Научная статья на тему 'Анализ фитосанитарного состояния посевов разных сортов сои в условиях Южной Степи Украины'

Анализ фитосанитарного состояния посевов разных сортов сои в условиях Южной Степи Украины Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
151
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СОЯ / ФИТОСАНИТАРНОЕ СОСТОЯНИЕ ПОСЕВОВ / ГРИБНЫЕ / БАКТЕРИАЛЬНЫЕ И ВИРУСНЫЕ БОЛЕЗНИ / ВИДОВОЙ СОСТАВ ВОЗБУДИТЕЛЕЙ / ИММУНОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА СОРТОВ

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Балан Г. А., Ткачик С. А., Орленко Н. С., Бушулян О. В.

Цель. Проанализировать фитосанитарное состояние посевов сои в условиях Южной Степи Украины и определить самые устойчивые против комплекса болезней сорта культуры для дальнейшего использования в селекционной практике. Методы. Материалом для исследования были 35 сортов сои различного происхождения из коллекции Селекционно-генетического института Национального центра семеноводства и сортоизучения НААН Украины. Устойчивость сортообразцов сои к пероноспорозу, фомопсису и пепельной гнили оценивали на природном инфекционном фоне, к фузариозу на провокационном. Результаты. Установлено видовой состав возбудителей болезней в посевах сои в условиях Южной Степи Украины. В период вегетации на проростках культуры диагностировано развитие фузариоза всходов и корневой гнили, на взрослых растениях в фазе цветения переноспороз, в фазе созревания бобов пепельную гниль, ожог стеблей и бобов и другие заболевания. Наиболее распространенными в агроценозах сои были представители микофлоры: Fusarium sp., Pevonospora manskurica (Naum.) Syd., Macrophomina phaseolina (Tassi.) Goid., Diaporthe phaseolorum (Cke. Et Ell) Sacc. var. sojae Wehm. Стоит отметить, что видовой состав патогенов был неодинаковым на разных сортах сои. Для сортов ‘Ламберт’, ‘Юр’ївка’ и ‘Ювілейна’ характерно доминирование инфекции грибов рода Fusarium sp., а также значительная часть растений была поражена переноспорозом. Сорт ‘Черновицка 8’ отмечался интенсивным проявлением пепельной гнили. В патогенном комплексе сортов ‘Аполон’, ‘Одеська 150’, ‘Юр’ївка’ и ‘Л-2’ отмечено появление возбудителей пепельной гнили и фомопсиса. Поражение фомопсисом диагностировано у растений сортов ‘Аполон’, ‘Устя’ и ‘Л-2’. Выводы. По результатам анализа степени поражения исследуемых коллекционных сортообразцов сои возбудителями различных болезней выявлено комплексную устойчивость против фузариоза, пероноспороза, пепельной гнили и фомопсиса у сортов ‘Аркадія Одеська’, ‘Чорнобура’, ‘Ятрань’, ‘Берегиня’, ‘Степовичка’, ‘Знахідка’, ‘Медея’, ‘Мар’яна’, ‘Васильківська’, ‘Фаетон’, ‘Селекта’

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству , автор научной работы — Балан Г. А., Ткачик С. А., Орленко Н. С., Бушулян О. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Analysis of the phytosanitary state of crops of various soybean varieties in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine

Purpose. To analyze the phytosanitary state of soybean crops in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine and to determine the most resistant cultivars to the complex of diseases for further use in breeding practice. Methods. 35 soybean sorts of different origin from the collection of the Plant Breeding and Genetics Institute National Center of Seed and Cultivar Study (NAAS) were under research. Resistance of soybean varieties to peronosporosis, phomopsis and ash rot was evaluated in the context of natural infectious process and to a fusariosis on a provocative basis. Results. The species composition of soybean pathogenic diseases was determined during the planting in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. During the vegetation period the development of sprout fusariosis and root rot, on adult plants in the flowering phase perenospores, in the phase of beans ripening ash rot, stems and beans burn and other diseases were observed. The most common in soybean agrocenosis were representatives of mycoflora: Fusarium sp., Pevonospora manskurica (Naum.) Syd., Macro­phomina phaseolina (Tassi.) Goid., Diaporthe phaseolorum (Cke. Et Ell) Sacc. var. sojae Wehm. It is worth to note that the specific composition of pathogens varied in dependence of soy cultivar. The varieties ‘Lambert’, ‘Yurivka’ and ‘Yuvileina’ were dominated with the infection of Fusarium spp., and also a large number of plants was infected by P. manskurica perenosporosis. ‘Chernovytska 8’ variety stood out with intense ash rot infestation. In the pathogenic complex ‘Apolon’, ‘Odesa 150’, ‘Yurivka’ and ‘L-2’ varieties the emergence of ash rot and phomapsis were marked. ‘Apolon’, ‘Ustia’ and ‘L-2’ varieties were diagnosed with phomopsis. Conclusions. According to the analysis, the soybean varieties ‘Arkadiia Odeska’, ‘Chornobura’, ‘Yatran’, ‘Berehynia’, ‘Stepovychka’, ‘Znakhidka’, ‘Medeia’, ‘Mariana’, ‘Vasylkivska’, ‘Faeton’, ‘Selek­ta’ were characterized by the complex resistance to fusario­sis, peronosporosis, ash rot and phomopsis.

Текст научной работы на тему «Анализ фитосанитарного состояния посевов разных сортов сои в условиях Южной Степи Украины»

Рослинництво

УДК 632.3.01/08 https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145300

А • I • • ••• •••

Анал13 фиосаниарного стану nocieiB р1зних сорив coi в умовах Швденного Степу Укра1ни

Г. 0. Балан1, С. 0. Ткачик2*, Н. С. Орленко2, 0. В. Бушулян3

Юдеський державний аграрный университет, вул. Пантелеймотвська, 13, м. Одеса, 65000, Украина, e-mail: [email protected]

2Укра)'нський iнститут експертизи сортiв рослин, вул. Генерала Родимцева, 15, м. Кшв, 03041, Украина, *e-mail: [email protected]

1Селек^йно-генетичний iнститут - Нац'ональний центр нааннезнавства та сортовивчення, Овiдiоnольська дорога, 3, м. Одеса, 65036, Украина

Мета. Проанал1'зувати ф1тосат'тарний стан nociBiB coi в умовах ГИвденного Степу Укра''ни та визначити найспйкш1 проти комплексу хвороб сорти культури для подальшого використання в селекфйтй практиц'. Методи. Матер1'алом для достдження були 35 сорлв coi р1зного походження з кoлекцii Селекфйно-генетичного 1'нституту - Нац'онального центру нааннезнавства та сортовивчення НААН. Слйккть сортозразк'в со'' до пероноспорозу, фомопсису та потльно'' гнил1 оц'нювали на природному 1'нфекц1'йному фот, до фузарюзу - на провокац'йному. Результати. Установлено ви-довий склад збудник'в хвороб у пос'вах со'1 в умовах Пвденного Степу Укра''ни. У пер1од вегетац"' на паростках культури д1агностовано розвиток фузарюзу сход1в та коренево'' гнил' на дорослих рослинах у фаз1 цвтпння - переноспороз, у фаз1 достигання боб1в - потльну гниль, отк стебла й боб1в та l^rni захворювання. Найпоширеншими в агроценозах со'' були представники мжофлори: Fusarium sp., Pevonospora manskurica (Naum.) Syd., Macrophominaphaseolina (Tassi.) Goid., Diaporthephaseolorum (Cke. et ELL) Sacc. var. sojae Wehm. Варто зазначити, що видовий склад патогет'в був неодна-ковим на р1зних сортах со''. Для сорлв 'Ламберт', 'Юр'''вка' та 'Юв1'лейна' характерним було дом1нування жфекцй гриби'в роду Fusarium sp., а також значна частина рослин була уражена переноспорозом P. manskurica. Сорт 'Черновицька 8' в1дзначався жтенсивншим проявом потльно'' гнил1. У патогенному комплекс' сорлв 'Аполон', 'Одеська 150', 'Юр'''вка' та 'Л-2' в1'дзначено появу збудник'в поп1'льно'' гнил1' та фомопсису. Ураження фомопсисом д1'агностовано в рослин сорту 'Аполон', 'Устя' та 'Л-2'. Висновки. За результатами анал1'зу ступеня ураження достджуваних колекц1'йних сортозразк1'в со'' збудниками р1'зних хвороб виявлено комплексну слймсть проти фузар1'озу, пероноспорозу, поп1'льно'' гнил1' та фомопсису в сорт1'в 'Аркад1'я одеська', 'Чорнобура', 'Ятрань', 'Берегиня', 'Степовичка', 'Знах1'дка', 'Медея', 'Мар'яна', 'Васильк1'вська', 'Фаетон', 'Селекта'.

Ключов1 слова: соя; фiтосанiтарний стан nосiвiв; грибнi, бактерiальнi та в!'русн!' хвороби; видовий склад збудниюв; iмунологiчна о^нка сортiв.

Вступ

Усшхи агропромислового виробництва знач-ною м1рою визначаються використанням но-вих сорив схльськогосподарських культур, зо-крема й со!. За наявними даними внесок се-лекци в шдвищенш врожайносп за останш 30 рок1в становить 30-70%. Однак реал!защя генетичного потенщалу продуктивной су-

Galyna Balan

https://orcid.org/0000-0002-0485-843X Svitlana Tkachyk

http://orcid.ord/0000-0002-1403-694X Nataliia Orlenko

http://orcid.org/0000-0003-0494-206

часних сортв у виробничих умовах не переви-щуе 50% [1]. Серед заход1в, спрямованих на реал1защю потенщнно'1 врожайносп со!, про-в:щне м1сце належить штегрованш систем! за-хисту в1д комплексу хвороб та шшдник1в. Грунтуеться ця система на оперативнш шфор-мацп про фиюсаштарний стан пос1в1в для свое-часного проведення необхвдних заход1в. Для цього щор1чно проводять мониторинг поши-рення та штенсивносп розвитку основних хвороб. Видовий склад збудниюв постшно змшюеться i ri з них, що вважалися друго-рядними, сьогодш стали дуже небезпечними. Причиною цього можуть бути р!зна генетична стшмсть сорив проти патогенних збудниюв, кл!матичш умови та rnmi чинники [2].

KpiM того, зб1льшення iMnopTy насшня coi е реальною передумовою ввезення в Укра'1'ну низки небезпечних карантинних збyдникiв захворювань, як-от рак стебла, церкоспороз, oпiк стебла та бoбiв, cipа плямиcтicть.

Для добору щнного вихiднoгo матеpiалy важливо контролювати видовий та расовий склад збyдникiв хвороб у динамщ^ Гденти-фiкyвати й визначати ефектившсть генiв cтiйкocтi та ощнювати колекцй генoтипiв на стшшсть проти збyдникiв з використан-ням метoдiв штучного зараження або по-льово'1 oцiнки на пpoвoкацiйнoмy шфекцш-ному фoнi.

Серед cкладникiв мшрофлори пiвдня сте-пово'1 зони Украши найчиcельнiшими е збудники грибних хвороб coi, оск1льки ви-сока температура та певний мшмум вологи сприяють ¿х активному розвитку. Найб1льш поширеною та шкодочинною хворобою coi е фyзаpioз (Fusarium oxysporum). Ураження ним рослин спричиняе зниження врожай-ност. coi на 25-40%, а також поиршення пociвних i товарних якостей зерна [3].

3 кожним роком посГви coi все бГльше ура-жуються цieю хворобою. Цьому сприяють неправильна ротащя ciльcькoгocпoдаpcьких культур, що призводить до накопичення Грунтово'1' шфекцл та абioтичнi чинники, зок-рема рання сГвба в погано аерований Грунт. Загибель cхoдiв вiд фузарюзу може досяга-ти 40% [4].

3 2002 р. в Одеському pегioнi дГагносту-ють нoвi хвороби coi - пошльну гниль (Macrophomina phaseolina (Tassi.) Goid.) та фомопсис (Diaporthe phaseolorum (Cke. et Ell) Sacc. var. sojae Wehm.). У 2002-2004 pp. пошльна гниль траплялася лише на пооди-ноких рослинах, проте в наступш роки вона поширювалася, особливо в роки посухи, спричиняючи недoбip врожаю до 20-35%.

Досить поширеними в почвах культури е антракноз (Colletotrichum dematium (Pers. ex Fr.) Grov var. truncatum (Schw.) Arx), ас-кохгтоз (Ascochyta phaseolorum Sacc.), перо-носпороз (Peronospora manshurica (Naum.) Syd.), cептopioз (Septoria glycines T.Hemm.), вертицильоз (Verticillum dahliae Kleb.).

Менш поширеш бактеpiальнi хвороби coi: бура кутаста (Pseudomonas glycinea Coerper) та пустульна плямистост. (Xanthomonas phaseoli var. sojense (Hedges) Starr et. Burkh), а також вipycнi хвороби: зморшкувата (Soja virus 1 Smith.) та жовта мозаши (Phaseolus virus 2 Smith.) [5].

Мета дослгджень - пpoаналiзyвати фгто-сангтарний стан пociвiв coi та визначити найcтiйкiшi проти комплексу хвороб сорти

культури для подальшого використання в селекцшнш пpактицi.

Материали та методика досл1*джень

ПольовГ досл1дження проводили впро-довж 2012-2016 рр. в умовах експеримен-тально'1' бази Селекцшно-генетичного шсти-туту - Нащонального центру насшнезнав-ства та сортовивчення НААН (СГ1 - НЦ НС) «Дачна» (Б1ля'1'вський р-н, Одеська обл.), лабо-pатopнi - у вГцд1лГ фгтопатологи та ентомоло-ги шституту.

Kлiматичнi умови Пiвденнoгo Степу Украши е ц1лком сприятливими для росту й розвитку рослин coi та ii насшництва. Kлiмат переважно теплий та посушливий. Серед-ньopiчна температура знаходиться в межах вгд 4 до 7,7 °С. Безморозний пеpioд тривае вгд 170 до 210 дГб. Piчна юльк^ть oпадiв -350-460 мм. Природш умови сприятливГ для розвитку та поширення основних хвороб coi, насамперед фyзаpioзiв. У Грунтовому покривГ переважають звичайнi й швден-ш чорноземи.

Матеpiалoм для дослгдження були 35 сорив coi рГзного походження з колекцй' СГ1 -НЦ НС.

Стшшсть сортозразкГв coi до пероноспо-розу, фомопсису та пошльно'1' гнилГ оцшю-вали на природному шфекцшному фот, до фузарюзу - на провокацшному. Для накопичення Грунтово'1' шфекци використовува-ли беззмшш посГви coi, у зону рядка перед сГвбою вносили уражеш фузарюзом рос-линш рештки.

ОскГльки зернобобовГ культури уражу-ються грибними, бактерГальними та вГрус-ними хворобами, багато з яких мають подГб-ш ознаки, тому для уникнення повторення загальних особливостей аналогГчних захворювань, 1'х розглядали за типами ураження [6, 7].

1нтенсившсть поширення хвороб визнача-ли за формулою:

n

P = — х 100, де

N

P - поширешсть хвороби, %;

N - загальна ыльксть обстежених рос-лин;

n - к1льк1сть хворих рослин.

Розвиток хвороби в1дображае середню ш-тенсившсть ураження:

£ axb

-х 100, де

Nk

R =

R - розвиток хвороби, %;

£ axb - сума добутю.в KiëbKOCTi обстеже-них рослин (a) на ввдповвдний ïm бал штен-CHBHOCTi ураження (b);

N - загальна юлькгсть рослин в облшу; к - найвищий бал шкали. Дoбiр cтiйких проти хвороб рослин та об-лiк ураженого матерiалу проводили ввдпо-вiднo до 9-балово! шкали згiднo з Методикою проведення фмопатолоичних досль джень за штучного зараження рослин [8].

Таблиця 1

Шкала оф'нювання 1'мунолопчно1 спйкосп сорп'в

1нфекц1'йний клас (ураження) Бал Розвиток хвороби (R), %

BiflcyTHe або дуже слабке 1 1- 10

(високост1'йк1 сорти)

Слабке (сп'йю) 3 11 -25

Середне (середньосп'йм) 5 26 -50

Сильне (несп'йю або сприйнятлив'') 7 51 -75

Дуже сильне (дуже несп'йю') 9 76- 100

Для встановлення пoдiбнocтi coртiв coï ви-користовували метод кластерного аналiзу, що дае змогу згрупувати ïx у кластери за рiвнем ураженocтi хворобами. Кластерний аналiз отриманих пiд час польових випро-

Фузарioз cхoдiв проявлявся в гнитп ко-рiння, некрoзi ciм'ядoлей та прикоренево! частини стебла, загибелi точки росту, загни-ваннi наciння. Уражеш частини наciння були вкритi бшо-рожевим мiцелieм гриба. Поширення фузарioзу досягало 68,8%.

За сухо! спекотно! погоди (28-30 °С) у пе-рюд цвiтiння-дocтигання бoбiв в агроцено-зах Одесько! oблаcтi було зафiкcoване трахю-мiкoзне в'янення со! (вiлт), яке проявилось у втрап рослинами тургору, ïx в'яненш та вcиханнi без обпадання листшв. Захворю-вання не мало масового характеру, були ви-явленi лише поодинок хвoрi рослини з бурим забарвленням судин.

На початку достигання бoбiв шсля липне-вих дoщiв у почвах coï також фiкcували слаб-кий локальний розвиток несправжньо! бо-рошнисто! роси. Захворювання проявлялося на поверхш лиcткiв у виглядi плям неправильно'!' форми, а на нижнш сторош лиcткiв - як налм кoнiдiальнoгo спороношення гриба.

бувань даних проводили з використанням тестово! верси статистичного пакета IBM SPSS Statistics 22 (trial version) [9].

Результати досл1'джень

Анал1зуючи стушнь ураження рослин со! збудниками хвороб, сл1д взяти до уваги, що досл1дження в1дбувалися в типових Грунтово-клшатичних умовах Пвдня Украши, а саме -Одесько! областа, як1 характеризуються глибо-ким заляганням Грунтових вод та спекотним, посушливим лггом. Серед виявлених збудни-к1в найчисленшшими е гриби, осшльки навггь певний мшмум вологи в Грунт! сприяе ¿х активному розвитку та накопиченню в Грунт.

Видовий склад збудник1в постшно змшю-еться, що пов'язано з цлою низкою причин, як-от генетична стшкють сорту до патогешв, кл1матичш умови вирощування, пошко-дження шкодниками.

Шд час дослвджень у почвах со! зафшсо-вано так грибш хвороби: на паростках -фузарюз сход1в i коренева гниль, на дорос-лих рослинах у фазi цвiтiння - пероноспо-роз, у фазi достигання бобiв - пошльна гниль, опiк стебла й бобiв та iншi захворювання (табл. 2).

Склад грибних патoгенiв в агроценозах coï Одесько'! oблаcтi змшювався за роками. Визна-чальним чинником, що впливае на мшологач-ну шфекщю була вoлoгicть субстрату. Поши-рений у 1985 р. збудник бшо! гнилi спричиняв на шфекцшнш дiлянцi у двoпiльнiй ciвoзмiнi (соняшник i соя) cильнi ураження рослин та, як наслвдок, втрати врожаю до 80%. Однак ocтаннiми роками ураження бшою гниллю в зош проведення дocлiджень не фiкcували.

Накопичення шфекци вiдбувалocя насам-перед через те, що збудник бшо! гнилi е по-лiфагoм, який уражуе багато культурних рослин, насамперед соняшник. Але вирь шальним чинником розвитку хвороби е кль матичнi умови, зокрема висока волоисть пoвiтря i значна кшьксть oпадiв, видовий склад грибiв та ïx cпецифiчнi взаемоди.

Ураження coï пoпiльнoю гниллю спостерь гали в перioд утворення бoбiв. У рослин стебло набувало ciрo-cрiблянoгo кольору. Ш^р-ка стебла ввдшаровуеться, а пiд нею утворю-

Таблиця 2

Видовий склад збудник!*в грибних хвороб со! в Одеськтй обласп (2012-2016 рр).

Назва хвороби Збудник хвороби Уражет органи

Фузар''оз сход''в Пероноспороз Пот'льна гниль Фомопсис Fusarium sp. Pevonospora manskurica (Naum.) Syd. Macrophomina phaseolina (Tassi.) Goid. Diaporthe phaseolorum (Cke. et ELL) Sacc. var. sojae Wehm. й'м'ядол' стебла, кор''ння Листки, нас'ння Стебло, черешки листав Стебло, черешки листав, листки, боби

ються численн мшросклероци гриба. За сильного розвитку хвороби спостер!гали ураження боб!в i насшня.

Селекцшна робота щодо створення сийких проти хвороб i шк1дник!в сорив починаеться з вивчення i виявлення серед колекцшного селекцшного матер!алу вггчизняних та шо-земних установ резистентних форм (табл. 3).

Встановлено, що видовий склад патогешв е неоднаковим на р!зних сортах со!. Найр!знома-шттшим вш був на рослинах сорту 'Юр'!вка'.

Для сорив 'Ламберт', 'Юр'!вка' та 'Ювь лейна' характерним було домшування ш-фекци гриб!в роду Fusarium sp., а також значна частина рослин була уражена пере-носпорозом P. manskurica. Сорт 'Черновицька 8' ввдзначався штенсившшим проявом пошльно'1 гнил! M. phaseolina.

У патогенному комплекс! сорив 'Аполон', 'Одеська 150', 'Юр'!вка' та 'Л-2' в!дм!чена

Проведений анал!з ступеня ураження сорив р!зними грибними хворобами дав змогу виявити комплексну сийшсть проти фузарю-зу, пероноспорозу, потльно! гнил! та фомопсису в сорив 'Аркад!я одеська', 'Чорнобура', 'Ятрань', 'Берегиня', 'Степовичка', 'Знах1дка', 'Медея', 'Мар'яна', 'Васильшвська', 'Фаетон', 'Селекта'.

поява збудник!в поп1льно! гнил! та фомопсису. Ураження фомопсисом д!агностовано в рослин сорту 'Аполон', 'Устя' та 'Л-2'.

На рисунку наведено дендрограму класте-ризаци сорив со! за комплексом хвороб (фу-зарюз сход!в, пероноспороз, пошльна гниль, фомопсис) за методом Уайльда.

Унаслвдок кластеризац!! сформовано 5 кластер!в сорив со! поивноь До першого кластера ввшшли сорти 'Аполон', 'Черновицька 8' та 'Одеська 150', як! мали низьку сийтсть до потльно! гнил!.

Таблиця 3

1мунолог1чна спйк1сть сорт1в со1 (2012-2016 рр.)

Сорт 1мунолопчна група за уражетстю хворобами, бал

фузар'оз сход'в пероноспороз поп'льна гниль фомопсис

Аркад1'я одеська 1 1 1 1

Чорнобура 1 1 1 1

Ятрань 1 1 1 1

Берегиня 1 1 1 1

Степовичка 1 1 1 1

Знах1'дка 1 1 1 1

Медея 1 1 1 1

Мар'яна 1 1 1 1

Аполон 1 1

Васильк1'вська 1 1 1 1

Фаетон 1 1 1 1

Селекта 1 1 1 1

Устя 1 1 1

Л-2 1 1

Черновицька 8 1 1 1

Донька 5 1 1 1

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Валюта 5 1 1 1

Валенля 5 1 1 1

Ельдорадо 5 3 1 1

Усп1'х 5 3 1 1

Паркер 5 3 1 1

Хаджибей 5 1 1 1

1зумрудна 5 1 1 1

Одеська 150 5 1 7 1

Альта'р 5 1 1 1

Ки'вська 98 5 3 1 1

Даймос 7 5 1 1

Романтика 7 1 1 1

Еванс 7 1 1 1

Океана 7 1 1 1

Хардин 7 5 1 1

Проте''нка 7 1 1 1

Юв1'лейна 9 5 1 1

Юр'''вка 9 5 5 1

Ламберт 9 5 1 1

До другого кластера ввшшли сорти 'Аркадия одеська', 'Чорнобура', 'Ятрань', 'Берегиня', 'Степовичка', 'Знахвдка', 'Медея', 'Мар'яна', 'Василькгвська', 'Фаетон', 'Се-лекта', 'Устя', 'Л-2', як проявили дуже ви-соку комплексну стшшсть проти фузарюзу сход1в та пероноспорозу.

До третього кластера належать сорти 'Альтаф', 'Валентя', 'Валюта', 'Донька', 'Еванс', '1зумрудна', 'Океана', 'Протешка',

'Романтика' та 'Хаджибей', як1 мали серед-ню та низьку ст1йк1сть проти фузар1озу сход1в.

До четвертого кластера входять сорти 'Ельдорадо', 'Кшвська 98', 'Паркер', 'Усп1х'. Вони характеризувалися середньою ст1йк1с-тю проти фузар1озу сход1в та дещо вищою за середню ст1йк1стю (3 бали) проти пероноспорозу, а такою мали високу комплексну ст1й-к1сть проти поп1льно'1 гнил1 та фомопсису.

0

Юв1'лейна 33

Ламберт 35

Даймос 27

Хардин 31

Юр'Твка 34

Паркер 21

КиТвська 98 26

Ельдорадо 19

Уст'х 20

Океана 30

Протежка 32

Романтика 28

Еванс 29

1зумрудна 23

АльтаТр 25

Донька 16

Валенля 18

Хаджибей 22

Валюта 17

Фаетон 11

Селекта 12

Аркад1'я одеська 1

Мар'яна 8

Васильк'вська 10

Знах1'дка 6

Медея 7

Берегиня 4

Стетовичка 5

Чорнобура 2

Ятрань 3

Устя 13

Л-2 14

Черновицька 8 15

Одеська 150 24

Атолон 9

Dendrogram using Ward Linkage Rescaled Distance Cluster Combine

10 15 20

-1-1-1—

25

—I—

<i=>

Рис. Кластеризаф'я сорп'в coi за комплексом хвороб (фузарюз сходтв, пероноспороз, пот'льна гниль, фомопсис) (2012-2016 рр.)

Сорт 'Юр'1'вка' в1дзначався дуже низь-кою ст1йк1стю проти фузар1озу сход1в, середньою ст1йк1стю одночасно проти пероноспорозу та поп1льно'1 гнил1. За ун1каль-не поеднання ст1йкост1 проти хвороб його

в1днесено до верхнього п ятого кластеру. Сорти п'ятого кластеру 'Даймос', 'Ламберт', 'Хардин', 'Юв1лейна' проявили дуже низьку ст1йк1сть проти фузар1озу сход1в, середню до пероноспорозу та висо-

5

4

ку комплексну стшшсть проти пошльно! гнил! й фомопсису.

Розмщення зразк1в в одному кластер! сввдчить про под1бшсть норми реакци !хньо-го генетичного апарату.

Отже, наявшсть р1зномаштного фгтопато-генного комплексу на рослинах со! створюе загрозу як для отримання якюного врожаю, так i для його збер1гання, а в перспектив! ставить шд сумшв отримання життездатних сход!в.

Висновки

Унаслодок проведеного анал!зу фгтосаш-тарного стану агроценоз!в со! в Одеськш об-ласт! встановлено видовий склад збуднишв !"! хвороб. Д!агностовано п'ять збудник!в за-хворювань, переважно грибного походжен-ня. На паростках культури виявлено фуза-рюз сход!в i кореневу гниль, на рослинах у фаз! цвггшня - пероноспороз, у фаз! достигання боб!в - пошльну гниль й ошки стебла та боб!в. Найпоширешшим захворюванням е фузарюз сход!в.

Анал!з фиосаштарного стану пос!в!в со! дав змогу встановити видовий склад патоген!в, що викликали ураження рослин со!. Серед них заф!ксовано появу нових представник!в грибно! флори Fusarium sp., Pevonospora manskurica (Naum.) Syd., Macrophomina phaseolina (Tassi.) Goid. ! Diaporthe phaseolorum (Cke. et Ell) Sacc. var. sojae Wehm. (кокдааль-на стад!я Phomopsis sojae Zehm.).

На основ! !мунолог!чного оц!нювання в по-льових умовах видшено сорти, стшм проти фузарюзу: 'Аркад!я одеська', 'Чернобурая', 'Ятрань', 'Берегиня', 'Степовичка', 'Знахвд-ка', 'Медея', 'Мар'яна', 'Аполлон', 'Василь-к!вська', 'Фаетон', 'Селекта', 'Устя', 'Л-2', 'Ламберт'.

Особливо! уваги заслуговують сорти з низь-кою уражешстю фузарюзом: 'Донька', 'Валюта', 'Валенпя', 'Ельдорадо', 'Усшх', 'Паркер', 'Хаджибей', '1зумрудна', 'Одеська 150', 'Альта!р', 'Ки!вська 98', як! належать до се-редньост!йких генотип!в.

Використана литература

1. Поспелова Г. Д. Видовий склад ф"|'топатогенноТ флори наст'ння сот. Вкник ПДАА. 2015. № 1-2. С. 44-48.

2. Лихочвор В. В., Бомба М. I., Дубковецький С. В. та "н. Дов1'дник з вирощування зернових i зернобобових культур. Льв1'в : УкраТнськ1 технологи, 1999. 408 с.

3. Дов"дник "з захисту рослин / за ред. М. П. Лкового. КиТв : Урожай, 1999. 744 с.

4. Определитель болезней растений / под ред. М. К. Хохрякова. 3-е изд., испр. Санкт-Петербург ; Москва : Лань, 2003. 591 с.

5. Пересипк'н В. Ф. Сльськогосподарська ф1'топатолопя. КиТв : Аграрна осв"та, 2000. 415 с.

6. Облш шю'дник'в i хвороб ст'льськогосподарських культур / за ред. В. П. Омелюти. КиТв : Урожай, 1986. 294 с.

7. Петренкова В. П., Черняева I. М., Маркова Т. Ю. та "н. Наст'нне-ва "нфекц'я польових культур. Харк'в : Магда ЛТД, 2004. 54 с.

8. Методика проведення ф1'топатолопчних дост'джень за штучного зараження рослин / за ред. С. О. Ткачик. В"нниця : ФОП Корзун Д. Ю., 2017. С. 7.

9. Лещук Н. В., Мажуга К. М., Орленко Н. С. та "н. Пор"вняльний анал1'зстатистичнихпрограмнихпродуклвдляквал1'ф1'кац1'йноТ експертизи сорлв рослин на придатт'сть до поширення. Plant Varieties Studying and Protection. 2017. Т. 13, № 4. С. 429-435. doi: 10.21498/2518-1017.13.4.2017.117757

References

1. Pospielova, H. D. (2015). Phytopathogenic species of soybean seeds. Visn. Poltav. deri. agrar. akad. [News of Poltava State Agrarian Academy], 1-2, 44-48. [in Ukrainian]

2. Lykhchvor, V. V., Bomba, M. I., & Dubkovetskyi, S. V. (1999). Dovid-nyk z vyroshchuvannia zernovykh i zernobobovykh kultur [Handbook for growing cereals and legumes]. Lviv: Ukrainski tekh-nolohii. [in Ukrainian]

3. Lisovyi, M. P. (Ed.). (1999). Dovidnyk iz zakhystu roslyn [Guide for plant protection]. Kyiv: Urozhai. [in Ukrainian]

4. Khokhryakov, M. K. (2003). Opredelitel' bolezney rasteniy [The plant diseases identifier]. (3rd ed.). Saint-Petersburg; Moscow: Lan'. [in Russian]

5. Peresypkin, V. F. (2000). Silskohospodarska fitopatolohiia [Agricultural phytopathology]. Kyiv: Ahrarna osvita. [in Ukrainian]

6. Omeliuta, V. P. (Ed.). (1986). Oblik shkidnykiv i khvorob silskohos-podarskykh kultur [Pests and diseases of agricultural crops]. Kyiv: Urozhai. [in Ukrainian]

7. Petrenkova, V. P., Cherniaieva, I. M., & Markova, T. Yu. (2004). Nasinnieva infektsiia polovykh kultur [Seed infections of field crops]. Kharkiv: Mahda LTD. [in Ukrainian]

8. Tkachyk, S. 0. (Ed.). Metodyka provedennia fitopatolohichnykh doslidzhen za shtuchnoho zarazhennia roslyn [Methods for phy-topathological study with plant experimental infestation] (p. 7). Vinnytsia: FOP Korzun D. Yu. [in Ukrainian]

9. Leshchuk, N. V., Mazhuha, K. M., Orlenko, N. S., Starychenko, Ye. M., & Shkapenko, Ye. A. (2017). Comparative analysis of statistical software products for VCU qualifying examination of plant varieties. Plant Varieties Studying and Protection, 13(4), 429-435. doi: 10.21498/2518-1017.13.4.2017.117757

УДК 632.3.01/08

Балан Г. А.1, Ткачик С. А.2*, Орленко Н. С.2, Бушулян 0. В.3 Анализ фитосанитарного состояния посевов разных сортов сои в условиях Южной Степи Украины // Plant Varieties Studying and Protection. 2018. Т. 14, № 3. С. 295-301. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145300

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

'Одесский государственный аграрный университет, ул. Пантелеймоновская, 13, г. Одесса, 65000, Украна, e-mail: [email protected]

Украинский институт экспертизы сортов растений, ул. Генерала Родимцева, 15, г. Киев, 03041, Украина, "e-mail: [email protected]

3Селекционно-генетический институт - Национальный центр семеноведения и сортоизучения, Овидиопольская дорога, 3, г. Одесса, 65036, Украина

Цель. Проанализировать фитосанитарное состояние сорта культуры для дальнейшего использования в селек-посевов сои в условиях Южной Степи Украины и опре- ционной практике. Методы. Материалом для исследова-делить самые устойчивые против комплекса болезней ния были 35 сортов сои различного происхождения из

коллекции Селекционно-генетического института - Национального центра семеноводства и сортоизучения НААН Украины. Устойчивость сортообразцов сои к перо-носпорозу, фомопсису и пепельной гнили оценивали на природном инфекционном фоне, к фузариозу - на провокационном. Результаты. Установлено видовой состав возбудителей болезней в посевах сои в условиях Южной Степи Украины. В период вегетации на проростках культуры диагностировано развитие фузариоза всходов и корневой гнили, на взрослых растениях в фазе цветения - переноспороз, в фазе созревания бобов - пепельную гниль, ожог стеблей и бобов и другие заболевания. Наиболее распространенными в агроценозах сои были представители микофлоры: Fusarium sp., Pevonospora manskurica (Naum.) Syd., Macrophominaphaseolina (Tassi.) Goid., Diaporthe phaseolorum (Cke. Et ELL) Sacc. var. sojae Wehm. Стоит отметить, что видовой состав патогенов был неодинаковым на разных сортах сои. Для сортов 'Ламберт', 'Юр'Твка' и 'Ювтлейна' характерно доминирование

инфекции грибов рода Fusarium sp., а также значительная часть растений была поражена переноспорозом. Сорт 'Черновицка 8' отмечался интенсивным проявлением пепельной гнили. В патогенном комплексе сортов 'Аполон', 'Одеська 150', 'Юр'Твка' и 'Л-2' отмечено появление возбудителей пепельной гнили и фомопсиса. Поражение фомопсисом диагностировано у растений сортов 'Аполон', 'Устя' и 'Л-2'. Выводы. По результатам анализа степени поражения исследуемых коллекционных сортообразцов сои возбудителями различных болезней выявлено комплексную устойчивость против фузариоза, пероноспороза, пепельной гнили и фомопсиса у сортов 'Аркад1'я Одеська', 'Чорнобура', 'Ятрань', 'Берегиня', 'Сте-повичка', 'Знах1'дка', 'Медея', 'Мар'яна', 'Васильк'вська', 'Фаетон', 'Селекта'.

Ключевые слова: соя; фитосанитарное состояние посевов; грибные, бактериальные и вирусные болезни; видовой состав возбудителей; иммунологическая оценка сортов.

UDC 632.3.01/08

Balan, H. O.1, Tkachyk, S. O.2*, Orlenko, N. S.2, & Bushulian, O. V.3 (2018). Analysis of the phytosanitary state of crops of various soybean varieties in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Plant Varieties Studying and Protection, 24(3), 295-301. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145300

1Odessa State Agrarian University, 13 Panteleimonovska St., Odessa, Odessa region, 65000, Ukraine, e-mail: [email protected] 2Ukrainian Institute of Plant Variety Examination, 15 Henerala Rodymtseva St., Kyiv, 03041, Ukraine, *e-mail: [email protected] 3Plant Breeding and Genetics Institute - National Center of Seed and Cultivars Investigation, 3 Ovidiopolska doroha, Odesa, 65036, Ukraine Purpose. To analyze the phytosanitary state of soybean phomina phaseolina (Tassi.) Goid., Diaporthe phaseolorum crops in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine (Cke. Et Ell) Sacc. var. sojae Wehm. It is worth to note that

and to determine the most resistant cultivars to the complex of diseases for further use in breeding practice. Methods. 35 soybean sorts of different origin from the collection of the Plant Breeding and Genetics Institute - National Center of Seed and Cultivar Study (NAAS) were under research. Resistance of soybean varieties to peronosporosis, phomopsis and ash rot was evaluated in the context of natural infectious process and to a fusariosis - on a provocative basis. Results. The species composition of soybean pathogenic diseases was determined during the planting in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. During the vegetation period the development of sprout fusariosis and root rot, on adult plants in the flowering phase - perenospores, in the phase of beans ripening - ash rot, stems and beans burn and other diseases were observed. The most common in soybean agrocenosis were representatives of mycoflora: Fusarium sp., Pevonospora manskurica (Naum.) Syd., Macro-

the specific composition of pathogens varied in dependence of soy cultivar. The varieties 'Lambert', 'Yurivka' and 'Yuvilei-na' were dominated with the infection of Fusarium spp., and also a large number of plants was infected by P. manskurica perenosporosis. 'Chernovytska 8' variety stood out with intense ash rot infestation. In the pathogenic complex 'Apo-lon', 'Odesa 150', 'Yurivka' and 'L-2' varieties the emergence of ash rot and phomapsis were marked. Apolon', 'Ustia' and 'L-2' varieties were diagnosed with phomopsis. Conclusions. According to the analysis, the soybean varieties Arkadiia Odeska', 'Chornobura', 'Yatran', 'Berehynia', 'Stepovychka', 'Znakhidka', 'Medeia', 'Mariana', 'Vasylkivska', 'Faeton', 'Selek-ta' were characterized by the complex resistance to fusariosis, peronosporosis, ash rot and phomopsis.

Keywords: soybean; phytosanitary condition of crops; fungal, bacterial and viral diseases; composition of pathogen species; immunological assessment of varieties.

Hadiuwna / Received 06.08.2018 nozodxeHO do dpyKy/ Accepted 25.09.2018

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.