Том 17. N 3-4 2013 р.
© Скрипник В.М., Аветков Д.С., Сшевич М.Г. УДК 617.51/.53-003.9-084
АНАЛ1З ДИНАМ1КИ КЛ1Н1ЧНИХ ЗМ1Н СТАНУ РУБЦЕВОЗМ1НЕНИХ ТКАНИН НА Р1ЗНИХ ЕТАПАХ ПРОФ1ЛАКТИКИ ПАТОЛОГ1ЧНИХ РУБЦ1В ГОЛОВИ ТА ШИ1*
Скрипник В.М., Аветков Д.С., Сккевич М.Г.
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Профилактика образования патологических рубцов кожи - одна из актуальных проблем пластической хирургии голови и шеи. Рубцовоизмененние ткани возникают в результате оперативных вмешательств и различных повреждающих факторов (механического, термического или химического воздействия, ионизирующего излучения, глубокого деструктивного воспаления). Многие авторы/ отмечают понятие «склонность к образованию», но не освещают принципиального определения содержания этого определения. Нами истолковано вышеупомянутое понятие, как состояние организма, при котором возникают рубцовы/е изменения в ответ на минимальную травму или невольно остаються без внимания пациента. После проведения тщательного анализа фундаментальных изданий и периодических научных публикаций, нами было определено, что понятие «склонность к образованию патологических рубцов» на сегодня не обосновано.
Ключевые слова: послеоперационный рубец, патологический рубец, профилактика, дермофибразе.
Робота е фрагментом НДР кафедри хрургЧноТ стоматологи та щелепно-лицевоТ хрурги з пластичною та реконстру-ктивною хрургею голови та шиТ - «Опmимiзацiя консервативного та хрургЧного лкування хворих, що мають дефекти та деформац/)' тканин щелепно-лицевоТ длянки, № державноТ реестрац/)' № 0110и004629
Порушення цтюност шк1ри призводить до виник-нення рубц1в. Регуляц1я даного процесу залежить вщ багатьох фактор1в. Фактори обумовлен глибиною та площею пошкодження, термЫом переб1гу ранового процесу, причиною виникнення травматичного агенту, зниженням 1мун1тету, ендокринопатп, анеми, пору-шеннями асоц1ативноТ м1крофлори, зниженням м1кро-циркуляцп та мюцевоТ гемодинамки [1-3].
Багато автор1в наголошують на понятт «схиль-нють до утворення», але не висвптпюють принципово-го визначення змюту цього терм1ну [4].
Патолопчш рубц1 були подтеш на три групи: спра-вжн1й келоТд, хибний келоТд I ппертроф|чний рубець. Справжн1й келоТд виникае без видимих причин, що дае п1дстави думати про схильност1 до розвитку його у окремих ос1б. Несправжшй келоТд може виникнути на будь-яш попередньо ушкоджен1й д1лянц1 тта I на м1-сц1 колишшх рубц1в 1з переходом на здоров! д1лянки шк1ри [5, 6].
Нами було обфунтовано терм1н «схильн1сть до утворення» патолопчних рубц1в з кл1н1чноТ, морфоло-г1чноТ та генетичноТ точки зору [7-12].
Матерiали та методи
Метою роботи було розробка оптимального методу профтактики пюляоперацмних патолопчних руб-ц1в у хворих, як1 схильн1 до Тх утворення.
Об'ектом досл1дження: 18 пац1ент1в, що знаходи-лися на л1куванн1 п1сля планових втручань, як1 схильн1 до утворення патолопчних рубц1в.
Для проф1лактики утворення патолопчних рубц1в проводили внутр1шньорубцев1 ш'екцп препарату «Л1-
п1н» № 5, втирання крему «Дермоф1бразе» 3 рази на день. Через 3 мюяц1 дозр1вання рубця проводили електрофорез 1з препаратом «Л1п1н» №10 через день, з традицмним ультрафонофорезом г1дрокортизону через день, втирання крему «Дермоф1бразе». Через 6 мюяц1в проводилась повторна профтактика шляхом електрофорезу розчину «Л1п1н» за наведеною вище методикою з одночасним ультрафонофорезом крему «Дермоф1бразе» №15 через день. Повторы профтак-тичн1 заходи проводилися з 9 мюяця.
Для клУчноТ оц1нки динам1ки утворення рубц1в на етапах Тх проф1лактики, а саме з 3, 6, 9, 12 мюяц1в, нами була використана стандартацмна таблиця, яка характеризувала утворення рубц1в за п'ятьма ознака-ми: ознака П1 - тип рубця; ознака П2 - консистенц1я рубця; ознака П3 - кол1р рубця; ознака П4 - чутли-вють рубця; ознака П5 - площа рубця.
Для визначення пол1морф1зму гену еластину в 20 екзон1 д28197 А>3 нами проводилися вид1лення ге-номноТ ДНК з венозноТ кров1 обстежуваних за допомо-гою набору «ДНК-експрес-кров».
Проведене нами морфолог1чне дослщження було спрямоване на виявлення пстолопчних особливостей будови патолог1чних рубц1в та Тх зм1ни в процес1 профтактики.
Результати та IX обговорення
При вивченн1 динам1ки шшчних змш встановлено, що при застосуванн1 профтактики, у хворих з вияле-ним пол1морф1змом гену еластину, найб1льш позитивна динамка спостер1гаелася у параметра П2 - конси-стенц1я рубця, особливо пюля 3 м1сяц1в профтактич-
* Цитування при атестаци кадрiв: Скрипник В.М., Аветков Д.С., Сккевич М.Г. Аналiз динамки клiнiчних змн стану рубцевозмiнених тканин на рiзних етапах профлактики патолопчних рубцв голови та ши // Проблеми екологп i медицини. -2013. - Т. 17, № 3-4. - С. 34 -35.
Проблеми екологц та медицини
них заходiв. На 12 мiсяць ознаки нормально! консистен-цií рубця спостерiгали у 9 (50%) па^енпв. Найбiльш по-вiльно змiнювався показник П4 - чутпивють рубця з 3 по 9 мюяць профiпактики зi збереженням цього параметру до 12 мюяця проведення профтактики. На 12 мюяць ознаки напруженост рубця визначапися у 8 (45%) патент. ЗмЫа параметру П1 - тип рубця свщчить про поп-ршення цього показника мiж 6 та 9 мюяцем профтакти-ки, апе суттевим зменшенням пiспя 3 етапу. Через 12 мюя^в у 6 (34%) па^ен"пв спостерiгапи гiпертрофiчний гомогенний рубець, а у 2 (11%) патента гiпертрофiчний рубець з вузпиками. Ознаки утворення нормотрофiчного рубця вiдмiченi у 9 (50%) па^енпв. Показник П5 - ппоща рубця, який суттево зменшився з 3 по 6 мюяць профтактики пiспя якого параметр запишався незмiнний. На 12 мюяць ознака першого ступеню скпадапа 16 (89%) паць ентiв. У 2 (11%) па^енпв визначапи середню ппощу. Достовiрно зменшився параметр П3 - копiр рубця. Най-бтьш суттева динамiка спостерiгапася з 3 по 6 мюяць профтактики з подапьшим повiпьним його зменшенням пюпя 2 та 3 етапу профтактичних заходiв. На 12 мiсяць ознаки здорово! шгари визначапася у 15 (84%) патента.
Анапiз апепьних частот показав, що апепь О до-стг^рно частiше зустрiчапася в груп хворих, що схи-пьнi до утворення патопопчних рубцiв. Нами виявпе-но достовiрну запежнiсть мiж наявнютю попiморфного апепя О та пщвищеним ризиком утворення патопопч-них руб^в.
lмуногiстохiмiчне вивчення гiстопогiчних зрiзiв ру-бцiв у хворих з виявпеним полiморфiзмом гену епас-тину iз застосуванням маркерiв встановипо, що в епь тепií виявпяються клiтини, яга на свом поверхнi екс-пресують до макркера СО 3 та СО 68 i вiдповiдно е iнтраепiтелiальними Т-пiмфоцитами i макрофагами та до макркера К 67, що подтвердило значну про^фера-тивну активнють фiбробпастiв
Висновок: таким чином, аналiз динамiки кпiнiчних змiн параметрiв, що характеризуюсь утворення рубце-возмiнених тканин показав, що вс вони досягають зни-ження пiспя запропонованого нами методу профтактики. У па^енпв схипьних до утворення патопопчних руб-
цв зафiксовано статистично значимий показник розвит-
ку нормотрофiчних рубцiв (у 11(53%) хворих).
Лторатура
1. Фисталь Н.Н. Рубцовые деформации и контрактуры / Фисталь Э.Я., Самойленко Г.Е. // Пластическая хирургия.
- Донецк: «Вебер», 2008. - С.136-162.
2. Мишалов В.Г. Проблемы диагностики и лечения патоло-лических рубцов / В.Г. Мишалов, В.В.Храпач, И.А.Назаренко [и др.] //Хирургия Украины. -2008. - №. 4 (28). - С.109-114.
3. Les cicatrices hypertrophiques et cheloides dans les brulures: traitement chirurgical / E.Calefft, A. Bocchi, G. Montacchini, [et al] // Burns, 1993, Vol.6, N.4. - P.255-263.
4. Болховитинова Л.А. Келоидные рубцы / Л.А. Болховити-нова, М.Н. Павлова // М., Медицина, 1977. - 134с.
5. Keloids: a 6 year review of the clinical relevance of steroid therapy. / A.Edwin, S. Mobin, V.Partha[et al] // Abstracts of 12th Congress of the European Burns Association: Budapest.
- 2007. - Р.29.
6. Rayner K. The use of pressure therapy to treat hypertrophic scarring / K. Rayner // J. Wound Care.- 2000. - Vol. 9. -Р.151-153.
7. Скрипник В.М. Полiморфiзм G28197A>G гену еластину визначае схильнють до утворення патолопчних руб^в / В.М. Скрипник, 1.П. Кайдашев, О.А. Шликова, Д.С. Аветь ков // Проблеми екологп i медицини. - 2012. - Т. 16.- № 5-6. - С. 61-64.
8. Скрипник В.М. Морфофункцюнальне обфунтування профтактики пюляоперацмних патолопчних рубцв обличчя та шиТ / В.М. Скрипник, Д.С. Авешов, Г.А. брошенко // Св^ медицини та бюлогп. - 2012. - № 4. - С. 96-98.
9. Скрипник В.М. Морфофункцюнальне обфунтування профтактики пюляоперацмних келоТдних рубцiв обличчя та шиТ / В.М.Скрипник, Д.С.Авешов, Г.А. брошенко // Свiт медицини та бюлогп. - 2013. - № 1. - С. 85-87.
10. Авешов Д.С. Особливост будови та бюмехаычних влас-тивостей сполучнотканинних структур голови / Д.С. Аветь ков // Вюник морфологи. - 2010. - № 16(3). - С. 721-726.
11. Авешов Д. С. Оптимiзацiя методики пщйому i мобiлiзацiТ шкiрно-жирових та шкiрно-фасцiально-жирових кпат1в на головi / Д. С. Авешов // УкраТнський стоматологiчний альманах. - 2010. - № 5. - С. 18-20.
12. Авешов Д. С. Морфофункцюнальы особливост будови м'яких тканин рiзних дтянок голови людини : автореф. дис. на отрим. вчен. ступення докт. мед. наук : спец. 14.03.01 "нормальна анатомiя" / Д. С. Авешов. - Х., 2011.
- 37 с.