CC BY
11
УДК 336.221.4
АДАПТИВНА ТА КОГЕРЕНТНА 1ИСТИТУЦ1йНА АРХ1ТЕКТОН1КА П0ДАТК0В0Г0
РЕГУЛЮВАННЯ
® 2018 Н1К1Т1ШИН А. О.
УДК 336.221.4
Нштшин А. О.
Адаптивна та когерентна шституцшна apxiTeKTOHiKa податкового регулювання
Визначено, що розкриттю змсту адаптивноi та когерентноi ¡нституцшно)' архтектонки податкового регулювання прид'шено недостатню увагу, а отже, цей напрямок науково-практичних досл'джень мае актуальний характер. Доведено, що адаптивна та когерентна ¡нституц/йна архтектонка податкового регулювання (рунтуеться на системi податкового регулювання яка забезпечуе адекватшсть i зв'язок регулятивних заход'в iз економiчним i со^альним розвитком крани за рахунок досягнення та тдтримки найбльш оптимальних ствв'дношень мiж елементами зазначеноi системи. Розкрито адаптившсть i когерентнсть iнституцiйноiархтектонки податкового регулювання в процес виконання Стратеги сталого розвитку «Украна - 2020». Показан насл'дки розбалансування розвитку iнституцiйноiархтектонки податкового регулювання та при-клади нституцшнальнихрозрив'в. Розкрито дю атрактор'в iрепелер'в на бiзнес iрозвиток iнституцiйноiархтектонки податкового регулювання. Проведено анал'в iнституцiйних показнит атрактор'в i репелер'в сучасноi полтики податкового регулювання з урахуванням геополтичного розташування Украни в контекст'1 мiжнародноi податково: конкуренцИ.
Ключов'1 слова: податки, оподаткування, податковерегулювання, архтектонка, соцiально-економiчний розвиток. Рис.: 2. Табл.: 4. Ббл.: 15.
Нштшин Андрй Олександрович - кандидат економ'нних наук, доцент, доцент кафедри фiнансiв, Втницький торговельно-економiчний 'тститут Кшвського нацонального торговельно-економiчного утверситету (вул. Соборна, 87, Внниця, 21050, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 336.221.4
Никитишин А. А. Адаптивная и когерентная институциональная архитектоника налогового регулирования
Определено, что раскрытию содержания адаптивной и когерентной институциональной архитектоники налогового регулирования уделено недостаточное внимание, а следовательно, это направление научно-практических исследований имеет актуальный характер. Доказано, что адаптивная и когерентная институциональная архитектоника налогового регулирования основывается на системе налогового регулирования, обеспечивающей адекватность и связь регулятивных мер с экономическим и социальным развитием страны за счет достижения и поддержания наиболее оптимальных соотношений между элементами указанной системы. Раскрыта адаптивность и когерентность институциональной архитектоники налогового регулирования в процессе выполнения Стратегии устойчивого развития «Украина - 2020». Показаны последствия разбалансировки развития институциональной архитектоники налогового регулирования и примеры институциональных разрывов. Раскрыто действие аттракторов и репеллеров на бизнес и развитие институциональной архитектоники налогового регулирования. Проведен анализ институциональных показателей аттракторов и репеллеров современной политики налогового регулирования с учетом геополитического положения Украины в контексте международной налоговой конкуренции. Ключевые слова: налоги, налогообложение, налоговое регулирование, архитектоника, социально-экономическое развитие. Рис.: 2. Табл.: 4. Библ.: 15.
Никитишин Андрей Александрович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов, Винницкий торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета (ул. Соборная, 87, Винница, 21050, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.221.4
Nikitishin A. 0. The Adaptive and Coherent Institutional Architectonics of Tax Regulation
TIt is determined that insufficient attention has been paid to the disclosure of the content of the adaptive and coherent institutional architectonics of tax regulation, and, therefore, this direction of scientific and practical research is relevant. It is proved that the adaptive and coherent institutional architecture of tax regulation is based on the system of tax regulation ensuring the adequacy and connection of regulatory measures with the economic and social development of a country by achieving and maintaining the most optimal relationships between the elements of this system. The adaptability and coherence of institutional architectonics of tax regulation in the process of implementing the Strategy of Sustainable Development "Ukraine — 2020" is revealed. The consequences of the imbalance in the development of institutional architectonics of tax regulation and examples of institutional gaps are shown. The effect of attractors and repellers on business and the development of institutional architectonics of tax regulation is disclosed. The analysis of institutional indicators of attractors and repellers of the current tax regulation policy is carried out taking into account the geopolitical position of Ukraine in the context of international tax competition. Keywords: taxes, taxation, tax regulation, architectonics, social and economic development. Fig.: 2. Tbl.: 4. Bibl.: 15.
Nikitishin Andriy 0. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, Vinnitsa Institute of Trade and Economy of Kyiv National University of Trade and Economy (87 Soborna Str., Vinnytsia, 21050, Ukraine) E-mail: [email protected]
Вступ. Система податкового регулювання мае бути адекватною та перебувати у постшному зв'язку iз осно-вними напрямами економiчноí полiтики, що визначаються державою: полiтикою iнституцiйних перетворень, анти-циклiчною, структурно-галузевою, бюджетною, швести-цiйною, амортизацiйною, антимонопольно-конкурентною, грошово-кредитною, цiновою, валютною, зовшшньоеконо-мiчною та регуляторною.
Адаптивний (в1д латинського <^арйо» - пристосу-вання) - шдид до розвитку шституцшно! архггектошки по-даткового регулювання, який дозволяе пристосовуватися та враховувати у свош трансформацп динамiку сощально-економiчних процейв у краМ. Подальший розвиток ш-ституцшно! архiтектонiки податкового регулювання мае в^буватися на засадах когерентностi (в^ латинського «соЬаегеш» — що знаходиться у зв'язку) з шституцшною архггектошкою економiчноí i сощально1 системи краши.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш, видьлен-ня невиршених рашше частин загально! проблеми. 1н-ституцiйним трансформащям фiнансово-економiчноí системи, в тому чи^ податкового регулювання, присвяченi пращ А. А. Гриценка [1; 4], А. П. Вожжова [2], А. I. Крисова-того [3], Н. М. Крючково! [6], В. Р. Оденка, М. I. Скрипни-ченко, В. С. Пономаренко [4], I. Я. Чугунова [4-6; 15] та ш. Незважаючи на достатню увагу з боку науковщв до питань розвитку фшансово1 системи та податкового регулювання, сутшсть його архггектошки у вггчизнянш науковiй лиера-турi розкрита неповшстю.
Постановка завдання. Мета роботи полягае у ви-значення основного змгсту адаптивно1 та когерентно: ш-ституцшно! архiтектонiки податкового регулювання.
Виклад основного матерiалу дослiдження. У наущ iнституцiйне середовище трактуеться як сукупшсть:
■ iнститутiв у широкому розумшш, до яких в^но-ситься менталитет iндивiдiв, певних суспкьних груп i ринкова культура;
■ процедур i правил поведiнки, якi передбаченi законом або звичаем;
■ шституцшних органш i структур, покликаних за-безпечувати задоволення економiчних i сощаль-них потреб суспкьства;
■ законодавчих та iнших норм регулювання, яи стоять на захист приватних iнтересiв економiч-них суб'екпв i держави.
Регулювання належить до одше1 з найдавнiших функцiй держави, i сьогоднi воно глибоко штегровано в економiчнi та соцiальнi процеси у краш [7]. Адаптивнiсть податкового регулювання - це властивють, здатшсть i характеристика системи використовувати нову шформащю, швидко пристосовуватися до змш в iнституцiйному серед-овищi держави для наближення свое полiтики i структури до оптимальних параметрiв. Неналежна адаптивнiсть - це нездатшсть належним чином аналiзувати наявну шформащю, що впливатиме на ефектившсть заходш податкового регулювання i стримуватиме досягнення збалансованого та стiйкого соцiально-економiчного розвитку краши.
Значний вплив на шституцшну архiтектонiку податкового регулювання мають сустльш iнститути, структура економши краши, полiтичнi, соцiальнi та культурш чинни-ки. Структура економiки краши визначае галузевi сшвв^-ношення податкових надходжень до бюджепв уск рiвнiв.
Слабкi суспiльнi iнститути можуть формувати основу для значних ухилень в^ оподаткування, зловживань у застосу-ванш законодавчих правил у процесi здшснення податкового регулювання. Соцiальнi чинники в середньо- та дов-гостроковш перспективi також впливають на шституцшш спiввiдношення у сферi оподаткування, а культурна скла-дова може позитивно або негативно впливати на розвиток податкових в^носин. Негативне в^ношення суспкьства до iнституту оподаткування визначатиме спшв^ношен-ня мiж добровкьною та примусовою сплатою податкш, задекларованими та прихованими в^ оподаткування по-датковими зобов'язаннями. Це, своею чергою, впливатиме на архиектошку iнституцiональноl структури фккальних органш (для прикладу, розширення апарату пiдроздiлiв аудиту, погашення боргу, таргетингу та управлшня митни-ми ризиками, фшансових розслiдувань, боротьби з в^ми-ванням доходiв, одержаних злочинним шляхом), а також на розвиток мехашзмш примусового стягнення податкш, проведення контрольно-перевiрочних заходiв, посилення вiдповiдальностi за ухилення вiд сплати податкiв.
Когерентний шдпд до формування та розвитку ш-ституцшно! архiтектонiки податкового регулювання мае базуватися на забезпеченнi ткного зв'язку (когези - лат. «соЬаеяш» - зв'язаний, зчеплений), взаемоди та цшснос-тi його складових елеменпв, що дозволить забезпечити !х гармоншне доповнення один одного, усунення протирiч в процесi реалiзацil i досягнення стратепчних цкей не лише податкового, але й бюджетного регулювання. Аналiз, про-гнозування, планування, облiк, податковий контроль, ви-конання iнших податкових процедур е об'еднаним у едине цке дiевим механiзмом регулювання податкових платежiв.
Важливою складовою формування та розвитку ш-ституцшно! архiтектонiки податкового регулювання е його шституцшне забезпечення, серед якого чкьне мiсце пось дае iнституцiонально-правове забезпечення, яке створюе правову основу для ефективно1 реалiзацil податково1 та митно! полiтики. Про таку важливкть свiдчить приклад дисбалансу в розвитку шститущональних регулюючих правил: Законом Украши вiд 07.12.2017 № 2245-УШ «Про внесення змiн до Податкового кодексу Украши та деяких законодавчих акпв Украши щодо забезпечення збалансо-ваностi бюджетних надходжень у 2018 рощ» внесен такi змши до Податкового кодексу Украши в частиш механiзму регулювання безмитного перевезення через кордон това-рiв: «У разi ввезення на митну територiю Украши у ручнш поклажi та/або у супроводжуваному багажi товарiв (крiм шдакцизних товарш та особистих речей), сумарна фактур-на вартiсть яких не перевищуе еквшалент 500 евро та сумарна вага яких не перевищуе 50 кг, через шш^ нгж в^крит для повiтряного сполучення, пункти пропуску через дер-жавний кордон Украши фiзичною особою, яка була в^сут-ня в УкраШ менше нiж 24 години або яка в'шджае в Укра1-ну частше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування е частина сумарно1 фактурно1 вартостi таких товарш, що перевищуе еквiвалент 50 евро, з урахуванням мита, що шдлягае сплатi» [8].
Через таи змши на Зах^нш УкраМ в^булися акци протесту з перекриття дор:г до Польщi з вимогою скасу-вання зазначених суперечливих правових положень, яи обмежують безмитне перевезення через кордон товарш вартютю понад 50 евро.
Таким чином, Инорування когерентного nÎAXOAy до формування та розвитку податкового регулювання, в^сут-шсть когезп мiж складовими шститущонально-правового забезпечення призводить до виникнення суперечностей та розбiжностей у застосyваннi ст. 374 «Умови ввезення (пересилання) громадянами товарш на митну територш Украши» Митного кодексу Украши та ст. 191 «Особливост визначення бази оподаткування для товарш, що ввозять-ся на митну територш Украши у мгжнародних поштових та експрес-в^правленнях, у несупроводжуваному багажi, та для товарш, що ввозяться на митну територш Украши фiзичними особами у ручнш поклажi та/або у супроводжу-ваному багажЬ Податкового кодексу Украши [9; 10].
Отже, важливо забезпечити сталий розвиток шституцшно! архггектошки податкового регулювання на осно-вi внутршньо'1 когерентностi системи шститущонально-правового забезпечення податково'1 та митно'1 полiтики.
1нституцшна архiтектонiка податкового регулювання мае бути адаптивною та когерентною iз основними напря-мами економiчноï полiтики, що визначаються державою:
■ полiтикою шституцшних перетворень, забезпе-чуючи податкову основу для формування ращо-нально'1 багатоукладно'1 економiчноï системи;
■ антициклiчною, регулюючи темпи економiчного зростання, упереджуючи економiчне падiння та виникнення криз;
■ структурно-галузевою, сприяючи прогресивним змiнам у стрyктyрi народного господарства та удосконаленню мгжгалузевих i внутршньогалузе-вих пропорцiй; стимулюючи розвиток галузей на основi науково-техшчного прогресу; шдтримую-чи конкyрентоспроможностi вп'чизняно! продук-Ц11 на зовнiшнiх ринках i зростання рiвня життя громадян;
■ бюджетною, забезпечуючи оптимальне формування податкових доходiв, якi е основою державних фшансових ресурсш, загальнодержавнi та мiсцевi iнтереси, регулювання державного боргу;
■ швестицшною, створюючи суб'ектам господарю-вання необхiднi умови для залучення фiнансових ресурсш та розширеного в^творення основних засобш виробництва;
■ амортизацшною, забезпечуючи суб'ектам госпо-дарювання сприятливi фiнансовi умови для вiд-творення основних виробничих i невиробничих фондш на iнновацiйнiй технiко-технологiчнiй основi;
■ антимонопольно-конкурентною, створюючи спри-ятливе конкурентне середовище для дiяльностi бiзнесy; забезпечуючи ршний пiдхiд та не допус-каючи дискримiнацiï; беручи участь у контролi якостi продукцп;
■ грошово-кредитною, регулюючи обсяг грошово'1 маси;
■ цшовою, регулюючи розмiр податкш i зборiв, якi включаються до складу витрат на виробництво товарш (робiт i послуг) та перекладаються на по-купцш товарш за допомогою включення в цшу;
■ валютною, тдтримуючи курс нацiональноï валю-ти щодо iноземних валют; стимулюючи зростання державних валютних резервiв;
■ зовнiшньоекономiчною, регулюючи в^носин суб'ектш господарювання з шоземними суб'ектами господарювання при здiйсненнi експортно-iмпортних операцiях; захищаючи нацiональний ринок i вгтчизняного товаровиробника;
■ регуляторною, вдосконалюючи податкове правове регулювання господарських в^носин; створюючи умови для ефективних вiдносин м1ж регулятор-ними органами або шшими органами державно'1 влади та платниками податив, забезпечуючи мь нiмальне втручання у 1х фшансово-господарську дiяльнiсть.
6 доцiльним використовувати синергетичний шд-хiд («synergetikos» у перекладi з давньогрецько'1 означае -спшробгтництво, спiльна дш) до розвитку шституцшно'1 архiтектонiки податкового регулювання, який базуеться на багатостороннш спiльнiй взаемодп норм, правил, законш, органш влади, регулюючих установ в шституцшному про-стор1 краши. Термiн «синергетика» запропонував шмець-кий вчений Г. Хакен, i вш визначае yзгодженiсть взаемодп певних частин при створенш структури як цкого [11].
Синергетичний шдпд до реалiзацiï фiскальноï, еко-номГчно'1 i сощально'1 функцп податкш, к узгоджена вза-емодiя у рамках единого мехашзму податкового регулювання як складово'1 реалiзацiï вище зазначених основних напрямш економiчноï полГтики е важливою передумовою покращення сустльного добробуту.
Розвиток шституцшно'1 архiтектонiки податкового регулювання - це не ткьки шдвищення шституцшно'1 спроможност Уряду отримувати в1д платникiв податкш належнi суми податкових доходш. Фiскальна служба мае бути залучена до шформування платникш податив про напрями витрачання податкових доход1в, а бюджетна по-лiтика, формуючи структуру видаткш, яка вiдповiдае сус-пкьним потребам та моделi бюджетних видатив високо-розвинених краш свпу, сприятиме пiдвищенню податково'1 культури в крашь
Таким чином, розвиток шституцшно'1 архiтектонiки податкового регулювання мае забезпечувати як належш податковi доходи до бюджетш уск ршнш, так i позитивний вплив на соцiально-економiчний розвиток сусшльства уах iнститyцiональних сyб'ектiв, яи прямо чи опосередковано пов'язанi з пол1тикою податкового регулювання.
Адаптивнiсть i когерентшсть у формyваннi та розвитку шституцшно'1 архiтектонiки податкового регулювання мае забезпечувати ïï пристосовувашсть, адекватнiсть i взаемозв'язки заходiв i впливу регуляторно'1 полГтики Стратегй сталого розвитку «Украша - 2020» (табл. 1).
Розбалансування механiзмiв адаптивностi та коге-рентностi шституцшно'1 архiтектонiки сучасного податкового регулювання, недiевiсть навиъ одного елементу, змен-шення його регулюючого потенщалу може стати причиною порушення не ткьки шституцшного фккального балансу, але й стати причиною розбалансування усього сощально-економiчного розвитку краши.
Неналежне планування та прогнозування податкових надходжень (неточне визначення майбутшх бюджетних надходжень), неяисне к адмiнiстрyвання (недiевий контроль за податковою звишстю, неякiснi податковi консультацп, невiрне визначення суми податкових та/або грошових зобов'язань платникам податкш, порушення
Таблиця 1
Адаптивнкть i KorepeHTHicTb iнституцiйноi архiтектонiки податкового регулювання з виконанням Стратеги сталого розвитку «УкраУна - 2020»
№ Вектори руху Податкове регулювання у реалiзацм реформ i програм розвитку держави
1 Вектор розвитку ■ Дерегуля^я та розвиток пiдпри£мництва; ■ Програми розвитку малого та середнього бiзнесу, участi в транс'£вропейських мережах, розвитку укра'н-ського експорту, енергоефективносп, залучення iнвестицiй; ■ Податкова та земельна реформи; ■ Реформи захисту економiчно''' конкуренцп, фiнансового сектора, ринку капталу, сфери трудових вщ-носин, транспортно'' iнфраструктури, телекомунтацшно'' iнфраструктури, державно! митно! справи та iнтеграцiя в митну сптьноту Европейського Союзу, монетарной' полiтики, енергетики, сiльського госпо-дарства та рибальства, житлово-комунального господарства, статистики, дипломатично'' служби, державного фшансового контролю та бюджетних вщносин, державно''' служби та оптимiзацiя системи державних оргашв, управлшня державною власнiстю
2 Вектор безпеки ■ Реформи системи нацюнально'' безпеки та оборони, оборонно-промислового комплексу, правоохорон-но'' системи; ■ Судова, оновлення влади та антикорупцшна реформи; ■ Програми енергонезалежносп, збереження навколишнього природного середовища
3 вектор вщповщаль- HOCTÍ ■ Децентралiзацiя та реформа державного управлшня; ■ Реформи регюнально'' полггики, системи соцiального захисту, системи охорони здоров'я, у сферi забезпечення безпечност та якостi харчових продуств; ■ Kонституцiйна та пенсiйна реформи; ■ Програми популяризаци фiзично! культури та спорту, здорового способу життя та довголптя, розвитку для дггей та юнацтва
4 Вектор гордое^ ■ Програми популяризаци Укра'ни у свiтi та просування штереав Укра'ни у свiтовому шформацмному про-сторi, створення бренду "Укра'на", розвитку iнновацiй, розвитку туризму, розвитку нацюнального кшови-робництва, розвитку нацюнально'' видавничо'' справи, залучення талантiв; ■ Реформи нагородно'' справи, державно' полггики у сферi науки та дошджень, державно'' полiтики у сфе-рi культури, державно'' полiтики у сферi спорту; ■ Розвиток iнформацiйного сусптьства та медiа; ■ Укра'нська космiчна програма
Джерело: сформовано автором на ochobí [12]
порядку визначення податкових зобов'язань i процедур апеляцшного та судового оскарження, неналежний подат-ковий контроль та неповний облж платник1в податив, не-достатне iнформацiйно-аналiтичне забезпечення в дiяль-ностi, непогашення податкового боргу платникш податкiв), порушення iнституцiйних сшвв^ношень мiж прямими та непрямими, прогресивними, пропорцшними та регресив-ними, мюцевими та загальнодержавними податками та зборами, податковим навантаженням на доходи, майно i споживання, запускае негативнi ланцюговi реакцГ! по всiй iнституцiйнiй архiтектонiцi простору кра!ни, якi навiть ви-ходять за його межi (рис. 1).
Важливою передумовою високих i стшких темпiв соцiально-економiчного розвитку е його стабкьне фшан-сове забезпечення, яке мае досягатися шляхом чико! коор-динацп податково! та бюджетно! полiтики, що сприятиме перетворенню й утвердженню у суспiльнiй свiдомостi ролi Державно! фккально! служби Укра!ни як важливо! шститу-Ц11 розвитку кра!ни.
Забезпечення шституцшно! координацГ! податково! i бюджетно! полiтики дозволяе запобггти непередбачу-ваним фюкальним розривам, забезпечувати оптимальне сшвв^ношення дохiдних i видаткових бюджетних елемен-тiв у коротко-, середньо- та довгостроковш перспективах, цiлiснiсть полiтики економiчного регулювання. Зазна-ченого можливо досягти за умови розвитку податково-
бюджетного планування i прогнозування, виконання до-х1дно1 та видатково! частини бюджету як цшсного меха-нiзму, частини якого знаходяться у взаемнш злагодженос-тi. Важливим е забезпечення координащ! податкових до-хiдних iнституцiйних показниюв i бюджетних видаткових у часовому просторь
Розвиток шституцшно! архiтектонiки податкового регулювання може визначати, чи буде воно атрактором (англ. «attract» - притягати), чи репелером (англ., в^ лат. «repello» - в^штовхую, взбиваю) для домшантних факто-рiв (трудових i природних ресурав, засобiв виробництва) та ресурав (iнтелектуальних, економiчних, соцiальних, культурних i людського капiталу) економiчного та сощаль-ного розвитку кра!ни.
Вiдомий закон едност та боротьби протилежностей е одним iз основних законiв дiалектики. Вiн характеризуе внутрiшне джерело руху i розвитку явищ природи, систем. Зпдно з цим законом уам системам i процесам властивi внутршш суперечностi, протилежнi сторони i тенденцп розвитку, а взаемодiя i «боротьба» мiж ними е джерелом змш i розвитку. «Нерозривна та постшна взаемодiя протилежностей призводить до взаемного переходу одше! сторони суперечност в iншу, а отже, до постшно! боротьби мгж ними та формування в^носно! едностi» [13, с. 74].
Атрактори шституцшно! архиектошки податкового регулювання забезпечують рiвновагу у просторi по-
Рис. 1. Розбалансування розвитку шституцмно'| архiтектонiки податкового регулювання
Джерело: сформовано автором
даткового регулювання, тим самим сприяючи розвитку економiчноl кон'юнктури, в сукупностi створюють умови, яи забезпечують: розвиток економiчних i соцiальних про-цесш на засадах сталого розвитку; сприятливий податко-вий та бiзнес клiмат у краМ, окремих регiонах, галузях економiки та сощальних сферах, на окремих ринках това-рiв у певний перюд. У сукупностi атрактори податкового регулювання можуть створювати найбкьш сприятливi шституцшш умови для ведення бiзнесу в краМ та шсти-туцiйний податковий i митний простiр, який притягуе прямi iноземнi швестицп (акцiонерний каттал) в еконо-мiку Украши й iншi глобальнi ресурси розвитку (передовi новiтнi технолог^, фiнансову допомогу, квамфшовану ро-бочу силу тощо).
Репелери шститущйно1 архiтектонiки податкового регулювання, навпаки, е параметрами та !х значеннями, яи
вiдштовхують систему податкового регулювання в1д рш-новаги, вносячи розбалансування в розвиток сощально-економiчноl системи краши, створюють перешкоди й об-меження при досягненнi певних сустльних цiлей (рис. 2).
Розвиток шституцшно! архiтектонiки податкового регулювання соцiально-економiчного розвитку держави мае в^буватися на засадах тдвищення П адаптивностi та когерентносп до сучасних виклик1в розвитку краши.
При розробщ стратегй соцiально-економiчного розвитку краши необх^но враховувати: слаби та сильн1 сто-рони сучасно1 пол1тики податкового регулювання, визна-ченш на базi аналiзу його найважливших 1нституц1йних показникiв 1з урахуванням геопол!тичного розташування Укра1ни в контекстi м!жнародно1 податково1 конкуренцй за мо61льн1 обмежеш економiчнi ресурси (капiтал, робочу силу); шституцшну динамiку та мiсце Украши у розвитку
Простiр сприятливого податкового шмату ^ | ^ Проспр несприятливого податкового клiмату ^
Репелери
Розбалансування
Збалансований розвиток
Проспр податкового регулювання
Атрактори Збалансування
Незбалансований розвиток
Рис. 2. Д1я атракт^в i репелерiв на розвиток iнституцiйноT архiтектонiки податкового регулювання та бiзнес
Джерело: сформовано автором
транскордонного податкового регулювання. Зазначене вимагае розробки системних заходiв, якi сприятимуть по-кращенню iнституцiйних показникiв податкового регулювання з урахуванням вектора розвитку краГни у довгостро-ковiй перспективi та геополiтичних прагнень украГнського суспкьства (табл. 2).
На основi аналiзу головних шституцшних показни-кiв вичизняно'Г системи податкового регулювання та краГн, iз якими межуе сухопутним кордоном наша держава, нами визначено шституцшш показники - атрактори та репелери сучасноГ полiтики податкового регулювання (табл. 3).
Аналiз полiтики податкового регулювання з урахуванням геополiтичного розташування УкраГни в контекстi мiжнародног податково! конкуренцГГ показав, що:
■ iнституцiйними показниками - атракторами, якi притягують економiчнi ресурси, е кiлькiсть по-даткових платежш, загальна податкова ставка (% прибутку), податок на працю i соцiальнi внески (% прибутку), час на отримання в1дшкодування ПДВ (тижнiв), час дотримання перевiрки податку на при-буток пiдприемств (години), час завершення пере-вiрки податку на прибуток тдприемств (тижн1в);
■ шституцшними показниками - репелерами, якi, навпаки, в^штовхують економiчнi ресурси, е час на розрахунок i сплату податк1в (год), загальна по-даткова ставка податку на прибуток (% прибутку), час виконання вимог щодо вiдшкодування ПДВ (годин), шдекс процедур пiсля подачi звггносй i сплати податкiв (0-100).
Сучасш атрактори та репелери в архтгектошщ податкового регулювання справляють значний вплив на еконо-мiчну кон'юнктуру, забезпечують Г! стабiльнiсть або навпаки - нестабкьшсть.
Наявнiсть значно! кiлькостi репелер1в в архиектош-щ податкового регулювання формуе негативне ставлення сустльства до iнституту оподаткування, створюе висою ризики iнституцiйного середовища для бiзнесу, гальмуе процеси соцiального й економiчного розвитку краГни.
Значною перепоною у стабкьному сощально-еко-номiчному розвитку краГни залишаються «шституцю-нальнi розриви» в системi податкового регулювання, яи характеризуються прогалинами в шституцюнально-кадровому, шституцюнально-правовому, шституцюналь-но-органiзацiйному й шституцюнально-структурному за-безпеченнi. Як зазначае професор I. Чугунов: «У бюджетнш системi мiстяться iнститути, що як тдвищують, так i змен-шують рiвень ефективностi функцiонування ще'Г системи як шструмента соцiально-економiчного розвитку краГни, тому важливою е оцшка бюджетних шституцш з цьо-го питання, визначення «шституцшного залишку», який мае суттевий вплив на стутнь спроможностi фшансово-бюджетного регулювання» [15, с. 4-5].
Прогалини в роботi фiскальног шституци створюють загрози сталому розвитку податковоГ системи, чинять не-гативний тиск i розбалансовують iншi регулюючi системи, пiдриваючи функцюнальну спроможнiсть i регулюючий потенцiал усього шституту оподаткування (табл. 4).
Для прикладу, прийняття пункту 25 Закону УкраГни в^ 07.12.2017 р. № 2245-УШ «Про внесення змш до Податкового кодексу УкраГни та деяких законодавчих акт1в Укра-Гни щодо забезпечення збалансованосп бюджетних надхо-джень у 2018 рощ» створило шституцюнально-правовий розрив м1ж ст. 374 Митного кодексу УкраГни та ст. 191 Податкового кодексу УкраГни, порушуючи рiвновагу мiж дво-ма важливими складовими шститущонально-правового забезпечення розвитку iнституцiйног архггектошки по-
Таблиця 2
Вихiднi шституцшш показники сучасноТ полiтики податкового регулювання за даними звггу Свiтового банку «Оошд Би$1пе$$ 2018» з урахуванням геополггичного розташування УкраТни в контекст мiжнародноТ податковоТ конкуренцГТ
Назва краТни Платеж! (кмьккть) Час (год) Загальна податкова ставка (% прибутку) Загальна податкова ставка податку на прибуток (% прибутку) Податок на працю ! софальш внески (% прибутку) 1нш! податки (% прибутку) Час виконання вимог щодо вщшкодування ПДВ (годин) Час на отримання вщшкодування ПДВ (тижшв) Час дотримання перев!рки податку на прибуток шдприсмств (години) Час завершення перев!рки податку на прибуток шдприсмств (тижшв) 1ндекс процедур шсля подач! звггносл 1 сплати податмв (0-100)
Бiлорусь 7 184 52,9 10,8 39 3,1 - - 1 0 50
Угорщина 11 277 46,5 9,9 34,3 2,3 15 15,2 12 23 63,94
Молдова 10 181 40,5 8,9 31,3 0,3 7,8 13,3 2,5 0 90,79
Польща 7 260 40,5 14,5 25 1 8 8,2 6 18,1 77,36
Pумунiя 14 163 38,4 11,6 25,8 1 22,5 27,5 2 0 76,82
Pосiя 7 168 47,5 8,8 36,3 2,5 7,2 19,8 7,5 16 73,14
Словаччина 8 192 51,6 10,5 39,7 1,4 5 24,1 2 0 87,17
Украша 5 327,5 37,8 11,9 24,8 1,1 16 14,3 3 0 85,95
Середнв значення 8,6 219,1 44,5 10,9 32 1,6 11,6 17,5 4,5 7,1 75,65
Джерело: сформовано автором на основi [14]
0
01
ZI "ö
0
а
1 ®
(D К О X
о s
S" s
со oí
м о
CD
^ 1=1 го
i. m S
i Я 5
X Л QJ
от ф
"О ï W
ф ° а\
ф о\ о
Q g 5
"О ш го
-С ? "С
-• о О
S< О CT
x lo о
s —I =!
X ^ '
7; тз >
Ш Ш
тз о ]
ï-â X S!
7;
QJ X
x ш
-е- S
—■ о —.
x x
Эй
о
7:
о
-i тз
g s
о qj
-ъ -Е,
го —
я ^
-i
"о —
ш W
п
X
s
X
7ч -i
ф X
7v Ш
О s
Ln S
LO =
иГ — &
"Q o =1
0 ф o
ь —1
3 -H "Я ^ PÏÏ
1 § Ö -3 o un ° "< "P
I 1 ^
x x ш
S =!• -О
т; -ro ro ^3 CT*
о
7Î
I
х' го
ш x
J= о
=' n
Г —•
тз x
* 3
ш ь
• го ш
S 0-
о тз
Е
п>
x S
* 40 о\ тз о ГО
о
го Ч
О 30
^ 7^
0 s о\ X 5 Í»
1 s
о тз п>
о О
á -i S. x
w s? qj X
fD
ТЗ ш
£ I
ro
ГО W
o\ 7; о о тз
J w
a E
тз о
0 го
UJ s
ь s
hü о
Ы ш
о x
со g
1 о
о\
• го*
51
ь о го s 1=1 е
n
тз о
■с -<
S £
3 I'
и s о1
X
о
n
о
ш
s
о ■с
о
W
■с s я
■С
о
X
■с
о
W
■с s
га
■с
о
■с
о
о ■с
(Б
'S s
а ш
J=¡ Я
я: s
= «
рз ТЗ
м О
» те м
■g S 43
S ТЗ
> ё
а я
аз H
о тз
s о и я s
О
н
w
я
о го
> -
р р
Ö >
2 я
133 н
О s
=
n
№ H
s
133
я
го го
л тз
го го
Я я
тз
го
¡5 w
S g
s J
я ^ я a
го
Я a я
s >
s. s
я о er
о я
s s
Πs
О S
to g
s s
X t.
p
n
-3
3
m S
H H
tr
H
с
s h
2
я s
s<
" s Л ^
p S
n W Я s x
Я
2 n>
S "O ^
w -à
H
о s
5
x s
133
s =
s
133 w
"S
5
133
№ =
я
a
a Ji
S s
133 n
H >
> 5=
ï. w
a
w
о
я
■<
S
Cd д;
P О
* 3
S о
133 оч
оч w
го s
w ^
я г-
CD >
> s
s е-
gc to
s
ï 1» 4
133
№ =
я
a
s s
w g о ^
> s
JQ W
en X P
S 3
H ^
S -à
7S
Я- H
о ^а я »
n
s
n -,
S s
я
о >
H
w
о
133
о
°
л тз
s re
О M
s
h S
n
I о
я. ^
3 i3
щ g
я s
О g
S л
Я s
p я
° I
оо ь.
О м
Ю о
° 2
I—i СО
00 К
h-t Р
? я
я g
re G
тз »
го >
04 2 133
to »
S g
о
n
H »
S
2. w
a >
S tr
о >
ОЧ P
о sä
133 5
a" g
к о
p. M
G о
> ffi
133 5
^ S
I> 133
A
n Я ^ ?
p s
= I
S s Я
О ^з > S
Cö а:
" 133
OJ g ОЧ 5
ro 2
тз я
ro s
w Я
я я
a a
S я -
ro -С n
ΠH 2 H J3
g s
ï s
s *
H S
P b-*
o. P.
J-
я
I
' '= S' тз n а\ о
133 p p
H n « S
& g
E g
° g
3 i
s «
g >3
os p
& I'
Я s
S w
3
DO О 00
I' °
g «
ro 2
S a
tr ч
S Œ
Я- ro
^ Я
^ a
ro й
0 p w «
^ о
ro 133 °
a °
a §
я ^
s S
x S
W 133
1 s
03 ^
CD p «
О 03
К &
Украина Словаччина "О о о "О Польща Молдова Угорщина Бторусь Назва краТни
- СО го СП Платеж! Рейтинг по окремих ¡нституцшних показниках (тах -1, тт - 8 бал1в)
00 СП го - ст* со ^ Час
- ст* 1Л го СО СО ^ Загальна податкова ставка
^ - с^ 00 СО СП Загальна податкова ставка податку на прибуток
- 00 оо ьо СП Податок напрацкн сощальш внески
СО с^ го - СП 1нцл податки
ст* - ГО СО СП Час виконання вимог щодо вщшкодування ПДВ
СО ст* 1Л - Час на отримання вщшкодування ПДВ
С^ го СП СО - Часдотримання перевфки податку на прибуток шдприсмств
- - ГО - СО - ^ - Час завершения перевфки податку на прибуток шдприсмств
ст* оо СП 00 - 1ндекс процедур шсля подач1 зв1тносп 1 сплати податмв
ьо оо го го Оч ю ст* ст* СО СО Загальний рейтинг по дослщжуваних ¡нституцшних показниках
1~Л - ст* СО Мгсце краТни
ф —
о э
э о
о Ж
а ш
=• У
о ш
тз н
о ^
ш &>
31
с о
-< I
ю 3
ш н
X ш
х -с
а (Б
С 3
{ц ф
ю ■<
о й
3 £
3 2.
^ Э
н о
— а
1. н
Ш -
тз =
О о
1э 13
X а
2= I
= 2
£ °
» 3
X "С
О (Б
ю ^
2: а
5 5
о ш
х ш
а
г
ституцiйного середовища кра'ни визначаеться здатнiстю, наголосимо, саме до системних змш свого функщонуван-ня з метою збереження сво'1х iнституцiйних властивостей i спроможностей або досягнення оптимального стану роз-витку та тдвищення ефективностi функцiонування при змш умов розвитку сустльства.
Використання когерентного тдходу дозволить сис-темi податкового регулювання реалiзувати свое призна-чення як цшсноТ системи, перебувати, незважаючи свою на динамiчнiсть, в оргашчному взаемозв'язку iз сощально-економiчною системою кра'ни. Когерентний пiдхiд до фор-мування та розвитку шституцшно! архiтектонiки податкового регулювання мае базуватися на забезпеченнi тiсного зв'язку, взаемодЦ та цiлiсностi його складових елеменпв, що дозволить забезпечити, 1х гармонiйне доповнення один одного, усунення протирiч у процесi реамзацп i досягнення стратегiчних цкей фюкального регулювання.
Податковi надходження е залежними вiд економiч-них i демографiчних показникiв, а тенденци '1х розвитку впливають i визначають сучасну шституцшну архiтектонi-ку податкового регулювання, що е перспективним напрям-ком подальших наукових досл^жень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований / под ред. А. А. Гриценка. Харьков : Форт, 2008. 928 с.
2. Вожжов А. П., Гринько О. Л. Теоретичш аспекти фор-мування архггектури фшансового стимулювання економiчного зростання. Фшанси УкраТни. 2012. № 10. С. 20-33.
3. Фккальний проспр сталого соцiально-економiчного розвитку держави : монографiя / за ред. А. I. Крисоватого. Тер-нопшь : ТНЕУ, 2016. 332 с.
4. Iнституцiйна трансформацiя фiнансово-економiчноT системи УкраТни в умовах глобалiзацiT : монографiя / за заг. ред
B. Р. Сденка. КиТв : КНТЕУ, 2017. 648 с.
5. Чугунов I. Я. 1нституцшна архггектошка бюджетноТ системи // 1нституцшна архiтектонiка та динамiка економiч-них перетворень / за ред. А. А. Гриценка. Харгав : Форт, 2008.
C. 571-619.
6. Чугунов I. Я., Крючкова Н. М. Податкова архггектошка як шструмент економiчного розвитку. Науков'1 прац НДФ1. 2009. Вип. 1 (46). С. 3-9.
7. Ыкгпшин А. О., Суаденко В. Т. Сучасна сутшсть i архн тектонiка податкового регулювання розвитку сусптьства. Ак-туальнпроблеми економiки. 2012. № 1. С. 234-242.
8. Про внесення змш до Податкового кодексу УкраТни та деяких законодавчих акпв УкраТни щодо забезпечення збалан-сованосп бюджетних надходжень у 2018 роц : Закон УкраТни вщ 07.12.2017 № 2245-УШ // База даних «Законодавство УкраТни» / Верховна Рада УкраТни. 11В1_: https://ips.ligazakon.net/document/ view/t172245?ed=2017_12_07&an=261
9. Митний кодекс УкраТни : Закон УкраТни вiд 13.08.2012 № 4495-У1 // База даних «Законодавство УкраТни» / Верховна Рада УкраТни. 11В1_: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17
10. Податковий кодекс УкраТни : Закон УкраТни вщ 02.12.2010 № 2755-У1 // База даних «Законодавство УкраТни» / Верховна Рада УкраТни. 11В1_: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17
11. Хакен Г. Синергетика. М. : Мир, 1980. 404 с.
12. Про Стратепю сталого розвитку «Украина - 2020» : Указ Президента УкраТни // База даних «Законодавство УкраТни» / Верховна Рада УкраТни. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/5/2015
13. Головач В. В. Фiлософiя аудиту та його сутшсть. Проблеми теор'й та методологи бухгалтерского облку, контролю iаналiзу. 2012. Вип. 1 (22). С. 73-89.
14. Doing Business, 2018. URL: http://russian.doingbusiness. org/data/exploretopics/paying-taxes
15. Чугунов i. Я. Ыституцшна архпектонта бюджетноТ системи. Фшанси Украни. 2008. № 11. С. 3-10.
REFERENCES
Chuhunov, I. Ya. "Instytutsiina arkhitektonika biudzhetnoi systemy" [Institutional Architecture of the Budget System]. In Instytutsiina arkhitektonika ta dynamika ekonomichnykh peretvoren, 571-619. Kharkiv: Fort, 2008.
Chuhunov, I. Ya. "Instytutsiina arkhitektonika biudzhetnoi systemy" [Institutional Architecture of the Budget System]. Finansy Ukrainy, no. 11 (2008): 3-10.
Chuhunov, I. Ya., and Kriuchkova, N. M. "Podatkova arkhitektonika yak instrument ekonomichnoho rozvytku" [Tax Architecture as an Economic Development Tool]. Naukovi pratsi NDFI, no. 1 (46) (2009): 3-9.
Doing Business, 2018. http://russian.doingbusiness.org/ data/exploretopics/paying-taxes
Fiskalnyi prostir staloho sotsialno-ekonomichnoho rozvytku derzhavy [The fiscal space of sustainable socio-economic development of the state]. Ternopil: TNEU, 2016.
Holovach, V. V. "Filosofiia audytu ta yoho sutnist" [Audit philosophy and its essence]. Problemy teorii ta metodolohii bukhhalter-skoho obliku, kontroliu ianalizu, no. 1 (22) (2012): 73-89.
Institutsionalnaya arkhitektonika i dinamika ekonomicheskikh preobrazovaniy [Institutional architecture and dynamics of economic transformations]. Kharkiv: Fort, 2008.
Instytutsiina transformatsiia finansovo-ekonomichnoi systemy Ukrainy v umovakh hlobalizatsii [Institutional transformation of the financial and economic system of Ukraine in the conditions of globalization]. Kyiv: KNTEU, 2017.
Khaken, G. Sinergetika [Synergetics]. Moscow: Mir, 1980.
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17
[Legal Act of Ukraine] (2012). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/4495-17
[Legal Act of Ukraine] (2017). https://ips.ligazakon.net/doc-ument/view/t172245?ed=2017_12_07&an=261
[Legal Act of Ukraine]. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/5/2015
Nikitishyn, A. O., and Susidenko, V. T. "Suchasna sutnist i arkhitektonika podatkovoho rehuliuvannia rozvytku suspilstva" [Modern essence and architectonics of tax regulation of the development of society]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 1 (2012): 234-242.
Vozhzhov, A. P., and Hrynko, O. L. "Teoretychni aspekty formuvannia arkhitektury finansovoho stymuliuvannia ekonomichnoho zrostannia" [Theoretical Aspects of Formation of the Architecture of Financial Stimulation of Economic Growth]. Finansy Ukrainy, no. 10 (2012): 20-33.
