CC BY
81
© Безвушко Е. В., Пилиглв Н. В. УДК 616. 314-007. 11-089. 23 Безвушко Е. В., Пилип1в Н. В.
АПАРАТУРН1 МЕТ0ДИ ПЕРЕМ1ЩЕННЯ РЕТЕН0ВАНИХ ЗУБ1В
Львтський нацюнальний медичний ушверситет ¡меш Данила Галицького (м. Льв1в)
включали застосування грицтьно! рентгенографи та ортогантомографп, за якою вивчали розташу-вання ретенованого зуба вщносно ¡нших анато-м1чних утворень, кут нахилу його гоздовжньо! оЫ, р1вень розташування в альвеолярному вщростку за модифкованою нами методикою Ю. И. Жигурта (1994), за гоказами гроводили конусно-громене-ву комг'ютерну томографю Комглексне л1кування ретенцИ зуб1в гроведено у 78 гащетчв.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. У 67 гащетчв ¡з 94 обстежених виявлено ретенц1ю окремих зубiв, що склало 71,3 %, у решти виявлено ретенцieю двох та бтьше зубiв. Серед усiх виявле-них 138 ретенованих зубiв 110 (79,71 ± 3,4 %) були розташован на верхнм та 28 (20,29 ± 3,4 %) на ниж-нм щелегi.
Завдяки гроведенню рентгенологiчного доогм-дження встановлено, що ретенованi центральн рiзцi верхньо! щелеги у гереважнм бiльшостi розташо-ванi вестибулярно (12 рiзцiв - 87,71 %), для ретенованих ¡^¡в i гремолярiв бiльш характернi ознаки розташування з гщнебЫного боку альвеолярного вiдростка (58,7 % ¡^¡в, 62,5 % гремолярiв). Для ретенованих зубiв нижньо! щелеги характерне розташування з вестибулярного боку альвеолярного вщ-ростка (100 % ¡кгмв та 85,71 % гремолярiв) (табл.).
За даними вимiрювання дiагностичних моделей виявлено, що для 27,26 % ретенованих зубiв верхньо! щелеги мюце у зубному рядi для !х розмщення складало 4-5 мм, для 14,55 % зубiв - 2-3 мм, 13,64 % ретенованих зубiв з говною нестачею мюця у зубному рядг
Отже, у гроцес лiкування виникае готреба у ви-значеннi точно! гозицi! ретенованого зуба, створен-нi ортодонтичним або хiрургiчними методами мiсця
Таблиця
Розподш ретенованих зуб1в за 'Гх топографтним розташуванням в альвеолярному
вщростку
Центральн1 р1зц1 в/щ 1кла в/щ Премоляри в/щ 1кла н/щ Премоляри н/щ Всього
абс. % абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %
Вестибулярне розташування 12 85,71 ± 9,4 33 41,25±5,5 6 37,5 ± 12,1 7 100 18 85,71 ± 7,6 76 55,07 ± 4,2
ПщнебЫне / язичне 2 14,29 ± 9,4 47 58,75 ± 5,5 10 62,5 ± 12,1 - 0 3 14,29 ± 7,6 62 44,93 ± 4,2
Всього 14 100 80 100 16 100 7 100 21 100 138 100
Дана робота е фрагментом науково-дослiдно! теми кафедри стоматологи дитячого вку Львiвського нацюнального медичного унiверситету iменi Данила Галицького «Вивчення чинникiв ризику виникнення стоматолопчних захворювань у дiтей, обфунтуван-ня методiв та засобiв !х грофтактики та лiкування», державний реeстрацiйний № 010511007869.
Вступ. За гщсумками гублкацм останнiх десяти рокiв, сгостерiгаeться тенден^я до збiльшення кть-костi зубощелегних аномалм. Mонiторинг стомато-логiчно! захворюваност дiтей Укра!ни свiдчить гро високу гоширенiсть зубощелегних аномалiй i де-формацiй [3]. Поширенiсть зубощелегних аномалм у дiтей м. Львова становить 60,57 ± 2,3 % [2]. Серед них значне мюце госщае ретен^я зубiв, частота ви-явлення яко! складае вiд 4 до 17,4 % у гащен^в, що звернулись за ортодонтичною догомогою [4,13].
Л^вальы заходи гри ретенци зубiв сгрямованi на забезгечення !х грорiзування та ортодонтичне геремiщення, нормалiзацiю функци жування, го-кращення естетики обличчя [1,7,11]. На сьогодення загрогоновано чимало сгособiв геремщення ретенованих зубiв [5,6,11,12], гроте термiни лiкування готребують скорочення.
Мета досл1дження. Пiдвищення ефективностi дiагностики та л^вання ретенц1! зубiв шляхом детального ктычного та рентгенологiчного дослщжен-ня, розграцювання нового сгособу геремщення ретенованих зубiв у зубний ряд.
0б'ект I методи дослщження. Детальне кл^ч-не обстеження гроведено у 94 га^ен^в ¡з виявлени-ми ретенованими зубами, ¡з них 61 особа жЫочо! та 33 особи чоловiчо! статi вiком вiд 7 до 28 роюв. У вЫх гацieнтiв здiйснено бiометричне та антрогометрич-не дослiдження. Pентгенологiчнi методи обстеження
Рис. 1. Застосування еластичних тяг для
перем\щення ретенованого зуба.
Рис. 2. Метод подв\йних дуг.
Рис. 3. Спос\б перем\щення вестибулярно (поверхнево) розташованого зуба: 1 - ортодонтична кнопка;
2 - сталева дуга;
3 - припаяний направляючий елемент.
у зубый дуз1 для його розмщення, оголены коронки ретенованого зуба, фксацп на ый ортодонтичноТ кнопки чи ¡ншого елемента i перемщення ретенованого зуба у зубний ряд.
Створення необхщного мюця для ретенованого зуба у зубый дуз1 здмснюва-ли загально прийнятими методами ¡з за-стосуванням рiзних тиыв ортодонтичних апаратiв.
Перемiщення ретенованих зубiв на початковому етапi дослiдження здмснювали за допомогою еластичних тяг, як крiпилися з одного боку до кнопки, закртлено'Т на поверх-ы ретенованого зуба, з другого - до пе™ на ортодонтичнiй дузi чи брекетiв, фiксованих на сусщых ¡з ретенованим зубах (рис. 1), або застосовували метод подвмних дуг (рис. 2). У процесi застосування цих способiв перемiщення ретенованих зубiв виявлена низка недолiкiв, як полягали у наступно-му: непрогнозоване перемщення опорних зубiв, неконтр-ольоване перемщення ретенованого зуба, iнтрузiя сусщых ¡з ретенованим зубiв, короткотривала дiя еластичних тяг, не-обхiднiсть встановлення брекет-системи нав^ь за наявностi вщносних протипоказань, погiршення якостi гiгieни, необхщ-нiсть пацieнту самостiйно замiнювати еластичы кiльця, що робить ортодонтичне лкування неконтрольованим.
Саме виявлення цих недолив та необхiднiсть Тхньому за-побканню спонукали нас розпрацювати власнi способи лкування ретенцп з метою мiнiмiзацiТ можливих ускладнень.
В основу пропозицп покладений спосiб перемiщення ретенованого зуба шляхом внесення змн у конструкцю стан-дартноТ сталевоТ дуги, яку використовують як основну [8]. До сталевоТ дуги припаюють направляючий елемент, розташо-ваний перпендикулярно до дуги, формують вщповщно до ба-жаного напрямку перемiщення вестибулярно розташованого ретенованого зуба та заводять його у петлю ортодонтичноТ кнопки, зафксовано'Т на вестибулярый поверхнi ретенованого зуба. Дугу встановлюють так, щоб направляючий елемент заходив у петлю ортодонтичноТ кнопки. Зусилля для переми щення зуба створюють за допомогою еластичних лкатур або сегментарноТ дуги (рис. 3).
При застосуваны запропонованого способу ретенований зуб перемщуеться у ч^ко прогнозоване мюце, що полегшуе подальшу корекцiю його положення.
Вщомий спосiб перемiщення вестибулярно розташованого ретенованого зуба ¡з застосуванням перекидаючоТ пружи-ни, виготовленоТ ¡з сталевого дроту прямокутного перерiзу, яка входить у прямокутну трубку ортодонтичного юльця на молярi та фксуеться за допомогою еластичноТ лiгатури до ортодонтичноТ кнопки на ретенованому зубi [6].
Проте момент сили, прикладений до ортодонтичноТ кнопки на ретенованому зуб^ змщуе його орально, що е небажа-ним, оскшьки ретенованi зуби знаходяться у товщi кiстковоТ тканини. Oкрiм того, опорна частина перекидаючоТ пружини (сегментарноТ дуги) фксуеться у труб^ на моляра що при пе-ремiщеннi ретенованого зуба може призводити до змни положення самого моляра.
У запропонованому способi [9] застосовують сегментар-ну дугу ¡з кiльцями, що може використовуватись ¡з знiмним та незымним ортодонтичним апаратом. Oскiльки запропо-новану сегментарну дугу фiксують безпосередньо у пе^ ортодонтичноТ кнопки на ретенованому зуб^ вона е активною впродовж тривалшого перiоду перемщення ретенованого зуба. Сталева дуга е пружною, але володie низькою еластичнютю, тому сформованi на сегментаршй дузi кiльця забезпечують достатнi пружнють i еластичнiсть та знижують напругу в дузк Kiльце бiля опорноТ частини сегментарноТ дуги дозволяе перемютити ретенований зуб вестибулярно, а юль-це посерединi - забезпечуе його перемщення вертикально (рис. 4 а). Встановлення пщнебнного або язикового бюгеля в ортодонтичы юльця на перших постмних молярах забезпечуе стабтьне положення молярiв. Oскiльки застосування
ceгмeнтapнoÏ дуги нe пoтpeбye пoпepeдньoгo нiвeлювaння зyбнoгo pядy, тepмiни лiкyвaння peтeнцiÏ зyбiв cкopoчyютьcя нa 2-8 мюящв.
Пeвнi ocoбливocтi icнyють i пpи пepeмiщeннi peтeнoвa-ниx зyбiв, щй poзтaшoвaнi пiднeбiннo. Biдoмий ^с^б пepe-мiщeння peтeнсвaнсгс зyбa iз зacтсcyвaнням iндивiдyaльнс вигнyтсÏ cтaлeвсÏ дуги з пiднeбiннoю пpyжнсю пeтлeю xoч i зaбeзпeчye вepтикaльнe пepeмiщeння peтeнсвaнсгс зyбa, мae низку нeдслiкiв. Дуга е cтaлeвсю i фiкcyeтьcя дo бpeкeт-cиcтeми, тсмy зacтсcсвyвaти ÏÏ мсжнa тiльки пicля пpсвeдeн-ня нiвeлювaння зyбнсгс pядy, щс тpивae вiд 2 дс 6-8 мюящв. Ocкiльки ця дyгa виксpиcтсвyeтьcя як ocнoвнa, peaкцiйнi cили, якi винитють пpи ÏÏ aктивaцiÏ, здaтнi пepeмiщyвaти iншi зуби, щс пpизвсдить дo дeфсpмaцiÏ зyбнсÏ дуги.
У зaпpoпoнoвaнoмy cпсcсбi [10] зacтсcсвyють cernea тapнy дугу, щс мсжe виксpиcтсвyвaтиcь нa бyдь-яксмy eтaпi пepeмiщeння peтeнсвaнсгс зyбa, нe пстpeбye сбсв'язксвсгс вcтaнсвлeння бpeкeт-cиcтeми тa фiкcaцiÏ cтaлeвсÏ дуги як ocнoвнoÏ, мсжe виксpиcтсвyвaтиcь iз зымним сpтсдснтич-ним aпapaтсм (pиc. 4 б). Oc^ncm пepiсд нiвeлювaння зуб-нсгс pядy пpи зacтсcyвaннi нeзнiмнсгс aпapaтa вiдбyвaeтьcя пapaлeльнс iз пepeмiщeнням peтeнсвaнсгс зyбa, тepмiн л^-вaння cксpсчyeтьcя нa пepiсд вiд 2 дo 6-8 мicяцiв. Ceгмeн-тapнa дyгa пpсcтa в aктивaцiÏ, wioœe зacтсcсвyвaтиcь як для вepтикaльнсгс, тaк i для гсpизснтaльнсгс пepeмiщeння peтe-нсвaнсгс зyбa. Kpiм тсгс, дуги TMA вoлoдiють yдвiчi бiльшсю ai^^^yaoio, псpiвнянс iз cтaлeвими, щс зaбeзпeчye знaчнy пpyжнicть ceгмeнтapнiй дyзi.
Bиcнoвки. Зaпpспснсвaнi нaми cпсcсби лiкyвaння peтeн-цiÏ зyбiв зa дспсмсгсю ceгмeнтapниx дуг тa cтaлeвсÏ дуги iз пepпeндикyляpним нaпpaвляючим eлeмeнтсм, дсзвсляють eфeктивнo пepeмiщyвaти peтeнсвaнi зуби. Для лiкyвaння дс-cлiджyвaнсÏ гpyпи пaцieнтiв зacтocoвaнo 69 aпapaтiв, y тсмy чи^ y 23 з ниx зacтocoвaнo дуги влacнсÏ кснcтpyкцiÏ тa дo-cягнyтс псзитивниx peзyльтaтiв.
Taким чин^м, зaпpспснсвaнi cпсcсби пepeмiщeння peтe-нoвaниx зyбiв зa дспсмсгсю ceгмeнтapнсÏ дуги е eфeктивним тa cксpсчyють тepмiни лiкyвaння цieÏ aнсмaлiÏ.
Лiтepaтypa
б
Pиc. 4. Зacтocyвaння ceгмeнтapнoï дуги для пepeмiщeння вecтибyляpнo (a) тa пiднeбiннo (б) poзтaшoвaниx peтeнoвaниx зyбiв.
Пepcпeктиви пoдaльшиx дocлi-джeнь. Haдaлi плaнyeтьcя вдсcкснaлeння мeтсдiв тa cпсcсбiв лiкyвaння peтeнцiÏ зyбiв, вивчeння сcсбливсcтeй Ïx пepeмiщeння зa-лeжнс вiд eтiслсгiÏ тa pсзтaшyвaння, сцiнкa eфeктивнсcтi ксмплeкcнсгс лiкyвaння цieÏ aнсмaлiÏ.
10.
11
Aппapaтypнo-xиpypгичecкoe лeчeниe peтeнции зyбoв I B. И. Ку^вляк, C. O. Cкляp, Ю. B. Tкaчeнкo [и Ap.] II Bonpocbi экcпepимeнтaльнoй и клиничecкoй cтoмaтoлoгии. - 2000. - Bып. 3. - C. 69-71.
Бeзвyшкo E. B. ^pyicrypa пopyшeнь зyбoщeлeпнoÏ cиcтeми тa пoтpeбa y opтoAoнтичнoмy лiкyвaннi y Aiтeй м. Львoвa тa ЛьвiвcькoÏ oблacтi I E. B. Бeзвyшкo, H. Л. Чyxpaй II Bicник cтoмaтoлoгiÏ - 2008. - № 1. - C. 34-37. Дeньгa O. B. Moнiтopинг cтoмaтoлoгiчнoÏ зaxвopювaнocтi y Aiтeй УкpaÏни I O. B. Дeньгa, B. C. Iвaнoв, B. H. Гopoxiвcький ^a m.] II Maтepiaли 11 (IX) з'|'зду Aco^a^í cтoмaтoлoгiв УкpaÏни. - К., 2004. - C. 91-92.
Дopoшeнкo C. И. Meтoды лeчeния peтeнции зyбoв I C. И. Дopoшeнкo, E. A. Кульгинокий II Cyчacнa opтoAoнтiя. -2010. - № 2 (20). - C. 11-16.
^дин-юв B. A. Poтaциoннo-диcтpaкциoнный cпocoб Aeнтoкopтикaльнoгo пepeмeщeния peтeниpoвaнныx зyбoв I B. A. KyAинoв, C. H. Cыcoeв II УкpaÏноький отoмaтoлoгiчний aльмaнax. - 2007. - № 3. - C. 67-69. Кулиш A. C. Ta^i/ira лeчeния peтeнции клыкa c пающью бpeкeт-оиотeмы II A. C. ^лиш, B. И. Ocтpянкo I Cyчaонa opтoAoнтiя. - 2010. - № 3. - C. 59-61.
Лeчeниe пaциeнтки c peтeнциeй клыкa 4a вepxнeй чeлюcти I A. M. Дыбoв, Д. A. Boлчeк, K. Ю. Бaдaлян [и Ap.] II ничecкaя отoмaтoлoгия. - 2008. - № 3. - C. 68-70.
Пaтeнт 4a кopионy мoAeль № 59723. Пилитв H. B. Cпoоiб пepeмiщeння peтeнoвaнoгo зyбa I H. B. Пилитв, E. B. Бeз-вуш^ II Бюлeтeнь «Пpoмиолoвa влaонiоть». - 2011. - № 10. (25.05.2011).
Пaтeнт 4a кopионy мoAeль №62603. Пилитв H. B. Cпoоiб пepeмiщeння вeотибyляpнo poзтaшoвaнoгo зyбa peтeнoвa-нoгo зyбa I H. B. Пилитв II Бюлeтeнь «Пpoмиолoвa влaонiоть». - 2011. - № 17. (12.09.2011).
Пaтeнт 4a кopионy мoAeль №62597. Пилитв H. B. Cпociб пepeмiщeння вeотибyляpнo poзтaшoвaнoгo зyбa peтeнoвa-нoгo зyбa I H. B. Пилитв II Бюлeтeнь «Пpoмиолoвa влaонiоть». - 2011. - № 17. (12.09.2011).
Ceклeтoв Г. A. Meтoд вытяжeния peтeниpoвaнныx цeнтpaльныx peзцoв вepxнeй чeлюcти I Г. A. Ceклeтoв|| Aктyaльныe вoпpoоы отoмaтoлoгии. - Caмapa, 1992. - C. 133-134.
12. Скрипник И. Л. Способ выведения ретенированных зубов съемной аппаратурой / И. Л. Скрипник, Н. И. Жачко, Е. В. Ясинская // Ортодонтия : сб. текстов выступлений на XI съезде ортодонтов России. - 2007. - № 3. - С. 77.
13. Ткаченко Ю. В. Прискорений комплексний метод лкування хворих з аномал1ями положення зуб1в, що обумовлеш над-комплектними зубами : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Ю. В. Ткаченко. - Полтава, 2002. - 20 с.
14. Chate R. A. C. Maxillary canine impaction; a final twist in the tale? / R. A. C. Chate // J. Orthodont. - 2004. - Vol. 31, № 1. -Р. 13-14.
УДК 616. 314-007. 11-089. 23
АПАРАТУРН1 МЕТОДИ ПЕРЕМ1ЩЕННЯ РЕТЕНОВАНИХ ЗУБ1В
Безвушко Е. В., Пилишв Н. В.
Резюме. У статт! представлен! дан! про способи л!кування ретенцiI зуб!в. На основ! проведеного ключного та рентгенолог!чного обстеження 94 пац!ент!в з ретенованими зубами визначено особливост! ¿х роз-ташування в альвеолярному в!дростку щелеп. Запропоновано та апробовано способи л!кування ретенцii, а саме перем!щення ретенованого зуба у зубний ряд при вестибулярному чи п!днеб!нному його розташуванн!, вивчено ефективн!сть л!кування.
Ключов1 слова: ретенц!я зуб!в, способи перем!щення, сегментарн! дуги.
УДК 616. 314-007. 11-089. 23
АППАРАТУРНЫЕ МЕТОДЫ ПЕРЕМЕЩЕНИЯ РЕТЕНИРОВАННЫХ ЗУБОВ
Безвушко Е. В., Пылыпив Н. В.
Резюме. В статье представлены данные о способах лечения ретенции зубов. На основании проведенного клинического и рентгенологического обследования 94 пациентов с ретенированными зубами определены особенности их расположения в альвеолярном отростке челюстей. Предложены и апробированы способы лечения ретенции, а именно перемещения ретенированного зуба в зубной ряд при вестибулярном или небном его расположении, изучена эффективность лечения.
Ключевые слова: ретенция зубов, способы перемещения, сегментарные дуги.
UDC 616. 314-007. 11-089. 23
Instrumental Methods of Impacted Teeth Movement
Bezvushko E. V, Pylypiv N. V.
Abstract. Introduction. Recent years there is a tendency of increasing the number of teeth anomalies in Ukraine. Retained teeth were diagnosed in 4 - 17.4 % of patients who applied for orthodontic treatment. These patients have manifestations of aesthetic and functional disorders. So treatment is long-term and comprehensive. Therapeutic measures in patient with tooth retention are directed on their eruption and orthodontic movement, normalization of chewing function, improving of the face aesthetic. Scientists had proposed many ways to move retained teeth, but treatment time needs to be reduced.
The purpose of the study. Improving the efficiency of diagnosis and treatment impacted teeth by detailed clinical and radiological study, the development of new way of retained tooth moving into the dental row.
Objects and methods. Objects of the study were 94 patients with diagnosed retained teeth, who were clinically and radiographic exanimated. Among them were 61 women and 33 males, aged 7 to 28 years. All patients had been performed complex photographic and anthropometric measurements of the face and jaws, radiological methods (cone-beam computed tomography) at the beginning of treatment. Radiographic examination methods include the use of X-ray and orthopantomography, on which the location of retained tooth in relation to other anatomical structures, the angle of its longitudinal axis and the level position in the alveolar process were studied. If it was necessary, cone-beam computed tomography was performed. Comprehensive treatment of 78 patients with tooth retention was carried out.
Discussion. 67 patients had single tooth retention that is 71.3 % of all participants. In the rest of the group retention of two or more teeth was found. Among all identified 138 reteined teeth 110 (79.71 ± 3,4 %) were located in the maxilla and 28 (20.29 ± 3.4 %) in the mandible. X-rays revealed that impacted central incisors of the upper jaw more often are located vestibulary (12 incisor - 87.71 %), at the same time canines and premolars mostly are located on the palatal side of the alveolar process (58.7 % canines, premolars 62.5 %). The new methods of movement of retained teeth with segmental arches and steel arch with perpendicular guiding element were proposed based on analysis of treatment efficiency of retention.
Conclusion. The author's treatments of retention teeth using segmental arches and steel arch with perpendicular guiding element can effectively move retained teeth. For the treatment of patients of the study group used 69 vehicles, including 23 of them used the arc of own design and achieved positive results.
Keywords: retention of teeth, methods of moving, segmental arch.
Рецензент - проф. Король Д. М.
Стаття надшшла 27. 01. 2015 р.
