CC BY
33
УДК 338.439.24 (477)
АКТУАЛЬШСТЬ ВИКОРИСТАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГП У
СУЧАСНИХ УМОВАХ
I. В. Поповиченко, к. т. н., доц., I. М. Малиш, ст. викл.
Постановка проблеми. Збшьшення енергетично! залежносп вщ краlн-експортерiв i коливання щново! полiтики на нафту вимушуе спiвтовариство шукати новi джерела енергп. До них вiдноситься паливо, яке одержують з рослин - бюдизель. Основною сировиною для виробництва бiодизельного палива служить рослинна олiя. Сьогоднi найвигiднiшою сiльськогосподарською культурою е ршак - його рентабельнiсть може перевищувати 100 %, а щни на свiтових ринках неухильно ростуть на 15 - 20 % в рш. Щорiчно в кра!ш подвоюються площi посiвiв рiпаку. Але експерти ринку й екологи попереджають про приховану загрозу - при неправильному господарюванш ця культура може просто знищити грунт.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Питанню використання альтернативних джерел палива, зокрема ршаку, присвячено багато дослiджень провiдних експер^в з аграрних питань. Так, I. Севершена у статтi «Рапсовая дискриминация» [3], враховуючи посилення iнтересу експортерiв до укра1нського рiпаку прогнозуе збшьшення пошвних площ пiд ним. На мiжнароднiй конференцп з бiодизеля, яка проходила у м. Киев^ М. М. Макар у свош доповщ «Укра1нське рiпакiвництво, його проблеми i перспективи» [2] вiдзначив позитивний еколопчний ефект вiд вживання бiодизельного пального порiвняно зi звичайним. Але основна увага прид^еться технологiям вирощування культури та перевагам И експортування. При цьому не виршеш в повному обсязi питання, пов'язанi з рацюнальною сiвозмiною та мiнiмiзацiею негативного впливу на навколишне середовище.
Мета статтi. Проанатзувати укра1нський ринок рiпаку та визначити перспективы напрямки його розвитку.
Основна частина. Ршак як олшна культура обробляеться особливо широко в тих природних зонах, де бшьшють олiйних культур не завжди i не скрiзь надшно дозрiвае. Залежно вiд конкретних природних умов окремих краш i регюшв вирощують рiпак яровий або озимий. Останнш дуже вимогливий до клiмату, морозостiйкiсть його невисока; ще бшьшу небезпеку, нiж лютi морози, становлять для нього засухи або надлишок тепла в зимовi мiсяцi. Яровий ршак менше вимогливий до ^матичних умов, але порiвняно з озимим менш урожайний i поступаеться йому в олшносп.
З насiння ршаку у всьому цившзованому свiтi вже десятки роюв виробляють бiодизель -дешеве й екологiчно чисте паливо. Екологи свщчать, що бiопаливо порiвняно зi звичайним дизельним паливом, при його згоранш видiляеться на 10 % менше двоокису вуглецю i на 50 % менше сага. Ц данi пiдтверджуе i виконавчий орган Свропейського Союзу: в перiод 1995 -2003 роюв викиди вуглекислого газу автомоб^ми скоротилися на 11,8 % [2].
Посилення штересу експортерiв до укра1нського рiпаку зумовило майже дворазове зростання посiвних площ тд ним. Збiльшенню посiвних площ тд яровим рiпаком сприятиме скорочення площ тд озимими зерновими культурами. Вихщ на такi обсяги виробництва цшком реальний, враховуючи те, що найближчими роками в Укра1ш плануеться запуск заводiв iз виробництва бiопалива, навкруги яких розширятимуть посiви рiпаку [3]. За рахунок розширення зiбраних площ ршаку (на 0,6 млн. га, або на 72,5 %) та збшьшення його урожайносп (на 7,7 ц з 1 га, або на 59 %) валовий збiр зрю проти 2007 року у 2,7 раза i становив 2,9 млн.т., з якого 98 % складае ршак озимий [5].
Таблиця 1
Виробництво р1паку в Украш
2002/03 2003/04 2004/05 2005/06 2006/07 2007/08
Площа поаву, тис. га. 70 58 104,3 229,9 799,9 1379,6
Врожайтсть, ц з 1 га 8,7 9,9 12,7 13,8 13,1 20,8
Валовий збiр, тис. т. 60,9 57,4 135,3 286,1 1047,4 2872,9
Лщируе у виробнищга pinaKy Тернопiльська область (10 % Bcix nociBiB ще! культури в краЛш). Бiзнеcмени вже защкавилися pinaKOM: при збiльшеннi обсяпв його виробництва в Теpнoпiльcькiй област буде побудований перший в Украш завод з переробки piпaкy на бюдизельне паливо [4]. Нaйпеpcпективнiшими для вирощування piпaкy вважаються пiвнiчнi i зaхiднi oблacтi Украши. Тpaдицiйнi для оброб^ку в цих pегioнaх зеpнoвi i цукровий буряк поступово переходять до розряду низькорентабельних, а в деяю сезони - нaвiть збиткових. Вигiдний для виробництва соняшник у цих областях росте погано. Зростання попиту i, вiдпoвiднo, цiн на ршак дае мoжливicть aгpapiям цих регюшв знову вести високорентабельне виробництво.
Ще одна перевага piпaкy - строки його збирання. Озимий ршак (дае близько 70 % валового збору всього ршаку) прибирають в липш, тoдi як прибирання шших oлiйних, деяких зернових i буряку розпочинаеться ближче до ocенi. Таким чином, виробник мае нагоду продати ршак рашше шших сшьгоспкультур i одержати кошти, неoбхiднi для проведення подальшо! роботи.
У нинiшньoмy сезош oчiкyетьcя майже триразове зростання обсяпв експорту ршаково! олп пopiвнянo з 2006 - 2007 роками.
Пщприемства Францп i Н1меччини вже уклали контракти на поставку цього продукту з Украши. Всього ж, за прогнозами агентства Oil World, через брак власних потужностей бюдизельна галузь GC цього року буде змушена ввезти понад 250 тис. т олп проти 28 тис. т у минулому cезoнi. Очiкyетьcя, що велика частина цього обсягу буде iмпopтoвaнa з Канади -традицшного постачальника ршаковох' олп в €С. Проте ввезення бюдизельнох' сировини з Украши i Pocil було б для европейщв вигiднiшим, зважаючи на скорочення затрат на доставку [3]. Експортуючи не нaciння piпaкy, а олда з нього, Укра1на могла б не тшьки заробляти на доданш вapтocтi, a i завантажувати власш пoтyжнocтi. При цьому експортувати ршакову oлiю набагато вигiднiше, шж вивозити нaciння цiеí культури.
Ще один плюс виробництва олп усередиш краши - збiльшення виробництва шроту -пoбiчнoгo продукту переробки ршаку. В Украш практика його вживання як корму для птицi ще не дуже поширена, про що свщчить невисока динaмiкa його споживання на внyтpiшньoмy ринку .
Але досвщ деяких кpaíн показуе, що ршак е хорошим кормом при вирощуванш птaхiв. У Кaнaдi, наприклад, у загальному бaлaнci виcoкoбiлкoвих добавок кoмбiкopмiв piпaкoвий шрот займае близько 25 %. Високий i експортний потенщал yкpaíнcькoгo piпaкoвoгo шроту. В перебшу ocтaннiх чотирьох cезoнiв понад половину обсягу виробленого в краЛш piпaкoвoгo шроту йшло на експорт. Впх1д до Чорного моря за умови розвитку пор^в дасть УкраЛш геoгpaфiчнy перевагу при прямих поставках цього продукту на ринки Свропи, Близького Сходу i Пiвнiчнoí Африки. Але сьогодш з двох десятюв крупних вiтчизняних oлiежиpoвих пiдпpиемcтв лише чотири займаються виробництвом piпaкoвoí олп - Вшницький i Чеpнiвецький МЖК (обидва входять до промисловох' групи "КМТ"), ЗАТ "Полопвський oлiйнoекcтpaкцiйний завод", ЗАТ "Креатив" i ВАТ "Шжинський жиpкoмбiнaт".
З початку 2005 року експортш цiни виросли, i виробники piпaкoвoí oлií ycеpединi кpaíни стали не в силах конкурувати з експортерами насшня. Як нacлiдoк - при очшуваному двократному зpocтaннi валового збору ршаку обсяги його переробки збшьшаться всього в 1,4 раза. Обсяги переробки ршаку всередиш Украши складають менше половини вiд урожаю, вщповщно, i обсяг виробництва ршаково^' oлií далекий вiд пoтенцiйнo можливого [3].
Свропейсью кpaíни, якi до тепершнього часу вже мають розвинену галузь iз виробництва бioдизеля, матимуть постшну потребу в cиpoвинi, будь то насшня або вже готова oлiя. Враховуючи, що Свропа традицшно використовуе рапсову oлiю для виробництва бюпалива, ll погляди пocтiйнo будуть обернет у бш Украх'ни як постачальника сировини: в Свросоюз^ незважаючи на пocтiйне збiльшення пociвних площ (+3 % в нинiшньoмy сезош), складаеться структурний дефiцит piпaкy. Польща oцiнилa переваги i в 2004 рощ збшьшила виробництво piпaкy вщразу на 40 %.
На сьогодшшнш день використання бioпaливa в €вpocoюзi регламентоване законодавчо. Одна з директив Евросоюзу ч^ко визначае мiнiмaльний piвень бioпaливa, який повинен мicтитиcя в мшеральних паливах: до кiнця 2010 року - 5,75 %.
Кpiм еколопчного аспекту бioпaливa, на перший план все бшьше виходить його екoнoмiчнa дoцiльнicть. Транспортне паливо вже складае 32% вщ загального споживання енергоресуршв у Gвpocoюзi. Директорат з енергетики i транспорту блоку прогнозуе, що об'сяги споживання транспортного пального в €С до 2010 року сягнуть 330 млн. т.
Прем'ер-мшютр Фpaнцií заявив, що пеpехiд на бюпаливо сприятиме розвитку ciльcькoгo господарства, зменшенню викиду в атмосферу СО2 i зменшить зaлежнicть Фpaнцií вщ зoвнiшнiх поставок енеpгoнociíв в умовах безперестанного збшьшення дорожнього тpaфiкy i зростання cвiтoвих цiн на нафту.
По всш Сврош зараз iде бущвництво нових потужностей для виробництва бюпалива. У Францiï, наприклад, зводиться чотири заводи загальною потужнiстю в 800 тис. т.
По суп, останшми роками виробництво рiпаку розвиваеться, будучи спрямованим винятково на його експорт. Об'сяги експорту насшня ршаку з Украши з кожним роком збшьшуються. Через европейський ршаковий бум поточний сезон може стати для Украши рекордним за об'сягами експорту ща культури. Багато трейдерських компанш, що рашше вивозили ршак додатково до зернових, ниш розглядають його як прюритетну культуру своeï експортноï дiяльностi.
Закупiвельнi цiни на рiпак постшно зростають, що говорить про дуже високий попит на цю культуру. На ринку олшних складаеться парадоксальна ситуащя: експортнi цiни на ршак об^нали закупiвельнi цiни на насшня соняшнику. Це означае, що, побачивши велику вигiднiсть рiпаку, аграрiï навт традицiйно "соняшникових" регiонiв можуть зменшити посiвнi площi пiд соняшником на користь ршаку, подальше зростання виробництва дозволить втизняним аграрiям зайняти свою шшу в европейському iмпортi ршаку.
Експортуючи не насiння рiпаку, а олда з нього, Украша могла б не тшьки заробляти на доданш вартосп, але i завантажувати власш потужностi.
Висновки та перспективи. Проведене дослщження дозволило видiлити наступш методи для стимулювання розвитку ринку ршаку:
1) необхщно збiльшити виробництво ршаку в Украш^ оскiльки активний вивiз рiпаку в даний час стимулюе розвиток iнфраструктури рiпакового ринку - шд цю культуру будуються елеватори, пiдписуються контракти з постачальниками насшня тощо;
2) дозволити вшьний експорт насiння культури протягом двох-трьох роюв, оскiльки за цей час украшсью аграрiï зможуть суттево збшьшити посiвнi площi пiд рiпаком, включити ix у схему сiвозмiни земель, закупити передовi технологи;
3) як подальший крок запровадити митнi обмеження на експорт ршаку, яю дозволили б рацюнальшше структурувати виробництво i переробку олшних культур, сформувати сировинш зони i, вщповщно, розвинути потужност вiтчизняниx заводiв. Але такий розвиток подш на фонi свiтового ршакового буму суттево сповiльнить розвиток виробництва ще].' культури в Украïнi.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА:
1. Концепцiя програми розвитку виробництва дизельного бюпалива на перюд до 2010 року (схвалено розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв Украïни вiд 28 грудня 2005 р. № 576-р).
2. Макар М. М. Украшське рiпакiвництво, його проблеми i перспективи // Матерiали першоï мiжнародноï конференци з бiодизеля. - Киïв. - 2002. - 33 с.
3. Севершенная И., Татаренко Г., Шмидт Т. Рапсовая дискриминация // Бизнес. - 2006. -№ 12.- С. 140 - 143.
4. http://minagro.gov.ua Мшютерство аграрно!,' пол^ики Украши
5. http://www.ukrstat.gov.ua/ Державний комтет статистики Украши
УДК 338.439.24 (477)
Актуальшсть використання альтернативних джерел енерги в сучасних умовах /I. В. Поповиченко, I. М. Малиш //Вкник ПридншровськоТ державно'1 академп будiвництва та архiтектури. - Днiпропетровськ: ПДАБА, 2008. - № 12. - С. 29-31. - Бiблiогр.: (5 назв.).
Розглядаються основш напрями отримання i використання бюлопчних джерел енерги для задоволення потреб промисловостi. Збшьшення енергетичноï залежностi вiд краïн-експортерiв i коливання цiновоï полiтики на нафту вимушуе спiвдружнiсть шукати новi джерела енерги. До них вщноситься паливо, яке отримують з рослин, — бюдизель. Основною сировиною для виробництва бюдизельного пального служить рослинна олiя з рiпаку. Постiйне збiльшення закушвельних цiн на рiпак свiдчить про зростання попиту на цю культуру. Експортуючи ршакову олда Украïна могла б отримувати додаткову валютну виручку i завантажувати власш потужносп.
