CC BY
10
22. Качество жизни населения: грани проблем в фокусе преобразований: Коллективная монография / Под ред. канд. экон. наук доц. Н. А. Ворониной, канд. экон. наук доц. Е. Г. Кузнецовой. -Саратов: Издательство «КУБиК»,2012.-150с.
23. Токарский Б. Л., Токарская Н. М. Определение взаимосвязи качества жизни с уровнем жизни населения / Б. Л. Токарский, Н. М. Токарская // Известия ИГЭА - 2011. - № 4(78). - С. 200-204
УДК 338.24
АКСЮЛОГ1ЧН1 ОР1СНТИРИ ПРАВОСЛАВНО! МОДЕЛ1 ГОСПОДАРЮВАННЯ ЯК ШЛЯХ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО
РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Компашець В. В., д.е.н., професор, Полякова О. М., к.е.н., доцент, Бела О. О., маг^тр (УкрДУЗТ)
У статт1 розкрито особливост1 цттсного зм1сту православног модел1 господарювання, Iдеал трам1ди потреб людини, що в1дпов1дае щнностям православ 'я. Доведена ефективтсть православног соц1ально-економ1чно1 системи та обхрунтована необх1дн1сть в1дродження щнтсних ¡деал1в православ 'я в сучаснт економщ Украгни.
Ключов1 слова: ц1нност1, економжа, православна модель господарювання, культура, сощальне тдприемництво, християнська мораль, ефективтсть.
АКСИОЛОГИЧЕСКИЕ ОРИЕНТИРЫ ПРАВОСЛАВНОЙ МОДЕЛИ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ КАК ПУТЬ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ УКРАИНЫ
Компаниец В. В., д.э.н., профессор, Полякова Е. Н., к.э.н., доцент, Бела А. А., магистр (УкрГУЖТ)
В статье раскрыты особенности ценностного содержания православной модели хозяйствования, идеал пирамиды потребностей человека, соответствующий ценностям православия. Доказана эффективность православной социально-экономической системы и обоснована необходимость возрождения ценностных идеалов православия в современной экономике Украины.
Ключевые слова: ценности, экономика, православная модель хозяйствования, культура, социальное предпринимательство, христианская нравственность, эффективность.
© Компашець В.В., Полякова О.М., Бела О.О.
AXIOLOGICAL ORIENTATIONS OF THE ORTHODOX MODEL OF ECONOMICS AS A WAY OF SOCIAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT OF UKRAINE
Kompaniets V. V., Doctor of Economics, Professor, Full Professor, Polyakova, E.N., Candidate of Economics, associate professor, Bela A. A., Master of Economics (USURT)
The article considers the axiological guidelines of the Orthodox model of management as a way of socio-economic development of Ukraine. It is noted that the development of the socio-economic system is determined by the law of spiritual and moral determination of social development and the law of socio-cultural identity. In the socio-economic development of the country, culture and its basis - values are of primary importance.
The features of the value content of the Orthodox model of management are revealed. The main values that determine the specificity of the management model are: attitudes towards man and the world around him; attitude to morality and law as regulators of social relations; attitude to power, competition (cooperation), individualism (collectivism), attitude to work, wealth (poverty), property.
The ideal of the pyramid of human needs, which corresponds to the values of Orthodoxy, is given. The effectiveness of the Orthodox socio-economic system has been proved on the basis of examples of economic activity and the necessity of reviving the value ideals of Orthodoxy in the modern economy of Ukraine is substantiated.
Keywords: values, economics, Orthodox model of management, culture, social entrepreneurship, Christian morals, efficiency.
Постановка проблеми. Будь-яка сощокультурна система складасться з трьох взаемозв'язаних сфер: культури, пол^ики, економши. В залежносп вщ того, яку роль ввдграе кожна i3 взаемозв'язаних сфер суспшьства в його житп i яю щнносп покладеш в його основу, мова може йти про здорове чи хворе суспшьство.
Дослщження динамши
економiчних процеав в Укра'ш дозволяють зробити висновок, що економша перебувае в стадп глибоко'' кризи, причому основною причиною цього е тюне переплетшня економши i пол^ики. Експерти вщзначають, що вiрогiднiсть дефолту в Укрш'ш в найближчi три роки ощнюеться в 17,8 %, беручи до уваги таю фактори, як стан економши, непогашену заборговашсть i пол^ичш ризики. За шкалою Standard & Poor's (S&P) Global Ratings, рейтинг Укра'ни знаходиться на рiвнi B (високо-
спекулятивний), що на шють рядюв нижче, шж рiвень найнижчого швестицшного класу [1].
Серед основних факторiв, що обумовлюють економiчнi тенденцп у 2016-2017 рр., е: низький зовшшнш та внутршнш попит унаслщок гальмування економiчного зростання; зниження кутвельно'' спроможносп населення внаслщок зменшення реальних доходiв; ускладнення вщносин з основними торговельними партнерами та вщтш iнвестицiй. Комплексна взаемодiя
показниюв за вiдсутностi належних заходiв стабшзацп ситуацп призводить до пiдсилення процеав занепаду економiки.
На думку керуючого партнера Capital Times Investment Company Ерка Наймана, трьома причинами економiчноi вiдсталостi Укра'ни е незацiкавленiсть олiгархiв у реформах, геополiтичний вплив на економшу Укра'ни та висока
залежшсть вiд динамiки св^ових цiн на сировину [2].
Майже половина украшсько'1 економiки перебувае в тiньовому секторi; Украша опинилася на першому мiсцi за рiвнем корупцп в бiзнесi серед 41 краши Свропи, Близького Сходу, 1ндп та Африки. Дослщження аудиторсько'1 фiрми Ernst & Young, присвячене ризикам шахрайства в цих крашах (EMEIA), показуе, що 77 % членiв ради директорiв або топ-менеджерiв компанiй
виправдовують неетичну поведiнку необхiднiстю допомогти бiзнесу вижити, причому кожен третiй з них готовий запропонувати грошову винагороду за укладання або продовження випдного контракту [3].
Загалом розвиток сощально-економiчноi системи визначаеться двома законами: законом духовно-морально'1 детермiнацГi суспшьного розвитку i законом сощокультурно'1 (цившзацшно'1) iдентичностi. Згiдно з цими законами, розвиток соцiально-економiчноi системи знаходиться у визначальнш залежностi вiд духовно-моральних чинниюв (духовно-морального капiталу народу), а устшшсть розвитку економiки iiei чи шшо'1 цившзацп, краши, що належить ш, залежить вiд вiдповiдностi сощально-економiчноi моделi розвитку культури ще'1 цившзацп [4].
Корiння домiнуючого впливу культури на розвиток рiзних цившзацш та краш слiд шукати в роботах М. Я. Данилевського, А. Тойнбi та 1'х послiдовникiв О. С. Панарiна, В. М. Тростникова, ш. Дiю закону сощокультурно'1 щентичносп сощально-економiчного розвитку визнають i багато сучасних вчених-економiстiв.
Визначальну роль
соцiокультурного чинника, що впливае на економiчний розвиток, тдкреслюють навiть захiднi фахiвцi. Так, за твердженням професора Гарвардського ушверситету Даш Родрша, найбiльш вiдомi наприкшщ ХХ ст. приклади
устшного економ1чного розвитку надали кра!ни, яю прийняли самостшш шляхи розвитку економ1ки, базуючись на специфщ1 культури, психологи народу, особливостях юторичного розвитку - це краши Китай, 1нд1я, В'етнам. На противагу цьому, краши, як1 розвивалися за чужими рецептами 1 моделями, в тому чист, дотримуючись рекомендацш МВФ, перебували або й зараз перебувають у сташ тривало! сощально-економ1чно! кризи. До таких кра!н можна вщнести Туреччину, Аргентину, Бразил1ю, Мексику, а також Рос1ю 1 Укра!ну [цит. за 5, с.75].
Отже, визнаною е теза про те, що в розвитку певног крагни, в т.ч. сощально-економ1чному розвитку, домтуюче значення мае культура та гг основа -цгнностг. Цшносп ж формуються на грунт культуростворюючо! релт'1.
Для нашо! кра!ни такою культуростворюючою релшею було православ'я, тому п культура та модель господарювання склалась саме тд впливом цшностей православно! в1ри. Таким чином, якщо суспшьне життя та модель сощально-економ1чного розвитку Украши буде базуватись на шших цшностях, це, вщповщно до закону соцюкультурно! щентичносп, означатиме поступову деградащю як суспшьства, так 1 економ1ки.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публжацш. Вид1лення невир1шени\ частин загальноУ проблеми. Питанням розвитку сощально-економ1чних систем у соцюкультурному вим1р1 присвячеш пращ сучасних вчених, таких як Н. М. Зарубша,
B. Лшов, В. I. Якунш, В. Е. Багдасарян,
C. С. Сулакшин та багатьох шших [6-8]. Сощокультурш цшносп господарсько! д1яльносп в умовах ринково! трансформаци в Укрш'ш та р1вень економ1чно! культури сучасних украшщв дослщжувалися в роботах Т. Сфременко, Ю. М. Петрушенка [9, 10]. Етичш основи б1знесу, проблеми взаемозв'язку господарсько! культури з економ1чною
дiяльнiстю суб'eктiв господарювання, питання мотиваци трудово! дiяльностi в рiзних соцiокультурних системах розкриваються в наукових працях В. Л. Диканя, В. В. Польово",
Т. Г. Сухоруково! [11-13].
Слiд вiдзначити, що сформульоваш методологiчнi положення, практичнi результати дослщжень сьогоднi, в умовах сощальних трансформацiй, е надзвичайно актуальними для нашо! краши i в контекст! комплексного вивчення багатоаспектно! проблеми забезпечення розвитку нащонально! економiки у духовно-моральному та сощокультурному вимiрах потребують поглиблення. Особливо! актуальностi набувають питання формування аксюлопчних орiентирiв сощально-економiчноi моделi розвитку, порiвняння сучасностi та минулого з позицш соцiокультурного аналiзу.
Метою статт1 е визначення цiннiсного змiсту православно! моделi господарювання як шляху сощально-економiчного розвитку Украши.
Виклад основного матер1алу. Цiннiсний змiст певно! моделi господарювання, на нашу думку, можна зрозумiти у вiдповiдi на питання:
- заради чого виконуеться певна господарська, трудова дiяльнiсть, (щнностьцш);
- за допомогою яких засобiв, ресурав i яким чином (технологи, форми оргашзацп виробництва) вона виконуеться (щ нностi -засоби);
- якi загальноприйнятi стосунки виникають мiж людьми в процес ще! дiяльностi.
Вiдповiдi на щ питання у свою чергу залежать вщ розумiння людиною, що господарюе, сенсу власного життя та вiд iерархii потреб (цiнностей), яка склалась у п свiдомостi.
Разом з iерархiею потреб серед цiнностей, якi визначають специфiку моделi господарювання, найголовнiшi таю: ставлення до людини i до навколишнього
свiту; ставлення до моральности i права як регуляторiв суспшьних вiдносин; ставлення до влади, конкуренци (спiвпрацi), iндивiдуалiзму (колективiзму); ставлення до пращ, багатства (бщносп), власностi.
У чому ж полягали особливост1 цттсного зм1сту православног модел1 господарювання? Головними щнностями культури православно! цившзаци були Бог, Втизна, ближнiй, любов, вiра, надiя. Людина сприймалася як образ Божий i сенс власного життя вона бачила в духовних координатах.
1снувало два вимiри розвитку суспiльства i економiки: горизонтальне (матерiальне) i вертикальне (духовно-моральне). Економiка сприймалася - як домобудiвництво, службова по вщношенню до суспiльства i людини сфера. Праця - як чеснота, творчють, засiб служшня Батькiвщинi, ближнiм, споаб перетворення свiту. Багатство i влада - як вщповщальнють перед Богом i людьми.
1деал трам1ди потреб людини, що в1дпов1дае щнностям православ 'я, найкраще сформулював вщомий богослов та вчений святитель Микола Сербський. Вш зазначав: «1снуе п'ять основних iмпульсiв, якi рухають людьми: 1) особистий прибуток i власнi задоволення; 2) сiмейнi i кровнi узи; 3) громадсью закони; 4) совють i 5) почуття присутностi Живого Бога. П'ятий iмпульс - перша лЫя оборони; якщо людина не втримае п, вiдступае на другу (четвертий iмпульс), не утримавши другу, вщступае на третю (третiй iмпульс) i так далi, до першо". Так вiдбуваеться деградацiя людини, деградащя i загибель. Загибель, бо й останню лЫю оборони може втратити людина. I тодi ш вже не залишаеться нiчого, крiм тупо! байдужост до всього, вiдчаю i самогубства» [14].
Досить часто у сво'х працях описував особливостi ментал^ету людини, сформованого у межах православно! цившзацп, i вiдомий фшософ I. О. 1лын. Вiн, як i багато iнших
дослщниюв православно! цившзацп, зазначав, що православна культура виховуе в людиш потребу жити заради Бога, В1тчизни та ближнього 1 тшьки пот1м, заради себе [цит. по 15]. I якщо регулятором суспшьного 1 особистого життя захщно! людини е передуам право, то роаяни та укра!нщ, виховаш у православны культур!, звикли жити вщповщно до закону Божого та голосу сов1сп.
Зараз ми робимо катастроф1чну помилку, намагаючись скошювати цшносп захщно! цившзацп. Це обумовлюе 1 формування вщповщного щеалу шрамщи цшностей (потреб) людини. За вз1рець часто береться вщома шрамща А. Маслоу, згщно з якою потреби нижшх р1вшв, вимагаючи задоволення, впливають на поведшку людини рашше,
Саме завдяки прюритету духовних цшностей над соцгальними г матергальними, «ми», або «гнша людина» над «Я», православна модель господарювання давала зразки економ1чно достатнього, соц1ально-ефективного, морального господарювання, спрямованого на всеб1чний розвиток людини.
Приклади ефективност1 модел1 таю: монастирське господарювання, д1яльн1сть артыей I трудовых братств,
шж на мотиващ! !! поведшки почнуть позначатися потреби бшьш високих
piBHiB.
А. Маслоу i бiхевiоpисти взагалi не виходять за меж economic man. Взагалi вся iepаpхiя Маслоу може бути втиснута в нижню клiтинку православно! iеpаpхi! -там, де пануе особистий прибуток i особистi задоволення. У цен^ вае! iеpаpхi! Маслоу - одне велике Я. Тшьки спочатку це Я на!даеться i насолоджуеться, потм вимагае комфорту й товариства для веселощiв, i, зpозумiло, «самовираження», кшця якому не видно, бо людина може самовиражатися нескiнченно [15].
Поpiвняння iеpаpхi! цiнностей особистостi у православнш i захiднiй культурах подано у таблищ.
Таблиця
купцгв / пгдприемцгв, в т.ч. розвитокргзних форм благодтностг.
Що стосуеться приклад1в ефективного монастирського
господарювання, то !х дуже багато. Так, С. М. Булгаков пщкреслював, що культуру 1 господарство середньов1чно! Свропи створили саме монастир1. Ченщ освоювали непрохщш земл1, створювали монастир1 як центри духовного, культурного 1 господарського життя, навколо яких
1ерарх1я цтностей особистост1 у православнш i захгднгй культурах
Захiдна культура Православна культура
Самовираження, самоактуалiзацiя Бог - тобто духовно-моральш потреби
Потреба громадського визнання, самоповаги, особистих досягнень Совють - теж духовно-моральш потреби
Сощальш потреби, потреби в причетносп, сощально-психологiчному комфорт В1тчизна - сощальш потреби, потреби у служшш
Потреби в безпещ Ом'я - теж сощальш потреби, потреби у служшш
Тiлеснi потреби Особистий прибуток 1 задоволення (тшесш потреби, потреби у безпещ, потреби у сощально-психолопчному комфорт!, потреби у визнанш, потреби у самовираженш)
селилися мирсью люди. Так створювалися поселения i MiCTa. Процв^ання монастирiв було пов'язано i з духовним подвижництвом, i з величезними труднощами ченцiв, i з розкриттям творчого потенцiaлу працюючих на славу Божу i для ближшх [16].
Як один з яскравих приклaдiв ефективност монастирського
господарювання можна навести Поча!'вську Лавру, яка була центром монастирського життя на зaходi Украши. Архieпископ Антонiй (Храповицький), будучи волинським aрхieпископом, заснував при Поча1вськш Лaврi банк, який видавав мaлоросiйським селянам пщйомш кредити i вивiв мшьйони селян з-пiд економiчноï зaлежностi вщ фiнaнсово сильних дiaспор, зробивши Волинь зоною процв^ання i пол^ично1 стабшьносп. Без благословення почaïвських духiвникiв жоден кандидат в кра" не м^ потрапити в Державну Думу Роси. Екстремiстiв, як правих, так i лiвих, в облaстi не було, оскшьки була знищена основа для ïx iснувaння. А просвiтницькa робота серед населення була величезною -тираж "Почшвських листюв" перевищував 2 мшьйони [16].
У юнщ Х1Х - на початку ХХ сташття в Роси, Укрaïнi набула поширення особлива форма блaгодiйностi, яка тзшше на зaxодi стала називатися соцгальним тдприемництвом. Це оргашзащя Будинюв працьовитосп, якi створювалися з метою залучення соцiaльно незахищених кaтегорiй населення до пращ, надання im шшо1 благодшно!' допомоги. Вперше в Роси Будинок працьовитосп з'явився 1882 р. у Кронштадт! з шщативи о. 1оанна Кронштадтського. Отець 1ван,
спостерiгaючи за життям населення Кронштадта, прийшов до думки про те, що потрiбно надавати не тшьки блaгодiйну, а й трудову допомогу, адже бiднiсть i злидш часто були пов'язaнi з вщсутшстю роботи.
Протягом року на рiзниx роботах в кронштадтському Будинку працьовитосп було зайнято до 25 тис. оаб. Продукцiя, вироблена в майстернях Будинку
прaцьовитостi, продавалася i користувалася стiйким попитом. Крiм ремiсничиx майстерень, тут розмщувалася народна "дальня. Тим, хто не м^ утримувати себе власною працею, видавалися грошовi допомоги. Д^яла безкоштовна амбулаторна лiкaрня, шчний притулок. Безкоштовним було навчання в початковому народному училищi на 300 мюць, були вiдкритi дитяча бiблiотекa та народна читальня, недiльнa школа. Працювали притулок для хлопчиюв i дiвчaток i один з перших в Роси дитячих садюв [17].
До 1898 р. в Роси нaлiчувaлося 130 Будинюв прaцьовитостi, в тому чисш таю будинки юнували в Киeвi, Полтaвi, Херсонi, Чершговь
Одним з нaйбiльш яскравих приклaдiв ефективностi православно! соцiaльно-економiчноï системи, яка юнувала на мезо-рiвнi, е дгяльнгсть Трудового Братства М. М. Неплюева. Це Братство (за сучасною термшолопею -велике господарське об'еднання) проюнувало 40 роюв на нишшньому пiвночi Сумсько! облaстi, в його склад входило в середньому вщ 500 до 1500 оаб. Хазяйнували спiльно на основi православних принципiв, а також найкращих методiв i теxнологiй. Ефективнiсть використання пращ i катталу в межах Братства була набагато вище, нiж за його межами. Бшьшовики використовували досвщ господарства для аптаци як приклад комунютичного господарювання, поки не розiбрaлися, що громада створена на православны основi.
У 1929 р., перед ïï знищенням в процесi колективiзaцiï,
сiльськогосподaрськa aртiль М. М. Неплюева мала: розвинену агрокультуру; потужну господарську шфраструктуру, в т. ч. ршьництво з використанням нов^ньо1 на той час техшки; луговодство; бджшьництво; тваринництво; сaдiвництво; лiсове господарство; селекцiйне господарство; заводи (люопильний, цегельний,
виноробний i переробки продукци тваринництва); млин, торфорозробки;
шдус^альш майстернi (ковальсько-слюсарну, теслярську, столярну, шевську); телефонну мережу; електростанщю; готель, громадськi щальш, школи, ясла, клуб [18].
Усi наведеш приклади, що доводять ефективтсть православной модел1 господарювання, об 'еднуе одна цттсна основа: бачення мети господарювання спочатку в духовному, а пот1м - в матер1альному вим1р1, в1дпов1дна iерарх1я потреб людей, яю здтснювали господарювання, ïx ставлення до пращ, багатства, власности
I таких зразюв можна навести багато. Але це все минуле. А що зараз? Таю зразки теж е, але ïx, на жаль, мало видно за загальною, юнуючою на макроривт системою, яка е й аморальною, й неефективною. Приклади щ можна вщнести до сучасного монастирського господарювання, фермерського
господарювання, до дрiбного амейного виробництва, яке намагаються вести сумлшш i грамотш у сво'й справь
Одним Ï3 прикладiв сощального та морального господарювання в Укра'ш е санаторний комплекс «Червона Калина». Це пщприемство лшувально-оздоровчого профшю, що працюе на засадах фшансового самозабезпечення. Метою тдприемства е надання лшувально-оздоровчих послуг населенню на високому рiвнi. Керiвник тдприемства (головний лшар) бачить мiсiю тдприемства в служшш народу на основi професюнашзму, високо'' культури i моральности персоналу, використання найкращих методик лшування та оздоровлення. На тлi закриття багатьох установ подiбного типу в Укра'ш «Червона Калина» не тшьки пережила кризу, але як i рашше е перлиною Захщно' Укра'ни.
Взагали, варто зазначити, що ефективтсть православноï модели господарювання сьогодн довести дуже нелегко. Причин килька.
По-перше, в основному ця модель в дп - кторичний досвид минулого. Сучасна сощально-економична система аморальна и приклади господарювання на основи
православних цинностей в основному можливи лише на ривн сiмейноï або монастирськог' економжи.
Шоковють «ринкових перетворень», що проводяться в Укра'ш, аморальнють реформ, а часто i реформаторiв, безкаршсть i заохочення порушення моральности в економiцi призвели до значних змiн свiдомостi. У багатьох людей, особливо тих, хто не мае мщного духовного стрижня, а також у молодо виникла стшка думка про те, що поставлен цiлi можуть бути досягнутi будь-яким шляхом, що основа устху i багатства - зв'язки, удача, обман, що праця потрiбна тiльки для досягнення матерiальних благ, що свобода - це свобода вщ обов'язюв, закону, совiстi, а освiченiсть, чесшсть i терпiння заважають в досягненш успiху. I мало хто бажае побачити зворотну залежнють мiж змшеним цiннiсним портретом суспiльства i тим, що вщбуваеться в економiцi i житп.
При цьому потрибно розумти, що идеал православноï модели на практиц завжди було здтснити важко. Економжа -це зона тдвищеног' моральноï видповидальности: дохидна, прибуткова дияльтсть и дотримання моральних норм для людини часто стають випробуванням.
По-друге, сучасний досвид морального господарювання тиражують ридко.
По-трете, для оцинки модели потрибно застосовувати не ти критерп, як1 прийняти для оцтки заxiдноï модели -капитализму, а тши (духовно-моральт, социальни, гуманни, екологични та економични).
I останне: ми маемо спотворений идеал цтностей и Их иерархи.
Чи можна вщбудувати укра'нське суспшьство та економшу, якщо члени нашого суспшьства будуть жити вщповщно до тако'' шрамщи цшностей i потреб, яю задаються навт у найкращих зразках сучасно'' захщно' культури (а шрамща Маслоу е не реальнютю, а щеалом для захщного суспшьства), якщо кожен намагатиметься стягнути шматок
загального пирога, а державш дiячi, управлiнцi, пiдприемцi будуть жити за власними штересами? Чи збудуемо ми сильну державу, в якш достойно зможуть жити ус члени суспшьства за таких умов? Здаеться, вщповщь очевидна - нi.
Нам необхщно пам'ятати про те, що наша традищйна модель культури i господарювання, побудована на цiнностях православ'я, давала високу духовно-моральну, соцiальну, i необхiдну економiчну ефективнють. Тому нам слiд звернутись до щнностей власно! культури, виховати суспшьство, яке буде жити вiдповiдно до голосу совютг i законiв християнсько! моралi, вiдбудовуючи на основi цього економшу та державу.
Висновки. Керуючись чужими моделями розвитку, Укра!'на зайшла в глухий кут. I украшсью реформатори порушили закон сощокультурно! щентичносп розвитку сощально-економiчних систем та закон вщповщносп економiчних перетворень моральним принципам, сформованим в певнiй цившзаци, тобто для нашо! цившзаци -принципам християнсько! моралi.
Сьогоднi все наше суспшьство потребуе вiдродження щнностей власно! культури, православно! господарсько! етики, формування на основi !'х мети, стратеги та шляху розвитку нащонально! економши в нових iсторичних умовах.
Головна змша, яка започаткувати iншi - це змiна в самих людях, це розвиток духовно' культури, моральности, штелекту, професiоналiзму. Для того щоб вiдродити економiку, потрiбно м^ти систему управлiння i систему осв^и, а 11 може змiнити тшьки людина, людина, яка захоче змшитися сама.
Катталютичний свiт, в якому ми поки живемо, тримаеться на грошах, владi й конкуренци не тшьки за ресурси, а й за людину. Конкурентну боротьбу з антисистемою можна виграти тiльки на основi духовно! та штелектуально! мобшзаци, оскшьки будь-яка сощально-економiчна система грунтуеться на духовнш
пiдставi. Битву виграе не той, у кого бшьше матерiальних ресурсiв, а у кого сильшше дух i розум (згадаймо бiблiйну iсторiю про Давида i Голiафа, яка вiчно повторюеться в житп рiзних суспiльств i людей). Людина, яка прагне до вiчних щнностей (любовi до Бога, людей, Батьювщини), яка розвивае себе в духовному i професiйному векторах i отримала якiснi знання i необхiднi навички, здатна побудувати систему, що стане альтернативою вмираючому капiталiзму.
Нам потрiбно повернутися до цiнностей свое'' вiри i культури, збудувавши в цих цiннiсних координатах модель морального господарювання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Украина в тройке лидеров по вероятному дефолту - Bloomberg [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://strana.ua/news/29417-ukxaina-v-trojke-liderov-po-veroyatnomu-defoltu-bloomberg.html.
2. Макроэкономика-2017: прогноз от ведущих экономистов Украины [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://forbes.net.ua/selfeducation/reports/14255 07-makroekonomika-2017-prognoz-ot-vedushchih-ekonomistov-ukrainy
3. Украина возглавила рейтинг коррупции в бизнесе [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.20khvylyn.com/news/ economics/n ews_20330.html
4. Компаниец, В. В. О внеэкономических законах развития экономики и доминантах экономического образования [Текст] / В. В. Компаниец // Сборник материалов IV Международной научно-практической конференции "Православный ученый в современном мире. Ценности православного мира и современное общество" (Салоники, Греция 25-26 сентября 2015 г.).- Воронеж, «ИСТОКИ», 2015. - 330 с. - С. 30-46.
5. Компашець, В. В. Управлшня розвитком соцiально-економiчних систем у
духовно-моральному та соцюкультурному вимiрi. Частина 1. Розвиток сощально-економiчних систем у духовно-моральному та соцюкультурному вимiрi. Духовно-моральна соцiально-економiчна система [Текст]: монографiя / В. В. Компашець. -Харкiв : УкрДАЗТ, 2011. - 305 с.
5. Зарубина, Н. Н. Социология хозяйственной жизни: проблемный анализ в глобальной перспективе [Электронный ресурс]: учеб. пособие. - Режим доступа: https://mgimo.ru/upload/iblock/df7/ df7616e7839219ba77b08fb73 a2e9ad5. pdf
6. Липов, В. В. Мотиващя шститущональних змш у трансформацiйнiй економiцi [Текст]: монографiя / В. В. Липов. - Х.арюв: Вид-во НФаУ, 2004. - 184 с.
7. Якунин, В. И. Цивилизационно-ценностные основания экономических решений [Текст]: монография / В. И. Якунин, В. Э. Багдасарян, С. С. Сулашкин. -М.: Научный эксперт, 2008. - 160 с.
8. Сфременко, Т.О. Рiвень економiчноi культури пересiчного громадянина Украiни (за даними експертного опитування) [Текст] / Т. О. Сфременко // Укра'нський сощум. - 2006. -№ 1(12). - С. 88-96.
9. Петрушенко, Ю. Н. Социокультурные ценности хозяйственной деятельности в условиях рыночной трансформации общественных отношений: опыт экономической аксиологии в Украине [Текст] / Ю. Н. Петрушенко // Перекрестки. -2012. - № 1-2. - С. 146-162.
10. Дикань, В. Л. Економiчна культура: змют, функци, iсторичний анашз [Текст] / В. Л. Дикань, В. В. Компашець // Вюник економши транспорту i промисловостi. - Харюв: УкрДАЗТ, 2008. -Вип. 24. - С. 193-199.
11. Дикань, В. Л. Етичш основи бiзнесу [Текст]: навч. поабник / В. Л. Дикань, В. В. Компашець, О. М. Полякова. - Х.арюв: УкрДАЗТ, 2012. - 316 с.
12. Польова, В. В. Особливосп ставлення до пращ та мотиваци трудово''
дiяльностi в рiзних сощокультурних системах [Текст] / В. В. Польова // Вюник економши транспорту i промисловостi. -2013. - Вип. 42. - С. 420-429.
13. Сухорукова, Т. Г. Роль делового этикета в повышении экономической безопасности предприятия [Текст] / Т. Г. Сухорукова // Вюник економши транспорту i промисловостi: зб. наук. праць. - Харюв: УкрДАЗТ, 2017 - № 57. - С. 38-45.
14. Николай Сербский, Святитель. Мысли о добре и зле [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.pravmir.ru/svyatitel-nikolay-serbskiy-myisli-o-dobre-i-zle/
15. Банных, О. В. Русский православный подход к проблеме управления [Текст] / О. В. Банных // (Русский экономический вестник: Научно-публицистический журнал. Специальный выпуск. Материалы Всероссийских научно-богословских чтений). - Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2003. - 423 с.
16. Компаниец, В. В. О православной альтернативе западному проекту «Культура имеет значение» (к вопросу об эффективности разных культур и моделей экономики) [Текст] / В. В. Компаниец // Материалы IV Международного молодежного форума «Нравственные императивы в праве, образовании, науке и культуре» (Белгород, 13-14 мая 2016 г.). -Белгород: Издательство БУККЭП, 2016. -528 с. - С. 230-239.
17. «Социальное предпринимательство» Иоанна Кронштадтского [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.orthedu.rU/news/obzor-smi/11887-socialnoe-predprinimatelstvo-ioanna-kronshtadtskogo.html
18. Мельник, Л. Г. Состоявшаяся утопия, или Машина времени Н.Н.Неплюева: Экономические эссе [Текст] / Л. Г. Мельник. - Сумы: ИтД «Университетская книга», 2004. - 56 с.
