нак р1зномашття декоративних форм материнських особин. У цьому випадку ми вивчали ефектившсть живцювання хвойних рослин залежно вiд його про-ведення за сезонами року: зима, весна, л1то та осшь. Тiльки в цьому рощ (2005) апробовано в розмноженш 21 вид i 54 форми хвойних (бшя 2 тис. жив-цiв), в тому числi найбшьше ялiвцiв (50 %). З урахуванням досв1ду i цього року можна зробити таю узагальнення:
• живцювання декоративно-формового складу ялiвцiв не потребуе додаткових агротехнiчних прийомiв, зокрема використання стимуляторiв росту, якщо його проводити в оптимальт сезони року;
• кращим i бiльш прийнятним з бiологiчного i економiчного боку е зимове живцювання (шчень-лютий) та ранньовесняне (березень), коли материнськ особи-ни перебувають у фазi вимушеного спокою. Збереженiсть живцiв у середньо-му становила - 89 %, вкоршетсть досягала 92 %. Додамо, що порiвняно з ялiвцями, у туй збережетсть була нижча (84 %), а вкоршетсть вища (100 %);
• при живцювант в лггтй сезон, коли температура в сонячт дт сягала в оран-жере! 35-40 °С, результати живцювання форм ялiвцiв були незадовiльними. Збережетсть живщв не перевищувала 60 %, а ii, що збереглись життездат-ними, вкорiнювались слабо (10 %). Одтею з причин, а може i головною причиною незадовшьного вкорiнення живцiв ялiвцiв ми вбачаемо в заготiвлi i посадцi !х в активний перiод росту пагонiв (влiтку).
Осшне живцювання ял1вщв можливе, дае позитивш результати, але це потребуватиме довшого часу догляду за ними.
Лггература
1. Третяк П.Р., Гнат1в П.С., Щербина М.О. Дендрофлора боташчних сад1в загально-державного значення Льв1вщини/ Наук. вюник УкрДЛТУ. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.1. - С. 133-157.
2. Дендрофлора УкраТни. Дикоросш та культивоваш дерева й кущ1. Голонасшш: До-вщник/ За ред. М. А. Кохна, С.1. Кузнецова. - К.: Вища шк., 2001. - 207 с.
3. Каталог р1зновид1в, культивар1в та форм деревних та кущових рослин. Ч.1. Голонасшш (Полюся, Люостеп та Карпати Украши) С.1. Кузнецов, 1.С. Маринич, О.О. Похильченко, Ю.О. Клименко - К.: Фгтосоцюцентр, 2002. - 32 с.
4. Каталог культивируемых древесных растений России/ отв. Ю.Н. Карпун. - Сочи-Петрозаводск, 1999. - 174 с.
5. Шкутко Н.В. Хвойные Белоруссии. - Минск: Навука i тэхшка, 1991. - 264 с.
6. Доброчаева Д.М., Котов М.И., Прокудин Ю.А. и др. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
7. Международный кодекс номенклатуры культурных растений - Л.: Наука, 1974. - 32 с.
8. Krussman G. Die Nadelgeholze: - Berlin, 1960. - 336 s.
9. Chojnowska E. Iglaki w ogrodzie. - Warszawa, 2003. - 272 s.
УДК 712.41 Доц. С.Ф. Котов, канд. бюлог. наук; доц. Л.П. Вахрушева,
канд. бюлог. наук - Тавршський утверситет м. В.1. Вернадського
АРЕАЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА ТА ЦШШСТЬ 1НТРОДУКЦ11 ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВИХ ВИД1В БОТАН1ЧНОГО САДУ ТАВР1ЙСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 1М. В.1. ВЕРНАДСЬКОГО
Висвгтлено результати аналiзу ареалоriчноi структури видiв Ботанiчного саду ушверситету, а також оцiнено важливють деяких видiв iнтродуцентiв, що устшно зростають у саду.
Ключов1 слова: боташчний сад, iнтродукцiя.
Doc. S.F. Kotov, doc. L.P. Vakhrusheva - Vernadsky Taurida National Univetrsity
The areal structure and introductic valuaty of tree-bushes species of the Botanical garden of TNU
The results of the analisis areal structure of the Botanical garden species are given. Also it is estimated the importance of some introducted species, which succesed growth in the garden.
Keywords: botanical garden, introduction.
Ушкальшсть недавно створеного Боташчного саду Тавршського нащ-онального ушверситету зумовлена тим, що вш е своерщним наступником парку "Салгирка", що мае багату юторш. Спроби створення подiбного боташчного об'екта на територп нишшнього парку "Салгирка" неодноразово ро-билися в мiстi Сiмферополi [8]. У 2003 р. Верховна Рада Автономно: Респуб-лжи Крим i Сiмферопольська мiськрада, враховуючи необхiднiсть наявност в столицi республiки ботанiчноï установи для ведення науково-дослщно1, ос-вггньо1, культурноï i природоохоронноï роботи, ухвалили рiшення про передачу парку "Салгирка" Тавршському нацiональному унiверситету для оргаш-зацiï ботанiчного саду.
У парку деревно-чагарниковi iнтродуценти (першi його компоненти) проходили адаптащю до специфiчних клiматичних умов Кримського перед-пр'я. Передбачаеться, що навiть у первюному рослинному покривi на цiй територп дшянки лiсу становили не бшьш 10-15 %.
Ймовiрно, основним лiмiтуючим чинником поширення тут люово1* рослинностi е невелика кiлькiсть атмосферних опадiв. Сучасна ареалогiчна структура деревно-чагарникових насаджень саду, аналiз яко1' е метою цього дослщження, може свщчити про успiшнiсть iнтродукцiйного процесу i харак-теризуе ступiнь адаптацiï рослин до суворих киматичних умов передпр'я.
Збереглися окремi острiвцi з чагарниюв (скумпiя, бирючина, троянда), пiд наметом яких зростають типовi сильванти: Ficaria verna, Scilla bifolia, Arum elongatum, Anthriscus sylvestris; чагарники, обвитi лiанами - плющем кримським i ломоносом виноградолистим. Все це св^ить, що безпосередньо на територи нинiшнього парку "Салгирка" у минулому були розвинеш дубовi лiси з надзвичайно вологолюбним трав'яним покривом. G пiдстави припусти-ти, що такий комплекс природних умов надзвичайно сприятливий для штро-дукци деревно1' i чагарниково1' рослинность
Дослiдженнями були охопленi всi дерева i чагарники Боташчного саду. Рослиншсть саду представлена бшьш шж 8 тисячами екземплярiв дерев i чагарниюв. За своею систематичною приналежшстю вони належать до 116 видiв 75 родiв i 37 родин.
1дентифжащю видiв здiйснено за допомогою загальновiдомих флор i довiдникiв [16-22]. Росшсью i латинськi бiнарнi найменування видових так-сонiв рослин наведено з використанням роботи С.К. Черепанова [23].
За ареалопчною структурою дендрофлора парку мютить 23 географiчнi елементи (табл. 1). Найрiзноманiтнiше представленi Швшчноамерикансью ви-ди (19 видiв - 18,4 %), наступш види, зв'язаш сво1'м становищем з територiями Китаю, Япони та Iндiï (11 видiв - 10,7 %). Цiй груш трохи поступаються види
групи европеИсько-середземноморського типу (1O вид1в - 9,7 %), за ними вдуть рослини середземноморсь^' та европеИськоï флори (по 9 ввддв, по 8,7 %). Вщомосп про частку рослин 18 титв ареатв, що залишилися, мютять-ся в таблищ, частка участ кожного з циx елеменпв коливаеться вщ 3,9 до 1 %.
Табл. Гeографiчна структура дендрофлори Боташчного саду
ГеогрaфiчниИ елемент сxiдносередземноморськa Кiлькiсть видiв %
1. Сxiдно-середземноморськиИ 1 1
2. ДалекиИ Cx^, Сибiр, ПiвнiчниИ КитаИ 2
3. Gвроaзiиськии степовиИ 1
4. GвропеИськиИ 9 8,7
5. Gвропейсько-зaxiдносибiрський 2
б. GвропеИсько-мaлоaзiИськиИ 4
7. Gвропейсько-середземноморський 1O 9,7
8. GвропеИсько-середземноморсько-передньоaзiИськиИ б
9. Зaxiдно-пaлеaрктичниИ 7
1O. Кавказ, Закавказзя (Середня Aзiя) 3
11. КитаИ, Япотя (Iндiя) 11 9,7
12. Кримський ендемiчний 1
13. Кримсько-кaвкaзько-мaлоaзiИськиИ 1
14. Мала i Середня Aзiя 7
15. Палеарктичний 1
1б. ПонтiИсько-кaзaxстaнськиИ 1
17. Пiвнiчнa Aфрикa 1
18. ПiвнiчноaмерикaнськиИ 19 18,4
19. Власне середземноморський 9 8,7
2O. Середня i Швденна Gвропa 3
21. Тянь-шань, Тiбет 2
22. Центральна Aзiя 1
23. Пiвденно-Пaлеaрктичнa 1
У центральны частит парку заслуговують на увагу куртини бЗ, б2, 43. Наприклад, на куртиш бЗ зростае кеилеитер1я волотиста - штродуцент японського поxодження з xaрaктерними декоративними плодами та листям. На батьювщиш Иого застосовують як миючиИ заЫб. Тут же росте барбарис звичаИниИ декоративниИ ранньою весною шд час цвтння i до кшця лгга, коли Иого гшки покриваються червоними i помаранчевими плодами. Зарост цього чагарника представлен на куртиш б2, де вони поеднуються з крупни-ми деревами кшського каштана, ял1вцю в1ргшського i яблуш Недзвецького.
Загалом, цеИ рослинниИ комплекс нагадуе природниИ фггоценоз i особливу щнтсть мае унаслщок зростання в Иого склад1 300-рiчного дерева-пaтрiaрxa дуба звичаИного. Виявлено також 5 рiдкiсниx сaдовиx форм вщдшу Покритонaсiнниx i дуб звичаИниИ форма шрамщальна - Q. robur f. fastigiata (Lam.) DC., клен гостролистиИ форма куляста - A. platanoides f globosa Nac-hols., софора японська форма плакуча - S. japonicum f. pendula Zbl. (Фото 3), шовковиця чорна форма плакуча - Morus nigra f. pendula Dipp., ясен високиИ ф. плакуча - F. excelsior f. pendula Ait.
На сусщнш 53 куртиш росте другиИ 33O- л1тнш дуб.
Парк Салгирка володiе цiнним у науковому i практичному планi потен-цiалом видiв рослин. Так, якщо брати до уваги мюью насадження, то тшьки в ботанiчному саду ростуть: гшкго дволопатеве, метасеквоя глiптостробусова, рiчковий кедр збiжистий, кипарисовик Лавсона, яблуня Недзведського, вишня дрiбнопильчаста, каркас кавказький, дзельква граболиста, тюльпанове дерево.
Добре представлен в насадженнях такi види, що рщко трапляються в озелененнi предпрного Криму, зокрема, секвоядендрон гiгантський, сосна прська, ялиця iспанська, кипарис лузгганський, бундук дводомний, вiстерiя китайська, горобина грецька, ясен бший, бузок угорський, горiх чорний, жимолость звичайна, осика, тополя берлшська, дуб Ырий, жостiр послаблю-ючий, хурма кавказька, кельрейтерiя волотиста.
На територи парку виявлено також рщюст садовi форми деревних рослин, щнш в естетичному плат, як трапляються на територи ботанiчного саду: дуб звичайний форма шрамщальна - Q. robur f. Fastigiata (Lam.) DC., софора японська форма плакуча - S. japonicum f. pendula Zbl., шовковиця чорна форма плакуча - Morus nigra f. pendula Dipp., ясен високий ф. плакуча - F. excelsior f. pendula Ait.
Колишнш парк Салгирка став своерщним резерватом для видiв, щн-них у фггосозолопчному планi. Навiть в його нишшньому станi, безумовно, вiн мае щншсть в науковому, освiтньо-просвiтницькому, естетичному i рек-реацiйному планi i заслуговуе бути внесеним в перелж об,ектiв природно-за-повiдного фонду. Треба вщзначити, що вiн планувався як садово-парковий ансамбль з перспективою оргашзаци на його базi ботанiчного саду. Тому тут сьогодш, незважаючи на досить складш клiматичнi умови, як вище згадува-лось, представлене значне видове рiзноманiття.
Наприклад, для порiвняння парк Емiра Бухарського, органiзований в порiвняно бiльш сприятливих умовах Швденного берега Криму, мае усього 132 види, поступаючись за кiлькiстю екземплярiв рослин парку Салгирки.
Деякi види рослин ростуть у межах м. Омферополя винятково в парку Салгирка. Деревно-чагарникова рослиншсть парку е ушкальним генетичним резерватом щнних для Омферополя видiв. Парк Салгирка закладався в ландшафтному сташ i на цей час являе собою пам'ятник садово-паркового мис-тецтва, що оргашчно вписуеться в прибережну зону р. Салгир. Парк, незважаючи на його запущешсть, поза сумнiвом, мае високу естетичну щншсть, забезпечену елементами садово-паркових композищй, рiзноманiтнiстю де-ревно-чагарниково! флори i окремими високо декоративними садовими формами рослин. Територiя парку характеризуеться рiзноманiтнiстю ландшафту, багатством екотошв i е зручним об'ектом для створення ботанiчного саду з експозищями за ботанiко-географiчним, екологiчним, фггоценотичним та де-коративним принципами.
Бшьшють цих видiв е швидкорослими породами i мае вiк бiльше 6070 рокiв (тополi, верби, робшя, катальпа), тому подiбна картина може свщ-чити про старiння посадок.
Основними чинниками негативно! ди на рослини е: мехашчне пош-кодження стовбура, випас худоби, обламування гшок i грибковi захворювання.
У незначному обсяз1 присутш також пошкодження представниками фауни дендрофшьних комах. Анал1з кшькосп цих пошкоджень за базою даних показав, що вони не чинять ютотного впливу на стан дендрофлори.
Такий розподш зумовлений наявшстю делянок переважанням з р1зних ек-земпляр1в декоративних, р1дк1сних, ендем1чних, "стародавшх" видав рослинностъ Придбання статусу боташчного саду вимагае поповнення видового складу новими штродуцентами. Наукове обгрунтування змши видового складу виставляе прюритети у 61к рщюсних, кримських ендем1чних i украiнських червонокнижних вид1в. Поеднання як культурних, так i природних ландшаф-т1в, вщновлення колишньоi гiдротехнiчноi системи збшьшить естетичну цш-шсть, а, може, i рекреацшний потенцiал заповiдного об'екта. Фахiвцi допус-кають можливiсть створення розсадника декоративних i цiнних в природо-охоронному значенш видiв.
У рамках оргашзаци ботанiчного парку доцiльно провести комплексы реставрацiйнi роботи iсторико-архiтектурного комплексу. До парку примикае люопаркова примiська зона на правому березi Сiмферопольського водосхови-ща, що дае змогу створити единий "зелений пояс" мiста, що забезпечить ста-лий розвиток столичного мюта.
Висновки
У ходi дослщжень було зiбрано та узагальнено матерiали, що вщобра-жають стан природних комплекшв i чинникiв, що впливають на iх стан в межах парку-пам'ятника.
На основi отриманих результатiв представлено наукове обгрунтування i опис меж парку-пам'ятника "Салгирка", для якого запропоновано й узагальнено рекомендаци щодо змiни статусу юнуючого об'екта природно-заповщ-ного фонду.
• Здшснено рекогносцирувальт натурт дослвдження стану екосистем 1 1х еле-менпв (фiтоценозiв, зооценозiв);
• Складено геошформацшну базу даних для 7124 екземпляр!в дерев i чагарни-юв, що належать до 116 вид1в, 75 род!в i 37 родин.
• Вироблено ощнку сучасного екологiчного стану парку-пам'ятника ! чинни-юв, як на нього впливають;
• Обгрунтовано нов1 межi парку, що враховують ситуацш, що склалася до те-перiшнього часу.
• Винесено в натуру меж парку-пам'ятника, площа якого становить 386 795,65 м2.
Лггература
1. Програма д1й. Порядок денний на XXI ст. ! шш1 документи конференци в Рю-де-Жа-нейро. - Женева: Центр "За наше загальне майбутне", 1993. - 70 с.
2. Нацюнальна доповщь про стан навколишнього природного середовища Украши в 1999 рощ. - ДО, 2000. - С. 118-129.
3. Стратепя боташчних садiв по охорош рослин. - М.: Высш. шк., 1994. - 61 с.
4. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Емельянов 1.Г. Концепщя бiорiзноманiття в аспектi форму -вання та охорони бiосистем i ландшафтсв// Бiорiзноманiття Карпатського бiосферного запо-вщника. - ДО.: Вщ-во 1нтерекоцентру, 1997. - С. 478-495.
5. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Емельянов 1.Г. Концептуальннi засади наукового розумшня бiорiзноманiття// Конвенцiя про бюлопчне рiзноманiття: громадська обiзнанiсть ! доля. - ДО.: Сплос, 1997. - С. 11-23.
6. Чуботару А.А., Колцун М.Б. Задачi боташчних садiв в консервацп бюлопчно' pi3HO-маштносп in situ i ex situ// Бюл. Никiт. ботан. саду. - Ялта, 2003, вип. 88. - С. 21-24.
7. Черевченко Т.М. Бiорiзномaнiття - основа життя на Земт// Бюл. Ниют. ботан. саду. - Ялта, 2003, вип. 88. - С. 14-21.
8. Цицин Н.В. Боташчт сади СРСР. - М.: Наука, 1974. - 191 с.
9. 1ванов В.Н. Грунти долини нижньо' течп р. Салгир. - Сiмферополь, 1985. - 75 с.
10. Драган Н.А. Грунтовi ресурси Криму. - Омферополь: Вид-во ТНУ, 2002. - 143 с.
11. Кл1матичний атлас Криму/ Додаток до науково-практично' дискусшно-анал^ич-но'' збiрки "Питания розвитку Криму" - Омферополь: Тaврiя-плюс, 2000. - 120 с.
12. Ена В.Г. У горах i на рiвнинaх Криму. - Омферополь: Тaврiя, 1973. - 110 с.
13. Дщух Я.П. Рослинний покрив Прського Криму. - К.: Наукова думка, 1992. - 252 с.
14. Вакаренко Л.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Дщух Я.П. Растительность Предпрного Криму i його ботaнико-геогрaфiчне районирование// Ботан. Журн. - 1987. - 72, № 1. -С. 39-48.
15. Рубцов Н.1., Котова 1.Н., Махаева Л.В. Рослинний покрив// Ресурси поверхневих вод СРСР, т.6: Укра'на i Молдaвiя, вип. 4: Крим. - Л.: Наука, 1966. - С. 36-50.
16. Липа А.Л. Визначник дерев i чагарниюв. - К.: Вид-во Ки'вського ДУ iм. Т.Г. Шевченко, - 1957. - 386 с.
17. Голубев В.Н. Бюлоггчна флора Криму. - Ялта: ГНБС, 1995. - 85 с.
18. Новжов А.Л. Визначник дерев i чагарниюв в безлистому сташ. - К.: Гос. вид-во сшьськогосподарсько'' л-ри УРСР, 1959. - 313 с.
19. Бродов1ч Т.М., Бродов1ч М.М. Дерева i чагарники заходу УРСР. Атлас. - Львiв: "Вща школа", вид-во при Львiвському ун-ту, 1979. - 251 с.
20. Соколов С.Я., Связева О. А., Кубл1 В. А. Ареали дерев i чaгaрникiв СРСР. - Л.: Наука, 1986. - З. 68-77.
21. Визначник вищих рослин Укра'ни/ Д.Н. Доброчаева, М.1. Котов, Ю.Н. Прокудiн i iн. - К.: Наукова думка, 1987. - 548 с.
22. Колесников А.1. Декоративна дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 703 с.
23. Черепанов С.К. Судинш рослини Росп i сумiжних держав (в межах колишнього СРСР). - С. - Пб.: Мир i сiм'я, 1995. - 992 с.
24. Тахтаджян А.Л. Система магнолюфтв. - Л.: Наука, 1987. - 439 с.
УДК 641.84Доц. А.Д. Кузик, канд. фiз. - мат. наук - Львiвський державный
умверситет безпеки житт£дшльност1
ПРО ПОЖЕЖНУ НЕБЕЗПЕКУ Л1С1В МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Розглянуто класи пожежно'' небезпеки лiсiв захщно' частини Малого Полюся.
Ключов1 слова: класи пожежно'' небезпеки, комплексний показник горимосп, Мале Полiсся.
Doc. A.D. Kuzyk - L'viv state university of vital activity safety About fire safety of forests of Small Polissya
This article deals with the classes of fire safety of forests of the west part of Small Polissya.
Keywords: classes of fire safety, complex index of flaming, Small Polissya.
Територ1я Малого Полюся - одного з надзвичайно мальовничих ландшафта Заходу Укра'ни - простягаеться вщ Рави Русько'' на заход1 Льв1всь-ко'' област до Шепет1вки Хмельницько'' област в межах Волинсько'' височи-ни, Розточчя та Подшьсько'' височини [1]. Вона роздшена на окрем1 частини р1чками Буг, Стир та 1ква. Ця територ1я, переважно, вкрита люовою рослин-шстю i е специф1чною еколопчною системою, яка зазнае впливу навко-лишнього середовища та чинить вплив на нього. Найбшьш небезпечним та згубним для довкшля е пожежа. Л1сов1 пожеж1 руйнують озоновий шар ат-