CC BY
16
© Марченко А. В., 1ленко Н. М., Нiколiшина Е. В. УДК 616:31-002-022.7:615
Марченко А. В., 1ленко Н. М., Нiколiшина Е. В.
АНТИБАКТЕР1АЛЬНАТЕРАП1Я АУТО1НФЕКЦ1ЙНИХ СТОМАТИТ1В
ПРИ М1КСТ-1НФЕКЦП
ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
Зв'язок 1з науковими темами I планами. Дана робота е фрагментом НДР «Мехаызми впливу хвороботворних фактор1в на стоматолог1чний статус ос1б 1з соматичною патолог1ею, шляхи 1х корекци та блокування», № державно! реестраци 0112и004469; кафедра терапевтично! стоматологи ВДНЗУ «УМСА»; проф. Петрушанко Т.О.
Вступ. До тридцяти м1кроорган1зм1в р1зно! при-роди е збудниками шфекцм слизово! оболонки ротово! порожнини, переб1г яких найчаст1ше без-симптомний. Ускладнений переб1г мкст-шфекцп може привести до таких важких стан1в, як бактер1-ем1я та сепсис.
За сучасною уявою, зм1шана 1нфекц1я - це па-толог1чний процес, зумовлений двома чи бтьше м1кроорган1змами з единим патогенезом, в роз-виток якого вносить св1й вклад кожен з шфекцм-них агент1в. Тобто м1кст-1нфекц1я - не просто сума дм двох м1кроорган1зм1в, а результат !х складних взаемов1дносин з залученням сапроф1тно! ауто-флори. При ц1й складнм взаемодп формуються нов1 м1кроб1оценози, в яких вщбуваеться селекц1я персистуючих штам1в, насл1дком чого е хрон1зац1я процесу. Таким чином, хрон1чн1 запальн1 стомато-лог1чн1 захворювання найчаст1ше мають переб1г мкст-шфекцм. Це п1дтверджують як наши власн1 досл1дження, так I роботи багатьох автор1в [3,4].
Мкст-шфекци, в пор1внянн1 з моно1нфекц1ями, складн1ше виявити та лкувати. Д1йсно, незважа-ючи на той факт, що в даний час можливо досить швидко та точно визначити збудника шфекцм методом ПЦР, це не дае нам стовщсотково! вказ1вки на конкретний лкарський зас1б. Правильний виб1р антим1кробного засобу вимагае в1д лкаря кл1н1ч-ного мислення, яке обумовлене глибокими зна-ннями мкробюлоги, фармаколог!! та стоматолог!!.
Метою нашого дослщження було вивчення застосування сучасних антим1кробних препара-т1в п1д час лкування ауто1нфекц1йних стоматит1в при м1кст-1нфекц1!.
Об'ект I методи досл1дження. З метою досяг-нення поставлено! мети нами виконано багатоком-понентне досл1дження дм антибактер1ально! тера-п1! у хворих 1з р1зними проявами ауто1нфекц1йних уражень слизово! оболонки порожнини рота. Кл1-нко-лабораторне обстеження в динам1ц1 лкування проведено 48 хворим, вком вщ 18 до 46 роюв. Кл1н1чн1 д1агнози вериф1кували за систематикою П.Т. Максименко (1998) та О.1. Марченко I М.М. Ру-
денко [3]. Розподт пац1ент1в досл1дно! групи за кл1н1чними д1агнозами наданий в таблиц!.
Контрольну групу пац1ент1в склали 12 ос1б 1з р1зними проявами ауто шфекцмних уражень порожнини рота. Пщ час кл1н1чного обстеження у вс1х хворих ретельно збирали скарги й анамнез захворювання та з'ясовували причини, що сприяли роз-витку захворювання, уточнювали давнють хвороби або час появи його перших ознак, характер пере-б1гу захворювання, лкування що проводилося ра-н1ше, та його ефективн1сть. 93% хворих страждали на ту чи шшу патолог1ю внутр1шн1х орган1в I систем.
Кожному патенту проводилось комплексне сто-матолог1чне обстеження, що включало: огляд шюри обличчя, червоно! кайми губ, кут1в рота та слизово! оболонки порожнини рота з визначенням !х ко-льору, вологост1, рельефу, консистенц1!, наявност1 патолог1чних елемент1в ураження. П1д час огляду порожнини рота виявляли мюцев1 подразнююч1 фактори: аномали прикусу та окремих зуб1в, наяв-н1сть зн1мних I незымних протез1в, ортодонтичних апарат1в, наявн1сть м1нерал1зованих та не м1нера-л1зованих зубних вщкладень. Пг1ен1чний стан порожнини рота оцшювали за спрощеним ппеычним 1ндексом Гр1на - Верм1льйона (1964).
Мкробюлопчы досл1дження проводили за до-помогою м1кроскопу «Б1олам». З метою визна-чення наявност1 в ротов1й порожнин1 м1крофлори готували м1кропрепарати, яю отримували шляхом з1шкрябування 1з поверхн1 елемент1в ураження слизово! оболонки, I забарвлювали за Грамом та Романовським-Гимзою (Ю.С. Кривоше!н, 1986). Кожному патенту проводилось також лаборатор-не досл1дження (кл1н1чний анал1з кров1, кл1н1чний анал1з сеч1, б1ох1м1чний анал1з кров1) в спец1ал1зо-ваних лаборатор1ях м1ста. Ус1 кл1н1ко-лабораторн1 спостереження виконаы на етап1 первинного обстеження та через 6 дн1в пюля початку призна-чено! терап1!. Лкування хворих проводили у вщ-повщност1 1з протоколами, викладеними в наказ1 МОЗ Укра!ни № 566.
Препарати для антибактер1ально! терап1! обирали за принципом необхщност1 та достатност1. Саме тому перевагу вир1шили надати комб1нова-ним антибактер1альним препаратам, яю можуть допомогти при вир1шенн1 складно! проблеми по-л1прагмаз1! пщ час л1кування стоматолог1чно! 1н-фекци. Такими л1карськими препаратами можливо розпочинати лкування стоматолопчних хворих в1дразу шсля встановлення попереднього д1агно-
Таблиця.
Розподш пацieнтiв дослщно'Г групи за ктшчними AiarH03aMM
Розподш за статтю Клш1чш д1агнози Загалом
Гострий виразковий г1нг1в1т/ стоматит Хрошчний виразковий стоматит Гострий афтозний стоматит Хрошчш кандидозш ураження СОПР Хрон1чн1 кандидозш ураження СОПР поеднанш з акт1ном1-цетами Хрошчш кандидозш ураження СОПР поеднанш з найпро-ст1-шими
чоловки 7(14,59%) 2(4,16%) 1(2,29%) 5(10,42%) 4(8,33%) 3(6,25%) 22(45,8%)
жшки 4(8,33%) 2(4,16%) 8(16,66%) 7(14,59%) 5(10,42%) 26(54,2%)
загалом 11(22,92%) 2(4,16%) 3(6,25%) 13(27,08%) 11(22,92%) 8(16,67%) 48
зу, з метою полегшення стану хворого та поперед-ження ускладненого перебiгу. Безумовно, для лк-вiдацiI змiшаноI шфекцм вибiр антибактерiального препарату буде в першу чергу визначатись його властивютю до внутршньокгнтинно! кумуляцii.
Препаратом, який мае високу активнють у вщ-ношеннi внутрiшньоклiтинних мiкроорганiзмiв, низьку токсичнють i добре переноситься пац^ ентами, е офлоксацин. Препарат iз групи фтор-хiнолонiв, основною перевагою яких е ефектив-нiсть при бактерiальних iнфекцiях, що стiйкi до дм антимiкробних препаратiв iнших класiв хiмiчних речовин. Офлоксацин гарно проникае в органи-мишенi. Бiодоступнiсть препарату при перораль-ному прийомi, за даними лтератури, дуже висо-ка (наближаеться до 100%), призначають його 1-2 рази на добу, що оптимально для амбулаторного лкування. Офлоксацин практично не вза-емодiе з шшими препаратами, тому широко ви-користовуеться в комбiнованiй терапii [5]. «Ышн» в спектрi активностi офлоксацину - анаероби та найпрос^шн, тому при застосуванн препарат рекомендують поеднувати з похщним нитроiмiда-золу (орнщазол). Орнiдазол - препарат, мае висо-кий бактерицидний ефект. Поеднання орнщазо-лу с офлоксацином повнiстю перекривае спектр основних збудниюв стоматологiчних шфекцм. За-стосування офлоксацину та орнщазолу оптимально при запальних процесах нез'ясовано'| етiологii, мiкст-iнфекцiях та хроычних запальних процесах слизовоi оболонки порожнини рота [1].
Комплексна терашя даного контингенту хворих включала також використання ентеросорбен^в, пробютиюв, синбiотикiв, гiпосенсибiлiзуючих пре-паратiв, вiтамiнотерапiю. Для мiсцевого застосу-вання призначали знеболюючi, нестероiднi проти-запальнi препарати та епiтелiзуючi засоби [2].
Лкування хворих дослщно'| групи вважали ефективним при досягненнi позитивних результа-тiв у клiнiчнiй картин захворювання та мкробюло-гiчному обстеженн через шiсть днiв пiсля початку виконання патентами призначень лiкаря. Отри-манi результати клiнiко-лабораторних спостере-жень оброблен методами варiацiйноi статистики.
Результати дослщжень та Ух обговорення. Аналiз результатiв дослiдження загального стану па^ен^в у динамiцi обстеження показав, що при-йом запропонованоi антибактерiальноi терапи на
показники центрально! нервово! системи, шлун-ково-кишкового тракту, дихання, артерiальний тиск негативно! дм не здмснив. Алергiчних реакцiй у жодного патента також не виявлено.
Позитивну динамку, зникнення скарг на стан порожнини рота вщм^или всi пацiенти дослщно! групи. Вiдповiдно до суб'ективно! картини захворювання нормалiзувався об'ективний стан слизово! оболонки порожнини рота - зникли набряк, гiперемiя, нал^, епiтелiзувалися виразки, афти. Усi па^енти за перiод первинного обстеження та через 7 дыв пiсля призначеного курсу комплексного лкування не мали виражених змш з боку ключного аналiзу кровi, клiнiчного аналiзу сечi та до^дження показникiв бiохiмiчного аналiзу кровi. Призначене лiкування патентам дослщно! та контрольно! групи не мало негативного впливу на стан показниюв кров^ печiнки та функцт нирок.
Заслуговуе на увагу динамка змш мкробного пейзажу слизово! оболонки порожнини рота. Най-краща позитивна динамка за результатами мкро-бюлопчного дослiдження зареестрована у 11 хворих (78,5%) на гострий виразковий гшпв^/стоматит та гострий афтозний стоматит. Пюля шести днiв комплексного л^вання мiкрофлора повнiстю нор-малiзувалася, але клггини епiтелiю поверхневого та промiжного шару залишалися деформованими на 25%. У пащетчв дослiдно! групи iз мiкст-iнфекцiею запропонована комплексна терапiя сприяла вщ-новленню мiкрофлори на слизовм порожнини рота в 4-х оЫб (12,5%), тодi як в шших пацiентiв на 7-й день обстеження пюля початку л^вання збере-глися i мщелм, i клiтини грибiв C. Tropicalis (56,25%) та C. Albicans (31,2%). У вЫх пащетчв в мазках були вiдсутнi актиномщети, ameba bukalis, лептотрихп та mini форми найпростших.
Отриманi результати свщчать, що намiтилась позитивна тенденцiя в динамМ лiкування хворих з ураженнями слизово! оболонки порожнини рота обумовленими мкст-шфек^ею також i за результатами мкробюлопчного до^дження, але засто-сування антибактерiально! терапп повинно бути бшьш тривалим - до 10-14 дыв.
У пацiентiв контрольно! групи, у комплексному лкуванш яких не застосовували антибютимв per os, мкрофлора порожнини рота майже не змши-лась - у всiх препаратах збереглась змшана м^ крофлора порожнини рота.
Висновки
Таким чином, комбшоване застосування оф-локсацину та орн1дазолу при ураженнях слизово! оболонки порожнини рота м1кст-1нфекц1ями та при довготривалих запальних станах е найбтьш опти-мальним. При довготривалих хроычних процесах слизово! оболонки порожнини рота аутошфекцм-ного ^енезу строк призначення антибютикотера-
nil подовжуеться з урахуванням загального стану пацieнта та результатiв мiкробiологiчного досл^ дження в динамiцi лiкування хворих.
Перспективи подальших дослiджень
Плануеться подальший пошук ефективних методик комплексного лкування мiкст-iнфекцiI порожнини рота.
Л^ература
1. Берестовой О.А. Проблемы резистентности к антибактериальным препаратам: в списке препаратов, к которым развилась
резистентность, тиберал (орнидазол) не значится / О.А. Берестовой // Здоровье женщины. - 2003. - № 4 (16). - С. 63-66.
2. Иленко Н.Н. Биорегулирующая терапия в комплексном лечении микотических поражений слизистой оболочки полости рта /
Н.Н. Иленко, Э.В. Николишина, А.В. Марченко // Стоматологическое здоровье ребенка. Материалы Международной научно-практической конференции. - Омск, 2016. - С. 90-92.
3. Марченко А.И. Кандидозы слизистой оболочки полости рта / А.И. Марченко, М.М. Руденко. - К: Здоровье, 1978. - 68 с.
4. Нколшина Е.В. Особливост переб^у ауто шфекцшних стоматилв при мкстчнфекцп / Е.В. Нколшина, А.В. Марченко,
Н.М. 1ленко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2015. - Вип. 3, том 1 (122). - С. 374-376.
5. Яковлев В.П. Место офлоксацина в амбулаторной практике: опыт 15-летнего применения / В.П. Яковлев // Инфекции
и антимикробная терапия. - 2000. - Т. 2. - № 5. - С. 46-49.
УДК 616:31-002-022.7:615
АНТИБАКТЕР1АЛЬНА ТЕРАП1Я АУТО1НФЕКЦ1ЙНИХ СТОМАТИТ1В ПРИ М1КСТ-ШФЕКЦП
Марченко А. В., 1ленко Н. М., Ыколшина Е. В.
Резюме. Мкст-шфекцп, в порiвняннi з моношфек^ями, складнше виявити та л^вати. В дослщжены брали участь 48 хворих i3 рiзними проявами аутошфекцмних уражень слизово! оболонки порожнини рота.
Авторами проведено комбшоване застосування офлоксацину та орнщазолу при ураженнях слизово! оболонки порожнини рота мкстчнфекщями. При довготривалих запальних станах таке поеднання антибак-терiальних препара^в е найбтьш оптимальним, що пщтверджуеться результатами мiкробiологiчного досл^ дження в динамц лiкування хворих.
Ключовi слова: аутошфек^я, слизова оболонка, антибiотикотерапiя.
УДК 616:31-002-022.7:615
АНТИБАКТЕРИАЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ АУТОИНФЕКЦИОННЫХ СТОМАТИТОВ ПРИ МИКСТ-ИНФЕКЦИИ
Марченко А. В., Иленко Н. Н., Николишина Э. В.
Резюме. Микст-инфекцию, в сравнении с моноинфекцией, сложнее выявлять и лечить. В исследовании принимали участие 48 пациентов з разными проявлениями аутоинфекционных поражений слизистой оболочки полости рта.
Авторами проведено комбинированное применение офлоксацина и орнидазола при поражении слизистой оболочки полости рта микст-инфекцией. При длительно протекающих воспалительных процессах такая комбинация антибактериальных препаратов является наиболее оптимальной, что подтверждается результатами микробиологического исследования в динамике лечения пациентов.
Ключевые слова: аутоинфекция, слизистая оболочка, антибиотикотерапия.
UDC 616:31-002-022.7:615
ANTIBACTERIAL THERAPY OF MIXED AUTOINFECTION STOMATITIS
Marchenko A. V., Ilenko N. N., Nikolishyna E. V.
Abstract. Before thirty different microorganisms are causal organisms of infections oral mucosa, which often have asymptomatic course. Complications of mixed infection can lead to severe conditions such as bacteremia and sepsis.
In modern imagination, mixed infection is a pathological process caused by two or more microorganisms with unified pathogenesis. Herewith each agent's infection contributes to the development of mixed infection pathogenesis. In this complex interaction new microbiocenosis is forming, in which the selection of persistent strains presences. The chronic process is a result of this interference.
Mixed infection is more difficult in detect and treatment, than monoinfection. The correct choice of antimicrobial agents requires a doctor's clinical thinking, which caused deep knowledge of microbiology, pharmacology and dentistry.
The aim of our study was to investigate the application of modern antimicrobial medicaments in the treatment of mixed autoinfection stomatitis.
Clinical-laboratory examination was conducted for 48 patients in the dynamics of treatment.
Drugs for antibiotic therapy were elected on the principle of necessity and sufficiency. Ofloxacin is the drug, which has high activity against intracellular microorganisms and low toxicity. It is well tolerated by patients. This medicine belongs to fluoroquinolones group, the main advantage of which is the efficiency of bacterial infections
that are resistant to other classes of antimicrobial chemicals. Ofloxacin well penetrate in target organs. There are some defects in the ofloxacin spectrum of activity. Thus, it is ineffective against anaerobes and simple organisms. That's why we combined ofloxacin with ornidazole, which is nytroimidazols derivative.
Combined therapy of this group of patients also includes enterosorbents, probiotics symbiotic, hyposensitization drugs and vitamins. For local therapy we used painkillers, non-steroidal anti-inflammatory and epithelizing medicaments.
Treatment of experimental group was considered effective in achieving positive results in a clinical picture of the disease and microbiological examination six days after the start of doctor appointments.
The best positive dynamics on the results of microbiological studies registered in 11 patients (78.5%) with acute ulcerative gingivitis/stomatitis and acute aphthous stomatitis. After six days of complex treatment microflora is completely normal.
In the control group, we didn't designate antibiotics per os, for our patients so their oral microflora staied almost the same. In all cases preserved mixed microflora of the oral cavity.
Thus, the combined application of ofloxacin and ornidazole is the most optimal for the patients with oral mixed infections. It is necessary to extend the antibiotic therapy in the patients with long-term chronic autoinfection oral lesions. It is important to take consideration of the general state of the patients and the results of microbiological research in the dynamics of treatment.
Keywords: autoinfection, oral mucosa, antibiotic therapy.
Рецензент - проф. Скрипншов П. М.
Стаття надшшла 22.03.2016 року
