CC BY
24
АДМ1Н1СТРАТИВНЕ ТА 1НФОРМАЦ1ЙНЕ ПРАВО
УДК 343.9:323.28
В. Л. Ортинський
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", директор, д-р юрид. наук, проф.
АНТИДЕРЖАВНИЙ ЕКСТРЕМ1ЗМ: КРИМ1НАЛЬНО-ПРАВОВ1 АСПЕКТИ
© Ортинський В. Л., 2015
Розглядаються теоретичнi аспекти антидержавного eKCTpeMi3My з позици кримтального права. Подано характеристику i ознаки, що виокремлюють антидержавний екстремiзм вщ iiiiinix ирояшв екстремiзму та тероризму. Визначено напрями пщвищення ефективностi правового регулювання протиди кримiнальному (насильницькому) екстремiзму на пщстав! аналiзу правозастосування у вказанш сферi.
ключов1 слова: антидержавний екстрем!зм, насильницький характер, тероризм, кримiнально-правовий аспект.
В. Л. Ортынский
АНТИГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЭКСТРЕМИЗМ: УГОЛОВНО-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ
Рассматриваются теоретические аспекты антигосударственного экстремизма с позиции уголовного права. Дано характеристику и признаки, что отделяют антигосударственный экстремизм от других проявлений экстремизма и терроризма. Определены направления повышения эффективности правового регулирования противодействия криминальному (насильственному) экстремизму на основании анализа применения права в указанной сфере.
Ключевые слова: антигосударственный экстремизм, насильственный характер, терроризм, уголовно-правовой аспект.
V. L. Ortynskyi
ANTI_EXTREMISM: CRIMINAL LAW ASPECTS
In the article the theoretical aspects of the anti-extremism criminal legal position. Describes the signs that distinguish from other anti-state extremism and terrorism. Identify ways of increasing the efficiency of legal regulation of combating criminal (violent) extremism on the analysis of enforcement in that area.
Key words: anti-state extremism, violent, terrorism, criminal law aspect.
Постановка проблеми. На початку XXI ст. характерною особливютю е експлуатацк таких негативних сощальних явищ, як екстремiзм та тероризм, як зашб виршення будь-яких конфлжпв i суперечностей: вщ мiжособистiсних, групових до нащональних та територiальних на регюнальному, державному та цивШзацшному рiвнях. Унiверсальнiшого i ефективнiшого
шструменту впливу на владу, дестабШзащю правопорядку в окремш державi сучасна гах^я ще не знала. Маловитратний i малоуразливий екстремiзм роздшяе народи, як вiками жили в eдностi, руйнуе сувереннi держави, трансформуеться у збройт конфлiкти i вiйни. У кра!нах, втягнених у збройнi конфлiкти, мшнародт групи терористiв використовують соцiально-економiчну та полптичну нестабiльнiсть у сво!х цшях. Сьогоднi таке явище притаманне для сходного регiону Укра!ни. 1дейна та фшансова пщтримки, яка доволi часто порiвнюеться з доходами окремо! держави, перетворюють тероризм у злочин, що посягае на мЬкнародну безпеку. Тим не менше, загроза нацiональнiй безпещ Укра!ни виходить передусiм вщ кримшального антидержавного екстремiзму.
Аналiз дослiдження проблеми. Для дослщження сутностi феномену кримшального антидержавного екстремiзму, вщмежування його вщ актiв агресiй як соцiальних явищ i подiбних до проявiв насильницького антидержавного екстремiзму звертаемося до теоретично! спадщини таких мислителiв, як: М. Ганд^ С. А. Котляревський, Ч. Ломброзо, М. А. Рейснер, Ф. Фанон, М. Робесп'ер, Х. Арендт, Дж. Шарп та ш. Питання кримшально-правово! i кримiнологiчноi характеристики екстремiзму та злочинiв терористично! спрямованостi розглядають працi В. Антипенка, В. Борисова, В. Глушкова, В. Емельянова, В. Зеленецького, В. Канщра, М. Юреева, В. Комiсарова, В. Крутова, В. Лшкана, В. Мальцева, С. Мохончука, Л. Новжово!, Г. Овчинниково!, В. Пилипчука, М. Семикша, В. Тихого, О. Шамари та iн. Незважаючи на велику кiлькiсть наукових та шших публiкацiй, мшнародно-правових i державно-правових докуменпв, що розглядають боротьбу з цими явищами, доводиться констатувати вщсутшсть однакового розумiння сутi та форм цих явищ.
Мета роботи - розробити теоретичш основи розвитку та пщвищення ефективност правових заходiв протидii' насильницькому антидержавному екстремiзму.
Виклад основного матер1алу. Забезпечення суверенитету, едностi i територiальноi цЫсносп Укра!ни, незважаючи на активнi дп владних структур, залишаеться сьогоднi одним з актуальних напрямiв внутрiшньоi державно! политики. Вщповщь держави передбачае не тшьки реалiзацiю соцiально-економiчних i полптичних заходiв, але й проведення вивiреноi ефективно! правово! полiтики у цьому напрямку. Використання поняття "кримшальний (насильницький) антидержавний екстремiзм", не означае, що виявлено нове кримшальне явище, якого не було рашше. Водночас категорiя "кримшальний антидержавний екстремiзм" цiлком вщповщае метi вiдмежування цього явища вщ зовнi подiбних з ним проявiв, але таких, якi за своею суттю мають iншу кримiнологiчну та кримшально-правову природу. 1стотною ознакою кримшального антидержавного екстремiзму, що дае змогу вщмежувати його вщ iнших форм екстремiзму, е його спрямованiсть на змшу (повалення) влади шляхом використання для цього насильства або погрози насильством.
Кримiнальний антидержавний екстремiзм мае насильницький (озброений), системний, оргашзований характер i становить дiяльнiсть людей, що тривае у часi, поточний спошб життя, нерщко засiб iснування. Саме протиправний характер дiяльностi, що е загрозливою для нащонально! безпеки держави, вимагае ефективно! протидп !й. Нащональне законодавство окреслюе це явище правовими нормами, тому воно не повинно полптизуватися i не може регулюватися нормами мшнародного права як внутршнш збройний конфлiкт.
Кримiнальний антидержавний екстремiзм близький i подiбний до акту агресй. Як соцiальнi конфлiкти, детермшоваш лише внутрiшньодержавними суперечностями, вони мають подiбнi ознаки: це насильство, причому найчастiше збройне; основна спрямованiсть насильства - юнуючий правопорядок i влада; руйнацк усто!в держави вщбуваеться iз залученням до цього процесу значно! частини населення; засобом консолiдацi! виступае щея "русского мира".
Основнi вщмшносл аналiзованих феноменiв: у моральностi застосовуваного насильства, у тривалост за часом, в умовах i причинах !х перебiгу, у зворотностi наслiдкiв.
€диш засади протидп екстремiстськiй дiяльностi можна запропонувати лише у р^ обмеження и однieю з рiзновидiв, а саме - кримiнальним антидержавним екстремiзмом. Як специфiчними для кожного рiзновиду екстремiзму е компоненти загроз, що виникають у кожнiй конкретнiй державi (Грузiя, Молдова, Прибалтiйськi Республiки), прояви кримшального антидержавного екстремiзму подiбнi i мають iндивiдуальнi ознаки.
Однiею з основних тенденцш еволюцп кримiнального антидержавного екстремiзму в Украш е його радикалiзацiя [1]. Стосуеться це i цiльових установок, i безпосередньо само! дiяльностi. Вiн перетворюеться не просто на зашб впливу на владу, скiльки у спробу 11 руйнування дощенту й побудови держави нового типу. Негативною тенденщею потрiбно визнати фундаментальш змiни в однiй з форм насильницького антидержавного екстремiзму - тероризм^ що пов'язано з його iнтернацiоналiзацiею, рiзким пщвищенням ступеня сощально! небезпеки, трансформацii цiльових установок, рацiоналiзацi! та органiзованостi терористично! дiяльностi.
Необхщно видiлити такi рiзновиди кримiнального антидержавного екстремiзму: кримiнальний антидержавний екстремiзм у сферi нацiонально-державних вщносин сепаратистсько! спрямованоста, кримiнальний антидержавний екстремiзм у сощально-полптичнш сферi радикально-опозицшно! спрямованостi i тiсно взаемопов'язаний з ними, i такий, що продукуе !х появу -екстремiзм гуманiтарного спрямування. Упродовж незначного за юторичними мiрками в;^зку часу в Украiнi проявляеться то одна, то шша форма, яка, своею чергою, також мае певну мшливють [2].
Екстремiзм антидержавно! спрямованост необхiдно розглядати в його стввщношенш з механiзмом державного будiвництва, влади i соцiального управлiння. Такий пщхщ дав змогу встановити iнституцiйнi детермшанти аналiзованого явища для подальшо! розробки системи заходiв, спрямованих на попередження посягань на конституцiйний лад, державну безпеку Укра!ни, забезпечення 1! суверенитету, змiцнення едностi i територiальноi цтсность
На причини i умови, що породжують сучасний антидержавний екстремiзм в Украш, справляють особливий вплив специфiчнi чинники. А тому застосовувати всеосяжний тдхщ, що поеднуе вiйськовi, надзвичайш, органiзацiйнi, правовi, економiчнi та сощальш дii, що мiнiмiзують або усувають прояви антидержавного екстремiзму, недостатньо.
1де! посилення державно! влади, правопорядку тшно пов'язанi з теорiею суверенно! демократа!, закрiплення в Конституцii Укра!ни положення про державу як правову, вироблення антитерористично! i антиекстремiстських стратегiй, поява i втiлення в реальну дшсшсть нових концептуальних основ побудови та забезпечення ефективност дiяльностi нинiшньоi влади е вщображенням процесiв змiцнення держави на рiвнi iдеологiчного забезпечення [3]. Вщсутнють такого в перше десятилптя пiсля здобуття незалежностi багато в чому зумовило появу i ескалацш антидержавного екстремiзму у рiзних регюнах Укра!ни.
Дослщження чинникiв, яю породжують кримшальний антидержавний екстремiзм, виявило !х часткову спiввiдноснiсть з основними завданнями у галузi забезпечення нацiональноi безпеки i майже повну кореляцiю з напрямами захисту конституцшного ладу в Укра!ш, видiленими в Стратегi! нацюнально! безпеки Укра!ни [4]. Причому знайшов п1дтвердження сукупний вплив внутрiшнiх i зовнiшнiх детермiнант, що породжують кримшальний антидержавний екстремiзм i одночасно становлять загрозу нацюнальнш безпецi кра!ни.
У нацюнальному законодавствi створено цiлу систему правових акта, що охороняють таю основи конституцшного ладу, як суверенитет, едшсть, територiальна цiлiснiсть. Усi вони Грунтуються i пролонгованi положеннями Конституци Укра!ни. З метою повнiшоi кореляцп з Основним законом, iншими законами та концепцiями потрiбна !х комплексна модифжащя за ступенем узгодженостi, спрямованоста на вплив. Таку законотворчу дiяльнiсть пропонуеться розпочати з розроблення закону "Про нацюнальну безпеку" та розглядати його як системо-утворювальний.
Подаючи кримшально-правову характеристику проявiв кримiнального антидержавного екстремiзму, необхiдно звернути увагу на спшьнють, единi специфiчнi ознаки злочинiв ще! групи. Це насамперед: едина спрямованють на виявлену охоронювану групу суспшьних вiдносин (суверенiтет, еднiсть i територiальну цiлiснiсть Укра!ни); потерпiлою стороною пщ час вчинення
таких дкнь виступають не лише безпосередш жертви - фiзичнi особи, населення i навiть не стшьки органи державно! влади, сюльки держава загалом; опосередкованють злочинних посягань на державну безпеку; дкння, що входять до розглядувано! системи, здiйснюються тшьки у формi активних дiй, що не е одноразовим актом, а тривае упродовж довгого часу у просторових межах; виражена политичною мотиващею злочинна поведшка вщнесення !х законодавцем у Кримшальному кодексi Укра!ни (далi - КК Укра!ни) до категорii тяжких та особливо тяжких злочишв; однакова конструкц1я як формальних i навить як усiчених складiв також вказуе на тдвищений ступiнь суспшьно! небезпеки.
У контекст вищевикладеного необхiдно продовжити створення ефективно! законодавчо! системи кримшально-правового забезпечення громадсько! та державно! безпеки вщ кримiнального антидержавного екстремiзму. Серед першочергових заходiв - внесення змш i доповнень до КК Укра!ни. Оск1льки пропозицi!' органiзацiйного та забезпечувального характеру повиннi грунтуватися на концептуально-правових дефшщях, то доцiльно внести змши i доповнення у частинi, що стосуеться саме дефшщш кримiнального законодавства, яю забезпечують законнiсть, i водночас таких, що стимулють активнiсть використання безпосередшх заходiв попередження, припинення конкретних антидержавних екстремiстських злочинiв, достатне та справедливе покарання за них. Повинно йтися про системний перегляд Кримшального i Кримшально-процесуального кодексiв Укра!ни з метою пщвищення ефективностi ресурсного забезпечення боротьби з проявами тероризму та шших форм насильницького антидержавного екстремiзму, зокрема нарощування превентивного впливу. Оскшьки карально-превентивний потенцiал КК Укра!ни та техшко-юридичнi можливостi диференцiацii кримшально! вiдповiдальностi та iндивiдуалiзацii покарання ще не використат повною мiрою, доцшьно внести комплекс законодавчих пропозицiй щодо основних напрямiв стратегii кримiнально-правовоi боротьби з антидержавним екстремiзмом i його найнебезпечшшою формою - тероризмом.
Пропозицп щодо змiни кримiнально-процесуальних норм у частит процедури розслщування та судового розгляду справ про прояви насильницького антидержавного екстремiзму спрямоваш на скорочення кола гарантш пщозрюваних i звинувачених у вчиненнi злочинiв, закрiплених ст.ст. 109, 258, 258-1, 258-3 КК Укра!ни, тобто пщвищення ефективностi в боротьбi з антидержавним екстремiзмом, спрямовано! на справедливу вiдплату та недопущення беззаконня.
Критичний аналiз судово-слщчо!' практики щодо проявiв насильницького антидержавного екстремiзму у схiдному регiонi Укра!ни виявив назршу необхiднiсть надання роз'яснень, пов'язаних з посяганнями на основи конституцшного ладу та територiальну цiлiснiсть Укра!ни, вищою судовою iнстанцiею у виглядi Постанови Пленуму Верховного Суду Укра!ни.
Порiвняльний аналiз норм мшнародно-правово!' Конвенци щодо боротьби з тероризмом, Закону Укра!ни "Про боротьбу з тероризмом" дае змогу констатувати, що на рiвнi нацiонального законодавства та мшдержавних договорiв законодавець не дотримуеться основоположного принципу системности застосовуваного у законотворчому процей [5]. Операцiональнi поняття, що використовуються у розглянутих актах, е складовою правово! системи, але не завжди корелюють один з одним i не збгаються змiстовно за обсягом.
Так, у визначення "екстремiзм" включенi не рiвнозначнi додатки за ступенем суспшьно! небезпеки i за своею спрямованютю проти певно! групи суспiльних вщносин. Спроба комплексно! вiдповiдi на рiзновекторнi форми крайньо!, насильницько! поведiнки проти держави або шдивдав призводить до перекосу у формулюванш арсеналу засобiв протидii саме останнiм. Причому акцент ставиться переважно на попереджувальних заходах по вщношенню до громадських об'еднань.
Недостатшсть законодавчо! опрацьованостi процесiв державного реагування на кримшальний антидержавний екстремiзм необх1дно усувати за допомогою видшення цiе!' групи екстремiстськоi дiяльностi як самостшного предмета законодавчого регулювання. Досвщ законодавчо! боротьби з екстремiзмом у Великш Британii вказуе на змогу виршення цiеi проблеми i в межах одного законодавчого акта [6].
Необхщно також включити правову норму у Закон Укра!ни "Про основи нацюнально! безпеки Укра!ни" стосовно того, що реагування на прояви насильницько! антидержавно! екстремiстськоi дiяльностi закрiплюються в шших законах [7].
Доповнити складову ст. 7 Закону Укра!ни "Про основи нацюнально! безпеки Укра!ни" щодо можливостi виникнення конфлiктiв у сферi мiжетнiчних i мiжконфесiйних вщносин, радикалiзацii та проявiв екстремiзму у дiяльностi деяких об'еднань нацiональних меншин та релiгiйних громад внаслщок порушення прав, свобод i законних штерейв людини i громадянина залежно вщ його сощально!, расово!, нацiональноi, релтйно! або мовно! належностi або ставлення до релМ, полiтичних або наукових переконань. Аргументами на користь тако! пропозицii виступае змiст ст. ст. 2, 19 Загально! деклараци прав людини [8].
У Закон Укра!ни "Про боротьбу з тероризмом" потрiбно переглянути змiст дефшщп "антитерористична операцiя". Буквальна назва i пщстава для проведення припускае припинення акта тероризму, знешкодження терористiв, забезпечення безпеки фiзичних i юридичних ошб, мiнiмiзацiю наслщюв теракту. По суп, комплекс заходiв не охоплюе протидп захопленню влади, збройним заколотам, шшим масштабним суспiльно-небезпечним проявам антидержавно! спрямованость Значно вужче сформульована дефiнiцiя "антитерористична операцiя", н1ж те, що насправдi вщбуваеться у схщному регiонi держави з 2014 року.
Спещальним адмшютративно-правовим режимом вводяться i здiйснюються рiзнi заходи для збереження цiлiсностi держави, захисту основ конституцшного ладу. Водночас заходи та часовi обмеження пщ час введення режиму "антитерористична операцiя" е суворiшими, н1ж тi, що передбачеш за режиму надзвичайного стану. А тому необхщно !х стввщнести та привести у вiдповiднiсть iз Законом Укра!ни вiд 16.03.2000 р. № 1550-Ш "Про правовий режим надзвичайного стану".
Сучасна система правового забезпечення та практично! реалiзацii антитерористично! дiяльностi держави повинна мати асиметричний i у чомусь наступально попереджувальний характер.
Нишшня кримiнально-правова i загалом державна политика дещо адекватнiше реагуе на одну iз найзначущiших загроз нацюнальнш безпецi Укра!ни - загрозi антидержавного насильницького екстремiзму. Наступний етап антитерористично! i антиекстремiстськоi стратегiй може припускати кардинальний перегляд чинно! системи правових основ для боротьби з тероризмом i екстремiзмом та вироблення комплексно! вщповда на кримiнальний антидержавний екстремiзм як багатогранну злочинну дiяльнiсть i як соцiально-полiтичнi явища.
Сьогоднi в нашш державi вiдбуваеться створення та розвиток державних систем протидп кримшальному антидержавному екстремiзму на основi багатосуб'ектносп, розширюеться коло учасникiв, уточнюються сфери компетенцп та вiдповiдальностi основних учасниюв, формуються механiзми взаемодii та координаци структурних елементiв один з одним, а також з громадськими органiзацiями.
Протидiя антидержавному екстремiзму вимагае виключно системного пiдходу, за якого комплекс державно-правових заходiв мае бути посилений продуктивними дiями громадянських iнститутiв суспшьства. Для цього необхщно:
- пщвищити роль i вiдповiдальнiсть усiх суб'екпв антиекстремiстськоi, антитерористично! дiяльностi;
- створити умови, що сприяють участ громадян, громадських об'еднань, релiгiйних органiзацiй у ствпращ з органами державно! влади, правоохоронними органами для забезпечення громадсько! безпеки, попередження та припинення екстремютських проявiв;
- надати додатковi повноваження суб'ектам боротьби з кримшальним антидержав ним екстремiзмом, зокрема на рiвнi оргашв мiсцевого самоврядування.
Особливу увагу необхщно придiляти таким заходам загального попередження насильницького антидержавного екстремiзму, як перекриття каналiв фiнансування тероризму, контроль та припинення незаконного об^у в Украш рiзних видiв збро!, проблеми взаемин з релiгiйними рухами, робота з молоддю через !! виховання та освгеу на ;деях патрiотизму та громадянськоста, оновлено! толерантностi, вдосконалення мехашзму, який перешкоджае створенню громадських об'еднань i полiтичних партiй екстремiстськоi спрямованоста, п1двищення ефективностi форм контролю за дiяльнiстю полiтичних партiй.
Висновки. Критично аналiзуючи нацiональне законодавство, що реагуе на антидержавний eKCTpeMi3M, необхщно зауважити, що закони, якi регулюють дiяльнiсть силових структур в умовах збройних конфлжпв, повиннi вступати у законну силу автоматично тд час виникнення проявiв антидержавного екстремiзму. Досвщ операцiй у Донецькш i Луганський областях показав, що в зош дп вiйськ необхiдно змiнювати адмшстративно-правовий режим, вводити надзвичайний або вшськовий стан, вщповщно до законодавства Украши. На жаль, у законодавствi вщсутш вiдповiднi правовi механiзми. Щде не вказано, що Уряд i Президент несуть вщповщальнють за несвоечасне введення режимiв надзвичайного або военного стану, або взагалi за 5х невведення. На пiдставi чинного законодавства вшськовий стан може бути введений лише пщ час загрози або агресп з-зовш. У перспективi видаеться за необхщне прийняття единого законодавчого акта спрямованого на боротьбу з кримшальним антидержавним екстремiзмом. Необхщно не тшьки дослщжувати генезис сучасного антидержавного екстремiзму, встановлювати чинники, що сприяють його прояву, але й вчитися на основi всебiчного аналiзу i безперервного мониторингу обстановки доволi надiйно прогнозувати виникнення нових критичних ситуацш i пропонувати ефективнi заходи щодо 1'х вирiшення. Саме тому постае питання про необхщшсть створення в Украт тако!' системи, яка б могла забезпечити одночасно i профшактику насильницького антидержавного екстремiзму та iнших нових виклиюв i загроз, i адекватш заходи щодо врегулювання кризових ситуацш, що виникають та пов'язанi з тероризмом.
1. Про ршення Ради нащональноХ безпеки i оборони Украти eid 28 серпня 2014 року "Про HeeidKnadm заходи щодо зсхисту Украти тс змщнення ïï обороноздстностi": Указ Президента Укрспни вiд 26.05.2015 р. № 285/2015. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://www.rnbo.gov.ua/documents/369.html]. 2. Аналтична доповiдь Нащонального нституту стрстегiчних до^джень до позачергового Послання Президента Украти до Верховноï Ради Украти "Про внутршне та зовншне становище Украти у сферi нащональноХ безпеки". - К.: Н1СД, 2014. - 148 с. 3. Про Заяву ВерховноХ Ради Украти "Про вiдсiч збройнш агреаХ РосшськоХ Федераци та подолання ïï наслiдкiв": Постанова ВерховноХ Ради Украти вiд 21.04.2015 р. № 337-VIII // Вiдомостi ВерховноХ Ради Украти. - 2015. - № 22. - Ст. 153. 4. Про ршення Ради нащональноХ безпеки i оборони Украти вiд 6 травня 2015 року "Про СтратегЮ нащональноХ безпеки Украти": Указ Президента Украти вiд 26.05.2015 р. № 287/2015. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/287/2015]. 5. Про боротьбу з тероризмом: Закон Украти вiд 20.03.2003 р. № 638-IV Вiдомостi ВерховноХ Ради Украти. - 2003. - № 25. -Ст. 180. 6. UK Preventing Violent Extremism Programme - Winning hearts and minds 2007. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://resources. cohesioninstitute. org. uk/ Publications/ Documents/Document/DownloadDocumentsFile. aspx? recordld=133&file=PDFversion]. 7. Про основи нащональноХ безпеки Украти: Закон Украти вiд 19.06.2003 р. № 964-IV // Вiдомостi ВерховноХ Ради Украти. - 2003. - № 39. - Ст. 351. 8. Загальна декларащя прав людини. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_015].
