CC BY
17
нлты
ы КРАЖИ
»mutet'
Науковий bIch и к НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270420
Article received 03.05.2017 р. Article accepted 24.05.2017 р. УДК 591.5:630*51-7
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
El Correspondence author T. I. Kovtun [email protected]
Т. I. Ковтун
Житомирський нащональний агроекологiчний ушверситет, м. Житомир, Украша
АНАЛ1З ДИНАМ1КИ ПОКАЗНИК1В ВИДОВО1 Р1ЗНОМАН1ТНОСТ1 УГРУПОВАНЬ СОВКОПОД1БНИХ (ЬЕРШОРТЕЯА: NOCTUOIDEA) В УМОВАХ НАП1ВПРИРОДНИХ
ЕКОСИСТЕМ ПРИМ1СЬКО1 ЗОНИ М1СТА ЖИТОМИР
Для примюько'Т зони Житомира характерна наявнiсть нашвприродних екосистем (тобто порушених людиною бют, що зберiгають основнi властивостi екосистем), в яких вiдбуваються постаграрнi сукцесй. Такi сукцесГТ е надзвичайно щкавими з погляду дослщження мiсць перебування совкоподiбних та особливостей формування еколопчно'Т структури Тх популяцiй. Виявлена кшьюсть виIцiв (116) свiдчить про значну видову рiзноманiтнiсть угруповань совкоподiбних у райош зборiв. Про-аналiзовано динамку таких показникiв видовоТ рiзноманiтностi угруповань совкоподiбних (Ьер1^р1ега: Noctuoidea) в умо-вах напiвприродних екосистем примiськоТ зони Житомира: вдекс Маргалефа, iнIцекс Менхиника, вирiвнянiсть розподiлу особин мiж видами (показник Е), показник Шеннона. Показано, що в умовах постаграрноТ сукцесп напiвприродних екосистем формуеться стабшьна структура угруповань совкоподiбних, про що свщчать рiчнi змiни чисельностi комплексу совко-подiбних та загальноТ кшькосп Тх видiв, а також рiчна динамiка показникiв видовоТ рiзноманiтностi. З'ясовано, що в умовах агроценозу, ввдбуваються рiзкi рiчнi змiни чисельностi комплексу совкоподiбних та загальноТ кiлькостi Тх вцвдв. Встановле-но, що в умовах агроценозу, незважаючи на значний антропогенний прес, створюються достатньо комфортш умови для угруповань шчних метеликiв, про що свiдчать висом значения вах розрахованих показникiв видовоТ рiзноманiтностi.
Клю^ое^ слова: постаграрнi сукцесГТ; шдекс Маргалефа; iиIцекс Менхиника; показник Шеннона.
Вступ. Останшми роками несприятливий антропогенний вплив на навколишне середовище значно поси-лився. Особливо це характерно для Укра!ни, де загос-трення екологiчних проблем пов'язане з реструктуриза-цiею економiки та слабкою увагою до усунення нега-тивних впливiв господарсько! дiяльностi у рiзних регь онах. Рiзке зменшення сiльськогосподарського вироб-ництва в середиш 90-х рокiв сприяло iнтенсивному т-совiдновленню завдяки припиненню розорювання де-яко! частини полiв та зниженню пасовищного наванта-ження. Поеднання дшянок рiзновiкового лковщновлен-ня з вщкритими дiлянками визначае високу рiзноманiт-шсть мiсць перебування багатьох тварин, зокрема i сов-коподiбних (Lepidoptera: Noctuoidea). Для примкько! зони Житомира характерна наявшсть нап1вприродних екосистем (порушених людиною бют, що збер^ають основнi властивосп екосистем), в яких вiдбуваються постаграрш сукцесп. Такi сукцесп е надзвичайно щка-вими з погляду дослвдження мiсць перебування совко-подiбних та особливостей формування еколопчно! структури !х популяцiй. Однiею iз ознак екосистеми, що розвиваеться, е видова рiзноманiтнiсть. Тенденци, що спостерiгаються у сукцесп щодо рiзноманiтностi, е найб1льш суперечливими (Оёиш, 1975). Надродина сов-коподiбних (Lepidoptera: Noctuoidea) - найбiльший за юльюстю вид1в таксон лускокрилих. На кшець 2010 р. в Украш зареестровано 683 види. Через таке значне рiз-номанiття видiв совки ввдграють помiтну роль у фун-
кцiонуваннi будь-якого бiогеоценозу (Kliuchko et al, 2011). Тому анашз показниюв видово!' pi3H0MaHiTH0CTi угруповань совкоподiбних (Lepidoptera: Noctuoidea) дасть змогу краще зрозушти тенденцiï, що вщбувають-ся в постаграрних сукцесiях нап1вприродних екосистем примкько1 зони Житомира.
Мета дослщження - проанашзувати динамiку по-казник1в видовоТ piзноманiгносгi угруповань совкопо-дiбних (Lepidoptera: Noctuoidea) в умовах нашвприродних екосистем примкькоТ зони Житомира.
Матер1али та методи дослщження. Дослiдження проводили в райош села Березгвка, Житомирського р-ну, ЖитомирськоТ обл. упродовж польових сезонiв 2011-2016 рр. (даш щодо чисельносгi комах та кшькосп вид1в наведено за результатами ловгв упродовж польових сезон1в 2014-2016 рр.). Було вибрано 2 дослвдш дь лянки, на яких обладнано постшш пункти облiку шч-них метелик1в за допомогою свiгловоï пастки. Як дже-рело свiгла використовували люмiнесценгнi лампи по-гужнiсгю 100W. Збip комах проводили 2 рази на мкяць на кожнiй дшянщ. Комах заморювали етилацетатом. Визначення совкоподiбних здiйснювали вiдповiдно до загальнопpийнягоï мiжнаpодноï систематики (Fibiger & Hacker, 2004). Статистичне оброблення результат1в проводили за загальноприйнятими методиками з вико-ристанням пакет1в прикладних комп'ютерних програм Microsoft EXCEL.
Район зборгв, що займае площу близько 5 га, розта-
Цитування за ДСТУ: Ковтун Т. I. Анaлiз динамти показникiв видовоТ pi3HOMaHiTHOCTi угруповань совкоподiбних (Lepidoptera: Noctuoidea) в умовах натвприродних екосистем примкькоТ зони MicTa Житомир. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2017. Вип. 27(4). С. 91-94.
Citation APA: Kovtun, T. I. (2017). Dynamics Analysis of the Indicators of Species Diversity of Noctuid Moths (Lepidoptera: Noctuoidea) Groupings in Conditions of Semi-Natural Ecosystems of Zhytomyr Suburban Area. Scientific Bulletin of UNFU, 27(4), 91-94. https://doi.org/10.15421/40270420
шований на схщнш околицi села Березгвка, на вiдстанi 15 км вщ Житомира. У п1вденному напрямi на ввдсташ 1,5 км проходить мiжнародна траса Ки!в-Чоп, у цьому ж напрямi на вiдстанi 3 км розташований Берез1вський гранiтний кар'ер. Дщянка № 1 - це сшьськогосподарсь-kí угiддя, на яких вирощують переважно городину: кар-топля (Solanum tuberosum L.), кукурудза звичайна (Zea mays L.), помiдор !спвний (Lycopersicon esculentum Mill), буряк звичайний (Beta vulgaris L.), морква поав-на (Daucus sativus (Hoffm.) Roehl.), пшениця м'яка (Tri-ticum aestivum L.), жито посiвне (Secale cereale L.), овес звичайний (Avena sativa L.), горошок посiвний (Vicia sativa L.), гарбуз звичайний (Cucurbita pepo L.). Дiлянку № 2 з початку 2000-х рокiв не використовують пiд посадку сшьськогосподарських культур, на нiй ешзодич-но викошують траву i випасають худобу. Отже, дщянка № 1 - це типовий агроценоз, а дщянка № 2 е прикладом нашвприродного бютопу, де тривае процес сукцеси. Порiвняння динамiки показникiв видово! рiзноманiт-ностi угруповань совкоподiбних даних дщянок i е ос-новним завданням наших дослiджень.
Результата дослщження та íx обговорення. Як вь домо, показником видово! рiзноманiтностi називають сшввщношення мiж числом вид1в та "показниками зна-чущостi" (чисельнiсть, бiомаса, продуктившсть тощо). Видова рiзноманiтнiсть складаеться iз двох основних компонент1в, як1 можуть по^зному реагувати на геог-рафiчнi, еволюцiйнi або фiзичнi фактори. Перший iз цих компонент1в - це видове багатство або компонент рiзноманiття. Для чисельно! оцiнки цього компонента використовували такi показники:
1ндекс Маргалефа (Margalef, 1958) S -1
d1 =
ln N
1ндекс Менхиника (Menhinick, 1964)
S
d2 =
VN'
розрахували показники видового багатства (d1 та d2) (табл. 1).
Табл. 1. Значення показникЧв видового багатства (dj та d2)
PÍK Дшянка № 1 Дiлянка № 2
S N d1 d2 S N d1 d2
2014 30 128 5,98 2,65 28 114 5,70 2,62
2015 41 238 7,31 2,65 32 151 6,18 2,60
2016 42 261 7,37 2,60 28 158 5,34 2,23
Середне значення - - 6,89±0'64 2,63±°,°2 - - 5,74±0,34 2,48±0,18
Другий основний компонент pi3H0MamTH0cri - це т. зв. B^iBKHmcTb pозподiлу особин мiж видами. Зручним показником для цього компонента може слугувати по-казник Е (Pielou, 1966), який обчислювали за формулою
£=
ln S
I, насамкiнець, показник Шеннона (Shannon, Weaver, 1962), який ввдображае т. зв. кшьюсть шформацп, об'еднуе обидва компоненти - piзноманiтнiсть та виpiв-няшсть - у загальний показник piзноманiтностi. Його розраховують за формулою
н=-s( N > (N
де: щ- кiлькiсть особин виду i (вiдповiдно n1, n2, ...); N - загальна чисельшсть особин; S - кiлькiсть видiв.
Насамперед, потpiбно зазначити, що за перюд 20112016 р. у дослвджуваному pайонi було зiбpано 1355 ек-земпляр1в комах, що належать до 4 родин, 18 шдродин i 116 видiв совкоподiбних. Якщо врахувати те, що зага-лом на Полiссi було зафжсовано представник1в 362 ви-дiв совок (Kliuchko, 2006), то встановлена кшьюсть ви-дiв (116) свщчить про значну видову piзноманiтнiсть угруповань совкоподiбних у pайонi збоpiв.
Наступним етапом роботи був розрахунок наведе-них вище показникiв видово! piзноманiтностi. Спочатку
Згiдно з даними табл. 1, на дщянщ № 1, що е прикладом агроценозу, вiдбуваються рiзкi рiчнi змiни чи-сельностi комплексу совкоподiбних та загально! кшь-костi !х видiв. Так, у 2016 р. чисельшсть ентомоком-плексу зросла вдвiчi порiвняно з 2014 р. (261 та 128 особин ввдповщно). Кшьюсть видiв зросла на 40 % (42 та 30 видiв ввдповщно). Водночас, на дщянщ № 2 цi показники е набагато стабшьшшими: кiлькiсть видгв була однаковою (28) у 2014 та в 2016 рр., а чисельшсть ентомокомплексу зросла тiльки на 39 %.
Разом з тим, середнi значення обох показникiв видового багатства е дещо вищими на дiлянцi № 1, а не на дшянщ № 2, на що можна було сподiватись. Адже процес сукцеси, що вщбуваеться на дшянщ № 2, сприяе ут-воренню нових мкць перебування для угруповань сов-коподiбних, а отже, повинен призводити до збиьшення видового багатства.
Далi розрахували показник виргвняносп (Е) та показник Шеннона (И^ угруповань совкоподiбних досль джуваних дiлянок (табл. 2). З ще! таблицi видно, що показник рiвномiрностi розпод1лу особин мiж видами (показник Е) е надзвичайно стабiльним на обох дшянках. Причому на дiлянцi № 2 вона взагалi не змшювалась упродовж усього термiну дослiджень. Таю висок i ста-бiльнi значення показника виргвняносп можуть сприй-матись шд час сукцесi! як, загалом, ймовiрне явище.
Табл. 2. Значення показника вир1вняност1 (Е) та показника Шеннона (И8) угруповань совкопол1бни\
PÍK Дшянка № 1 Дмнка № 2
S N Е Hs S N Е Hs
2014 30 128 0,87 2,95 28 114 0,90 3,00
2015 41 238 0,89 3,30 32 151 0,90 3,13
2016 42 261 0,90 3,35 28 158 0,90 2,99
Середне знач. - - 0,89±o,oi 3Д0±°,18 - - 0,90 3,04±°,°6
I, насамкшець, показник Шеннона, який об'еднуе компоненти видового багатства та вирiвняностi у загальний показник рiзноманiтностi, приймае дещо бшь-шi середш значення на дiлянцi № 1. Разом з тим, розмiр стандартного вщхилення середнiх значень цього показника сввдчить про значно бшьшу волатильнiсть показника Шеннона на дшянщ № 1.
Отримаш значення показник1в видово! рiзноманiт-ностi можуть свiдчити про те, що на дшянщ № 2, яка е прикладом постаграрно! сукцеси, формуеться бшьш стабiльна структура угруповань совкоподiбних, про що можуть сввдчити рiчнi змiни чисельностi комплексу совкоподiбних та загально! кiлькостi !х видгв та рiчна динамiка показникiв видово! рiзноманiтностi. Хоча треба зазначити, що багато авторiв критично ставляться до використання поняття видового рiзноманiття як мiри
стабшьносп угруповання (Leigh, 1965; Pianka, 1966; Ha-irston, et al., 1968; Margalef, 1969; Mac Arthur, 1975; Kushlan, 1976) (Klausnyttser, 1990).
Водночас, noTpi6Ho зазначити, що в умовах агроце-нозу, прикладом якого е дiлянка № 1, незважаючи на значний антропогенний прес, створюються достатньо комфортш умови для комплексiв шчних метелик1в, про що свiдчать висок значення всiх розрахованих показ-ниюв видово! piзноманiтностi. Можливою причиною високо! видово! piзноманiтностi комплексу совкоподiб-них в умовах агроценозу можна вважати те, що бшь-шiсть видгв, виявлених на дiлянцi № 1, е полiфагами, якi за вiдсутностi дикорослих рослин з легюстю перехо-дять на харчування с1льськогосподарськими культурами, i навпаки (Kovtun, 2016). О^м цього, можна при-пустити, що останшми роками саме в агроценозах скла-даються спpиятливiшi гiдpотеpмiчнi умови для угрупо-вань совкоподiбних.
Разом з тим, видно, що процес сукцеси, який тривае на дшянщ № 2 з початку 2000-х роюв, наpазi не пpизвiв до ктотно! змiни структури угруповань совкоподiбних, зокрема, видово! piзноманiтностi, пор1вняно з агроцено-зами.
Як зазначае Ю. Одум, тенденци, що стосуються piз-номанiтностi, е найбiльш суперечливими у процес сук-цесi!. Хоча збшьшення piзноманiтностi вид1в, що суп-роводжуеться зменшенням домiнування певного виду або невелико! групи видiв, може сприйматись пiд час сукцесi! як загалом ймовipне явище, в угpупованнi вщ-буваються iншi змiни, якi можуть суперечити цш тен-денцi!. Внаслвдок збiльшення pозмipiв оpганiзмiв, збшь-шення тpивалостi та складностi життевих циклгв та по-силення мiжвидово! конкуренци може виникнути тен-денцiя до зменшення числа видiв, що трапляються на цiй теpитоpi!' (Odum, 1975).
Отримаш результати також свiдчать про суперечли-вий характер динамiки показниюв видово! piзноманiт-ностi угруповань совкоподiбних в умовах постаграрно! сукцесi!. Можливо, це е наслщком нетривалого перюду проведених дослiджень. Тому, в подальшому, плануемо продовжити вивчення особливостей формування еколо-гiчно! структури угруповань совкоподiбних в умовах нап1вприродних екосистем. Висновки:
1. За перюд з 2011 по 2016 р. у дослщжуваному райош 3i6paHo 1355 екземплярiв комах, що належать до 4 родин, 18 шдродин i 116 вищв совкоподiбних, що свщ-
чить про значну видову рiзномаштшсть угруповань совкоподiбних у районi зборiв.
2. На дiлянцi № 1, що е прикладом агроценозу, вщбува-ються рiзкi рiчнi змiни чисельност комплексу совкопо-дiбних та загально! кiлькостi i'x видiв. Водночас, на до-лянцi № 2 щ показники е набагато стабiльнiшими.
3. Середш значення обох показниюв видового багатства е дещо вищими на д^нщ № 1, а не на дшянщ № 2, на що можна було сподiватись.
4. Показник рiвномiрностi розподiлу особин мiж видами (показник Е) е надзвичайно стабшьним на обох дiлян-ках.
5. Показник Шеннона приймае дещо бiльшi середш значення на дшянщ №1. Розмiр стандартного вщхилення середшх значень цього показника свщчить про значно бiльшу волатильнiсть показника Шеннона на д^нщ № 1.
6. Отримаш значення показниюв видово! рiзноманiтностi можуть свщчити про те, що на дшянщ № 2, яка е прикладом постаграрно! сукцесп, формуеться стабшьшша структура угруповань совкоподiбних.
7. В умовах агроценозу, прикладом якого е дшянка № 1, створюються достатньо комфортш умови для комплек-ив шчних метелиюв, про що свщчать висою значення всiх розрахованих показниюв видово! рiзноманiтностi.
Перелiк використаних джерел
Fibiger, M., & Hacker, H. (2004). Systematic list of the Noctuoidea of Europe (Notodontidae, Nolidae, Arctiidae, Lymantriidae, Erebidae, Micronoctuidae, and Noctuidae). Esperiana,11, 83-172.
Klausnittser, B. (1990). Ekologiya gorodskoi fauny [Ecology of urban fauna]. Moscow: Mir, 248 p. [in Russian].
Kliuchko, Z. F. (2006). Sovky Ukrainy [The Noctuids of Ukraine]. Kyiv: V. Raievskoho, 248 p. [in Ukrainian].
Kliuchko, Z. F., Holoborodko, K. K., Pakhomov, O. Ie., & Afanasi-eva, V.O. (2011). Biolohichne riznomanittia Ukrainy. Dnipropet-rovska oblast. Vyshchi riznovusi luskokryli. Chast.2. Sovky (Lepi-doptera: Noctuidea) [Biological Diversity of Ukraine. The Dnipro-petrovsk region. Moth. Vol. 2. (Lepidoptera: Noctuidae)]. Dnipro-petrovsk: Vyd-vo Dnipropetr. nats. un-tu, 546 p. [in Ukrainian].
Kovtun, T. I. (2016). Osoblyvosti ekolohii sovkopodibnykh (Lepidoptera: Noctuoidea) v umovakh napivpryrodnykh ekosystem prymis-koi zony mista Zhytomyra [The Peculiarities of the Ecology of Noctuid Moths (Noctuoidea) of Semi-Natural Ecosystems of Zhytomyr Suburban Area]. Scientific Bulletin of UNFU, 26(3), 273-278. Retrieved from:
http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/211
Odum, Yu. (1975). Osnovy ekologii [Fundamentals of Ecology]. Moscow: Mir, 740 p. [in Russian].
Т. И. Ковтун
Житомирский национальный агроэкологический университет, г. Житомир, Украина
АНАЛИЗ ДИНАМИКИ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ВИДОВОГО РАЗНООБРАЗИЯ СООБЩЕСТВ СОВКООБРАЗНЫХ ^ЕРЮОРТЕЯА: NOCTUOIDEA) В УСЛОВИЯХ ПОЛУПРИРОДНЫХ
ЭКОСИСТЕМ ПРИГОРОДНОЙ ЗОНЫ ГОРОДА ЖИТОМИР
Целью исследования является анализ динамики показателей видового разнообразия сообществ совкообразных (Lepidop-tera: Noctuoidea) в условиях полуприродных экосистем пригородной зоны г. Житомир. Исследования проводились на протяжении полевых сезонов 2014-2016 годов. Были выбраны 2 опытных участка, на которых были оборудованы постоянные пункты учета ночных бабочек с помощью световых ловушек. Определение совкообразных проводилось в соответствии с общепринятой международной систематикой. Участок №1 - это типичный агроценоз, а участок №2 является примером полуприродного биотопа, где продолжается процесс сукцессии. Проанализирована динамика следующих показателей видового разнообразия сообществ совкообразных (Lepidoptera: Noctuoidea) в условиях полуприродных экосистем пригородной зоны г. Житомир: индекс Маргалефа, индекс Менхиника, выровненность распределения особей между видами (показатель Е), показатель Шеннона. На участке №1 происходят резкие годовые изменения численности комплекса совкообразных и общего количества их видов. В 2016 году численность энтомокомплекса выросла вдвое в сравнении с 2014 годом (261 и 128 особей соответственно). Количество видов возросло на 40 % (42 и 30 видов соответственно). На участке №2 эти показатели являют-
ся намного более стабильными: количество видов было одинаковым (28) в 2014 и в 2016 годах, а численность энтомоком-плекса возросла лишь на 39 %. Средние значения обоих показателей видового богатства (индекс Маргалефа, индекс Менхи-ника) несколько выше на участке №1. Показатель выровненности распределения особей между видами (показатель Е) является чрезвычайно стабильным на обоих участках. Причем на участке №2 он вообще не изменялся на протяжении всего периода исследований. Показатель Шеннона принимает несколько большие средние значения на участке №1. Вместе с тем, величина стандартного отклонения средних значений этого показателя свидетельствует о значительно большей волатиль-ности показателя Шеннона на участке №1. Полученные значения показателей видового разнообразия могут свидетельствовать о том, что в условиях полуприродных биотопов формируется более стабильная структура сообществ совкообразных. В условиях агроценоза создаются достаточно комфортные условия для комплексов ночных бабочек, о чем свидетельствуют высокие значения всех показателей видового разнообразия, которые были рассчитаны.
Ключевые слова: постаграрные сукцессии; индекс Маргалефа; индекс Менхиника; показатель Шеннона.
T. I. Kovtun
Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
DYNAMICS ANALYSIS OF THE INDICATORS OF SPECIES DIVERSITY OF NOCTUID MOTHS (LEPIDOPTERA: NOCTUOIDEA) GROUPINGS IN CONDITIONS OF SEMI-NATURAL ECOSYSTEMS OF
ZHYTOMYR SUBURBAN AREA
The suburban area of Zhytomyr is characterized by the presence of semi-natural ecosystems (i.e., human-disturbed biotas that retain the basic properties of ecosystems) where postagrarian successions occur. Therefore, the research aims at analysing dynamics of noctuid moths (Lepidoptera: Noctuoidea) groupings in conditions of semi-natural ecosystems оf Zhytomyr suburban area. Research has been conducted during the field seasons of 2014-2016 years. Two research plots which were equipped with permanent items of counting of mouths by light traps have been chosen. The definition of noctuid moths was conducted according to generally accepted international taxonomy. Plot No 1 is typical agrocenosis and plot No 2 is an example of seminatural biotope where the process of succession continues. The dynamics of species diversity indicators of noctuid moths (Lepidoptera: Noctuoidea) groupings in conditions of semi-natural ecosystems оf Zhytomyr suburban area were analyzed by: Margalef index, Menhinick index, uniformity of distribution of individuals between species (index E), Shannon index. In plot No1 there are abrupt changes in the annual number of complex of noctuid moths and the total number of species. In 2016 the number of entomological complex has doubled in compared to 2014 (261 and 128 of individuals respectively). Number of species has increased by 40 % (42 and 30 species respectively). On the plot No2 these indicators are much more stable, the number of species was similar (28) in 2014 and in 2016 respectively, and the number of entomological complex increased by only 39 %. The average values of both indicators of species richness (Margalef index, Menhinick index) are slightly higher on the plot No1. The indicator of distribution uniformity of individuals between species (index E) is extremely stable on both plots. Moreover on the plot No 2 it did not change during all term of research. Shannon's index takes a longer average values in the plot No 1. At the same time, the size of the standard deviation of the average values of this index attest of the much bigger volatility of Shannon index in the plot No 1. Thus, the obtained values of species diversity may indicate that a stable structure of noctuid moths groupings was formed in semi-natural habitats. In conditions of agrocenosis quite comfortable conditions was created for moths complexes, as evidenced by the high values of species diversity indicators, which were calculated.
Keywords: postagrarian succession; Margalef index; Menhinick index; Shannon index.
1нформащя про автора:
Ковтун Тетяна IropiBHa, канд. с.-г. наук, доцент, Житомирський нацюнальний агроеколопчний ушверситет, м. Житомир, Украина. Email: [email protected]
