CC BY
18
ву i хвору дитину, за наявшстю артифiцiального аборту тд час першо! вагiтностi, мертвона-родженнями, померлими дiтьми, анемiями пiд час дано! ваптносп, токсикозом вагiтностi, iмун-ним конфлiктом. Вiк початку менструального циклу та його тривалють були однаюда, тодi як нерегулярний менструальний цикл пiдвищував ймовiрнiсть народження хворо! дитини в 2,62 раза (Д1 1,37-5,10).
3. Середнiй вiк жшок i чоловiкiв, в сiм'ях яких народилася дитина з УВР, перевищував вiк
подружжя 3i здоровими дтми (26,06±0,29 i 25,36±0,24 року для жшок та 28,97±0,32 i 26,74±0,27 для чоловiкiв вiдповiдно).
4. Виявлено, що мiжнацiональнi шлюби е фактором, який тдвищував ймовiрнiсть народити дитину з УВР (ВШ=1,96 при Д1 1,36-2,84).
5. Неповна середня освiта жiнки також е чиником ризику народження дитини з УВР (ВШ=2,71; 1,41-5,26).
6. Матерiальний статок шмей не був вир> шальним у формуванш УВР ix нащадкiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аптон Г. Анализ таблиц сопряженности / Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1982. - 143 с.
2. Беляков В.Д., Семененко Т.А., Шрага М.Х. Введение в эпидемиологию инфекционных заболеваний у человека. - М.: Медицина, 2001. - 264 с.
3. £лапн В.В. Науков1 основи вдосконалення ме-дико-генетично! допомоги населенню Укра!ни: Авто-реф. дис. ... д-ра мед. наук. 14.02.03 / Нац. мед. ун-т 1м. О.О Богомольця. - К., 2005. - 40с.
4. Карташова С.С., Рязанцева В.В., Герасименко 1.О. Теор1я ймов1рностей та математична статистика. - К.: 2005. - 124 с.
5. Полька О.О., Брезщька Н.В., Тимченко О.1. Вплив професшних чиннишв на виникнення врод-жених вад нервово! системи // Актуальш проблеми акушерства 1 пнекологп, кттчно! 1мунологИ та медично! генетики: Зб. наук. праць. - Ки!в, 2008. -Вип. 15. - С. 78-82.
6. Приходько Т.А. Вроджеш щшини губи 1, або пвднебшня: поширешсть серед новонароджених 1 чин-ники ризику виникнення: Автореф. дис. . канд. мед. наук. 03.00.15 / Укр. ш-т кттчно! генетики Харкав. держ. мед. ун-ту. - Харшв, 2007. - 20с.
7. Профшактична медицина: система заход1в що-до попередження вроджено! i спадково! патологи серед новонароджених / О.1. Тимченко, Н.Г. Гойда, В.В. £лапн, Т.М. Поканевич // Охорона здоров'я Укра!ни. - 2003. - № 3. - С. 43-47.
8. Романенко Т.Г. Ваптшсть та пологи у жшок з екстрагешгальною патолопею, яш мешкають у зош аварп на ЧАЕС // Пед1атр1я, акушерство та пнеко-лопя. - 1998. - № 3. - С. 57-59.
9. Споаб життя i здоров'я населения: поширешсть палшня та його вплив на репродуктивш невдач1 / Тимченко О.1., Сердюк А.М., Гойда Н.Г. та ш. // Пед1атр1я, акушерство та пнеколопя. - 2002. - № 3. - С. 4-8.
10. Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины Пер. с англ. - М.: Медиа Сфера, 1998. - 352с.
11. Kleinman J., Finderhut L., Prager K. Differences in Infant Mortality by Race, Nativity Status and Other Maternal Characteristics // Am. J. Children. - 1991. -Vol. 145. - P. 194-199.
♦
УДК 504-032.1:614.3:616-036.2(477) O.I. Турос
АНАЛ1З ДОВГОСТРОКОВОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СТАНОМ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ, ЯКИЙ ЗДШСНЮеТЬСЯ ОРГАНАМИ САН1ТАРНО-ЕШДЕМЮЛОГ1ЧНО1 СЛУЖБИ УКРА1НИ
ДУ "1нститут ггггени та медично'1 екологИ iM. О.М. Марзеева АМН Украши " м. Кшв
Ключовi слова: монторинг, забруднювачi атмосферного повтря, сантарно-епiдемiологiчна служба Key words: monitoring, pollutants of atmospheric air, sanitary-epidemiologic service
Резюме. Автором исследована государственная система мониторинга атмосферного воздуха Украины. Мониторинг осуществляется Гидрометеослужбой и СЭС в соответствии с действующим законодательством. Чтобы определить возможность использования результатов мониторинга в методологии оценки риска для здоровья населения, были исследованы результаты его проведения в городских поселениях за 5 лет с 2002 по 2006 (всего 1222744 проб, превышения ПДК у 114596 из
них). Данные Гидрометеослужбы и СЭС не совпадают, также они сильно отличаются от тех данных, которые Украина представила на Белградской конференции в 2007 г. Были сделаны выводы о необоснованности размещения постов наблюдения и перечня наблюдаемых веществ. Также собранные данные сохраняются в разных форматах, не совпадают ни по городам, ни по годам. В целом система мониторинга Украины не согласуется с рекомендациями Европейского комитета по экологической политике и ВООЗ и не может быть использована для определения дозо-эффектных зависимостей в процедуре оценки риска. Summary. The author investigated the state of air monitoring system of Ukraine. Monitoring is conduced by Hydrometeorological and Sanitary services in accordance with active legislation. To define a possibility of usage of monitoring results in methodology of assessment of risk for population's health, the results of five-year monitoring (2002-2006) in urban areas were analyzed. Out of 1222744 samples, maximum permissible limits were over in 114596 samples. Evidence from Hydmmeteorological service does not correspond to the data of Sanitary service and greatly differ from the information presented by Ukraine on Belgrade conference in 2007. There was drawn a conclusion about groundlessness of siting of observation posts and list of monitored substances. The data collected are held in various formats, they correlate neither by cities nor by years. As a whole system of monitoring in Ukraine is consistent neither with recommendations of European Committee on ecologic policy nor with WHO and is unusable for difining of dose-effective dependences in assessment of risk procedure.
На шостш конференщ! мшс^в „Довкшля для Свропи", яка пройшла 10—12 жовтня 2007 р. у Белгращ (Сербiя), були представлеш основш настанови з оргашзащ! i покращення мошто-рингу довкшля [12].
Зпдно з ними, кра!нам потрiбно регулярно переглядати перелши показниюв, яю викорис-товуються на локальному, регюнальному та нащональному рiвнях, - щоб вони вщдзерка-лювали пол^ику в галузi еколопчних та медико-еколопчних питань та давали змогу ощнити досягнення при аналiзi управлшських ршень [6,10,11] .
Вщсутшсть едино! системи кшьюсно! ощнки впливу забрудненого пов^ря на здоров'я насе-лення, яка базуеться на мошторингу атмосферного пов^ря, наштовхуе на пошук нових шляхiв, у т.ч. й шформацшних ресуршв, необхщних для впровадження ймовiрнiсного тдходу [2,13,14,15].
Основна частина. Мошторинг атмосферного пов^ря в Укра!ш проводиться Пдрометслужбою та СЕС вщповщно до чинного законодавства Укра!ни на пiдставi Закону Укра!ни про атмос-ферне повиря [1] i Постанов КМУ № 391 та 343 [3, 4] .
Координащя та методичне забезпечення цим процесом покладено на Мiжвiдомчу комюда з монiторингу атмосферного повпря [5]. Для того, щоб ощнити можливють використання мош-торингу атмосферного повиря в Укра!ш, який проводиться СЕС, як основу для визначення до-
зо-ефектних залежностей у процедурi методологи оцшки ризику для здоров'я населення був проаналiзований банк даних Центрально! саш-тарно-ешдемюлопчно! станцi! вщповщно до збирання та зберiгання шформащ! за формою 18.
Данi, надаш в таблицi, характеризують за-гальну картину мошторингу атмосферного повиря в мюьких поселеннях, де критерieм оцiнки визначена гранично допустима концентращя за-бруднюючо! речовини. Спостереження прово-дяться в розрiзi областей, зпдно з адмшютра-тивним розподiлом. За 5 роюв - з 2002 по 2006 р., всього по Укра!ш у мюьких поселеннях було вобрано та проаналiзовано 1222744 проб, у т.ч. на стащонарних постах 349033 проб, з них 114596 проб перевищують ГДК. За перюд з 2002р. по 2006 р. спостер^алося збшьшення абсолютного числа проаналiзованих проб, у той же час на стащонарних постах кшькють вщ> браних проб зменшилася на 5,6%, а кшькють проб з перевищеним ГДК зменшилася майже на 1 %.
Проведений аналiз результат дослiджень санiтарно-епiдемiологiчно! служби за вмютом 11 забрудникiв за 5 роюв (рис.). Найбiльша кшь-кiсть перевищень гiгieнiчних нормативiв за 5 роюв зареестрована у м. Киeвi. Зважаючи на те, що Ки!в шдкоряетъся Закону Укра!ни про столицю, результати спостереження в Киевi та окремо видшеному в адмiнiстративнiй структурi Севастополi не порiвнювалися з iншими даними.
08/ Том XIII/ 3
53
У 2006 р. найбшьша кшькють проб з пере- Одеськш, Львiвськiй, Полтавськiй, Запорiзькiй вищенням ГДК спостершалася в Микола!вськш, областях.
Кшьюсть проб атмосферного пов1тря, в1д1брани\ та проанал1зованих СЕС, 2002-2006 рр.
Роки К1льк1сть проб Ввдбрано на стацюнарних постах Перевищення ГДК
абс. % абс. %
2002 232641 73655 31.66 22651 9.74
2003 237891 71112 29.89 22990 9.66
2004 240273 69066 28.74 23017 9.58
2005 255487 68380 26.76 23477 9.19
2006 256452 66820 26.06 22461 8.76
5 рокш 1222744 349033 114596
Для сшвставлення результати, отриманi са-штарно-ешдемюлопчною службою, були порiв-нянi з результатами Пдрометслужби за 2006 рш.
Органiзацiями Гiдрометслужби Укра!ни у 2006 рощ спостереження за станом забруднення атмосферного пов^ря проводилися у 53 мютах на 162 стацiонарних постах, 2 маршрутних та на 2 станщях транскордонного переносу. Згiдно з ними, у 41% мют рiвень забруднення спос-терiгаеться досить високим, у 59 % мют рiвень забруднення найнижчий чи нижчий за середнш по кра!нi. Високий рiвень забруднення спос-терiгаеться в Одеа, Днiпродзержинську, Красно-перекопську, Армянську, Горлiвцi, Слов'янську, Дзержинську, Макi!вцi, Марiуполi, Снаюевому, Лисичанську, Запорiжжi, Донецьку, Дншро-петровську, Краматорську, Луцьку, Ужгород^ Северодонецьку, Черкасах, Кривому Роз^ Ру-бiжному, Ялть Високий рiвень забруднення говоря зумовлений значними концентрацiями формальдегiду, дюксиду азоту, бенз(а)пiрену, в деяких мютах - фтористого водню, фенолу, пилу. Ощнка здiйснюеться на пiдставi розрахунюв iндекса забруднення атмосфери. У порiвняннi з 2005 р. загальний рiвень забруднення атмосфери суттево не змшився. Середнi за рiк концентрацi! перевищували ГДК за формальдегiдом у 36 мютах, дюксидом азоту - в 30 мютах, за пилом - у 25, фенолом - в 11, оксидом вуглецю - в 7, фтористим воднем - у 7, дюксидом шрки - у 2, хлористим воднем та сажею - в 1 мют [7].
У той же час даш, як були надаш Украшою на Белградськш конференци в 2007 р., не сшвпадають з даними спостережень СЕС i лише частково сшвпадають з даними Пдрометслужби [12].
Незважаючи на те, що результати мош-торингу неможливо покласти в основу методологи оцiнки ризику для здоров'я населення, вона е головним шструментом в актуалiзацil монiторингу. Завдяки 1й можна визначити або переглянути мюця розташування постiв спостереження [8], науково обгрунтувати перелш за-брудниюв для спостереження [9] з урахуванням мiсцевих особливостей. Монiторинг атмосферного пов^ря повинен бути гнучким. Незважаючи на наявнють законодавчо! бази, на сьогодш в Укра!ш не юнуе узгодженостi суб'ектiв мошто-рингу накопичення та обмiну iнформацiею. Не юнуе регламент 1х взаемоди. Розрiзненiсть та неузгодженють даних не дае можливост ефек-тивно працювати в програмах адаптаци населення щодо ^матичних змiн, створення ре-естрiв токсичних речовин промислових тдпри-емств, переносу забрудниюв та швентаризаци парникових газiв (Орхуська та Стокгольмська Конвенцп, Кютський протокол). Тому створення системи единого шформацшного простору в Укра!ш е нагальним першочерговим завданням, i першим етапом на цьому шляху може стати введення електронних версш облiкових форм МОЗ (293, 322,328, 336, 392) i змша форми №18.
м.Севастополь м.Киш Чернитвська Чернiвецька Черкаська Хмельницька Херсонська Харювська Терноп1льська Сумська PiBHeH№Ka Полтавська Одеська Миколашська Льв1вська Луганська Юровоградська Кшвська 1вано-Франювська Запор1зька Закарпатська Житомирська Донецька Дн1пропетровська Волинська Вшницька АР Крим
10 15 20 25
перевищення ГДК у пробах, %
30
35
12002 О2003 Ш2004 Ш2005
12006
0
5
Кшьккть проб атмосферного повiтря з перевищенням ГДК (%), отриманих за рахунок дiяльностi
СЕС по монiторингу довкшля, 2002-2006рр.
ВИСНОВКИ
1. Проведений ан^з даних монiторингу атмосферного пов^ря, який здiйснюeться органами Державного саштарно-ешдемюлопчного нагляду Укра1'ни, доводить, що в краш вiдсутня едина концепцiя мошторингу атмосферного повiтря.
2. Перелiк забруднюючих речовин значно скорочений i не вщповщае Закону Укра1'ни "Про охорону атмосферного повгтря".
3. Оргашзаци Пдрометслужби постiйно ощ-нюють якiсть говоря в окремих мiстах Укра1'ни, СЕС проводить дослщження проб повiтря в мюьких та сiльських поселеннях несистематично i зводить цi данi в розрiзi областей, вони за-лишаються у вiдомчих структурах у рiзних
форматах баз даних i не перетворюються в iнформацiю.
4. Результати оцiнки якост атмосферного повiтря СЕС та Пдрометеослужби не можна спiвставити нi по роках, ш по мiстах, хоча концентраци забрудникiв цими двома службами прирiвнюються до ГДК речовин в атмосферному повпрь
5. Данi мониторингу атмосферного повiтря в Украш, який проводиться СЕС, неможливо використати для визначення дозо-ефектних залежностей у процедурi методологи оцiнки ризику для здоров'я населення.
6. Мiжвiдомча комюя з питань монiторингу
08/ Том XIII/ 3
55
атмосферного пов^ря не координуе роботу суб'екпв монiторингу.
7. Система мошторингу атмосферного говоря в Укра1ш не узгоджуеться з рекомендацiями,
розробленими Свропейським комiтетом з еко-лопчно! полiтики ООН та ВООЗ.
Висловлюемо щиру подяку за наданий ма-терiал Рахiмовiй Т.Б.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Закон Укра!ни Про охорону атмосферного по-вiтря: Затверджено Постановою Верховно! ради Укра-!ни ввд 16.10.1992. - № 2707-Х11.
2. Основы оценки риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду / Г.Г. Онищенко, С. М.Новиков, Ю.А. Рахманин и др.; НИИ ЭЧ и ГОС. - М.: 2002. -408 с.
3. Положення про державну систему мониторингу довшлля: Затверджено Постановою кабшету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 30 березня 1998. - №391.
4. Про затвердження Порядку оргашзаци та проведення монiторингу в галузi охорони атмосферного повгтря: Затверджено Постановою кабшету Мь нiстрiв Укра!ни ввд 9 березня 1999. - №343.
5. Про утворення Мiжвiдомчо! комiсi! з питань мониторингу довкiлля: Затверджено Постановою кабь нету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 17 листопада 2001. -№1551.
6. Рекомендации по качеству воздуха в Европе / Пер. с англ. - М.: Весь мир, 2004. - 312 с.
7. Стан забруднення природного середовища на територи Укра!ни за даними спостережень оргаш-зацш Гiдрометслужби у 2007 рощ. Режим доступу: http://www.cgo.kiev.ua/index.php?fn=u_zabrud&f=ukrai пе&р=1.
8. Турос О.1. Аналiз ризику для здоров'я населения ввд забруднення атмосферного повiтря про-мисловими пiдприeмствами м. Запорiжжя // Медичш перспективи - 2008. - Т. XIII, №1. - С. 93-97.
9. Турос О.1. До питания мониторингу атмосферного повгтря за вмютом др1бнодисперсного пилу // Медичш перспективи. - 2007. - Т. 12, № 2. - С. 127130.
10. Управление качеством атмосферного воздуха на основе факторов здоровья в странах Восточной Европы, Кавказа и Центральной Азии. Отчет о консультативном совещании ВОЗ. - М., 2005. - 59с.
11. Baumann R., Kryzanowski M., Чичерин С. Рамочный план организации мониторинга взвешенных веществ в атмосфере в странах Восточной Европы, Кавказа и Центральной Азии. - Бонн: ВОЗ, 2006. - 52 с.
12. Europe's Environment: The Fourth Assessment // 6th Ministerial Environment for Europe Conference. -2007. - Р. 411.
13. Guidelines: Health risk assessment and valuation of human health / Environmental Protection Agency. -Washington: 2001.- 32 р.
14. Human Health Risk Assessment Protocol for Hazardous Waste Combustion Facilities / U.S. Environmental Protection Agency. - Washington, Multimedia Planning and Permitting Division Office of Solid Waste Centre for Combustion Science and Engineering, 2005. -1067 p.
15. WHO Air quality guidelines for particulate matter, ozone, nitrogen dioxide and sulfur dioxide. Global update 2005. Summary of risk assessment. - Geneva: 2006. - 20p.
♦
УДК 616.314-002-084-053.5/.6:616.369
H.В. Амелта, О.В. Деньга,
I.B. Ходорчук
ЕФЕКТИВН1СТЬ ПРОФ1ЛАКТИКИ КАР1ЕСУ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ 13 ЗАХВОРЮВАННЯМИ ГЕПАТОБ1Л1АРНО1 СИСТЕМИ
Державна установа «1нститут стоматологи АМН Укра'ши»
Ключовi слова: Kapiec 3y6ie, захворювання гепатобтарно'1 системи, таблетки «Кальцинова», таблетки «Есенцiале форте Н», 3% намацит, глибоке фторування за Кнаппвостом Key words: caries, diseases of hepatobiliary system, tablets "Calcynova", tablets "Essenciale forte H", 3% namacyt, deep fuorination by Knappvost
Резюме. Проведено изучение эффективности профилактики кариеса зубов у 78 детей 6-7 и 11-12 лет с заболеваниями гепатобилиарной системы с использованием лечебно-профилактического комплекса, состоящего из системного применения таблеток «Кальцинова» и «Эс-сенциале форте Н» и местной профилактики кариеса зубов 3% нама-цитом с последующим 3-кратным глубоким фторированием по Кнап-пвосту. Кариеспрофилактическая эффективность комплекса у детей 67 лет составила 53,3%, отмечается выраженное увеличение содержания кальция и фосфора уже через месяц, но к концу исследования (через 2 года) содержание основных минеральных компонентов ротовой жидкости снижается. Кариеспрофилактическая эффективность ком-
