CC BY
51
2. Haaland H. D. Potentiation by adrenaline of agonist-induced responses in normal human platelets in vitro / H. D. Haaland, H. Holmsen // Platelets. - 2011. - Vol. 22(5). - P. 328 - 337.
3.Kaplon-Cieslicka A. Predictors of high platelet reactivity during aspirin treatment in patients with type 2 diabetes / A. Kaplon-Cieslicka, M. Rosiak, M. Postula [et al.] // Kardiol Pol. - 2013. - Vol. 71(9). - P. 893 - 902.
4. Lova P. Epinephrine-mediated protein kinase C and Rap1b activation requires the co-stimulation of Gz-, Gq-, and Gi-coupled receptors / P. Lova, G. F. Guidetti, I. Canobbio [et al.] // Thromb Haemost. - 2011. - Vol. 105(3). - P. 479 - 486.
5. Rosiak M. The effect of doubling the dose of acetylsalicylic acid (ASA) on platelet function parameters in patients with type 2 diabetes and platelet hyperreactivity during treatment with 75 mg of ASA: a subanalysis of the AVOCADO study. / M. Rosiak, M. Postula, A. Kaplon-Cieslicka [et al.] // Kardiol Pol. - 2013. - Vol. 71(6). - P. 552 - 557.
6.Sola-Visner M. Platelets in the neonatal period: developmental differences in platelet production, function, and hemostasis and the potential impact of therapies / M. Sola-Visner // Hematology Am Soc Hematol Educ Program. - 2012. - Vol. 2012. - P. 506 - 511.
7. Vidovic A. Exaggerated platelet reactivity to physiological agonists in war veterans with posttraumatic stress disorder / A. Vidovic, M. Grubisic-Ilic, D. KozariC-Kovacic [et al.] // Psychoneuroendocrinology. - 2011. - Vol. 36(2). - P. 161 - 172.
8. Zhou D. Q. Hemorrhage during and after percutaneous nephrolithotomy via standard nephrostomy tract / D. Q. Zhou, J. Wang // Nan Fang Yi Ke Da Xue Xue Bao. - 2010. - Vol. 30(12). - P. 2768-2769.
ж.
ИНДИВИДУАЛЬНАЯ РЕАКТИВНОСТЬ ТРОМБОЦИТОВ
У ПАЦИЕНТОВ ПОСЛЕ ЛИТОТРИПСИИ Баринов Э. Ф., Кравченко А. М., Твердохлеб Т. А., Балыкина А. О.
Целью исследования было установление особенностей индивидуальной реактивности тромбоцитов у пациентов с хроническим обструктивным пиелонефритом (ХОПН) через 24 часа после выполнения литотрипсии (ЛТ). В исследование включено 70 пациентов, которым выполнили кавитационную контактно-фрезовую ультразвуковую литотрипсию. Для анализа реактивности тромбоцитов (Тц) использовали агонисты в концентрации, соответствующей 50 % агрегации Тц (ЕС50) у здоровых лиц: АДФ (5 мкМ) и Адреналин (5 мкМ). Оценку агрегации тромбоцитов проводили на анализаторе фирмы ChronoLog (USA). У пациентов с ХОПН выявлена исходная вариабельность сенситивности а2-адренорецепторов Тц: гипоадренореактивность тромбоцитов встречается чаще (у 41 пациента; 58,6%), чем гиперадренореактивность (24 человека; 34,3%). При этом повышение ответа на Адреналин после ЛТ выявлено у 21 пациента (51,2%) с ХОПН, в 15 (36,6%) случаях реакция на агонист не изменилась и в 5 (12,2%) -снизилась. Реакция фенотипа гипоадренореактивных тромбоцитов на АДФ также представлена тремя возможными вариантами. У 11(45,8%) пациентов с ХОПН зарегистрировано повышение ответа тромбоцитов на АДФ, у 7 (29,2%) - не выявлено изменений АТц и в 6 (25%) случаях АТц повысилась. Таким образом, фенотип гипоадренореактивных тромбоцитов демонстрирует индивидуальную реактивность после ЛТ.
Ключевые слова: индивидуальная реактивность, агрегация тромбоцитов, хронический обструктивный пиелонефрит.
Стаття надшшла 14.03.2014 р.
INDIVIDUAL REACTIVITY OF PLATELETS IN
PATIENTS AFTER LITHOTRIPSY Barinov E. F., Kravchenko A. N., Tverdohleb T. A., Balykina A. O.
The aim of the study was to establish the features of individual platelet reactivity in patients with chronic obstructive pyelonephritis (COPN) 24 hours after lithotripsy (LT). Study included 70 patients who underwent contact cavitation ultrasonic lithotripsy using Karl Storz-Calcuson apparatus. For analysis of platelets reactivity used agonists in a concentration corresponding to 50% of platelets aggregation (EC50) in healthy subjects: ADP (5 |mM) and adrenaline (5 |mM). Assessment of platelet aggregation was carried out spectrophotometrically on platelet aggregation analyzer ChronoLog (USA). For analysis we used statistical package MedStat. Baseline variability of platelets a2-adrenoceptors was revealed in patients COPN with more frequent hypoadrenreactivity (41 patients, 58.6%) compared to hyperadrenreactivity (24 patients, 34.3%). Out of 41 hypoadrenreactive platelets patients increased response to adrenaline after LT was found in 21 patients (51.2%) with COPN; in 15 (36.6%) cases response to the agonist did not change, and in 5 (12.2%) patients it decreased. Reaction to phenotype of hypoadrenreactive platelets ADP is also presented by three possible options. In 11 (45.8%) patients with COPN there was increased platelet response to ADP, 7 (29.2%) - unchanged, and 6 (25%) cases - increased. Thus, the phenotype of hypoadrenreactive platelets demonstrates individual reactivity after LT.
Key words: individual platelet reactivity, lithotripsy, chronic obstructive pyelonephritis.
Рецензент Запорожець Т.М.
УДК 616. 24-002.5-071
АКТУАЛЬН1СТЬ Д1АГНОСТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1
В Укра!ш етде]шя туберкульозу. З метою виявлення шфкованих, вiражу туберкулшових проб, вщбору на ревакцинащю i дiагностику поствакцинально! i постшфекцшно! алергп застосовуеться туберкулiнодiагностика. На сучасному етат пробу Манту з 2ТЕ витюняе дiаскiнтест або внутршньошюрно! тест з алергеном туберкульозним рекомбшантним.
Ключов! слова: туберкулшод1агностика, д1аскштест.
Туберкульоз - шфекщйна хвороба, збудником яко! е мшобактерп туберкульозу; характер изуеться гранулематозно-казеозним та деструктивным ураженням р1зних тканин \ оргашв, мае переб1г з ремю1ями, загостреннями та рецидивами, уражуе переважно сощальнодезадаптоваш групи населення (м1гранти,
© Бшаш С.М., 1льченко В.1. та тш., 2014 12
бiженцi, позбавлен вол^ алкоголiки, наркоманы i т.п.), спричиняе стайку втрату працездатностi, вимагае тривалого комплексного лiкування i реабштаци хворих [4].
Роль соцiальних факторiв у виникненнi i розповсюдженнi туберкульозу настiльки значна, що його ввдносять до соцiально небезпечних хвороб, ям е iндикатором соцiального благополуччя населення [1, 2].
Широкий клiнiчний полiморфiзм туберкульозу е причиною частих дiагностичних помилок, як призводять до трапчних наслiдкiв. Це обумовлюе необхiднiсть знання туберкульозу лiкарями всiх спецiальностей.
Термши: туберкульоз; походить вiд лат. слова tuberculum; бугорок i по суп ввдображае морфологiчнi прояви хвороби. Слово фтиза (phthisis) мае грецьке походження i перекладаеться як сухоти, чахотка, схуднення, кахексiя, що вiдображае клшчш прояви захворювання [5]. Хвороба буда ведома вже в давньоiндуськiй цившзацй понад 5 тис. рокiв тому. Вони знали шфекщйний характер хвороби, знали властивост туберкульозу i роль спадковост у розвитку хвороби, що давало тдстави в законодавчому порядку проводити заходи соцiального захисту вищих каст арiйцiв (закони Махабхарата, закони Хаммурапi) [3]. Клiнiчна характеристика фтизи була зроблена Пппократом 2500 рошв тому. Фракастро в XVI ст. висловлював думку про заразнiсть туберкульозу, що експериментально тдтвердив 1865 р. французький лiкар Вiльмен (B. Willemin). В 1689 р. P. Morton опублшував монографто «Фтизюлопя або трактат про сухоти». В 1796 р. в Англп був ввдкритий перший протитуберкульозний санаторiй.
Специфiчнi ураження у виглядi горбикiв вперше описав в XVI ст. французький анатом Сшьвш, що тзтше у XIX ст. тдтвердить цi результати Бейлi, а Р. Лаеннек описав фазний характер морфолопчних проявiв хвороби; горбикiв i iнфiльтративно - деструктивних уражень [7]. Будучи хворим на туберкульоз легень, Р. Лаеннек винайшов стетоскоп i використав його для аускультацii дихальних шумiв та хрипiв. В 1852 р. М. I. Пирогов вперше описав туберкульозну гранульому в рiзних органах людини. В 1882 р. Р. Кох ввдкрив збудника; мшобактерп туберкульозу; i дав описания 'х властивостей [6].
1990 р., ВООЗ оголосила про глобальну епiдемiю туберкульозу, а з 1995 р. i в Украш захворюванiсть на туберкульоз набула характеру етдемп.
Туберкульоз ниш е страшною загрозою для людства. Вiд цiеi недуги в цшому свiтi помирае бiльше хворих, ашж вiд усiх iнфекцiйних та паразитарних хвороб разом узятих. За даними ВООЗ у свiтi налiчують бшя 60 млн. хворих на туберкульоз i щорiчно виявляють бiля 10 млн. впершезахворiвших на туберкульоз з бактерювидшенням. Щорiчно 3-4 млн. помирають вiд туберкульозу. Третина населення земноi кулi iнфiкована збудником туберкульозу, що дае тдстави прогнозувати значне зростання захворюваностi в майбутньому [8]. Найвища захворюванiсть на туберкульоз (бiльше 100 на 100тис. населення) спостерiгаеться в Херсонськш (155,7), Кiровоградськiй (113,4), Луганськш (111,7), Миколаiвськiй (106,2) областях. Найнижча захворюванiсть (менше 60 на 100тис. населення) спостерiгаеться в Сумськiй (54,8), Чершвецькш (55,9), Полтавськiй (56,2), Закарпатськш (59,9) областях.
Джерелом МТБ найчастше е хворий на вiдкриту форму туберкульозу (бактерювидшювач), або хворi на туберкульоз тварини (переважно корови). Вони формують резервуар туберкульозноi iнфекцii в навколишньому середовищi. За даними Ктвського науковця Ф. Г. Яновського (1860 - 1928) хворий на туберкульоз може видшяти в навколишне середовище вiд 4 до 7 млрд. клгтин МТБ за добу, що суттево впливае на формування етдемп. Сприяють iнфiкуванню такi фактори: контакт з хворими на вiдкриту форму туберкульозу (амейний, побутовий, професiйний), шфшоваш примiщения, речi, предмети та шфшоваш харчовi продукти (особливо молочнi). Для своечасного виявлення iнфiкованих МБТ застосовуеться метод туберкулiнодiагностики.
Для постановки туберкулшових проб використовуеться туберкулiн. Винайшов туберкулш Р.Кох (1890). В 1934 р. F. Seibert iз спiвробiтниками отримав очищений туберкулiн - очищений бшковий дериват, позбавлений неспецифiчних домiшок. В колишньому Радянському Союзi очищений туберкулш був отриманий в 30-х роках М. А. Лiннiковою (ППД-Л). Промислове виробництво вiтчизияного туберкулiну ППД-Л розпочато в 1954 р. в сьогодшшшх умовах для туберкулiнодiагностики використовуеться туберкулш ППД-Л. В основi туберкулiнових проб лежить клiтинна iмунологiчна реакцiя, яка формуе гiперчутливiсть уповiльненого типу. Т^мфоцити (хелпери) вiдповiдають за розвиток клгтинного iмунiтету при туберкульозi та гшерчутливосп уповiльненого типу при введеннi туберкулiну.
Метою постановки проби Манту з 2 ТО е: виявлення шфшування у дгтей i пiдлiткiв; виявлення вiражу туберкулiнових проб; вiдбiр на ревакцинацто; дiагностика пiсля вакцинно1' та тсля iнфекцiйноi алергп. Протипоказання для постановки проби Манту: шшрш захворювання, гос^ та хронiчнi iнфекцiйнi хвороби, алерпчт стани, бронхiальна астма, вдосинкраз^я з вираженими шкiрними проявами, ревматизм у гострш та пiдгострiй фаз^ епiлепсiя. Не проводять пробу Манту в дитячих колективах пiд час карантину з шфекцл. Пробу Манту проводять з 12 мюятв життя дитини щорiчно (при вiдсутностi протипоказань) до 14 рокiв, незалежно ввд попередньоi реакцп. 12.12.2012 р. МОЗ Украши затверджений наказ №1091 -УН1Ф1КОВАНИЙ КЛ1Н1ЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННО1, ВТОРИННО1 (СПЕЦ1АЛ1ЗОВАНО1) ТА ТРЕТИННО1 (ВИСОКОСПЕЦ1АЛ1ЗОВАНО1) МЕДИЧНО1 ДОПОМОГИ «ТУБЕРКУЛЬОЗ». Згiдно названого наказу проба Манту з 2 ТО проводиться з 4 рошв щорiчно до 14 рошв незалежно ввд результат!в
попередньо1 реакцп. При постановщ проби Манту туберкулш вводять внутрiшньошкiрно в середню третину передплiччя в дозi 2ТО з дотриманням вимог асептики. Облiк проби Манту проводять через 48-72 години. Отнюючи пробу Манту враховують дiаметр папули, наявнiсть везикули, некрозу, лiмфангоïту, лiмфаденiту. Проба Манту вважаеться негативною, якщо на мiсцi введення уколочний слiд, або ж папула 0-1 мм, сумтвна - папула 2-4 мм; позитивна у дгтей 5-16 мм, у дорослих 5-20 мм; гшерерпчна у дiтей >17мм, у дорослих >21 мм. Гшерерпчною вважаеться при наявносп iнфiльтрату будь-якого дiаметру з некрозом, везикулами, лiмфангоïтом, лiмфаденiтом.
В умовах обов'язковоï вакцинацiï i ревакцинацiï БЦЖ за допомогою проби Манту виявляють як iнфекцiйний, так i тслявакцинальний iмунiтет. Для результату проби Манту, викликаного вакцинацiею, характерн наступнi ознаки:максимальный дiаметр iнфiльтрату вiдмiчаеться на першому роцi життя; дiаметр iнфiльтрату до 12 мм; реакщя на туберкулiнову пробу щорiчно зменшуеться, у 5-6 рокiв вона мае бути негативною, через згасання iмунiтету; iнфiльтрат нестiйкий, зникае протягом тижня, не залишаючи пiгментацiï. Клiнiчна ощнка результатiв проби Манту: негативна - е свiдченням не iнфiкованостi у здорово1' дитини (позитивна анергiя), у хворого на туберкульоз з тяжким перебтем - негативна анергiя; сумшвна - потребуе уточнення техтки виконання, дози туберкулiну; вiраж туберкулiнових проб - це раннш перiод первинно1' туберкульоз iнфекцiï, що проявляеться шфекщйною алергiею при вiдсутностi локальних ознак туберкульозу. Вiраж визначають як: а) перехвд негативно!' проби Манту в позитивну; б) збiльшення дiаметру шфшьтрату порiвняно з попереднiм роком на 6 мм i бшьше.
У зв'язку з тим, що профтактичт щеплення можуть вплинути на чутливють до туберкулiну, при проведеннi туберкулiнодiагностики за вiком ïï необхiдно планувати до проведення профiлактичних щеплень. У раз^ якщо з тих чи iнших причин пробу Манту проводять тсля проведення профiлактичних щеплень, туберкулiнодiагностика повинна здiйснюватись не ратше шж через один мiсяць пiсля щеплення (Наказ МОЗ Украши вiд 16.09.2011 р. № 595).
На сучасному етат пробу Манту з 2 ТО витюняе дiаскiнтест, або ж внутршньо-шюрний тест з алергеном туберкульозним рекомбiнантним (АТР). Дiаскiнтест (Diaskintest) склад: 0,1 мл (1 доза) препарату Дiаскiнтест мютить: бтка рекомбiнантного CFP10 - ESAT6 - 0,2 мкг; натрто хлориду - 0,46 мг; натрто фосфорнокислого двохзамiсного 2-водного - 0,3876 мг; калто фосфорнокислого однозамюного - 0,063 мг; фенолу - 0,25 мг; полюорбату 80 - 0,005 мг; води для ш'екцш - до 0,1 мл. Фармаколопчна дiя: Дiаскiнтест -алерген рекомбшантний туберкульозний в стандартному розведент. Дiаскiнтест розчин для внутрiшньошкiрного введення являе собою рекомбшантний бток, який продукують генетично модифiкованi культури Escherichia coli BL21 (DE3)/pCFP - ESAT, розведений в iзотонiчному стерильному фосфатному буферному розчин з використанням консерванту (фенолу). Дiаскiнтест мiстить два антигени, як присутн в вiрулентних штамах Mycobacterium tuberculosis i вщсутш у вакцинному штамi БЦЖ. Мехатзм дiï препарату Дiаскiнтест заснований на виявленн клiтинноï iмунноï вiдповiдi на специфiчнi для мшобактерш туберкульозу антигени. У патенпв з туберкульозною iнфекцiею введення препарату Дiаскiнтест призводить до розвитку специфiчноï шкiрноï реакци, яка е проявом гiперчутливостi уповтьненого типу.
Дiаскiнтест застосовують для проведення внутрiшньошкiрноï проби у пащенпв всiх вiкових груп з метою дiагностики туберкульозу, проведення оцшки активностi процесу та виявлення патенпв з високим ризиком розвитку активного туберкульозного процесу. Дiаскiнтест використовують для диференцiальноï дiагностики туберкульозу, iнфекцiйноï i поствакцинальноï алергiï (реакцiï гiперчутливостi уповшьненого типу), а також проведення оцшки ефективност протитуберкульозноï терапiï в комплекс з iншими методами. Слiд враховувати, що Дiаскiнтест не викликае розвитку реакцп гшерчутливосп уповiльненого типу, яка пов'язана з вакцинащею БЦЖ, i тому не може використовуватися замють туберкулiнового тесту з метою ввдбору пацiентiв на ревакцинацiю i первинну вакцинацiю БЦЖ.
Для проведення iндивiдуальноï та скринiнговоï дiагностики туберкульозу внутршньошшрну пробу з використанням препарату Дiаскiнтест застосовують за призначенням фтизiатра або при його методичному забезпечент. Для дiагностики туберкульозноï iнфекцiï пробу з використанням препарату Дiаскiнтест рекомендуеться проводит патентам, спрямованим до протитуберкульозного закладу для додаткового обстеження, пацiентам, яш належать до групи високого ризику по захворюванню на туберкульоз (враховуючи медичнi, соцiальнi та епiдемiологiчнi фактори), а також патентам, спрямованим до фтизiатра за результатами масовоï туберкулiнодiагностики. Для диференцiальноï дiагностики туберкульозу пробу з використанням препарату Дiаскiнтест слад проводити в комплексi з рентгенолопчними та клiнiко - лабораторними до^дженнями в умовах протитуберкульозного закладу. З метою спостереження за пацiентами, що знаходяться на облiку у фтизiатра, з проявами туберкульозноï iнфекцiï, слад в умовах протитуберкульозного закладу проводити пробу з використанням препарату Дiаскiнтест при контрольному обстеженш в«х груп диспансерного облiку з iнтервалами 3-6 мюящв.
Дiаскiнтест призначений для проведення внутрiшньошкiрноï проби. Введення препарату повинно проводитися спецiально навченим медичним персоналом, що володае технiкою внутрiшньошкiрних ш'екцш. Пробу за допомогою препарату Дiаскiнтест проводять тдлгткам, дорослим i дггям за призначенням лiкаря.
Вводити розчин можна тльки внутрiшньошкiрно. Для проведення проби рекомендуеться використовувати туберкулiновi шприци й коротка тонк голки, як мають косий зрiз. Перед застосуванням препарату Дiаскiнтест перевiряють дату випуску i термiн придагаосп препарату i шпритв.
Для проведення проби в шприц набирають двi дози препарату Дiаскiнтест (0,2 мл розчину) i випускають розчин в стерильний ватний тампон до мiтки 0,1 мл. Патент тд час проведення проби повинен перебувати в положеннi сидячи. Пробу проводять на внутрiшнiй поверхт середньоi третини передплiччя, попередньо обробивши дшянку шкурного покриву 70 % етиловим спиртом. Для постановки проби у верхн шари натягиутоi шири вводять 0,1 мл розчину Дiаскiнтест. Введення слiд проводити паралельно до поверхм шири. Вщразу пiсля постановки проби у патенпв, як правило, утворюеться бтувата папула у виглядi «лимонно' корочки», розмiр яко' становить 7-10 мм в дiаметрi. Патентам, якi мають в анамнезi прояви неспецифiчноi алергп, пробу рекомендуеться проводити на фот прийому десенсибiлiзуючих препарапв (десенсибiлiзуючi препарати тдбираються лiкарем i, як правило, приймаються протягом 5 дтв до проведення проби з використанням препарату Дiаскiитест i протягом 2 дтв тсля).
Оцiнка результату проби iз застосуванням препарату Дiаскiнтест проводиться лiкарем або медсестрою через 72 години пiсля проведення проби. Оцшку проводять, вимiрюючи поперечний щодо оа передплiччя розмiр гiперемii i папули (iнфiльтрату). Розмiр обчислюють в мшметрах, використовуючи прозору лiнiйку, при цьому необхiдно враховувати, що гшеремто обчислюють тiльки у випадку, якщо iнфiльтрат вiдсутнiй.
Реакцiя на пробу вважаеться негативною в разi повно' вiдсутностi iнфiльтрату i гiперемii або ж якщо 'х розмiр не перевищуе 2 мм. Реакцiя на пробу вважаеться сумшвною в раз^ якщо у пацiеита вiдзначаеться гiперемiя без iнфiльтрату. Реакцiя на пробу вважаеться позитивною у разi наявносп папули (iнфiльтрату) будь-якого розмiру (при цьому слад роздшяти так реакцп за ступенем вираженостi). При наявносп iнфiльтрату розмiром менше 5 мм реакщя вважаеться слабо вираженою, при розмiрi папули вiд 5 до 9 мм реакщя вважаеться помiрною, при розмiрi папули вiд 10 до 14 мм - виражена реакщя. Гiперергiчною реакцiею вважаеться наявнють iнфiльтрату розмiром бiльше 15 мм, а також розвиток везикуло - некротичних змiн, лiмфангоiту або лiмфаденiту незалежно вiд розмiру папули. Пащенпв з сумтвною i позитивною реакщею на пробу з використанням препарату Дiаскiнтест слiд обстежити на туберкульоз. Слiд враховувати, що шкiрнi прояви неспецифiчноi алергп (у тому чи^ гiперемiя), на вiдмiну вiд реакцш гiперчутливостi уповiльненого типу, розвиваються ввдразу пiсля проведення iн'екцii i, як правило, зникають протягом 48-72 годин. Дiаскiнтест не викликае реакцiй гшерчутливосп уповiльненого типу, як пов'язанi з вакцинащею БЦЖ.
Випадки вiдсутностi реакцл на препарат Дiаскiнтест: Негативнi результати проби iз застосуванням препарату Дiаскiнтест можуть вiдзначатися у пацiентiв, ям не iнфiкованi Mycobacterium tuberculosis, у оаб, якi вилiкувалися вiд туберкульозу, а також у пацiентiв, ратше iнфiкованих Mycobacterium tuberculosis з неактивною туберкульозною iнфекцiею. Крiм того, негативш результати проби можуть бути у пащенпв з туберкульозом в перюд завершення iнволюцii туберкульозних змiн з ввдсуттстю рентгено-томографiчних, клiнiчних, лабораторних та iнструментальних ознак активностi процесу.
Слiд зауважити, що проба з препаратом Дiаскiнтест може бути негативною у пащенпв з туберкульозом, що мають виражеш iмунопатологiчнi порушення, яш обумовленi важким перебiгом туберкульозного процесу. Виявлення негативно' проби можливо у патенпв з раннiми стадiями шф^вання Mycobacterium tuberculosis або патенпв з рантми стадiями туберкульозного процесу при супутшх захворюваннях, якi супроводжуються iмунодефiцитними станами.
Препарат Дiаскiнтест, як правило, добре переноситься патентами будь-якого вiку. Поввдомлялося про окремi випадки розвитку системних небажаних реакцiй, зокрема тсля проведення проби можливий розвиток слабкосп, гiпертермii i головного болю.
Дiаскiнтест не застосовують для проведення проби у патенпв з гострими i хронiчними (в перiод рецидиву) захворюваннями iнфекцiйноi етiологii, виключаючи випадки, коли е тдозра на туберкульоз. Не слад проводити пробу за допомогою препарату Дiаскiнтест у патенпв з соматичними та шшими захворюваннями тд час загострення, а також у пащенпв, яш страждають на етлепсто, алергiчнi захворювання i поширенi шшрт захворювання. У дитячих колективах тд час карантину по дитячим шфектям заборонено проводити пробу за допомогою препарату Дiаскiнтест (проведення проби проводиться тшьки тсля зняття карантину). У перюд ваптносп рiшення про проведення проби Дiаскiнтест приймае лiкар. Рекомендуеться проводити пробу з препаратом Дiаскiнтест до проведення профшактичних щеплень. При цьому у разi негативного результату проби щеплення (виключаючи БЦЖ) можна проводити ввдразу тсля оц1нки та облшу результатiв проби. Пiсля проведення профшактичних щеплень постановка проби з препаратом Дiаскiнтест допускаеться не ратше, тж через 1 мiсяць тсля профшактичного щеплення.
Форма випуску - розчин для внутршньошшрного введення Дiаскiнтест по 30 доз (3 мл) у флаконах зi скла з гумовою пробкою i обкаткою алюмшевим ковпачком з контролем першого розкриття, в картоннiй упаковцi 1, 5 або 10 скляних флаконiв, вкладених в контурну упаковку з полiмерних
MaTepi^iB. Дiаскiнтест придатний до застосування протягом 2 рошв пiсля випуску за умови збер^ання i транспортування при температурному peжимi вiд 2 до 8 градуив Цeльсiя. Заборонено заморожувати розчин Дiaскiнтeст. Пiсля розкриття флакона розчин можна використовувати протягом 2 годин. Пюля зашнчення тepмiну пpидaтностi препарат Дiaскiнтeст слiд утилiзувaти.
1.Зозуляк В. I. Фтиз1атр1я. / В. I. Зозуляк. - 1вано- Франювськ. - 2000, 100 с.
2.Перельман М. И. Туберкулез. Учебник для студентов мед. институтов. / М. И. Перельман. - М.: - 1990.
3.Пилипчук Н. С. Туберкулез / Н. С. Пилипчук. М. - 1998.
4.Петренко В. I. Фтиз1атр1я / В. I. Петренко. - Вшниця: Нова книга, - 2006, 504 с.
5.Савула М. М. Туберкульоз / М. М. Савула, О. Я. Ладний. - Тернотль: Укрмедкнига. - 1998, 324 с.
6.Фещенко Ю. I. Сучасш методи в д1агностиц1 туберкульозу / Ю. I. Фещенко, В. М. Мельник. - К.: Здоров'я, - 2002.
7.Фещенко Ю. I. Оргашзащя протитуберкульозно! допомоги населенню / Ю. I. Фещенко, В. М. Мельник. - К.: Здоров'я, -2006, 654 с.
8.Циганенко А. Я. Фтиз1атр1я / А. Я. Циганенко, С. I. Зайцева. - Харюв: Факт, - 2004, 390 с.
Ш
Ш
АКТУАЛЬНОСТЬ ДИАГНОСТИКИ ТУБЕРКУЛЕЗА НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ Билаш С. М., Ильченко В. И., Вородюхина А. К., Халимон Л.
Н., Ерошенко Г.А.
В Украине эпидемия туберкулеза. С целью выявления инфицированных, виража туберкулиновых проб, отбора на ревакцинацию и диагностику поствакцинальной и постинфекционной аллергии применяется туберкули-нодиагностика. На современном этапе пробу Манту с 2ТЕ вытесняет диаскинтест или внутрикожный тест с аллергеном туберкулезным рекомбинантным.
Ключевые слова: туберкулинодиагностика,
диаскинтест.
Стаття надшшла 24.01.2014 р.
THE URGENCY OF TB DIAGNOSIS AT THE
PRESENT STAGE Bilash S., Ilchenko V., Voroduhina A.K., Halimon L.N., Yeroshenko G.A.
In Ukraine, the epidemic of tuberculosis. In order to detect infected, bend tuberculin tests, selection on the booster and diagnosis of post-vaccination and post-infectious allergies applies tuberculin diagnostics. At the present stage the Mantoux test with 2TE displaces Diaskintest or intracutaneous test with the allergen recombinant tuberculosis.
Key words: tuberculinodiagnostic, Diaskintest.
Pe^roeHT KaTpymoB O.B.
УДК 616.89-008.47:616.831-001.31
ШФОРМАТИВШСТЬ ПСИХОПАТОЛОГ1ЧНИХ СИМПТОМ1В У ХВОРИХ З НАСЛ1ДКАМИ
ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИХ ТРАВМ
За допомогою опитувальника виразност психопатолопчно! симптоматики Derogatis, обстежено: 39 пащенив з шшими (о^м деменцп, амнестичного синдрому та делiрiю) психiчними розладами, спричиненими ЧМТ (шифр дагнозу Б06 за МКХ-10); 61 пащент з розладами особистост та поведiнки внаслiдок ЧМТ (шифр дагнозу Б07 за МКХ-10), а також 73 практично здоровi особи. Даш оброблеш методами математично! статистики (дисперсшний аналiз). Для всiх ознак, що вивчались, розрахованi дiагностичнi коефщенти (ДК) та мiри iнформативностi Кульбака (М1). Визначено iнформативнiсть, а також дiагностичну (диференцiально-дiагностичну) значущiсть психопатологiчних симптомiв наслiдкiв ЧМТ, що створило необхщш передумови для !хнього використання у строго формальних дiагностичних процедурах (типу послщовно! процедури Вальда), комп'ютерна реалiзацiя яких е основою сучасних медичних експертних систем. Запропоновано дослщити шформатившсть та дiагностичну значущiсть показникiв: адиктивного статусу та якост життя хворих з наслщками ЧМТ з метою розробки комплексно! дiагностики та диференщально! дiагностики психiчних та поведiнкових розладiв у пацiентiв цiеi категорii.
Ключовi слова: черепно-мозковi травми, психопатологiчна симптоматика, дiагностична значущiсть.
Робота е фрагментом НДР «Изучение вопросов психодиагностики, этиопатогенеза, клинических особенностей, течения, профилактики и лечения коморбиднъа психических и поведенческих расстройств» (№ держреестраци 0113и001081).
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) займае одне з проввдних мюць серед шших р1зновид1в патологи головного мозку. Найчастше вона уражае ос1б молодого, працездатного вшу [4, 8]. Мехашчне пошкодження головного мозку запускае складний каскад порушень церебрально! ф1зюлогп та метабол1зму й супроводжуеться численними соматичними, невролопчними, псих1чними та повед1нковими проявами.
Спектр псих1чних та поведшкових розлад1в при ЧМТ охоплюе практично вс в1дом1 роздши психопатологи: ввд синдром1в порушено! сввдомосп безпосередньо тсля травми, до р1зноманггно! симптоматики вщдаленого перюду, як1, внаслвдок свое! тривалост й спйкосп, набувають особливого
© Волошина Д.Н., 2014 16
