CC BY
18
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2014, ВИП. 8_
8. Статистичний щорiчник Украши за 2009 piK /Державний ком^ет статистики Украши / За ред. О. Г. Осауленка. - К. : Видавництво „Консультант", 2010 - 566 с.
9. Статистичний щоpiчник Украши за 2012 piK /Державний ком^ет статистики Украши / За ред. О. Г. Осауленка. - К. : Видавництво „Консультант", 2013 - 566 с.
Стаття надшшла до редакцп 10.11.2014.
S. Y. Soyma
FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY OFTRANSCARPATHIANREGIONINNATURAL-ECONOMICZONES
Thearticleinvestigatesthepeculiaritiesofforeign economic activity of the Transcarpathian region. The main measures of foreign economic activity efficiency and the key tendencies in the direct foreign investment in the Transcarpathian regionare analized. Аccording to research, market services in the region in international trade are far behind the standards of industrialized countries and the European Union, especially in mountainous and foothill areas of natural-economic zones. When comparing the gross regional product and foreign trade in goods and services revealed that this figure corresponds to the world trend. External links are one of the important aspecst ofeconomic growth, structural change and efficiency increase of national production. Today foreign economic relations at the regional level have become more active, especially in border areas. An urgent task is to conduct economic and statistical analysis of foreign economic activity in a region-wide in terms of natural and economic zones.
The main purpose of this work is to identify the main trends in foreign trade in the context of natural economic zones of Transcarpathian region based on published statistical data of actual current stage.
Important place in foreign trade activities occupy foreign operations, which are characterized by great diversity. Foreign trade was and is an important form of foreign economic relations. At this stage, it is characterized by rapid growth that far outstripsthe increase of world production. These trends are typical for Ukraine and its regions, particularly for the Transcarpathian region. Studies have shown that the leading economic activities in trade as part of the processing industry is subsection DL, DM - engineering; DB - light industry and DD - manufacture of wood and wood products, except furniture. Also, according to research, market services in the region in international trade are far behind the standards of industrialized countries and the European Union, especially in mountainous and foothill areas of natural-economic zones. When comparing the gross regional product and foreign trade in goods and services revealed that this figure corresponds to the world trend of outpacing the increase FTT compared to GDP.
Consequently, management of foreign economic relations and self-organization bodiesof RSA for entrepreneurs advisable to better support and coordinate activities of international business, both residents and non-residents in foreign economic activity in the field, as there is a negative trend for the regional economy downturn foreign trade in the region.
Key words: foreigneconomicactivity, region, export, import, balanceofforeigntrade, foreign trade tiesforeign trade, direct foreign investment.
УДК 334.734(633.1):631.11
I. Ю. Шатило
АНАЛ1З РИНКУ ЗЕРНА УКРА1НИ В РОЗР1З1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ВЕРТИКАЛЬНО 1НТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР
У cmammi проанал1зовано сучасний стан ринку зерна в Украш. Окреслена роль та значення вертикально ттегрованих структур у розвитку зернового сектору. До^джено
основт тенденци формування агрохолдинг1в. Розроблено модель вертикально ¡нтегрованог структури в зерновому п1дкомплекс1.
Ключов1 слова: ринок зерна, структура виробництва зерна, агробгзнес, вертикальна ¡нтегращя, 1нтеграцтн1 процеси, агрохолдинг.
Постановка проблеми. Розвиток ринку зернових в Укршш зумовлюсться у першу чергу глобальними тенденщями, серед яких зростання попиту на сшьськогосподарську продукщю внаслщок збшьшення кшькосп та рiвня життя населення в свiтi. Попит на продукщю рослинництва формують харчова промисловють, а також тваринництво та виробництво енергл з бiомаси. Це призводить до тдвищення цiн на продукщю, а також стимулюе укрупнення й штенсифшащю ведення господарства на основi побудови вертикальних зв'язкiв мiж аграрними пiдприемствами.
Глобалiзацiйнi тенденцп та процеси зростання каmталiзащi сiльського господарства спричинили формування ново"1 карти агробiзнесу Украши з домiнуванням на нiй великих структур господарювання. Великотоварнi об'еднання - агрохолдинги, будуючи сво'1' вiдносини на основi вертикальних злитпв, стали на сучасному етат найефектившшими суб'ектами аграрного ринку взагал1 \ ринку зерна зокрема.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш.Питання розвитку зернового сектору знайшло свое вщображення у працях таких учених, як П. Гайдуцький, I. Кириленко, М. Лобас, Т. Лозинська, П. Саблук та ш. Водночас роль вертикально штегрованих структур та вплив штеграцшних процеав на аграрну сферу дослщжувалиВ. Андршчук, В. Валентинов, С. Данкевич, С. Дем'яненко, П. Макаренко, М. Малш, О. Могильний та ш. Незважаючи на великий доробок з проблематики розвитку штеграцшних процеав, с^мкосп 1'х виникнення, динамiчностi i iнтенсивностi поширення, окресленi питання саме у розрiзi зернового тдкомплексу потребують бiльш глибокого наукового осмислення.
Вщтак, метоюпублшаци е аналiз зернового ринку Украши в контекст дiяльностi вертикально штегрованих холдингових структур та дослщження 1х впливу на агробiзнес взагалi i на зерновий ринок зокрема.
Виклад основного матер1алу.Виробництво зернових культур традицшно займае лiдируючi позицп в структурi вае1 продукци рослинництва та знаходиться у прямш функцiональнiй залежносп вiд величини засiяних площ та врожайносп. За рiвнем аграрного потенщалу Укра'1'на входить до першо'1 десятки краш за багатьма параметрами: кшьюстю сiльгоспземлi (41 млн га); кшьюстю землi, придатно'1 для рiльництва (32 млн га); з них для виробництва кукурудзи - шосте мюце у свт,для вирощування пшеницi - в десятщ краiн-лiдерiв [1].
Необхщно зазначити, щонацiональний агросектор демонструе також великий експортний потенщал. Щорiчно Украша експортуе зерновi в середньому бшьш нiж у 80 кра'1'н в св^у. В даний час краша е одним з найбiльших св^ових експортерiв зерна, оскiльки займае лiдируючi позицii на свiтових ринках пшенищ, ячменю i кукурудзи. Частка Украшиу свiтовому ринку кукурудзи складае 12,9%, ячменю -18,5% i пшеницi -4,5%[2].
За даними Державно'1 служби статистики Укра'1'ни озимi культури на зерно пщ урожай 2014 року поаяш на площi 7,8 млн га або 96% до площ поаяних тд урожай 2013 р., в тому чист пшеницi - 6,3 млн га або 95%, ячменю - 1,2 млн га або 113%, жита -0,2 млн га або 66% [3]. За тдсумками результа^в жнив 2013 року в Укрш'ш зiбрано 63 млн т. зернових й зернобобових культур у вазi тсля доробки, що на 36,3% бшьше, шж у минулому рощ, та на 11% бшьше попереднього рекорду дворiчноi давносп - 56,7 млн т. Обсяги виробництва основних зернових культур збшьшились в порiвняннi з попередшм роком й склали: пшенищ -22,27 млн т (на 41,3% бшьше), кукурудзи на зерно -30,9 млн т (збшьшилось на 47,4%), ячменю -7,56 млн т ( бшьше на 9%).
Середня врожайшсть зернових та зернобобових у 2013 рощ зросла до 3,99 т/га проти 3,12 т/га у 2012 рощ та 3,7 т/га у 2011 рощ. Врожайшсть пшенищ склала 3,39 т/га (на 21% бшьше, шж у попередньому рощ), кукурудзи - 6,4 т/га, що на 34% бшьше шж у 2012 рощ, однак трохи менше, шж врожайшсть у 2011 рощ (6,44 т/га). Врожайшсть ячменю склала 2,34 т/га, що на 11% бшьше торшньо'.
Структура врожаю зернових у 2013 рощ виглядае наступним чином: найбшьшу частку займае кукурудза - 49,4%, частка пшенищ дорiвнюе 35,6%, ячмшь займае частку у 12,1%. Разом щ три культури складають 97,1% вщ загального виробництва зернових культур. Частка основних зернових юторично складае понад 90%, однак 'х структура зазнала значних змш протягом останшх десятирiч.
Вщм^имо, що св^ове виробництво уах видiв зернових у 2013 рощ порiвняно з попередшм роком збшьшилось на 8% до 1,919 млрд т (табл.1).Це також значно бшьше, шж у 2011 рощ, який вважаеться одним з найбшьш вдалих сезошв.У структурi виробництва зернових у свт у 2013 р. переважала кукурудза - 854 млн т, показник пшенищ знаходиться на рiвнi 655 млн т вщповщно.
Таблиця 1
Виробництво зерна у свт, млн т. [4] _
США 378,3 347,8 427,3
Китай 318,5 333,7 340,8
СС 284,5 270,8 292,1
Гнд1я 129,1 136,0 132,2
Рос1я 89,7 67,1 86,3
Канада 48,1 51,5 55,0
Укра1на 56,0 45,6 52,7
Аргентина 44,2 46,1 44,9
Австрал1я 42,4 32,6 36,6
Казахстан 26,1 12,1 16,9
Разом 1 850,3 1 783,6 1 919,2
Урядовi структури танедержавш анал^ичш центри Укра'ни прогнозують, що до 2020 виробництво зернових в Укра'ш буде складати 80 млн т на рш, а об'ем експорту 50 млн т. Основний резерв для збшьшення об'емiв виробництва проглядаеться у збшьшенш врожайносп. Так, врожайшсть кукурудзи в Канадi й США складае 9,59 т/га й 9,97 т/га вщповщно, що на 50-56% бшьше, шж в Укра'ш. Було пщраховано, що середня врожайшсть пшенищ в Укра'ш за останш п'ять сезошв склала 31,2 ц/га, що вдвiчi нижче, шж, наприклад, у Франци - 74 ц/га вщповщно. Експертами пщраховано, що потенщал врожайносп пшеницi в Укра'ш використаний на 42%, ячменю - всього на 36%, кукурудзи - на 49% [5].
За нашим переконанням,Украша мае потенщал, щоб виробляти в два-три рази бшьше зернових, шж зараз. Причинами, що знижують врожайшсть е недостатне використання мшеральних добрив та засобiв захисту рослин укра'нськими аграрiями. Крiм того, юнуе потреба в оновленш застарiлого парку сшьгосптехшки, вирiшеннi логiстичних питань та вщновленш площ зрошуваного землеробства. На нашу думку, основними джерелами пщвищення врожайносп зернових культур може бути використання бшьш якiсного посiвного матерiалу i сучасних агротехнологiй. У цьому аспект важливу роль можуть ввдграти агрохолдинговi структури, адже, саме у великих аграрних формувань е можливють максимально використовувати посiвнi площi тд зерновими як за допомогою екстенсивного способу розвитку зерновиробництва, тобто шляхом збшьшення площ посiвiв, так i за допомогою iнтенсивного пiдходу, тобто використанням заходiв, спрямованих на збшьшення врожайносп зернових.
Варто вiдзначити, що вже зараз Укра'на вiдiграе досить вагому рольна сшьськогосподарських ринках ршьництва. Так, за даними Мiнагрополiтики, й частка у свiтовому виробництвi соняшниково' олii наразi складае 25%, зерна - 9,2%. В
швестищйному центрi продовольчо'' i сшьськогосподарсько'' оргашзацп ООН (FAO) стверджують, що Укра'на до 2021 року може зайняти шосту позицiю серед свiтових експортерiв пшеницi за умови, що поставки ще'' культури будуть не менше 14 млн т на рш
[6]. . .
Аналiзуючи структуру експорту 2013 року, можна констатувати, що найбшьша кшьюсть в^чизняно'' сшьгосппродукцп була експортована в кра'ни Ази i склала 34,3% у загальному експорту Частка краш СС зайняла 27,4%, а краш СНД - 21,4% вщповщно [7]. Обсяг експорту зерна Укра'ною у 2013 рощ у грошовому е^валент склав 6,4 млрд дол. США. Традицшно, краiн-партнерiв цiкавила у першу чергу кукурудза та пшениця, яких за рш було експортовано на загальну суму 5,7 млрд дол. США, що вщповщае 89 % всього експорту зерна. Лiдируючi позицп в структурi вiтчизняного експорту зернових зайняли Сгипет (1 млрд. дол. США), 1спашя (543,3 млн дол. США), Саудiвська Аравiя (355,8 млн дол. США) та 1ран (334,1 млн дол. США) [8].
У той же час, iмпорт зернових у грошовому е^валент склав 306,5 млн дол. США. На першому мiсцi в iмпортi також опинилась кукурудза, п iмпортовано в Украшу на 255,1 млн дол. США. Другу позищю в рейтингу зайняв рис, iмпорт ще'' культури у минулому рощ склав трохи бшьше 39 млн дол. США. Найбiльшi поставки здшснювались з Францп (68,4 млн дол. США), Угорщини (66,9 млн дол. США), Паюстану (13,2 млн дол. США) та В'етнаму (11,4 млн дол. США).
Велик вертикально штегроваш агрохолдинги забезпечили бiльшу половину поставок в 2012-2013 маркетинговому рощ (рис. 1). Перше мюце в списку найбшьших експортерiв зерна (пшениця, малi зерновi, ячмiнь, кукурудза) зайняв агрохолдингИбулонз питомою вагою в загальному обсязi експорту у розмiрi13 %. На другому мющ знаходиться Державна продовольча корпоращя з показником 10 %. Замикае тршку лiдерiв агрохолдинг Лу'' Дрейфус Укра'на з результатом 9 %.
НШулон Державна
Рис. 1 Лщери-експортери зерна в УкраТш за 2013 р. [9]
Сукупний обсяг виробництва зернових культур агрохолдингами в Укрш'ш, за ощнкамиекспер^в FAO,складае близько 8-9 млн т. До 2015 р. цей показник може вирости на 60-80 % i досягти 13-16 млн т[6].
Така динамша е закономiрною, адже у великих компанш е можливостi для швестицш, доступ до сучасних агротехнологiй та висококвалiфiкованого менеджменту.
Вертикально iнтегрованi агрохолдинги задiянi у виробництвi, переробцi сшьськогосподарсько'' продукцп та виробництвi продуктiв харчування, а також торгiвлi такою продукщею. В спорiдненiй iнтегрованiй системi посилюеться оптимiзацiя грошових потокiв порiвняно з розпорошеною роботою зазначених сфер виробництва, 'х обробки i торгiвлi. Внаслщок цього зменшуеться частка посередникiвi агрохолдинги мають кращiможливостi накопичувати фiнансовi ресурси та швестувати 'х у власне виробництво.Таю структури орендують землю одночасно в багатьох регюнах кра'ни, мiнiмiзуючи таким чином ризики. У них е перевага в економп на масштабах, зокремапри
придбанш засобiв виробництва та у можливост швидко'1 змiни сiвозмiн, що не можливо реалiзувати в дрiбнотоварному сшьськогосподарському виробництвi.
Варто зазначити, що агрохолдинги працюють,починаючи з первинного рiвня -фермерського господарства, або ршьницько! дшьнищ впродовж всього продовольчого ланцюга до харчово'1 промисловостi, забезпечуючивиробникiв насiнням, добривами i агрохiмiкатами, купуючи сiльськогосподарську продукцiюi зберiгаючи 11 на сво'х власних потужностях. При цьому варто вщм^ити, що агрохолдинги, як правило, виступають в якосп землевласниюв, виробникiв м'яса велико'1 рогато'1 худоби, птицi, свинини, харчових переробниюв, операторiв транспортних послуг, виробникiв бiопалива i постачальникiв фшансових ресурсiв на товарних ринках. Агрохолдинги стали невщ'емною частиною трансформаци традицшного виробництва продуктiв харчування в комплексний, глобалiзований та добре фiнансований бiзнес. Цiни на продукти харчування, доступ до обмежених ресурав, таких як земля i вода, змiна ^мату та питання продовольчо'1 безпеки - вс цi фактори знаходяться тд впливом дiяльностi агрохолдингiв.
Стрiмке та активне формування агрохолдинпв на базi вертикальних зв'язкiв почалося пiсля 2005 року. Цей процес стимулювала нестабшьшсть цш i обсягiв поставки сировини обробним тдприемствам.Так, якщо у 2007 р. в Укршш було вщомо про iснування 18 агрохолдингiв, що мали землi у користуваннi загальною площею 1,7 млн га, iз середньою площею земель в одному холдингу 94 тис. га, то станом на початок 2014 р. вже налiчуеться близько 100 агрохолдингових компанш iз середшм розмiром 175 тис. га [10].Активи таких холдинпв е у всiх областях Укра'ни, але найбiльш вiдчутна 1'х присутшсть спостерiгаеться у Полтавськiй, Вiнницькiй, Донецькш, Кшвськш, Сумськiй, Чернiгiвськiй, Хмельницькiй та Черкаськш областях. У кожному з цих регюшв пiд контролем агрохолдинпв знаходиться бшьше 200 тис. га земельних ресурав. Найбiльший агрохолдинг Укра'ни - Укрлендфармiнг обробляе 670 тисяч гектарiв землi в 23 областях кра'ни.
Аналiзуючи виробничi напрями дiяльностi агрохолдингiв, можна констатувати, що в бшьшосп сво'й вони спецiалiзуються на виробнищв зернових i олiйних культур, а тваринництво в 1'х дiяльностi представлено в основному птахiвництвом. Слщ зауважити, що виробництво значних обсяпв зернових i частково олiйних культур обумовлено 1'х подальшим експортом, в той час як iншi види продукци, як правило, використовуються холдингами у виглядi сировини для подальшо'1 переробки на власних виробничих потужностях. Варто також вщмтити, що завдяки доступу до дешевих кредитних ресурав агрохолдинги оснащеш сучасною технiкою краще, ашж малi та середнi господарства, о^м того, завдяки широкiй географп сво'1'х землеволодiнь менше залежать вщ коливань погодних умов.
Потрiбно пщкреслити, що першочерговим завданням у вирощуванш зернових е планування, що вщображено на пропонованiй нами моделi вертикально штегрованого агрохолдинга в зерновому тдкомплека(рис. 2). Ефективний план посiвiв, чергування культур, що базуеться на дослщженнях, використанняОРБ-картування земель iз зазначенням юторп посiвiв, якостi землi та технологи обробiтку, дозволять iнтегрованому формуванню перетворювати на переваги таю фактори, як характеристика грунту, диверсифшащя рослин, використання рiзних видiв добрив, ринковий попит i витрати на сировину.
Для отримання насшня високо'1 якост1 вертикально штегрованому агрохолдингу необхiдно мати свiй насшневий завод. Також важливу роль ввдграе можливiсть пiдприемства використовувати рiзнi види оброб^ку грунту(технологiю нульового, мiнiмального чи традицшного оброб^ку) залежно вiд його типу, якосп та стану культури з врахування ^матичних умов вирощування.
Велию площi земельних ресурсiв дозволяють агрохолдингу використовувати потужш сiльськогосподарськi машини та авалки. Автоматизований догляд за врожаемз використанням сучасного обладнання дае можливють пiдвищити рентабельнiсть та
пщтримувати стандарти якостi продукцп. Власний парк сучасного сшьськогосподарського обладнання i транспортних засобiв забезпечуе надiйнiсть i ефектившсть проведення всiх сiльськогосподарських робiт, що особливо важливо в перiод збору урожаю. Для збер^ання врожаю компанп необхiдно використовувати сучаснi елеватори та зерносховища.
З метою забезпечення ефективного продажу продукцп необхiдно мати стiйкi зв'язки з оптовими трейдерами та роздрiбними клieнтами по всьому св^у. Завдяки контролю усього виробничого ланцюга та логiстичним потужностям, компанiя забезпечуе додану вартють сво'1'м партнерам через постачання значних обсяпв продукцп 3i стабiльною якiстю, що мае вщносно прогнозованi часовi рамки здiйснення поставок.Також агрохолдинги мають можливостi забезпечувати доставку продукцп до споживача.
Крiм того, для оптимiзацii роботи всього штегрованого ланцюга необхiдна наявнiсть спещально'1 команди з контролю за перемщенням вах сiльськогосподарських машин i координацп роботи механшв та операторiв технiки. Використання GPS в сшьгосптехшщ забезпечить контроль дотримання технологи з якостi обробки земл^ внесення добрив, якостi поавних робiт тощо.
Зазначене дае можливють видiлити функцп вертикально iнтегрованого агрохолдингу в зерновому тдкомплексг
- збшьшення ефективностi виробництва на базi наявних земельних ресурав;
- розвиток сегменту переробки - в першу чергу виробництва борошна;
- оптимiзацiя системи збуту продукцп, в тому чист розвиток експортного напряму, використовуючи потужну виробничу базу;
- розвиток шновацшних технологш виробництва;
- безперервне тдвищення якостi вироблено'1 сшьськогосподарсько'1 продукцп;
- оптимiзацiя виробничих процесiв та лопстичних операцiй;
- удосконалення оргашзацшно'1 структури yправлiння зерновим пiдкомплексом;
- тдготовка власного кадрового резерву та залучення висококвалiфiкованих фахiвцiв в галyзi yправлiння агропромисловим виробництвом.
Висновки. Таким чином, можна констатувати, що агрохолдинги ввдграють значну роль в розвитку потенщалу зернового сектору Украши, яка у перспективi лише
пiдвищуватиметься. Вцiлому агрохолдинги позитивно впливають на пiдвищення ефективностi використання виробничих ресурав у зерновому пiдкомплексi та шших сферах агробiзнесу. Вищi показники урожайносп зернових забезпечуються агрохолдингами за рахунок ïx масштабiв, впровадження нових агротехнологiй, наявностi фаxiвцiв та доступностi фшансових ресурсiв. За умов залучення швестицш та належного фiнансування в Украши е можливостi задiятизначний резерв збшьшення виробництва зернових, що полягае у суттевому тдвищенш врожайностi сг культур принаймш до iснуючого на даний час у розвинених краш рiвня. Це у свою чергу розширить експортний потенцiал держави, адже попит на продукщю сiльського господарствамае стшкий висxiдний тренд.
Список використаноУ лггератури
1.Ковальчук А.8 шагов, которые помогут экспортерам сэкономить на транспортировке зерна [Електронний ресурс] / А. Ковальчук, Д. Марчак. - Режим доступу:http://forbes.ua/bшiness/1357138-8-shagov-kotorye-pomogut-eksporteram-sekonomit-na-transpor-tirovke-zerna
2. Сйервен Д. Пятилетний прогноз спроса и предложения [Електронний ресурс] / Д. Сйервен// Worldgrain. Международный бизнес-журнал о зерне, муке и кормах. - 2014. -№ 5. - Режим доступу: http://www.nxtbook.com/sosland/wgr/wgr_2014_05_01/
3. Рослинництво Украши: Статистичний збiрник за 2013 рш / за ред. Н. С. Власенко: Держслужбстат. Украши. - К., 2014. - 180 с.
4. Международный совет по зерну[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.igc.int/ru/
5. Кутолей Н. Посевная-2014 в Украине: всем бедам назло [Електронний ресурс] / Н. Кутолей. - Режим доступу: http://www.apk-inform.com/ru/exclusive/topic/1031104#.U47YHnJ_srU
6. OECD-FAOAgriculturalOutlook 2013-2022, OECDPublishingandFAO [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1787/agr_outlook-2013-en
7. Оперативна шформащя Мшагропол^ики: ситуащя на ринку зерна [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://minagro.gov.ua/node/13498
8. 1нформащя щодо тдсумюв роботи у 2013 рощ [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://minrd.gov.ua/diyalnist-/rezalt/98829.html
9. Рейтинг экспортеров зерна из Украины [Електронний ресурс] / Агрочарт. - Режим доступу: http://www.agrochart.com/ru/
10. Топ 100 латифундистов Украины [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://latifundist.com/rating/top100#53
11. Лобас М. Г. Розвиток зернового господарства / М. Г. Лобас. - К., 1997. - 448 с.
12. Лозинська Т. М. Нащональний продовольчий ринок в умовах глобалiзацiï: [моногр.] / Т. М. Лозинська. - Х.: НАДУ, 2007. - 272 с.
13. Майстро С. В. Нащональний аграрний ринок в умовах глобалiзацiï: мехашзм державного регулювання : [моногр.] / С. В. Майстро. - Х.: НАДУ, 2009. - 240 с.
14. Саблук П. Т. Основи оргашзацп сшьськогосподарського ринку / П. Т. Саблук, Д. Я. Карич, Ю. С. Коваленко. - К., 1997. - 188 с.
Дата надходження до редакцп 04.06.2014.
I. Y. Shatylo
UKRAINIAN GRAIN MARKET ANALYSIS IN THE SECTIONOF VERTICALLY INTEGRATED STRUCTURES OPERATION
The article deals with the current state analysis of the grain market in Ukraine.The role and importance of vertically integrated structures in the grain sector development are outlined
as well as their functions are analyzed.The basic trends in the creation of agricultural holdingsare investigated. The model of vertically integratedformation in the grain subcomplex is designed.
Currently Ukraine is one of the world's largest grain exporters, since it maintains a leading position in the world market of wheat, barley and maize.The increasing of grain production in Ukraine has promising character for foreign investors and local producers. The analysis of grain production showed that strategically grain farming should be oriented towards exports in the long run. In case ofattracting investment and appropriatefinancing Ukraine has opportunity to increase grain production and the potential for export developmentas well.
It is investigated that globalization trends and capitalization processes of agriculture caused the formation of a new map of Ukraine agribusiness with dominance of large housekeeping structures on it. Large-scale association - agricultural holdings, building their relations on the basis of vertical mergers became at present the most effective agents of agricultural market in general and the grain market in particular. The development of grain market is driven by global trends. The basis of the field development is the increasing demand for the agricultural products as a result of an increase in the number and standard of living in the world. The demand for crop production is formed by the food industry as well as by animal husbandry and energy production from biomass.
Agroholdings became an integral part of the food production transformation in an integrated and funded business. While analyzing the production activities of agricultural holdings, we can state that most of them are specializing in the production of grain and oil crops in crop sector and livestock production in their activity is represented mainly by poultry.It also should be noted that the significant amounts of grains production and oilseeds in part is caused by their subsequent export, while other products are generally used as a raw material by holdings for further processing in their own plants.Agricultural holdings can increase grain yields by their facility to exploit the area under cereals using the extensive method of grain, i. e. an increase of planted area, as well as using intensive method namely applying measures for grain yields increasing.
Thus, it can be concluded that agricultural holdings play a significant role in the potential development of the grain sector in Ukraine, which will only be increased in the perspective. In general agricultural holdings positively affect at the efficiency of productive resources applying in the grain subcomplex and other areas of agribusiness due to the new agricultural technologies introduction, specialist availability and financial resources accessibility.
Key words: grain market, structure of grain production,agribusiness, vertical integration, integration processes, agricultural holding.
УДК 346:351.825:336.773(477)
Р. Й. Бачо
КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛ1З РЕГУЛЮЮЧОГО ВПЛИВУ ДЕРЖАВИ ТА САМОРЕГУЛ1ВНИХ ОРГАНВАЩЙ НА РОЗВИТОК КРЕДИТНИХ СП1ЛОК
УКРА1НИ
Стаття присвячена порiвнянню впливу держави та саморегулiвних оргатзацт на функщонування системи кредитних стлок Украгни. Вдосконалено icнуючу методику оцтки ефективноcтi державного регулювання системи кредитних стлок Украгни. Розраховано показники активноcтi державного регулювання та ата ефективноcтi контрольног функцгг органу нагляду та розраховане ттегральний показник розвитку системи кредитной кооперацп в умовах державного регулювання та тiе'г гг частини, що е учасником cаморегулiвних оргатзацт. Доведено, що учасники cаморегулiвних оргатзацт досягли кращих результатiв в своему розвитку, тж нацюнальна система кредитной кооперацп в цшому.
