CC BY
42
■ Мкарю, що практикуе
To General Practitioner
YAK 616.718.49-018.3-001.3-07-089
СМОРЩОКЮ.С., ВОЛОШИН B.A., ВОЛОШИН О.С.
Тернопльский державний медичний ун/верситет /мен/ ¡.Я. Горбачевського КЗ ТОР «Тернопёьська ун/верситетська мкарня»
АЛГОРИТМ СУЧАСНИХ METOAiB Д|АГНОСТИКИ ТА ЛiКУBАННЯ ТРАВМАТИЧНИХ УШКОДЖЕНЬ ХРЯЩА
КOЛiННOГO СУГЛОБА
Резюме. Стаття присвячена проблемi посттравматичних ушкоджень хряща колнного суглоба. На основi лкування 412 хворих розроблено алгоритм сучасноi артроскоп/чноi д/агностики та адекватного л/кування уражень суглобового хряща р/зного ступеня тяжкосп. Ключов1 слова: посттравматичн ураження хряща, артроскоп/я.
Вступ
Травматичш ушкодження колшного суглоба станов-лять до 5 % уах ушкоджень опорно-рухового апарату в цiлому; серед них мехашчш ушкодження суглобового хряща е одними з найб1льш поширених пошкоджень — до 35-55 % [1-3].
Внутрiшньосуглобовi ушкодження хряща (трансхон-дральш переломи) колiнного суглоба в багатьох випадках провокують розвиток деформуючого остеоартрозу [1-3].
Актуальнiсть дано! проблеми диктуеться необхщшс-тю вчасно! верифжаци дiагнозу та визначення програми подальшого лжування [5].
Мета роботи — проанатзувати результати артроскопи колiнного суглоба для оцшки ефективностi даного методу в дiагностицi травматичних ушкоджень суглобового хряща, визначити перспективш напрямки вибору оптимально! тактики !х консервативного та оперативного лiкування.
Матер\али \ методи досл\дження
В основу роботи покладено аналiз результатiв клшч-них обстежень та лжування 412 пащенлв (чоловiкiв — 325 (78,88 %), жшок — 87 (21,12 %)) з травматичними ушкодженнями колiнного суглоба, що знаходилися в ортопедотравматолопчному вщдшенш Тернопшьсько! обласно! клiнiчноi лiкарнi. Середнш вiк хворих стано-вив 36 роюв. Термiн часу вiд моменту травми до артроскопи коливався вщ 3 дiб до 3-4 роюв.
Всiм пацiентам пiсля надходження до стацiонару проводили:
1) визначення скарг хворого та детальний збiр анамнезу з акцентом на мехашзм травми та розвиток захво-рювання;
2) клiнiчний огляд, пальпацiю, вивчення функци трав-мованого суглоба. Визначали вид нестабiльностi, наяв-нiсть блокування, випоту в суглобi, м'язово! атрофи тощо;
3) медикаментозне зняття больового синдрому, якщо треба — пункщю суглобу, iммобiлiзацiю суглоба натв-жорстким ортезом;
4) рентгенолопчне обстеження;
5) УЗД колшного суглоба;
6) магштно-резонансну томографш (МРТ) — якщо можливо.
Для aртроскопiчного обстеження колiнного суглоба використовували обладнання фiрм Karl Storz (ФРН), Stryker (США), а також хiрургiчний iнструментaрiй фiр-ми Медфармсервю (Росiя, м. Казань). Для дослщжень застосовували оптику з кутом 30 i 70 градуав. Знеболен-ня — провщникове.
Клiнiчний перебiг захворювання, результати опе-ративних утручань та перюд реабштаци вивчався шляхом безпосереднього спостереження за пащентами. У процес дослiдження користувалися клaсифiкaцi-ею пошкоджень суглобового хряща, запропонованою В.М. Левенцем (1991) [3].
Результати та ix обговорення
Ушкодження суглобового хряща рiзного ступеня тяжкостi артроскотчно виявлено у 237 пaцiентiв (57,52 %) (табл. 1).
Таблиця 1. Розподл хворих з травматичними ушкодженнями колшного суглоба залежно вщ ступеня тяжкост за даними артроскопи
Стушнь тяжкост ураження хряща Ктькють хворих Вщсоток
Ушкодження AI-II 67 28,27
Ушкодження Б1-11 112 47,26
Ушкодження BI-II 39 16,45
Ушкодження П-II 19 8,02
У 67 (28,27 %) пащентав дiагностовано травматичнi змiни суглобового хряща AI—II. Вони мали вигляд чггко обмежених зон набряку з тьмяною нерiвною поверхнею. Щiльнiсть хряща була зниженою, що визначалося при пальпац!! зондом. Aртроскопiчнi ознаки травматичного ушкодження хряща Б1—II виявлено у 112 (47,26 %) пащентш. Вони характеризувались чггко визначеними вогнищами набряку та набухання ушкоджено! дiлянки хряща, при цьому поверхня була вкрита дрiбними трь щинами.
Пошкодження хряща BI—II пщ час артроскопй' виявлено у 39 (16,45 %) пащенлв. Процес деструкщ! хряща поширювався на всю його товщину та проявлявся гли-бокими трiщинами, що розходилися з центру ураження на периферш (рис. 1).
Рисунок 1. Глибок вогнища ураження хряща В11 ст. з грубим вдшаруванням хрящово/ тканини
Мюцями ушкоджений хрящ вщшаровувався у вигля-дi невеликих клаптiв, яю тонкою н1жкою фiксувалися до краю вогнища деструкщ! (рис. 2).
Рисунок 2. Клаптеподбш ураження хряща В11 ст.
Ушкодження хряща Г1—II дiагностовано у 19 (8,02 %) пащенпв. У бшьшоси випадюв !х локалiзацiя — сугло-бова поверхня виростюв стегново! кiстки колшного суглоба. Ушкодження мають вигляд кратероподiбних заглиблень округло! або полтенально! форми з чгткими краями. Дно такого «кратера» утворене субхондральною частиною юстки (рис. 3).
Рисунок 3. Глибоке ураження Г11 ст. медiального виростка стегново/ кстки
При наявност ушкоджень суглобового хряща А1—II, Б1—II ст. проводили консервативне лжу-вання: призначали пероральш хондропротектори (структум, артрон комплекс, ДОНА), фiзiотерапiю, ЛФК, масаж.
При наявност ушкоджень хряща ВI—II та П—II проводилось артроскошчне видалення вшьних хря-щових фрагментiв; висiчення нежиттездатних дiлянок хряща, шейверний дебридмент ушкоджено'! хрящово! поверхнi; для стимулювання репаративно! регенеращ! проводили остеоперфорацiю спицею Кршнера або тонким свердлом.
У шсляоперацшному перiодi проводили iммо-бiлiзацiю нашвжорстким ортезом термiном на 3—5 дшв (на перiод реактивного синовiту). Призначали протизапальну нестеро!дну терапiю: ревмокси-кам — по 1,5 мл (15 мг) в/м 1 раз на день (№ 7), ан-тибютикопрофшактику — зинацеф — по 750 мг в/м 2 рази на день 2—3 дш. З 3-5-го дня шсля операцi! за вщсутносп реактивного синовiту починаемо фь зiотерапiю (магнiтотерапiю та електростимуляцiю чотириголового м'яза стегна) та комплекс вправ ЛФК [4].
Через 3 тижш шсля операци з метою стабшзащ! стану синовiального середовища й попередження подальшо! деструкщ! спровокованого суглобового палшового хряща вважаемо обов'язковим штраарти-кулярне введення хондропротекторiв — синтетичних замшниюв синовiально! рiдини (гiалган, синвiск, остенш). Останнiм часом використовуемо сингiал — що, на наш погляд, е оптимальним поеднанням щни та якостг
Тривалють консервативно! терап!! в шсляоперацшному перiодi становить вiд 3 до 6 мюящв.
Проведено ощнку вiддалених результатiв комплексного лжування глибоких ушкоджень хряща колшного суглоба ВI—II та П—П через один та три роки шсля артроскошчного втручання в 58 пащенпв (14 % вщ загально! кiлькостi всiх прооперованих) за шкалою ЬузЬо1ш — Tegneг [6]. Встановлено, що вщмшш та до-брi результати становили через 1 рж — 83,9 %, через 3 роки — 71,3 %.
Том 12, №2 • 2011
www.trauma.mif-ua.com
107
Висновки
1. При травмах колшного суглоба велика ймовiр-шсть ушкоджень покривного суглобового хряща рiзного ступеня тяжкостi, якi е рентгеннеконтрастними i важко дiагностуються. Вчасно недiагностованi й нелiкованi посттравматичнi ушкодження суглобового хряща про-вокують розвиток деформуючого артрозу.
2. Артроскопгя е найбшьш iнформативним дiагнос-тично щнним малоiнвазивним методом для ранньо! точно! дiагностики посттравматичних ушкоджень хряща колшного суглобу. Точна артроскотчна щентифжа-цiя тих чи iнших патолопчних змiн в суглобовому хрящi дозволяе встановити повний та вiрогiдний дiагноз, ви-значити тактичний комплекс адекватних консерватив-них та оперативних л^вальних заходiв.
3. При глибоких ураженнях хряща В^П та П—П ст. проведення у шсляоперацшному перiодi хондропро-текторно! терапи, зокрема iнтраартикулярне введення синтетичних замшниюв синовiально! рiдини (синпалу, гiалгану, синвiску, остенiлу), сприяе стабшзащ! стану синовiального середовища та попереджуе розвиток по-дальшо! деструкци спровокованого суглобового палшо-вого хряща, тим самим значно знижуючи ризик розви-тку остеоартрозу колшного суглоба.
Сморщок Ю.С., Волошин В.Д., Волошин Е.С. Тернопольский государственный медицинский университет имени
И.Я. Горбачевского
КУ ТОС «Тернопольская университетская больница»
АЛГОРИТМ СОВРЕМЕННЫХ МЕТОДОВ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКИХ ПОВРЕЖДЕНИЙ ХРЯЩА КОЛЕННОГО СУСТАВА
Резюме. Статья посвящена проблеме посттравматических повреждений хряща коленного сустава. На основе лечения 412 больных разработан алгоритм современной артроскопической диагностики и адекватного лечения поражений суставного хряща различной степени тяжести.
Ключевые слова: посттравматические повреждения хряща, ар-троскопия.
Список л1тератури
1. Белоенко О.Л., Борисов А.В., Малюк Б.В., Букач Д.В. Артроскопическая диагностика и лечение локальных повреждений хряща коленного сустава // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2007. — № 3. — С. 111-116.
2. Орлянский В. Руководство по артроскопии коленного сустава / В.К. Орлянский, М.Л. То-ловаха. — Днмропетровськ: Пороги, 2007. — С. 69-75.
3. Левенець В.Н. Артроскопия / В.Н. Левенець,
B.В. Пляцко. — Киев: Наукова думка, 1991. —
C. 102-110.
4. Лоскутов А. 6., Толоваха М.Л. Медицинская реабилитация больных после артроскопии коленного сустава // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2008. — № 4. — С. 31-34.
5. Ночевкин В.А. Обследование коленного сустава /
B.А. Ночевкин, А.Ю. Набоков. — Донецк, 2002. —
C. 80-82.
6. Hampfling H. Arthroscopy. Diagnosis and therapy / H. Hampfling. — GmbH, Juttlingen, 2001. — Р. 80-89.
Отримано 02.03.11 □
Smorschok Yu.S., Voloshyn V.D., Voloshyn A.S. Ternopil State Medical University named after I.Ya. Gorbachevsky
SI TPC «Ternopil University Hospital», Ternopil, Ukraine
THE ALGORITHM OF MODERN METHODS OF DIAGNOSIS AND TREATMENT OF TRAUMATIC INJURIES OF KNEE JOINT CARTILAGE
Summary. The article is devoted to problem of post-traumatic cartilage injuries of the knee joint. The algorithm of modern arthroscopic diagnosis and treatment of articular cartilage lesions with different severity was based on the experience of treatment of 412 patients. Key words: post-traumatic cartilage lesions, arthroscopy.
