CC BY
9
УДК 338. 246 Доц. 1.Н. Карпунь, канд. екон. наук -
Львiвський Д1НТУ ím. В. Чорновола
АНТИКРИЗОВ1 ЗАХОДИ Ф1НАНСОВО1 СТАБ1Л1ЗАЩ1 СУБ'СКТЮ ГОСПОДАРЮВАННЯ
1сторично для фiнансових вiдносин характеры послщовшсть i тдпорядкова-шсть елементам розвитку суспшьства вiд простих вiдносин до бшьш складних. Про-те ефектившсть фiнансового менеджменту в нашiй кра!т пов'язана з об'ективними економiчними труднощами перехiдного перiоду, формуванням нормативно-правово! бази, тдготовки кадрiв для роботи в кризових економiчних умовах.
Ключов1 слова: фшансова стабiлiзацiя, фiнансова криза, фiнансовi ресурси, нормативно-правове забезпечення, фiнансовi ризики, бюджетне кредитування, шсти-туцiйнi засади, невизначешсть.
Assoc. prof. I.N. Karpun - Lviv state institute newest technologies
and controlling named after V. Chornovil
Anti-Crisis measures of management entities financial stabilising
Historically, financial relations are in strict order and subordination to society elements from simple to more comply relationships. However the effectiveness of financial management in the country linked to objective economical difficulties of transition, forming of a legal-standardised framework, stuff training in crisis economic conditions.
Keywords: financial stabilizing, financial crisis, financial resources, normatively legal providing, financial risks, budgetary crediting, institutional principles, vagueness.
Постановка проблеми. Якщо мобшзованих фшансових ресуршв з децентраизованих джерел не досить для усшшного проведения антикризо-вих заход1в, то в деяких випадках може бути прийняте р1шення про надання державно! фшансово! шдтримки. Визначальну роль у цих процесах вщгра-ють грошова, кредитна, податкова та бюджетна полггики.
На цьому складному еташ тшьки держава як найбшьша суспшьна ш-ститущя може д1ево впливати на переб1г перехщних процеЫв, усуваючи пе-решкоди та вади, характеры для системно! кризи в кра!ш, а також створю-ючи умови для цившзованого стрибка у майбутне на основ1 практичного вть лення формули прискореного (випереджального) розвитку. Йдеться насампе-ред про розбудову стало! та зор1ентовано! на виробництво системи комер-цшних банюв i адекватно! ринковим вщносинам системи розрахунюв (за параметрами прозорост1, швидкост1, вщповщальносл). Розвинена банювська система мала б компенсувати втрати реального сектора вщ порушення схем центрашзованих державних фшансових потоюв, перебираючи на себе пере-розподшьну функщю та забезпечуючи !! реашзащю за ринково-комерцшни-ми принципами i критер1ями.
Аналiз дослiджень i публшацш. Свггова фшансова криза та тран-сформащя економ1чно! системи Укра!ни, !! штегращя у св1тове господарство зумовили пожвавлення наукового штересу до стратепчного управлшня суб'еклв економ1чно! д1яльност1. Науков1 засади стратепчного мислення грунтовно висвгглено у закордоннш та вггчизнянш лггературь Скромшше дослщжено постулати ще! теори щодо банювсько! д1яльносп. Це науков1 пращ 1.А. Бланка, Г.Г. К1рейцева, В.М. Опарша, А.А. Пересади, О.О. Тере-щенка, А.М. Поддерьогша, О.Р. Романенко, С.Я. Огородник, В. Д. Базилевич,
Л.О. Баластрик, Л. Л. Осипчук, В.К. Сенчагов, С.В. Мочерного, А.М. Мороза, В.С. Марщна та ïh. Серед вщомих захщних авторiв - працi Л. Птмана, Б. Ед-варда, Б.А. Райзберга, Дж. Маршала, П. Реуза, Дж. Cïhkï, У. Шарпа, Ван Хорн, Б.А. Райзберг та багатьох шших. Проте, поряд Ï3 значною кшьюстю праць, проблему засад фiнансування антикризових заходiв суб'еклв господа-рювання ще недостатньо дослiджено в Украïнi.
Мета роботи полягае в дослiдженнi пiдходiв до наукового обгрунту-вання сут i змiсту антикризових заходiв фiнансовоï стабiлiзацiï суб,ектiв гос-подарювання як визначальноï умови збереження конкурентоспроможностi тдприемств Украïни та визначити засадничi принципи фшансування антикризових заходiв суб'еклв господарювання.
Виклад основного матерiалу. Фшансова пiдтримка пiдприемств на-даеться вщповщно до рiшень Кабiнету Мiнiстрiв Украши на поворотнiй або безповоротнiй основi з метою запобiгання банкрутству (прояву кризи), вщ-новлення платоспроможностi, шдвищення конкурентоспроможностi оздоров-лення фiнансового становища тдприемств. ^ïm цього фiнансова шдтримка здiйснюеться у таких формах, як дотаци, субсидiï, субвенцiï. Опосередкована фшансова шдтримка економiчних суб,ектiв мае двi форми прояву (рис.).
ОПОСЕРЕДКОВАНА ФШАНСОВА ШДТРИМКА
Прима опосередкована фшансова шдтримка: - шльгове оподаткування; - ni льгове кредитування; - вщтермшування повернення кредиту; - списания боргу; Зменшення ставок мита та митних lôopiB. Непряма опосередкована фш.шеова шдтримка: - зниження тариф1в; - зменшення монопольних шн на сировину, матертали та шше.
Рис. Опосередкована фшансова шдтримка cy6feumie господарювання
Дослщження засвщчують, що фiнанси в загальному 1х трактуваннi оз-начають застосування рiзноманiтних способiв розподiлу внутрiшнього валового продукту (ВВП) на центрашзоваш та децентрашзоваш фонди грошових ресуршв. В УкраАт фiнансову систему утворюють: державний i мiсцевi бю-джети, або так званий консолщований бюджет; фшанси тдприемств усiх форм власностц централiзованi державнi та iншi фонди; фондовий ринок. Державш фiнанси е найважливiшим засобом державного регулювання еконо-мiки, через державний бюджет перерозподшяеться, за даними професо-рiв З.О. Машва, 1.М. Луцького [7] майже третину внутршнього валового продукту в Укрш'ш.
Однак зауважимо, що нишшнш загальний фiнансовий стан, особливо промислових галузей i пiдприемств, а також тенденци його змiн упродовж останшх рокiв свiдчать про вiдсутнiсть реального i стiйкого ефекту адаптаци до сучасно! моделi фiнансових вiдносин. Тому процеси фшансово! адаптаци на сьогодш потрiбно оцiнювати, за даними Л.О. Збаразько! [4], як незаверше-т за критерiями нормаизаци поточного фшансового стану, створення фшан-сових передумов для довгострокового розвитку, мiнiмiзацil втрат прибуткiв, оптимiзацil рiвня рентабельностi з урахуванням потреб вщтворення.
Грунтовшше забезпечення виходу з кризи та розвитку шдприемств за рахунок рiзних форм державно! фшансово! шдтримки вщображено в табл. [3].
Табл. Форми фпнансовоИ тдтримки шдприемств
Прюритетт напрями д1яльност1 шдприемств Форми фшансово! тдтримки
У промисловост1
1. Впровадження прогресивних ресурсо-ощадних технологш. 2. Розроблення та випуск конкурентоспро-можно! продукци. 3. Здшснення шновацшно! д1яльност! 4. Вихвд на м1жнародш ринки. 1. Надання пшьгових кредипв та державних позик на впровадження прогресивних технологш. 2. Державне замовлення на виготов-лення продукци. 3. Крос субсидшвання та протекщ-отзм. 4. Прискорена амортизащя.
У сфер1 освти та науки
1. Системна модершзащя освгги 1 науки в напрямку ввдповвдност1 стандартам СС, потребам держави та суспшьства. 2. Забезпечення потреб особи у вибор1 ос-в1тнього р1вня та квал1ф1каци. 3. Шдвищення р1вня адаптаци особи до змь ни вимог ринку пращ. 4. Розроблення нових технологш, зокрема ресурсоощадних, уиравлшських, комп'ютер-них. 5. Наукове обслуговування шдприемств. 6. Науково-техшчна експертиза. 7. Аудит, консалтинг. 1. Формування баншв науково-тех-шчно! шформаци. 2. Державне фшансування модерш-зацшного проекту. 3. Державне замовлення на кадри. 4. Державне замовлення на науков1 дослвдження в прюритетних для в1т-чизняно! економ1ки напрямах. 5. Цшьов1 субсиди. 6. Звшьнення науково-дослвдних ор-гашзацш ввд податку на прибуток, надання пшьг в оподаткувант. 7. Створення швестицшних центр1в, фонд1в для тдтримки наукового обслуговування.
У сфер1 надання послуг
1. Розширення сфери послуг. 2. Формування риншв нових послуг. 3. Зниження вартост1 послуг. 4. Впровадження прогресивних технологш у сфер1 послуг. 5. Створення мереж1 фшансово-кредитних установ з використанням банк1вських технологш 1. Державне замовлення на виконан-ня важливих послуг еколопчного, сощального характеру. 2. Шльгов1 кредити та позики на впровадження прогресивних технологш у сфер1 послуг. 3. Звшьнення ввд податшв на перюд становления нових шдприемств.
Наведеш даш табл. 1 свщчать про широкий дiапазон фiнансово!' шд-тримки рiзних суб'еклв. Це свiдчить про те, що принцип вiдповiдальностi спрямований на шдвищення вимог до управлiнського персоналу вищих уря-дових ланок нацiонально! економжи, якi приймають рiшення щодо змш поль тики сприяння розвитковi шдприемств i органiзацiй.
У практицi нерiдко трапляються випадки, коли держава може застосу-вати так зване крос-субсидшвання (пiдтримка одних секторiв стимулюеться дiяльнiстю iнших). Наприклад, надаючи сiльськогосподарським шд-приемствам пiльговi кредити на оновлення основних засобiв, держава опосе-редковано стимулюе виробничу дiяльнiсть сiльськогосподарського машино-будування.
Одним iз шйпоширешших у свiтi видiв держaвноï допомоги виробни-кaм aгрaрноï продукцп e ïx пiльгове кредитувaння, тобто здешевлення зa рa-хунок держaвниx доплaт, кредитiв, що нaдaються aгрaрiям комерцiйними бaнкaми. В Укрaïнi пшьгове кредитувaння пiдприeмств АПК зaпочaтковaно у 2000 р. i вiдтодi простежуеться його позитивнa динaмiкa.
До реч^ вaрто зaзнaчити, що однieю з причин кризово!" ситуaцiï в АПК е попршення розлaду iнтегрaцiйниx зв'язюв мiж сировинною тa переробними гaлузями. Bизнaння того, що послaблення i порушення стiйкостi im^^a-цiйно-економiчниx зв'язюв зaкономiрно пiдводить до висновку про те, що тшьки нaукове i прaктичне опрaцювaння тaкиx форм i меxaнiзмiв 1'хнього розвитку, якi нгйбшьше вiдповiдaють ринковим зaсaдaм в економщ тa врa-ховують реaльнi результaти aгрaрноï реформи можуть дaти зтачт позитивнi результaти. Тобто збереження тaкиx зв'язкiв нa основi взaeмовигiдниx вщно-син мiж сировиною i переробною лaнкaми АПК виявилося б вaжливим чин-ником стримувaння 1'хньо1' виробничо-продуктивно1' дегрaдaцiï. Haдзвичaйно згубними виявилися таслщки кризи у птaxiвництвi, виробництвi м'ясопро-дуктiв i молокопродуктiв, що в тдсумку привело пiдприeмствa АПК до зубо-жiння.
Ha нaш погляд, головний чинник трaнсформaцiйноï кризи вбaчaeться не в дефiцитi сукупного попиту, a в неaдеквaтностi структури економжи яюс-но новим соцiaльно-економiчним умовaм. Cпецифiкa переxiдноï економiки зумовлюе скромш мaсштaби, повiльнiсть розповсюдження тa освоення шно-вaцiй у виробництвi. Доводиться виз^ти, що в сьогоднiшнix умовax еконо-мiчний успix пiдприeмствa визнaчaють iнновaцiï. Успix iнновaцiй бiльш вaж-ливий, aнiж ефективне розмiщення ресурЫв. Iснуючi в пiдприeмствi iнформa-щя тa знaння, нa думку 1.В. Kосмидaйло [б], менш вaжливi, шж здaтнiсть шд-приeмствa до генерaцiï стрaтегiчно вaжливиx знaнь, що по^м мaтерiaлiзу-ються в iнновaцiï. Основними принцитами функцiонувaння пiдприeмствa по-винш стaти aдaптивнiсть, динaмiчнiсть, сaмооргaнiзaцiя, сaморегуляцiя тa сa-морозвиток, причому остaннi три функцiï будуть вiдiгрaвaти вирiшaльну роль в iнновaцiйному тa економiчному розвитку пiдприeмствa.
Aмерикaнськi ученi дослщжуючи 500 знaчниx теxнологiчниx нововве-день i винaxодiв, зaреeстровaниx упродовж остaннix 20 рокiв у провiдниx зa-xiдниx крaïнax, виявили знaчну роль мaлиx фiрм нaвiть у груш ютотних тех-нологiчниx нововведень. Mani тa середнi пiдприeмствa зaбезпечують тaку ж кiлькiсть теxнологiчниx нововведень, як i велик пiдприeмствa, причому у Фрaнцiï 1'хня чaсткa сягae тавль нa S % бiльше [S]. Ц дaнi дaють пiдстaву стверджувaти, що мaлi тa середш пiдприeмствa - це прiоритетний тапрямок у економiцi держaви.
Держaвнa тягримта мaлого пiдприeмництвa в Укрaïнi здшснюють тa-кi оргaни тa фонди: Держaвний комiтет з питaнь регуляторно1' полiтики тa пiдприeмництвa; центрaльнi тa мiсцевi оргaни виконaвчоï влaди; органи мю-цевого сaмоврядувaння; укрaïнським фондом тдтримки пiдприeмств; Укрa-шський держaвний фонд пiдтримки селянських (фермерських) господaрств; Держaвнa iнновaцiйнa компaнiя. Прaктично держaвну пiдтримку мaлого бiз-
несу в Укра!ш здiйсиюють у виглядi: фшансово! шдтримки (допомоги); кре-дитно! шдтримки; реашзацп комплексно! програми розвитку шдприемства в Укра!иi. Фiиаисову i кредитну пiдтримку здiйсиюють на загальнодержавному рiвиi через Укра!нський фонд пiдтримки шдприемства на регюнальному рiв-иi - регюнальш фонди пiдтримки пiдприемства.
Свропейський Союз е найбшьшою екоиомiчиою сшльнотою у свiтi, на частку яко! припадае близько чвертi свiтового виробництва товарiв та мiжна-родно! торпвль Малi та середнi пiдприемства в СС посщають передовi пози-цп в основних галузях виробництва i можуть вважатися iнновацiйними, ос-кшьки самостiйно або у партнерствi з великими шдприемствами виконують НДР, пропонують на ринку новi продукти й технологи. За результатами окре-мих дослщжень малi та середнi шдприемства у Захщнш Свропi навiть ефек-тивнiшi щодо виконання науково-дослiдних робгг та створення iнновацiйних продуктiв, шж великi пiдприемства [2]. Понад чверть уЫх европейських ма-лих та середшх пiдприемств, що працюють у виробничш сферi, посiдають досить висок конкурентнi позицi! на свiтовому ринку. 1х дедалi бiльше залу-чають до мiжнародних стратегiчних альянсiв, разом з великими транснащ-ональними корпоращями, оскiльки вони мають досить високий стушнь гнуч-костi й можуть швидко пристосовуватися до змiн.
Функцюнування в Укра!нi пiдприемств усiх форм власност потребуе проведення ефективно! державно! швестицшно! полiтики, яка повинна забез-печити, на думку В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрик [1], чiтку систему фшансування; одержання максимального прибутку на вкладеш кошти; скорочення витрат зi залучення iнвестицiй; стратегiчне планування; фшансову пiдтримку проектiв; забезпечення шформащею про новiтнi технологi! та створення сприятливого швестицшного клiмату; нагляд за швестицшною дiяльнiстю та !! оцшку; надання iнвестицiйних кредитiв як державних, так i мiжнародних.
Зауважимо, що регулювання умов швестицшно! дiяльностi держава здшснюе за допомогою таких важелiв: система податкiв з диференцiацiею суб'егав i об'ектiв оподаткування, податкових ставок i пiльг; проведення кре-дитно! та амортизацiйно! полiтики, зокрема шляхом прискорено! фiнансово! допомоги у виглядi дотацiй, субвенцiй, бюджетних позик на розвиток окре-мих регiонiв, галузей, виробництв; державних норм та стандар^в; антимоно-польних заходiв; роздержавлення i приватизацiя власностi; визначення умов користування землею, водою та шшими природними ресурсами; полггики цi-ноутворення; здшснення експертизи швестицшних проекпв та ш. [9].
Що стосуеться антикризових заходiв сiльськогосподарських пiд-приемств то щею програмою заопiкуеться мiжвiдомча комiсiя з питань сана-цi! з одночасним здшсненням реструктуризацi! суб'ектiв господарювання АПК. До найважливших iнструментiв пiдтримки аграрного сектора Укра!ни належить механiзм здешевлення кредитiв комерцiйних банкiв (за рахунок кош^в Державного бюджету); списання податково! заборгованостi; звiльнен-ня вiд сплати ПДВ, дотацп на здешевлення палива. Незважаючи на значнi об-сяги прямого та опосередкованого субсидшвання, проблеми аграрного сектора залишаються в бшьшос^ випадкiв невирiшеними. Сьогоднi забезпече-
шсть тдприемств i загалом галузi вiдповiдною техшкою становить в УкраАт 50-55 % вщ потреби, а понад 90 % парку сшьськогосподарсько1 технiки вже вщпрацювали свiй амортизацiйний термiн.
В аграрному виробнищш практично усiх кра1н iз розвиненою ринко-вою економжою дiе спецiалiзована система сiльськогосподарського кредиту. Тобто сшьське господарство е кредитомюткою галуззю i И нормальне фун-кцiонування без кредитних ресурсiв у сучасних умовах практично неможли-ве. Це зумовлено специфжою сiльського господарства; нестачею вшьних фь нансових кошлв, високою капiталомiсткiстю i порiвняно низькою фондовщ-дачею; сезоннiстю виробництва та значною тривашстю виробничого циклу, залежно вiд природно-клiматичних умов, що знижуе гарантування позик сшьськогосподарським товаровиробникам; порiвняно малою величиною шд-приемств аграрного сектора, що робить !х менш конкурентоспроможними на ринку коротко-i довготермшових кредитiв. За даними Нацiонального банку Украши, найактившше комерцiйнi банки кредитують галузi АПК пов,язанi з вирощуванням та перероблянням рослинницько1 продукци. Це пояснюеться швидким обiгом капiталу в цих галузях та можливiстю позичальниюв пога-шати кредити упродовж 8-10 мюящв з моменту !х надання. Крiм цього, по да-ним аналггиюв, питома вага довготермiнових кредилв сягае 17 % у загальнш сумi кредитiв, наданих АПК, з них 4 % призначеш для купiвлi сшьськогоспо-дарсько1 технiки.
Специфжа сiльського господарства зумовлюе потребу авансування ту-ди коштiв на вщносно тривалий час. До того ж, для ще1 сфери характерна по-рiвняно вища ризикованiсть господарювання. Усе це ускладнюе процес за-безпечення галузi кредитами комерцiйних банкiв у достатшх обсягах. Так, за розрахунками фахiвцiв, загальна щорiчна потреба АПК у фшансових ресурсах становить не менше нiж 40 млрд грн. Усього ж обсяги банювського кре-дитування сiльськогосподарських пiдприемств у 2004 р. за наростаючим тд-сумком (в остант роки картина майже аналопчна), становили 7,5 млрд грн, а наприкшщ 2004 р. - 5,2 млрд грн [10], що свщчить про високий стушнь роз-балансованостi обсягiв попиту та пропозици кредитних ресурсiв. Тому вирь шення проблеми неможливе без активiзацil участi держави в цьому процесь
Висновки. Отже, важелi прямо1 державно1 пiдтримки пiдприемств у бiльшостi випадюв не спрацьовують, а це св^ить про недосконалiсть чинно1 системи надання фшансово1 допомоги, як рушiя антикризово1 дiяльностi. Тому iснуе проблема своечасного погашення одержаних кредитiв (якщо допо-могу надано з умовою повернення). I тшьки науковi пошуки вдосконалення чинного законодавства та зютавлення з досвiдом передових кра1н можна знайти розумш та ефективнi точки дотику держави i виробника з метою ство-рення багато1 економжи.
Л1тература
1. Базилевич В.Д. Державш ф1нанси : навч. пос1бн. / В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрик / за заг. ред. В. Д. Базилевича. - К. : Вид-во "Агака", 2002. - 432 с.
2. Белых Л.П. Формирование портфеля недвижимости. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1999. - 296 с.
3. Економ!^ пiдприeмcтвa : пщручиик / ßa san ред. C.Ф. Покропивного. - Bид. З-те [без змш]. - К. : Bид-вo KHЕУ, 200б. - 528 c.
4. 36apa3bKa Л-O. Фiнaнcoвi acпекти рииково'1 aдaптaцiï пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв. -Фiнaнcи Укршни. - 2001. - № 1. - C. 47-5З.
5. ^рпунь I.H. Aнтикpизoвi зaxoди na тдприемога: yпpaвлiння, cтpaтегiя, цш тa зaв-дaння : мoнoгpaфiя. - Льв1в : Bид-вo мMaгнoдiя-200бм, 2008. - 440 c.
6. Kocмидaйлo I.B. Iннoвaцiйнa cпpямoвaнicть як зaciб економ1чного pocтy // Aктyaдьнi проблеми економки. - 200б. - № б (б0). - C. 112-118.
7. Marne 3.O. Екoнoмiкa шдприемств : тавч. поаби. / З.О. Ma^, I.M. Луцький. - К. : Bид-вo "Знaнням, 2004. - 580 c.
8. Пр1сняков B-Ф. Tiньoвa екoнoмiкa i методи визтачення ïï oбcягy // Фiнaнcи Укpaïни.
- № 7. - 2001. - C. 5-б.
9. Половинкин П. Пpедпpинимaтедьcкие pиcки и yпpaвление ими / П. Половинкин, A. зозуляк // Poccийcкий экoнoмичеcкий жури^. - 1997. - № 9. - C. 18-22.
10. Paйзбeрг Б.А. Упpaвление экономикой : учебник / БА. Paйзбеpг, P.A. Фaтxyтдинoв.
- M. : ЗAO ^ro^c-m^a Иитед-Cиитез", 1999. - 2б2 c.
УДК 330.332: 336.717 Acnip. В.Л. Кльоба1; acnip. Р.Л. Кльоба1 -
Ушверситет банмвськоТ справи НБУ, м. Kuïe
ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ УПРАВЛ1ННЯ БАНК1ВСЬКОЮ ДШЛЬШСТЮ
На сучасному eTani розбудови вГтчизняно1' банювсько'1' системи вкрай актуаль-ним е питання вдосконалення упрaвлiння бaнкiвською дiяльнiстю. Запропоновано прaктичнi рeкомeндaцГï щодо використання принцишв та мeтодiв упрaвлiння з метою шдвищення ефективност результат банювсько'1' дГяльностГ. Встановлено, що, залежно вщ способу впливу на елементи системи управлшня дГяльнГстю банку, важ-ливими е aдмiнiстрaтивнi та eкономiчнi методи упрaвлiння, якГ становлять своервд-ний науково-теоретичний iнструмeнтaрiй для подальшого дослiджeння особливос-тей, проблем i перспективних вдпрямГв розвитку бaнкiвського менеджменту в Укра-rni.
Ключов1 слова: банк, банювська дГяльнГсть, принципи управлшня, методи управлшня, система управлшня.
Post-graduate V.L. Kloba; post-graduate R.L. Kloba -University of banking of the National bank of Ukraine, Kyiv
Principles and methods of management bank activity
On the modern stage of alteration of the domestic banking system extremely actual is a question of perfection of management bank activity. Practical recommendations are offered in relation to the use of principles and methods of management with the purpose of increase of efficiency of results of bank activity. It is set that, depending on the method of influence on the elements of control system by activity of bank, important are administrative and economic methods of management, which make an original науково-теоретичний tool for subsequent research of features, problems and perspective directions of development of bank management in Ukraine.
Keywords: bank, bank activity, management principles, management methods, control system.
Вступ. Цившзована i надшна банювська система - запорука ефектив-ного функцюнування ринковоï' економжи. Однак банювський каштал перет-
1 Наук. кершник: доц. А. А. Засядько, д-р техн. наук - Ушверситет банкТвсько1 справи НБУ
2 Наук. кершник: проф. Л. А. Бглий, д-р техн. наук - Ушверситет банкТвсько! справи НБУ
