фінансування охорони здоров'я
тези конференції
УДК 614: 061.1]:336.143-048.58
Alternative mechanisms of state public health institutions financing
Anastasiya Hural, Irena Gryga
BACKGROUND. The main source of state public health institutions financing in Ukraine is budgetary funding. In order to overcome the underfunding, the idea of multichannel health financing was proposed in the late 1990s. The main forms of extrabudgetary financial support of public health institutions in Ukraine are voluntary health insurance, non-profit self-financing, charity and sponsorship. The study aims to deeper understand the nature of alternative financing mechanisms of state public health institutions in Ukraine and peculiarities of their use in practice.
METHODS. The proposed study is exploratory. Case-study was selected as research method. Nine unstructured interviews were conducted in six health care facilities that have agreed to participate in the study. All studied facilities were in-patient.
RESULTS. The sources of financial revenues of the studied institutions were as follows: reimbursement for treatment of insured patients, reimbursement for treatment of sickness funds members, payments for services (medical examinations, counseling, transportation to the hospital), rental of premises, payment for internship from the students of paid forms of medical education, charitable contributions, contracts with companies, contracts with private clinics based in public institutions’ premises (limited liability companies, private entrepreneurs), sponsorship, grants, gifts, payments for services for foreigners, and in-kind revenues. Major health facilities expenditures were the following: salaries (not covered from extrabudgetary revenues; ranged from 70% to 92% of the funds provided to the institutions from state (municipal, regional) budget), energy carriers (partially covered from ex-
trabudgetary funds), patients nutrition, medicines, materials, household expenditures, reparation of premises, and purchase of equipment (mostly covered from extrabudgetary revenues). In the studied cases, funds raised by alternative funding mechanisms amounted from 2% to 22% of the total annual institutions budgets, depending on the type of facilities and administrative subordination.
CONCLUSIONS. Alternative financing mechanisms (extrabudgetary revenues) help to support functioning of public healthcare institutions. In the studied cases, extrabudgetary revenues amounted on average 10% of the annual institutions budget. Considering that 70-92% of the funds provided to the institutions from state (municipal, regional) budget were spent on salaries, extrabudgetary funds significantly help public health institutions to work.
Альтернативні механізми фінансування державних закладів охорони здоров’я
Гураль Анастасія Володимирівна, Грига Ірена Максимівна
АКТУАЛЬНІСТЬ. Основним джерелом фінансування державних закладів охорони здоров’я (ОЗ) в Україні є бюджетні кошти. З метою подолати недо-фінансування закладів ОЗ наприкінці 90-х років була запропонована ідея багатоканального фінансування закладів ОЗ. Основними позабюджетними формами фінансового забезпечення закладів ОЗ в Україні є добровільне медичне страхування, некомерційне самофінансування, благодійництво та спонсорство. Метою даного дослідження є глибинне розуміння природи альтернативних механізмів фінансування державних закладів ОЗ та особливостей використання їх на практиці.
МЕТОДИ. Дослідження є розвідувальним. Методом дослідження є вивчення випадків. Було проведено дев’ять не-структурованих інтерв’ю в шести державних закладах ОЗ, які погодилися взяти участь у даному дослідженні.
Усі досліджені заклади є закладами стаціонарного типу.
РЕЗУЛЬТАТИ. Джерелами фінансових надходжень у розглянутих закладах були відшкодування коштів за лікування застрахованих пацієнтів, відшкодування за лікування членів лікарняної каси, кошти за платні послуги (медичні огляди, консультації, транспортування до лікарні), оренда приміщень, плата за проходження інтернатури інтернами платної форми навчання, благочинні внески, угоди з підприємствами, угоди з приватними клініками, які працюють на базі державних закладів (товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства), спонсорська допомога, ґранти, дарунки, оплата послуг іноземцям, натуральні надходження. Основні статті витрат закладів ОЗ були такі: заробітна плата (не покривалася за рахунок позабюджетних надходжень; становила від 70% до 92% від коштів, наданих закладам з державного (міського, районного) бюджету), енергоносії (частково оплачувалися з
позабюджетних коштів), харчування пацієнтів, медикаменти, витратні матеріали, господарські витрати, ремонт приміщень, закупівля обладнання (в основному покривалися за рахунок позабюджетних надходжень). У досліджених закладах кошти, залучені за допомогою альтернативних механізмів фінансування, складали від 2% до 22% загальних річних бюджетів закладів, залежно від типу закладу й адміністративного підпорядкування.
ВИСНОВКИ. Альтернативні механізми фінансування (позабюджетні надходження) допомагають функціонувати державним закладам ОЗ. У вивчених випадках позабюджетні надходження в середньому складали 10% річних бюджетів закладів. Зважаючи на те, що 70-92% коштів, наданих закладам з державного (міського, районного) бюджету, витрачають на заробітну плату працівникам, позабюджетні кошти суттєво допомагають роботі держаних закладів ОЗ.
78 |Конференція «Економіка, соціологія, теорія і практика охорони здоров'я» Контроль над тютюном і громадське здоров'я у Східній Європі | 2011,том 1,№2