CC BY
14
Вюник Дншропетровського унiверситету. Бюлопя, медицина Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, medicina Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, medicine
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Med. 2016. 7(2), 101-105.
ISSN 2310-4155 print ISSN 2312-7295 online
doi:10.15421/021618
www.medicine.dp.ua
УДК 636.084:636.52
Аналiз ефективностi застосування ферментного препарату Ладозим Прокси у птахiвництвi
А.Г. Гур'ева, Я.В. Семерак, А.С. Анацький
Днтровський державний техтчний утверситет, Кам 'янське, Украта
Вщмчено необхiднiсть тдвищення поживно! цшносп кормових сумГшей, використовуваних у птахГвнищш, за рахунок фер-ментних препаратГв на основi фпази для розщеплення фiтиновоi кислоти та И солей, що мiстяться в кормах. Цей технолопчний захiд актуальний у годiвлi сiльськогосподарських тварин (зокрема, домашньо! птиц!), оскiльки вони не здатн до синтезу ендоген-них фiтаз. На базi агропромислового комплексу «Оршь-Шдер» дослвджено вплив ферментного препарату Ладозим Прокси у скла-дГ кормгв для курчат-бройлерiв i курей-несучок на ростов! та бюхгмчт показники тварин, несучiсть птиц! Рацiон складався з пшеницг, кукурудзи, макухи соняшниково!, со! екструдовано! та бшково-вггамшного комплексу Бюмжс. Застосування Ладозим-Прокси у кшькосп 60-100 мг/кг корму сприяе збгльшенню приросту живо! ваги курчат на 21%. Отримат результати можна пояс-нити збгльшенням доступносп поживних речовин кормгв для перетравлювання у шлунково-кишковому тракт! птиц! за рахунок пдролпично! да доданого ферментного комплексу на фгтинумгст компоненти кормгв. У результат! спостерггали позитивна динамку засвоення азоту, кальцГю та фосфору кормгв курчатами дослгдно! групи: на 10-16% збгльшилось використання цих елементгв. Препарат не чинить впливу на гематолопчт показники органГзму птиц!, збгльшуе вмст кальцГю та фосфору у кров! Використання препарату мае економчне значення, оскшьки дозволяе зменшити споживання кормгв та витрати на них в умовах вирощування птиц в аграрному господарств! Застосування препарату фпази не впливае на кшькют показники несучостг курей, однак вгдмче-но зростання ваги та товщини шкаралупи яець, що пов'язано з вщкладанням кальцгю в оргатзт тварин дослдно! групи.
Ключоа слова: фпинова кислота; фосфор; кормов! сумптту несучГсть
The necessity has been widely noted of improving the nutritional value of forage mixtures used in the poultry industry through the use of enzyme preparations on the basis of phytase for splitting phytic acid and its salts contained in the feed. This technological approach is relevant in feeding farm animals, particularly poultry, as they are unable to synthesise endogenous phytase. On the base of the Agro-Industrial Complex "Oril-Leader" we researched the influence of the enzyme preparation Ladozim Proxy as a feed component for broiler chickens and laying hens on the growth and biochemical parameters of the birds and their egg-laying capacity. The feed ration consisted of wheat, corn, sunflower meal, extruded soy and protein-vitamin complex Biomix. For the research experimental and control groups of broiler chickens were formed (50 birds in each group) and laying hens (20 birds in each group). The experimental feeding period was 35 days for the chickens and 30 days for the hens. The research used physical-chemical methods for determining the content of nitrogen, calcium and phosphorus in the feed, the blood and the excrement of the birds. Statistical data processing was carried out by ANOVA. It was established that the use of Ladozim Proxy in the amount of 60-100 mg/kg feed promotes an increase of the live weight of chickens by 21%. The findings can be explained by an increase of the feed nutrients available for digestion in the gastrointestinal tracts of the poultry due to the hydrolytic action of the enzyme complex added to the phytic-containing components of the feed. The result of these phenomena is also a positive dynamic in assimilation of nitrogen, calcium and phosphorus in the feed by chickens of the experimental group: use of these elements increased by 1016%. The preparation had no effect on hematological indices of the organisms of the poultry and increased the amount of calcium and phosphorus in the blood. The use of the preparation has not only physiological, but also economic importance because it allows a reduction in
Analysis of the application efficiency of the enzyme preparation Ladozim Proxy in the poultry industry
A.G. Hurieva, J.V. Semerak, A.S. Anatsky
Dniprovskij State Technical University, Kamjans 'ke, Ukraine
ffmnpoBCbKUü depwxiBHUü mexmumüyHiBepcumem, eyn. ffmnpoöydiBCbm, 2, Kam 'mcbKe, 51918, yxpawa Dniprovskij State Technical University, Dniprobudivska Str., 2, Kamjans'ke, 51918, Ukraine Tel.: +38-097-581-25-95. E-mail: [email protected]
feed intake and expenditure on feed for poultry reared for agricultural production. The use of the phytase preparation does not affect the quantitative indicators of egg-laying by hens, but an increase in the thickness of the egg shells was noted, due to deposition of calcium in the organism of the experimental group.
Keywords: phytic acid; phosphorus; feed mixtures; egg-laying Вступ
Птах1вницгво - одна з провщних ланок сшьського господарства Украши, що зумовлено високим попитом населення на продукцию галуз1 (яйця, м'ясо га продукта його переробки), коротким перюдом И отримання в умо-вах аграрного господарства. Однак в останш дешлька рокш збернасться негативна тенденщя до скорочення обсяпв виробницгва продукци пгах1вницгва у крат. У 2015 р. загальна чисельшсть погол1в'я птиц вс1х вид1в в уах кагегор1ях господарсгв держави знизилась на 10% поршняно з 2014 р., у тому чист шлькють курей-несучок зменшилась на 28%, загальна вирощена жива вага птиц - на 5%. Ниш актуальне завдання - впровад-ження в аграрне виробництво заходов, як1 в сучасних сощально-економ1чних умовах розвитку Украгни дозволять збшьшити випуск яюсно! продукци птах1внищва, забезпечити нею внутршнш ринок споживання та зовтшнш експорт без суттевого щдвищення витрат на ii одержання (власне вирошування птиц). До таких заходав можна вщнести збшьшення поживносп основ-них корм1в, застосовуваних у тжвницта, за рахунок використання ферментних препарапв у !х склад1 (Koshchaeva et al., 2014).
Ф1тинова кислота (мю-шозитол-1,2,3,4,5,6-гексади-пдрофосфорна кислота) - «антипоживний» компонент рослинних корм1в, що зумовлено ii' властивктю утворю-вати слабкорозчинш сол1 (фиати) з юнами метатв (кальц1й, цинк, магнш, мщь) i комплекси з бшками, у тому числ1 травними ферментами (трипсин, пепсин) (Kliment and Angelovicová 2012; Razdan et al., 2012). Через нездаттсть сшьськогосподарських тварин (зокрема домаш-ньо! птиц1) до синтезу ендогенних фгтаз, як1 здшснюють пдролпичне розщеплення фииново! кислоти, поживш речовини, зв'язаш нею, стають менш доступними для перетравлювання та засвоення оргашзмом тварин. Це, у свою чергу, спричинюе зниження ф1зюлопчних i бюх1-м1чних показниюв вирошувано! птиц1 (приркт та абсо-лютне значення живо! ваги, середня несуч1сть, склад кров1, м'яса) i, ввдповвдно, попршення якост1 юнцево! продукци. Для компенсаци зазначених явищ виробники-аграри змушеш збшьшувати к1льк1сть рослинних корм1в пiд час годiвлi птиц1, штучно збагачувати 1х впамшами, бшково-мшеральними комплексами, неоргашчним фосфором, що тдвищуе витрати на вирощування птиц1 та зумовлюе зро-стання соб1вартост1 продукци (Rodrigues et al., 2015).
Для повнощнного використання поживного потенщ-алу корм1в, отримання належного ф1зюлопчного ефекту вщ годат птиц1, виробництва яюсно!, еколопчно безпеч-но! продукци птах1внищва доцшьно застосовувати у склад корм1в ферментн препарати фпази, як1, здшсню-ючи пдролз фииново! кислоти, вившьняють 1з корм1в фосфор, кальц1й, бшки та шш1 сполуки, збшьшуючи р1вень 1х засвоення (Lascano et al., 2012).
На впчизняному ринку представлеш фгтази мшроб-ного походження шоземних i вгтчизняних виробник1в,
зокpемa Natuphos («BASF», Н1меччина), Файзайм (ЗАТ «ДаМско», Рос1я), Ronozyme NP («Novozymes A/S», Дашя), Ладозим Пpокси (ВАТ «Ензим», Укpaïнa). Однак ïx засто-сування y пpaктицi годiвлi твapин стримусться сxильнiстю aгpовиpобникiв до викоpистaння швидкодiйниx синтетич-ниx стимyлятоpiв pостовиx ^оцейв iз метою отpимaння швидкого фiзiологiчного та економiчного ефектy (Bobková et al., 2012; Angelovicová et al., 2016). Питання дощльносп зaстосyвaння феpментiв y коpмax необxiдно виpiшyвaги на щдстаи комплексниx дослвджень ïx впливу на обмiннi пpоцеси в оpгaнiзмi твapин.
Мета стaттi - визначити вплив феpментного ^empa-ту Ладозим ^окси y скдaдi коpмовиx сyмiшей на фiзiоло-го-бiоxiмiчнi показники кypчaт-бpойлеpiв i кyp-несyчок.
Мaтерiaл i методи дослщжень
В yмовax TOB «Opiль-Лiдеp» (с. Слизавегтвка, Днiпpо-петpовськa обл., У^аша) виконано науково-дослщницьку pоботy з годiвлi кypчaт-бpойлеpiв i кypей-несyчок стан-дapгними коpмовими сyмiшaми (табл. 1) (Liu et al., 2015) з додаванням ^^mpa^ Ладозим Пpокси - мультиензимно-го компдексy, основний компонент якого - фiтaзи, а також целюлази, ксиланази. Фiтaзнa aктивнiсть ^empaiy ста-новить 5 000 од./г, pекомендовaне дозування, дотpимaне y дослiдженняx, - 60 i 100 мг/кг коpмy для кypчaг-бpойлеpiв i кyp-несyчок вщповщно.
Таблиця 1
Склад коpмовиx сyмiшей
Компонент Кiдькiсть, %
xypHaxa Rypn
Пшениця 20 25
Кукурудза 27 31
Макуха соняшникова 9 20
Соя екструдована 14 3
Бiлково-вiгамiнний комплекс Бюмшс 10 5
Макуха соева 20 0
Висгвки 0 16
Коpмовi сум™ готyвaли шляxом бaгaтостyпеневого змiшyвaння Kix компоненпв, визначали в ниx умюг пpотеïнy (метод Кельдадя), кадьщю (комплексономет-pичне тиIpyвaння) та фосфоpy (фотометpичне вимipю-вання). Для пpоведення дослвджень сфоpмyвaди двi r-py-пи кypчaт-бpойлеpiв по 50 гол1в, вiком 7 даб, paцiон якиx вiдpiзнявся лише наявтстю або вiдсyтнiстю феpментно-го ^^mpa^ (ввдповвдно дослвдна та кон^ольна гpyпи). Tpивaдiсть дослвдного пеpiодy становила 35 дiб, пpи цьому кypчaт, як1 досягли вжу 7, 21, 42 доби, визначали вагу, гематолопчш показники, вмют бiлкa та мiнеpaльниx елементiв у кpовi твapин та е^^емеш^ (Ovsyannikov, 1976; Martin et al., 2013). Вагу бpойлеpiв установлювали зважуванням кожного кypчaти, бiоxiмiч-m показники кpовi визначали у кожно! п'ято1 птиц1 у тpьоx повтоpенняx. Склад коpмiв i посл1ду для pозpa-xyнкy балансу мiнеpaдьниx елеменпв визначали, усе-
реднюючи ïx для кожно1 групи, кшькютъ повторень вим1рювань - три.
Вщповвдно в контрольнш i досл1днш групах курей-несучок (по 20 голiв у кожнiй груш, BiK - 22 тижш) уп-родовж 30 даб дослвдного перiоду годiвлi визначали по-казники несучосп птицi. Зокрема, шдрахунок кiлъкосгi яецъ, вимiрювання ïx ваги та товщини шкаралупи (за допомогою м1крометра) проводили щоденно для кож^' групи упродовж усъого досл1ду з розрахунком середнix тижневих значень.
Статистичну обробку отриманих даних здшснювали, розраховуючи середне значення кожного показника та
середньоквадратичне вщхилення (програма Statistica 6.0, StatSoft Inc., USA). Дост^ршсть вщмшностей контрольно'' та дослвдно'' груп оцшювали методом ANOVA.
Результата та ïx обговорення
Додаванням фггазного ферментного комплексу до кормiв (табл. 2) досягнуто зб1льшення абсолютного приросту ваги курчат-бройлерш у дослвднш груп1 на 371 г (21%) поршняно з контролем, при цьому середньодобо-вий прирiст становив вщповвдно 60 i 50 г/добу.
Таблиця2
Фиюлого-бюмшчш показники* курчат-бройлер1в у дослщному перюда годвл1
Показники Досл1дна група Контрольна група
7 дб 21 доба 42 доби 7 дб 21 доба 42 доби
Зм1на ваги, n = 50
Вага курчат, г 166 ± 35 963 ± 37 2295±35 174 ± 30 841 ± 32 1932±28
Бюхмчний склад кров1, n = 10**
Загальний бшок, г/дм3 23,42 ± 1,40 28,63 ± 1,22 34,82 ± 1,27 22,16 ± 1,32 26,31 ± 1,25 35,47 ± 1,30
Кальщй, ммоль/дм3 2,53 ± 0,26 3,15 ± 0,24 3,77 ± 0,31 2,61 ± 0,21 2,99 ± 0,23 3,16 ± 0,26
Фосфор, ммоль/дм3 1,64 ± 0,34 1,85 ± 0,31 2,91 ± 0,30 1,67 ± 0,31 1,90 ± 0,28 2,14 ± 0,32
Гемоглобш, г/дм3 85,22 ± 1,45 98,53 ± 1,52 111,13 ± 1,41 82,15 ± 1,40 96,45 ± 1,48 109,15 ± 1,38
Еритроцити, 1012/дм3 1,68 ± 0,12 2,05 ± 0,15 2,36 ± 0,13 1,73 ± 0,11 2,17 ± 0,15 2,41 ± 0,15
Лейкоцити, 107дм3 36,73 ± 1,65 38,81 ± 1,58 40,35 ± 1,60 35,12 ± 1,60 37,52 ± 1,55 39,16 ± 1,63
Примтки: * - наведено середне значення та середньоквадратичне вiдxилення, вщмшноста дослщно' групи вiд контрольно' достовiрнi на рiвнi P < 0,05, ** - бiоxiмiчнi показники кровi визначали у кожно' п'ято' птицi обох груп.
Отриманий фiзiологiчний ефект зумовлений мехатз-мом да використаного ферменту. Вщомо, що б1лок корм1в, зв'язаний iз фiтатами, у шлунку тварин не гiдролiзуетъся за да пепсину, оскшьки в комплексi з пох1дними фiтиновоï' кислоти набувае структурних змш i мае знижену розчиннiстъ у травному тракт! Це негативно впливае на засвоення амiнокислот у тонкому вщдш кмшкмвникя спричинюе непродуктивнi втрати кормового б1лка, зниження ефективносп годiвлi тварин, недобiр живо'' ваги курчатами (Lysenko et al., 2015). Додавання фiтази до корм1в дозволяе цдротзувати фiтати у початко-вому вщдш травного тракту, вивiлънити зв'язаний iз ними рослинний бiлок i зб1льшити його доступнiстъ для оргашзму курчат. Як насл1док збiлъшуетъся засвоення амшокислот, iнтенсифiкуетъся бiосинтез власних б1лк1в. Результат цих процес1в - збшьшення ваги тварин. Крiм того, щд час ферментативного розщеплення власне фггиново'' кислоти корм1в утворюються спирт шозитол i фосфорна кислота, розчиннi у травному xiмусi тварин. При цьому 1нозитол у реакцiï iзомеризацiï перетворюеться на глюкозу, яка майже повтстю всмоктуеться у тонкому Ri.Tiiii юшювника, а iз солей фiтиновоï кислоти
вив1льняються мiнералънi елементи, у першу чергу калъцiй, фосфор та 1нш1
Уведення ферментного препарату до рацюну не впли-нуло на 6юх1м1чм показники кров1 курчат обох груп, кр!м очiкуваиого зростання вмсту кальцю та фосфору у плазмi кров! птах!в досл1дно1 групи, що пояснюеться вив1лъненням 1з кормив зазначених елеменпв у процеа перетравлювання за да фiтази (Taheri and Taherkhani, 2015). Вщповщно, зб1лъшено використання цих елеменпв пор1вняно з контролем (табл. 3). Зокрема, курчата дослщно1 групи засвоювали понад половину прийнятого з кормом кальщю та фосфору.
У наукових публiкац1яx 1з практичного застосування фгтази у птах1вництв1 в1дм1чено позитивний вплив ферменту на несуч1сть курей (Sena et al., 2012). У проведе-них нами досл1дженнях не отримано аналогичного ефек-ту (табл. 4), оскшьки середня несуч1сть однакова в обох групах. Разом 1з цим, вага яець i товщина ïx шкаралупи вищ1 у курей дослiдноï групи, що очевидно пов'язано з1 зб1льшенням вм1сту кальцш та фосфору в оргатзм1 птах1в, як1 разом 1з кормами споживали фгтазу (Wang et al., 2013).
Баланс* мшеральних елеметта в оргатзм1 курчат-бройлер1в (n = 3)
Таблиця 3
Показники** Досл1дна група Контрольна група
N P Ca N P Ca
Прийнято з кормом, г 43,51 ± 2,27 12,15 ± 1,17 18,34 ± 1,21 45,57 ± 2,31 14,21 ± 1,14 17,05 ± 1,41
Видлено 1з сечею i калом, г 27,76 ± 1,30 5,89 ± 1,09 7,36 ± 1,09 33,66 ± 2,25 8,86 ± 1,03 9,58 ± 0,87
Використано, г 15,75 ± 1,16 6,26 ± 1,09 10,98 ± 1,10 11,91 ± 1,16 5,35 ± 0,95 7,47 ± 1,03
Використано в1д прийнятого, % 36,19 ± 2,32 51,52 ± 2,21 59,87 ± 2,23 26,13 ± 2,26 37,65 ± 2,12 43,81 ± 2,32
Примтки: * - наведено середне значення та середньоквадратичне в1дхилення, вщмшносп досл1дно1 групи в1д контрольно! достов1рш на р1вш P < 0,05; ** - склад корм1в i послщу визначали, усереднюючи ïx для кожно! групи; вим1рювання проводили за в1ку курчат 7, 35 та 42 д1б.
Примтки: * - наведено середне значення та середньоквадратичне вiдхилення для дослщно! та контрольно! груп вщповщно; вiдмiнностi дослдао! групи вiд контрольно! достовiрнi на рiвнi P < 0,001; ** - визначення показникгв проводили щоденно для кожно! групи упродовж усього дослщу з розрахунком середшх потижневих значень.
Таблиця4
Характеристика несучоси курей* упродовж дослщного перюду годiвлi (n = 50)
BiK курей, даб" Несучють, шт. яець / голову Середня вага яйця, г Товщина шкаралупи, мм
154-160 4,31 / 4,20 51,12 ± 0,22 / 43,08 ± 0,19 0,32 ± 0,02 / 0,30 ± 0,01
161-167 5,18 / 5,22 56,26 ± 0,27 / 49,17 ± 0,21 0,35 ± 0,02 / 0,31 ± 0,01
168-174 6,37 / 6,40 63,35 ± 0,17 / 55,13 ± 0,20 0,37 ± 0,02 / 0,33 ± 0,01
175-181 7,50 / 7,45 68,44 ± 0,20 / 57,41 ± 0,22 0,37 ± 0,02 / 0,34 ± 0,01
Продуктившсть курей-несучок та яюст показники шкаралупи яець (товщина, мщшсть тощо) залежать 6i-льшою мiрою вщ спiввiдношення концентрацп кальцш та фосфору в органiзмi птицi, нiж вщ загального 1'х вмю-ту (Tischler et al., 2013). Оптимальне ствввдношення Ca/P - у межах 3-5 / 1. Збшьшення вмiсту фосфору в рацюш перешкоджае засвоенню та накопиченню в орга-нiзмi кальщю, що може спричинити погiршення показ-никiв несучостi, оскшьки ключову роль у процеа яйцеу-творення ввдграе саме кальцiй (Pandurevic et al., 2015). На нашу думку, для досягнення позитивного впливу на несучють курей пiд час згодовування кормiв iз додаван-ням фiтази необхщно коригувати вмiст кальцiю та нефь татного фосфору в кормових сумшах.
Застосування фiтази у складi кормiв доцшьне не тшь-ки з ф1зюлойчно1 (стимуляцш ростових процесiв курчат-бройлерiв, полiпшення якосп яець у курей-несучок) та економчно' (зниження витрати кормтв за рахунок збшь-шення ефективностi 1'х засвоювання) точок зору, а i в еко-лопчному аспектi (Krishan and Narang, 2014). Викорис-тання ферментних препаратiв на основ! фгтази зменшуе вмст фосфору та шших не засвоених птицею мшераль-них елементiв у послщ, що попереджае забруднення ними грунпв i водойм (Axambayeva and Shustov, 2015). 1з таблицi 3 видно збшьшення використання фосфору, кальщю, азоту кормтв курчатами дослвдно! групи; послвд та-кож мютить меншу кшьюсть цих речовин. У крашах !з високорозвиненим сшьським господарством (Голландiя, Бразилiя) використання фiтази у кормах пов'язане, у першу чергу, !з захистом навколишнього середовища в|д бiогенного фосфору, а ф1зюлопчш та економiчнi переваги поодають друге мкце (Khan et al., 2013).
Висновки
Використання фiтазного ферментного препарату Ла-дозим Прокси в рацюнах курчат-бройлерiв дозволяе збшьшити живу вагу (на 21%) та ii середньодобовий прирют (60 г/добу проти 50 г/добу в контролГ). Цей ф1зюлопчний ефект пояснюеться пдролпичним розще-пленням за дй' фiтази комплексiв бшки-фгтати у складi корм1в, щдвищенням доступносп бшшв до перетравлю-вання та засвоення курчатами i, вщповвдно, полш-шенням процесу набирання маси. Препарат позитивно впливае на динамiку азоту, кальцш та фосфору в органiзмi тварин, сприяе зменшенню 1х видiлень з екск-рементами. Пвд час годавт курей-несучок фгтазовмю-ними кормовими сумшами досягнуто збiльшення серед-ньо1' ваги яець, товщини 1'х шкаралупи, що пов'язано з полiпшенням засвоення кальщю та фосфору корм1в. При
^OMy cepegra Hecynicrb nTaxiB 3agumugacb 6e3 3MiH. Pe3ygbrara gocgig^eHb CBig^arb npo no3HTHBHHH BHIHB $iTa3H Ha $i3iogoriHHi Ta 6ioxiMiHHi процесн b opram3Mi Kypnar-6pongepiB, Kypen-HecynoK, ^o go3Bogae peKOMeH-gyBarn npenapaT ,Hago3HM npoKCH go 3acrocyBaHHH y птaxiвннцтвi.
Ei6.iorpa$ram iIOCII. lanim
Angelovicova, M., Mellen, M., Bucko, O., Tkacova, J., Capla, J., Zajac, P., Angelovic, M., 2016. Relation between selected nutrients in the chicken meat depending on phytogen-ic feed additives. Potravinarstvo: Scientific Journal for Food Industry 10(1), 215-222. Axambayeva, A.S., Shustov, A.V., 2015. Recombinant thermo-tolerant phytase produced in E. coli. CBU International Conference Proceedings 3, 412-418. Bobkova, A., Knazovicka, V., Toth, T., Bobko, M., Hascik, P., Angelovicova, M., 2012. Influence of different plant supplements applied in chicken nutrition on quality of their meat. Journal of Microbiology, Biotechnology and Food Sciences 1, 1020-1031. Khan, S.A., Chaudhry, H.R., Butt, Y.S., Jameel, T., Ahmad, F., 2013. The effect of phytase enzyme on the performance of broiler flock (A review). Poultry Science Journal 1(2), 117-125. Kliment, M., Angelovicova, M., 2012. Microbial phytase and phosphorus utilization by broiler chickens. Lucrari Stiinti-fice: Zootehnie si Biotehnologii 45(1), 41-45. Koshchaeva, O.V., Kalyuzhniy, S.A., Khathakumov, S.S., Lik-homan, A.V., 2014. Technology of plant feed additives for poultry. Polythematic Online Scientific Journal of Kuban State Agrarian University 104, 1542-1566. Krishan, G., Narang, A., 2014. Use of essential oils in poultry nutrition: A new approach. Journal of Advanced Veterinary and Animal Research 1(4), 156-162. Lascano, C., Bindelle, M., Tiemann, T., Martens, S., 2012. Alternative plant protein sources for pigs and chickens in the tropics - nutritional value and constraints: A review. Journal of Agriculture and Rural Development in the Tropics and Subtropics 113(2), 101-123. Liu, S., Fox, G., Khoddami, A., Neilson, K., Truong, H., Moss, A., Selle, P., 2015. Grain sorghum: A conundrum for chicken-meat production. Agriculture 5(4), 1224-1251. Lysenko, Y.A., Khusid, S.B., Volkova, S.A., Nikolaenko, S.N., Luneva, A.V., Petrova, V.V., 2015. Development of protein enzyme feed additive for poultry farming. Polythematic Online Scientific Journal of Kuban State Agrarian University 112, 274-286.
Martins, B., Borgatti, L., Souza, L., Robassini, S., Albuquerque, R., 2013. Bioavailability and poultry fecal excretion of phosphorus from soybean-based diets supplemented with phytase. Revista Brasileira de Zootecnia 42(3), 174-182. Ovsyannikov, A.I., 1976. Osnovy opytnogo dela v zhivotno-vodstve [Basics of experimental work in cattle-breeding]. Kolos, Moscow (in Russian).
Pandurevic, T., Ristanovic, B., Lalovic, M., 2015. The influence of age hens on the intensity load capacity from different weight groups eggs. Zootehnie si Biotehnologii 48(1), 294-297.
Razdan, K., Parihar, J., Bajaj, B.K., 2012. Isolation and characterization of a lipolytic and phytase producing probiotic for potential application in poultry feed. Online Journal of Animal and Feed Research 2(4), 369-377.
Rodrigues, S., Stringhini, J., Ceccantini, M., Júnior, A., Ribeiro, A., Peripolli, V., Pimentel, C., 2015. Chemical and energetic content of corn before and after pre-cleaning. Ciencia Animal Brasileira 16(2), 158-168.
Sena, L., Piu, T., Bifoku, Y., 2012. The impact of the use of microbial phytases in the poultry ration for egg production. Albanian Journal of Agricultural Sciences 11(4), 221-226.
Taheri, H.R., Taherkhani, S., 2015. Effect of phytase superdoses and citric acid on growth performance, plasma phosphorus and tibia ash in broilers fed canola meal-based diets severely limited in available phosphorus. Poultry Science Journal 3(1), 27-36.
Tischler, A., Tossenberger, J., Halas, V., 2013. Effect of two dietary phosphorus levels on the performance of laying hens and eggshell quality over the common laying period. Agri-culturae Conspectus Scientificus 78(3), 241-244.
Wang, M., Osborne, C., Jiang, G., 2013. Chicken farming in grassland increases environmental sustainability and economic efficiency. PLoS ONE 8(1), 53-57.
Hadiümna do редкоnегlí 25.09.2016
