CC BY
90
УДК 657.6:006.32
АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ СТАНДАРТИЗАЦ11 Ф1НАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
© 2015 ЛЮБЕНКО А. М.
УДК 657.6:006.32
Любенко А. М. Актуальн питання стандартизаци фiнансового контролю
Метою статт'> е поглиблення теоретичних, методолог1чних та орган/зац/йних положень розвитку державного ф'шансового контролю на основ/ стандартизованого тдходу. Виходячиз цього, завдання досл'дження полягаев: об(рунтуванн'>необх1дност'>системноI стандартизацИдержавного ф'шансового контролю; на тдставI застосування системного тдходу визначенн змшу ушфшацй органзацИ та методологчного забезпечення д'тльност'! суб'ект'в контролю. Об(рунтовано актуальтстьрозробки та впровадження нацональнихположень (стандартв)фшансового контролю суб'ект'в державного сектора. Автор вважае, що головна увага вищих оргатв державного фшансового контролю мае прид'шятися контролю за Ыяльн'ктю оргатв внутршнього державного фшансового контролю, оц1нц1 показнит, покладених в основу прийняття владних ршень. Врахо-вуючи, що в м/жнародних стандартах фнансового контролю вдображен кращ1 свтовий досв1д I тенденцИ його розвитку, було б доцльно вико-ристовувати положення даних стандарта при розробц втчизняних стандартв оц:нки д'тльностI оргатв внутршнього контролю (наприклад, у рамках аудиту ефективност). Можливе I пряме застосування м/жнародних стандарт'в фшансового контролю в роботI контрольних оргатв зовншнього контролю при: перев1рц1 ефективност/ дтльност'! в'дпов'дно до об(рунтованих принцитв, практики I полтики управлшня, а також ефективност/ використання трудових, фнансових та Iнших ресурав; перев1рц1 щор1чного виконання державного бюджету за минулий р'ж для формування пропозицй щодо оптим/зацИобл'шових операцй, що проводяться М'нктерством фшанав (або в1дпов1дними фшансовими органами) на тдставI внутршн/х наказ/в; використанн як джерел ¡нформацИ баз даних трет/х стор/н, зокрема оргатв ДержавноI казначейськоI служби. Кпючов'1 слова: державний фшансовий контроль, стандартизац/я та ун1фкац1я контролю, стандарти ШТОЗА1. Ббл.: 9.
Любенко Андр'ш Миколайович - кандидат eKOHOMi4Hux наук, доцент, доцент кафедри облку i аудиту, Льв'тський нститут банк'тськоi справи Утверситету баншвсько! справи Нацонального банку Украни (пр. Т. Шевченка, 9, Льв'в, 79005, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 657.6:006.32 Любенко А. Н. Актуальные вопросы стандартизации финансового контроля
Целью статьи является углубление теоретических, методологических и организационных положений развития государственного финансового контроля на основе стандартизированного подхода. Исходя из этого, задача исследования заключается в: обосновании необходимости системной стандартизации государственного финансового контроля; применяя системный подход, определить содержание унификации организации и методологического обеспечения деятельности субъектов контроля. Обоснована актуальность разработки и внедрения национальных положений (стандартов) финансового контроля субъектов государственного сектора. Автор считает, что главное внимание высших органов государственного финансового контроля должно уделяться контролю над деятельностью органов внутреннего государственного финансового контроля, оценке показателей, положенных в основу принятия властных решений. Учитывая, что в международных стандартах финансового контроля отражены лучшие мировой опыт и тенденции его развития, было бы целесообразно использовать положения данных стандартов при разработке отечественных стандартов оценки деятельности органов внутреннего контроля (например, в рамках аудита эффективности). Возможно и прямое применение международных стандартов финансового контроля в работе контрольных органов внешнего контроля при: проверке эффективности деятельности в соответствии с обоснованными принципами, практикой и политикой управления, а также эффективности использования трудовых, финансовых и других ресурсов; проверке ежегодного выполнения государственного бюджета за прошлый год для формирования предложений по оптимизации учетных операций, проводимых Министерством финансов (или соответствующими финансовыми органами) на основании внутренних приказов; использовании в качестве источников информации баз данных третьих сторон, в том числе органов Государственной казначейской службы. Ключевые слова: государственный финансовый контроль, стандартизация и унификация контроля, стандарты INTOSAI. Библ.: 9.
Любенко Андрей Николаевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры учета и аудита, Львовский институт банковского дела Университета банковского дела Национального банка Украины (пр. Т. Шевченко, 9, Львов, 79005, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 657.6:006.32 Lyubenko A. M. Current Issues of Standardization of Financial Control
The article is aimed at extension of the theoretical, methodological, and organizational theses on development of state financial control, based on the standardized approach. Accordingly, the objective of the study is to substantiate the need for a system of standardization of state financial control, determine the contents of the methodological unification for ensuring the activity of the control subjects, applying a systematic approach. The relevance of development and implementation of the national provisions (standards) of financial control over the public sector entities is substantiated. The author believes that the emphasis of the supreme bodies of state financial control should be given to monitoring the activities of the internal organs of state financial control, evaluation of indicators underlying the making of authoritative decisions. Considering that international standards of financial control reflect the best world experience and tendencies of its development, it would be appropriate to use the theses of these standards when developing national standards for assessing activities of the bodies for internal control (for example, in terms of the performance audit). Also possible is the direct application of international standards of financial control in the work of the monitoring bodies of external control in terms of: verification of efficiency of activity in accordance with the appropriate principles, managerial practices and policies, as well as the efficient use of labour, financial and other resources; the annual audit of the state budget for the last year to generate proposals for optimization of accounting operations, conducted by the Ministry of finance (or relevant financial bodies) based on internal orders; use as sources of information the databases of third parties, including the bodies of the state treasury service.
Key words: state financial control, standardization and unification of the control, INTOSAI standards. Bibl.: 9.
Lyubenko Andriy M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Accounting and Audit, Lviv Institute of Banking of University of Banking of the National Bank of Ukraine (pr. T. Shevchenka, 9, Lviv, 79005, Ukraine) E-mail: [email protected]
Нацюнальна система фшансового контролю будь-яко! кра!ни е комплексом норм i правил, що регулюють взаемовiдносини органу контролю та подконтрольного об'екта, особливост яких визнача-ються законодавством i культурою вцповцно! держави. Стандарти фшансового контролю розкривають суть ще! системи: вони визначають методи здiйснення контрольных дiй, виходячи з принцишв законностi, об'ективностi та вiдповiдальностi. При цьому дуже важливо для забез-печення належно'1 незалежностi на законодавчому рiв-нi чiтко визначити взаемини мiж розробниками стан-дартiв та !х користувачами. Ткьки вiдкрита система стандартав контролю може наочно показати, насккьки ефективно побудована для суспкьства система державного фiнансового контролю.
Свггова практика показуе, що головна увага ви-щих органiв державного фшансового контролю мае придкятися контролю за дшльшстю органiв внутрш-нього державного фшансового контролю, оцшщ показ-никiв, покладених в основу прийняття владних рiшень. Враховуючи, що у мiжнародних стандартах фiнансового контролю вцображеш кращий свiтовий досвiд i тен-денци його розвитку, було б доцкьно використовувати положення даних стандартав при розробцi вгтчизня-них стандартав оцiнки дiяльностi органiв внутрiшнього контролю (наприклад, у рамках аудиту ефективносй). Можливе i пряме застосування мiжнародних стандартiв фiнансового контролю в робой контрольних органiв зо-внiшнього контролю при:
+ перевiрцi ефективностi дiяльностi адмшстра-цГ1 вiдповiдно до обгрунтованих принципiв, практики i полiтики управлшня, а також ефек-тивностi використання трудових, фiнансових та iнших ресурйв, включаючи перевiрку шфор-мацiйних систем, результатав виробничо'1 дiяль-ностi, стану внутршньовцомчого контролю, методiв i процесу усунення шдконтрольним об'ектом виявлених недолшв i порушень чинного законодавства; + перевiрцi щорiчного виконання державного бюджету за минулий рiк для формування про-позицiй щодо оптимiзацil облiкових операцiй, що проводяться Мшстерством фiнансiв (або вiдповiдними фiнансовими органами) на шд-ставi внутршнк наказiв; + використаннi як джерел шформаци баз даних трети сторiн, зокрема органiв Державно'1 каз-начейсько'1 служби. ^м мiжнародних стандартiв фiнансового контролю, у мiжнароднiй практицi активно використовуються мiжнароднi стандарти фшансово! звиносп для держав-них коштiв (або як !х ще називають - стандарти для громадського сектора), яю, за задумом '1х розробникiв, мають на метк
забезпечення прозоростi фшансових потокiв; + стандартизацiю прийомiв калькуляци витрат; + стандартизацiю пiдходiв до профщитав (дефщи-
т1в) бюджетiв; + забезпечення спкьних пiдходiв до облiку дер-жавних капiтальних вкладень i власностi;
+ забезпечення тотожностi для зручност профе-сiйних користувачiв базових облiкових прин-ципiв мiжнародних стандарпв фшансово! звп1-ностi та мiжнародних стандартiв фшансово! звiтностi для державних коштiв [1].
Застосування мiжнародних стандарта фшансово! звiтностi для державних кошпв дозволяе спростити за-конодавчу базу облжу i припинити нескiнченний потж поточних iнструкцiй, листiв, вказiвок, яю часто супере-чать один одному.
Методичнi та оргашзацшш пiдходи щодо плану-вання, оргашзаци проведення, документування порушень, оформлення та узагальнення результатiв фшан-сового контролю розглядалися низкою вiтчизняних науковщв, зокрема С. В. Бардашем, Л. В. Гуцаленко, В. А. Дершом, I. К. Дрозд, 6. В. Мнихом, I. Б. Стефаню-ком, М. С. Пушкарем, В. С. Рудницьким, О. А. Шевчуком та шшими. Разом з цим, питання необхцност ушфшщи та стандартизаци дшльност органiв державного фшан-сового контролю розглядалося незначним колом нау-ковщв, серед яких е Дрозд I. К.
Метою стати е поглиблення теоретичних, ме-тодологiчних та оргашзацшних положень розвитку державного фiнансового контролю на основi стандар-тизованого шдходу. Виходячи з цього, завдання досл-дження полягае в обгрунтуванш необхцносй системно! стандартизаци державного фiнансового контролю i на пiдставi застосування системного шдходу - визначення змкту ушфшщи оргашзаци та методологiчного забезпечення дшльност суб'ектiв контролю.
Miжнароднi стандарти фшансово! звiтностi для державних кошпв були розробленi з метою шдвищення вiдповiдальностi органiв державно! влади i вдосконалення управлiння фiнансовою дшльшстю у державному секторi вск кра!н. На сьогод-нi розроблено 18 мiжнародних стандартiв фiнансово! звiтностi для громадського сектора i глосарiй термшш. У глосари зiбрано всi термши, якi були використанi у певному стандарта фшансово! звiтностi для громадського сектора, i кожному з них дано вцповцну ухвалу.
Зазначеш стандарти було покладено в основу шд час розробки i прийняття Нацюнальних стандартiв бух-галтерського облшу в державному секторi Укра!ни.
Мiжнароднi стандарти фiнансово! звiтностi для державних коштав менш складнi порiвняно з вцомими нацiональними стандартами i простотою сприйняття для користувачiв фiнансово! шформаци в усьому свт, вимагають менших витрат на !хню розробку i впрова-дження. Вони фактично вже покладеш в основу рефор-мування нацюнального бюджетного облiку, у той час, як мiжнароднi стандарти фшансового контролю поки що лише фрагментарно вцображеш в окремих нормах сто-совно державного фiнансового контролю.
При цьому треба шдкреслити, що мiжнароднi стандарти державного фiнансового контролю жод-ним чином не скасовують нацюнальш нормативнi та методичнi документи, прийнят в рiзних кра!нах для здшснення фiнансового контролю. Якщо нацiональнi стандарти в^дповцають мiжнародним вимогам, то, зви-
чайно, застосовуються нацюнальш стандарти. Якщо на-цiональнi стандарти державного фiнансового контролю вiдрiзняються вiд мiжнародних, то потрiбно прагнути до максимально! вiдповiдностi мiжнародним стандартам.
Мiжнароднi стандарти аудиту в корпоративному секторi для дослiдникiв цiкавi тим, що вони функцюну-ють в единому кодифiкованому полi, i при !х розробцi використовувався i в даний час використовуеться сис-темний пiдхiд, що дае можливють цiлiсного визначення вае1 сукупностi правил, процедур i аудиторсько! дшль-ност в уск 'й аспектах.
Кожен стандарт мае передмову, що пояснюе його статус.
Фшансова звiтнiсть суб'екпв державного сектора, зазвичай, мiстить шформацш, що вiдрiзняеться вiд т1е!, яка воображена у фiнансовiй звiтностi оргашзацш приватного сектора. Це накладае в1дпов1д-ний в1д6иток на характер, тимчасов! рамки i обсяг ауди-торських процедур, а також на аудиторський висновок.
Мшнародш стандарти державного фiнансового контролю, безумовно, сприяють розширенню професш-них знань вггчизняних контролерiв. Проте не можна сказати, що за в1дсутност1 в1дпов1дного нацiонального стандарту нашi державнi контролери вдаються до сшто-вого досвцу. Зазвичай на практицi вони керуються инструкциями, методиками i наказами, як1 регламентують те чи шше питання. У д1яльност1 в1тчизняних державних контролерiв та аудиторов ц1 норми мають прiоритетний характер для використання. Але, як вже зазначалося, це зовйм не виключае необхiдностi розробки i системати-заци сво'1х власних, нацiональних стандартов проведення контрольно-ревiзiйних та експертно-аналпичних заходiв.
Однак при цьому важливим стае факт термшоло-пчно! едностi й трактування понять у нормативних документах р1зних р1вшв i суб'ектiв контролю. Кр1м того, термши, як1 використовуються в мiжнародних стандартах державного фiнансового контролю украшською мовою, або взагалi не визначено, або в них вкладаеться часом зовйм 1нший зм1ст.
Внутршнш контроль у нашому розум1нн1 - це фь нансовий контроль, що здшснюеться тими суб'ектами едино'! системи державного фшансового контролю в краМ, як1 безпосередньо беруть участь в управлшш дер-жавними коштами [2]. У мiжнародних стандартах аудиту шд внутр1шн1м контролем розумiеться такий контроль, що здшснюеться керiвництвом суб'екта для сприяння у реал^зацЦ цкей ефективного ведення бшнесу, забез-печення збереження активiв, запобiгання i виявлення факйв шахрайства, своечасно'1 п1дготовки достов1рно'1 фшансово! шформацш В1дпов1дно до в1тчизняно'1 практики контрольно'! д1яльност1 перерахованi характеристики - це характеристики внутршньогосподарського фшансового контролю [3].
Кр1м цього, е невцповцшсть нацюнально! термь нологи понят1йному апарату мiжнародних правил i стандартiв.
Досл1дники практично не висловляють сумншш про доцкьшсть поступового впровадження у нацюналь-ну практику вимог мiжнародних стандартiв фiнансового
контролю, осккьки iнтеграцiя Укра'1ни у свiтове еконо-мiчне спiвтовариство вимагае, щоб нацюнальш стандарти контролю були наближеш до мiжнародних [4].
Для створення адекватного вимогам управлшня державними фшансами на р1вн1 мiнiстерств, в1домств, розпорядниюв бюджетних кошт1в системи стандар-т1в фiнансового контролю з мiжнародних стандарпв сл1д обрати принципов!, сутн1сн1 положення, ^нору-вання яких може негативно позначитися на результатах контрольно'! д1яльност1. Разом з тим, при розробщ системи нацюнальних стандартiв не сл1д iгнорувати i накопичений досвц у законодавствi, теори та практи-ц1 державного фiнансового контролю Украши, тобто т1 норми i положення, як1 виг1дно в1др1зняють украшаю шдходи в1д прийнятих у мiжнароднiй практищ. Тльки розумний i зважений шдх1д до створення ц1л1сно'1 системи стандарта державного фiнансового контролю дозволить зберегти суверештет кра'1ни у питаннях еконо-м1чного регулювання, а також у питаннях управлшня и державними фшансами.
Затвердження Державною контрольно-ревiзiйною службою Украши стандартiв державного фшансового контролю започаткувало стандартизацию норм i основ-них засад 'й здшснення окремо взятим контрольним органом [5]. На жаль, зазначеш стандарти не були кодифь кованi (була використана проста послдовна нумерация), що, звичайно, звужуе сферу !х застосування i викли-кае певнi труднощ1 з !х використанням при проведенш контрольно-ревiзiйних та експертно-аналiтичних заходiв у рамках шших вид1в финансового контролю в УкраМ.
Hедооцiнка рол1 та мюця системного п1дходу в розробщ нацюнальних стандарйв фiнансового контролю з единим кодифжацшних полем, що вцповцають мiжнародним вимогам, може вже в най-ближчому майбутньому негативно позначитися на його результативностЬ Особливо це стосуеться державного фшансового контролю, причому як внутршнього, так i зовшшнього. I тут неоцiненну послугу розробни-кам нацiональних стандартiв державного фшансового контролю можуть надати стандарти, яю розробляються i видаються мiжнародними оргашзацшми вищих ор-ганiв контролю та к комiтетами. Досить активно розробляються в1дпов1дш стандарти такими компотами ШТО8А1, як Комiтет з1 стандарйв внутршнього контролю, Комiтет з ревiзiйних стандартiв, Комiтет з1 стандар-т1в о6л1ку i т. ш. 1хня робота, спрямована на змщнення систем фiнансового управлiння та встановлення бкьш конкретно'' зв1тност1 у державному сектора допомагае запобiгти i виявити шахрайство i корупц1ю, п1двищити ефектившсть використання державних кошт1в i державно'' власносп. Больше того, комгсети ШТО8А1 дуже т1сно, на взаемовипдних умовах, спiвпрацюють з анало-пчними комiтетами спорiднених мiжнародних оргашзацш для того, щоб бути пошформованими про !хш плани i мати можливють визначати !хнш вплив на д1яльшсть вищих контрольних органiв. Так, Компет ШТО8А1 з1 стандартiв облшу координуе свою д1яльн1сть з Компотом з державного сектора М^жнародно'' оргашзаци бух-галтерiв у рамках !хнього спального проекту «Керiвни-
цтво з державно! фшансово! зв^ностЬ, щоб звести до мiнiмуму наявнi невцповкностЬ
У пiдготовленому Комiтетом зi стандарйв облiку ШТОБЛ1 практичному посiбнику для вищих контроль-них органiв «Керiвництво iз застосування меж стандар-пв облiку - вiдомча i урядова фiнансова звiтнiсть» шд-креслюеться, що при застосуваннi стандартiв необхiдно враховувати завдання користувачiв державних фшансо-вих звiтiв i цкей фшансово! звгшосп, показати переваги методу нарахування в облжу, тобто коли облiк операцш здiйснюеться з моменту вчинення угоди (на вцмшу вiд принципу облжу - з моменту здiйснення платежу). Од-нак вибiр системи облжу для використання 'й на практи-цi залишаеться за урядом пе! чи шшо! кра'1ни [6].
Стандарти внутршнього контролю, розробленi Компотом ШТО8Л1 iз стандартш внутршнього контролю, вцображають концепцiю сутi внутршнього контролю; бкьше того, вони е цшсною системою процедур i проце-ав, спрямованих на досягнення певних цкей i завдань.
Цей Комiтет, створений з метою координаци, ш-теграци та розробки теоретичних, методологiчних i практичних проблем внутрiшнього контролю, визначив чотири ключових напрями:
а) концепци та цiлi внутрiшнього контролю;
б) базовий набiр стандартiв внутрiшнього контролю, яю можуть застосовуватись в будь-яюй краМ як основа для розвитку нацюнально! системи внутрiшньо-го контролю;
в) використання системи внутршнього контролю;
г) регулярний аналiз ефективност системи внутршнього контролю.
Значущкть стандартiв внутршнього контролю
важко переоцшити. Цi стандарти особливо по-
трiбнi для шдвищення якостi та ефективностi управлiння, вони сприяють оптимiзацi! витрат при здш-сненнi контрольно-ревiзiйних i експертно-аналiтичних заходiв, що проводяться вищими контрольними органами. Осккьки внутрiшнiй контроль е ключовою ланкою в попередженш та виявленш шахрайства i корупци, при робой над створенням системи стандарпв фшансово-го контролю в УкраМ '1х застосуванню слiд придкити пильну увагу.
Стандарти внутршнього контролю ШТО8Л1 роз-дкет на двi частини: загальнi принципи i спецiальнi методики. Загальнi принципи стосуються вси аспектiв внутрiшнього контролю i встановлюють вимоги до застосування спещальних методик. 1х вцносять до уси операцiйних i адмМстративних функцiй, i вони не по-виннi обмежуватися лише фiнансовими операцшми. У стандартах внутрiшнього контролю видкет безпо-середньо стандарти управлiння, стандарти адмМстра-тивного контролю i стандарти контролю фшансово! та iнших видiв звiтностi.
Слiд пiдкреслити, що Компет зi стандартiв вну-трiшнього контролю ШТО8Л1 у сво'1х рекомендацшх щодо !х застосування наполегливо радить, щоб у кож-нiй конкретнiй краМ дуже вiдповiдально пiдiйшли до питання !х оприлюднення. На думку Компоту, цими питаннями мае займатися, по-перше, юридична особа,
надкена особливими повноваженнями, ^ по-друге, все це мае бути оформлено на законодавчому рiвнi. Ткь-ки тодi про iнформацiйнi ресурси контрольних систем, створених у рамках об'екта перевiрки, можна говори-ти як про достатньо надшну шформацш, що дозволяе оперативно оцiнити фшансово-господарську дiяльнiсть об'екта перевiрки.
Нами зроблено спробу визначити шдходи до роз-роблення едино'! системи стандартiв фшансово-го контролю, системи стандартiв державного фЬ-нансового контролю i стандарйв контрольно-ревiзiйно! та експертно-аналiтичноl дiяльностi. В УкраМ, виходя-чи з досвцу зарубiжних краМ мае бути створена едина ушфжована система стандартiв контрольно-ревiзiйно! та експертно-аналпично! дiяльностi, що оргашчно поед-нуе усi види, рiзновиди i напрями фiнансового контролю в УкраМ.
Слц зазначити, що певний досвц системно! стан-дартизаци фiнансово! звiтностi та фiнансового контролю в УкраМ вже е. У фшансовш звггносй прикладом можуть служити нацюнальш положення (стандарти) бухгалтерского облiку, розробленi та затвердженi ММ-стерством фiнансiв Укра!ни, i дев'ять стандарпв державного фiнансового контролю, затверджених Державною контрольно-ревiзiйною службою Укра!ни, наступником яко! е Державна фшансова iнспекцiя Укра!ни, i якi на да-ний час не чинш.
Шсля запровадження пiдроздiлiв внутршньо-го аудиту в установах державного сектора управлшня, вцповцно до постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни № 1001 [7], з 2012 р. набули чинност Стандарти внутршнього аудиту для державного сектора, затверджеш ММстерством фшанйв Укра!ни [8].
Також в УкраМ е досвц у роботi з кодифжаци таких великих систем, як, наприклад, бюджетна система.
Для кожного виду фшансового контролю (державного, внутршньо-господарського i аудиту) мае бути роз-роблена група стандарйв, що визначають загальнi принципи i основнi процедури контрольно! дшльностЬ При цьому розробка стандартiв фшансового контролю повинна базуватися на системному шдход1 У його основу слц покласти принцип, вцповцно до якого стандарти, що встановлюють загальш положення i процедури, можуть служити базою для розробки стандарпв, яю визначають особливостi кожного виду фшансового контролю, його рiзновидiв, а також конкретних напрямiв.
При побудовi нацiонально! системи стандартiв державного фшансового контролю за основу, наприклад, можна взяти структуру i концепцш мiжнародних стандартiв аудиту, але, звичайно, з урахуванням особ-ливостей впчизняного контролю. Згодом стандарти державного фшансового контролю повинш органiчно увшти в едину систему нацiональних стандарпв фшан-сового контролю в УкраМ, яка об'еднуе таю види фшансового контролю, як державний фшансовий контроль, внутршньогосподарський фшансовий контроль i не-залежний фiнансовий контроль, або аудит (тобто контроль, що здшснюеться спецiалiзованими аудиторськи-ми фiрмами або аудиторами).
Виршення питання структурно! оргашзацГ! едино! системи стандарпв фiнансового контролю особли-вих труднощiв, на наш погляд, не викличе. 1нша справа з !хньою нумерацiею, що називаеться кодифжащею.
Вiдсутнiсть системного пiдходу до розробки стан-дартiв фiнансового контролю позначилося на '!хнiй коди-фiкацГ!. Той факт, що коди дшчих стандарйв не система-тизованi, негативно позначаеться на !хньому широкому використаннi у практищ органiв фiнансового контролю, а також призводить до неоднозначного тлумачення окре-мих ситуацiй, що виникають у контрольно-ревiзiйнiй дiяльностi. Тому виникае гостра потреба у створенш едино! системи стандарйв фiнансового контролю, де б використовувалась кодифiкована нумерацiя.
При створеш тако! системи необхiдно врахову-вати, що вже розробленi та затверджеш вiдповiдними органами стандарти контрольно! дшльност мають свое позначення, а також зважати на те, що при присвоены коду певному стандарту повинна виключатись можли-вкть його перетину з шшими кодами. Коди стандарпв державного фiнансового контролю повиннi бути поза полем кодiв бюджетно! класифжацГ!, а коди стандартiв аудиторсько! дiяльностi не повиннi перетинатися з кодами мiжнародних стандартiв аудиту.
Формування державно! системи стандартiв - це складна i клопiтка робота, що вимагае не ткьки зусиль багатьох фахiвцiв у галузi фiнансового контролю, а й !'! чiтко! координацГ!. У науковiй лггерату-рi шдшмалося питання про орган, який би координував роботу з розробки стандарта фшансового контролю, '!х своечасного перегляду i вдосконалення [9]. Стандарти аудиторсько! дшльност в Укра!нi затверджувалися Ау-диторською палатою до часу, коли нацюнальними було прийнято Мiжнароднi стандарти аудиту. Урядом Укра!-ни затверджено Стандарти внутршнього аудиту для внутршнього контролю i аудиту, Рахункова палата мае повноваження затверджувати стандарти державного фшансового контролю зовншнього контролю, а кож-ний орган контролю затверджуе сво! власнi правила, порядки, службовi iнструкцГ! та методичнi забезпечення контрольно! дшльностГ
Тим часом, принцип едност в перелiку принципiв бюджетно! системи Укра!ни науковцями та Бюджетним кодексом видкено першим. Це означае, що в краМ дЬ-ють едиш форми бюджетно! документацГ!, а бюджетний процес у всГх ланках бюджетно! системи протжае за одними i тими самими правилами: дiе единий порядок фiнансування видаткiв бюджепв усГх рiвнiв i единий порядок ведення бухгалтерского облiку, i за порушення бюджетного законодавства до суб'екйв бюджетного процесу застосовуються в1дпов1дш санкцГ!.
ВИСНОВКИ
Отже, виходячи з необхцносй посилення дiевостi всГх видГв фiнансового контролю i з погляду шдвищення ефективностi управлiння фiнансовими потоками у кра!-нi загалом Г нарештi, з погляду виключення дублювання i паралелiзму в стандартизацГ! контрольно! дшльнос-тi у всГх сферах i на всГх рiвнях варто створити комгаю
(раду), яка б на громадських засадах займалася розроб-кою стандартiв фiнансового контролю у загальнонацю-нальному масштабi. До роботи у цш комiсГi можна було б залучати науковцiв, членiв громадських рад при органах контролю, члешв професшних громадських органiзацiй.
Комiсiя або рада зi стандартизацГ! фiнансового контролю повинна бути надкена правом створювати постiйнi або тимчасовi робочi групи з розробки стан-дартiв, що визначають базовi принципи i основш про-цедури фiнансового контролю, залучати до ще! роботи академiчнi та навчальш iнститути, координувати роботу зi стандартизацГ! державного фiнансового контролю, внутршньогосподарського фшансового контролю i аудиту, стежити, щоб всг стандарти були зрозумглими i зручними у використаннг, щоб всг вони були доступ-ними для органгв фгнансового контролю та !х спгвробгт-никгв, тобто своечасно видавалися друкарським способом i направлялися зацгкавленим суб'ектам фгнансового контролю, i, найголовнiше - в обов'язковому порядку були узгодженими i мали чггку iерархiчну структуру.
Узв'язку з тим, що процес стандартизащ! фiнансо-вого контролю за своею суттю - явище перма-нентне, стандарти повинш регулярно аналiзува-тися на предмет !хньо! вгдповгдностг змшним умовам, вимогам, завданням i, за потреби, переглядатися в оперативному порядку. Бкьше того, у розробниюв стандар-тгв повинен бути ткний i налагоджений взаемозв'язок з безпосередшми виконавцями контрольно-ревiзiйних та експертно-аналiтичних заходiв, щоб мати можливкть досить швидко реагувати на ситуацiю, що вимагае свое! стандартизаци. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бухгалтерський обл^ та внутрiшнiй аудит у державному ceKTopi : навч. поабник / Пiд ред. М. В. Кужельного. - К. : Аграрна наука, 2009. - Ч. 1: Фшансовий облiк у державному секторк мiжна-родний пiдхiд. - С. 176.
2. Чугунов I. Я. Державний внутршшй фiнансовий контроль: стратепя розвитку / I. Я. Чугунов, В. М. Федосов // Фшанси Укра-!ни. - 2009. - № 4. - С. 3 - 12.
3. Гуцаленко Л. В. Державний фшансовий контроль : навч. по-аб. для студ. вищ. навч. закл. / Л. В. Гуцаленко, В. А. Дерм, М. М. Коцу-патрий. - К. : Центр навчальноТ лгератури, 2009. - 424 с.
4. Бтуха М. Т. Фшансовий контроль: теорiя, ревiзiя, аудит : пщручник / М. Т. Бтуха, М. Г. Дмитренко, Т. В. Микитенко ; за ред. проф. М. Т. Бтухи - К. : УкраТнська академiя оригшальних iдей, 2006. - С. 328.
5. Державний фшансовий контроль : навч. поабник / I. К. Дрозд, В. О. Шевчук.- К. : ТОВ «1мекс-ЛТД», 2007. - 314 с.
6. ISSAI Executive Summaries [Electronic resource]. - Mode of access : http://www. intosai.org/issai-executive-summaries.html
7. Деяк питання утворення структурних тдроздшв внутршнього аудиту та проведення такого аудиту в м^стерствах, шших центральних органах виконавчо! влади, Тх територiальних органах та бюджетних установах, як належать до сфери управлшня мшк-терств, iнших центральних оргашв виконавчо! влади : Постанова Кабшету Мiнiстрiв УкраТни № 1001 вщ 28.09.2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/ar ticle/83420;jsessionid=8D8BA646799F8EB9B916023D0EC289EE
8. Про затвердження Стандарт внутрiшнього аудиту: наказ Мшктерства фiнансiв УкраТни № 1247 вщ 04.10.2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/z1219-11
9. Дрозд I. К. Контроль економiчних систем : монографiя / I. К. Дрозд. - К. : ТОВ «1мекс-ЛТД», 2014. - 212 с.
REFERENCES
Bukhhalterskyi oblik ta vnutrishnii audyt u derzhavnomu sektori [Accounting and internal audit in the public sector]. Kyiv: Ahrarna nauka, 2009.
Bilukha, M. T., Dmytrenko, M. H., and Mykytenko, T. V. Finansovyi kontrol: teoriia, reviziia, audyt [Financial control: theory, audit, audit]. Kyiv: Ukrainska akademiia oryhinalnykh idei, 2006.
Chuhunov, I. Ya., and Fedosov, V. M. "Derzhavnyi vnutrishnii finansovyi kontrol: stratehiia rozvytku" [Public Internal Financial Control strategy of development]. Finansy Ukrainy, no. 4 (2009): 3-12.
Drozd, I. K., and Shevchuk, V. O. Derzhavnyi finansovyi kontrol [State financial control]. Kyiv: Imeks-LTD, 2007.
Drozd, I. K. Kontrolekonomichnykh system [Control economies]. Kyiv: Imeks-LTD, 2014.
Hutsalenko, L. V., Derii, V. A., and Kotsupatryi, M. M. Derzhavnyi finansovyi kontrol [State financial control]. Kyiv: Tsentr uchbovoi litera-tury, 2009.
"ISSAI Executive Summaries" http://www.intosai.org/issai-exec-utive-summaries.html
[Legal Act of Ukraine] (2011).
[Legal Act of Ukraine] (2011).
УДК 338.512
OnW^tö BTPAT В УПРАВЛ1НН1IНФOРМАЦIЙНИМИ ВИTРАTАМИ nEPEPO6HOrO n^CMCTBA
© 2015
ЗАМУЛА О. В.
УДК 338.512
Замула О. В. Оптимiзацiя втрат в ynpaBniHHi шформацшними витратами переробного тдприемства
Мета cmammiполягае в досл/дженн/ iнформац/йних втрат як економ1чно'1 категорИта пошукмодел/, що дозволить зменшити ¡хр/вень до м/н/мального. Анал1злтературних джерел з цiе¡проблематики показав, що науковц б/льше переймаються втратами, що пов'язанiз ризиками функцюнування iнфор-мацiйно¡системи, коли нолями /нформацИе техтчт пристро¡, хоча значну частину роботи з одержання, обробки, захисту та розповсюдження /нформа-цИзд/йснюе персонал пiдприемcmва чи стороннi органiзацi¡ (у разi застосування аутсорсингу). Уходi досл/дження було визначено поняття «iнформацiйнi втрати» як зменшення iнформацiйного активу без додавання варmоcmi кнцевого продукту, або зниження профеайного р/вня персоналу, через умиcнi чи непередбачет подИ. lнформацiйнi ризики i повlязанi з ними втрати можна роздлити на mранcформацiйнi, коли iнформацiя продукуеться вcерединi п/д-приемства для власних потреб або з метою н продажу, i трансакцйнi, якi найчаcmiше виникають у випадку, якщо керiвницmво волiе купувати продукти та послуги iнформацiйного ринку, використовуючи переваги аутсорсингу. Втрати можуть бути суттевими через прихованi дИекономiчних агенmiв i пов'язану з цим моральну шкоду, велику /мов/рн/сть несприятливого вiдбору та корупцю, тому запропоновано ¡х мiнiмiзуваmи шляхом пошуку оптимального сп/вв/дношення iнсорсингових та аутсорсингових iн-формащйних витрат, а також формування та адекватного наповнення iнфо-рмацйно¡' iнфраструктури. У подальших дослдженнях становить штерес вивчення людського фактора у виникненш iнформащйних ризишв в умовах снуючого iнститущонального середовища та пошук шлях/'в ¡х зменшення через формування вiдповiдно¡корпораmивно¡'культури. Ключов1 слова: iнформац/йний ризик, втрати, аутсорсинг, захист iнформацИ, iнформац/йна iнфраструктура. Рис.: 2. Формул: 4. Ббл.: 15.
Замула Олена Василвна - асистент, кафедра менеджменту та оподаткування, Нац/ональний техн/чний ун/верситет «Харк/вський пол/технчний iнсти-тут» (вул. Фрунзе, 21, Харк/в, 61002, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.512
Замула Е. В. Оптимизация потерь в управлении информационными затратами перерабатывающего предприятии
Цель статьи заключается в исследовании информационных потерь как экономической категории и поиск модели, которая позволит уменьшить их уровень до минимального. Анализ литературных источников по данной проблематике показал, что ученые в большей степени озабочены потерями, связанными с рисками функционирования информационной системы, когда носителями информации являются технические устройства, хотя значительную часть работы по получению, обработке, защиты и распространению информации осуществляет персонал предприятия или сторонние организации (в случае применения аутсорсинга). В ходе исследования было определено понятие «информационные потери» как уменьшение информационного актива без добавления стоимости конечного продукта, или снижения профессионального уровня персонала, из-за умышленных или непредвиденных событий. Информационные риски и связанные с ними потери можно разделить на трансформационные, когда ин-формация производится внутри предприятия для собственных нужд или для ее продажи, и трансакционные, которые чаще всего возникают в случае, если руководство предпочитает покупать продукты и услуги информационного рынка, используя преимущества аутсорсинга. Потери могут быть существенными из-за скрытых действий экономических агентов и связанного с этим морального ущерба, большой вероятности неблагоприятного отбора и коррупции, поэтому предложено их минимизировать путем поиска оптимального соотношения инсорсинговых и аутсорсинговых информационных затрат, а также формирования и адекватного наполнения информационной инфраструктуры. В дальнейших исследованиях представляет интерес изучение человеческого фактора в возникновении информационных рисков в условиях существующей институциональной среды и поиск путей их уменьшения путем формирования соответствующей корпоративной культуры. Ключевые слова: информационный риск, потери, аутсорсинг, защита информации, информационная инфраструктура. Рис.: 2. Формул: 4. Библ.: 15.
Замула Елена Васильевна - ассистент, кафедра менеджмента и налогообложения, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Фрунзе, 21, Харьков, 61002, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.512
Zamula O. V. Optimizing Losses in the Management of Information Expences of Processing Enterprise
The article is aimed at studying the information losses as an economic category and searching the model, which will help to reduce their level to a minimum. Analysis of literature on the subject has shown that scientists are more concerned about losses relating to risks related to function of information system, where the media are technical devices, although much of the work to receive, process, and distribute information is carried out by staff of the enterprise or by third parties (in the case of using the outsourcing). During the study the notion of «information losses» has been determined as decrease of information asset without adding the end product value, or reduce of the professional level of staff, due to intentional or unforeseen events. Information risks and the losses associated with them can be divided into transformational, where information is available within the enterprise for own use or for sale, and transactional, which most often arise in case when executives prefer to buy products and services of the information market, taking advantage of the benefits of outsourcing. Losses can be significant because of the hidden actions of economic agents and the related moral hazard, high probability of adverse selection and corruption, therefore has been proposed to minimize them through finding the optimum ratio of insourcing and outsourcing information costs, as well as formation and appropriate filling of information infrastructure. As to further researches it will be interesting to study the human factor in occurrence of information risks under the current institutional environment and to find ways to reduce them by forming the appropriate corporate culture. Key words: information risk, losses, outsourcing, information security, information infrastructure. Pic.: 2. Formulae: 4. Bibl.: 15.
Zamula Olena V. - Assistant, Department of Management and Taxation, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (vul. Frunze, 21, Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: [email protected]
