - це завжди процес, який вщбуваеться впродовж певного часового перюду й здшснюеться в декшька етатв. Ршення - це результат вибору з декшькох альтернатив. Але важливо як вщбуваеться вiдбiр помiж рiзниx альтернатив, що е важливим компонентом, що е маркером, який визначае процес прийняття ршень. Мюто Марiуполь Донецько'' област мае свою специфшу щодо прийняття ршень як на поличному (владному) рiвнi, так i в економiчнiй та сощально-культурнш царинi.
Аналiз системи прийняття ршень в мiстi Марiуполi, враховуючи етнополтичш контексти розвитку регiону в цшому, надае можливiсть розробити алгорiтм тдвищення
