CC BY
218
унiверсальним iHCipyMeHTOM, якии дозволяе поспино ввдслвдковувати стан захищеност фшансових iHiepeciB та робити це з урахуванням особливостеИ даяльносп кожного конкретного суб'екта п1дприемництва.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Ареф'ев В.О. Теоретичш Щдходи до управлшня формуванням фшансово1 безпеки тдприемства / В.О. Ареф'ев// Проблеми системного тдходу в економiцi. [Електронне наукове фахове видання] - №4. - 2010. - Електронний ресурс. -Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/e. ..4/Arefiev_410.htm
2. Ареф'ева О.В. Економiчнi основи формування фшансово1 складово! економчно1 безпеки / О.В. Ареф'ева, Т.Б. Кузенко // Актуальт проблеми економши. - 2009. - № 1. - С. 98-103.
3. Горячева К.С. Мехатзм управлшня фшансовою безпекою шдприемства: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01./ К.С.Горячева. - К.: НАУ, 2006. - 17 с.
4. £рмошенко М. М. Економiчнi та оргашзацшт засади забезпечення фшансово1 безпеки шдприемства: препринт науково! доповвд / М. М. £рмошенко, К. С. Горячева, А. М. Ашуев ; за наук. ред. М. М. Срмошенка. - К. : Нацюнальна академiя yпpавлiння, 2005. - 78 с.
5. Карминский А.М., Оленев Н.И., Примак А.Г., Фалько С.Г. Контроллинг в бизнесе. Методологические и практические основы
построения контроллинга в организациях. / А.М.Карминский, Н.И.Оленев, А.Г.Примак, С.Г. Фалько // - М.: Финансы и статистика, 2003. - 256 с.
6. Юм Ю.Г. Фiнансовi ризики в системi фшансово-екожмчно1 безпеки шдприемства / Ю.Г. Юм // Фшанси Украни. - 2011. - № 6. - С. 13 - 21.
7. Куцик В.1. Фшансова безпека пгдприемства як самостшний об'ект yпpавлiння: проблеми забезпечення / В.1. Куцик // Науковий вюник НЛТУ Украни. - 2011. - № 21.4. - С. 250-255.
8. Никитина Н. Стратегический контроллинг как эффективный механизм системы антикризисного финансового управления / Н. Никитина // Проблемы теории и практики управления. - 2009. - №2 . - 2009 . - С. 53 - 60.
9. Полтшша О.П. Ощнка використання контролшгу в забезпечент фшансово1 безпеки суб'екпв Щдприемництва / О.П. Полтшша // Економша та yпpавлiння - 2012. - №1 - с. 156-165.
10. Фшансова безпека падприемств i банювських установ : моногpафiя / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. А.О. £шфанова / А.О. £шфанов, О.Л. Пластун, В.С. Домбровський та iн. - Суми : ДВНЗ "УАБС НБУ", 2009. - 295 с.
11. Фipсова С.М., Наталенко М.О. Стратепчний контpолiнг в yпpавлiннi iнновацiИною даяльтстю промислових Щдприемств / С.М. Фipсова, М.О. Наталенко // Електронний ресурс. - Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSUNU/2011 _10_1/Firsova.pdf
Аннотация. В статье рассмотрены основные направления обеспечения финансовой безопасности субъектов предпринимательства на основе контроллинга. Сформирован методический подход к определению эффективности финансовой деятельности на основе контроллинга в системе обеспечения финансовой безопасности субъектов предпринимательства.
Ключевые слова: финансовая безопасность, контроллинг, стратегическая цель, тактические задачи, диагностика.
Summary. The article describes the main areas of financial security of businesses based on controlling. Formed a methodical approach to the definition of financial performance on the basis of controlling the system to ensure the financial security of businesses.
Keywords: financial security, controlling, strategic objective, tactical, diagnostics.
Рецензент к.е.н., доцент ХНЕУ Литовченко О.Ю. Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименкоН.В.
УДК 338.24
АНАЛ1З 1СНУЮЧИХ П1ДХОД1В ДО КЛАСИФ1КАЩ1 РИЗИК1В Посохов 1.М., к.е.н., доцент (НТУ «ХП1»)
У cmammi на GmGei до^дження кнуючих nidxedie до класифжаци ризиюв в ринковш економщ запропонована класифжащя ризиюв корпорацт.
Ключовi слова: ризик, класифтацш ризитв, тдходи до класифжаци ризитв, принципы класифжаци ризитв.
Постановка проблеми. Для розробки рекомецдацiй для створення класифшаци ризиюв необх1дно провести аналiз iснуючих пвдхода до класифiкацiй ризик1в у ринковш економiцi.
Аналiз остантх дослгджень та публтацш. Дослвдженню сучасно! проблеми класифшаци ризик1в у ринковiй економiцi присвячет публшаци таких науковц1в: I. Т. Балабанова [2], В. В. Вплшського [5,6], Н. М. Внуково! [7], В. М. Гранатурова [9], С. М. 1лляшенка [11], М. Л. Кричевского [15], О. £. Кузьмша [16], В. В. Лук'яново! [18], А. О. Старостто! [24], Л. Н. Тепмана [2б], К. Рэдхед [22], С. Хьюз [22], А. В. Шегди [27] та шших.
Однак, не зважаючи на наявтсть наукових публiкацiй у ц1й галуз^ питання побудови класифшаци корпоративних структур потребують подальших наукових дослвджень.
Мета статти Запропонувати класифiкацiю ризик1в корпорацш на основi дослвдження iснуючих пвдхода до класифшаци ризик1в у ринковш економщ.
Виклад основного матерiалу. Класифшащя ризик1в - система, що побудована на пвдгрунп певних ознак та критерив, як1 дозволяють об'еднати ризики у бiльш загальнi поняття, визначити 1х мiсце у виробничо-комерцiйнiй даяльносп пвдприемства та класифiкувати.
Класифiкацiя займае важливе мiсце в науковому шзнант i пракгиц1, осюльки являеться методом тзнання, метою вирiшення класифшащйно! проблеми е побудова теори об'екпв класифшаци, тобто об'екпв дослвдження, класифiкацiя одночасно виконуе функци систематизаци вже наявних знань [21].
Розглядаючи проблему ризиюв, спещалюти ввдзначають И складнiсть, що не дозволяе побудувати ефективну систему класифшаци ризик1в. Незважаючи на це, бвдьш^ь науковц1в, як1 займаються проблемами ризиюв лею чи iншою мiрою роблять спроби класифшаци ризик1в.
Класифшащя являе собою зазвичай не простий дворiвневий або багаторiвневий подiл, а такий розподiл, кожен член якого, в свою чергу, подальше подвдяеться. Отже, у класифiкацil подiл послвдовно проведено зверху до низу, ввд вищого класу до нижчих клаав, таким чином, що кожен член класифiкацil отримуе в ц1й систем свое поспйне, стшке мiсце [25]. З таких позицш бiльшiсть систем класифiкацil ризик1в, наведених у спещальнш лiтературi з проблем ризику, не е класифшащею.
Найчаспше в якосп пвдстави класифшаци приймаються: характер облшу (зовнiшнiй, внутрiшнiй) [6]; характер наслвдюв (чистий, спекулятивний) [2,3]; сфера виникнення (виробнича, комерц1йна, фiнансова, страхова); масштаб наслвдюв (мЫмальний, допустимий, критичний,
катастрофiчний або мiнiмальний, середнiй, оптимальний, максимальний) [4].
Крiм того, використовуються так1 ознаки (пвдстави) класифшаци: масштаб прояви (мега-, макро-, мезо-, мiкроризики) [14]; час виникнення (ретроспективний, поточний, перспективний); тривалють (довгостроковий, короткостроковий) [17]; чисельнiсть осiб, як1 беруть на себе ризик (шдиввдуальний, груповий); характер
обгрунтованостi: рац1ональний (обгрунтований), нерацюнальний (необгрунтований) [5, 6].
Подставою класш^каци е центральна характеристика вчення про класифшацто i «вдалють його вибору - центральний момент, що визначае успiх побудови класифшаци» [21]. Крiм того, «в кожному двдент в якосп пвдстави подiлу мае бути будь-яка достатньо iстотна ознака. При простому двдент ми можемо в якосп пвдстави подвду взяти будь-яку ознаку, суттеву для яко!сь мети (наприклад, вш людей, матерiал або призначення меблiв, мова, якою написанi книги, стутнь придатносп речi для використання в господарсга). Тако! ознаки для класифшаци недостатньо, подстава класифiкацil мае бути суто науковою, об'ективною, являти собою ознаку, яка для ле! чи шшо! групи предмета е визначальною» [21].
Пвдкреслюючи вище наведене можна сказати, що ознаки е пвдставою розподiлу, а не подставою класифшаци. Бвдьш того, в бiльшостi випадюв власно класифiкацiя ввдсутня, а е ознаки, яю, на думку автс^в, е подставою класифшаци, оск1льки науковщ обмежуються перелiком таких ознак i ввдповвдною назвою ризик1в, що пвдпадають пвд ц1 ознаки (наприклад, рацюнальний i нерац1ональний) не вказуючи, яю ризики включаються в них.
Класифшац1я е передумовою використання ввдповвдних метода управлшня ризиками [8].
1снують певн принципи класифiкацil ризик1в:
— Класифшац1я ризик1в мае ввдповвдати конкретним цвдям. Ознаки, за якими ризики подвдяються на групи (категори), мають ввдповвдати кригерiям, як1 пов'язанi з цвдями класифшаци.
— Класифiкацiя мае проводитись з позиц1й системного подходу. Пвд час визначення ризик1в !х необхвдно розглядати як множину взаемопов'язаних елеменпв.
— Пвд час виконання одте! i ле! ж роботи проекту можуть виникати рiзнi ризики. Чим точнiше в даному випадку визначаеться вид ризику за класифiкацiею, що використовуеться, тим легше його як1сно або ж юльюсно оцiнити.
— Жодна запропонована класифiкацiя ризик1в не е жорсткою. Кожне окреме пвдприемство може мати свою класифшацто. Визначений перелiк ризиюв може доповнюватись та змiнюватись, той самий ризик може ввдповвдати рiзним групам загально! класифiкацil [20].
У науковш лiтературi з економiки юнуе чимало методичних пiдходiв до класифшаци ризиюв [2, 5, 6, 7, 8, 9, 15, 16, 18, 19, 26, 27], але сьогодш не юнуе певно! загальновизнано! i несуперечливо! !х
клaсифiкaцiï, оскшьки клaсифiкaцlя в зaгaльнопpийнятомy нayковомy розум1нн1 aбо зовам ввдсутня, aбо виконaнa з порушенням прявил побудови клaсифiкaцlй, виpоблениx првктично!' логикою, що робить тaкi к^^ф^ци непpидaтними для првктичного зaстосyвaння. 1снують, нвприклэд,
пеpелiки, що склэдеються мlжнapодними оpгaнiзaцlями, як1 зaймaються пш^ннями упр^лш^ ризигами Global Association of Risk Professionals (GARP) э6о The Institute of Risk Management (IRM). Як приклад нвведемо клaсифiкaцiю ризик1в, пропоноввну aсоцlaцleю GARP (рис. 1) [26].
Укрупнен! види ризиюв
За масштабами насл1дк1в: допустим^ критичт? кахасхроф1чн1
За MicneM появи: BHyxpiiiiHi i 30bhíhihí за в1дношенням до економ1чного __суб'екга_
' >г> р i и ие \ï виникнення: окреме робоче Miene або сп1вроб1хник? структурний4 тдрозд1л? економ1чний суб?ект у г г.i. roму.. галузь? pexion? KpaïHa? глобальт . ризикж
' Ï причин виникнення: невизначешеть перспекхив? нестача i и<|>ормл г г.iï_
людський факхор
За природою o6?eKXÍB ехкпьних до ризику (BJiaCHÍCXb? ,[.оХО,[.![_. жнггя i здоровья людей, цившьна в1дпов1дальн1схь)
За сферою походження: природно-еколопчн1? ,чемо г рл <|>i ' m i. coi и líi. i f.iia-
-llo.til II'IIII- адмшютративно-законодавч1г виробнич1г komc|)hí inri. ф1нансов1? ]
_ÍHHOBan;inHÍ_
Puc. 1. Класuфiкацiя ризиюв, пропонована Miжнародною асощащею ene^emiemie з управлiння
ризиками (GARP)
У перел^ (рис. 1) наведено лише перший pibeHb класифшаци. Кожен i3 перерахованих ризик1в подшяегься на бiльш спецiалiзованi.
Проблематику i методологтю ризик1в, власгивих банкам i фiнансовим органiзацiям, дослвджено в лiтерагурi (переважно зарубiжнiй) досить ретельно. Основнi докуменги, якими керуються ризик-менеджери банков, розробляе Базельський комггет i3 банк1вського нагляду (Basle Committee on Banking Supervision) [20].
Аналзуючи щдхвд до класифiкацii ризикiв, запропонований в Базелi-2, можна дiйги висновку, що основою uiei Угоди е багатовишрна класифiкацiя ризикiв, тобто в Базель2 використовуеться як мiнiмум тривишрний щдхвд, який може бути представлений у виглядi кубiчноi моделi з трьома осями: рiвнi консолiдацii, лши бiзнесу та види ризикiв, горизонти в чаа.
Iснуючi тдходи до класифшаци ризикiв, як правило, визначаються цiлями i завданнями класифiкацii. У той самий час класифiкацiя ризиюв погрiбна, оскiльки вона дозволяе чггко структурувати проблеми i впливае на аналiз ситуацiй.
Складнiсть побудови едижд системи класифiкацii ризикiв пояснюеться 1х великою кiлькiстю. На думку вчених-ризиколопв, в лтгерагу^ налiчуеться близько 220 рiзновидiв ризикiв та понад 40 1'х критерiiв [10].
В екожмчнш науцi единий пiдхiд до проблеми класифшаци ризикiв поки що не вироблений. Якщо спробувати узагальнити iснуючi погляди на цю проблему, то можна виокремити основнi точки зору. Перша - ризики настшьки
рiзноманiтнi за своею природою i наслвдками, що Гх не мае сенсу систематизувати та класифiкувати. Натомiсть необхiдно детально охарактеризувати об'ект ризику.
1снують i iншi точки зору з класифiкацii ризиюв. Наприклад, В. В. Ковальов характеризуе ризик як «ймовiрнiсть виникнення збитюв або недоотримання доходiв у т^внянт з прогнозованим варiантом», подiляе ризики, що визначаються рiвнем фiнансовоi втрати, на три категори: втрати ввд можливостi не досягнення поставлено! мети; збитки ввд невизначеностi прогнозованого результату; втрати ввд суб'ективностi оцiнки прогнозованого результату. Активи, з якими асоцшеться вiдносно бiльший розмiр можливих втрат, розглядаються як бiльш ризиковi. 1снуе i iнша iнтерпретацiя ризику -«як стутнь варiабельностi доходу, що може бути отриманий завдяки володанню даним видом активiв» [13].
Подабну класифiкацiю валютних ризикiв було надано К. Редхедом i С. Хьюс в Гх роботi «Управлшня фшансовими ризиками» [22].
I. Т. Балабанов [2] пропонуе iерархiчну систему класифшаци екожмчннх ризикiв, яка, як вказуе автор, «включае групу, категорii, види, щдвиди i рiзновиди ризиюв» та гpафiчну iнтерпретацiю iерархiчноi системи класифшаци екожмчннх ризикiв. Ввдповщно до цiеi системи економiчнi ризики подiляються на двi категори: чистi та спекулятивт - залежно вiд можливого результату (ризиково1' подii).
Така класифiкацiя мае комплексний характер i е досить докладною (в нш представленi
практично всi основнi групи ризик1в) i зручною для використання в процесi аналiзу можливостей зниження ризик1в. У той самий час и необидно доповнити i розширити додаванням к1лькох класифiкацiйних ознак i видiленням нових груп ризик1в. У поршнянт з iншими класифiкацiями ризиюв ця класифiкацiя е значним кроком вперед у вирiшеннi ще! проблеми. Разом iз тим, наведена класифшащя мае, на наш погляд, ютотт недолiки, що стосуються як порушення правил побудови класифiкацiй, так i логики видiлення, включения в схему i пояснення змiсгу окремих ризиюв. Зробимо спробу обгрунтувати викладенi висновки щодо недолiкiв ще! класифiкацil. Слад зазначити, що ця класифiкацiя стала об'ектом нашого аналiзу саме з причини, що вона е одтею з найбшьш вдалих спроб класифшаци ризиюв.
У розглянутш класифшаци порушено правило побудови класифшацшного дерева згтдно з рiвнями iерархil (за групами осередкiв). Автор ще! класифшаци зазначае: «За структурною ознакою комерцiйнi ризики подiляються на майновi, виробничi, торговельт, фшансовЬ> [2]. Вщповвдно до тверджень автора комерцiйнi ризики за вщношенням до майнових, виробничих, торговельних i фiнансових е бiльш загальним поняттям, тому на схемi вони мають розташовуватись на бiльш високому рiвнi.
Тобто розташування на cxeMi комерцшних ризик1в нижче, нж piBeHb, на якому розташовуються майновi, виробничi, торговельт i фiнансовi ризики, е помилковим з точки зору правил побудови класифшацш.
Таке розташування могло бути спробою автора уникнути на cxeMi одночасно! належносп комeрцiйниx ризиюв до чистих i спекулятивних ризиюв, що було б логичною помилкою i порушенням правил побудови класифшаци. Згтдно з правилом «кожна клiтинка бшьш високого рангу пов'язуеться тшьки зi сво!ми осередками нижчого рангу» [21]. Однак така помилка все ж юнуе, оск1льки деяк1 ризики, яю належать до комерц1йних (майновi, виробнич^ торговeльнi), на думку автора, вщносяться до чистих, iншi (фiнанcовi) - до спекулятивних. Тобто комерцшт ризики одночасно належать до чистих i спекулятивним ризик1в. Згщно цього в процеа класифшаци порушeнi правила логтки побудови клаcифiкацu.
З наведених в лiтeратурi з проблем ризику класифшацш розглянута вище клаcифiкацiя е одтею з найбшьш грунтовних i охоплюе найбшьш широке поняття, яке тддаеться класифшаци.
Критери угрупування ризик1в в екожмчнш cфeрi за М. Л. Кричевським зображено на (рис. 2) [15].
Рис. 2. Критерп угрупування ризитв в eKOHOMiHHrn сферi
Складено автором на основi джерела [15].
Будь-який з наданих критерив класифшаци може бути використаний для характеристики вида ризик1в, що вид1ляються згтдно шших систем класифшаци, наприклад, клаcифiкацu, зумовлено1 розпод1лом ризику за рiзними напрямками даяльносгт тдприемства.
Розглянемо також ризики, яким можуть тддаватися банки, як корпоративна структура вщповвдно до методики швестищйно1 компани Brunswick UBS Warburg (табл. 1). Згтдно ща методики вci ризики под1ляються на вгам груп i двадцять вида [19].
час найпоширетша та
За останнш загальноприйнята така клаcифiкацiя ризиюв [28]: операцшний ризик (operational risk); ринковий ризик (market risk); бiзнec-ризик (businessrisk); кредитний ризик (credit risk).
Цю клаcифiкацiю можна застосувати як до фшансових установ (банки, cтраxовi та iнвecтицiйнi компани тощо), так i до звичайних компанiй, зайнятих у cфeрi матeрiального виробництва i надання послуг.
Таблиця 1
Потенцшно можливi ризики, пов '43ani з корпоративним управлтням
Критерш класифжацп Вид корпоративного ризику
1. Непрозорють - непрозорють фшансово! звiтностi - репутащя вiдкритостi - повiдомлення про загальш збори акцiонерiв
2. Розмивання акцiонерного капiталу - оголошеш, але не випущенi акцп - блокуючий пакет акцiй портфельних iнвесторiв - наявнiсть захисних заходiв у статут
3. Виведення активiв / трансферне цшоутворення - акцiонери, що володшть контрольним пакетом акцiй - трансферне цшоутворення
4. Злиття / реструктуризацiя - злиття - реструктуризащя
5. Банкрутство - прострочена кредиторська заборговашсть (в тому чи^ фiскальнi платежi) - управлшня боргом - фшансовий менеджмент
6. Обмеження на покупку i володiння акцiями -
7. 1тщативи у галузi корпоративного управлшня - склад Ради директорiв - кодекс корпоративного управлшня - наявшсть шоземного стратегiчного партнера - дивщендна полiтика
8. Реестроутримувач - надiйнiсть реестроутримувача; - якiсть реестроутримувача.
У дiяльностi корпорацш А. О. Старостша видiляe так1 види ризик1в (рис. 3) [24].
Рис. 3. Ризики корпорацш Складено автором на основi джерела [24].
Найчаспше зазначет ризики мають тюний зв'язок. Як наприклад, ситуацiя i3 сумно ввдомим англiйським банком Barings - недолши систем внутрiшнього контролю (операцшний ризик) i, як наслвдок, гра на бiржi одного з пращвниюв призвела до неможливосп закрити ф'ючерст позици на бiржi SIMEX (ризик утрати лiквiдностi) через неправильне прогнозування цiн (ринковий ризик).
В. Ю. 1ль1н [12] запропонував власну класифшацш ризик1в у корпорацiях (табл. 2).
В основi класифжацц ризиюв в сферi комерц1йного (товарного) кредитування В. В. Вгтлшського та В. I. Скщько [23] е концептуальний щдид для компанш (корпорац1й), що наведено, зокрема в [28] та на (рис. 4).
Важливим критерiем для класифжацц ризиюв корпорац1й е ступень !х допустимост1 для конкретного суб'екта ризику. З ща точки зору прийнято видшяти: мшшальний ризик - характеризуемся р1внем можливих втрат розрахункового прибутку в межах 0-25 %; щдвищений ризик - втрати розрахункового прибутку в межах 25-50 %; критичний ризик - можливi втрати розрахунково! прибутку в межах 50-70 %; неприпустимий ризик - можливi втрати близьк1 до розмiру власних кошпв фiрми, що загрожуе ii банкротством, коефiцiент ризику становить 75-100 %.
У вiтчизнянiй науковiй лператур iснуе недостатня кшьюстъ фундаментальних робгт з теори управлшня ризиками, сьогодт не використовуеться системний гмдмд в !х класифiкацii.
Зцдю з (pис. 5) юнуючий стон xapaктepизye пpoтиpiччя м1ж шутовим i пpaктичним пiдxoдaми в
Mercmoioriï клaсифiкaцiï pизикiв.
Таблuця 2
Класuфiкацiя ризиюв у корпорацях
Види pизикiв Хapaктepистикa
Виpoбничo-тexнiчнi Пopyшeння тexнoлoгiï, вибyxи, пoжeжi, кaтaстpoфи, aeapiï, нaднopмaтивнi пpoстoï i зшс yстaткyвaння, знижeння oбсягiв виpoбництвa i якoстi пpoдyкцiï
Пpиpoднo-клiмaтичнi Уpaгaни, пoвeнi, зeмлeтpyси, лютi мopoзи a6o дoщi тoщo
Кoмepцiйнi Пaдiння пoпитy a6o знижeння цiн нa пpoдyкцiю кoмпaнiï, piзкe пoсилeння кoнкypeнцiï, пaдiння oбсягiв peaлiзaцiï, змiнa кypсy вaлют i в^^т^вт стaвoк, нeплaтoспpoмoжнiсть пapтнepiв
Co^aibTO-eкoнoмiчнi Нaцioнaлiзaцiя влaснoстi, вiйни, кoнфлiкти, crparäH, змiни eкoнoмiч-нoгo зaкoнoдaвствa (пoсилeння oбмeжyвaльниx зaxoдiв), кpимiнaлiзaцiя бiзнeсy, тepopизм
Пiдпpиeм-ницькi Нeeфeктивний мeнeджмeнт, нeoбoв'язкoвiсть пapтнepiв, мiнливiсть нopмaтивниx aктiв, вишта iнфляцiя, бюpoкpaтизaцiя
Iннoвaцiйнi Нeвдaчi в poзpoбцi нoвиx видiв пpoдyкцiï a6o швт тexнoлoгiй
Iнвeстицiйнi Втpaтa (пoвнa a6o чaсткoвa) кaпiтaлy, який 6ув iнвeстoвaний в oсвoeння нoвoï пpoдyкцiï, тexнoлoгiï a6o нoвиx pинкiв
Глoбaлiзaцiйнi Вxoджeння дo ra^oraib^ro pинкy ТНК з бiльшим piвнeм кaпiтaлiзaцiï, чepeз цe мoжливiсть шпи^ния, дoвeдeння дo бaнкpyтствa, зaстoсyвaння дeмпiнгy
Pue. 4. Класuфiкацiя ризиюв nidnpueMcmea в сфepi комерцшного (товарного) кpeдuтування
Класиф1кашя ризиьав
Рис. 5. Протирiччя мiж науковим i практичним тдходами в методологИ класифшаци ризиюв Запропоновано автором
Виршення ще! науково! проблемы традиц1йним науковим шляхом тривалих дискусш щодо змюту зад1яних економiчних категорiй, еволюц1йного формування термшолопчно! бази та понятшного аппарату, уточнения класифшацшних критерив - тривалий процес; особливiсть сучасного етапу розвитку ризикологи - розробка фундаментально! науково! бази. У той самий час юнуе потреба iдеигифiкацi! (на тдстаы класифiкацi!), оц1нки, прогнозування ризик1в у виробничш, фiнаисовiй, iнвестицiйнiй та шших видах практично! дяльносп, в тому числ i на макрорiвнi. Практичний щдхвд - спроба задовольнити практичнi потреби бiзнесу, не зачiпаючи фундаментальних основ ризикологи, не претендуючи на системтсть i глибоку аргументацто. Зазначене протщиччя ввдображае дiалектику розвитку нового наукового напрямку.
Пд впливом практичних потреб ризиколопя 1 методолопя класифшаци ризик1в як !! частина розвиваеться швидше, а результати фундаментальних наукових розробок, затребуваш в прикладнш дшльносп, дозволяють ефективнiше будувати систему управлшня ризиками. Суттсними особливостями наукового щдходу е прагнення врахувати в класифшаци ризиюв все !х рiзномаиiгтя, спроби методолопчно осмислити мiсце i роль ризикологи в системi управлiния, уточнити значення категорiй, що були використат.
Прiоритетом практичного подходу е виршення конкретно-прикладних завдань в областi ризик-менеджменту, при цьому вщдаеться перевага класифшаци ризиюв за мiсцем !х виникнення. На пiдставi проведених дослвджень автором було запропоновано класифшацго ризик1в корпорацш (рис. 6, 7).
Висновки i перспективи подальших до^джень:
1. 1снуючий стан проблеми класифiкацi! ризик^в характеризуется практичною вiдсутнiсгю системи класифiкацi!. Сьогодт iснуе лише низка
щдходав до класифшаци ризиюв, яю не е класифшащею зпдно з загальноприйнятим науковим подходам до цього поняття.
Важлива роль класифiкацi! у вирiшеннi широкого кола наукових i практичних завдань у системi управлiння ризиком i практична ввдсуттсть як1сно! системи класифiкацu ризиюв вимагають подальших дослвджень з метою усунення наявних у цш сферi проблем.
Виконаний аналiз показав, що суттевими причинами, як1 зумовлюють недолiки 1снуючих спроб побудови класифшацш, е ввдсутшсть единого узгодженого шдходу до опису складу ризиюв i характеристики окремих ризиюв, а також порушення вироблених практично! логикою правил побудови класифшацш.
2. Виявлено основт напрями i шляхи усунення юнуючих недолiкiв з метою вирiшения класифшацшно! проблеми та побудови ефективно! i науково обгрунтовано! системи класифiкацi! ризиюв. До них слад вщнести в1рш використання понять ризик^в, основних положень i понять практично! логики та теори класифiкацi! пд час визначення i побудови системи класифiкацi! ризиюв: суттсть поняття, ознаки поняття, види понять, способи утворення понять, обсяг i зм1ст понять, сшввщюшення обсягу i зм1сту поняття, в^дношення м1ж поняттями; сутн1сть визначення поняття, правила визначення понять; визначення обсягу поняття i правила його розподшу, в якому класифiкацiя е особливою формою; визначення класифшаци, пдстава класифiкацi!, структура класифшаци, види класифiкацiй; правила (вимоги) побудови класифшаци.
3. Запропонована автором класифшащя ризик^в за ознаками може бути використана у корпораци для класифшаци ризиюв всього корпоративного щдприемства або його окремого щдроздшу чи проекту. Класифшащя е передумовою
використання в1дпов1дних метод1в ризиками виробничо-комерцшно! корпораций Визначення ризику
управлшня класифшащею, що була запропонована, дозволяе даяльносп бшьш точно як1сно або кшькюно оц1нити ризики. зпдно з
Розроблено автором
Рис. 6. Класифгкацгя ризиюв корпорацш
Рис. 7. Класифгкацгя ризиюв корпорацш Розроблено автором
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Азбукин А. В. Коммерческий кредит. Особенности функционирования и дальнейшего развития в России: Дис. ... канд. экон. наук: 08.00.10. - М., 2003. - 179 с.
2. Балабанов И. Т. Риск-менеджмент / И. Т. Балабанов - М.: Финансы и статистика, 1996. -192 с.
3. Боков В. В. Предпринимательские риски и хеджирование в отечественной и зарубежной экономике: Учеб. Пособие / В. В. Боков, П. В. Забелин, В. Г. Федорцов. - М.: ПРИОР, 2003. - 128 с.
4. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент: учебный курс / И. А. Бланк. - М.: Эльга, Ника-Центр, 2001. - 448 с.
5. Вгглшський В. В. Аналiз, оцшка i моделювання економiчного ризику: монографiя /
B. В. Вгглшський. - Ки!в, ДЕМ1УР, 1996. - 212 с.
6. Вилшський В. В. Ризик у менеджмента / В. В. Вилшський, С. I. Наконечний - Киев: Борисфен-М, 1996. - 336 с.
7. Внукова Н. М. Економiчна ощнка ризику дiяльностi шдприемств: проблеми теорп та практики: монографiя / Н. М. Внукова, В. А. Смоляк. - X.: ВД «1НЖЕК», 2006. - 184 с.
8. Войтко В. О. Класифшащя ризишв виробничо-комерцшно! дiяльностi промислового шдприемства / В. О. Войтко, В. О. Занора // Теоретичш i практичш аспекти економши та штелектуально! власносп. - 2011. - Випуск 2. -
C. 84-89.
9. Гранатуров В. М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения: учебное пособие. / В. М. Гранатуров. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Дело и сервис, 2010. - 208 с.
10. Дубров А. М. Моделирование рискових ситуаций в экономике и бизнесе. / А. М. Дубров, Б. А. Лагоша. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 176 с.
11. 1лляшенко С. М. Економiчний ризик: Навчальний поабник / С. М. 1лляшенко. - К.: ЦНЛ, 2004. - 220 с.
12. 1ль!н В. Ю. Сучасш аспекти антикризового менеджменту в корпоративних структурах / В. Ю. 1ль!н // Вшник Закарпатського нащонального ушверситету. - 2010. - № 3 (7). -С. 29-35.
13. Ковалев В. В. Методы оценки инвестиционных проектов / В. В. Ковалев. - М.: Финансы и статистика, 2003. - С. 48.
14. Конкуренция и управление рисками на предприятиях в условиях рынка / Цай Н., Грабовый П. Г., Марашда Бассам Сайел. - М.: Алане, 1997. - 287 с.
15. ^инев^иИ M. Л. Фигансовые p^ra : yчебное пособие I M. Л. Kpичевский. - M. : КДОРУС, 2012 - С. 38-39.
16. Кузьмш О. G. Упpaвлiння pизикaми мaшинобyдiвниx ^д^^мотв: плaнyвaння !a мотивyвaння: моногpaфiя I О. G. Кузьмш [га iн.]. - Львiв, 2011. - 128 с.
17. Лaпyстa M. Г. Риски в пpедпpинимaтельской деятельности I M. Г. Лaпyстa, Л. Г. Шapшyковa. - M.: ИHФРA-M, 1998. - 225 с.
18. Лyк'яновa В. В. Дiaгностикa pизикy дiяльностi пiдпpиeмствa: моногpaфiя I В. В. Лyк'яновa. - ХмельницькиИ : ПП В. В. Kовaльський, 2007. - 312 с.
19. Mетодикa iнвестицiИноï компaнiï Brunswick UBS Warburg. — [Електpонний pесypс]. - Режим доступу: http:IIwww.flcons.ruImain.php?page=57
20. Рогов M. А. Риск-менеджмент I M.
A. Рогов. - M.: Финaнсы и стaтистикa, 2001. - 120 с.
21. Розовa С. С. Kлaссификaционнaя пpоблемa в совpеменноИ нayке I С.С. Ро-зова -Hовосибиpск: Hayкa, 198б. - 224 с.
22. Рэдxед К. Упpaвление финaнсовыми pискaми I №p. с aнгл. I К. Рэдxед,
С. Хьюз. - M.: Экономикa, 199б. - 288 с.
23. Сшцько В.1. Ризики в сфеpi комеpцiИного кpедитyвaння I В.В. Вилшсь-кий,
B.1. Ск1цько II Mоделювaння тa iнфоpмaцiИнi системи в економщ: Зб. нayк. пpaць. - 2007. -Вип. 7б. - С. 199-208.
24. Стapостiнa А. О. Ризик-менеджмент: теоpiя тa пpaктикa: Швч. посiб I
А. О. Стapостiнa, В. А. Kpaвченко. - К.: 1ВЦ "Bидaвництво «Полiтеxнi-кa»", 2004. - С. 2327.
25. Ст^огович M. С. Логикa Tекст. I M.
C. Ст^огович. M.: Госполитиздaт, 1949. - 3б3 с.
26. Tепмaн Л. H. Упpaвление pискaми в yсловияx финaнсового кpизисa: учеб. пособие для студунтов вузов, обyчaющиxся по нaпpaвлениям экономики и yпpaвления I Л. H. Tепмaн, H. Д. Эpиaшвили. - M.: ЮHИTИ-ДAHA, 2011. - С. 1314.
27. Шегдa А. В. Ризики в mдпpиeмництвi: оцiнювaння тa yпpaвлiння : гавч. посiб. I А. В. Шегдa, M. В. Головaненко ; зa зaг. pед. А. В. Шегди. - К. : Згання, 2008. - 271 с.
28. Corporate Metrics: The Benchmark for Corporate Risk Management. Technical Document. First Edition - RiskMetrics Group, 1999. - 123pp. -[Елект^онний pесypс]. - Режим доступу: http:IIwww.riskmetrics.comIcorpovv.html
Аннотация. В статье на основе исследования существующих подходов к классификации рисков в рыночной экономике предложена классификация рисков корпораций.
Ключевые слова: риск, классификация рисков, подходы к классификации рисков, принципы классификации рисков.
Summary. On the basis on the basis of the study of the existing approaches to the classification of risk in the market economy proposed risk classification companies.
Keywords: risk, risk classification, the approach to risk classification, principles of risk classification.
Рецензент д.е.н., професор НТУ «ХП1» Перерва П.Г. Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 656.6.611:339.165.4: 38.47(477)
ФАКТОРЫ И ЗАДАЧИ МОРСКОГО АДМИНИСТРИРОВАНИЯ В РАЗВИТИИ
УКРАИНСКОГО ТОРГОВОГО ФЛОТА
Фрасинюк Т.И., аспирант (ОНМА)
У дашй статтi розглядаеться морське адмтстрування в аспектi створення довгостроковоI стратеги ефективного позищювання Украши у мiжнародному подiлi пращ.
Ключовi слова: морське адмШстрування, позищонування, мiжнародний подл пращ, глобальный
ринок.
Постановка проблемы. Находясь, в географическом центре Европы, имея в своем распоряжении глубоководными реками и имея выход к двум морям, Украина перманентно теряет свои преимущества морского государства как в политическом, так и в экономическом плане. Украина по практическому потенциалу вполне должна найти достойное место в мировой морской отрасли. Перспективой остаётся лидерство по ряду вопросов в структуре морских держав Черноморья, в первую очередь, в сфере развития портового хозяйства.
Но, как показал опыт, добиться этого без эффективного управления отраслью невозможно. Ощущается острая необходимость в опытных специалистах в секторе экономики и администрирования.
Конкурентные обстоятельства,
складывающиеся в глобальном рынке, усиливают риски отложенного получения эффективных результатов от крупных инвестиций в будущее устойчивого развития любого вида морской деятельности. В этой связи возрастает важность, даже зависимость от уровня администрирования, т.е. обоснованности стратегического
прогнозирования не только возможностей осуществления в Мировом океане тех или иных операций, но и всего комплекса морской деятельности, каждой ее составляющей, взаимодействующих между собой и внешним миром [1].
Страна, ведущая активную внешнюю торговлю и не развивающая собственный транспортный флот, подвергает себя серьезному
риску утраты экономической безопасности. Проблема обновления украинского морского торгового флота остаётся актуальной.
Анализ последних исследований и публикаций. Значение морской отрасли для Украины определяется не столько ее приморским расположением, сколько глобальными
тенденциями. Перемещение основного промышленного потенциала в страны с низкой себестоимостью производства, дальнейшее развитие международного разделения труда ведут к росту объемов мировой торговли, почти 90% которой, по данным Международной морской организации, приходится именно на морскую торговлю [2]. До мирового финансово-экономического кризиса из года в год объемы мировой торговли неуклонно росли, равно как и тоннаж мирового торгового флота. В предкризисный 2008-й морская торговля выросла на 3,6% и достигла 8,17млрд. т.
Структура мирового флота отражает спрос на доставку различных грузов, включая навалочные и наливные, и на промышленные товары. Поскольку неуклонно растет контейнеризация промышленных товаров, доля контейнерного флота увеличилась с 1,6% (1980 г.) в общей структуре мирового флота до 13% (2011 г.). Это произошло, преимущественно, за счет уменьшения доли судов для перевозки генеральных грузов (с 17% до 7,8% за такой же период).
Следует обратить внимание на негативную тенденцию изменения роли Украины в глобальной морской транспортной индустрии. В
