АНАЛіЗ ФАКТОРіВ ФОРМУВАННЯ СИНДРОМУ ПОЛіОРГАННОї НЕДОСТАТНОСТі У НОВОНАРОДЖЕНИХ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК: 616-053.31-008.64 Шкурупй Д.А.

АНАЛ1З ФАКТОР1В ФОРМУВАННЯ СИНДРОМУ ПОЛ1ОРГАННО1 НЕДОСТАТНОСТ1 У НОВОНАРОДЖЕНИХ

ВДНЗУ«УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я», м. Полтава

Синдром полорганноУ недостатност/ е типовим процесом для сучасних пацieнтiв в критичних станах. Наявн дан св'дчать про формування патогенетичних ланок цього синдрому уже на етап внутршньоутробного розвитку, що тягне за собою активацю негативних вплив!в на перебiг основного патолог'чного процесу та знижуе можливост/ фiзiологiчного опору органзму новонародженого. Метою досл'дження стало визначення перинатальних фактор'т формування цього синдрому у новонароджених. Були проаналiзованi дан медичноУ документацИ 182 новонароджених, як потребували ¡'нтенсивно'У терап'УУ. Встановлено, що в групi новонароджених '¡з синдромом полорганноУ недостатност/ достов'рно частше констатуеться народження дтей в'д 2-х i бльше полог'в, малий гестац'1йний в/'к, низька вага при народженнi, низька о^нка за шкалою Апгар на 1-Ш та 5-Ш хв. життя, бльша тяжксть стану за оценкою шкали неонатальноУ терапевтичноУ /нтервенц/'У, що пдтверджуеться даними порiвняльного / кореля^йного анал'шв. Ключов1 слова: новонароджеж, синдром полюрганноТ недостатност!, фактори ризику.

Стаття е фрагментом науково-домдноУ роботи вищого державного навчального закладу УкраУни «УкраУнська медична стоматологiчна академiя» «Полiорганна недостатнсть у новонароджених: фактори ризику, механiзми розвитку, принципи профлактики та iнтенсивноУтерапИ» (№ державноУреестрацп: 0107Ш06285).

Критерiями включення до дослщження були:

Вступ

Синдром полюрганноТ недостатност (СПОН) е типовим процесом для сучасних па^енпв в критичних станах i фактично являе собою змшену технолопчними засобами штенсивноТ терапп фазу передагонп. Традицшно його розвиток асоцшеться бактерiальноТ транслокацп, iмунологiчноТ дисфункцп [1]. юнуе ч^ких рекомендацш

iз реалiзацiею ендотелiальноТ i На даний час не щодо лкування i

профтактики даного синдрому. У новонароджених проблемi формування СПОН присвячена невелика кшьмсть роб^, але е достатньо даних, як свщчать про формування патогенетичних ланок даного синдрому уже на еташ внутршньоутробного розвитку, що тягне за собою активацш негативних впливiв на переб^ основного патолопчного процесу та знижуе можливост фiзiологiчного опору оргажзму новонародженого [2], що визначае актуальнють вище вказаних проблем в сучаснш iнтенсивнiй терапп.

Мета дослiдження

Визначення перинатальних факторiв формування СПОН у новонароджених.

Матерiали та методи дослщження

Були проаналiзованi данi юторш пологiв (форма №096/о), iсторiй розвитку новонародженого (форма №097/о) та медичних карт стацюнарного хворого (форма №003/о) 182 новонароджених, якi перебували на лкуванш у вiддiленнях (блоках, палатах) штенсивноТ терапп пологових стацiонарiв та дитячих лкарень ПолтавськоТ областi.

вк новонароджених вiд 0 до 28 дiб, наявнiсть станiв, якi вщповщно до мiжнародноТ класифiкацiТ хвороб Х-го перегляду вщносяться до рубрик Р00-Р96 «Окремi стани, що виникають в перинатальному перюдЬ, а саме:

- новонароджеж iз наслiдками перинатальних гiпоксично-iшемiчних уражень (внутрiшньоутробна гiпоксiя (Р20 «Внутршньоутробна гiпоксiя»), асфiксiя при народженнi (Р21 «Асфкая при пологах»), постгiпоксична кардюмюпа™ (Р29.4 «Минуща iшемiя мiокарда у новонародженого»), виразково-некротичний ентерокол^ (Р77 «Некротизуючий ентероколiт у плоду i новонародженого));

- новонароджеж iз перинатальним шфкуванням (вродженi пневмонiТ (рубрика Р23 «Вроджена пневмонiя»), сепсис новонародженого (рубрика Р36 «Бактерiальний сепсис новонародженого»), iншi шфекцшж захворювання рубрик Р35-Р39 «lнфекцiйнi хвороби, як специфiчнi для перинатального перюду»).

Критерiями виключення з дослiдження були: вк новонароджених старше 28 дiб, проведенi порожниннi оперативнi втручання з приводу хiрургiчноТ патологи, наявнiсть гемодинамiчно значимих вад серця i гемол^ичноТ хвороби новонароджених.

З дослiджених випадкiв захворювання за даними опрацьованоТ медичноТ документаци були сформованi 2 групи па^етчв: 1-ша - група дiтей iз наявнiстю СПОН (133 особи, 73,08%), 2-га - дiти без даного синдрому (49 оаб; 26,92%). СПОН визначали за наявносп у патента ознак розладiв

2-ох i бiльше оргаыв i систем життезабезпечення за визначеними paнiше крилями [4].

Для визначення фaктopiв, як обумовлюють розвиток СПОН у новонароджених емшричним шляхом, були oбpaнi i oпpaцьoвaнi фактори материнського анамнезу (вк мaтеpi, порядковий номер дано''' ваптносп i пoлoгiв, нaявнiсть медичних абор^в, викиднiв, час встановлення на облк в жiнoчiй консультаций нaявнiсть шфекцшноТ', нешфекцшно''' гениально! та екстрагештально''' патологи пщ час вaгiтнoстi) i фактори новонародженого (характер основного захворювання, стать дитини, гестацшний вiк, вага при народженш, oцiнкa за шкалою Апгар на 1-ш та 5-iй хв. життя, oцiнкa тяжкoстi стану за шкалою неонатальноТ' терапевтичноТ iнтеpвенцiТ' (Neonatal Therapeutic Intervention Scoring System, NTISS) [5]). Слщ вiдмiтити, що не в уах опрацьованих медичних документах була зазначена шформа^я щодо того чи шшого показника дoслiдження, що вщобразилось на oбсязi вибipки в кожному конкретному випадку дослщження фaктopiв формування СПОН.

Статистична обробка даних проводилась за допомогою метoдiв описово'Т статистики з обчисленням середнього арифметичного (M), помилки репрезентативност (m), медiaни (Ме), квартильного розмаху (50L, 50U) i подальшим використанням критерив х2 Пipсoнa, U Вилкинсона-Манна-Уитни, кoефiцieнту кореляци R Спipменa. Для очислення було програмне

забезпечення Statistica 6.0. [3].

Результати та 1х обговорення

Описовi характеристики факторiв материнського анамнезу з серед уах дослiджених клiнiчних випадш розвитку СПОН констатували, що вк матерiв становив 25,80±0,41 роки (Ме=25; 50L=22, 50и=730, п=173), номер дано''' вагiтностi - 2,08±0,13 (Ме=1; 50L=1, 50и=3, п=177), номер даних полопв -1,44±0,06 (Ме=1; 50L=1, 50и=2, п=179), кiлькiсть медичних абор^в - 0,33±0,06 (Ме=0; 50L=0, 50и=0, п=182), кiлькiсть викиднiв - 0,1±0,03 (Ме=0; 50L=0, 50и=0, п=182), термiн вагiтностi при взяттi на медичний облк - 14,67±1 тижн (Ме=12; 50L=10, 50и=20, п=182).

При порiвняннi констатаци наявностi факторiв материнського анамнезу в групах новонароджених iз СПОН та без нього, встановлено, що в груш новонароджених iз СПОН достовiрно часпше констатували народження д^ей вiд 2-х i бтьше пологiв (табл. 1).

Серед дослiдженого контингенту

новонароджених випадки гiпоксично-iшемiчнi ураження становили 112 оаб (61,54±3,61%), з наслщками перинатального iнфiкування - 70 оаб (38,46±3,61%); особи чоловiчоl' стaтi - 110 оаб (60,44±3,62%), жшочо''' - 372 особи (9,59±3,62%).

Таблиця 1

ДанI яшсного анал'зу анамнестичних ознак матерв у новонароджених залежно в1д факту наявност'1 СПОН

Ознака Дiти iз СПОН (ктькють випадюв) Дiти без СПОН (ктькють випадюв) х2 р

е ознака немае ознаки е ознака немае ознаки

Вiк матерi бiльше 24 рокiв 69 60 18 26 1,60 0,21

2-i i бiльше вагiтностей 61 69 19 28 0,59 0,55

2-е i бтьше полопв 62 68 12 36 6,53 0,01

Наявнiсть медичних абортiв 29 104 8 41 0,37 0,54

Наявнють викиднiв 11 122 3 46 0,3 0,87

Термiн вагiтностi при взятт на медичний облiк бiльше 12 тижшв 22 20 2 5 0,58 0,45

Наявнiсть шфекцшно''' гениально''' патологи 82 51 27 22 0,4 0,53

Наявнють нешфекцшно''' гештально''' патологи 23 110 9 40 >0,001 0,96

Наявнють екстрагештально''' патологи 68 65 30 19 1,09 0,30

Середнш показник гестацшного вку в уах дослщжених випадках склав 36,3±0,3 тижнi (Ме=37; 50L=33, 50и=45; п=182), ваги при народженнi - 2707,7±66,2 (Ме=2700; 50L=1970, 50и=3400; п=182), оцшки за шкалою Апгар на 1-iй хв. життя 5,2±0,1 (Ме=6; 50L=4, 50и=6; п=172), оцiнки за шкалою Апгар на 5-iй хв. життя 6,20±0,12 (Ме=6; 50L=6, 50и=7; п=172), тяжкостi стану за шкалою NTISS - 21,49±0,52 (Ме=21; 50L=16, 50и=27; п=182).

При аналiзi статевого представництва суттево''' рiзницi у д^ей iз СПОН та без нього виявлено не було: в груш новонароджених iз СПОН ктькють оаб чоловiчоТ' статi склала 55 (41,35%), жшочо'Т - 78 (58,65%). Статеве представництво в груш новонароджених без СПОН склало 17 оаб чоловiчоТ' стат (65,31%) i 32 особи жшочо'Т стат (34,69%) (х2=0,66; р=0,42).

Середнi показники гестацiйного вiку, ваги при народженш, оцiнки за шкалою Апгар на 1-ш, 5-iй хв. життя та тяжкост стану за шкалою NTISS залежно вiд наявност СПОН наведенi в табл. 2.

Статистичш розрахунки демонструють, що у д^ей iз СПОН достовiрно часпше констатуеться малий гестацiйний вiк, низька вага при народженш, низька оцшка за шкалою Апгар на 1-ш та 5-iй хв. життя, бтьша тяжкiсть стану за

Показники фактор1в тяж

оцшкою шкали NTISS.

Кореляцiйний аналiз продемонстрував тотожнi результати i встановив такi зв'язки формування СПОН:

- iз наявнiстю перинатального шфкування : R=0,18, р=0,01;

- iз чоловiчою статтю у новонародженого: R=-0,06, р=0,42;

- iз гестацiйним вiком новонародженого: R=-0,25, р=0,01;

- iз вагою при народженнi: R=-0,17, р=0,02;

- iз оцiнкою за шкалою Апгар на 1-й хв. життя: R=-0,18, р=0,02;

- iз оцiнкою за шкалою Апгар на 5-й хв. життя: R=-0,5, р=0,001;

- iз тяжкiстю стану за шкалою NTISS: R=0,44, р=0,001.

При цьому наявнють перинатального iнфiкування i високоТ оцшки за шкалою NTISS (що свщчить про тяжкiсть стану дитини) мають прямий зв'язок iз наявнiстю СПОН.

Формуванню цього синдрому також сприяють низьк показники термшу гестацп, ваги при народженш, оцшки за школою Апгар на 1-ш i 5-ш хв. життя, про що свщчать достовiрно значущi показники зворотноТ кореляцп.

Таблиця 2

/ стану новонароджених залежно в1д факту наявност/' СПОН

Ознака Новонароджеш iз СПОН | Новонароджеш без СПОН и Р

п М±т Ме 50L 50и !г п М±т Ме 50L 50и !г

Гестацшний вк, тижш 133 35,68± 0,35 35 32 39 11083 49 38,02 ±0,49 39 37 41 5577 2172 <0,01

Вага при народженш, г 133 2603,32± 76,16 2410 1940 3370 11462 49 2991,02 ±125,57 3000 2350 3570 5191 2551 0,02

Оцшка за шкалою Апгар на 1-ш хв. життя, бали 131 5,04 ±0,16 6 4 6 11026 47 5,79 ±0,23 6 5 7 4904,5 2380,5 0,02

Оцшка за шкалою Апгар на 5-ш хв. життя, бали 125 5,93± 0,14 6 6 7 9682 47 6,94 ±0,16 7 6 8 5196 18,07 <0,01

Тяжкють стану за шкалою NTISS, бали 133 23,38± 0,58 24 18 28 14020 49 16,35 ±0,79 17 13 19 2633 1408 <0,01

Таким чином, проведений статичний аналiз дозволив визначити фактори ризику СПОН у новонароджених, окреслити напрям i рiвень зв'язш цих факторiв iз формуванням СПОН.

Висновки

1. СПОН часпше констатуеться у новонароджених, народжених вщ 2-х i бтьше пологiв.

1. Частота формування СПОН залежить вщ

провщного патолопчного процесу i достовiрно часпше розвиваеться у новонароджених, якi мають наслiдки перинатального iнфiкування.

3. Факторами ризику розвитку СПОН е малий гестацшний вк, низька вага при народженш, низька оцiнка за шкалою Апгар, висока тяжкють стану за шкалою NTISS.

4. Стать новонародженого не мае достовiрно значимих статистичних показниш iз формуванням СПОН.

Перспективи подальших дослщжень полягають у розробцi методiв профтактики i терапп СПОН у новонароджених.

Лтература

1. Гельфанд Е.Б. Абдоминальный сепсис: интегральная оценка тяж ести состояния больных и полиорганной дисфункии / Е.Б. Гельфанд Гологорский В.А., Гельфанд Б.Р. // Анестезиология и реашматолопя. - 2000. - № 3. - С. 29-33.

2. Сергеева В.А. Влияние фетального воспалительного овета на тяжесть течения раннего неонатального пери ода у новорожденшх с внутриутробшм инфицированием / В.А. Сергеева, Ю.С. Александрович, Н.П. Шабалов [и др.] // Курский научно-практический вестник "Человек и его здоровье". - 2011. - № 1. - С. 80-88.

3. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение прикладных программ STATISTICA / О. Ю. Реброва. - М. : Медиасфера, 2002. - 312 с.

4. Шкурупш Д.А. Свщоцтво про реестрацто авторського права на твiр №15669 УкраТна. Науковий твiр: «Таблиця критерп'в полюрганноТ недостатност у новонароджених» / Д.А. Шкурупш (УкраТна); зареестровано 15.02.2006.

5. Neonatal Therapeutic Intervention Scoring System: a therapy-based severity-of-illness index / J.E. Gray, D.K. Richardson [et al.] // Pediatrics.- 1992. - V. 90. - P. 561-567.

Реферат

АНАЛИЗ ФАКТОРОВ ФОРМИРОВАНИЯ СИНДРОМА ПОЛИОРГАННОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ У НОВОРОЖДЕННЫХ. Шкурупий Д.А.

Ключевые слова: новорожденные, синдром полиорганной недостаточности, факторы риска.

Синдром полиорганной недостаточности является типичным процессом для современных пациентов в критических состояниях. Имеются данные, свидетельствующие о формировании патогенетических звеньев этого синдрома уже на этапе внутриутробного развития, что тянет за собой активацию негативных влияний на течение основного патологического процесса и снижает возможности физиологичного сопротивления организма новорожденного. Целью исследования сталоопределение перинатальных факторов формирования даного синдрома у новорожденных. Были проанализированы данные медицинской документации 182 новорожденных, которые нуждались в интенсивной терапии. Установлено, что в группе новорожденных с синдромом полиорганной недостаточности достоверно чаще констатируется рождение детей от 2-х и больше родов, маленький гестационный возраст, низкий вес при рождении, низкая оценка по шкале Апгар на 1-й и 5-й минутах жизни, большая тяжесть состояния по оценке шкалы неонатальной терапевтической интервенции, что подтверждается данными сравнительного и корреляционного анализов.

Summary

ANALYSIS OF FACTORS PREDISPOSING TO DEVELOPMENT OF MULTIPLE ORGAN DYSFUNCTION SYNDROME IN

NEWBORNS

Shkurupiy D.A.

Key words: neonates, multiple organ dysfunction syndrome, birth order, birth weight.

Multiple organ dysfunction syndrome is a typical process accompanying a lot of patients in critical state. There are some reports confirming the formation of pathogenetic mechanisms of this syndrome at the stage of fetal development that entails the activation of negative impacts on the course of underlying pathological process and reduces the abilities of physiological body resistance of a newborn. The aim of this study was to determine the perinatal factors contributing to the development of multiple organ dysfunction syndrome in neonates. 182 medical records of newborns who needed intensive care were analyzed. It was found out in the group of neonates with multiple organ dysfunction syndrome (MODS) there were significantly more children born from the 2nd births and this rate was higher for extreme birth orders. The neonates with MODS had low or extremely low birth weight, low scores by Apgar scale on the 1st and 5th min of their lives that was proved by the results of comparative and correlation analysis.