CC BY
28
УДК 636.2:087.7:577.15:591.11.
Кропивка С.Й., кандидат с.-г. наук © 1нститут б1ологп тварин НААН Украши, м. Львгв
АКТИВН1СТЬ ФЕРМЕНТ1В У КРОВ1 ТЕЛИЦЬ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ СОЛЕЙ СЕЛЕНУ, ЦИНКУ I КАДМ1Ю
У статт1 представленI дат про вплив згодовування добавок селенту натрт, сульфату кадмт та сульфату цинку на бюхгмгчш показники кровг телиць. Встановлено, що ал1ментарне навантаження оргатзму телиць селентом натрт, сульфатом кадмт I цинку позитивно впливае на активтсть АТФ-ази, каталази, АлАТ, АсАТ, р1вень окисненого глутатюну.
Ключовi слова: селен, цинк, корови-первктки, бюхгмгчт показники, кров
Вступ. Бюлопчне значення селену, що застосовуеться як з профшактичною так i лжувальною метою, поширюе штерес дослщниюв до поглибленого вивчення його ролi в органiзмi тварин[1,2]. У корiв селен як i в^амш Е впливаеть на чутливють до шфекцш. Так, забезпечення тварин цими бюлопчно-активними компонентами пщ час сухостшного перiоду зменшуе частоту пiсляродових мастиив та !х тривалiсть[3,4]. Данi л^ератури свiдчать про те, що селен е важливим чинником не лише в антиоксидантному захистi органiзму. Вш вiдiграе важливу роль у функщонуванш iмунноl системи, е активнiшим антиоксидантом, нiж вiтамiни А, С, Е, активiзуючи рiзнi ланки iмунiтету i пiдвищуючи резистентнiсть до захворювань[5,6,7]. Кадмш хiмiчно дуже близький до цинку i здатний замiщати його в бiохiмiчних реакцiях, зокрема, виступати як псевдоактиватор або, навпаки, шпб^ор бшюв i ферментiв, що мiстять цинк. Крiм того, засвоення кадмiю можна зменшити, призначаючи одночасно селен, який служить протиотрутою не тiльки для ртуи, але i для шших металiв.
Тому метою роботи було порiвняльне дослiдження впливу солей цинку, кадмш та селену на сироватки кровi телиць, нетелей i первюток та !х вплив на деяю високомолекулярнi жирнi кислоти.
Матер1ал 1 методи. Дослiд проводився в агрофiрмi "Нива" Пiдволочиського району на чотирьох групах ремонтних телиць чорно-рябо! породи парувального вiку (14 - 15 мюящв), живою масою 350-360 кг, нетелях i коровах-первiстках, по 7 голiв у кожнiй. Перша група (контрольна) утримувалася на рацiонi годiвлi згiдно рекомендованих норм. Тваринам друго! групи (II, дослщно!) до основного ращону вводили селенiт натрiю з розрахунку 0,3 мг селену на 1 кг сухо! маси ращону, а третьо! групи (III, дослщно!) отримували аналогiчну кiлькiсть селену в поеднанш з введенням в ращон кадмiю i цинку вiдповiдно 12,5 мг/гол/добу i 2,5 г/гол/добу у виглядi сiрчанокислих солей. Тваринам IV (дослщно!) групи в ращон вводили таку ж кшьюсть солей кадмш i цинку, але без селешту натрiю. Для бiохiмiчного
© Кропивка С.Й., 2010
89
дослщження вщбирали кров i3 яремно! вени у вщ 15 мю. - до першого оciменiння, на 2-3, 5-6, 8-9 мшяцях тiльноcтi, а також на 2-3 дш пicля отелення. У кровi визначали BMicT SH-груп, актившсть АлАТ, АсАТ, АТФ-ази еритроцитiв, каталази[8].
Результати та обговорення. Аналiз результат доcлiджень (табл. 1) cвiдчить, що у плазмi кровi телиць у пщготовчий перiод (до згодовування добавок селену, цинку i кадмiю) вс показники знаходились в межах фiзiологiчно! норми. Бiологiчна дiя кадмiю i цинку проявлялась вiрогiдним пiдвищенням активност SH-груп на 2 му мюящ згодовування добавок у тварин
III дослщно! групи. В той же час рiвень окисненого глютатiону, актившсть АТФ-ази в кровi нетелiв IV групи були вiрогiдно пiдвищенi порiвняно з контролем (р<0,05), що очевидно е проявом ди для оргашзму мiнеральних добавок, коли iнтенcифiкуютьcя бiохiмiчнi процеси. Натомicть вiрогiдно знижувались актившсть АсАТ (на 21,6%), вмшт глутатюну у вiдновленiй формi (на 12,8%) в кровi.
У доcлiдному перiодi доcлiджень (на 5 мicяцi згодовування добавок) у дослщних групах тварин порiвнянно до контролю cпоcтерiгалаcя тенденщя до вищого вмicту SH-груп. Вмют глутатiону незначно знижувався у кровi тварин II i III дослщних груп, i для IV дослщно! групи рiзницi були вiрогiднi. Поряд з цим, у тварин III i IV груп зростала концентращя вiдновленого i окисненого глутатiону. У цьому ж перiодi доcлiджень вiрогiднi змiни вiдмiченi для АсАТ та каталазно! активноcтi у кровi тварин III i IV доcлiдних груп вщповщно.
Через ciм мicяцiв тсля початку згодовування добавок у кровi нетелей IV групи знижувалася актившсть АсАТ на 19,4 (р<0,05), АТФ-ази на 30,0% (р<0,05), каталази на 12,0 % (р<0,05) та в меншш мiрi рiвень вiдновленого глутатюну. Поряд з цим, у тварин ще! групи значно зростала концентращя окисненого глутатюну кровi (на 14%). У тварин III групи при згодовуванш селешту натрш у поеднанш з сульфатом кадмiю i сульфатом цинку не виявлено суттево! рiзницi в активноcтi АТФ-ази та каталази кровь
Шсля отелення нетелей у кровi тварин III групи вiрогiдно пiдвищувавcя вмicт глютатiону, а у IV групи - знижувалася актившсть АлАТ у кровi на 21,8%, АсАТ - на 15,4%. Однак, актившсть АТФ-ази в кровi тварин II дослщно! групи вiрогiдно пщвищувалася на 26,8%, що вказуе на позитивну дш селену на обмшш процеси в органiзмi в тсляотельний перiод. У цей перiод вiрогiдно змiнюетьcя активнicть каталази у III i IV доcлiдних груп, зменшуючись на 9 i 15% вщповщно.
Проведеш нами доcлiдження дають пщставу сформувати висновок, що збагачення рацюну селеном виявляе протекторну дiю, знижуючи токсичний вплив кcенобiотикiв в органiзмi пiддоcлiдних тварин, про що свщчать змiни доcлiджених показникiв кровi телиць, нетелей i корiв-первicток.
Висновки. Пщвищений рiвень селену в рацiонi телиць позитивно впливае на активность АТФ-ази, що пщвищувалася на 16% (р<0,05) (ГУгрупа), каталази, АлАТ, АсАТ, зростала кшьюсть окисненого глутатюну (р<0,05).
Актившсть АТФ-ази, а також рiвень окисленого глютатюну в кровi через п'ять мюящв пicля початку згодовування мшеральних добавок у нетелiв
IV групи були пщвищеш порiвняно з !х величинами у кровi тварин контрольно! групи (р<0,05).
90
1. BioxiiviÍ4HÍ показники R'posi нетелiв i кор1в-перв1сток, M ± m, n = 4-5
Перюди дослвджень
к s шдготовчий- дослвдний - мicяцi тшьносп тa днi пicля отелення
Покaзники & в т a до згодову-Ban^ 2-3 пicля отелення
п а y а Г добaвок 2-3 5-б 8-9
I G,283±G,G44 G,187±G,GG3 G,286+G,GG9 G,267±G,G17 G,386±G,G19
SH-групи, II G,25G±G,G29 G,196+G,G37 G,28G+G,G12 G,25G±G,G29 G,366±G,G22
ммоль/л III G,217±G,G17 G,159±G,GG8* G,3GG+G,G14 G,322±G,G36 G,35G±G,G17
IV G,267±G,G17 G,2G5±G,G31 G,292+G,G19 G,375±G,G43 G,392±G,GG6
Глютaтiон, I 32,27±G,84 33,б2±1,19 32,51+G,94 31,49+1,47 33,33+1,44
мг%: II 32,88±G,74 32,71±G,74 32,92+1,14 31,28±2,7б 33,53±G,54
III 31,9G±1,45 32,G2±1,59 33,74+G,94 32,92+1,95 34,35±G,71
зaгaльний IV 32,51+1,15 32,15+1,28 3G,88+1,G2 3G,26±G,41 32,31±G,2G
I 28,34±G,65 29,69+1,G2 28,83+G,93 28,G1±1,59 28,б3±1,34
II 28,95+G,71 28,34+G,85 28,42+1,б7 27,2G±3,29 28,43±G,54
ввдновлений III 27,85±1,2б 2б,99+1,4б 28,22+1,27 2б,79±1,95 27,81±G,89
IV 28,34±1,G9 2б,99+1,27 28,15+G,35* 24,75±G,54 26,79±G,41
I 3,93±G,24 3,92+G,37 3,68+G,35 3,47±G,54 4,7G±G,73
II 3,93±G,15 4,4G+G,3G 4,5G+G,73 4,G9±G,54 5,11±G,21
окиснений III 4,G5±G,31 5,G3+G,23 5,52+G,35* 6,13±G,31* 6,54±G,2G
IV 4,17±G,45 5,15+G,31* 5,73±ü,74 5,51±G,35* 5,52±G,35
I - G,287+G,G3G G,373+G,G47 G,28G±G,G24 G,248±G,G34
АлАТ II - G,3G5+G,G21 G,312±G,G13 G,278±G,G23 G,214±G,G18
мккaт/л III - G,287+G,G2G G,353±G,G1G G,276±G,G24 G,255±G,G17
IV - G,243+G,G25 G,333±G,G25 G,233±G,G32 G,194±G,G25
I - G,379+G,G12 G,486±G,G33 G,46G±G,GG9 G,395±G,G3G
АсАТ II - G,411+G,G31 G,4G7±G,G35 G,419±G,G25 G,3G2±G,G28
мкот/л III - G,387+G,G2G G,411±G,G19 G,43G±G,G12 G,356±G,G4G
IV - G,388+G,G13 G,381±G,G14* G,371±G,G13* G,334±G,G33
АТФ-aзa мкМФн/ год/1GGмл I II 7G,3G±2,2G 73,42±1,G3 58,27+1,93 56,45+2,6G 5б,бб±4,41 55,14+3,72 б7,53±3,42 б9,27±5,83 4б,б7±1,94 59,19+1,99*
III 7G,37±2,79 б2,98+1,85 5б,б5±4,б8 57,б8±3,15 49,89±2,G1
IV 71,G4±1,88 б7,49+2,13* б2,98±2,19 47,3G±3,23* 45,95±2,бб
Кaтaлaзa, I 12,38±G,29 11,15+G,52 11,39±G,29 11,47±G,43 12,G4±G,13
II 11,79±G,25 12,G7+G,54 11,39±G,45 12,13±G,29 12,21±G,26
од. aRmB^cn III 12,G7±G,28 11,32+G,57 1G,31±G,4G* 1G,65±G,59 1G,96±G,25*
IV 12,12±G,27 1G,23+G,39 11,16±G,39 1G,G9±G,G6* 1G,22±G,G6*
91
Проявляючи детоксикацшну функщю, селешт натрш, очевидно, збiльшуe штенсившсть виведення кадмiю i цинку з оргашзму та створюе можливiсть профшактики i корекцп кадмieвоl штоксикацп та впливу на гомеостаз оргашзму.
Лггература
1. Дьяченко Л.С., Прилшко Т.М. Ефектившсть рiзних рiвнiв селену в ращош сухостiйних корiв // Наук. Вкник ЛДАВМ. —2000. —Т.2, №2 (ч.3). — С.45—48.
2. Хомин М.М., Федорук Р.С., Цап О.Ф., Храбко М.1. Вплив селеновмюних препаратiв на антиоксидантну та дезштоксикацшну здатнiсть органiзму телят //НТБ 1БТ i ДНДК1 ветпрепаратiв та кормових добавок. - Л^в. - 2006. - Вип. 7, № 1, 2. - С. 227 - 230.
3. Кравщв Р. Й. Роль селену в життeдiяльностi тварин (бюлопчш, ветеринарно-медичш, еколопчш аспекти ) [Текст] / Р. Й. Кравщв, Д. О. Янович // Бюлопя тварин. — 2003. — Т.5, № 1-2. — С. 23-38.
4. Голубкина Н.А. Селен в медицине и экологии / Н.А. Голубкина, А.В. Скальный, Я.А. Соколов, Л.Ф. Щелкунов. М., изд-во КМК, - 2002. - 134с.
5. Сштинський В.В., Антоняк Г. Л. Бiохiмiчна роль селену // Укр. бiохiм. журнал - 1994. - Т.66, - №5. - С. 3-16.
6. Прилшко Т.М. Вплив рiзних рiвнiв селену на перетравшсть i обмш речовин у телят // Наук. Вкник лДаВМ.- 2001.- т.3, №3 - С.94-97.
7. Tuner R.S., Finch J.M. Selenium and the immune response // Proc. - Nutr. Soc. - 1991. - Vol. 50, №2. - P. 275-285.
8. Влiзло В. В., Федорук Р. С., Макар I. А. Довщник: Фiзiолого-бiохiмiчнi методи дослщжень у бюлогп, тваринництвi та ветеринарнш медициш.— Л^в, 2004. — 399с.
Summary S.Y. Kropyvka The Institute of Animal Biology UAAS, Lviv PHYSIOLOGIC-BIOCHEMICAL PROCESSES IN THE ORGANISM OF HEIFERS, NON-CALVING YOUNG COWS AND FIRST-CALF HEIFERS
UNDER THE FEEDING OF SELENIUM, ZINK AND CADMIUM
SUPPLEMENTS
The data about the influence of feeding of sodium selenite, cadmium sulphate, zink sulphate on the biochemical indices in the blood of heifers were presented. It was established alimentary loading of selenium, cadmium, zink positive influences on the ATP-ase, catalase, AST, ALT activities, oxidized glutathione content.
Стаття надшшла доредакцИ 8.09.2010
92
