9,1% у жшок), з шсультом - жшки (9,2 проти 6,4%).
Середнiй bîk пацieнтiв першоТ групи на час дослщження становив 59,4 року проти 64,7 року в другш груп та 62,4 року в третш групi хворих. Не зареестровано жодного патента вiком до 40 ротв у другiй та третiй групах, а м^мальний вiк у першш групi бiльш нiж удвiчi нижчий за аналопчний показник у друпй та третш групах (20 ротв проти 43-48 ротв).
Частка па^етчв з соцiально незахищених верств населення у першш груп становить 71,4%, у друпй та третш групах цей показник перевищуе 80% (81,1 та 82,6% вщповщно), найвище у жшок по всiх трьох групах (81,2; 86,5 та 87,8% вщповщно). Бiльшiсть хворих по вах трьох групах проживае у мiстах-мегаполiсах (60,8%), а також у депресивних у соцiально-економiчному план регiонах (21,8%) та на пщконтрольнш територП' окупованих репоыв (4,9%). Повторний 1М було зареестровано у 3% хворих на ЦД, особливо у жшок (3,4% проти 2,7% у чолов^в). Бтьш ыж утричi частiше за повторний 1М траплявся повторний iнсульт (9,7%), удвiчi частiше у жiнок (12,2% проти 6,2% у чолов^в). Частка хворих на 1М серед хворих на шсульт удвiчi вища за аналопчний показник серед уах хворих на ЦД (20,7 та 10,1% вщповщно), насамперед за рахунок чолов^в (33,9 проти 10,9% серед уах пащенпв), частота 1М у жiнок третьоТ групи незначно бiльше за такий показник по першш груп - 11,1 та 9,1% вщповщно. Частка хворих на шсульт серед па^етчв з ЦД та 1М удвiчi бтьше за аналогiчний показник серед уах хворих на ЦД (15,5 проти 7,8% вщповщно), утричi часпше
Дата надходження до редакци 23.10.2018 р.
у чолов^в (17,9 проти 6,4% вщповщно), незначно бтьше у жшок (12,5 та 9,2% вщповщно). Середнш рiвень глкованого гемоглобiну по вах трьох групах фактично на одному рiвнi (у першш грут - 9,0, друпй грут - 9,1, третш грут - 8,9) та вщповщае декомпенсацп ЦД, найбтьше у жiнок по трьох групах (9,2; 9,3 та 9,1 вщповщно).
Висновки. Встановлено суттeвi вщмшносл мiж частотою ЦД i частотою 1М та iнсульту у цих хворих залежно вщ статi пацieнта. Середнш вк хворих на ЦД з 1М та iнсультом та середня тривалiсть захворювання на ЦД вищi порiвняно з загальною популяцieю хворих на ЦД. Переважну бiльшiсть становлять со^ально-незахищеы верстви населення. Повторнi захворювання на 1М та iнсульт у хворих на ЦД часпше у жшок. Частота перехресних захворювань (1М у хворих на ЦД та шсульт, шсульт у хворих на ЦД та 1М) удвiчi перевищуе показники частоти 1М та шсульту серед хворих на ЦД, втричi частiше у чоловiкiв.
Ключовi слова: цукровий дiабет, iнсульт, iнфаркт, особливосп перебiгу.
Л1ТЕРАТУРА
1. International Diabetes Federation. IDF Diabetes Atlas, 8th ed. Brussels: IDF, 2017.
2. Introduction: Standards of Medical Care in Diabetes - 2018. Diabetes Care. 2018; 41(Suppl. 1):S1-S2. doi: 10.2337/dc18-Sint01.
3. Zheng Y, Ley SH, Hu FB. Global aetiology and epidemiology of type 2 diabetes mellitus and its complications. Nat Rev Endocrinol. 2018 Feb;14(2):88-98. doi: 10.1038/nrendo.2017.151.
https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150178
АНАЛ1З 22-Р1ЧНОГО ДОСВ1ТУ Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ПУХЛИН НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ В УМОВАХ СПЕЦ1АЛ1ЗОВАНОГО
ЕНДОКРИНОЛОГ1ЧНОГО ЦЕНТРУ
М.В. Кунатовський, О.А. Товкай, С.О. Тарасенко, О.О. Gфiмова
Украгнський науково-практичний центр ендокринног х1рургИ, трансплантацИ ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни
Вступ. Xipyp^ надниркових залоз (НЗ) завжди доступу незалежно вщ його виду (лапарото1^чного,
вважалася одним i3 найбтьш ризикованих i техычно люмботомiчного, торако-люмботомiчного), власно'''
складних втручань через поеднання особливих структури органа, наявносп у багатьох пацieнтiв
топографо-анатомiчних умов, необхiдностi ендокринних системних змш, що створюють
виконання великого й травматичного операцшного додатковi перешкоди. Розвиток нових хiрyргiчних
94
Клiнiчна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя 4 (64) 2018
технологш дозволив суттевим чином змiнити пiдходи до xipypri4Horo лiкування патологи НЗ починаючи з 1990-х рокiв, коли було розроблено загальн засади виконання лапароскотчних адреналектомiй (ЛА), перше повiдомлення про як з'явилося 1992 року. Починаючи з 2000 року, ЛА визнано «золотим стандартом» для лкування доброяккних пухлин i пухлин розмiром менше 6-8 см. Ендоскопiчна (трансперитонеальна або ретроперитонеальна) опера^я, за даними численних повщомлень, мае значну перевагу перед вщкритими втручаннями в аспектi швидкосп вiдновлення нормальних фyнкцiй, менших травматизму та крововтрати, меншого больового синдрому та лшших косметичних наслiдкiв.
Мета: проаналiзyвати данi 22-рiчного досвiтy спецiалiзованого ендокринологiчного центру хiрyргiчного лiкyвання пухлин НЗ.
Матерiали та методи. Проаналiзованi 1сторГГ хвороби, перебiг периоперацiйного перюду у 1 256 пацiентiв з пухлинами НЗ, у тому числГ 255 оаб з феохромоцитомою, яким виконан адреналектоми за перiод 1995-2017 рокв в УНПЦЕХТЕОГТ. Середнi дан наведенi в форматi M±o.
Результати та обговорення. При аналiзi оперативного доступу вщмТчено, що з 1 256 операцш на НЗ 255 (20,3%) було виконано вщкритим, лапаротомТчним чи люмболапаротомiчним доступом, а 1001 (79,7%) опера^я - методом ЛА. У пафетчв з феохромоцитомою НЗ 81 (31,8%) опера^я на НЗ була виконана вщкритим, лапаротомТчним чи люмболапаротомiчним доступом, а 174 (68,2%) операцш - методом ЛА. За гендерним показником чолов^в було 334 (26,6%), жшок - 922 (73,4%), а серед пафетчв з феохромоцитомою НЗ - 80 (31,4%) чолов^в, 175 (68,6%) жшок. Середнш вГк прооперованих на НЗ дорослих па^ен^в становив 47,7±14,6 року. Середня крововтрата при вщкритих доступах становила 357,5±192,7 мл, при ЛА - 42,2±31,6 мл (достовiрна рГзниця (p <0,05) за крт^ем Уiлкоксона). Тотальна внутршньовенна анестезiя при вГдкритих методах застосована
Дата надходження до редакци 24.10.2018 р.
була в 93,3%, а при ЛА в 73,0% пафенпв. Сучасна мультимодальна анеа^я на 0CH0Bi шгаляцшного анестетика севофлурану була застосована при вщкритих опера^ях та ЛА в 6,7% та 27,0% випадкв вщповщно (достовiрна рiзниця (p <0,05) за крт^ем Х-квадрат Пiрсона). Тривалкть втручання становила 130,3±46,9 хв. та 63,1 ±19,2 хв. при вщкритих опера^ях та ЛА вщповщно (доа^рна рiзниця, p <0,05). Тривалiсть стацiонарного перебування при ЛА становила 7,3±4,9 доби, при вщкритих доступах - 12,3±6,9 доби (доа^рна рiзниця, p <0,05). Застосування наркотичних анальгетикв при вщкритих доступах тривало в середньому 4,2±2,7 доби, при ЛА - 1,2±0,9 доби (доа^рна рiзниця, p <0,05). Середня доза морфшу становила при вщкритих втручаннях 94,5±41,3 мг, при ЛА -24,5±11,3 мг (доо^рна рiзниця, p <0,05).
Висновки. Таким чином, впровадження лапароскотчних методiв хiрургiчного втручання при пухлинах надниркових залоз сприяе швидшому вiдновленню пацieнтiв, скороченню перiоду перебування в стацiонарi, супроводжуються меншою крововтратою, менш виразним больовим синдромом.
Ключовi слова: пухлини надниркових залоз, адреналектомiя, загальна анестезiя.
Л1ТЕРАТУРА
1. Conzo G, PasqualiD, DeliaPietra C, et al. Laparoscopic adrenal surgery: ten-year experience in a single institution. BMC Surg. 2013; 13(Suppl 2): S5.
2. Павловський М.П. 50^чний досвщ дiагностики та лкування хворих iз пухлинами надниркових залоз / М.П. Павловський, Н.1. Бойко, Я.1. Гаврик // Кл^чна ендокринологiя та ендокринна хiрургiя. - 2008. - № 3(24). - С. 31-34. DOI: https://doi. org/10.24026/1818-1384.3(24).2008.118470.
3. Черенько С.М. Лапароскопiчна адреналектомiя: досвiд перших 300 операцш у клшщ ендокринно' хiрургií / С.М. Черенько, О.С. Ларш // Кл^чна ендокринологiя та ендокринна хiрургiя. - 2010. - № 3(32). - С. 3-8. DOI: https://doi. org/10.24026/1818-1384.3(32).2010.96396.
Клiнiчна ендокринологiя та ендокринна хiрургiя 4 (64) 2018
95