CC BY
35
УДК: 577.95+616.379-08.64
Левицький В.А., Журатвська О.Я., М^ьтв В.А.
АКТИВН1СТЬ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ Л1П1Д1В ТА ФЕРМЕНТ1В АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ У ЩУР1В Р1ЗНОГО В1КУ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦУКРОВОМУ Д1АБЕТ1
ДВНЗ Чвано-Франшський нацiональний медичний ушверситет"
Цукровий д{абет е одтею з прюритетних медико-сощальних проблем як в Украгт, так г в св{-т{ загалом, що зумовлено широкою поширетстю, клт1чним пол{морф{змом, тяжкстю усклад-нень. Найбшьш поширеним ускладненням е д{абетична ангюпат{я, в патогенез{ яког важливу роль в{д{грають процеси ПОЛ-АОС. З огляду на це, актуальним е досл{дження особливостей ак-тивност{ ПОЛ та фермент1в АОС у щур{в р{зного вту на рантх стад{ях розвитку стрепто-зотоцинового д{абету. Встановлено, що при експериментальному цукровому д{абет{ 1-го типу у щур{в середнього вту г статевонезр{лих концентращя глюкози р{зко зростае поргвняно з вгдпо-вгдними показниками старих тварин, що вказуе на гстотно тдвищену гх реакц{ю на стрес. У тварин вс{х втових груп у плазм{ кров{ в{дм1чаеться тдвищення р{вня малонового д{альдег{ду та зниження активност{ каталази, при цьому сл{д зазначити, що вм{ст продукт{в перекисного окислення л1тд1в у кров{ старих тварин е найвищим, а активтсть фермент1в антиоксидант-ног системи найнижчою.
Ключов1 слова: цукровий д1абет, продукти перекисного окислення л1гпд1в, каталаза.
Науково-досящна робота виконана вщповщно до плану 1вано-Франк1вського национального медичного ужверситету I е частиною науково-дослщноТ роботи кафедри анатомп людини "Морфофункцюнальна характеристика деяких оргажв та функцюнальних систем при цукровому д1абет1 в постнатальному перюд1 онтогенезу" (номер держреестрацп 0109и001106), яка фЫансуеться МОЗ УкраТни як фундаментальне наукове дослщження.
На даний час цукровий дiабет (ЦД) е одыею з прюритетних медико-сощальних проблем як в УкраТ'ш, так i у свт загалом, осктьки це захво-рювання зумовлюе ранню швалщизацш та пщ-вищену смертнють населения. За статистичними даними МОЗ УкраТни станом на 01.01.2009р. в УкраТ'ш офщшно зареестровано 1 099 824 хво-рих на цукровий дiабет (2, 4% вщ всього насе-лення), iз них шсулшозалежним - 172391 особа, у тому чи^ 7180 д^ей вком до 18 рош, проте реально ктькють людей з недiагностованою па-тологiею перевищуе цю цифру у 3-4 рази [3]. З кожним роком його частота неухильно зростае i сьогодш у свт на ЦД хворшть бтьше 110 млн. чоловiк [4]. В УкраТ'ш щорiчно рееструеться збн льшення кiлькостi хворих на цукровий дiабет в середньому на 9,8 -11%.
Дослщження останшх рокiв експерименталь-но довели важливу роль перекисного окислення лт^фв в розвитку тканинно'Т ппоксй за умов цто-го ряду патолопчних станiв. Встановлено, що при хворобi Боткiна, дй ультрафiолетових про-менiв, опiковiй хворобi та при цукровому дiабетi [5, 6] посилення процеав лiпiдноТ пероксидацп е одним iз невiд'емних чинникiв у розвитку рызно-манытних патологiчних процесiв та хвороб.
Високий рiвень перекисного окислення лт^в е загальною неспецифiчною реак^ею органiзму на вплив рiзних стресових чинникiв, якi стиму-люють утворення i накопичення вiльних радика-лiв [5, 6]. Наслiдком посилення перекисного окислення лт^фв е мембранотоксичний ефект, що призводить до дезштеграцй клiтин, при цьому значним пошкодженням пiддаються рiзноманiтнi ферментнi системи.
Найбтьш частим i небезпечним ускладненням ЦД е дiабетична ангiопатiя, яка розвиваеть-
ся у 80-100% хворих i нерiдко визначае прогноз захворювання, а також працездатнiсть та трива-лiсть життя хворих.
В патогенезi дiабетичноТ ангiопатiТ важливу роль в^грае порушення метаболiзму, в першу чергу, вуглеводiв та лiпiдiв [8]. I знову ж таки, особливого значення набувають процеси акти-вацп пероксидно'Т оксидацп лiпiдiв (ПОЛ), продукти якого змшюють структуру бiологiчних мембран, 'ТТ проникнiсть, iнактивують ферменти, руй-нують бiлки, спричинюють порушення мiкроцир-куляцп та iншi патолопчш змiни [8].
Мета дослiдження
Встановленя особливостей активност перекисного окислення лт^фв та ферментiв антиок-сидантного захисту у щурiв рiзного вку на раннiх стадiях розвитку стрептозотоцинового дiабету.
Матерiал i методи дослвдження
Дослiдження проводили на щурах - самцях лшй Вiстар, якi розподтялися на 2 групи: 1 - контрольна (15 тварин рiзного вку: 3-мiсячнi, 12-мiсячнi, 24-мюячш), 2 - експериментальна (30 тварин також рiзного вiку), у яких шляхом внут-рiшньоочеревинного введення стрептозотоцину моделювали цукровий дiабет [1]. Тварин в перн од дослiдження утримували на стандартному рацюш в умовах втьного доступу до води та Тж згiдно "Правил гуманного поводження з експе-риментальними тваринами" i "Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах". Рiвень глюкози визначали глюкозооксидазним методом: глюкоза в присутностi глюкозооксидази окислю-еться киснем повiтря до глюкуроново'Т кислоти та перекису водню, який в присутност пероксидази реагуе з фенолом та 4-амшофеназолом з утво-ренням хiнонiмiну червоно-фiолетового забарв-лення, який визначаеться фотометрично. Для
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
дослщжень використовували гемолiзат еритро-ци^в та плазму тварин через 2 та 4 тижш пiсля введення. 1нтенсивнють процесiв ПОЛ оцiнювали за рiвнем малонового диальдегiду (МДА) за допомогою реакцп з 2-тiобарбiтуровою кислотою (ТБК): при нагрiваннi в кислому сере-довищi частина продуктiв ПОЛ, що вщносяться до класу ендоперекиав, розкладаеться з утво-ренням МДА (малонового альдегщу), взаeмодiя молекули якого з двома молекулами ТБК при-зводить до формування забарвленого комплексу.
Стан системи антиоксидантного захисту оцшювали за активнютю каталази. Принцип методу базуеться на тому, що до проби, яка мю-тить фермент, добавляють певну ктькють перекису водню i пюля певного iнтервалу часу за допомогою титрування перманганатом калш вста-новлюють кiлькiсть незруйнованого перекису.
Статистичну обробку отриманих результат проводили з допомогою програми <^а^юа 6» з використанням непараметричних методiв дослн дження (критерш Манна-Уiтнi i коефiцiент ранго-воТ кореляцп Спiрмена).
Результати дослвдження та 1х обговорення
За результатами наших дослщжень встанов-лено, що у 3-мюячних щурiв рiвень глюкози в кровi становить 3,69±0,24 ммоль/л, МДА - 3,48 ±0,15 нмоль/мл, каталази - 9,96±1,32 мг перекису водню/мл. У 12-мюячних тварин рiвень глюкози в кровi становить 5,02±0,36 ммоль/л, що е статистично значуще вище порiвняно з 3-мiсячними тваринами (р<0,05), вмют МДА 3,91±0,09 нмоль/мл, активнiсть каталази порiв-няно з попередньою групою е нищою - 8,76±0,34 мг перекису водню/мл (р<0,05). У 24-мюячних щурiв звертае на себе увагу значне зниження в кровi активност каталази порiвняно з тваринами попередшх вiкових груп до 6,17±0,19 мг перекису водню/мл (р<0,05) та пщвищення МДА до 4,87 ±0,26 нмоль/мл (р<0,05), натомють рiвень глюкози не значно в^^зняеться вiд 12-мiсячних тварин i становить 5,23±0,45 ммоль/л. Таким чином, у статевозрiлих експериментальних тварин рiвень продуктiв ПОЛ був достовiрно вищим, а активнiсть ферментiв антиоксидантного захисту (АОС) нищою порiвняно з статевонезртими, що спiвпадае з л^ературними даними [4, 9] та свщ-чить про зниження iнтенсивностi синтетичних процеав, пов'язаних з ростом та диферен^ацн ею тканин протягом онтогенезу.
На 2-му тижш розвитку цукрового дiабету концентра^я глюкози в кровi поступово зростае порiвняно з контрольною у 3-мюячних щурiв до 17,61 ±0,36 ммоль/л (р<0,001), у 12-мiсячних -13,61 ±0,36 ммоль/л (р<0,05), у 24-мiсячних -12,01 ±0,36 ммоль/л (р<0,05), що е свщченням розвитку стшкоТ форми цукрового дiабету. У ре-зультатi проведених бiохiмiчних дослiджень бу-ло виявлено пщвищення рiвня малонового дiа-
льдегiду у 3-мюячних щурiв до 6,52±0,16 нмоль/мл (р<0,001), у 12-мiсячних - 5,92±0,09 нмоль/мл (р<0,05), у 24-мiсячних - 6,79±0,23 нмоль/мл (р<0,001). На 4-му тижш експерименту рiвень глюкози у статевозртих щурiв продовжуе зростати i становить у 12-мiсячних - 15,01 ±1,33 ммоль/л (р<0,001), у 24-мiсячних - 14,32±0,36 ммоль/л (р<0,001), натомiсть у 3-мюячних вiн статистично значуще знижуеться порiвняно з 2 тижнем експерименту до 15,29 ±0,27 ммоль/л (р<0,001). При цьому у статевозртих щурiв вщ-мiчаеться iстотне пiдвищення в кровi ПОЛ, зок-рема МДА у 12-мюячних становить 6,9±0,09 нмоль/мл (р<0,01), у 24 мiсячних 8,57±0,36 нмоль/мл (р<0,05), а у 3-мюячних тварин МДА статистично незначуще знижуеться до 5,12±0,5 нмоль/мл. Значна ктькють МДА свщчить про ш-тенсифкацш мембрано-ушкоджуючих процесiв при ЦД, як вiдбуваються як у форменних еле-ментах, перш за все у еритроцитах, викликаних метаболiчними порушеннями, пов'язаними iз ак-тивацiею глiколiзу, полюлового та сорбiтолового шляхiв обмiну глюкози [5, 7, 8]. Зростання штен-сивност анаеробного шляху метаболiзму глюкози може бути викликано пригшченням циклу Кребса та накопиченням його iнгiбiторiв - перок-сиду водню, вщновленого глутатiону, iонiв Са2+. Актива^я глiколiзу проявляеться енергетичним „голодуванням" кл^ини та порушенням функцiонування багатьох ферментативних систем [9]. В першу чергу це стосуеться Zn-вмiсних ензимiв метаболiзму iнсулiну. В острiвцях пщ-шлунковоТ залози цинк [9] зв'язаний з iнсулiном i приймае активну участь в бiосинтезi i депону-ваннi iнсулiну. Саме iони цинку пригшчують мк-росомальне окислення лт^в, чим протидiють окисленню вiдновленого НАДФ. Але не викликае сумшву той факт, що при ЦД спостер^аеться пщвищена генерацiя активних форм кисню, в першу чергу, супероксиданюну, який спричиняе вазоконстрикцш та пiдвищення рiвня пролiфе-рацп ендотелiальних клiтин, що е одним з важ-ливих факторiв у виникненнi дiабетичних мiкро-та макроангiопатiй [3, 7, 8].
Вщомо, що одним iз важливих компонентiв антирадикального й антиперекисного захисту е каталаза. Встановлено, що активнють цього ферменту при цукровому дiабетi порiвняно з конт-рольними показниками знижуеться у 12-мюячних тварин до 6,15±0,39 мг перекису водню/мл кровi (р<0,05) на 2-му тижш експерименту та 5,25±0,25 мг перекису водню/мл кровi (р<0,01) на 4-му тижш експерименту, у 24-мюяних тварин ц показники вiдповiдно складають 5,07±0,13 мг перекису водню/мл кровi (р<0,05) та 4,38±0,21 мг перекису водню/мл кровi (р<0,05). У статевонез-ртих тварин активнiсть каталази при ЦД порiв-няно з контролем статистично значуще знижуеться до 6,01 ±0,17 мг перекису водню/мл кровi (р<0,001) на 2-му та 6,03±0,28 мг перекису водню/мл кровi (р<0,001) на 4-му тижнях експерименту, при цьому ми бачимо, що iз збiльшенням
термiну експерименту активнють каталази не змiнюеться. Одшею з причин зниження активно-ст каталази та супероксиддисмутази при ЦД [3, 4] е модифка^я антиоксидантних фермен^в як активним киснем, так i глюкозою. Вартим уваги е той факт, що глкозилювання посилюе процес процес окисноТ модифкацп бтюв-фермен^в. Супероксиддисмутаза, каталаза та глутатюнт-расфераза формують не лише едину антиокси-дантну систему, але безпосередньо захищають один одного вщ шактивуючо!' дм активних кисне-вих метаболiтiв. Так, супероксиддисмутаза, руй-нуючи О2, одночасно шпбуе вiдновлення Fe +. У той же час глутатюнтрасфераза та каталаза за-хищають вiд шактивацп супероксиддисмутазу, розкладаючи Н202. Зниження активност ферме-нтiв антиоксидантного захисту внаслщок глко-зилювання та окисноТ модифкаци слiд розгля-дати як фактор, який безпосередньо впливае на агрегацшну здатнють тромбоцитiв при ЦД, ви-значаючи таким чином розвиток судинних ускладнень. Ймовiрно низька активнiсть цих фе-рментiв зумовлюе iнiцiацiю процеав ПОЛ у мембранах тромбоцтчв, що приводить до порушен-ня Тх фiзико-хiмiчних властивостей [3, 4, 5].
Нами встановлена кореля^я мiж глюкозою, МДА та каталазо. Так, у 3-мюячних тваринна 2 тижш розвитку ЦД прослiдковуеться кореляцiя г5 = 0,97 (р<0,005) мiж глюкозою i МДА, г5 = 0,97 (р<0,005) мiж МДА та каталазою, мiж останнiми даний зв'язок прослщковуеться i на 4-му тижнi проткання ЦД (г5 = - 0,97 (р<0,005)). У 12 мюяч-них тварин на 4-му тижш експерименту е коре-ля^я мiж МДА i каталазою (г5 = -0,97 (р<0,005)). У 24-мiсячних тварин на 2-му тижш розвитку ЦД е кореля^я мiж МДА i каталазою (г5 = -0,94 (р<0,001)), а на 4-му тижш експерименту мiж глюкозою i МДА (г5 = 0,9 (р<0,037)).
вдвiчi нижчою.
2. У 3-мюячних щурiв piBeHb глюкози в KpOBi через 2- i 4 тижнi вiд початку моделювання ЦД i вiдповiдно складае 17,61 ±0,36 ммоль/л та15,29 ±0,27, натомють у 12- та 24 мюячних тварин pi-вень глюкози мае тенденцш до збiльшення.
3. В процес розвитку Цд вiдбуваються значш змiни в системi ПОЛ-аОс, як характеризуються пiдвищенням piвня МДА та активност каталази. Такi змiни е найбтьш вираженими у 24-мiсячних щуpiв.
Перспективи подальших дослiджень
Перспективним е дослщження пpоцесiв ПОЛ тварин з експериментальним ЦД, яким до комплексу лкувальних заходiв включили антиради-кальнi мембpаностабiлiзуючi препарати.
Лiтература
1. А.с. на pацiоналiзатоpську пpопозицiю. СпоЫб моделювання цукрового дiабету в експеримент / В.А.Левицький, О.Я.Жуpакiвська, В.А.Мiськiв. - № 1/2585; подано15.01.09; визн. рац. 12.02.09.
2. Беляков Н.А.. Антиоксидантная активность биологических жидкостей человека :методология и клиническое значение / Н.А. Беляков, С.Г.Семесько // Эфферентная терапия. - 2005. - Т.11, №1. - С. 5-21.
3. Красний М.Р. Активнють пероксидноТ оксидацп лтщв у щуpiв piзного вку при стрептозотоциновому дiабетi та введены шсу-лiну / М.Р. Красний, Н.С. Красна // Експериментальна фiзiологiя та бiохiмiя. - 2006. - №1. - С. 11-15.
4. Красний М.Р. Особливост активност ферменпв антиоксидантного захисту, пpоцесiв перекисного окислення лтщв у тромбоцитах та ультраструктурних змш гемокапiляpiв нирковоТ кори щуpiв при стрептозотоциновому дiабетi / М.Р. Красний, В.О. Серпенко, Т.Р. Махневич [та iн.] // Вюник наукових дослiджень. - 2007. - №1. - С. 42-43.
5. Свободнорадикальное окисление и старение / [В.Х. Хавинсон, В.А. Баринов, А.В. Арутюнян и др. ]. - СПб. : Наука, 2003. - 327 с.
6. Чекман 1.С. ,Роль перекисного окислення лтщв у патогенезi аpтеpiальноТ ппертензм / 1.С. Чекман, Н.О. Дацюк, О.М. Лук'янова // Лки украТни. - 2008. - №6. - С. 76-81.
7. Karanth J. Oxidative stress and antioxidant status in rat blood, liver and muscle: effect of dietary lipid, carnitine and exercise / J. Karanth, K. Jeevaratnam // Int. J. Vitam. Nutr. Res. - 2005. - V. 75, № 5. - P. 333-339.
8. Lawall H. Diabetic foot syndrome / Н. Lawall, Н. Reike // Internist (Berl). - 2009. - V. 50, № 8. - Р. 936-944.
9. Sicard Р. Dissociation between vascular oxidative stress and cardiovascular function in Wistar Kyoto and spontaneously hypertensive rats / Р. Sicard, А. Oudot, J. Guilland [ et al.] // Vascular Pharmacology. - 2006. - V. 45. - P. 112-121.
Висновки
1. В нормi у 12- та 24-мюячних тварин рiвень глюкози та МДА е вищим порiвняно з 3-мюячними щурами, а активнють каталази майже
Реферат
АКТИВНОСТЬ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕНИЯ ЛИПИДОВ И ФЕРМЕНТОВ АНТИОКСИДАНТНОЙ ЗАЩИТЫ У КРЫС РАЗНОГО ВОЗРАСТА ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ САХАРНОМ ДИАБЕТЕ Левицкий В. А., Жураковская О. Я., Миськив В. А.
Ключевые слова: сахарный диабет, продукты перекисного окисления липидов, каталаза.
Сахарный диабет является одной из приоритетных медико-социальных проблем как в Украине, так и в мире в целом, что обусловлено широкой распространенностью, клиническим полиморфизмом, тяжестью осложнений. Наиболее распространенным осложнением является диабетическая ангиопа-тия, в патогенезе которой важную роль играют процессы ПОЛ-АОС. Учитывая это, актуальным является исследование особенностей активности ПОЛ и ферментов АОС у крыс разного возраста на ранних стадиях развития стрептозотоцинового диабета. Установлено, что при экспериментальном сахарном диабете 1-го типа у крыс среднего возраста и неполовозрелых концентрация глюкозы резко возрастает по сравнению с соответствующими показателями старых животных, что указывает на существенно повышенную их реакцию на стресс. У животных всех возрастов в плазме крови отмечается повышение уровня малонового диальдегида и снижение активности каталазы, при этом следует отметить, что содержание продуктов перекисного окисления липидов в крови старых животных является самым высоким, а активность ферментов антиоксидантной системы самой низкой.
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
Summery
ACTIVITY OF LIPID PEROXIDATION AND ANTIOXIDANT ENZYMES IN RATS OF DIFFERENT AGES IN EXPERIMENTAL DIABETES MELLITUS
Levitskiy V.A., Zhurakivska O.Ya., Myskiv V.A.
Key words: diabetes mellitus, products of lipid peroxidation, catalase.
Diabetes mellitus is one of the priority health and social problems in Ukraine and all over the world due to is wide prevalence, clinical polymorphism, and the severity of its complications. The most common complication is diabetic angiopathy where leading pathogenetic role belongs to the processes of lipid peroxidation and antioxidant enzymatic defense. Therefore, it is essential to study the peculiarities of lipid peroxidation and antioxidant enzymatic defense in rats of different ages in the early stages of streptozotocin- induced diabetes mellitus. It has been found out that in experimental diabetes mellitus type 1 both middle-aged and nun-pubertal rats demonstrate the abrupt increase of glucose concentration compared with the corresponding parameters for the old animals. This may indicate their significantly increased reactivity to stress. The animals of all age groups shows the increased level o f malonic dialdehyde in blood plasma and decreased activity of catalase. It should be noted that the content of lipid peroxidation products in the blood of old animals is the highest, while the enzyme activity of antioxidant system is the lowest.
УДК 615.273.5:615.322 УДК 615.273.5:615.322:615.451.16:582.734.4 ЛукКянова Л.В.
МЕТОДИЧНИЙ П1ДХ1Д ДО ВИКОРИСТАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН В УМОВАХ МОДЕЛ1 - КАП1ЛЯРНО1 КРОВОТЕЧ1 З Р1ЗАНО1 РАНИ МАТКИ У ЩУР1В
Харшський нацюнальний медичний ушверситет
Стаття присвячена обгрунтуванню в експеримент{ методичного тдходу до використання ла-бораторних тварин при досл{джент гемостатичног активност{ сухого екстракту з паготв ожини сизог в умовах модел{ - катлярног кровотеч{ з р{заног рани матки у щур{в-самок. Впер-ше теоретично обГрунтована та експериментально доведена гемостатична д{я сухого екстракту з паготв ожини сизог. За впливом на систему згортання кров{ досл{дний екстракт переви-щуе д{ю препарату пор{вняння - р{дкого екстракту грицитв звичайних. Сухий екстракт з паготв ожини сизог виявляе гемостатичну активтсть при введент щурам в доз{ 7 мг/кг на р{вт 28,57% - скорочуе тривалжть катлярног кровотеч{ модел{ р{заног рани матки щур{в в 1,4 разу у пор{внянн{ з контролем г в 2,18 разу в{дносно р{дкого екстракту грицитв звичайних, що св{д-чить про доцшьнсть застосування сухого екстракту з паготв ожини сизог як кровоспинного засобу при паренх{матозних г катлярних кровотечах. За результатами проведених дослгджень втглено в систему охорони здоров'я тформацшний лист про нововведення № 80-2007 «Методика визначення тривалост{ кровотеч{ в експериментальних умовах» (Кигв, 2007).
Ключов1 слова. Сухий екстракт з пагонш ожини сизо'Т, гемостатична активтсть, модель, тривалють кровотеч1, грицики звичайж, рЬана рана матки.
Дослщження були проведен! зпдно з планом науково-дослщних роб1т Нацюнального фармацевтичного уншерситету за темою „Фармаколопчн дослщження бюлопчно активних речовин та лкувальних засоб1в синтетичного та бюлопчного походження, Т'х застосування в медичжй практицГ (№ державно'' реестрацп 0103и000478).
Вступ вводиться, i час дм знеболювального засобу
... .... обов'язково фксуеться в протоколi експеримен-
У ряд випадкш як гостр^ так i хрон'чж експе- ту або в наркозжй карп. Я^о дослщ закшчуеть-рименти проводяться хiрургiчними або шшими
методами, як викликають рiзкi больовi вщчуття у лабораторних тварин. Це н з фiзiологiчноТ точки зору, н з точки зору гуманносп не виправдано, тому що будь-яке больове подразнення викли-кае у живого оргашзму глибоку перебудову бага-тьох функцш i в першу чергу функцш центрально' нервово'Т системи, сердцево-судинно'Т, ендо-кринно'Т та шших систем, а це призводить до спотворення отриманих результат. На жаль, це не враховуеться багатьма експериментато-рами.
I тому експерименти, як виконуються хiрургi-чними методами, повинш проводитися ттьки ш-сля знеболювання, причому до iммобiлiзацiТ тварини. Розрахунок знеболювального лкарсь-кого засобу проводиться на ктограм або грам маси пла лабораторно'Т тварини. I речовина, що
ся смертю тварини, и умертвляють до закшчен-ня дм знеболювально'Т речовини. Наркоз у тварин проводять рiзними фармаколопчними засо-бами з використанням рiзних шляхiв введення (шгаляцшний, штратрахеальний, внутршньо-венний, внутршньом'язовий, ректальний) [1].
Актуальнють розширення арсеналу засобiв кровоспинно'Т терапп обумовлена рiзними факторами. Серед них шсляоперацшн ускладнення шсля хiрургiчного втручання, прийом рiзних ль карських препарапв, що порушують синтез фак-торiв зсiдання або стимулюють фiбринолiз, вплив променево'Т терапiТ та пiдвищення алерп-зацiТ населення, пов'язане iз застосуванням хь мiотерапiТ.
Одним зi шляхiв вирiшення даноТ проблеми е створення нових кровоспинних i капiлярозмiц-
