CC BY
8
perimental allergic alveolitis (EAA). The investigation was conducted on 40 female guinea pigs weighing 180220 g. Experimental allergic alveolitis was induced by the method of O.O. Orekhov and Y.A. Kyrylov. Prior, the animals had been immunized with Freund's complete adjuvant (0.2 ml intramuscularly into a hind leg). In 2 weeks, 0.2 ml of 1% BCG solution was introduced intravenously every 10th day. Later, the animals were decapitated; the level of lipid peroxidation processes and activity of antioxidant system enzymes were detected in lung homogenate on the 44 th and the 54th days after EAA. The content of conjugated dienes was determined by the method of V.B. Havrylov and M.I. Myshkorudina, malondialdehyde - by E.N. Korobeinikov method, catalase activity - by R. Holmes. The findings obtained were statistically processed using arithmetical mean (M), margin of error of arithmetical mean (m), and Student's criterion "t". The calculations were performed by using statistical and graphic analysis of Microsoft Excel electronic tables (Microsoft office programs). Results with P<0.05 were regarded as statistically reliable. The results of experimental investigation showed that a significant increase in conjugated diene and malonic dialdegyde level in animals' lungs was observed in the late periods of EAA progression as compared with the control group, indicating the activation of this marker. Oxidative stress can arise from overproduction of reactive oxygen species by metabolic reactions that consume oxygen and shift the balance between oxidant / antioxidant statuses in favour of the oxidants. Significant decrease in catalase activity in lung tissue was observed in response to growing free radicals during EAA development compared with the indices in the intact animals. Attempts to correct oxidant / antioxidant imbalance showed that applying antioxidant thiotriazolin produced a corrective effect on all indicators. Reduction of conjugated diene and malondialdehyde contents and elevation of catalase activity have been reported in animals subjected to the disease modelling. This could reverse catalase deficiency and stop oxidative damage to lung tissue.
УДК 616.681 - 089.11 - 053: 611.1/.42 Байбаков В.М.
АНАТОМО-ТОПОГРАФ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ДРЕНАЖНИХ СИСТЕМ ЯСЧКА
Днтровський медичний шститут традицшноТ i нетрадицшноТ медицини
Ведучим патогенетичним фактором чолов'чого безпл'ддя вважаеться порушення регональноТ ге-мо- та лiмфодинамiки. Метою досл'дження було вивчення анатомо-топограф'чних особливостей нервово-судинних структур ам'яного канатика на рiзних рiвнях для визначення оптимального в'д-длу для проведення оперативних втручань при патологи пхвового в'дростка очеревини. Проведено г'ютолог'чне та морфологiчне досл'дження зразк'т с'ш'яного канатика на трьох рiвнях: фрагмент с'ш'яного канатика в длянц глибокого кльця пахового каналу, середньоТ третини та диста-льна длянка ам'яного канатика. Проанал'зувавши показники сумарноТ площi судин '¡з рiзних длянок ам'яного канатика, сл'д в/'дзначити, що площа артерiй / вен найбльша в проксимальному в/'ддл/'. 1х питома вага в загальнш площi вс'к артерiй, виявлених в 6 препаратах (81,7542 х 103 мм2), стано-вить 62,9% (51,3805 ¡з 81,7542 х 103мм2) в проксимальнй длянц^, в той час як в серединнй - 19,1%, в дистальнш - 18,0%. Близько 48,9% площi, зайнятоТ венами, також припадае на длянку глибокого кльця пахвинного каналу. Отриманi дан г'ютолог'чного та морфологiчного досл'дження зразк'т ам'яного канатика пдтверджують припущення, що у проксимальному в'дд'л'! канатика розташова-н бльш значн за розмiром / менш значн за клькютю кровоносн судини, а нерви, д'аметр яких об'ективно менше нервових стовбур'т, бльш виражен/' в напрямку дистального вддлу канатика. Дан досл'дження сприяють розробц та втленню в практику малоiнвазивних та менш травмати-чних метод'т корекцп хiрургiчних захворювань яечка у д/'тей, що направлен на забезпечення максимального збереження чолов'чоТ статевоТ залози.
Ключов1 слова: нервово-судинн1 структури, ам'яний канатик.
Дана робота е фрагментом НДР «Хiрургiчне лкування вад розвитку та запальних захворювань у дтей», № держ. реестра-цТ 0113и007652.
Вступ
Юлькють безплщних шлюбiв на територiях розвинутих краТн у XX CTopi44i прогресивно збн льшуеться [1;3]. На фон тенденци до зменшен-ня народжуваност на сучасному етат, проблема безплщдя у шлюбi набула со^ального зна-чення. В останн роки ктькють безплщних шлю-6iB зросла до 15-20% [5]. В УкраТн налiчуeться до 1 млн. безплщних шлюбiв [2]. За даними ВООЗ по внеску вщсотку чоловшв та жшок у безплщний шлюб, дат становлять: 11% -
нез'ясована причина, 41% - ттьки жшки, 24% -чоловки i жшки, 24% - ттьки чоловки [6].
Найчаспшими причинами чоловiчого безплщдя виступають хрошчний простатит - 40% [2], варикоцеле - 8,3-21% [2], епщидим^ - 10% [2;3], обтурацшна аспермiя - 6-10% [4], ппогона-дизм - 4-5% [2;3].
Ведучим патогенетичним фактором чоловiчо-го безплщдя вважаеться порушення репональ-ноТ гемо- та лiмфодинамiки [6;7;8].
Венозн та лiмфатичнi судини у дренажнш функцп доповнюють одна одну [5]. Внаслщок
недостатнього дренажу знижуеться якiсть спер-матозоонiв [3]. Припускають, що розвиток ам'я-виносноТ протоки е андрогензалежним циклом, зв'язаним iз сперматогенезом [4].
Все це свщчить про необхщнють i велике практичне значення подальшоТ розробки проблеми хiрургiчного лiкування порушень дренаж-них систем яечка внаслiдок хiрургiчних захворю-вань органа в дитячому вiцi - пахвинних гриж, водянок i кiст яечка та сiм'яного канатика.
Перетин пiхвового вiдростка очеревини при порушеннях його облiтерацiТ (гщроцеле та пах-виннi грижi) на всьому протязi сiм'яного канатика в дитячому вiцi призводить до пошкодження тес-тикулярних судин, кремастерного м'язу, анасто-мозiв мiж тестикулярними судинами та тхвовим вiдростком очеревини, що зумовлюе високу iмо-вiрнiсть розвитку порушень кровооб^у яечка.
Наведенi чинники у подальшому можуть при-звести до атрофи яечка, розвитку порушень го-рмональноТ функцiТ та фертильност у репродуктивному перiодi.
Мета дослщження
Вивчити анатомо-топографiчнi особливостi нервово-судинних структур ам'яного канатика на рiзних рiвнях для визначення оптимального вщдту для проведення оперативних втручань при патологи тхвового вiдростка очеревини.
Матерiали та методи дослiджень
На морфолопчному етапi дослiдження мате-рiалом служив 71 бюптат яечка з ам'яним канатиком на протязi вщ глибокого кiльця пахвинного каналу, забраних при некропсп чоловiкiв зрiлого вку (22 - 55 рокiв).
При виконанш дослiдження було проведено ретельне гiстологiчне та морфологiчне дослн дження зразш сiм'яного канатика на трьох piB-нях: фрагмент сiм'яного канатика в дтянц глибокого ктьця пахового каналу, середньоТ трети-ни та дистальна дтянка сiм'яного канатика.
Пстолопчне дослiдження проведене за до-помогою мiкpоскопiв фipми Carl Zeiss PrimoStar та Axioskop 40, з використанням апланохрома-тичних об'eктiв з кратнютю збiльшення 5х, 20х, 40х, 100х. Мiкpофотогpафування здiйснено за допомогою фотоапарату Canon PowerShot A640 з використанням орипнального фотоадаптеру Soligor 52 mm Wide. Комп'ютерна обробка здшс-нена за допомогою лiцензiйних програм AxioVs40 V4.6.3.0 та Image-Pro Plus V3.0.00.00.
Статистична обробка матеpiалiв дослщжень проводилась з використанням методiв бюстати-стики за допомогою пакетiв програм Microsoft Excel-2003 та Statistica v6.1 (лiцензiйний № AJAR909E415822FA).
Комiсieю з питань бiоетики з протоколу заа-дання комiтету з бюмедичноТ' етики Днтропет-ровського медичного шституту тpадицiйноТ i не-тpадицiйноТ медицини (№ 1 вiд 11 ачня 2017 р.) встановлено, що порушення морально-етичних норм при пpоведеннi науково-дослщноТ' роботи не було виявлено.
Результати дослiдження та 1х обговорення
При тотальному дослiдженнi гiстологiчних зpiзiв наданих пpепаpатiв фpагментiв ам'яного канатика в дтянц глибокого ктьця пахового каналу, було отримано ряд гютолопчних та мор-фолопчних даних (табл. 1).
Таблиця 1
Сумарна площа (10-3 мм2) та сумарна кльюсть Hepeie з судинами ам'яного канатику в длянц глибокого кльця пахвинного каналу
Види судин i не|™в Препарат № 1а Препарат № 1б Загалом
n S n S n S Sn
Артерп 8 16,6505 8 34,7300 16 51,3805 3,2113
Вени 17 23,6246 11 14,6265 28 38,2511 1,3661
Артерюли 11 1,8377 7 0,9759 18 2,8136 0,1563
Венули 16 1,1341 14 1,1340 30 2,2681 0,0756
Нерви 3 0,2200 1 0,1486 4 0,3686 0,0922
Неpвовi стовбури 1 1,1322 3 2,4479 4 3,5801 0,8950
Примтка: n - юльюсть; S - сумарна площа; Sn - площа 1-Í судини/нерва (10-3 мм2).
Сумарна ктькють великих судин у вах зpiзах першого й другого препара^в становить: 16 артерш iз загальною сумарною площею 51,3805 х 10-3 мм2; 28 вен з площею 38,2511 х 10-3 мм2.
Сумарна площа виявлених 18 артерюл скла-ла 2,8136 х 10-3 мм2; 30 венул - 2,2681 х 10-3 мм2. Також виявлено 4 нерва загальною площею 0,3686 х 10-3 мм2 та 4 нервових стовбури площею 3,5801 х 10-3 мм2.
При дослiдженнi гiстологiчних зpiзiв препара-
тiв фpагментiв середньоТ третини ам'яного канатика) були отриман таю результати (табл. 2):
- сумарна ктькють виявлених артерш становить 22 iз загальною площею 15,6185 х 10-3 мм2;
- площа 46 вен - 17,2368 х 10-3 мм2;
- площа 34 артерюл - 3,350 х 10-3 мм2;
- площа виявлених 44 венул - 3,2993 х 10-3 мм2. Також виявлено 6 неpвiв загальною площею
0,4701 х 10-3 мм2 i 6 нервових стовбура площею 6,2528 х 10-3 мм2.
Таблиця 2
Сумарна площа (10-3 мм2) та сумарна юльюсть Hepeie з судинами ам'яного канатика на р':вн': середньоТтретини пахового каналу
Види судин i не|™в Препа рат № 2а Препарат № 2б Загалом
n S n S n S Sn
Артерп' 12 7,3348 10 8,2837 22 15,6185 0,7099
Вени 28 10,1230 18 7,1138 46 17,2368 0,3747
Артерюли 16 2,1222 18 1,2278 34 3,3500 0,0985
Венули 19 1,7265 25 1,5728 44 3,2993 0,0750
Нерви 5 0,3032 1 0,1669 6 0,4701 0,0784
Нервс^ стовбури 2 2,0843 4 4,1685 6 6,2528 1,0421
Примтка: n - ктькють; S - сумарна площа; Sn - площа 1-Ï судини/нерва (10-3 мм2).
Таблиця 3
Сумарна площа (10-3 мм2) та сумарна юльюсть нepвiв з судинами ам'яного канатика на piвнi дистальноТ третини пахового каналу
Види судин i нер^в Препарат № 3а Препарат № 3б Загалом
n S n S n S Sn
1 2 3 4 5 6 7 8
Артерп' 15 7,8778 13 6,8774 28 14,7552 0,5270
Вени 32 11,5751 26 11,2341 58 22,8092 0,3933
Артерюли 19 0,5679 23 0,6649 42 1,2328 0,0294
Венули 22 0,9620 28 0,9880 50 1,9500 0,0390
Нерви 8 0,5273 10 0,6573 18 1,1846 0,0658
Нервовi стовбури 3 3,0843 5 4,0836 8 7,1679 0,8960
Пpимiтка: n - кльксть; S - сумарна площа; Sn - площа 1-Ï с
При дослщженш гютолопчних 3pi3iB препара-TiB дистальноТ' дтянки ам'яного канатика, роз-ташованого безпосередньо в заднш поверхн яечка, були отриман результати, представлен в табл. 3.
Сумарна ктькють артерш у вах зрiзaх стано-вить 28 i3 загальною площею 14,7552 х 10-3 мм2; площа виявлених 58 вен - 22,8092 х 10-3 мм2; площа 42 артерюл - 1,2328 х 10-3 мм2; площа 50 венул - 1,950 х 10-3 мм2.
Також виявлено 18 нервiв загальною площею 1,1846 х 10-3 мм2, i 8 нервових стовбурiв площею 7,1679 х 10-3 мм2.
При порiвнювaльному оцшюваны вах мор-
i/нерва (10-3 мм2).
фометричних результат у препаратах iз рiзних фрагмент сiм'яного канатика встановлено на-ступнi зaкономiрностi.
Кiлькiсть судин i нервiв зростае в напрямку дистального вщдту канатика (рис. 1). Так, в структурi загальноТ' кiлькостi артерш, виявлених в уах 6 проaнaлiзовaних фрагментах, частка проксимального вiддiлу становить 24,3% (16 iз 66 артерш), частка середньоТ' третини пахвинного каналу - 33,3% (22 iз 66). ^i 42,4% (28 iз 66) артерш виявлен у дистальнш дiлянцi сiм'яного канатика (p<0,05 порiвняно з дiлянкою глибокого кiльця пахвинного каналу).
Рис. 1. Структура шльшсного складу судин i нepвiв, виявлених на р'зних длянках ам'яного канатика: ■ p<0,05 поpiвняно з дистальним вiддiлом; # - p<0,05 поpiвняно з длянкою середньоТ третини пахвинного каналу.
ВДпсталыгап 0,5270
Рис. 2. Середня площа одшеТсудини/нерва, виявлених на рiзних длянках ам'яного канатика.
Загальна ктькють вен (по результатах дослн джень зрiзiв першого й другого препара^в) в проксимальному вщд^ достовiрно менше, шж в серединному (28 проти 46; р<0,05) i дистально-му вщдтах канатика (28 проти 58; р<0,05).
Такi ж тенденцiТ вiдзначено i для загальноТ кн лькостi артерюл i венул. Вона найменша у дтя-нках глибокого кiльця пахвинного каналу (18 артерюл i 30 венул), i найбiльша в дистальнш дтянц сiм'яного канатика (42 артерюли i 50 венул; р<0,05 порiвняно з проксимальним вiддiлом).
Найбiльшi розбiжностi мiж дослiджуваними дiлянками канатика встановлен для кiлькостi виявлених нервiв, бiльша частка яких розташо-вувалась в дистальному вщд^ (18 iз 28, що становить 64,3% вщ загальноТ кiлькостi нервiв) (рис. 1). Ктькють нервових стовбурiв в проксимальному вщд^ канатика коливалась вщ 1 до 3, в серединному вщдл - вiд 2 до 4, тодi як в дистальному вщд^ - вiд 3 до 5 (табл. 1-3).
Порiвняльний аналiз метричних характеристик судинних i нервових сплетiнь на рiзних рiв-нях сiм'яного канатика показав протилежн тен-денцiТ.
Встановлено, що найбiльшi розмiри великих судин характеры для проксимального вщдту канатика (рис. 2): середня площа одыеТ артери в цiй дiлянцi (3,2113 х 10- мм2) в 4,52 рази перевищуе таку в серединному вщд^ (0,7099 х 10-3 мм2), i в 6,09 рази бтьше за площу артерiТ в дистальнш дтянц сiм'яного канатика (0,527 х 10- мм2), роз-ташованого безпосередньо в заднш поверхнi яечка.
Показник середньоТ площi однieТ вени в прок-
симальному вщд^ канатика (1,3661 х 10- мм2) приблизно в 3,65 рази бтьше такого в серединному вщдл (0,3747 х 10-3 мм2) та в 3,47 рази бтьше, ыж в дистальному вщд^ (0,3933 х 10- мм2).
Середнi розмiри артерiол в дтянц глибокого кiльця пахвинного каналу (0,1563 х 10-3 мм2) в 1,59 рази перевищують, а площа венул (0,0756 х 10-3 мм2) практично сшвпадае з розмн рами таких судин, розташованих в середнiй тре-тинi сiм'яного канатика (0,0985 х 10-3 мм2 i 0,0750 х 10-3 мм2, вiдповiдно). Артерiоли i вену-ли, розташованi в дистальнш дтянц канатика, мають найменшi розмiри - 0,0294 х 103 мм2 i 0,0390 х 10-3 мм2 (рис. 2).
Показники середнiх розмiрiв нервових стов-бурiв i нервiв на всiй протяжностi сiм'яного канатика суттево не вiдрiзнялись. Причому площа нерва була в середньому в 9,7-13,6 рази менше площi нервового стовбура.
В цтому, аналiзуючи показники сумарноТ площi судин iз рiзних дiлянок сiм'яного канатика, слщ вiдзначити, що площа артерiй i вен найбн льша в проксимальному вщдтк
1х питома вага в загальнш площi всiх артерiй, виявлених в 6 препаратах (81,7542 х 10-3 мм2), становить 62,9% (51,3805 iз 81,7542 х 10-3 мм2), в той час як в серединнш дiлянцi - 19,1%, в дистальнш - 18,0% (рис. 3). Близько 48,9% площ^ зайнятоТ венами, також припадае на дтянку глибокого ктьця пахвинного каналу.
Сумарна площа артерюл i венул найбтьша в середнш третин канатика, найменша - в дистальнш його частит.
□ Проксимальний □ Серединный ШДиаиальшш
Рис. 3. Структура показниюв сумарноТплощ судин i Hepeie, виявлених на pi3Hux длянках ам'яного канатика.
Водночас, сумарна площа HepBiB найменша в проксимальному вщдл (0,3686 х 10-3 мм2, що становить 18,2% вщ загально'1 площi BCix виявлених нepвiв), дещо бiльша в середньому вщдл (0,4701 х 10 мм2 або 23,2%) i найбiльша в дис-тальнiй дiлянцi (1,1846 х 10-3 мм2 або 58,6%). Сумарна площа нервових стовбуpiв також мае тенденцш до зростання в напрямку дистально'Г дiлянки сiм'яного канатика (рис. 3), тобто ближче до задньо'1 повepхнi яечка.
Висновки
На сучасному етап виникла нeобхiднiсть в розробц та втiлeннi в хipуpгiчну практику малон нвазивних мeтодiв корекцп патологи' пiхвового вiдpостка очеревини, що направлен на забезпе-чення максимального збереження яечка та роз-робку оптимальних шляхiв його регенерацп в ш-сляопepацiйному пepiодi.
Отpиманi дат пстолопчного та морфолопч-ного дослщження зpазкiв сiм'яного канатика пщ-тверджують припущення, що у проксимальному вщд^ канатика pозташованi бiльш значнi за ро-змipом i менш значн за кiлькiстю кpовоноснi судини, а нерви, дiамeтp яких об'ективно менше нервових стовбуpiв, бiльш виражен в напрямку дистального вiддiлу канатика. Даш дослщження сприяють pозpобцi та вттенню в практику менш травматичних мeтодiв корекци' хipуpгiчних захворювань яечка у д^ей, що направлеш на за-безпечення максимального збереження чоловн чо'Г статево'Г залози.
Перспективи подальших дослiджень
Подальшi дослiджeння морфо-
функцiонального стану нервово-судинних струк-
тур С1м яного канатика та ïx кореляц1иних зв язк1в сприятимуть розробц1 та вт1ленню в практику менш травматичних метод1в корекцiï х1рург1чних захворювань яечка у д^ей. Науковi напрацю-вання останнix рокiв засвiдчують доцтьнють проведення анатомiчно та патогенетично обфу-нтованих xiрургiчниx втручань, якi повинн буть направленi на забезпечення максимального збереження чоловiчоï статевоï залози та е заходом профтактики чоловiчого безплiддя.
Лiтература
1. Антипов Н.В. Анастомозы яичковых вен, значимые при вари-коцеле / Н.В. Антипов, М.А. Бердников, А.Б. Зарицкий // Укр. морфолопчний альманах. - 2011. - Т. 9, № 3. - С. 21-23.
2. Ахтемшчук Ю.Т. Топографо-анатс^чш особливост яечкових вен i лозоподiбниx сплетень у ранньому неонатальному перю-дi онтогенезу / Ю.Т. АxтемiИчук, В.С. Онищук, П.М. Скорейко // Вюник морфологи. -2006. - Т. 12, № 1. - С. 16-20.
3. Антипов Н.В. Варикоцеле-индуцированные дегенеративно-дистрофические изменения мужских гонад в условиях морфологической предрасположенности к реноспермальному венозному рефлюксу / Н.В. Антипов, М.А. Бердников, А.Б. Зарицкий, М.А. Колесникова // Укр. журнал кшшчноТ та лабораторной' ме-дицини. - 2013. - Т. 8, № 3. - С. 181-184.
4. Грицуляк Б.В. Пстоультраструктура яечка чоловшв репродуктивного вку при варикоцеле / Б.В. Грицуляк, В.Б. Грицуляк, О.1. Готюр, Н.П. Долинко, М.1. Поливкан // Свп" медицини та бн ологп. - 2013. - № 1. - С. 120-122.
5. Топка Э.Г. Морфология внутриорганного русла мужской половой железы человека в норме и семенников некоторых животных при экспериментальных воздействиях / Э.Г. Топка // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2003. - № 5. - С. 42-45.
6. Benoff S. Link between low-dose environmentally relevant cadmium exposures and asthenozoospermia in a rat model / S. Benoff, K. Auborn, J.L. Marmar [et al.]// Fertil. Steril. - 2008. - Vol. 89, № 2 Suppl. - P. 73-79.
7. Razi M. Testicular biohistochemical alterations following experimental varicocele in rats / M. Razi, R.A. Sadrkhanloo, H. Malekinejad [et al.] // Iran J. Reprod. Med. - 2012. - Vol. 10, № 3. - P. 209-218.
8. Smit M. Decreased sperm DNA fragmentation after surgical varicocelectomy is associated with increased pregnancy rate / M. Smit, J.C. Romijn, M.F. Wildhagen [et al.] // J. Urol. - 2010. - Vol. 183, № 1. - P. 270-274.
Реферат
АНАТОМО-ТОПОГРАФИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ДРЕНАЖНЫХ СИСТЕМ ЯИЧКА Байбаков В.М.
Ведущим патогенетическим фактором мужского бесплодия считается нарушение региональной гемо- и лимфодинамики. Ключевые слова: нервно-сосудистые структуры, семенной канатик.
Целью исследования было изучение анатомо-топографических особенностей нервно-сосудистых структур семенного канатика на разных уровнях для определения оптимального отдела для проведения оперативных вмешательств при патологии влагалищного отростка брюшины. Проведено гистологическое и морфологическое исследование образцов семенного канатика на трех уровнях: фрагмент семенного канатика в области глубокого кольца пахового канала, средней трети и дистального участка семенного канатика. Проанализировав показатели суммарной площади сосудов из разных участков семенного канатика, следует отметить, что площадь артерий и вен наибольшая в проксимальном отделе. Их удельный вес в общей площади всех артерий, выявленных в 6 препаратах (81,7542 х 10-3 мм2), составляет 62,9% (51,3805 из 81,7542 х 10-3 мм2) в проксимальной области, в то время как в срединной - 19,1%, в дистальной - 18,0%. Около 48,9% площади, занятых венами, также приходится на участок глубокого кольца пахового канала. Полученные данные гистологического и морфологического исследования образцов семенного канатика подтверждают предположение, что в проксимальном отделе канатика расположены более значимые по размеру и менее значимые по количеству кровеносные сосуды, а нервы, диаметр которых объективно меньше нервных стволов, более выражены в направлении дистального отдела канатика. Данные исследования способствуют разработке и внедрению в практику малоинвазивных и менее травматичных методов коррекции хирургических заболеваний яичка у детей, направленных на обеспечение максимального сохранения мужской половой железы.
Summary
ANATOMICAL AND TOPOGRAPHIC PECULIARITIES OF TESTICLE DRAINAGE SYSTEMS Baybakov V.M.
Key words: neural-vascular structures, spermatic cord.
The main pathogenetic factors of male infertility include numerous regional hemodynamic and lymphody-namic disorders. The purpose of this research was to study anatomical and topographic peculiarities of neural and vascular structures of a spermatic cord at the different levels in order to identify an optimal site for surgical interventions for pathology of a vaginal sprout of the peritoneum. Histological and morphological study of the spermatic cord samples was carried out on the three levels: fragment of a spermatic cord in the region of deep ring of the inguinal canal, in the middle third and distal part of a spermatic cord. Having analyzed total area of vessels from different parts of a spermatic cord, we noted that area of arteries and veins was the largest in the proximal department. Their specific gravity from the total area of all arteries, which was revealed in 6 preparations (81.7542 x 10-3 mm2), made up 62.9% (51.3805 from 81.7542 x 10-3 mm2) in the proximal region., In the middle region 19.1% of arteries were detected, in the distal region 18.0% of arteries were detected. About 48.9% of the veins area was carried out in the area of a deep ring of the inguinal canal. The obtained results of histological and morphological findings of the spermatic cord samples testified that blood vessel were located in the proximal part of a spermatic cord, the biggest on a size, and the less significant by a quantity. The nerves, which diameter was objectively smaller than diameter of the nerve trunks, were visualized in a direction of the distal part of a spermatic cord. This investigation can contribute to the development and implementation on the practice of the minimally invasive and less traumatic methods of surgical correction for diseases of a testicle carried out in children, which focused on the maximal preservation of the men genital gland.
