CC BY
43
-□ □-
Проведено дослидження сорбцшних властивостей природног бентоттовог глини Язiвського родовища (Львiвська обл., Украгна) видносно мiдi. Визначено емтст та ктетичт характеристики та ттервал рН для ефективного очищення води. Здшснено моде-лювання ктетики адсорбци та встановлено ймовiр-ний мехатзм. Експериментальна адсорбцшна емтсть становить 31 мг/г. Сорбент проявляв селективтсть щодо вилучення мiдi в присутностi конкуруючих ютв Ключовi слова: стоки, очищення, мiдь, адсорбция, хемосорбщя, монтморилотт, бентотт, емтсть,
селективтсть, ктетика
□-□
Проведено исследование сорбционных свойств природной бентонитовой глины Язовского месторождения (Львовская обл., Украина) относительно меди. Определены емкостные и кинетические характеристики адсорбента и интервал рН для эффективной очистки воды. Осуществлено моделирование кинетики адсорбции и установлен вероятный механизм процесса. Экспериментальная адсорбционная емкость составляет 31 мг/г. Сорбент проявляет селективность при извлечении меди в присутствии конкурирующих ионов
Ключевые слова: стоки, очистка, медь, адсорбция, хемосорбция, монтмориллонит, бентонит, емкость,
селективность, кинетика -□ □-
УДК 544.72, 504.06
|DOI: 10.15587/1729-4061.2014.27345|
АДСОРБЦ1ЙНЕ ОЧИЩЕННЯ М1ДЕВМ1СНИХ СТОК1В НА БЕНТОН1Т1 ЯЗ1ВСЬКОГО РОДОВИЩА С1РКИ
М. А. Петрова
Кандидат техычних наук* E-mail: [email protected] М. О. Войтович*
E-mail: [email protected] *Кафедра еколопчноТ безпеки Львiвський державний уыверситет безпеки життeдiяльностi вул. Клепарiвська, 35, м. Львiв, УкраТна, 79000
1. Вступ
2. Аналiз лкературних даних
Яюсть води е одтею з важливих складових сталого функцюнування сустльства. Якють водних ресурав Украши щороку попршуеться. В основному показни-ки якосп води не вщповщають нормативам за вмютом оргашчних речовин, нафтопродукпв та важких мета-лiв [1]. Особливу небезпеку становить забруднення по-верхневих та тдземних вод важкими металами через 1х токсичнiсть та нездатнiсть до бюдеградацп. Однора-зове забруднення водних джерел важкими металами чинить тривалий хрошчний вплив на воднi екосис-теми та знижуе якють питно! води. Офщшно визнано [1], що якють води джерел водопостачання не може вважатися задов^ьною. Забруднення водних об'ек-тiв внаслiдок антропогенно! дiяльностi тдтверджено численними публiкацiями. Наприклад, авторами [2] здшснено дослщження якостi води рiчки Днiстер на територii Львiвськоi област протягом 2000-2009 рр. В у«х дослiджених створах наявнi марганець, мщь, свинець, кадмiй, кобальт та шкель, в деяких випад-ках спостер^аються перевищення гранично-допусти-мих концентрацiй. Встановлено, що забруднення мае антропогенне походження. Важк метали виявлеш у джерелах питного водопостачання м. Львова та Киева [3, 4] та в зош впливу тдприемств цив^ьно! авiацii (м. Кшв) [5]. Забруднення водних об'екпв здебiльшого здiйснюеться через скид неочищених або недостатньо очищених спчних вод [1]. Тому ефективне очищення спчних вод е умовою сталого функцюнування джерел водопостачання.
Мвдь надходить до природних водойм зi стоками гальвашчних, приладобудiвних та хiмiчних виробни-цтв, прничо-збагачувальних комбiнатiв [6] та теплое-лектростанцiй [7]. У стiчних водах мщь знаходиться у iоннiй та комплекснш формах [8, 9], норми утворен-ня коливаються в межах 0,04-49 м3/1 т продукцп. В основному стоки мають рН 8,3-11,5 [6].
Ефективне знешкодження мщевмюних стiчних вод забезпечуеться комплексними технолопями. На пер-шiй стадп застосовують реагентнi та флотацiйнi мето-ди, доочищення здiйснюють сорбцiйними, юнообмш-ними або мембранними методами [10]. Адсорбщю та юнний обмiн застосовують для очищення низькокон-центрованих СВ вщ мiдi до нормативно встановлених значень. Перспективним напрямом е пошук недорогих адсорбенив з високими емнiсними та експлуатацшни-ми характеристиками.
В процесах адсорбцiйного очищення вщ iонiв мiдi апробовано велику юлькють синтетичних та природних адсорбенпв. Зокрема, високу ефективнiсть показали гщрофобш волокнистi матерiали на основi термопластичних полiмерiв [11] та полiмерiв, що мь стять функцiональнi групи диетилентриамштетра-оцтово! кислоти [12], гщроксиду залiза [13]. Син-тетичнi сорбенти, як правило, використовують для концентрування металiв для аналiтичних цiлей. 1х застосування у технологiях водоочищення недощль-не через досить високу вартють i складнiсть операцiй одержання.
©
Очевидно, тому в розробках зарубiжних вчених спостертеться штерес до природних адсорбенпв, зокрема до глинистих мiнералiв. Завдяки високш пи-томiй поверхнi глини легко диспергуються i проявля-ють високу сорбцiйну емнiсть. Як правило, сорбщя максимальна в нейтральному середовишд (рН=6-8), i зменшуеться до 10 % у кислому середовищь Адсор-бцiя мiдi на глинi задовшьно описуеться iзотермою Ленгмюра [14, 15]. Поверхня глини розкривае мож-ливост вдосконалення сорбцiйних властивостей ме-хашчною активацiею [16] або хiмiчною модифжащею
[17]. Пiсля механiчноi активацii матерiал може бути використаний у динамiчних умовах. В результатi хь мiчного модифiкування, як правило, спостертеть-ся тдвищення ефективностi матерiалу. Робота [16] б^ьшою мiрою присвячена опису структурних змш внаслiдок активацii, i не включае вивчення мехашз-му адсорбцп. Автори [17] встановили, що зб^ьшення ефективностi адсорбцii на модифiкованому полiакри-ламiдними композитами бентонiтi в основному пов'я-зане зi збiльшенням питомоi поверхнi, тобто адсорбцiя зворотна i неселективна. Вiдтак, доцiльнiсть такоi обробки сумнiвна. 6мнiсть Al-пiларованого бентонiту
[18] сягае 30 мг/г глини, при чому адсорбщя вщбува-еться внаслвдок поверхневого комплексотворення та iонного обмшу. Нажаль, селективнiсть модифiкату не дослвджено. Суттевою перевагою природних сорбентiв е 1х доступнiсть та простота утилiзацii вiдпрацьованих матерiалiв у будiвельнiй промисловост [19].
3. Мета дослiдження та постановка задачi
Метою роботи е вивчення адсорбцшного очищення розчинiв ввд iонiв мiдi на природнiй бентоштовш глинi Язiвського родовища сiрки та встановлення можли-востi 11 застосування у адсорбцшних технологiях очищення стоюв.
Для досягнення цiеi мети виршувались наступнi задачi:
- визначення сорбцшних, емнiсних та кiнетичних характеристик,
- ощнка поведiнки адсорбенту в умовах конкурентно! адсорбцп та встановлення ймовiрного мехашз-му процесу.
4. Методика експериментальних дослiджень адсорбцп мiдi
Для очищення розчишв, що iмiтують мiдевмiснi стоки, використовували природну бентоштову глину Язiвського родовища (Украiна). Застосовували фрак-щю природного мiнералу з крупнiстю зерен 0,5 мм. Доза адсорбенту - 1 г/100 мл. Адсорбцшну емшсть ощнювали за результатами адсорбцii мвд з модельних розчинiв мiдi сульфату: наважки 0,5 г глини приводили в контакт з 50 мл розчину з концентращями Си2+ 0,6; 3; 6; 30; 50; 150; 300; мг/л i залишали на 24 год. при юмнатнш температурь Шсля цього визначали юни мвд фотометричним методом.
Вивчення кшетики здiйснювали методом обмеже-ного об'ему на концентращях Си2+ 30 мг/л. Для цього
0,5 г бентонiтовоi глини приводили в контакт з 50 мл розчину мда, перемшували та залишали на 0,5; 1; 1,5; 2; 4; 8; 24 год. Визначення впливу кислотност розчину здшснювали проведенням адсорбцп з розчишв з концентращями Си2+ 30 мг/л та значеннями рН 1,7; 2; 3,6; 4; 6. Необхвдне значення рН створювали 0,1 М розчи-ном хлоридно! кислоти. Для дослщження поведшки адсорбенту в умовах конкурентноi адсорбцп використовували розчини калт хлориду з концентращями К+ 39,5; 79; 158; 395 мг/л. Вс експерименти проводили у трьох повтореннях.
Стушнь сорбцп (S, %) та сорбцiйну емшсть мг/г) розраховували за зменшенням концентрацп мiдi у водному розчиш за формулами:
S = С' ~ С 100%, (1)
С,
V
qt = (С, - С^-, (2)
т
де С, - початкова концентрацiя мiдi в розчиш, мг/дм3; Се - концентращя пiсля адсорбцп, мг/дм3; Ct - концен-трацiя у момент часу ^ мг/дм3; V - об'ем розчину, см3; т - маса сухого сорбенту, г.
5. Результати експериментальних дослщжень адсорбцшного очищення розчишв вщ юшв мiдi та ¡х обговорення
Для оцiнки ефективностi застосування адсорбенту для видалення мда проведено дослщження ад-сорбцiйноi емност при вилученнi мiдi з розчишв з концентращями 0,6-300 мг/л. Як правило, значення граничноi адсорбцiйноi емноси знаходять за результатами аналiзу iзотерм адсорбцii. Для бентошту Язiвського родовища сiрки виявлено, що адсорбщя не описуеться класичними iзотермами (Ленгмюра, Фрейндлiха, тощо), тобто зi збiльшенням концен-трацii (в межах, характерних для спчних вод) не вщбуваеться насичення адсорбенту iонами мвд. На-томiсть, вiдбуваеться вилучення мвд в широкому дiапазонi концентрацiй (табл. 1), i вилучення з розчину 300 мг/л проходить на 99,9 %, при чому емшсть становить 31 мг/г глини. В практищ адсорбцп важ-ких металiв таю випадки е досить рщкюними, хоча зустрiчаються для сорбцп юшв перехщних металiв мiдi на макропористих юнообмшних матерiалах [12]. Таким чином, матерiал виявляе високi емнiснi характеристики. Слщ зазначити, що адсорбент проявляе високу селектившсть при концентращях мда вище 3 мг/л, тодi як при низьких концентрацiях адсорбщя менш ефективна. Це вiдбуваеться внаслщок низько! ймовiрностi пiдведення адсорбтиву до поверхш адсорбенту або внаслщок низько! швидкостi реакцii при малому градiентi концентрацiй.
Кiнетичнi залежностi дають можливiсть визначити час, необхiдний для досягнення рiвноваги в системi «адсорбент - юни мвд». На рис. 1 зображена кшетична крива адсорбцп мвд на природному бентонiтi. Очевидно, що рiвновага досягаеться за двi години.
Таблиця 1
Адсорбц1я м1д1 на бентонт Яз1вського родовища с1рки
Концентращя Си2+, мг/л S, %
Початкова Залишкова
0,6 0,20 66,7
3,0 0,28 90,7
6,0 0,28 95,3
12,0 0,42 96,5
30,0 0,99 96,7
60,0 0,77 98,7
150,0 1,36 99,1
300,0 1,4 99,5
Таблиця 2
Параметри кшетичних моделей адсорбцп мщ1 на бентон1т1 Яз1вського родовища арки
Рис. 1. Юнетика адсорбцп мщ1 на бентон1т1 Яз1вського родовища арки
Позитивним е те, що адсорбщя починаеться з перших годин процесу. На противагу, у робо^ [14] спо-стерiгали плато «нульово! сорбцп» у першi години процесу внаслiдок утворення iнертних комплексiв важких металiв, якi з часом руйнувалися.
Оцшюючи кiнетику процесу з точки зору техноло-гiчноi реалiзацii адсорбцшного очищення, ефектив-ний час досягнення максимально можливого ступеня сорбцii мiдi для дослщжуваного сорбенту не переви-щуе 2 год.
Теоретична обробка кшетичних кривих за моделями дифузiйноi та хiмiчноi кiнетики дозволяють встановити мехашзм адсорбцп та виявити лiмiтуючу стадiю процесу. Кiнетичнi моделi також надають iнформацiю про вклад хемосорбцп у загальний хiд процесу. До експериментальних даних застосовано моделi псевдо-першого, псевдо-другого порядку, вну-трiшньодифузiйну, Бангама та Рiчi [20]. Для вста-новлення моделi, яка описуе процес, застосовували коефвденти детермiнацii (R2). Результати представлено у табл. 2.
Кшетика адсорбцii мiдi описуеться рiвнянням псевдо-другого порядку. Це дозволяе стверджувати, що дифузiя не лiмiтуе процес адсорбцп. Натомiсть, адсорбцiя лiмiтуеться швидкiстю хiмiчноi реакцп. Вiдповiдно, реакщя мiж мiддю та функцiональними групами бентонггу е реакцiею другого порядку i вони взаемодiють мiж собою у сшввщношенш 1:1. Окрiм цього, кшетична модель дае можливiсть розрахувати емшсть матерiалу у будь-який момент за значенням максимально'! сорбцiйноi емност ^е). Встановлено, що розрахована емшсть е близькою до експеримен-тально".
Зна-
Кшетична Лшеаризована Параметри чення
модель штегральна форма [20] модел1 пара-метр1в
Псевдо-першого Яе., мг/г 1,91
1п(Ле -= 1пяе -k1t к1, год-1 0,36
порядку R2 0,68
Псев- 1 1 1 = 2 + t qt к2 - Яе Яе Яе., мг/г 3,04
додругого К гДм^год) 37,12
порядку R2 0,99
Внутрш-ньоди- Яе., мг/г 0,07
qt = kiqet0■5 +1 к^ г/(мггод) 2,91
фузшна R2 0,21
( С 1 к0, мг 0,04
1og1og I С ч = а 0,005
Бангама
= 1og 1 l + a1ogt % 2.303У ) R2 0,48
1 1 1 qt Яе kRqet Яе., мг/г 3,22
Р1ч1 KR, год-1 20,67
R2 0,61
Ефективнiсть сорбцiйного очищення значною мiрою залежить вiд кислотностi розчину. Як правило, найбтьший ступiнь очищення спостершаеться у лужному середовищi, вш i рiзко падае при переходi до кислого. Це пов'язано з поведшкою рiзних форм мiдi у розчинах [9].
Вщповщно механiзму зв'язування юшв мiдi, характер залежнос^ вiд рН та вiд юнно" сили розчину знач-но рiзниться. Адсорбцiя може вiдбуватися внаслiдок юнного обмiну (обмiн з катiонами, що перебувають в мiжпакетних просторах монтморилошту) або внаслi-док утворення комплексних сполук з поверхневими функцiональними ОН-групами.
Осюльки у реальних технологiчних процесах ут-ворюються розчини з рiзною кислотшстю, необхiдно визначити iнтервал рН, при яких очищення вщ iонiв мщ буде ефективним. На рис. 2 представлен результати видалення мщ з розчинiв при рiзних рН.
Рис. 2. Залежнють адсорбцп мщ1 в1д рН на бентон1т1 Яз1вського родовища с1рки
У сильнокислому середовищд (при рН<2) адсорб-цiя не вiдбуваeться внаслiдок протонацп поверхневих ОН-груп. При пiдвишеннi рН стушнь адсорбцп рiзко зростае i сягае 100 % вже при рН=4. У лужному середо-вишд (при рН>8) проходить осадження мвд, i в такому випадку неможливо виокремити адсорбцшну складо-ву. Подiбна залежнiсть була виявлена у робот [14] для адсорбцп мiдi на №-бентонт. Проте, максимальне вилучення мвд становило 70 %, тодi як на даному ма-терiалi сорбщя сягае 99 %.
Стiчнi води та технолопчш розчини, окрiм юшв мiдi, мiстять iони фонових електролтв, концентра-цiя яких може перевищувати концентрацiю мiдi в кiлька разiв. При виборi iонiв, якi могли би показати селектившсть адсорбенту та його поведшку в умовах конкурентно! адсорбцп, керувалися принципом поши-реносп в стiчних водах. На основi цього був обраний калiю хлорид як конкурент мвд за адсорбцшш центри. Процес представлений на рис. 3.
Початкова концентрацт
Рис. 3. Адсорбфя мiдi на бентонiтi Язiвського родовища сiрки в присутностi калю хлориду
Очевидно, що адсорбцiя в присутност до 158 мг/л К+ вiдбуваеться зi зниженням ефективностi лише на 5-7 % у порiвняннi з чистими розчинами. При пе-реходi до концентрацп 395 мг/л К+ спостерiгаеться iнгiбування адсорбцп! на 10-20 %. Проте, такий рiвень
шпбування несуттево впливае на загальну ефектив-нiсть процесу. Наприклад, модифжований полiакри-ламiдом бентонiт [17] при адсорбцп з розчишв з юн-ною силою 0,1 М виявляе емшсть 10 мг/г. Як правило, суттеве пригшчення адсорбцшно! активностi вщбу-ваеться, коли процес вiдбуваеться за мехашзмом неселективно'! фiзично! адсорбцп, коли внаслщок велико! кiлькостi конкуруючих iонiв ускладнений транспорт адсорбтиву до активних центрiв адсорбенту. Для до-слiджуваного бентонiту, очевидно, наявнi специфiчнi сорбцiйнi центри, якi проявляють селектившсть щодо мiдi в присутностi конкуруючих юшв.
Адсорбцшш характеристики природно! бентошто-во! глини Язiвського родовища арки не поступаються хiмiчно активованим аналогам, описаним у [15, 17-18], а за селектившстю перевищують матерiал, представлений у [18].
5. Висновки
Вивчено процеси адсорбцшного очи-щення мiдевмiсних розчинiв iз засто-суванням природно! бентоштово! глини Язiвського родовища шрки. Виявлено, що процес ефективний у широкому дiа-пазонi концентрацш мiдi. Адсорбент проявляе високi сорбцшш та емнiснi характеристики: адсорбцiйна рiвновага досягаеться за 1-2 години, експеримен-тальна гранична адсорбцiйна емнiсть сягае 31 мг/г глини. Встановлено, що процес дощльно проводити при рН>4. На прикладi вилучення мiдi з розчишв з концентращями калiю до 395 мг/л показано, що ефектившсть адсорбцп змен-шуеться незначно. Вщповщно, матерiал може застосовуватися у технолопях очищення стiчних вод та технолопчних розчинiв. Для встановлення мехашзму процесу проведено моделювання кшетики адсорбцп за моделями дифузшно! та хiмiчно! кiнетики. Виявлено, що процес лiмiтуеться хiмiчною реакцiею, яка вщбуваеться мiж адсорбентом та адсорбатом.
Л^ература
Нацюнальна доповщь про яюсть питно! води та стан питного водопостачання в Укра!т у 2012 рощ [Текст] / Мшстерство регiонального розвитку, 6уд1вництва та житлово-комунального господарства Укра!ни. - К., 2013. - 450 с. Станько, О. М. Важю метали у водк забруднення р1чки Дтстер за остант 10 роюв (територ1я Льв1всько! обласп) [Текст] / О. М. Станько // Еколопчна токсиколопя. - 2012. - С. 58-63.
Лотоцька-Дудик, У. Б. Ппетчна оцшка якосп води джерел м. Львова [Текст] / У. Б. Лотоцька-Дудик, Н. О. Крупка,
0. А. Галай, О. М. Станько // Довюлля та здоров'я. - 2013. - № 2. - С. 60-62.
Андрусишина, I. М. Застосування метод1 АЕС - 1ЗП у визначент х1м1чних елеменпв у водах м. Киева та обласп [Текст] /
1. М. Андрусишина, О. Г. Лампека, I. О. Голуб // Довюлля та здоров'я. - 2010. - № 2. - С. 14-18.
Маджа, С. М. Оцшка ступеня забруднення грунтових вод важкими металами поблизу тдприемств цившьно! ав1ацп [Текст] / С. М. Маджа, Т. I. Дмитруха, М. М. Радомська, I. Л. Троф1мов // Еколопчна безпека. - 2014. - № 1. -С. 69-73.
Лихачев, Н. И. Канализация населенных мест и промышленных предприятий [Текст] / Н. И. Лихачев, И. И. Ларин, С. А. Хаскин и др. - М.: Стройиздат, 1981. - 639 с.
Шаблш, Т. О. Вилучення юшв мщ1 з води теплообмшних циркуляцшних систем [Текст] / Т. О. Шаблш // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2010. - Т. 3., № 8 (45). - С. 10-13.
8. Линник, П. Н. Содержание и особенности распределения алюминия, железа и меди среди их форм нахождения в воде некоторых Шацких озер [Текст] / П. Н. Линник, В. А. Жежеря, Р. Н. Линник, Я. С. Иванченко // Экологическая химия. -
2012. - Т. 21, № 2. - С. 98-111.
9. Ермаков, Д. В. Извлечение катионов меди (II) с помощью коллоидных сорбентов [Текст] / Д. В. Ермаков, А. В. Свиридов, Ю. Р. Ибатулина // Известия Челябинского научного центра. - 2004. - № 1. - С. 165-167.
10. Виноградов, С. С. Экологически безопасное гальваническое производство [Текст] / С. С. Виноградов. - М.: Глобус, 1998. -302 с.
11. Петрова, Е. В. Исследование перспектив использования гидрофобных волокнистых сорбентов для очистки вод от ионов металлов [Текст] / Е. В. Петрова, А. П. Асташкина, Д. А. Филоненко, В. И. Отмахов, Т. И. Изаак // Известия Томского политехнического университета. - 2007. - Т. 310, № 2. - С. 136-141.
12. Ковалев, И. А. Выбор эффективного сорбента для динамического концентрирования тяжелых металлов из растворов [Текст] / И. А. Ковалев, Н. М. Сорокина, Г. И. Цизин // Вестник Московского университета. Серия 2. Химия. - 2000. -Т. 41, № 5. - С. 309-314.
13. Марков, В. Ф. Извлечение меди (II) из промышленных стоков с помощью композиционного сорбента сильнокислотный катион - гидроксид железа [Текст] / В. Ф. Марков, Н. И. Формазюк, Л. Н. Маскаева, Ю. Н. Макурин, Е. И. Степанов-ских // Альтернативная энергетика и экология. - 2007. - № 3 (47). - С. 144-149.
14. Liu, Z. Adsorption of copper and nickel on Na-bentonite [Text] / Zhi-rong Liu, Shao-qi Zhou // Process Safety and Environmental Protection. - 2010. - Vol. 88, Issue 1. - P. 62-66. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.psep.2009.09.001
15. Futalan, C. M. Comparative and competitive adsorption of copper, lead, and nickel using chitosan immobilized on bentonite [Text] / C. M. Futalan, C.-C. Kan, Maria Lourdes Dalida, Kuo-Jung Hsien, Chelo Pascua, Meng-Wei Wan // Carbohydrate Polymers. - 2011. - Vol. 83, Issue 2. - P. 528-536. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.carbpol.2010.08.013
16. Bertagnolli, C. Preparation and characterization of a Brazilian bentonite clay for removal of copper in porous beds [Text] / Caroline Bertagnolli, Sirlei Jaiana Kleinttbing, Meuris Gurgel Carlos da Silva // Applied Clay Science. - 2011. - Vol. 53, Issue 1. - P. 73-79. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.clay.2011.05.002
17. Zhao, G. Sorption of copper(II) onto super-adsorbent of bentonite-polyacrylamide composites [Text] / G. Zhao, H. Zhang, Q. Fan, X. Ren, J. Li, Y. Chen, X. Wang // Journal of Hazardous Materials. - 2010. - Vol. 173, Issue 1-3. - P. 661-668. doi: 10.1016/j.jhazmat.2009.08.135
18. Karamanis, D. Efficiency of aluminum-pillared montmorillonite on the removal of cesium and copper from aqueous solutions [Text] / D. Karamanis, P.A. Assimakopoulos // Water Research. - 2007. - Vol. 41, Issue 9. - P. 1897-1906. doi: 10.1016/j.watres.2007.01.053
19. Петрушка, I. М. Використання вщпрацьованих сорбенйв для виробництва будiвельних матерiалiв ^кст] / I. М. Петрушка, О. Д. Тарасович // Вюник Нацюнального ушверситету «Льв1вська пол^ехшка». Серiя: Теорiя i практика будiвництва. -
2013. - № 755. - С. 305-308.
20. El-Kamash, A. Evaluation of zeolite A for the sorptive removal of Cs+ and Sr2+ ions from aqueous solutions using batch and fixed bed column operations [Text] / A. El-Kamash // Journal of Hazardous Materials. - 2008. - Vol. 151, Issue 2-3. - P. 432-445. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.jhazmat.2007.06.009
