CC BY
7транзитного перемещения грузов. Необходимо отметить, что в последнем случае в оценку включены также дополнительные доходы, полученные от деятельности объектов логистического сервиса.
Рассматривая технологические факторы, прежде всего, мы имеем в виду применение логистических методов и инструментов к реализации транспортно-транзитного потенциала, что позволяет организовать координацию взаимодействия всех субъектов цепочки поставок.
Ввиду этого обстоятельства, технологические факторы реализации транзитных возможностей подлежат качественной оценке.
Исследуя фактор внедрения логистических методов и технологий управления перевозочным процессом среди технологических факторов, необходимо отметить, что в числе главных причин неэффективного использования транзитных способностей национальных транспортных систем является неравномерность транзитного пассажиро- и грузопотока по направлениям перевозок.
Экономико-правовые факторы реализации транзитных возможностей региона также целесообразно оценивать с качественной стороны. Следует указать также на то, что для повышения эффективности их использования необходимо в большей степени «включать» рыночные механизмы, стимулирующие государственно-частное партнёрство (ГЧП) и предпринимательскую активность в транс-портно-логистической сфере. С точки зрения экономико-правового подхода можно предполагать также не в полной мере реализованные транзитные возможности, так как ограничение свободы перемещения грузовых потоков по территории страны не всегда позволяет реализовать конкурентные преимущества государства-транзитёра. [6]
Проведенный анализ даёт возможность по отдельным составляющим и в целом провести сбор и классификацию данных, необходимых для более точной и объективной количественной оценки уровня реализации транспортно-транзитного потенциала Евразийского экономического союза, что может послужить основой для последующих научных исследований. Мы полагаем, что даже в самом общем виде можно сделать заключение о сильной
взаимосвязи и взаимозависимости всех перечисленных выше факторов. Только при условии развития внутренних факторов можно получить максимальную выгоду от использования факторов внешних.
Таким образом, транспортный комплекс оказывает комплексное влияние на региональные интеграционные процессы в целом и экономическое развитие региона в частности, как на макроуровне, так и применительно к отдельным предприятиям и корпорациям, которые и определяют использование объектов транспортной системы.
Реализация транспортно транзитного потенциала (ТТЛ) государств-участников интеграционного союза формирует один из источников их дохода и является важнейшей составляющей транзитной экономической системы.
Список литературы
1. Протяженность железных дорог в Казахстане не изменилась за три года // https:// www.nur.kz/n92044-protvazhennost-zheleznvkh-dorog-v-kazakh
2. Цветков В.А., Зоидов К.Х., Медков А.А. Формирование эволюционной модели транс-портно-транзитной системы России в условиях интеграции и глобализации. М.: ИПР РАН. СПб.: Нестор-История, 2014.
3. Вардомский Л. Б. Транзитный потенциал Казахстана в контексте евразийской интеграции // ЭКО. 2015. №8. С. 70-74.
4. Об итогах внешней и взаимной торговли товарами ЕАЭС. ЕЭК. Экспресс-информация // http ://www. eurasiancommission. org/ru/act/in-
tegr i makroec/dep stat/tradestat/ analytics/ Documents/ express.
5. Симонова Т. Обзор грузооборота морских портов России. Итоги 2017 г. // http:// www.rzd-partner.ru/wate-transport/reviews/obzor-gruzooborota-morskikh-portov-rossii-itogi-2017-goda/
6. Комов М.С. Транспортно-транзитный потенциал региона как важнейший фактор его экономического развития // Вестник Евразийской науки, 2018 №5, https://esj.today/PDF/78ECVN518
Korobko Dmitry Grigorevich
6th year student, faculty of software engineering Kharkov Aviation Institute
ANALYSIS OF TRENDS IN THE PHARMACEUTICAL MARKET OF UKRAINE
Коробко Дмитро Григоршович
Студент 6 курсу, факультет програмно '1 iнженерii Харювський Авiацiйний 1нститут
АНАЛ1З ТЕНДЕНЦ1Й ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ УКРА1НИ
Summary: In this article, the Ukrainian Pharmaceutical Market research was conducted. The aggregate sales volume of all categories of "pharmacy basket" products is determined. Defined indicators of dynamics and the type of competition in the market. The study of market trends and recommendations for pharmaceutical companies to increase product sales.
Анотащя: В данш статп проведено дослвдження укранського фармацевтичного ринку. Визначено сукупний обсяг продаж1в Bcix категорiй товарiв «аптечного кошика», визначенi iндикатори динашки та вид конкуренцп на ринку. Дослвджеш тенденцп ринку та надаш рекомендацп для фармацевтичних компанш по пiдвищенню продаж1в продукцп.
Key Words: Pharmaceutical market, market analysis, rating of pharmaceutical companies, Trends in the pharmaceutical market of Ukraine.
Ключовi слова: Фармацевтичний ринок Украти, анализ ринку, рейтинг фармацевтичних компант Украти. Тенденцп фармацевтичного ринку Украти.
В даний час спостерпаеться тенденция с^м-кого проникнення та зростання впливу ринково! економiки на ва сфери життя та дiяльностi населения. Сучасному фахiвцю необхiдно розумiти ме-хашзм функцiонуваиия ринкiв та знати тенденцп !х розвитку. Особливо останнiм часом, коли стан Ук-рашсько! економiки нестабiльний внаслiдок мiжде-ржавних полггачних розб1жностей.
Фармацевтичний ринок, як i будь-який iнший ринок знаходитися в постшному русi та розвитку. Але напевно саме цей ринок мае найбшьший вплив на громадян Укра!ни, тому що ввд його розвитку за-лежить !х здоров'я. Для фармацевтичних шдпри-емств дуже важливо розумiти ринок на якому вони працюють, розумiти що роблять !х конкуренти, та що робити саме !м, щоб отримати перевагу та збь льшити обсяг продажу продукци.
Тому проведемо аиалiз обсягу фармацевтичного ринку Укра!ни за перюд 2017-2018 рок1в для того щоб видшити тенденцп його розвитку, та дамо пропозицп пiдприемствам як зб№шити обсяг про-даж1в.
За тдсумками 2018 р. сукупний обсяг прода-ж1в всiх категорiй товарiв «аптечного кошика» склав 89 млрд грн та 1,8 млрд упаковок. У порiв-ияннi з 2017 року, обсяг продашв збiльшився на 22,5% в грошовому та на 4% - в натуральному вираженш. У доларовому вираженнi (за курсом мiж-банку) також ввдзначаеться значний прирют на рь внi 19,9%, а обсяг продажв склав 3,3 млрд дол. США. У дослщжуваний перюд зб№шення обсягу иродаж1в у грошовому та натуральному вираженш вщзначаеться для всiх категорiй товарiв «аптечного кошика». За тдсумками 2018 р. середньозважена
вартють 1 упаковки TOBapiB «аптечного кошика» склала 50,7 грн та тдвищилася на 17,8% в ropiB-няннi з 2017 р. При цьому темпи ii зростання сповь льнилися в порiвняннi з попередшми роками. Най-дорожчою категорieю е косметика, середньозважена вартють 1 упаковки яко1 склала 66,1 грн, ль карських засобiв - 65,1 грн, дiетичних добавок -64,3 грн, медичних виробiв - 13,7 грн.
У дослвджуваний перюд обсяг продаж1в лжар-ських засобiв на украшському фармацевтичному ринку склав 74,5 млрд грн за 1144 млн упаковок та збшьшився, в порiвняннi з 2017 року, на 21,8% в грошовому та 2,6% в натуральному вираженш. У доларовому вираженш обсяг продаж1в зб№шився на 19,1%. [1]
1ндикатори динамiки ринку лшарських засобiв в грошовому вираженш сввдчать, що за тдсумками 2018 р. прирiст ринку обумовлений переважно збь льшенням обсягу продаж1в в упаковках та перероз-подшом споживання в бiк бiльш дорогих препара-тiв. У грошовому вираженш темпи приросту прода-ж1в украшських та закордонних (по власнику лще-нзи) препаратiв практично iдентичнi, в зв'язку з чим 1х часткове сшввщношення не змiнилося. У натуральному вираженш закордонш лiкарськi засоби де-монструють вищi темпи приросту, що дозволило 1м змiцнити сво1 позицп на ринку.
За тдсумками 2018 р. рейтинг органiзацiй за обсягом продажiв товарiв в грошовому вираженш очолюють компанп «Фармак», Корпорашя «Арте-рiум» i Teva.
Таблиця 1
Рейтинг оргамзацш по i'x частки на ринку,
Мюце на ринку Оргашзашя Прирiст продажiв в грив- Частка на ри-
2017 2018 невому вираженнi,% нку, %
1 1 Фармак (Укр) 20,3 5,38
2 2 Корпорашя «Артерiум» (Укр) 17,4 3,53
5 3 Teva (Израиль) 27,0 3,37
3 4 Дарниця (Укр) 15,8 3,29
4 5 Sanofi (Франщя) 14,7 3,14
6 6 Berlin-Chemie (Шмеччина) 15,6 3,07
9 7 Юрiя-Фарм (Укр) 34,1 2,35
7 8 Група компанш «Здоров'я» (Укр) 12,1 2,35
8 9 Кшвський вггамшний завод (Укр) 23,2 2,28
10 10 KRKA (Слове шя) 33,5 2,23
Bei компанп в рейтингу продемонстрували прирiст продаж1в, проте не BeiM з них вдалося збь льшити свою частку на ринку.
Варто вiдзначити, що на фармацевтичному ринку Украши майже досконала конкуренцiя, навiть лвдер галузi Фармак (Укр) мае тшьки 5,38% частки ринку. Сдине чому не можна сказати, що на ринку
100% досконала конкуренцiя, через необхiднiсть величезних iнвестицiй для початку виробництва фармацевтичних препаратiв. Тому всi Украшсьш компани як1 зараз дшть на ринку, були створеш ще в Радянському Союзi, а новi учасники ринку це шо-земнi компани.
Для того щоб краще зрозумiти тенденцп ринку треба проанал1зувати ск1льки тдприемства витра-чають на маркетинг. Тому що саме маркетинг мае найбшьший вплив на об'ем продажу, шформування споживачiв про продукцш пiдприемства, та форму-вання бренду.
Реклама на телебаченш - один з найбшьш за-требуваних маркетологами каналiв просування, який спрямований на концевого споживача. Тому визначимо як1 пiдприемства б№ше витрачали на рекламу, та чия реклама була бiльш ефективна.
На жаль даш про те скшьки компани витрача-ють на рекламу це конфщенцшна iнформацiя, тому
Як бучимо з таблиц 2. тршку лiдерiв за проказником EqGRP займають GlaxoSmithkline Consumer Healthcare (Великобрита^), Фармак (Укр) та Кусум Фарм (Укр). Так само варто звер-нути увагу на те, що 6 з 10 компанш, яш найбiльш
будемо орieнтуватися на iншi показники. Так1 як ш-лькють виходiв роликов на рiк i показник EqGRP. Ця iнформацiя е у ввдкритому доступi на сайп 1нду-стрiального Телевiзiйного Комiтету.
Показником, що характеризуе активнiсть рек-ламно! кампанп е сума рейтингiв рекламних роли-к1в - GRP (Gross Rating Points), яка розраховуеться у вщсотках. Один пункт рейтингу дорiвнюе 1% ау-диторii обрано! цшьово! групи. Чим бiльший сума-рний рейтинг рекламно! кампанii, тим б№ше людей з цiльовоi аудитори отримують шанс побачити хоча б один ролик, i тим бшьше людей побачать його бiльше шж один раз. Однак варто враховувати, що ролики можуть бути рiзноi довжини, вщпо-вiдно, кiлькiсть часу в ефiрi може вiдрiзнятися. Тому для оцшки ефективностi рекламних компанш рейтинг ролишв призводять до 30-секундного еквiвалента з урахуванням коефiцiентiв по довжиш ролика (EqGRP).[2]
вкладають грошi в рекламу е iноземними, це свщ-чить про спроби шоземних компанiй збiльшити свою присутнiсть на ринку Украши.
Таблиця 2
Рейтинг оргашзацш за показником EqGRP i3 зазначенням кшькосл виходiв рекламних роликiв _за пщсумками 2018 р._
Мкце Opram3ama EqGRP, тис. % Тис. Виходiв
2017 2018
7 1 GlaxoSmithkline Consumer Healthcare (Be- ^HKOÖpHTama) 36,0 96,2
1 2 ®apMaK (yKp) 31,5 153,4
4 3 KycyM ®apM (yKp) 29,6 106,6
2 4 Sanofi (®paHma) 29,2 79,6
5 5 Sandoz (fflBe^apia) 28,6 76,9
8 6 npo-®apMa (yKp) 27,7 55,9
6 7 Reckitt Benckiser Healthcare international (Be^HKOÖpHTaHia) 26,1 211,1
11 8 Коpпоpaцw «ApTepiyM» (yKp) 21,1 81,7
9 9 Omega Pharma (Ee^bria) 17,0 63,9
20 10 Naturwaren (HiMe^^HHa) 16,8 29,6
Таблиця 3
Рейтинг брендiв лшарських 3aco6iB за показником EqGRP i3 зазначенням кшькосп виходiв рекла-_мних ролимв за пiдcумкaми 2018 р._
Мсце Бренд EqGRP, тис. % Тис. Виходiв
2017 2018
1 1 Нурофен 9,0 75,5
7 2 Вольтарен 6,9 14,1
3 3 Эссеншале 6,9 18,0
4 4 Лшекс 6,9 21,8
6 5 АЦЦ 6,8 18,2
5 6 Екзодерил 6,8 12,5
11 7 Стрепсшс 5,9 53,4
2 8 НО-ШПА 5,6 15,7
16 9 Долпт 5,2 6,4
10 10 Магшкор 5,1 12,6
Як бачимо з таблиц 3., Нурофен у 2018 р. збе-pir лiдерство за показником EqGRP, це пов'язано з величезними швестищями в цей бренд у 2018 р., його рекламували 75,5 тис. pазiв. Так само варто вщзначити, що Нурофен очолюе рейтинг бpендiв лiкаpських засобiв за обсягом роздабнених прода-жiв у цшовому виpаженнi за пiдсумками 2018 р. З рекламованих пpепаpатiв в нього так само входить Ессеншале, АЦЦ, Стрепсилс та Но-Шпа.
а.
<=с о.
Тому можна сказати, що головна тенденщя Укра1нського фармацевтичного ринку це збшь-шення швестицш у рекламу для просування брен-дiв. Це ввдбуваеться через велику конкуренцiю на ринку i вщсутшсть однорiдностi товару. Кожен ль карський засiб мае свiй унiкальний склад але лiкуе один i той же дiагноз, що i його конкуренти.
Висновки та пропозици Фармацевтичний сектор е одним з найприваб-ливiших напрямшв для iнвестицiй та мае значний потенщал для зростання, адже витрати на лiки в ро-зрахунку на одну особу в УкраМ в дек1лька разiв нижч^ нiж у сусiднiх Кра!нах.
Це сввдчить про те що реклама лжарських за-собiв добре працюе як ми бачимо на приклащ Ну-рофена, якщо достатньо кошпв вкласти в рекламу бренда, можна значно збiльшити об'ем продашв.
Зпдно з даними 1ТК (Iндустрiальний Телевь зiйний Комiтет) в цiнах прайс--лиспв рекламних агентств обсяги швестицш фармкомпанш в рекламу на ТБ товарiв «аптечного кошика» збшьшува-вся починаючи з 2015 р. по 2018р. У 2018 р. щ шве-стицп склали 2,6 млрд грн, що в доларовому е^ва-ленп вiдповiдае 95 млн дол. [2]
Треба зауважити, що економша Украши про-довжуе зростати. Зокрема, шляхом ввдновлення споживання, зростання грошових пеpеказiв в Украшу (в основному з £С) внаслвдок трудово1 мiгpацiï, а також зб№шення капiтальних iнвестицiй. Про-гнози щодо подальшого розвитку украшсько1' еко-номши помipно оптимiстичнi. Так, у 2019-2020 pp. Мiжнаpодний валютний фонд (МВФ) прогнозуе зростання ВВП Украши на 2,7 - 3,0 %.
Тому е ва передумови для подальшого швид-кого зростання фармацевтичного ринку Украши.
Для того, щоб компанп не втрачали свою час-тку на ринку при його загальному зростанш, 1'м по-
3.0-, g
tvi
о о о о о о
Сч CVi СЧ СЧ Ol CVI
Рисунок 1. Динамка обсягу Швестицш фармкомпанш в рекламу на ТБ в гривневому вираженш за тдсумками 2013-2018 рр.
Tpi6H0 збiльшувати обсяги продаж1в. Для цього щд-приемствам необхвдно збiльшити витрати на рекламу та промоакци, посилити роботу з лiкарями, провiзорами першого столу та експертами цен^в закупiвель, а також збiльшити частку реклами в 1н-тернетi, та на телебаченш, яш спрямованi на концевого споживача. В цш рекламi необх1дно зосереди-тися на просуванш препаратiв для лiкування ввд легких поширених захворювань, при яких люди за-звичай не звертаються до лiкаря.
Наступш шлька рошв будуть вирiшальними для Украшського фармацевтичного ринку, збшь-шити обсяг продаж1в зможу Ti компани як1 будуть ефектившше використовувати маркетинг.
Список лггератури
1. Агентство з розвитку шфраструктури фондового ринку Украши https://smida.gov.ua
2. 1ндустр1альний Телевiзiйний Комтет http ://www. itk.ua/ua.
Кошара Катерина Андривна
астрант, викладач кафедри економжи та оргатзацп виробництва, нацюнальний утверситет кораблебудування М. Миколшв
МЕХАН1ЗМ ФОРМУВАННЯ КЛАСТЕР1В В УПРАВЛ1ННН1 МОРСЬКИМ ПОРТОМ
Koshara K.A.
post-graduate student, lecturer of the Department of Economics and organization ofproduction ,
National University of shipbuilding Nikolaev
THE MECHANISM OF CLUSTER FORMATION IN THE MANAGEMENT OF MARINE PORT
Анотация: У статп зроблено грунтовний огляд сучасних принцитв формування кластеру у морегос-подарському комплексi Украши, як один Í3 варiантiв пвдвищення якостi управлiння морським портом. Проаналiзовано досвiд заруб1жних держав у використанш кластерно! полiтики. Оцiнено ряд вже апробо-ваних практикою систем сприяння формуванню кластерiв. Зроблено аналiз основних напрямшв розвитку кластерiзацü. Обрунтовано нове розумшня кластерно! полiтики. Запропоновано п'ять основних принцитв використання кластеру як шструменту пiдвищення конкурентоспроможностi та фшансово! стiйкостi шдприемства. А також дано роз'яснення зацiкавленостi держави у виникненш кластеру, !х пвдтримки, розвитку та вдосконаленню як системи дозволяючо! виявити усi слабк1 сторони мехашзму керування регiоном. Ефективнiсть господарсько! дiяльностi пiдприeмств - це одна Í3 складових економiчно! могут-ностi держави. I оскшьки галузь мае чимало проблем, постае завдання !х дослвдити та винайти економiчне шдгрунтя для !х розв'язання. З наведених причин автором було поставлено за мету розглянути можливi методи покращення роботи порту, враховуючi останнi дослвдження видатних науковцiв в цiй галузi.
Саме томи пiдсумувавши викладене в стал можливо вважати, що кластерний мехашзм е ефективним варiантом керуванням в морегосподарському комплексi.
The article provides a detailed review of the modern principles of cluster formation in the sea economic complex of Ukraine, as one of the options to improve the quality of management of the seaport. The experience of foreign countries in the use of cluster policy is analyzed. A number of systems of assistance to the formation of clusters have already been tested by practice. The analysis of the main directions of clustering development is made. A new understanding of cluster policy has been primed. Five basic principles of using the cluster as a tool to improve the competitiveness and financial stability of the enterprise are proposed. And also the explanation of interest of the state in emergence of a cluster, their support, development and improvement as system allowing to reveal all weaknesses of the mechanism of management of the region is given. The efficiency of economic activity of enterprises is one of the components of the economic power of the state. And since the industry has a lot of problems, there is a task to investigate them and invent an economic basis for their solution. From the given reasons the author has set the purpose to consider possible methods of improvement of work of the port taking into account the last researches of outstanding scientists in this area.
It is the volumes summarizing the stated in the article that the cluster mechanism is an effective management option in the marine sector.
Ключовi слова: морський порт, кластер, управлтня морегосподарським комплексом, методологiя керування.
Keywords: seaport cluster, management of morekhozyaystvenny complex management methodology.
Текст статт
В умовах економiчноi i политично! кризи в су-сmльствi дедалi бтше зростае роль морегосподар-ського комплексу Украши як одного iз засобiв розвитку економши, особливо з обранням нашою кра-!ною шляху евроштеграцп. Висока конкуренция на
ринку портових послуг при юнуючому мiжнарод-ному подш пращ вимагае постшного тдтримання основного кашталу морських торговельних порпв на належному технiко-економiчному рiвнi. Ефек-тившсть господарсько! д!яльносп тдприемств - це одна iз складових економiчноi' могутносп держави.
