CC BY
26
УДК 330.3:339.9
О. О. Шевченко,
кандидат економ!чних наук, Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, м. Краматорськ
АДАПТАЦ1Я НАЩОНАЛЬНО1 ГОСПОДАРСЬКО1 СИСТЕМИ ДО ПРОЦЕС1В ГЛОБАЛ1ЗАЦ11
Постановка проблеми. Питання до^дження господарсько! системи постшно перебувають у полi зору як зарубiжних, так i вiтчизняних дослвднишв, е предметом численних наукових дискусш. Господар-ська система е складовою суспiльства яке виршаль-ним чином впливае на И стан та розвиток. Етапи ю-торичного розвитку господарсько! системи обумов-ленi еволющею економiчно! залежносп. Останнiм на сьогодш е етап переростання господарською системою рамок нацюнально! держави та входження (iнтеграцiя) в глобальне економiчне середовище свь тового господарства.
Результативнють пристосування господарсько! системи сустльства до процеив глобалiзацi! багато в чому залежить вiд !! адаптивних властивостей i сприятливостi умов, що можуть виникати в глобальному середовищ. Об'ективним результатом еволю-ц1! сучасних господарських систем е нове ствввдно-шення ендогенних i екзогенних факторiв розвитку, яке визначаеться iнтенсивним взаемопроникненням, когерентнiстю i взаемовпливом всiх тдсистем та елеменпв свiтово! економiки. Господарська система при цьому набувае якюно нових форм адаптивно! поведiнки, як сприяють !! призвичаюванню до гло-бальних соцiально-економiчних зрушень i збере-женню власно! iнституцiйно! структури.
Аналiз останнiх досл1джень. Сучаснi досль дження проблем адаптацп нацiональних господарських систем спираються на емтричну реальнють, узагальнюють окремi процеси та категорiальну iерархiю, яка вiдображае вихiдне поняття системи та разом з тим формуе можливу теоретичну схему до-слiдження дано! категорн. В них розвиток господарсько! системи розглядаеться iз застосуванням системного тдходу, синергетики, як процес планомiр-них змiн, внаслiдок чого виникае якiсно новий стан економiчно! системи. Загальнотеоретичнi та мето-долопчт аспекти окреслено! проблеми висвiтлено в роботах В. Волчека, В. Маевського, Р. Нельсона, Р. Нуреева, В. Тарасевича та iнших науковцiв.
Методолопчш аспекти економiчно! думки ви-ступають предметом аналiзу таких юторишв-еконо-мютгв як П. Леоненко, Л. Коршйчук, В. Фещенко, Т. Гайдай, Н. Супрун, В. Небрат, Ю. Ущаповський, В. Тарасевич. Проблему функцюнування господарсько! системи на принципах цившзацшно! пара-дигми сустльствознавства дослiджують там ви-датнi науковцi як Ю. Осипов, С. Степаненко, С. Сро-хiна. Характер i динамiка розвитку, структурн
змiни, що супроводжують даний процес, а також технiко-технологiчнi параметри, якi визначають щ змiни знаходилися в центрi уваги таких видатних за-рубiжних вчених-теоретишв, як С. Глазьев, Г. До«, М. Калецький, М. Кондратьев, С. Кузнець, Й. Шум-петер, Ю. Яковець та ш.
Особливостi iнституцiоналiзацi! сощально-еко-номiчного розвитку систем розглянуто в працях представникiв соцiально-iнституцiонального на-прямку економiчно! думки Д. Белла, Т. Веблена, Дж. Гелбрейта, Г. Мюрдаля, У. Ростоу, Е. Тоффлера, Дж. Ходжсона та шших авторiв. 1нституцюнальний аналiз здiйснюеться в роботах В. Бодрова, В. Гейця, А. Гриценка, В. Дементьева, В. Новицького, Д. Норта, О. Носово!, Р. Нуреева, Ю. Петрунi, В. Решетило, А. Чухна та iнших.
Методологiчним тдгрунтям дослiдження тео-рiй глобалiзацi!, стабшьного розвитку економiчних систем стали науковi пращ О. Бiлоруса, М. Блауга, А. Гальчинського, Л. Дмитриченко, М. Срмошенка, Г. Задорожнього, Д. Лук'яненка, Ю. Пахомова.
Однак, незважаючи на очевидн здобутки еко-номiчно! науки в дослщженш окреслених наукових проблем, присвячених структурному розвитку нащ-онально! економши та адаптащ! господарсько! системи до глобалiзацiйних змiн сучасностi, багато пи-тань i на цей час залишаються невирiшеними навiть у теоретико-методолопчному аспектi. що зумовило обрання теми, мету та завдання до^дження.
Метою статтi е дослiдження адаптащ! нащона-льно! господарсько! системи до сучасних процеив глобалiзацi! з точки зору цившзацшного пiдходу.
Виклад основного матерiалу дослiдження. В умовах глобальних структурних зрушень, якi фор-мують iнтегральнi виклики для цiлiсностi та вден-тичностi нацiональних господарських систем, поси-люеться важливiсть послiдовностi та результативно-стi в реалiзацi! довгострокових щлей, значущих для системного розвитку економiчних суб'екпв i держави [2, с. 89]. Сучасна стадiя процесiв глобалiзацi! та перехiд кра!н постсоцiалiстичного простору вiд централiзовано регульовано! економiки до ринко-вого господарства ознаменувався появою нових не-вивчених явищ i процесiв, що вимагають осмис-лення i виявлення закошв i закономiрностей системно! трансформаций якi не вкладаються в прин-ципи ортодоксальних теорiй. Пiд системною транс-формацiею розумiють перетворення, ям охоплюють весь спектр суспiльного життя, !! духовну, поль
тичну, eKOHOMi4Hy i сощальну структури (перетво-рення политичного режиму, радикальне економiчне реформування, духовно-культурну переорieнтацiю сyспiльства) [1, с. 25]. I. Вгтер видiляe два типи такого переходу: внyтрiшньосистемний, який харак-терний для еволюцiйного розвитку i часткових пос-тупових перетворень рiзних сфер життeдiяльностi, i мiжсистемний, який характеризуеться im^ra™-ними цшеспрямованими перетвореннями i переходом (транзитом) вае! системи до iншо! моделi розвитку [1, с. 58-59]. Постсощалютична трансформа-щя пов'язана з двома типами переходу, для не! ха-рактерний стан невизначеност будь-яко! сфери життедiяльностi iндивiда, який служить фундаментом ново! господарсько! системи.
3i збшьшенням ступеня свободи окремих еле-менпв системи зростае i невизначешсть переходного процесу. Звiдси - нелшйнють iнститyцiйного ви-бору в умовах зростаючо! ролi шститущйних структур, що вiдображають минуле системи. 1нституцшш змiни соцiально-економiчних систем можуть бути визначеш як складний процес системних взаемодiй, що призводить шститущйну систему в точку бiфyр-каци i iснyвання кшькох можливих траекторш li розвитку. При цьому невизначешсть i альтернатив-шсть розвитку нерiвноважноl економiчно! системи не означае заплановане полiпшення ii якiсних характеристик, доказом чого виступають результати шститущйних реформ в постсоцiалiстичних кра-!нах.
Поняття «реформа» можна розглядати як один iз iнстрyментiв трансформаци економши (остання е бiльш широким поняттям). Виходячи з позици В.М. Полтеровича - це «цшеспрямована змiна шститупв, що припускае присyтнiсть в економiчнiй системi агентов, якi розробляють i реалiзyють план трансформаци» [9, с. 9]. За час проведения трансформа-щйних перетворень склалися центральноевропей-ська i схiдноевропейська, а також китайська моделi переходу до ринково! економiки, заснованi на: «шо-ковш терапи» («big bang») польського економюта Л. Бальцеровича або градyалiзмi (еволюци), одним iз авторiв яко! був професор Я. Корна!. Сучасний до-слiдиик проблем перехвдно! економiки Дж. Маран-гос видiлив сiм блошв, якi е загальними елементами системно! трансформаций цiнова лiбералiзацiя, при-ватизащя, шститущйна система, монетарна, фюка-льна пол^ика, фiнансова система, мiжнародна тор-гiвля i соцiальна полiтика, а !! часовий лаг досягав 10 роив [13 , с. 286].
Головними аргументами на користь тдходу економiчних реформ «big bang» були досягнення критичного рiвия приватного сектора в процес при-ватизаци та зростання його ефективносп, постyповi реформи як альтернатива дають бiльше часу незащ-кавленим суб'ектам для оргашзаци та вчинення опору та ш. Реформи в рамках пiдходy градуализму
припускають мiнiмальний «шок», який полягае в од-ночасному впровадженнi невелико! кшькосп реформ методом проб i помилок незалежно один ввд одного i без глибоких втрат для абсолютно! бшьшо-ст Найбшьш непередбачуванi i глибок наслiдки для сощальних систем зробила «шокова тератя». Вiдсутнiсть чiтко! та послiдовно! стратеги реалiзацi! реформ призвело до деякого «мшсу», який згодом став називатися пострадянською моделлю розвитку. Системний i всеосяжний характер реформ, пiд впли-вом зовнiшнiх iнформацiйних (внаслiдок зроста-ючого ступеня вiдкритостi) i внутршшх чиннишв (ресурсних, технологiчних, iнституцiйних обме-жень) унеможливив виконання завдань реформу-вання вже на початкових етапах. Реформаторами не були врахован особливi властивост перехiдно! еко-номiки, коли поведiнка трансформовано! системи поблизу точок бiфуркацi! ускладнюеться, тдвищу-еться значимють чиннишв випадковосп, якi генеру-ють додатковi ризики, невизначенiсть i трансформа-цiйнi витрати для iнституцiйно! системи, що дегра-дуе i руйнуеться. Господарська система - це складна система i безлiч можливих результатов трансформа-цi! визначаеться характеристиками початкового стану системи, специфшою точок бiфуркацi! i характером взаемодi! системи з зовшшшм середови-щем.
Трансформацiйнi процеси здiйснювалися уш-версальними iнструментами i були пов'язанi iз замь ною констатуючих елеменпв, бiльшою мiрою еко-номiчно! сфери, меншою - полгтичного i культурного. Головними шструментами економiчних перетворень виступала лiбералiзацiя щн, макроеконо-мiчна стабiлiзацiя, впровадження жорсткого бюджетного обмеження для банков i пiдприемств, при-ватизащя. Макроекономiчне управлiння було нащ-лене на повну лiбералiзацiю економiчних ввдносин, усунення товарного дефiциту, припинення виплат субсидiй державним пiдприемствам. Очiкувалося, що ряд макроекономiчних заходiв i запозичення де-яких успiшних iнститутiв призведе до автоматичного зростання попиту на ефективнi ринковi шсти-тути, як б створили ринковий мехашзм i праце-здатну економiку. Замють цього, бiльшiсть транс-формованих кра!н зазнали глибокого макроеконо-мiчного спаду, якщо врахувати, що для аналiзу зага-льного i особливого перехщних процесiв були взят! Грузiя, Польща, Роая, Укра!на.
Перехiднi процеси е нерiвноважними, !х харак-теризуе нелшйнють й !мов!рнюний тип розвитку. Неспйкють системи обумовлюеться об'ективною нецiльнiстю i непарнiстю !! елеменпв. У такому сташ процеси лiбералiзацi! економiчних ввдносин на початковiй стадi! реформ викликали цший ряд проблем. Зокрема, лiбералiзацiя щн викликала ви-соку нестшку шфлящю, що стало природним меха-шзмом самозбереження системи в умовах трива-
ючого товарного дефщиту i щнового диктату. Однак такий стан перешкоджав щнами (як шформащй-ному механiзму) ввдображати попит i пропозищю i вносити достовiрну iнформацiю на ринок, визначати поведшку економiчних суб'екпв. Полiтика фшансо-во! стабiлiзацi!, в основу яко! покладено стратегiю жорстко! монетарно! политики i фiскальних обме-жень, приводила систему до деякого оптимуму^в-новаги (в короткостроковому перiодi) i виявилася ефективною в умовах паралельного шститущйного розвитку баншвсько! системи.
У мiру формування iнституцiйного механiзму грошово-кредитно! системи ввдбувався процес по-ступового тдвищення рiвня монетизащ! економiки, який виглядав як заповнення грошовою масою при-хованих шститущйних нiш i уповiльнення обороту кошт^в в економiцi, що призводило до зниження ш-фляцi!. У такому випадку створюеться збалансоване монетарне середовище, що забезпечуе ефективну взаемодiю рiзних iнституцiйних блоков, що тдтвер-джуе закономiрнiсть монетарного розвитку перехвд-но! економiки. Реформаторам необхiдно було врахо-вувати збiльшення попиту на грошц в iншому випадку, незаплановане макроекономiчне стиснення призводило до загасання мiкроекономiчних шститущйних реформ або !х деформащ! при зародженнi. Низька монетизащя економiки i нерозвиненiсть системи безготгвкових розрахункiв (якi виступали головним обмеженням в нормальнiй органiзацi! пла-тежiв мiж контрагентами) сприяли розвитку форм масових неплатежiв в економщ, про що свiдчать данi кредиторсько! i дебiторсько! заборгованостi суб'екпв господарювання. До сьогоднiшнього дня в дшовш практищ i господарськш поведiнцi закрши-лися рутини завищення кредиторсько! заборговано-сп та формування дебiторсько!. Там процеси не оминають i баншвсьш структури, якi накопичують у своему портфелi зростаючi безнадiйнi борги, збшь-шують фiнансовий важiль, що вимагае посилення фiнансово! дисциплiни. Держава також ставала уча-сником деформалiзацi! деяких ринкових шституцш-них форм, на Грунт! чого виникали бартернi схеми, взаемозалши i повне вiдторгнення «нав'язаних» формальних iнститутiв. Крiм цього, лiбералiзацiя економiки призвела до послаблення багатьох шститущйних обмежень, як виключають або уповшьню-ють перерозподiльчi процеси, що визначило пода-льшу еволющю рентоорiентовано! поведiнки.
У ходi трансформацп склалося двi моделi приватизации якi в коренi вiдрiзняються мiж собою, i пе-рерозподiляють права власносп з рiзною ефективш-стю. Перший тип реформ (Китай, В'етнам), або «со-щалютична приватизацiя» здшснювався без поль тично! трансформацi!, збер^ався базисний iнститут державний власносп, який i сьогоднi виступае «са-мооргашзащйним» ядром, навколо якого оргашзо-вуеться приватна тдприемницька верства. Суб'екти
господарювання отримували мiнiмальну свободу: знижувалися бар'ери ринку, а шститут контролю був замшений на iнститут стимулювання приватного тдприемництва. Збереження iнституту державно! власносп дозволило уряду Китаю, по-перше, не втратити органiзацiйнi зв'язки, по-друге, джерела доходiв: «надбюджетнi» (прибуток держтдпри-емств), позабюджетн (прибуток мунiципальних пiдприемств) i «квазiдоходи» (надходження вiд пе-реважаючого державного баншвського сектора в ви-глядi сеньйоражу i процентних доходiв). При цьому за державними тдприемствами, i без того низько-рентабельними, залишаються великi статт^ витрат по сощальному забезпеченню сво!х працiвникiв, включаючи пенсi!, субсидi! та iн. Тривалий час iсто-тну роль в становленш комплементарност^ ринково! економiки i планово! грали колективнi та мушци-пальнi пiдприемства, якi створювали додатковий попит на продукщю державних пiдприемств. Ключову роль в здшсненш iнституцiйних реформ мала пере-будова аграрного сектора. Саме цей процес запо-чаткував розвиток iнституцiйних основ ринково! економши. Ефектом аграрно! реформи в Кита! стала поява бшьш 200 млн &мей (ферм), яш згодом замi-нили калька сотень тисяч колективiв. Селянам пере-давалася земля в оренду; вироблена на нш продукдiя вище державно! квоти продавалася на агроринках за вшьними ц1нами. Однак спроби подальшого формування ринкового механiзму сiльських комерцшних структур, якi весь час долають оп1р консервативно! бюрократ^!, так i не реалiзувалися. Прагнення влади зберегти за собою контроль, побудова «соцiалiзму з китайською специфiкою», обмеження придбання нерезидентами великих промислових пiдприемств, квазiринковий характер формування ринку призво-дить до поглиблення iнституцiйно! кризи господар-сько! системи i екстенсивност^ зростання. Другий тип реформ - «номенклатурна приватизацiя» - су-проводжувався створенням необхiдних правил i за-кошв, що дозволяють здiйснювати активний продаж державно! власносп аутсайдерам, меншою мiрою -iноземним iнвесторам за адмшстративну i полi-тичну ренту (Схщна та Центральна Свропа). У зв'язку з концентращею тiньового пiдприемництва серед номенклатури вже на початку 80-х роив пер-вiсне нагромадження катталу набувало форми при-ватизацi!. Пюля певних процедур реструктуризацИ правляча елгта ставала великим власником [5, с. 172; 8, с. 45]. Цей етап характеризуеться як «споживчий каmталiзм», коли захоплений каттал використову-еться для ц1лей особистого споживання, а деформо-вана функщя класичного доходу не стимулюе зразки iнвестицiйно! поведiнки економiчних суб'ек-■пв.
Номенклатура прагне «зберегти основу дер-жавно-монополiстичного капiталiзму, iмперiалiз-му». У ходi тако! приватизацИ не була досягнута !!
головна мета - поява ефективних власнишв, як як вшьш економiчнi суб'екти здатнi чесно i вiльно кон-курувати на нових ринках. На вiдмiну вщ правового суспiльства, де влада i власнiсть роздiленi, i влас-шсть володie незалежною вiд влади лептимнютю, в постсоцiалiстичнiй Росп i Украш власнiсть походить вiд влади. Залишаетъся тд сумнiвом, що при-ватизацiя в Росп «змшила юридичн вiдносини вла-сносп, розмила саму систему номенклатурно-бюро-кратичного ринку влади». Шсля 1994 р. процес при-ватизацл i реструктуризацн сприяв подальшш кон-центрацн (пiсля лiбералiзацi! щн) багатства i дохо-дiв у тих, хто мав доступ до важелiв влади. Еконо-мiчна влада була перерозподшена на користъ оль гархiв, якi не були защкавлеш в подалъшому просу -ваннi шститущйних реформ, створюваннi рiвних умов для конкуруючих сторiн i полiпшення меха-нiзмiв корпоративного управлiння. Галузевий моно-полiзм через збереження у власност! держави конт-ролъних пакетiв акщй привiв до створення холдин-гових компанiй iз включенням елементу комерцш-ного банку. Значну роль в приватизащйних проце-сах грали, незважаючи на законодавчi обмеження, самi банки.
Таким чином, цившзащйний та шститущйний аналiз перехiдних економiк дозволив видшити ш-ституцiйнi розриви мiж: сушжними iнститутами, правилами гри i правилами контролю, шституцш-ними рiвнями. Вони виникають внаслiдок не ком-плементарних, нових та iснуючих iнститутiв, i за-мiстъ засвоення i вкоршення викликають або вщ-торгнення нового формального шституту (закон про швестування в Украш), або його деформалiзацiя (закон про банкрутство), або часткове його вве-дення.
Якщо протидп з боку економiчних суб'ектiв -значнi (система е стойкою), то нерiдко виникае вщ-торгнення нового iнституту. У такому випадку норма або правило поведiнки не стае частиною дiлових практик без значних трансформацшних витрат. При пiдвищенiй активности економiчних суб'екпв система стае досить еластичною, i зворотний рух до ко-лишнього iнституцiйного порядку призводить ll до iншого стану, ввдмшного вiд початкового (ефект гистерезиса). Замють запланованого нового iнституту з'являеться альтернативний йому, бiлъш «економiч-ний» з точки зору витрат господарсько! дiялъностi (з наявною або поступово органiзованою архтектот-кою посереднишв). Деформалiзацiя (атрофiя) або спотворення функщоналъно! ролi нового правила або iнституту виникае в результат! адаптаци його до вузьких iнтересiв певно! групи тиску. 1нститут у такому випадку служить законною тдставою для реа-лiзацil неформальних вкорiнених дiлових практик. Часткове застосування запроваджуваних iнститутiв призводить систему до змшано! шститущйно! рiв-новаги. Наприклад, якщо норми, спущен «згори»,
не адаптованi i не перевiренi на комплiментарнiсть «знизу», вони запускають механiзми шститущйних розрив!в. Негативно комплементарн реформи приз-водять до формування ново! системи недiездатних шститупв ринкового типу, як! заявляють, але не завжди забезпечують умови реал!зацп господарсь-ких процеав. Звернення економ!чних суб'екпв до таких шститупв збшьшуе !х трансакщйш витрати. У кра!нах ¡з розвиненою ринковою економшою за-хист прав приватно! власност! ! виконання контрак-тних зобов'язань, як правило, регулюються децент-рал!зованими ринковими мехашзмами, як! на поча-ткових стад!ях реформування вщсутш практично у в«х анал!зованих кра!нах.
Висновки. У результат! проведеного досль дження визначено, що для будь-яко! постсощалю-тично! кра!ни питання входження в глобальний простер як цшсного сформованого утворення е особливо актуальним. Накладення на несформовану ш-ститущйну систему ! незршу ринкову економ!ку диспропорщй глобального простору створюе додат-кову невизначенють та шститущйш ризики. Досяг-нення д!евосп стратег!! модершзащйного зростання потребуватиме цшсносп !! суб'ектного тдгрунтя на основ! формування вщносин дов!ри ! синергетич-но! взаемодп, що досягаеться шститущйною модер-шзащею в частит: консолщацп ¡нтереав провщних пол!тико-економ!чних груп шляхом урахування на-явно! структури суб'екпв приватних стратегш, ре-консолщащ! суспшьства на засадах шклюзивност! розвитку та формування сощального катталу, ш-ститущал!зацп комушкащй держави та приватних економ!чних суб'екпв ! досягнення р!вном!рност розподшу економ!чно! влади як альтернативи «оль гарх!чнш» ¡ерархп.
Лiтература
1. Вiтер I. Модершзащйш перетворення тран-зитивних економш: европейський вишр / I. Вгтер // Дослвдження м!жнародно! економ!ки: зб!р. наук. праць. - 2011. - №2. - С. 54-75. 2. Гавриленко 1.М. Сощальний розвиток: монограф!я / 1.М. Гавриленко, М.П. Недюха, Л.М. Усаченко. - Херсон: Гршь Д.С., 2014. - 478 с. 3. Гальчинський А. Полгтична ноо-економша: начала оновлено! парадигми економ!ч-них знань / А. Гальчинський. - К.: Либвдь, 2013. -472 с. 4. Качала Т.М. Економ!чш форми ! методи регулювання сощального розвитку господарських систем: методолопя ! практика / Т.М. Качала, В.1. Дармограй // Менеджмент та тдприемництво в Укра!ш: етапи становлення ! проблеми розвитку : [зб!рник наукових праць]. - Льв!в : Видавництво Льв!всько! полгтехшки, 2011. - № 720. - С. 162-167. 5. Кирилюк С. М. Методолопя досл!дження проце-ав трансформацп економ!чних систем у сучасних теор!ях / С. М. Кирилюк, А. М. Прощаликша // Ме-хан!зм регулювання економжи. - 2011. - № 4. -
С. 172-179. 6. Клейнер Г.Б. Новая теория экономических систем и ее приложения / Г.Б. Клейнер // Вестник Рос. акад. наук. - 2011. - Т. 81. - № 9. -С. 794-811. 7. Мадяр Р.О. Прогнози та сучасн тра-нсформаци свггово! економiки в умовах глобально! нестабшьност / Р.О. Мадяр // 1нвестици: практика та досвщ. - 2014. - № 2. - С. 48-51. 8. Одя-гайло Б.М. Генеза та глобалiзацiйна адаптивнють економiчно! системи (шститущональний тдхщ). -Львiв: Магнолiя плюс, 2006. - 375 с. 9. Полтерович
B.М. Элементы теории реформ / В. М. Полтерович.
- М. : Экономика, 2007 - 447 с. 9. Степаненко С. В. Держава в оргашзаци господарсько! системи /
C. В. Степаненко, О. М. Волкова // Научные труды ДонНТУ. Серия экономическая. - 2013. - № 2 (44).
- С. 85-99. 10. Фшшенко А. С. Модель народно! економши для Укра!ни: основш риси / А. С. Фшпе-нко // Економичний часопис - ХХ1. - 2010. - № 3/4.
- С. 3-6. 11. Шнщер М. Порiвняння економiчних систем / М. Шнщер. - К.: Основи, 1997. - 519 с.
12. Amable B. The Diversity of modern capitalism. -Oxford: Oxford University Press, 2006. - 317 p.
13. Marangos J. Political Economy Approach to The Neoclassical Gradulist Model of Transition // Journal of Economic Surveys. - 2005. - №2 (19).
14. Medoza M.G. Systems of Society.In Introduction to Social Science / M. G. Medoza, V. Napoli. - Lexington, Massachusetts, Toronto: Health, 1990. - 317 p. 15. Varieties of Capitalism: the Institutional Foundations of Comparative Advantage [ed by P. Hall and D. Soskice].
- N.Y.Oxford: Oxford University Press, 2001. - 540 p.
Шевченко О. О. Адаптащя нащональноТ господарськоТ системи до процейв глобал1заци
У статп обгрунтовано штегральш виклики для цшсност та вдентичност нащональних господар-ських систем, що посилюе важливють послщовносп та результативност в реалiзацi! довгострокових щ-лей, значущих для системного розвитку економiч-них суб'екпв i держави. Доведено, що сучасна ста-дiя процеав глобалiзацi! та перехiд кра!н постсощ-алiстичного простору вiд централiзовано регульова-но! економiки до ринкового господарства ознамену-вався появою нових невивчених явищ i процесiв, як вимагають осмислення i виявлення законiв i законо-мiрностей системно! трансформацi!, як! не вклада-ються в принципи ортодоксальних теорiй.
Запропоновано здiйснення стратеги модершза-щйного зростання на основ! формування вщносин дов!ри i синергетично! взаемодi!, що досягаеться ш-ститущйною модернiзацiею.
Ключовi слова: нацiональна господарська система, адаптащя, цившзащйний тдхщ, шстигути, глобалiзацiя.
Шевченко Е. А. Адаптация национальной хозяйственной системы к процессам глобализации
В статье обоснованы интегральные вызовы для целостности и идентичности национальных хозяйственных систем, что усиливает важность последовательности и результативности в реализации долгосрочных целей, значимых для системного развития экономических субъектов и государства. Доказано, что современная стадия процессов глобализации и переход стран постсоциалистического пространства от централизованно регулируемой экономики к рыночному хозяйству ознаменовался появлением новых неизученных явлений и процессов, которые требуют осмысления и выявления законов и закономерностей системной трансформации, не укладывающиеся в принципы ортодоксальных теорий.
Предложено осуществление стратегии модер-низационного роста на основе формирования отношений доверия и синергетического взаимодействия, что достигается институциональной модернизацией.
Ключевые слова: национальная хозяйственная система, адаптация, цивилизационный подход, институты, глобализация.
Shevchenko О. Adaptation of national economic to globalization processes
In the article the integral challenges to the integrity and identity of national economic systems, which enhances the importance of consistency and efficiency in the implementation of long-term goals, important for the system of economic entities and the state. It is proved that the current phase of globalization and the transition of post-socialist space from centrally-controlled economy to a market economy marked by the emergence of new unexplored phenomena and processes that require understanding and identifying laws and regularities systemic transformation that do not fit the principles of orthodox theories.
A strategy for achieving efficiency modernization growth of relations based on trust and synergetic interaction that is achieved institutional modernization.
Keywords: national economic system, adaptation, civilizational approach, institutions, globalization.
Стаття надшшла до редакци 02.09.2016
Прийнято до друку 21.09.2016
